Ухвала

від 14.11.2024 по справі 926/5600/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

14 листопада 2024 року

м. Київ

cправа № 926/5600/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І.С. - головуючого, Зуєва В.А., Случа О.В.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Мамалигівської сільської ради Дністровського району Чернівецької області

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 23.09.2024 (у складі колегії суддів: Зварич О.В. (головуючий), Малех І.Б., Панова І.Ю.)

та рішення Господарського суду Чернівецької області від 18.06.2024 (суддя Проскурняк О.Г.)

у справі № 926/5600/23

за позовом Чернівецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону в інтересах держави в особі Чернівецької обласної військової адміністрації

до Мамалигівської сільської ради Дністровського району Чернівецької області,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ІНФОРМАЦІЯ_1 , військова частина НОМЕР_1 ,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області,

про скасування державної реєстрації речових прав з одночасною зміною цих прав,

ВСТАНОВИВ:

29.10.2024 Мамалигівська сільська рада Дністровського району Чернівецької області (далі - Рада) засобами поштового зв`язку подала до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Західного апеляційного господарського суду від 23.09.2024 та рішення Господарського суду Чернівецької області від 18.06.2024 у справі № 926/5600/23.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що її оформлено і подано з порушенням вимог, установлених статтями 288, 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

За змістом статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Подаючи 29.10.2024 (відомості Укрпошти за номером поштового відправлення 6030000018560) касаційну скаргу на постанову Західного апеляційного господарського суду від 23.09.2024, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження, скаржник просить Суд поновити йому цей строк, обґрунтовуючи заявлене клопотання тим, що копію оскарженої постанови він отримав 04.10.2024.

Зазначене підтверджується відомостями автоматизованої системи документообігу суду КП «ДСС».

Зважаючи на те, що оскаржену постанову Рада отримала 04.10.2024, останнім днем 20-денного строку на подання касаційної скарги із правом на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження (частина друга статті 288 ГПК України) було 24.10.2024, однак касаційну скаргу Рада подала 29.10.2024, обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на подання касаційної скарги лише датою отримання оскарженої постанови.

Із огляду на викладене вище Суд визнає неповажними підстави, наведені у клопотанні Ради про поновлення строку на касаційне оскарження.

За змістом пункту 1 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Відповідно до частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Таким чином із огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, касаційна скарга має містити:

пункт 1) - формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права з викладенням правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також покликання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких правовідносинах;

пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та мотивів такого обґрунтування відступлення;

пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.

У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 ГПК України.

Однак за змістом касаційної скарги Рада не зазначає і не обґрунтовує жодної з підстав, на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) частиною другою статті 287 ГПК України підстави (підстав), що порушує правило, встановлене пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України.

Відповідно до частини другої статті 292 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Згідно з частиною третьою статті 292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними.

За змістом частини другої статті 174 ГПК України ухвалі про залишення скарги без руху зазначаються, зокрема, недоліки цієї скарги, спосіб і строк їх усунення.

Ураховуючи те, що касаційну скаргу оформлено і подано з порушенням вимог, установлених статтями 288, 290 ГПК України, цю скаргу слід залишити без руху із наданням скаржникові строку для усунення недоліків.

Суд визначає скаржникові спосіб усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в цій ухвалі, шляхом подачі:

клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням інших (поважних) підстав, що зумовили пропуск цього строку (із урахуванням змісту цієї ухвали);

нової редакції касаційної скарги із чітким зазначенням і належним обґрунтуванням підстави (підстав) касаційного оскарження, передбаченої (передбачених) частиною другою статті 287 ГПК України (із урахуванням змісту цієї ухвали).

При цьому Суд звертає увагу скаржника на те, що нову редакцію касаційної скарги, подану на виконання вимог цієї ухвали, слід надіслати також іншим учасникам справи, надавши суду докази надіслання (з урахуванням положень статті 42 ГПК України).

Керуючись статтями 174, 234, 235, 288, 292 ГПК України,

УХВАЛИВ:

1. Визнати неповажними підстави, наведені у клопотанні Мамалигівської сільської ради Дністровського району Чернівецької області про поновлення строку на подання касаційної скарги на постанову Західного апеляційного господарського суду від 23.09.2024 та рішення Господарського суду Чернівецької області від 18.06.2024 у справі № 926/5600/23.

2. Касаційну скаргу Мамалигівської сільської ради Дністровського району Чернівецької області у справі № 926/5600/23 залишити без руху.

3. Надати скаржникові строк для усунення недоліків та виконання вимог цієї ухвали не більше 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали.

4. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. С. Берднік

Судді: В. А. Зуєв

О. В. Случ