Рішення

від 13.11.2024 по справі 922/1834/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.11.2024м. ХарківСправа № 922/1834/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н. А.

за участю секретаря судового засідання Кісь В. В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МІШЕМ" (08130, Київська область, Києво-Святошинський район, село Петропавлівська Борщагівка, вулиця Львівська, будинок 3, офіс 46, код ЄДРПОУ 40121960)

до Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради (61003, місто Харків, Конституції Майдан, будинок, 7, код ЄДРПОУ 34861610)

про стягнення заборгованості за договором про закупівлю робіт № 527 від 14.06.2021 в сумі 4 975 953 грн. 60 коп.

за участю представників учасників справи:

позивача - Годунова В. С. (після виходу суду з нарадчої кімнати не з`явився),

відповідача - Кітченко М. Ю., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МІШЕМ" (позивач по справі) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради (відповідач по справі) про стягнення заборгованості за договором про закупівлю робіт № 527 від 14.06.2021 в сумі 4 975 953,60 грн.

В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що: 14.06.2021 між ТОВ «МІШЕМ» та Департаментом будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради укладений договір про закупівлю робіт № 527 (Договір); відповідно до п.1.1 Договору Підрядник зобов`язується виконати роботи з Капітального ремонту вул. Олексіївської, 14А, Клочківської, 276, (внутрішньоквартальні дороги та тротуари); ДСТУ Б Д.1.1:2013 відповідно до проектно-кошторисної документації та тендерної документації, а Замовник - прийняти ці роботи та оплатити їх; відповідно до п.4.1, 4.2 Договору Розрахунки проводяться шляхом оплати Замовником на підставі актів виконаних робіт (№КБ-2в, КБ-3), підписаних уповноваженими представниками Сторін; роботи по договору виконані на суму 4975953,6 грн.; вважає, що 90-денний строк оплати по договору почав свій перебіг на наступний день після отримання актів виконаних робіт, тобто 29.12.2023, а строк оплати по договору настав 28.03.2024; 08.04.2024 був направлений запит стосовно підтвердження факту виконання робіт та обґрунтування причин не підписання актів, 25.04.2024 аналогічний запит був направлений повторно; отже, замовник-відповідач порушив п. 6.1.2. Договору, оскільки не підписав акти виконаних робіт; акт виконаних підрядних робіт, підписаний однією стороною, має доказову силу (є дійсним) у разі встановлення необґрунтованості відмови замовника від підписання акту та прийняття робіт; в даному випадку замовник не заперечує проти факту виконання робіт та не надає жодних вмотивованих заперечень стосовно виконаних робіт, необґрунтовано ухиляється від підписання наданих йому актів (незважаючи на прийняття робіт представником технічного нагляду), не надає відповіді на запити стосовно підтвердження факту виконання робіт, що свідчить про його недобросовісне ставлення в межах договірних відносин.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/1834/24; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, почато підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 26 червня 2024; встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву, у зазначений строк відповідач має надіслати суду відзив, який повинен відповідати вимогам статті 165 ГПК України, і всі письмові та електронні докази, висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову, копію відзиву та доданих до нього документів відповідач має надіслати (надати) іншим учасникам справи одночасно із надсиланням (наданням) відзиву до суду та докази надіслання надати суду разом із відзивом на позов; позивачу, згідно ст. 166 ГПК України, встановлено строк 5 днів на подання до суду відповіді на відзив з дня його отримання; відповідачу, згідно ст. 167 ГПК України, встановлено строк 5 днів на подання до суду заперечень на відповідь на відзив з дня його отримання; повідомлено учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/; роз`яснено учасникам справи, що відповідні заяви по суті справи повинні відповідати вимогам статей 161-165 ГПК України та мають бути подані у строк, визначений ГПК України та ухвалі суду, письмові докази подаються до суду в оригіналі або в належним чином засвідченій копії (ст. 91 ГПК України), звернуто увагу сторін на те, що усі заяви, клопотання, пояснення, докази тощо, які подаються до суду, мають бути одночасно направлені іншим учасникам справи.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 28.05.2024 вручена позивачу, представнику позивача, відповідачу 29.05.2024, що підтверджується довідками про доставку електронних листів в Електронний кабінет ЄСІТС відповідних осіб.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.06.2024 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 28.08.2024; розгляд справи № 922/1834/24 відкладено на 31.07.2024. Ухвала суду вручена позивачу, представнику позивача, відповідачу 27.06.2024, що підтверджується довідками про доставку електронних листів в Електронний кабінет ЄСІТС відповідних осіб.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.08.2024 призначено розгляд справи на 14.08.2024. Ухвала суду вручена позивачу, представнику позивача, відповідачу 06.08.2024, що підтверджується довідками про доставку електронних листів в Електронний кабінет ЄСІТС відповідних осіб.

14.08.2024 (вх. № 20466/24) на адресу Господарського суду Харківської області надійшов відзив на позовну заяву Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради, в якому останній заперечував проти позову та просив суд в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування відзиву відповідач посилався на те, що кількісні характеристики виконуваних за договором робіт визначаються відповідно до проектно-кошторисної документації, 1 робота; згідно з п. 3.1. ціна Договору становить 5 905 904,40 грн.; предметом укладеного між сторонами договору будівельного підряду є результат роботи - закінчені роботи, відповідно до проектно-кошторисної документації; умовами договору, укладеного між сторонами у цій справі не передбачено авансові чи поетапні проміжні платежі; положення договору підряду про те, що виконані роботи приймаються на підставі актів виконаних робіт (№ КБ-2в, КБ-3) (пункт 4.1), на підставі яких замовник здійснює оплату (пункт 4.2), враховуючи норму ст. 854, 875, 879 ЦК України, не кореспондують обов`язку останнього оплатити відповідну частину виконаних робіт, такий порядок оплати не був узгоджений сторонами умовами договору; роботи, передбачені в зазначеному вище акті приймання виконаних будівельних робіт на суму 4 975 953,60 грн. є лише частиною робіт, передбачених пунктами 1.1., 1.2., 5.3. договору № 527 від 14.06.2021, а ціна договору, становить 5 905 904,40 грн., тому позивач не може вважатися таким, що належним чином виконав свій обов`язок щодо передачі виконаних робіт, а відповідач відповідно не є таким, що зобов`язаний оплатити відповідну частину виконаних робіт; в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, та взагалі будь-які докази, підтверджуючи, що відповідач здійснював приймання виконаних робіт на виконання умов договору про закупівлю робіт № 527 від 14.06.2021; також у матеріалах справи відсутні докази одержання Замовником повідомлення Підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, що є підставою для негайного початку прийняття робіт; наданий до матеріалів справи акт приймання виконаних будівельних робіт № 1 та б/д за Договором про закупівлю робіт № 527 від 14.06.2021 не містить обов`язкових реквізитів для первинних документів передбачених ч. 2 ст. 9 Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а саме не зазначено дати складання документу та номеру, що відповідно до п. 6.2 Договору є підставою для повернення Підряднику актів виконаних робіт (№ КБ-2в, КБ-3) без здійснення оплати; вказаний акт приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в не містить відмітки щодо відмови однієї із сторін від підписання акту; у Департаменту будівництва та шляхового господарства не виникло обов`язку прийняти окремі етапи та/або окремі види робіт, виконані до повного виконання підрядником всього визначеного проектно-кошторисною документацією обсягу робіт та сплатити вартість таких робіт.

Протокольною ухвалою суду від 14.08.2024 поновлено процесуальний строк на подання відповідачем відзиву на позовну заяву, прийнято до розгляду відзив на позовну заяву, відкладено підготовче засідання у справі № 922/1834/24 на 21.08.2024.

16.08.2024 (вх. № 20621/24) на адресу Господарського суду Харківської області надійшла відповідь на відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "МІШЕМ", в якій останній заперечував проти доводів відповідача з підстав та мотивів, наведених у позовній заяві.

21.08.2024 (вх. № 21010/24) на адресу Господарського суду Харківської області надійшло клопотання Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради про призначення комісійної судової будівельно-технічної та дорожньо-технічної експертизи у справі № 922/1834/24, в якому відповідач просив господарський суд призначити у справі № 922/1834/24 комісійну судову будівельно-технічну та дорожньо-технічну експертизу роботи з Капітального ремонту вул. Олексіївської, 14 А, вул. Клочківської 276 (внутрішньоквартальні дороги та тротуари), проведення якої доручити Національному науковому центру «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М. С. Бокаріуса» (61177, м. Харків, вул. Золочівська, 8а).

В призначеному 21.08.2024 судовому засіданні суд за участю представників позивача і відповідача визначив порядок розгляду клопотання відповідача про призначення експертизи в судовому засіданні 11.09.2024 для надання можливості позивачу надати письмові пояснення з приводу клопотання відповідача.

27.08.2024 (вх. № 21400/24) на адресу Господарського суду Харківської області надійшло уточнене клопотання Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради про призначення комісійної судової будівельно-технічної та дорожньо-технічної експертизи у справі № 922/1834/24, яке обґрунтовано допущеною відповідачем помилкою у номері справи, по якій подано клопотання про призначення експертизи.

10.09.2024 (вх. № 22747/24) на адресу Господарського суду Харківської області надійшли додаткові пояснення Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради.

В призначеному 11.09.2024 судовому засіданні представник Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради підтримав подане клопотання (вх. № 21010/24 від 21.08.2024) з уточненням (вх. № 21400 від 27.08.2024) про призначення комісійної судової будівельно-технічної та дорожньо-технічної експертизи у справі № 922/1834/24 та просив його задовольнити. Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "МІШЕМ" проти задоволення клопотання відповідача заперечував та просив господарський суд відмовити в його задоволенні через необґрунтованість та безпідставність.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.09.2024 відмовлено в задоволенні клопотання Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради (вх. № 21010/24 від 21.08.2024) з уточненням (вх. № 21400 від 27.08.2024) про призначення комісійної судової будівельно-технічної та дорожньо-технічної експертизи у справі № 922/1834/24. Протокольною ухвалою господарського суду від 11.09.2024 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті на 16.10.2024.

В судовому засіданні 16.10.2024 суд за участю представника позивача та відповідача відкрив розгляд справи по суті. Представник позивача позов підтримав з підстав, наведених у ньому. Представник відповідача проти позову заперечував з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву. Протокольною ухвалою суду від 16.10.2024 оголошено перерву в судовому засіданні з розгляду справи по суті до 13.11.2024.

В судовому засіданні 13.11.2024 суд за участю представників позивача та відповідача завершив розгляд справи по суті та після судових дебатів в нарадчій кімнаті прийняв судове рішення по справі за результатом розгляду спору сторін.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши присутніх в судовому засіданні представників учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги прокурора, об`єктивно оцінивши надані суду документальні докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

14.06.2021 між ТОВ «МІШЕМ» та Департаментом будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради укладений договір про закупівлю робіт № 527 (Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору Підрядник зобов`язується виконати роботи з Капітального ремонту вул. Олексіївської, 14А, Клочківської, 276, (внутрішньоквартальні дороги та тротуари); ДСТУ Б Д.1.1:2013 відповідно до проектно-кошторисної документації та тендерної документації, а Замовник - прийняти ці роботи та оплатити їх.

Згідно із п. 4.1, 4.2 Договору Розрахунки проводяться шляхом оплати Замовником на підставі актів виконаних робіт (№КБ-2в, КБ-3), підписаних уповноваженими представниками Сторін.

Розрахунки здійснюються у формі післяоплати протягом 90 (дев`яноста) календарних днів з моменту підписання документів, зазначених у п. 4.1. договору, у разі якщо відповідні бюджетні кошти надійшли на рахунок Замовника.

Відповідно до п. 5.5. Договору Замовник або залучена замовником особа здійснює контроль та технічний нагляд за якістю, обсягами та вартістю ремонту об`єкта, відповідністю виконаних робіт будівельним нормам та правилам, а матеріалів, виробів і конструкцій-державним стандартам і технічним умовам.

Пунктом 6.1.1., 6.1.2. Замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за виконані роботи, приймати виконані роботи згідно з актом виконаних робіт (№КБ-2в, КБ-3).

Як свідчать матеріали справи, роботи по договору виконані на суму 4975953,6 грн., що підтверджується: актами виконаних робіт, які 28.12.2023 були вручені безпосередньо замовнику, а також додатково 29.12.2023 направлені засобами поштового зв`язку (отримані 09.01.2024); відсутністю протягом тривалого строку будь-яких заперечень на вказаний акт, в тому числі вказані заперечення не надані на запити адвоката, які були направлені на адресу замовника; загальним журналом робіт на об`єкті, актами на закриття прихованих робіт, які підписані в тому числі представником технічного нагляду відповідача; накладними на придбання товарів для проведення робіт по договору.

Позивач стверджує, що 90-денний строк оплати по договору почав свій перебіг на наступний день після отримання актів виконаних робіт, тобто 29.12.2023 (оскільки жодних заперечень щодо актів відповідач не висловлював та ще до їх вручення роботи прийняті представником технічного нагляду, тому відповідач не потребував додаткового часу на опрацювання документів), відтак строк оплати по договору настав 28.03.2024. 08.04.2024 був направлений запит стосовно підтвердження факту виконання робіт та обґрунтування причин не підписання актів, 25.04.2024 аналогічний запит був направлений повторно. Проте відповідач протягом тривалого часу будь-яких заперечень на такі акти не надав, виконані позивачем роботи не оплатив, в зв`язку із чим наведені обставини на думку позивача свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту шляхом вжиття наведених у позові способів захисту права.

Відповідач, заперечуючи проти позову, наполягає на тому, що у нього не виник обов`язок приймати окремі етапи та/або окремі види робіт, виконані до повного виконання позивачем всього визначеного проектно-кошторисною документацією обсягу робіт та сплати вартості таких робіт. Також відповідач зазначає, що позивачем виконані не всі роботи. Окрім цього, відповідач посилається на те, що позивач не звертався до відповідача з повідомленням про готовність до передання робіт в порушення норм ЦК України.

Надаючи правову кваліфікацію фактичним обставинам та спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові; якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі (частина перша статті 853 ЦК України).

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до положень статті 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 846 ЦК України визначає, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Частиною першою статті 854 ЦК України визначено, що у разі якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Стаття 882 ЦК України встановлює, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або якщо це передбачено договором, етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

З урахуванням встановлених судом обставин та підстав позову, до предмету дослідження у цій справі належить виконання позивачем робіт за Договором, зокрема, обставини прийняття виконаних робіт замовником (відповідачем), у тому числі і наявність зауважень у замовника щодо якості, обсягів та вартості робіт виконаних підрядником, надання замовником обґрунтованої відмови від підписання актів виконаних робіт та її своєчасність, обставини наявності недоліків у виконаних підрядником роботах.

Суд зазначає про те, що правова позиція щодо застосування частини четвертої статті 882 ЦК України є сталою та послідовною в судовій практиці Верховного Суду. Так, зокрема, стосовно акта виконаних робіт за договором підряду, підписаного однією стороною, правовий висновок викладено у пункті 6.3 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі №910/7446/18 та інших (у т.ч. і постанова Верховного Суду від 16.09.2022 у справі №913/703/20).

Цей висновок полягає в тому, що "передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором.

За загальним правилом, при вирішенні спорів щодо належного та своєчасного виконання договорів стосовно надання послуг/виконання робіт, як зі сторони замовника, так і виконавця (підрядника), суди повинні надавати оцінку вжитим сторонами діям на його виконання у їх сукупності з огляду саме на умови кожного договору (договорів) у конкретній справі, проте передбачена відповідним договором умова щодо оплати за надані послуги (виконані роботи) з прив`язкою до підписання відповідних актів приймання не може бути єдиною підставою, яка звільняє замовника від обов`язку здійснити таку оплату, адже основною первинною ознакою будь-якої господарської операції, як то надання послуг чи виконання робіт, є її реальність. Наявність належним чином оформлених первинних документів (підписаних уповноваженими представниками обох сторін) є вторинною, похідною ознакою.

Водночас неналежне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами, зокрема не підписання замовником актів приймання робіт/послуг без надання у визначені договором та/або законом строки вмотивованої відмови від їх підписання, не може свідчити про їх безумовну невідповідність змісту господарської операції (наданим послугам або виконаним роботам). Правові наслідки створює саме господарська операція (реальне надання послуг/виконання робіт), а не первинні документи.

Таких висновків також дотрималася і об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 02.06.2023 у справі №914/2355/21.

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.09.2022 у справі №913/703/20 також зазначено, що відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акту. У свою чергу, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника. У такому разі генпідрядник повинен довести, що він надсилав замовнику акт та, у випадку необґрунтованої відмови останнього від його підписання, реальне виконання робіт за договором (такі висновки також наведені і у постановах Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №917/1489/18, від 18.07.2019 у справі №910/6491/18, від 19.06.2019 у справі №910/11191/18).

Якщо замовник в порушення вимог статей 853, 882 ЦК України безпідставно ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є відповідно порушенням умов договору і вимог статей 525, 526 ЦК України, статті 193 ГК України. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.10.2018 у справі №910/2184/18, від 16.09.2019 у справі № 921/254/18, від 15.10.2019 у справі №921/262/18.

Наведене вище дає підстави дійти висновку про те, що для здійснення відповідачем оплати виконаних позивачем робіт за Договором, останній повинен направити замовнику визначені умовами пункту 4.7. Договору документи, зокрема, акти здавання виконаних робіт форми КБ-2в, КБ-3, а замовник повинен їх підписати та/або надати вмотивовану відмову від їх підписання.

З матеріалів справи вбачається, що 28.12.2023 відповідачем був отриманий супровідний лист від ТОВ "МІШЕМ", яким позивачем були передані відповідачу для підписання документи, зокрема, за спірним Договором, а саме: оригінал акту приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), оригінал довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ-3), оригінал відомості ресурсів, оригінал розрахунку №1-2 загальновиробничих витрат, оригінал акту підтвердження виконаних робіт (пункти 21-25 супровідного листа). Отримання вказаного супровідного листа підтверджується вхідним штампом Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради.

Також додатково 29.12.2023 позивач надіслав засобами поштового зв`язку зазначений вище супровідний лист з додатками на адресу відповідача, який був отриманий відповідачем 09.01.2024, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Факт отримання документів за Договором відповідачем у відзиві на позовну заяву не заперечується.

Натомість, відповідач отримані документи зі своєї сторони не підписав, обґрунтованих заперечень щодо їх підписання не надав, про можливі виявлені недоліки робіт не заявляв.

Твердження відповідача про те, що він не отримував від позивача повідомлення про готовність до передання робіт, суд вважає помилковими з наступних підстав.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668 затверджено Загальні умови укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві (далі - Загальні умови), які відповідно до Цивільного кодексу України визначають порядок укладення та виконання договорів підряду на проведення робіт з нового будівництва, реконструкції будівель і споруд та технічного переоснащення діючих підприємств, комплексів і видів робіт, пов`язаних із капітальним будівництвом об`єктів.

Згідно з пунктами 88, 89 Загальних умов приймання-передача закінчених робіт (об`єкта будівництва) проводиться у порядку, встановленому цими Загальними умовами, іншими нормативними актами та договором підряду. Після одержання повідомлення підрядника про готовність до передачі закінчених робіт (об`єкта будівництва) замовник зобов`язаний негайно розпочати їх приймання.

Передача виконаних робіт (об`єкта будівництва) підрядником і приймання їх замовником оформлюється актом про виконані роботи. Підписання акта приймання-передачі є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами (пункти 91, 96 Загальних умов).

Умови укладеного між сторонами Договору не містять положень щодо надсилання (надання) позивачем відповідачу повідомлення підрядника про готовність до передачі закінчених робіт (об`єкта будівництва). Разом із тим, підпунктом 6.1.2. пункту 6.1. Договору передбачений обов`язок замовника приймати виконані роботи згідно з актом виконаних робіт (№КБ-2в, КБ-3). А отже, отримавши від позивача документи за Договором (акт приймання виконаних будівельних робіт та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати) відповідач був обізнаний про виконання ТОВ "МІШЕМ" будівельних робіт та повинен був розпочати їх прийняття, проте, такі докази наразі відсутні в матеріалах справи.

Також суд відхиляє посилання відповідача на те, що позивачем було виконано лише частину робіт і у нього не виник обов`язок щодо сплати виконаних позивачем робіт, адже відповідно до пункту 3.3. Договору структура договірної ціни є динамічною, крім того, відповідна ціна є меншою, а не більшою.

Крім того, суд критично оцінює посилання відповідача на те, що наданий позивачем до позовної заяви акт виконаних робіт (№КБ-2в) не містить обов`язкових реквізитів первинного документа (дати, номеру тощо), оскільки неналежне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами, зокрема, наявність помилок у їх оформленні, не може свідчити про їх безумовну невідповідність змісту господарської операції (наданим послугам або виконаним роботам) та не є підставою для висновку про відсутність господарської операції.

Також суд зауважує, що посилання відповідача на ту обставину, що отримані від позивача документи за спірним Договором були повернуті ТОВ "МІШЕМ" у зв`язку з виявленими недоліками виконаних робіт та в оформленні акту також не приймається судом до уваги, оскільки, по-перше, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази повернення таких документів на адресу позивача, по-друге, наданий відповідачем у якості такого доказу лист від 29.12.2023 №2506/0/66-23 не містить доказів надсилання такого листа відповідачем на адресу позивача, які до суду також не надавалися, по-третє, в матеріалах справи відсутні докази звернення відповідача до позивача щодо відповідних недоліків виконаних робіт після отримання акту виконаних робіт.

Водночас, з акту приймання виконаних будівельних робіт, копія якого надана позивачем до суду в обґрунтування виконаних робіт, вбачається, що роботи були виконані позивачем відповідно до умов Договору, про що свідчить підпис та печатка інженеру технічного нагляду ОСОБА_1 . При цьому жодних зауважень щодо повноти та/або якості виконаних робіт акт приймання виконаних будівельних робіт не містить, тобто своїм підписом інженер технічного нагляду підтвердив, що виконані позивачем будівельні роботи відповідають умовам Договору та проектно-кошторисній документації.

Крім того, в матеріалах справи наявні акти на закриття прихованих робіт, які підписані з боку представника будівельної організації Арсентьєвим А.В. та з боку представника технічного нагляду замовника ОСОБА_1 .

Таким чином, суд вважає доведеним та встановленим, що замовник Департамент будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради у спірних підрядних правовідносинах не виконав обов`язку заявити позивачу (підряднику) про такі недоліки протягом тривалого часу до моменту звернення ТОВ "МІШЕМ" з даним позовом до господарського суду.

Відповідно до частини першої статті 853 ЦК України передбачений обов`язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником, а саме замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Тобто, виходячи з діючої норми статті передбачено, що замовник повинен заявити негайно про недоліки допущених у роботі та відступів від умов договору, а в разі якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки.

Як вбачається, в матеріалах справи відсутні докази звернення відповідача до позивача з відповідною заявою про недоліки.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що наявність чи відсутність недоліків у виконаних позивачем підрядних роботах, а так само й інші відступи від умов Договору (у тому числі щодо повноти виконання робіт) не мають значення для вирішення спору, адже відповідно до приписів статті 853 ЦК України, відповідач втратив право посилатися на такі недоліки, оскільки не заявив про них позивачу (підряднику) у встановленому законом порядку.

Суд зазначає, що виконання позивачем робіт за відсутності заперечень відповідача щодо якості таких робіт, надає позивачу "законне очікування", що виконані ним роботи за цим договором будуть оплачені. Невиплата замовником таких коштів виконавцю прирівнюється до порушення права останнього на "мирне володіння майном" (рішення ЄСІІЛ у справах "Брумареску проти Румунії" (п. 74), "Пономарьов проти України" (п. 43), "Агрокомплекс проти України" (п. 166).

Беручи до уваги факт надсилання та отримання відповідачем акту виконаних робіт, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем, відсутність вмотивованої відмови від підписання вказаного акту, відсутністю повідомлення підрядника про причини відмови підписати акт приймання виконаних будівельних робіт, а також відсутність заперечень щодо факту виконання робіт чи їх якості зі сторони відповідача, суд дійшов до висновку про те, що роботи за актом приймання виконаних будівельних робіт на суму 4975953,60 грн. вважаються виконаними позивачем та прийнятими відповідачем, в зв`язку із чим вимоги позивача є обґрунтованими.

Також суд при прийнятті рішення виходить з наступного.

Статтею 129 Конституції України унормовано, що до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до приписів статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд зазначає, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд керується при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Відповідно до ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Із зазначеного вище вбачається, що відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги наведені положення законодавства, встановлені судом обставини, зміст доводів учасників процесу та наявних доказів, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими, підтвердженими належними документальними доказами та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судом враховується також, що Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Щодо витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, господарський суд керується ст. 129 ГПК України, у зв`язку з чим витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача через те, що спір по справі виник саме з його вини.

На підставі викладеного та керуючись статтями 124, 129 Конституції України, 1, 2, 11, 13, 73-80, 86, 123, 129, 233, 236-238, 239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради (61003, місто Харків, Конституції Майдан, будинок, 7, код ЄДРПОУ 34861610) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МІШЕМ" (08130, Київська область, Києво-Святошинський район, село Петропавлівська Борщагівка, вулиця Львівська, будинок 3, офіс 46, код ЄДРПОУ 40121960) заборгованість за договором про закупівлю робіт № 527 від 14.06.2021 в сумі 4 975 953 грн. 60 коп., а також 59 711 грн. 44 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 15.11.2024.

СуддяН.А. Новікова