ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
"15" листопада 2024 р. м ХарківСправа № 922/3996/24
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Сальнікової Г.І.
розглянувши матеріали
позовної заявиТовариства з обмеженою відповідальністю "Харківський комбінат гофрокартону" (61172, м. Харків, вул. Роганська, буд. 159) до Приватного підприємства "Харків-Пак" (61001, м. Харків, вул. Юр`ївська, буд. 17) про стягнення 80150,26 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківський комбінат гофрокартону" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Приватного підприємства "Харків-Пак", згідно вимог якої у прохальній частині позовної заяви просить суд стягнути з відповідача: "з урахуванням індексу інфляції, трьох відсотків річних, що складає 80150,26 грн., з яких: сума інфляційного збільшення заборгованості у розмірі 21562,39 грн., 3% річних у розмірі 4430,87 грн. та судові витрати."
Дослідивши матеріали позовної заяви, господарський суд зазначає, що позовну заяву слід залишити без руху з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Вимогами пунктів 3 частини 3 статті 162 ГПК України визначено, що позовна заява повинна містити, зокрема, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Натомість суд зазначає, що враховуючи положення пункту 3 частини 3 статті 162 ГПК України, а також беручи до уваги, що в межах позовної заяви позивач посилається на обставини укладення з відповідачем договори поставки №СБ-23 від 20.04.2018 та №СБ-210 від 11.02.2021, а також на обставини сплати відповідачем певних сум коштів, суд констатує, що матеріали позовної заяви не містять детального та обґрунтованого розрахунку основної заборгованості.
З огляду на вказане, на виконання вимог пункту 3 частини 3 статті 162 ГПК України, позивач має надати суду детальний та обґрунтований розрахунок основної заборгованості із відображенням у розрахунку всіх господарських операцій, про які стверджує позивач (здійснені відповідачем часткові оплати з зазначенням окремих дат та сум оплат, загальної суми здійснених оплат) з посиланням на відповідні докази, що їх підтверджують.
Разом з тим, відповідно до частини 1 статті 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Суд зазначає, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду із вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів, які характеризують суть конкретного позову, його зміст та правову природу, а саме: предмета і підстави позову.
Так, предмет позову - це об`єкт спірних правовідносин щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Як зазначено судом вище, із прохальної частини позовної заяви слідує, що позивач просить суд стягнути з відповідача: "з урахуванням індексу інфляції, трьох відсотків річних, що складає 80150,26 грн., з яких: сума інфляційного збільшення заборгованості у розмірі 21562,39 грн., 3% річних у розмірі 4430,87 грн. та судові витрати."
Водночас в описовій частині позовної заяви зазначено, що сума заборгованості станом на 23.10.2024 складає: основний борг у розмірі 54157,00 грн., 3% річних у розмірі 4430,87 грн., інфляційні втрати у розмірі 21562,39 грн.
Таким чином, позивачу необхідно привести прохальну частину позовної заяви у відповідність до вимог частини 1 статті 162, пункту 3 частини 3 статті 162 ГПК України шляхом чіткого та окремого визначення кожної із розрахованих та заявлених до стягнення з відповідача сум коштів, а також визначення їх правової природи.
Крім того, згідно з частиною 2 статті 164 ГПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до статті 91 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Суд зазначає, що копії, які видаються органами державної влади України, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та їх об`єднаннями усіх форм власності, повинні бути засвідчені з додержанням вимог Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2020", затвердженого наказом Державного підприємства "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" від 01.07.2020 р. №144.
Пунктом 5.26 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163:2020) встановлено, що відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів "Згідно з оригіналом" (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.
Таким чином, копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Суд звертає увагу, що копія набуває юридичної сили лише в разі засвідчення в установленому порядку. Неправильно засвідчені або незасвідчені копії документів є недопустимими доказами фактичних обставин справи (правова позиція Верховного Суду викладена у постанові від 11.07.2018 у справі №904/8549/17 та від 14.09.2021 у справі №916/2024/20).
Як вбачається із поданих матеріалів, позивачем до позовної заяви додано копії документів, які не засвідчено відповідно до вище вказаних вимог, оскільки не містять дати засвідчення копії.
Таким чином, позивачу необхідно надати суду належним чином засвідчені копії документів, що додані до позовної заяви з огляду на наведені вище вимоги, які повинні мати придатну до читання якість, що відображатиме у повному обсязі зміст доданих до позовної заяви документів.
Відповідно до статті 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись статтями 162, 164, 172, 174, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків - у п`ять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу зі всіма доданими до неї документами на підставі статті 174 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Ухвалу підписано 15.11.2024 р.
СуддяГ.І. Сальнікова
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 15.11.2024 |
Оприлюднено | 18.11.2024 |
Номер документу | 123033037 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Сальнікова Г.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні