Рішення

від 12.11.2024 по справі 539/2458/24

ЛУБЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 539/2458/24

Провадження № 2/539/916/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.2024

місто Лубни Полтавської області

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі головуючої судді Мирошникової О. Ш.,

за участю: секретаря судового засідання Коваль Ю. А., позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , представника третьої особи ОСОБА_3 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом:

ОСОБА_1 - позивач, до

ОСОБА_4 - відповідач,

Служба у справах дітей виконавчого комітету Ромоданівської селищної ради Миргородського району Полтавської області - третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору

про позбавлення батьківських прав, та

ухвалив це рішення про відмову в задоволенні позову про таке:

І. Стислий виклад позицій позивача та заперечень відповідача

1.18.06.2024 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про позбавлення його батьківських прав щодо їх спільної малолітньої дочки: ОСОБА_5 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 .

1.1.Обґрунтування позовних вимог: відповідач як батько дитини ухиляється від виконання батьківських обов`язків щодо виховання своєї дочки, самоусунувся від участі в її вихованні, не сплачує аліменти та іншу матеріальну допомогу, не цікавиться долею дитини, не спілкується з нею, не виявляє до неї батьківської уваги та турботи, не підтримує контакту з навчальним закладом, де навчається дочка. Дитина проживає з матір`ю, знаходиться на її утриманні, мати забезпечує дитину всім необхідним, створює відповідні умови для проживання дитини та навчання.

ІІ. Заяви, клопотання учасників справи

2.Позивач та її представник подали суду такі заяви та клопотання: 26.06.2024 заяву про усунення недоліків позовної заяви, 16.09.2024 заяву про проведення підготовчого засідання без участі представника.

2.1.Відповідач подав суду такі заяви та клопотання: 07.10.2024 заву про розгляд справи без його участі та визнання позову.

2.2.Представник Служби у справах дітей подала суду 16.09.2024 подала суду висновок про доцільність позбавлення ОСОБА_4 батьківських прав щодо його дочки ОСОБА_5 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі

3.30.06.2024 суддя постановила ухвалу по залишення позовної заяви без руху, в зв`язку з її недоліками.

3.1.31.07.2024 суд відкрив провадження у справі, постановив розглядати справу в порядку загального позовного провадження, призначив підготовче засідання з повідомленням (викликом) сторін.

3.2.29.04.2024 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив судове засідання з повідомленням учасників справи.

3.3.09.10.2024 суд постановив ухвалу про відмову у прийнятті визнання позову відповідачем.

3.4.09.10.2024 суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду.

3.5.12.11.2024 суд з`ясував думку дитини щодо предмету спору.

VІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

4. Суд встановив, що між позивачем та відповідачем виникли спірні правовідносини щодо позбавлення батьківських прав відповідача щодо його малолітньої дочки.

5.Суд встановив, що позивач та відповідач не перебували в зареєстрованому шлюбі.

6. ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Лубни Полтавської області народилася ОСОБА_5 , її батьками є ОСОБА_6 та ОСОБА_4 (а. с. 12).

7.Згідно з повним витягом від 26.06.2024 з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 110 від 01.04.2015, ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_5 ; документ, що підтверджує народження дитини: медичне свідоцтво про народження № 175 від 31.03.2015 виданий пологовим відділенням комунальної Лубенської ЦМЛ; Батьки дитини: батько ОСОБА_4 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 , мати ОСОБА_6 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_3 ; підстава запису відомостей про батька: заява матері та батька дитини про визнання батьківства від 01.04.2015 (а. с. 30 - 31).

8.21.04.2018 ОСОБА_6 зареєструвала шлюб з ОСОБА_7 та змінила прізвище на ОСОБА_8 (а. с. 32).

9.Сім`я ОСОБА_1 та ОСОБА_7 має статус багатодітної сім`ї з дітьми ОСОБА_9 , 2015 року народження, ОСОБА_10 , 2019 року народження, ОСОБА_11 , 2024 року народження, що підтверджується (а. с. 15).

10. Згідно акту обстеження умов проживання від 07.06.2024 та довідки Новооріхівської селищної ради від 12.02.2024, ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , малолітні ОСОБА_9 , 2015 року народження, ОСОБА_12 , 2019 року народження, ОСОБА_11 , 2024 року народження проживають без реєстрації місця проживання в АДРЕСА_1 . Умови проживання задовільні, дітям створені належні умови для навчання та розвитку, стосунки в сім`ї доброзичливі (а. с. 16, 21).

11. Малолітня дочка позивача ОСОБА_5 , 2015 року народження, навчається в Новооріхівському ліцеї в четвертому класі, її батько ОСОБА_4 не підтримує контакту з освітнім закладом, не цікавиться успішністю дитини, не спілкується з вчителями, не відвідує батьківськи збори. У першому третьому класах дитину на заняття приводила та забирала мати, з класним керівником спілкується лише мати дитини (а. с. 20).

12. Відповідач ОСОБА_4 зареєстрований в АДРЕСА_2 (а. с. 35).

13. 29.05.2018 Лубенський міськрайонний суд Полтавської області в справі № 539/1409/18 видав судовий наказ про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання дочки ОСОБА_5 в розмірі однієї чверті всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 15.05.2018 і до досягнення дитиною повноліття (а. с. 17).

13.1. 23.07.2018 державний виконавець відкрив виконавче провадження № 56815816 з примусового виконання цього судового наказу (а. с. 18).

13.2. Згідно розрахунку державного виконавця станом на 01.09.2023 відповідач має заборгованості зі сплати аліментів у сумі 133451,93 грн за період з 15.03.2018 по вересень 2023 року, єдиний раз з відповідача стягнуто в квітні 2022 року 3150,27 грн (а. с. 19).

14. 10.09.2024 виконавчий комітет Ромоданівської селищної ради Миргородського району Полтавської області прийняв рішення № 81 про затвердження висновку органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 (а. с. 49 - 51).

14.1. В цьому висновку зазначено, що з 2018 року батьки дитини проживають окремо, ОСОБА_4 не займався вихованням та розвитком дитини, не підтримував її матеріально, має заборгованість зі сплати аліментів 133451,93 грн. Мати дитини фактично проживає разом з чоловіком ОСОБА_7 та трьома дітьми ОСОБА_13 , 2015 року народження, ОСОБА_14 ,2019 року народження, ОСОБА_15 , 2024 року народження в с. Новооріхівка Миргородського району. Мати за місцем проживання характеризується позитивно, має житлово-побутові умови для виховання, навчання та розвитку дітей. Батько ОСОБА_4 з дитиною ОСОБА_13 не проживає, її вихованням не займається, її здоров`ям не цікавиться, матеріально не підтримує, не спілкується з нею.

14.2. Зважаючи на обставини, враховуючи факт не проживання батька спільно з дитиною, систематичне невиконання ним батьківських прав, відсутність бажання батька брати участь у вихованні дитини, орган опіки та піклування вважає доцільним позбавити ОСОБА_4 батьківських прав стосовно його дочки ОСОБА_5 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 .

15. В судовому засіданні позивач пояснила, що з 2012 по 2017 роки проживала в місті Лубни разом з відповідачем без реєстрації шлюбу, ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася дочка ОСОБА_13 . Після припинення відносин з відповідачем у 2017 році, позивач з дитиною поїхала з міста Лубен до с. Оріхівка. З того часу позивач не спілкується з відповідачем. У 2018 році позивач одружилася з ОСОБА_7 та народила двох спільних дітей.

16. В судовому засіданні суд з`ясував думку малолітньої дитини щодо позбавлення її батька батьківських прав, за участю представника служби у справах дітей.

16.1. Малолітня ОСОБА_5 пояснила, що проживає разом з мамою, татом, молодшими сестрою та братом. Її мама не працює, готує їсти та дивиться за дітьми, батько працює на тракторі. У неї є дві баби та дід. Дитина навчається в школі. Дитина бажає, щоб у неї було прізвище як у мами ОСОБА_8 .

V. Законодавство, яке застосував суд

17. Конвенція про права дитини:

Стаття 3 - в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Держави-учасниці забезпечують, щоб установи, служби і органи, відповідальні за піклування про дітей або їх захист, відповідали нормам, встановленим компетентними органами, зокрема, в галузі безпеки й охорони здоров`я та з точки зору численності і придатності їх персоналу, а також компетентного нагляду.

Стаття 9 - Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Під час будь-якого розгляду згідно з пунктом 1 цієї статті всім заінтересованим сторонам надається можливість брати участь у розгляді та викладати свою точку зору.

Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

18. Частини друга та третя статті 51 Конституції України - батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов`язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

19. Закон України «Про охорону дитинства»:

Стаття 11, зокрема - сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Частина перша статті 12 - виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Частини перша та друга статті 15 - дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

20.Сімейний кодекс України:

Частини перша, друга, третя статті 5 - держава охороняє сім`ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім`ї. Держава створює людині умови для материнства та батьківства, забезпечує охорону прав матері та батька, матеріально і морально заохочує і підтримує материнство та батьківство. Держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини.

Частини сім, вісім статті 7 - дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.

Частина перша статті 19 - у випадках, передбачених цим Кодексом, особа має право на попереднє звернення за захистом своїх сімейних прав та інтересів до органу опіки та піклування.

Частина п`ята статті 19 - орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Стаття 150, зокрема - батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Стаття 152, зокрема - право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом. Дитина має право противитися неналежному виконанню батьками своїх обов`язків щодо неї.

Частина перша статті 160 - місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Частина перша статті 164, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Стаття 171, зокрема - дитина має право на те, щоб бути вислуханою посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.

21.Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 № 3 «Про практику застосування судами законодавства про розгляд справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав»:

пункт 15 - позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

пункт 16 - особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактом, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

22.Постанови Верховного Суду від 29.07.2021 у справі № 686/16892/20, від 03.08.2022 у справі № 306/7/20, від 07.12.2022 у справі № 562/2695/20, від 11.07.2023 у справі № 461/7447/17 - правовий висновок про те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків.

VІ. Мотивована оцінка суду

23. Суд встановив, що між сторонами цієї справи виник спір щодо позбавлення батьківських прав батька малолітньої дитини.

24. У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються витаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

25. Суд розглянув цю справу з дотриманням принципу забезпечення найкращих інтересів дитини.

26.Суд встановив, що у сторін спору є малолітня дочка ОСОБА_5 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 .

26.1. На цей час дитина навчається в четвертому класі Новооріхівського ліцею та проживає з позивачем, її новим чоловіком та двома їх спільними дітьми в с. Новооріхівка Миргородського району.

27. Позивач стверджувала про те, що відповідач ухиляється від виконання батьківських обов`язків щодо дітей.

28. За статтями 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

29. Суд встановив, що позивач не надала достатньо доказів, які б свідчили про наявність підстав для позбавлення батьківських прав відповідача щодо їх спільної малолітньої дочки.

30. Позивач та її представник не заявляли суду клопотань про виклик свідків, долучення чи витребування доказів, які могли б свідчити про ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків.

31. Надані позивачем докази підтверджують обставини проживання спільної дитини сторін з позивачем та її новою сім`єю в належних умовах, навчання дитини в певному учбовому закладі, наявність заборгованості відповідача з аліментів станом на вересень 2023 року.

31.1. Суд проаналізував доводи позивача та надані нею докази на їх підтвердження та дійшов таких висновків:

- наявність заборгованості відповідача з аліментів у сумі 133451,93 грн станом на 01.09.2023 не підтверджує факту ухилення відповідача від виховання дитини на час звернення позивача з позовом про позбавлення батьківських прав відповідача 18.06.2024;

- довідка з навчального закладу підтверджує відсутність контактів у відповідача, який проживає в іншому населеному пункті, з навчальним закладом, в якому навчається дитина;

- акт обстеження умов проживання сім`ї позивача підтверджує належні умови проживання, створені матір`ю для своїх дітей та окреме проживання батька дитини.

32. Ці надані позивачем докази не доводять факту винної поведінки відповідача з ухилення від виконання його батьківських обов`язків щодо виховання малолітньої дочки, свідомого нехтування ним своїми батьківськими обов`язками.

33. Відсутність контакту відповідача з навчальним закладом, окреме проживання батьків дитини не доводить факту свідомого ухилення батька від виконання своїх батьківських обов`язків.

34. В справі відсутні докази притягнення відповідача як батька малолітньої дитини до адміністративної відповідальності за ухилення від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо виховання своєї дочки.

35. Суд в ухвалі про відмову у прийнятті визнання позову відповідачем від 09.10.2024 зазначив, що заява відповідача про визнання позовних вимог від 03.10.2024 не є безумовною підставою для задоволення позову, з огляду на те, що відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства та не відповідає інтересам дитини відповідно до частини третьої статті 155 СК України. Подання заяви про визнання позову не є підставою для звільнення позивача обов`язку довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилалася як на підставу своїх вимог.

36. Суд не погоджується з висновком органу опіки і піклування про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав.

36.1. Оцінюючи цей висновок, суд вважає, що цим органом не були повністю встановлені обставини, які необхідні для такого висновку, він не ґрунтується на достатніх доказах та при його складанні не була з`ясована думка відповідача щодо питання позбавлення його батьківських прав.

36.2. У висновку орган опіки та піклування зазначив, що батько не займається вихованням дочки, не цікавиться її здоров`ям, матеріально не підтримує, не спілкується з нею. Проте, у цьому висновку немає інформації на підставі яких документів цей орган зробив такий висновок за відсутності батька дитини на засіданні комісії з питань захисту прав дітей.

37.Суд не встановив інших підстав для позбавлення батьківських прав відповідача, зазначених у статті 164 СК України.

38.За встановлених обставин, суд вважає, що відсутні підстави для позбавлення батьківських прав відповідача, оскільки обставини, викладені в позові позивач не довела, доказів на їх підтвердження не надала, тому в задоволені позову суд відмовляє.

39.Щодо судових витрат: в зв`язку з відмовою в задоволенні позову, суд покладає на позивача сплачений нею судовий збір.

З цих підстав суд вирішив:

1.Відмовити повністю у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Служба у справах дітей виконавчого комітету Ромоданівської селищної ради Миргородського району Полтавської області, про позбавлення батьківських прав.

2.Судовий збір залишити за позивачем.

3. Копію рішення вручити учасникам справи.

4.Рішення набирає законної сили після закінчення тридцятиденного строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5.Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання цього рішення.

6.Позивач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 ;

7.Відповідач: ОСОБА_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

8.Третя особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Ромоданівської селищної ради Миргородського району Полтавської області, місцезнаходження: вулиця Шевченка, будинок 14, смт. Ромодан, Миргородський район, Полтавська область.

9.Повне рішення суд підписав 15.11.2024.

Суддя Лубенського міськрайонного суду

Полтавської області Мирошникова О. Ш.