Ухвала
від 04.11.2024 по справі 915/529/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

УХВАЛА

про розгляд вимог кредитора

04 листопада 2024 року Справа № 915/529/23

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.,

при секретарі судового засідання Шараєвої М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

заяву: Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (01011, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 4А, ідентифікаційний код 14305909, адреса ел. пошти: Legal.collection@raiffeisen.ua, представник заявника - Пасечник Ю.А.)

з вимогами у справі про неплататоспроможність

боржника: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адр. ел. пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1 )

керуючий реструктуризацією: арбітражний керуючий Захар`єва Яна Василівна (54004, м. Миколаїв, просп. Миру, 34/1, оф. 302/1; свідоцтво № 356 від 28.02.2013; адреса ел. пошти ІНФОРМАЦІЯ_2 )

Представники учасників справи в судове засідання не з`явилися

У с т а н о в и в:

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 27.04.2023 відкрито провадження у справі № 915/529/23 про неплатоспроможність боржника - ОСОБА_1 , цією ж ухвалою, зокрема, введено процедуру реструктуризації боргів боржника, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, керуючим реструктуризацією призначено арбітражного керуючого Козлова В.О.

На вебсайті судової влади України 28.04.2023 оприлюднено оголошення № 70516 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність для заявлення кредиторами грошових вимог до боржника.

31.05.2023 на адресу Господарського суду Миколаївської області від Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" надійшла заява з вимогами до боржника № 114/5-К-306503 від 18.05.2023 (вх. № 6966/23), у якій заявник просить суд визнати його грошові вимоги до боржника в сумі 19470,99 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на дату розрахунку становить 712026,84 грн, 5368,00 грн витрат по сплаті судового збору, що загалом становить 717394,84 грн.

Ухвалою суду від 12.06.2023 прийнято до розгляду заяву АТ "Райффайзен Банк" про визнання грошових вимог до боржника; призначено розгляд заяви в судовому засіданні на 27.06.2023 року о 13:00; зобов`язано боржника та керуючого реструктуризацією боргів боржника надати суду відзив на заяву АТ "Райффайзен Банк" з грошовими вимогами до боржника з доказами направлення відзиву заявнику.

21.06.2023 від керуючого реструктуризацією боргів боржника до суду надійшов лист щодо звіту про надіслані кредиторам боржника повідомлення (відомості) про результати розгляду грошових вимог керуючим реструктуризацією та звіту про перевірку декларацій боржника № 02-01/3012 від 20.06.2023 (вх. № 8061/23), до якого додано відзив на заяву кредитора з грошовими вимогами до боржника № 02-01/3011 від 20.06.2023.

У зазначеному відзиві, арбітражний керуючий визнає грошові вимоги частково в сумі 141354,81 грн, з яких: 5368,00 грн - сплачений судовий збір за подання заяви про визнання кредиторських вимог (включено до реєстру вимог кредиторів позачергово) та 135986,81 грн - вимоги кредитора за зобов`язаннями боржника, які забезпечені заставою майна боржника. Крім того, керуючий реструктуризацією зазначає, що грошові вимоги AT "Райффайзен Банк" в частині нарахування боржнику процентів за користування кредитом за період з 26.01.2009 по 25.09.2009 не підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів, оскільки пред`явлені із пропуском трирічного строку позовної давності. Також, керуючий реструктуризацією боржника вважає необґрунтованим застосування банком курсу НБУ до долара США на момент звернення із кредиторськими вимогами, оскільки заборгованість боржника зафіксована рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 31.08.2009 у справі №2-4460/2009 в національній валюті в сумі 160660,57 грн.

27.06.2023 від АТ "Райффайзен Банк" на електронну адресу суду надійшли заперечення кредитора № 114/5-266702 від 26.06.2023 (вх. № 8369/23), в яких установа банку вважає необґрунтованим та помилковим невизнання керуючим реструктуризацією часткового розміру заявлених вимог кредитора.

Ухвалою суду від 26.06.2023 відмовлено в задоволенні заяви АТ "Райффайзен Банк" про участь його представника в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у даній справі.

Ухвалою суду від 27.06.2023 відкладено попереднє засідання суду на 20 липня 2023 року о 13:00; зобов`язано боржника виконати вимоги п. 3 резолютивної частини ухвали Господарського суду Миколаївської області від 12.06.2023, а саме надати до суду відзив на заяву АТ "Райффайзен Банк" з грошовими вимогами до боржника з доказами направлення відзиву заявнику.

18.07.2023 від керуючого реструктуризацією боргів боржника до суду надійшов лист № 02-01/3018 від 17.07.2023 (вх. № 9456/23), до якого додано пояснення на заперечення кредитора № 02-01/3017 від 17.07.2023, в яких арбітражний керуючий зазначає, що рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 31.08.2009 у справі №2-4460/2009 вже зафіксована заборгованість ОСОБА_1 перед АТ "Райффайзен Банк" в національній валюті в сумі 160660,57 грн, яка є єдиним платіжним засобом на території України, зміна курсової різниці зумовлює невиправдане втручання в рішення суду, яке вступило в законну силу, тому керуючим реструктуризацією визнані грошові вимоги заявника виходячи із суми, стягнутої за рішенням районного суду. Крім того, керуючий реструктуризацією зазначає, що жодного доказу видачі кредиту саме у доларах США заявником не надано.

18.07.2023 від боржника до суду надійшла заява № б/н від 17.07.2023 (вх. №9493/23), до якої додано відзив на заяву кредитора № б/н від 14.07.2023.

У поданому боржником до суду відзиві зазначено, що останній визнає грошові вимоги кредитора частково в сумі 135986,81 грн, яка залишилася після часткового погашення заборгованості (160660,57 - 24673,76) грн та зазначає, що рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 31.08.2009 у справі №2-4460/2009 зафіксовано заборгованість в гривневому еквіваленті, банківські виписки підтверджують про проведення операцій за Кредитним договором також у гривні, у зв`язку з чим боржник просить витребувати у банку письмові докази, що підтверджують видачу кредиту саме у доларах США та докази проведення погашення заборгованості по рішенню суду (добровільно або в примусовому порядку) майновим поручителем ОСОБА_2 , оскільки примусове виконання рішення суду здійснювалося не тільки приватним виконавцем, а і Заводським відділом ДВС м. Миколаєва.

Ухвалою суду від 20.07.2023, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено попереднє засідання на 19 вересня 2023 року о 14:30 та зобов`язано АТ "Райффайзен Банк" надати суду, до дати попереднього засідання, письмові пояснення на відзив боржника та на пояснення керуючого реструктуризацією на заперечення кредитора, а також надати докази, що підтверджують надання боржнику кредиту в доларах США та відомості щодо проведення погашення заборгованості за рішенням Заводського районного суду м.Миколаєва від 31.08.2009 у справі № 2-4460/2009 (добровільно або в примусовому порядку) майновим поручителем ОСОБА_2 , у тому числі Заводським відділом державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про що повідомлено учасників справи ухвалою суду від 03.08.2023.

17.08.2023 від АТ "Райффайзен Банк" на адресу електронної пошти суду надійшли додаткові заперечення кредитора № 114/5-274272 від 16.08.2023 (вх. № 10825/23) та 18.08.2023 надійшли письмові пояснення кредитора № 114/5-274419 від 17.08.2023 (вх. № 10864/23), в яких установа банку просить визнати її грошові вимоги до боржника у повному обсязі.

Попереднє засідання з розгляду даної справи, яке було відкладено на 19.09.2023 о 14:30, не відбулося через загрозу безпеці учасників справи, оскільки протягом часу, визначеного судом для проведення засідання по даній справі, у Миколаївській області тривала повітряна тривога.

Ухвалою суду від 05.10.2023 призначено попереднє засідання на 19.10.2023 о 14:00; зобов`язано завчасно до дати проведення наступного судового засідання: - Головне управління ДПС у Миколаївській області надати суду письмові пояснення на пояснення керуючого реструктуризацією на заяву Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання грошових вимог до боржника; - АТ "Райффайзен Банк" надати суду письмові пояснення щодо розміру кредиторських вимог, які забезпечені заставою майна боржника.

13.10.2023 від АТ "Райффайзен Банк" на адресу електронної пошти суду надійшли письмові пояснення кредитора щодо розміру кредиторських вимог № 114/5-282880 від 12.10.2023 (вх. № 13539/23), в яких заявник просить визнати його грошові вимоги до боржника у розмірі 157560,00 грн - вимог, забезпечених заставою майна боржника та 559834,84 грн - конкурсних вимог.

20.10.2023 від представника АТ "Райффайзен Банк" Пасечник Ю.А. до суду надійшла заява, сформована в системі "Електронний суд" № 114/5-283843 від 19.10.2023 (вх. № 13916/23) про вступ у справу як представника.

Ухвалою суду від 26.01.2024 призначено у даній справі попереднє засідання на 05.02.2024 о 14:30.

05.02.2024 судове засідання у справі не відбулося, оскільки протягом часу, визначеного судом для проведення засідання по даній справі, у період з 14:03 до 14:53 у Миколаївській області була оголошена та тривала повітряна тривога.

Ухвалою суду від 28.02.2024 призначено попереднє засідання на 18.03.2024 о 14:00.

Попереднє засідання у справі Господарського суду Миколаївської області №915/529/23, призначене на 18.03.2024 о 14:00, не відбулося у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого у справі судді.

Ухвалою суду від 19.08.2024 призначено попереднє засідання на 12.09.2024 о 14:00.

22.08.2024 від АТ "Райффайзен Банк" до суду надійшла заява № б/н від 21.08.2024 про залучення до участі у справі правонаступника кредитора, в якій АТ "Райффайзен Банк" просить залучити до участі у справі про неплатоспроможність боржника в якості правонаступника АТ "Райффайзен Банк" - Акціонерне товариство "ОКСІ БАНК" (79019, м. Львів, вул. Газова, буд. 17, ідентифікаційний код 09306278).

Ухвалою суду від 12.09.2024 постановлено провести розгляд даної справи поза межами встановленого Кодексом України з процедур банкрутства строку у розумний строк, тривалість якого обумовлюється введенням в Україні за указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №21022-ІХ, воєнного стану через військову агресію Російської Федерації проти України; продовжено строк процедури реструктуризації боргів боржника у справі до 30.11.2024 включно; продовжено строк дії мораторію на задоволення вимог кредиторів до 30.11.2024 включно; продовжено строк проведення попереднього засідання у справі до 04.11.2024 включно; задоволено заяву арбітражного керуючого Козлова В.О. № 02-01/3033 від 06.06.2024 про припинення повноважень; відсторонено арбітражного керуючого Козлова В.О. від виконання повноважень керуючого реструктуризацією у справі про неплатоспроможність боржника - ОСОБА_1 ; призначено керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Захар`єву Яну Василівну; зобов`язано арбітражного керуючого Козлова В.О., у 5-денний строк з дня отримання даної ухвали передати керуючому реструктуризацією боргів боржника арбітражному керуючому Захар`євій Я.В. документацію у справі про банкрутство боржника; відкладено попереднє засідання на 04 листопада 2024 року о 12:30; запропоновано призначеному керуючому реструктуризацією Захар`євій Я.В., за п`ять днів до дати проведення попереднього засідання, надати до суду письмові пояснення про розгляд заяв АТ "Райффайзен Банк" та ГУ ДПС у Миколаївській області з вимогами до боржника; зобов`язано АТ "Райффайзен Банк", за п`ять днів до дати проведення попереднього засідання, надати до суду докази, що підтверджують правонаступництво АТ "ОКСІ БАНК" як кредитора до боржника - ОСОБА_1 (реєстр боржників, тощо).

01.10.2024 від АТ "Райффайзен Банк", на виконання вимог ухвали суду від 12.09.2024, до суду надійшла заява № б/н від 01.10.2024, до якої заявником додано документи щодо правонаступництва АТ "ОКСІ БАНК".

21.10.2024 від АТ "Райффайзен Банк" до суду надійшла заява № 114/5-685039 від 08.10.2024 про розгляд справи без участі АТ "Райффайзен Банк", в якій заявник просить розгляд справи проводити за відсутності його представника.

Від призначеного судом керуючого реструктуризації арбітражного керуючого Захар`євої Я.В., на виконання вимог ухвали суду від 12.09.2024, надійшла заява № б/н від 23.10.2024 щодо розгляду вимог кредиторів, сформована в системі "Електронний суд", в якій арбітражний керуючий повідомила, що підтримує результати розгляду грошових вимог кредиторів, у тому числі і ГУ ДПС у Миколаївській області, поданих попереднім керуючим реструктуризацією боржника арбітражним керуючим Козловим В.О.

01.11.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦИКЛ ФІНАНС" до суду надійшла заява № СF/3749 від 23.10.2024 про заміну сторони її правонаступником у порядку ст. 43 Кодексу України з процедур банкрутства, в якій заявник просить замінити кредитора у справі з АТ "Райффайзен Банк" на його правонаступника ТОВ "ЦИКЛ ФІНАНС"; відкласти попереднє засідання щодо розгляду кредиторських вимог для можливості новому кредитору ознайомитись з матеріалами справи.

У судове засідання представники учасників справи не з`явилися, про час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до змісту статті 233 ГПК України, 04.11.2024 за результатами розгляду заяви про визнання грошових вимог, судом підписано вступну та резолютивну частини ухвали суду без її проголошення.

Суд, проаналізувавши матеріали та з`ясувавши обставини справи, повно, всебічно і об`єктивно оцінивши докази, дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

З 21.10.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), яким встановлені умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи та відновлення платоспроможності фізичної особи.

Відповідно до ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ з дня введення в дію цього Кодексу визнано такими, що втратив чинність: Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Частиною 1 ст. 2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Книга третя КУзПБ містить положення щодо банкрутства юридичних осіб; книга четверта - положення щодо відновлення платоспроможності фізичної особи.

Статтею 113 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Частиною 1 ст. 122 КУзПБ передбачено, що подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до абз. 11 ч. 1 ст. 1 КУзПБ кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Грошове зобов`язання (борг) згідно абз. 5 ч. 1 ст. 1 КУзПБ - це зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.

Згідно ч. 6 ст. 45 КУзПБ заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

Виходячи з вимог положень КУзПБ у справі про банкрутство, господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору. При цьому, суд досліджує надані кредитором письмові докази, встановлює підстави виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характер та зміст та розмір.

30.08.2006 між Акціонерним поштово-пенсійним банком "АВАЛЬ" (правонаступником якого за всіма правами та обов`язками є Акціонерне товариство "Райффайзен Банк" відповідно до Статуту останнього) (далі - кредитор, банк) та ОСОБА_1 (далі - позичальник, боржник) укладено кредитний договір №014/08-112/54006 (далі - Кредитний договір), за умовами якого банком надано позичальнику кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 26500,00 дол. США (п. 1.1.).

Кредит надавався на 84 місяців з 30.08.2006 по 30.08.2013. Кредитні кошти призначені для використання на споживчі цілі (п. 1.2., 2.1. Кредитного договору).

Сторони домовились, що процентна ставка за користування кредитом складає 12,5% (п. 1.4. Кредитного договору).

Відповідно до п. 3.1. Кредитного договору, кредитор надає позичальнику кредит на умовах його забезпечення, строковості, повернення та плати за користування.

Сторони погодили, що обчислення строку надання кредиту, нарахування відсотків та штрафних санкцій по договору здійснюється за фактичне число календарних днів користування кредитом. При цьому, відсотки за користування кредитом нараховуються на залишок заборгованості за кредитом, починаючи з дня надання кредиту (часткового надання кредиту) до дня повного погашення заборгованості за кредитом включно (п. 3.3. Кредитного договору).

Відповідно до п. 5.1. Кредитного договору позичальник зобов`язався здійснювати безготівковим платежем або готівкою в касу кредитора щомісячно, до 15 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступної за місяцем отримання кредиту, часткове погашення заборгованості згідно п. 1.3 цього договору та остаточне погашення кредиту до 30.08.2013 на рахунок, зазначений в п. 4.1. цього договору; щомісячно, до 15 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, та при остаточному погашенні кредиту сплату відсотків за фактичне використання кредитних коштів на рахунок № НОМЕР_2 , в АППБ "Аваль", МФО 326182.

Відповідно до п. 6.5. Кредитного договору кредитор має право достроково стягувати заборгованість за кредитом, нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції, у випадках невиконання позичальником умов цього договору та/або договорів застави, інших договорів, що забезпечують погашення кредиту. Таке стягнення здійснюється за рахунок коштів, майна та майнових прав позичальника, включаючи забезпечення за цим договором, за умови попереднього, (за 30 днів) повідомлення позичальника рекомендованим листом.

Згідно з пунктом 8.1. Кредитного договору, договір набуває чинності з часу надання позичальнику кредитних коштів (частини коштів) та діє до повного погашення кредитної заборгованості (суми кредиту, відсотків за користування, штрафів та пені).

Відповідно до п. 9.1. Кредитного договору за порушення строків повернення кредитної заборгованості та відсотків за користування кредитом, передбачених положеннями цього договору, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення починаючи з першого дня закінчення строку виконання зобов`язань, зазначеного в цьому договорі.

У якості забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором №014/08-112/54006 від 30.08.2006 між банком та ОСОБА_2 було укладено 22.08.2007 договір поруки №014/08-112/54006/П, за умовами якого ОСОБА_2 зобов`язався відповідати по зобов`язанням ОСОБА_1 за кредитним договором №014/08-112/54006 від 30.08.2006.

Також, на забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором №014/08-112/54006 від 30.08.2006, між Акціонерним поштово-пенсійним банком "АВАЛЬ" (правонаступником якого за всіма права та обов`язками є Акціонерне товариство "Райффайзен Банк") та ОСОБА_1 було укладено договір застави транспортного засобу від 30.08.2006 (далі - Договір застави), посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Марченко О.М. за реєстровим №2034, за яким боржником передано у заставу належний йому автомобіль марки HONDA, модель ACCORD 2.0, випуску 2006 року, шасі (кузов, рама, коляска) № НОМЕР_3 , реєстраційний № НОМЕР_4 .

Пунктом 2.15. Договору застави передбачено, що заставодержатель набуває право звернення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано.

За рахунок заставного майна задовольняються вимоги Заставодержателя в повному обсязі, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням зобов`язання, необхідні витрати на реалізацію заставного майна.

Сторони в договорі визначили, що вартість предмета застави становить 157560,00 грн, що еквівалентно 31200,00 дол. США, згідно курсу НБУ станом на 29.08.2006 (1 дол. = 5,05 грн) (п. 1.3. Договору застави).

До суду не надходило від банку заяв про відмову від забезпечення.

У заяві з грошовими вимогами кредитор зазначає, що ОСОБА_1 свої обов`язки за Кредитним договором не виконував, у зв`язку з чим банк на підставі п. 6.5. Кредитного договору звернувся до Заводського районного суду м. Миколаєва про солідарне стягнення заборгованості за Кредитним договором з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Заочним рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 31.08.2009 у справі №2-4460/2009 позов банку задоволено; достроково розірвано кредитний договір №014/08-112/54006 від 30.08.2006, договір поруки №014/08-112/54006/П від 22.08.2007 та стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Миколаївської обласної дирекції (правонаступником якого за всіма права та обов`язками є Акціонерне товариство "Райффайзен Банк") заборгованість за кредитним договором №014/08-112/54006 від 30.08.2006 в сумі 20865,01 дол. США, що еквівалентно до курсу НБУ - 160660,57 грн, судового збору в сумі 803,30 грн з кожного, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 15,00 грн з кожного, витрати, пов`язані з викликом відповідачів до суду за розміщення об`яви до газети в сумі 81,07 грн з кожного. Вказане рішення суду набрало законної сили 25.09.2009 та 27.01.2010 Заводським районним судом м. Миколаєва видано виконавчий лист.

За вказаним виконавчим листом постановою Приватного виконавця Баришевського А.Д. відкрито виконавче провадження НОМЕР_5, боржником якого є ОСОБА_1 .

З мотивувальної частини заочного рішення Заводського районного суду м.Миколаєва від 31.08.2009 у справі №2-4460/2009 вбачається, що заборгованість станом на 26.01.2009 в сумі 20865,01 дол. США складається з: залишку заборгованості за кредитом - 18110,06 дол. США, що еквівалентно 160660,57 грн, заборгованість за простроченими відсотками по кредиту - 174,61 дол. США, що еквівалентно 1344,50 грн, заборгованість за поточними відсотками по кредиту - 161,25 дол. США, що еквівалентно 1241,63 грн, та пеня за порушення строків повернення кредитної заборгованості та відсотків за користування кредитом - 2419,09 дол. США, що еквівалентно 18626,98 грн.

З листів Приватного виконавця Баришевського А.Д. від 26.06.2023 за № 2743, 2744, направлених на запити банку № 114/5-266011 від 21.06.2023, вбачається, що в рамках виконавчих проваджень № НОМЕР_6 та № НОМЕР_7 від 21.05.2020 про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за Кредитним договором, стягнень по виконавчим провадженням з моменту їх відкриття не проводилось.

Банк зазначає, а керуючий реструктуризацією та боржник не заперечують, що після винесення рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 31.08.2009 у справі №2-4460/2009, за Кредитним договором було здійснено часткове погашення заборгованості в сумі 3106,58 дол. США.

Заявник зазначає, що станом на дату звернення до суду із даною заявою загальна заборгованість ОСОБА_1 перед AT "Райффайзен Банк" за кредитним договором №014/08-112/54006 від 30.08.2006 складає 19470,99 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на дату розрахунку, а саме станом на 11.05.2023 (36,568600) становить 712026,84 грн, з яких: заборгованість за кредитом у сумі 15003,48 дол. США (що в еквіваленті за курсом НБУ станом на дату розрахунку становить 548656,26 грн), заборгованість за відсотками в сумі 2048,42 дол. США (що в еквіваленті за курсом НБУ станом на дату розрахунку становить 74907,85 грн), пеня в сумі 2419,09 дол. США (що в еквіваленті за курсом НБУ станом на дату розрахунку становить 88462,73 грн).

У поданому керуючим реструктуризацією відзиві на заяву кредитора з грошовими вимогами до боржника № 02-01/3011 від 20.06.2023, арбітражний керуючий визнає грошові вимоги частково в сумі 141354,81 грн, з яких: 5368,00 грн сплачений судовий збір за подання заяви про визнання кредиторських вимог включено до реєстру вимог кредиторів позачергово та 135986,81 грн (основне зобов`язання), як вимоги кредитора за зобов`язаннями боржника, забезпечені заставою майна фізичної особи.

Обґрунтовує тим, що відповідно до рішення Заводського районного суду м.Миколаєва від 31.08.2009 у справі №2-4460/2009 вирішено стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Банку, зокрема, заборгованість за Кредитним договором у сумі 20865,01 дол. США, що еквівалентно до курсу НБУ - 160660,57 грн.

Також керуючий реструктуризацією зазначає, що з 22.09.2010 по 09.09.2011 заборгованість частково погашено в сумі 3106,58 дол. США, а саме:

22.09.2010 - 209,09 доларів США, що еквівалентно 1655,99 грн за курсом НБУ на день погашення який становив 7,92 грн за 1 долар;

27.01.2011 - 2290,71 доларів США, що еквівалентно 18188,24 грн за курсом НБУ на день погашення який становив 7,94 грн за 1 долар;

24.03.2011 - 342,99 долара США, що еквівалентно 2726,77 грн за курсом НБУ на день погашення який становив 7,95 грн за 1 долар;

20.04.2011 - 169,55 доларів США, що еквівалентно 1351,31 грн, за курсом НБУ на день погашення який становив 7,97 грн за 1 долар;

19.05.2011 - 1,48 долар США, що еквівалентно 11,81 грн за курсом НБУ на день погашення який становив 7,98 грн за 1 долар;

24.05.2011 - 34,16 долара США, що еквівалентно 272,60 грн за курсом НБУ на день погашення який становив 7,98 грн за 1 долар;

09.09.2011 - 58,60 доларів США, що еквівалентно 467,04 грн за курсом НБУ на день погашення який становив 7,97 грн за 1 долар.

Тому, за розрахунками керуючого реструктуризацією, заборгованість ОСОБА_1 перед AT "Райффайзен Банк" за Кредитним договором після часткового погашення складає 135986,81 грн (160660,57 грн - 24673,76 грн).

Керуючий реструктуризацією вважає, що кредиторські вимоги AT "Райффайзен Банк" в частині нарахування боржнику процентів за користування кредитом за період з 26.01.2009 по 25.09.2009 не підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів, оскільки пред`явлені із пропуском трирічного строку позовної давності.

Також, керуючий реструктуризацією боржника вважає необґрунтованим застосування банком курсу НБУ до долара США на момент звернення із кредиторськими вимогами, оскільки заборгованість боржника зафіксована рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 31.08.2009 у справі №2-4460/2009 в сумі 160660,57 грн, а отже в національній валюті, яка є єдиним платіжним засобом на території України, та рішенням суду кредитний договір розірвано.

У поданих до суду додаткових запереченнях та письмових поясненнях АТ "Райффайзен Банк" просить визнати його грошові вимоги до боржника у повному обсязі та зазначає, що:

- виписки з рахунків позичальника, відкриті в рамках Кредитного договору, підтверджують факт передачі кредитних коштів позичальнику та заборгованість за Кредитним договором;

- рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 31.08.2009 у справі №2-4460/2009 встановлено факт видачі кредитних коштів саме в іноземній валюті у сумі 26500,00 дол. США;

- примусове виконання рішення суду стосовно фінансового поручителя ОСОБА_2 не здійснювалось Заводським відділом ДВС м. Миколаєва, оскільки виконавчий лист для виконання було пред`явлено до Центрального відділу ДВС Миколаївського міського управління юстиції та було повернуто постановою про повернення виконавчого документа стягувачеві від 23.03.2016 по виконавчому провадженню НОМЕР_8.

Згідно ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Заочним рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 31.08.2009 у справі №2-4460/2009, зокрема, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Миколаївської обласної дирекції (правонаступником якого за всіма права та обов`язками є Акціонерне товариство "Райффайзен Банк") заборгованість за кредитним договором №014/08-112/54006 від 30.08.2006 в сумі 20865,01 дол. США, що еквівалентно до курсу НБУ - 160660,57 грн.

Тобто, в резолютивній частині рішення зазначено про стягнення гривневого еквіваленту 20865,01 дол. США.

Згідно із ч. 1 ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня. Однак Основний Закон не встановлює заборони використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.

Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом ( ч. 2 ст. 192 ЦК України).

Тобто гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на території України за номінальною вартістю, тоді як обіг іноземної валюти регламентований законами України.

Приписи чинного законодавства, хоч і визначають національну валюту України як єдиний законний платіжний засіб на території України, у якому має бути виражене та виконане зобов`язання, однак не забороняють вираження у договорі грошового зобов`язання в іноземній валюті.

Зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті (ст. 524 ЦК України).

За статтею 533 ЦК України грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом

Отже, гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України. Сторони, якими можуть бути як резиденти, так і нерезиденти фізичні особи, які перебувають на території України, у разі укладення цивільно-правових угод, які виконуються на території України, можуть визначити в грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті. Відсутня заборона на укладення цивільних правочинів, предметом яких є іноземна валюта, крім використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави, за винятком оплати в іноземній валюті за товари, роботи, послуги, а також оплати праці на тимчасово окупованій території України. У разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов`язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку саму суму грошових коштів (суму позики), тобто таку саму суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику.

Тому як укладення, так і виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті, зокрема позики, не суперечить чинному законодавству.

Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті, при цьому з огляду на положення частини першої статті 1046 ЦК України, а також частини першої статті 1049 ЦК України належним виконанням зобов`язання з боку позичальника є повернення коштів у строки, у розмірі та саме у тій валюті, яка визначена договором позики, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України (висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц).

Слід зазначити про те, що наявність судового рішення щодо стягнення заборгованості свідчить про настання строку виконання зобов`язання за тією вимогою, яку задоволено судом, та наявність обов`язку боржника сплатити відповідну заборгованість.

Проте, судове рішення про стягнення заборгованості не змінює змісту відповідного зобов`язання, оскільки характер та обсяг прав і обов`язків сторін залишаються незмінними, а додається лише ознака безпосередньої можливості примусового виконання та безспірності боргу. До моменту здійснення такого виконання або до припинення зобов`язання після ухвалення судового рішення з інших підстав відповідне зобов`язання продовжує існувати.

Позичальником отримано кредит за кредитним договором №014/08-112/54006 від 30.08.2006 в іноземній валюті.

Предметом укладеного кредитного договору №014/08-112/54006 від 30.08.2006 є іноземна валюта, яку позичальник зобов`язувався повернути банку.

Боржник, як свідчать встановлені обставини справи, взяті на себе зобов`язання з повернення кредитних коштів, процентів, нарахованих за користування кредитом, штрафних санкцій в іноземній валюті за договором №014/08-112/54006 від 30.08.2006 не виконав.

Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 31.08.2009 у справі №2-4460/2009 не виконано по теперішній час (доказів на підтвердження протилежного матеріали справи не містять).

Судом встановлено, що після винесення рішення Заводського районного суду м.Миколаєва від 31.08.2009 у справі №2-4460/2009 за Кредитним договором було здійснено часткове погашення заборгованості в сумі 3106,58 дол. США.

Згідно абзацу четвертого частини 2 статті 45 КУзПБ склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов`язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.

Таким чином, оскільки зобов`язання боржника ОСОБА_1 по кредитному договору №014/08-112/54006 від 30.08.2006 визначені в іноземній валюті, рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 31.08.2009 у справі №2-4460/2009 боржником не виконано, то кредитором вірно визначено склад і розмір грошових вимог в національній валюті за курсом встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви (поданого до суду розрахунку станом на 11.05.2023).

Непогашений залишок за кредитним договором №014/08-112/54006 від 30.08.2006 року згідно рішення суду складає: - 15003,48 дол. США - заборгованість за кредитом, що еквівалентно до курсу НБУ - 548656,26 грн; - 335,86 дол. США - заборгованість по процентам, що еквівалентно до курсу НБУ - 12281,92 грн; - 2419,09 дол. США, - пеня, що еквівалентно до курсу НБУ - 88462,73 грн.

Як вже було зазначено судом, на забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором №014/08-112/54006 від 30.08.2006, між банком та ОСОБА_1 було укладено Договір застави транспортного засобу від 30.08.2006, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Марченко О.М. за реєстровим №2034, за яким боржником передано у заставу належний йому автомобіль марки HONDA, модель ACCORD 2.0, випуску 2006 року, шасі (кузов, рама, коляска) № НОМЕР_3 , реєстраційний № НОМЕР_4 .

Пунктом 2.15. Договору застави передбачено, що заставодержатель набуває право звернення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано.

У відповідності до приписів абз. 3 ч. 2 ст. 45 КУзПБ якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави.

Таким чином, вимоги АТ "Райффайзен Банк" за Кредитним договором є забезпеченими майном боржника за Договором застави транспортного засобу від 30.08.2006 на суму вартості предмета застави, зазначеної в договорі застави - 157560,00 грн, що еквівалентно 31200,00 дол. США, згідно курсу НБУ станом на 29.08.2006 (1 дол. = 5,05 грн).

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог актів законодавства й в установлений строк.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Керуючий реструктуризацією зазначає, що грошові вимоги AT "Райффайзен Банк" в частині нарахування боржнику процентів за користування кредитом за період з 26.01.2009 по 25.09.2009 не підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів, оскільки пред`явлені із пропуском трирічного строку позовної давності.

Боржник також у запереченнях на заяву кредитора про визнання грошових вимог заявив про застосування позовної давності до вимог про нарахування процентів за користування кредитом, комісії та штрафних санкцій.

Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені);

Частинами 1, 2 ст. 260 ЦК України передбачено, що позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.

Згідно ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Статтею 254 ЦК України передбачено, що строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку. До строку, що визначений півроком або кварталом року, застосовуються правила про строки, які визначені місяцями. При цьому відлік кварталів ведеться з початку року. Строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку. Строк, що визначений у півмісяця, дорівнює п`ятнадцяти дням. Якщо закінчення строку, визначеного місяцем, припадає на такий місяць, у якому немає відповідного числа, строк спливає в останній день цього місяця. Строк, що визначений тижнями, спливає у відповідний день останнього тижня строку. Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Відповідно до ст. 255 ЦК України якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції. Письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв`язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно.

Згідно ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Статтею 267 ЦК України передбачено, що особа, яка виконала зобов`язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Суд враховує усталені правові висновки Верховного Суду стосовно порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство, ролі та обов`язків суду на цій стадії провадження за якими: - заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги (постанови Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16); - обов`язок здійснення правового аналізу заявлених у справі кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (постанови Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16); - під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанови Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16); - у попередньому засіданні господарський суд зобов`язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником (постанови Верховного Суду від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 24.10.2019 у справі №910/10542/18); - завданням господарського суду у попередньому засіданні є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів на підставі поданих заявниками доказів існування та обґрунтованості цих вимог (подібний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16). Сутність підвищеного стандарту доказування у справах про банкрутство полягає, зокрема, в такому: - перевірка обґрунтованості та розміру вимог кредиторів здійснюється судом незалежно від наявності розбіжностей щодо цих вимог між боржником та особами, які мають право заявляти відповідні заперечення, з одного боку, та кредитором, що заявив грошові вимоги до боржника, з іншого боку; - при визнанні вимог кредиторів у справі про банкрутство слід виходити з того, що визнаними можуть бути лише вимоги, щодо яких подано достатні докази наявності та розміру заборгованості; - під час розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство визнання боржником або арбітражним керуючим обставин, якими кредитор обґрунтовує свої вимоги (ч. 1 ст. 75 ГПК України), саме по собі не звільняє іншу сторону від необхідності доведення таких обставин в загальному порядку.

Заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (висновки наведені у постановах Верховного Суду від 20.06.2019 у справі №915/535/17, від 25.06.2019 у справі №922/116/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі №918/99/19).

Розглядаючи кредиторські вимоги суд в силу приписів статей 45-47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог, з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (див. висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі №918/99/19, від 29.03.2021 у справі №913/479/18).

Системний аналіз цих приписів засвідчує, що законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом розгляду в цьому випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. Запроваджений законодавцем підвищений стандарт доказування у справах про банкрутство для кредиторів приводить у випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог до прийняття рішення судом про відмову у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (ст. 76 ГПК України), допустимості (ст. 77 ГПК України), достовірності (ст.78 ГПК України) та вірогідності (ст. 79 ГПК України).

Згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду (зокрема викладеною в постановах від 23.04.2019 у справі №Б-19/207-09, від 11.02.2020 у справі №10/5026/995/2012, від 05.03.2020 у справі №14/325"б", від 09.09.2021 у справі №916/4644/15) положення про позовну давність поширюються на майнові вимоги кредиторів, заявлені до боржника у справі про його банкрутство, тому при розгляді грошових вимог кредитора до боржника у справі про банкрутство застосовуються загальні норми цивільного законодавства про позовну давність, визначені у главі 19 Цивільного кодексу України.

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 09.09.2021 у справі №916/4644/15 зазначив наступне.

"Судовий захист є одним з найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб.

Кредитор самостійно обирає спосіб захисту порушеного права. Звернення конкурсного кредитора із заявою з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство є одним із таких способів.

Водночас можливість судового захисту суб`єктивного права особи в разі його порушення, визнання або оспорювання, зокрема, обумовлена строком, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Строки звернення до суду як складова механізму реалізації права на судовий захист є однією з гарантій забезпечення прав і свобод учасників правовідносин (абзац п`ятий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22.02.2012 № 4-рп/2012).

Під позовною давністю слід розуміти строк, протягом якого особа може реалізувати належне їй матеріальне право на отримання судового захисту порушеного цивільного права чи інтересу шляхом пред`явлення в належному порядку нею чи іншою уповноваженою особою позову до суду (висновок, викладений у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.04.2019 у справі № Б-19/207-09).

Позовна давність характеризується наявністю предмета, на який вона спрямовує свою дію. Ним є матеріально-правова вимога особи про захист права або інтересу.

Пред`явлення позову як форми захисту суб`єктивного права є одним з етапів здійснення матеріального права. Втім, хоча позовна форма захисту цивільних прав є основною формою їх захисту в суді і в ЦК України йдеться саме про позовну давність, проте встановлені законом строки застосовуються і до цивільно-правових вимог, які не оформляються у вигляді позову, зокрема у справах про банкрутство.

Підтвердженням такого висновку слугує тлумачення змісту статті 256 "Поняття позовної давності" ЦК України, яке свідчить, що позовна давність як правова категорія є наданим особі строком для реалізації звернення до суду за захистом права, яке порушується, оспорюється або не визнається.

Під захистом прав розуміється сукупність дозволених законом певних дій, прийомів, способів, що використовуються особою, право якої порушено або може бути порушено чи оспорюється, з метою відновлення порушеного (оспорюваного) права, припинення правопорушення чи запобігання вчиненню правопорушення та відшкодування спричиненої шкоди.

Суд звертає увагу, що Закон про банкрутство від 22.12.2011 № 4212-VI в редакції від 19.01.2013, положення якого втратили чинність з 21.10.2019, та чинний КУзПБ введений в дію з 21.10.2019, не встановлюють спеціальних норм, які регулюють застосування позовної давності у справах про банкрутство, в тому числі її застосування при розгляді кредиторських вимог до боржника. Таких норм не містить і ГК України.

ЦК України як основний акт цивільного законодавства не містить вичерпного переліку вимог, на які позовна давність не поширюється. Водночас оскільки позовна давність є інститутом цивільного права, вона може застосовуватися виключно до вимог зі спорів, що виникають у цивільних відносинах, визначених у частині першій статті 1 ЦК України, та у господарських відносинах (стаття 3 ГК України).

За змістом частини другої статті 9 ЦК України та частини першої статті 223 ГК України позовна давність має застосовуватися до вимог, що випливають з майново-господарських зобов`язань, визначених статтею 175 ГК України (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2019 у справі №910/10116/18 та від 01.10.2019 у справі 910/12604/18).

Тому у вирішенні питання застосування позовної давності у справі про банкрутство необхідно керуватися нормами ЦК України, глава 19 "Позовна давність" якого включена до книги першої "Загальні положення", а отже, її положення поширюються не лише на договірні, а й на інші цивільні правовідносини.

У справі про банкрутство при розгляді кредиторських грошових вимог до боржника застосовуються загальні норми цивільного законодавства про позовну давність, визначені у главі 19 "Позовна давність" ЦК України .

Близького за змістом підходу щодо застосування позовної давності у справі про банкрутство дотримується Верховний Суд України у постанові від 13.01.2016 у справі № 922/5094/14, судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постановах від 23.04.2019 у справі № Б-19/207-09, від 11.02.2020 у справі № 10/5026/995/2012, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 05.03.2020 у справі № 14/325"б".

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду з метою єдності та сталості судової практики щодо застосування позовної давності під час розгляду грошових вимог кредитора в процедурі розпорядження майном боржника дійшов висновку, що для цілей застосування частин третьої, четвертої статті 267 ЦК України під час розгляду таких вимог стороною, яка може зробити заяву про застосування позовної давності, слід розуміти інших кредиторів, боржника та розпорядника майна боржника.

Такий підхід враховує правову природу інституту банкрутства, забезпечує ефективне правове регулювання правовідносин банкрутства, зокрема розгляду кредиторських вимог в процедурі розпорядження майном боржника, оскільки забезпечує та надає можливість урахування прав й інтересів учасників такого розгляду. До того ж мінімізує вчинення недобросовісним боржником дій, спрямованих на завдання шкоди інтересам кредиторів через формування кредиторської заборгованості із заінтересованим кредитором (так званим "дружнім кредитором").

Переривання перебігу позовної давності передбачає, що внаслідок вчинення певних дій (або підтвердження визнання боржником боргу чи іншого обов`язку, або подання кредитором позову до одного чи кількох боржників) перебіг відповідного строку, що розпочався, припиняється. Після такого переривання перебіг позовної давності розпочинається заново з наступного дня після підтвердження визнання боржником боргу чи іншого обов`язку або після подання кредитором позову до одного чи кількох боржників (див. постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 663/2070/15-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 712/8916/17).

Закон не містить переліку дій, що свідчать про визнання особою свого боргу або іншого обов`язку, але їх узагальнюючою рисою є те, що такі дії мають бути спрямовані на виникнення цивільних прав і обов`язків (див. частину першу статті 11 ЦК України). В цьому сенсі діями, спрямованими на визнання боргу, є дії боржника безпосередньо стосовно кредитора, які свідчать про наявність боргу, зокрема повідомлення боржника на адресу кредитора, яким боржник підтверджує наявність у нього заборгованості перед кредитором, відповідь на претензію, підписання боржником акта звірки розрахунків або іншого документа, в якому визначена його заборгованість.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, з урахуванням конкретних обставин справи, можуть належати: визнання пред`явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій (постанова Верховного Суду України від 27.04.2016 у справі № 3-269гс16).

ЄСПЛ наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення.

Застосування позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу.

Суд звертає увагу, що позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п`ятої статті 267 ЦК України позивач має право отримати судовий захист у разі визнання судом поважними причин пропуску позовної давності.

Відповідно до частини п`ятої статті 267 ЦК України якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Поважними причинами пропуску позовної давності є такі обставини, які роблять своєчасне пред`явлення позову неможливим або утрудненим. Якщо суд дійде висновку про те, що позовна давність пропущена з поважної причини, то у своєму рішенні він наводить відповідні мотиви на підтвердження цих висновків.

Саме на позивача покладено обов`язок доказування тієї обставини, що строк було пропущено з поважних причин. Це також випливає із загального правила, встановленого статтею 74 ГПК України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень (висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17 та від 19.11.2019 у справі № 911/3680/17).

Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об`єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини (див. висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 706/1272/14-ц (провадження № 14-456цс18)).

Закон не передбачає переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права у випадку подання позову з пропуском позовної давності. Тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає справу по суті заявлених вимог з урахуванням всіх обставин справи на підставі здійсненої оцінки поданих доказів.

Тож при вирішенні питання про захист порушеного права у разі пропуску позовної давності суд: а) у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які обґрунтовують поважність причин пропущення позовної давності; б) вирішує зазначене питання у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини; в) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставини справи в їх сукупності, керуючись законом (аналогічної позиції дотримується Касаційний господарський суду у складі Верховного Суду у постановах від 11.08.2020 в справі № 910/13193/19, від 17.06.2021 у справі № 17-14-01/1494 (925/460/20)).

До висновку про поважність причин пропуску позовної давності можна дійти лише після дослідження усіх фактичних обставин та оцінки доказів у кожній конкретній справі. Поважними причинами у разі пропуску позовної давності є такі обставини, які роблять своєчасне пред`явлення позову неможливим або утрудненим (аналогічні висновки викладені у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.05.2020 у справі № 922/1467/19).

Тлумачення частин п`ятої, шостої статті 23 Закону про банкрутство (частин п`ятої, шостої статті 45 КУзПБ з 21.10.2019) у взаємозв`язку зі статтею 256, частинами третьою, четвертою статті 267 ЦК України свідчить, що стороною, яка може зробити заяву про застосування позовної давності під час розгляду грошових вимог кредитора в процедурі розпорядження майном боржника, слід розуміти інших кредиторів, боржника та розпорядника майна боржника".

Натомість, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Отже, зі спливом позовної давності особа втрачає право на судовий захист свого відповідного порушеного (невизнаного, оспорюваного) права та/або законного інтересу, відповідна вимога не підлягає задоволенню, а кореспондуюче цій вимозі зобов`язання не підлягає виконанню із застосуванням заходів правоохоронного характеру - за рішенням суду.

Якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, суд зобов`язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 ЦК України і вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв`язку зі спливом позовної давності, або за наявності поважних причин її пропущення - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму) (вказаний правовий висновок викладений у постанові від 24.05.2022 у справі №910/19998/20).

Судом встановлено, що АТ "Райффайзен Банк" як кредитор звернувся до суду за захистом своїх прав шляхом подання заяви з грошовими вимогами до боржника ОСОБА_1 у справі №915/529/23, що у розумінні ст. 16 ЦК України є вимогою про захист свого майнового права та інтересу, і на заявлені майнові вимоги до боржника поширюються положення про позовну давність.

Матеріалами справи підтверджено факт порушення боржником прав заявника внаслідок невиконання зобов`язання, які ґрунтуються на заочному рішенні Заводського районного суду від 31.08.2009 у справі №2-4460/2009.

Суд дійшов висновку, що грошові вимоги АТ "Райффайзен Банк" до боржника ОСОБА_1 є обґрунтованими та підтвердженими.

Керуючий реструктуризацією та боржник звернулися із заявами про застосування щодо частини грошових вимог факту пропуску строку позовної давності.

Оскільки законом не встановлено вимог щодо форми заяви сторони про сплив позовної давності, її може бути викладено у відзиві на позов або у вигляді окремого клопотання, письмового чи усного (відповідна позиція Верховного Суду викладена у постанові від 09.04.2019р. у справі №912/1104/18).

Будь-якого обґрунтування поважності причин пропуску цього строку заявником не вказано і доказів на підтвердження таких причин не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. Якщо договір розривається у судовому порядку, зобов`язання припиняється з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили (частина третя цієї статті).

Таким чином, кредитор мав право нарахування відсотків за користування кредитом до набрання заочним рішенням Заводського районного суду від 31.08.2009 у справі №2-4460/2009 законної сили, тобто до 25.09.2009.

Як встановлено судом з матеріалів справи та не заперечено сторонами, останнє погашення заборгованості за вказаним Кредитним договором відбулося 09.09.2011, тобто строк позовної давності вважається таким, що перервався.

Відповідно до п. 10.4. Кредитного договору до правовідносин, пов`язаних з укладанням та виконанням цього договору застосовується загальний строк позовної давності тривалістю у три роки (ст. 257, 259 ЦК України).

Кредитором заявлено вимоги до боржника 31.05.2023, в той час як трирічний строк позовної давності сплив 10.09.2014.

Враховуючи зазначене, судом відхиляються вимоги кредитора в частині нарахування процентів за користування кредитом за період з 26.01.2009 по 25.09.2009.

Відповідно до ч. 1 ст. 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Заборгованість ОСОБА_1 перед АТ "Райффайзен Банк" за Кредитним договором №014/08-112/54006 від 30.08.2006 є стягнутою за судовим рішенням, отже є безспірною.

З зазначеного витікає, що до реєстру вимог кредиторів боржника слід включити грошові вимоги АТ "Райффайзен Банк" за Кредитним договором №014/08-112/54006 від 30.08.2006 на загальну суму 17758,43 дол. США, що еквівалентно до курсу НБУ - 649400,92 грн, які складаються з:

- 15003,48 дол. США, - заборгованість за кредитом, що еквівалентно до курсу НБУ - 548656,26 грн;

- 335,86 дол. США, - заборгованість по процентам, що еквівалентно до курсу НБУ - 12281,92 грн;

- 2419,09 дол. США, - пеня, що еквівалентно до курсу НБУ - 88462,73 грн.

Частиною 4 ст. 133 КУзПБ передбачено, що вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; 2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами; 3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.

Вимоги кожної наступної черги задовольняються за рахунок коштів від продажу майна боржника після повного задоволення вимог попередньої черги, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 2 ст. 133 КУзПБ витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об`єктів, що підлягають продажу, а також витрати на проведення аукціону), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).

З огляду на викладене, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що грошові вимоги АТ "Райффайзен Банк" слід визнати частково на загальну суму 649400,92 грн, яка складається з: вимог, які забезпечені заставою майна боржника в сумі 157560,00 грн, вимог конкурсного кредитора в сумі 403378,19 грн (друга черга) та пені в сумі 88462,73 грн (третя черга).

Поряд із цим, суд звертає увагу, що разом з визнаними судом грошовими вимогами кредитора до реєстру вимог кредиторів також підлягає включенню судовий збір, сплачений за подання до суду заяви з грошовими вимогами до боржника у розмірі 5368,00 грн. із задоволенням, як позачергові.

Разом з тим, розглянувши заяву АТ "Райффайзен Банк" про залучення до участі у справі правонаступника кредитора № б/н від 21.08.2024 та заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦИКЛ ФІНАНС" № СF/3749 від 23.10.2024 про заміну сторони її правонаступником, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 43 КУзПБ передбачено, що у разі вибуття чи заміни кредитора у справі про банкрутство господарський суд за заявою правонаступника або іншого учасника (учасників) справи здійснює заміну такої сторони її правонаступником на будь-якій стадії провадження у справі.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 52 ГПК України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.

У відповідності до ст. 512 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням (ст. 516 ЦК України).

Суд зазначає, що по своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Заміна сторони матеріального правовідношення, як зазначено судом вище врегульована, зокрема, положеннями статей 512-514 ЦК України, якими передбачена заміна кредитора у зобов`язанні в разі передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У кожному конкретному випадку, для вирішення питань можливості правонаступництва, господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Так, на підтвердження відступлення права вимоги заявник надав копію договору відступлення права вимоги №114/2-71 від 18.07.2024 (далі - Договір №114/2-71) з додатками та витяг з реєстру боржників від 24.07.2024 до Договору.

Вказаний договір укладено між Акціонерним товариством "Райффайзен Банк" (первісний кредитор) та Акціонерним товариством "ОКСІ БАНК" (новий кредитор), відповідно до умов якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні первісному кредитору права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників (портфель заборгованості). Перелік кредитних договорів, боржників, розрахунок суми заборгованості боржника на дату підписання договору зазначені в додатку 1 до договору (Попередній реєстр боржників), що є його невід`ємною частиною (п. 2.1 Договору №114/2-71).

Згідно з визначенням термінів до договору встановлено, що "дата відступлення прав вимоги" - дата підписання сторонами відповідного реєстру боржників, з якої до нового кредитора переходять відповідні права вимоги. Зазначена дата не може передувати даті повного виконання новим кредитором обов`язку сплатити первісному кредитору вартості прав щодо відповідного реєстру боржників у порядку, передбаченому п. 3.2 цього Договору №114/2-71.

Відповідно до п. 2.2 Договору №114/2-71, відступлення новому кредитору зазначених у Попередньому реєстрі боржників (додаток № 1 до Договору) прав вимоги відбувається за умови виконання новим кредитором п. 3.2 договору та з моменту підписання сторонами реєстру боржників, складених за формою, наведеною в додатку № 2 до Договору.

Відповідно до підписаного між первісним кредитором та новим кредитором реєстру боржників, первісним кредитором відступлено новому кредитору право вимоги, зокрема, до ОСОБА_1 за договором №014/08-112/54006 від 30.08.2006.

Згідно з п. 2.3 Договору №114/2-71, внаслідок передачі (відступлення) портфеля заборгованості за цим Договором, новий кредитор заміняє первісного кредитора у кредитних договорах та договорах забезпечення, що входять до портфеля заборгованості і відповідно вказані у реєстрі боржників, та набуває прав грошових вимог первісного кредитора, включаючи право вимагати від боржників та поручителів, правонаступників боржника, спадкоємців боржника, або інших осіб, до яких в порядку, визначеному чинним законодавством України, перейшли відповідні обов`язки боржника або які зобов`язані виконувати обов`язки боржника за кредитним договором та/або договорами забезпечення з урахувань усіх змін, доповнень і додатків до них, належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань за кредитними договорами та договорами забезпечення.

У пунктах 3.1, 3.2 Договору №114/2-71 сторони погодили, що загальна вартість прав вимоги за договором становить 1998000,00 грн. Новий кредитор здійснює оплату загальної вартості протягом 2 (двох) робочих днів з моменту укладення цього Договору.

Як підтверджено матеріалами заяви, відповідно до виписки по рахунку АТ "Райффайзен Банк" за 18.07.2024 Акціонерне товариство "ОКСІ БАНК" (новий кредитор) сплатив на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (первісний кредитор) 1998000,00 грн за набуття права вимоги згідно договору №114/2-71 від 18.07.2024.

Таким чином, відповідно до умов договору №114/2-71 від 18.07.2024 Акціонерне товариство "Райффайзен Банк" відступило Акціонерне товариство "ОКСІ БАНК" належні йому права вимоги зі сплати заборгованості за договором №014/08-112/54006 від 30.08.2006.

Підставою для заміни сторони у справі, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

Враховуючи умови договору №114/2-71 від 18.07.2024, суд дійшов висновку, що відбулась заміна сторони у матеріальних правовідносинах (відбувся перехід прав вимоги).

В свою чергу, на підтвердження відступлення права вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю "ЦИКЛ ФІНАНС" надало копію договору відступлення права вимоги №114/2-71-1 від 18.07.2024 (далі - Договір №114/2-71-1) з додатками та витяг з реєстру боржників від 24.07.2024 до Договору №114/2-71-1.

Вказаний договір укладено між Акціонерним товариством "ОКСІ БАНК" (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЦИКЛ ФІНАНС" (новий кредитор), відповідно до умов якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні первісному кредитору права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників (портфель заборгованості). Перелік кредитних договорів, боржників, розрахунок суми заборгованості боржника на дату підписання договору зазначені в додатку 1 до договору (Попередній реєстр боржників), що є його невід`ємною частиною (п. 2.1 Договору №114/2-71-1).

Згідно з визначенням термінів до договору встановлено, що "дата відступлення прав вимоги" - дата підписання сторонами відповідного реєстру боржників, з якої до нового кредитора переходять відповідні права вимоги. Зазначена дата не може передувати даті повного виконання новим кредитором обов`язку сплатити первісному кредитору вартості прав щодо відповідного реєстру боржників у порядку, передбаченому п. 3.2 цього Договору.

Відповідно до п. 2.2 Договору №114/2-71-1, відступлення новому кредитору зазначених у Попередньому реєстрі боржників (додаток № 1 до Договору) прав вимоги відбувається за умови виконання новим кредитором п. 3.1.-3.2 договору та з моменту підписання сторонами реєстру боржників, складених за формою, наведеною в додатку № 2 до Договору.

Відповідно до підписаного між первісним кредитором та новим кредитором реєстру боржників, первісним кредитором відступлено новому кредитору право вимоги, зокрема, до ОСОБА_1 за договором №014/08-112/54006 від 30.08.2006.

Згідно з п. 2.3 Договору №114/2-71-1, внаслідок передачі (відступлення) портфеля заборгованості за цим Договором, новий кредитор заміняє первісного кредитора у кредитних договорах та договорах забезпечення, що входять до портфеля заборгованості і відповідно вказані у реєстрі боржників, та набуває прав грошових вимог первісного кредитора, включаючи право вимагати від боржників та поручителів, правонаступників боржника, спадкоємців боржника, або інших осіб, до яких в порядку, визначеному чинним законодавством України, перейшли відповідні обов`язки боржника або які зобов`язані виконувати обов`язки боржника за кредитним договором та/або договорами забезпечення з урахувань усіх змін, доповнень і додатків до них, належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань за кредитними договорами та договорами забезпечення.

У пунктах 3.1, 3.2 Договору №114/2-71-1сторони погодили, що загальна вартість прав вимоги за договором становить 2013000,00 грн. Новий кредитор здійснює оплату загальної вартості протягом 2 (двох) робочих днів з моменту укладення цього Договору.

Як підтверджено матеріалами заяви, відповідно до платіжної інструкції № 6460 від 18.07.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "ЦИКЛ ФІНАНС" (новий кредитор) сплатило на користь Акціонерного товариства "ОКСІ БАНК" (первісний кредитор) 2013000,00 грн за набуття права вимоги згідно договору №114/2-71-1 від 18.07.2024.

Таким чином, відповідно до умов договору №114/2-71-1 від 18.07.2024 Акціонерне товариство "ОКСІ БАНК" відступило Товариству з обмеженою відповідальністю "ЦИКЛ ФІНАНС" належні йому права вимоги зі сплати заборгованості за договором №014/08-112/54006 від 30.08.2006.

Підставою для заміни сторони у справі, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

Враховуючи умови договору №114/2-71-1 від 18.07.2024, суд дійшов висновку, що відбулась заміна сторони у матеріальних правовідносинах (відбувся перехід прав вимоги).

З огляду на встановлені вище обставини, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для здійснення заміни кредитора - Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" на Товариство з обмеженою відповідальністю "ЦИКЛ ФІНАНС".

За таких обставин, суд задовольняє заяву Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" про залучення до участі у справі правонаступника кредитора та заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦИКЛ ФІНАНС" № СF/3749 від 23.10.2024 про заміну сторони її правонаступником.

Керуючись ст. 1, 43, 45, 113, 122, ч. 4 ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 232-234 Господарського процесуального кодексу України суд

У Х В А Л И В:

1. Визнати частково грошові вимоги Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" до ОСОБА_1 у сумі 157560,00 грн за зобов`язаннями, забезпеченими заставою майна боржника, 403378,19 грн із задоволенням у другу чергу, 88462,73 грн із задоволенням у третю чергу, а також 5368,00 грн судового збору за подання заяви з грошовими вимогами до боржника із задоволенням, як позачергові.

2. Відмовити в решті вимог.

3. Задовольнити заяву Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" № б/н від 21.08.2024 про залучення до участі у справі правонаступника кредитора.

4. Задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦИКЛ ФІНАНС" № СF/3749 від 23.10.2024 про заміну сторони його правонаступником.

5. Замінити кредитора у справі №915/529/23 - Акціонерне товариство "Райффайзен Банк" (01011, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 4А, ідентифікаційний код 14305909) на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЦИКЛ ФІНАНС" (04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, ідентифікаційний код 43453613).

6. Копію ухвали надіслати: боржнику, Акціонерному товариству "Райффайзен Банк" (01011, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 4А), Акціонерному товариству "ОКСІ БАНК" (79019, м. Львів, вул. Газова, буд. 17), Товариству з обмеженою відповідальністю "ЦИКЛ ФІНАНС" (04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8) та керуючому реструктуризацією.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги.

Повний текст ухвали суду складено та підписано 11.11.2024.

Суддя В.С. Адаховська

СудГосподарський суд Миколаївської області
Дата ухвалення рішення04.11.2024
Оприлюднено18.11.2024
Номер документу123032773
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи про банкрутство, з них: грошові вимоги кредитора до боржника

Судовий реєстр по справі —915/529/23

Ухвала від 13.12.2024

Господарське

Господарський суд Миколаївської області

Адаховська В. С.

Ухвала від 04.11.2024

Господарське

Господарський суд Миколаївської області

Адаховська В. С.

Ухвала від 04.11.2024

Господарське

Господарський суд Миколаївської області

Адаховська В. С.

Ухвала від 04.11.2024

Господарське

Господарський суд Миколаївської області

Адаховська В. С.

Ухвала від 12.09.2024

Господарське

Господарський суд Миколаївської області

Адаховська В. С.

Ухвала від 19.08.2024

Господарське

Господарський суд Миколаївської області

Адаховська В. С.

Ухвала від 28.02.2024

Господарське

Господарський суд Миколаївської області

Адаховська В.С.

Ухвала від 26.01.2024

Господарське

Господарський суд Миколаївської області

Адаховська В.С.

Ухвала від 20.12.2023

Господарське

Господарський суд Миколаївської області

Адаховська В.С.

Ухвала від 13.11.2023

Господарське

Господарський суд Миколаївської області

Адаховська В.С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні