Рішення

від 01.11.2024 по справі 569/7264/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 569/7264/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2024 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в складі головуючого судді Бучко Т.М.

секретар судового засідання Дем`янчук Н.В.

з участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Рівненський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації", Державного підприємства «Львівський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації», Міністерства економіки України про визнання бездіяльності та дій суб`єкта владних повноважень протиправними, стягнення ненарахованих та невиплачених частин заробітної плати та грошової допомоги,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів, в якому, з урахуванням заяви про зміну предмета позову, просить визнати протиправними дії Міністерства економіки України щодо відмови у погодженні виплати йому премії за підсумками роботи за 2021 та 2023 роки, стягнути солідарно з Міністерства економіки України, ДП «Рівненський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» та ДП «Львівський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» не нараховану та невиплачену частину заробітної плати у виді премій за підсумками роботи за 2021 та 2023 роки в сумі 612600 грн, з яких 319800 грн - премія за підсумками роботи за 2021 рік та 292800 грн - премія за підсумками роботи за 2023 рік; визнати протиправною бездіяльність Міністерства економіки України щодо недонарахування та недоплати частини заробітної плати у виді посадового окладу протягом 2019 - 2022 років, стягнути солідарно з Міністерства економіки України, ДП «Рівненський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» та ДП «Львівський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» недонараховану та невиплачену частину заробітної плати у виді посадового окладу протягом 2019 - 2022 роки в сумі 452070 грн; визнати протиправними дії Міністерства економіки України щодо відмови у наданні згоди для нарахування йому грошової допомоги у зв`язку з виходом на пенсію, стягнути солідарно з Міністерство економіки України, ДП «Рівненський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» та ДП «Львівський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» грошову допомогу у зв`язку з виходом на пенсію в сумі 150000 грн.

В обгрунтування заявлених позовних вимог покликається на те, що 06 лютого 2019 року між Міністерством економічного розвитку і торгівлі України та ОСОБА_1 був укладений контракт № 4, яким ОСОБА_1 призначається на посаду директора державного підприємства «Рівненський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації», яке належить до сфери управління Мінекономрозвитку, на термін з 07 лютого 2019 року по 06 лютого 2024 року. Згідно п.1.1. контракту, директор зобов`язується безпосередньо і через адміністрацію підприємства здійснювати поточне управління підприємством, забезпечувати його високоприбуткову діяльність, ефективне використання і збереження закріпленого за підприємством державного майна, а Мінекономрозвитку зобов`язується створювати необхідні умови для матеріального забезпечення й організації праці директора. Пунктом 3.1. контракту визначено, що за виконання обов`язків, передбачених цим контрактом, директору нараховується заробітна плата за рахунок частки доходу, одержаного підприємством у результаті його господарської діяльності, виходячи з установлених йому: посадового окладу в розмірі 25000 грн і фактично відпрацьованого часу; премії за підсумками роботи за рік за виконання умов і диференційованих показників, установлених додатком до цього контракту відповідно до розпорядчих документів Мінекономрозвитку. Вказаний пункт також містить вичерпний перелік випадків, за настання яких премія за підсумками роботи за рік директору підприємства не нараховується. Додатком до контракту визначені показники ефективності використання державного майна і прибутку, а також майнового стану ДП «Рівненський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації». Згідно умов диференційованих показників і розмірів преміювання керівників державних підприємств за підсумками роботи здійснюється щокварталу та щороку (у розмірі до двадцяти чотирьох місячних посадових окладів керівника підприємства. Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17 липня 2017 року № 1024 затверджене Положення про умови, критерії, диференційовані показники та розміри преміювання керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, та об`єднань державних підприємств, що належать до сфери управління Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (Положення про преміювання) та Положення про розрахунок розміру посадового окладу керівників керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, та об`єднань державних підприємств, що належать до сфери управління Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (Положення про розмір посадового окладу). Пунктом 5Положення пропреміювання визначено,що розмірпремії керівникапідприємства завідповідний періодустановлюється завиконання умов,диференційованих показниківпреміювання керівниківпідприємств запідсумками роботиза кварталі рікзгідно здодатками 1і 2до цьогоположення.Пунктами 12-14Положення пропреміювання регламентовано,що розмірпремії розраховуєтьсяна підставібухгалтерської тастатистичної звітності,а такожінших офіційнихвільно простежуванихданих завідповідний період.Керівник підприємстваза результатамивідповідних звітнихперіодів утерміни,передбачені дляподання фінансовоїзвітності,надає Мінекономрозвиткузвіт провиконання умовта диференційованихпоказників преміюванняза кварталі зарік згідноз додатками3і 4цього положення.Премія запідсумками роботиза рікнараховується запогодженням зМінекономрозвитку.Пунктом 16та 17Положення пропреміювання передбаченівипадки уразі настанняяких преміяза підсумкамироботи заквартал (п.16)та зарік (п.17)керівнику підприємстване нараховується.Пунктами 4.1.та 4.2.контракту закріплено,що уразі невиконаннячи неналежноговиконання обов`язків,передбачених цимконтрактом,сторони несутьвідповідальність згідноіз законодавствомта цимконтрактом тастатутом підприємства.07липня 2023року Міністерствуекономіки Українибув направленийзвіт керівникапідприємства ОСОБА_1 про виконанняумов тадиференційованих показниківпреміювання за2021рік.За данимивказаного звіту,розмір преміїкерівника підприємства ОСОБА_1 за 2021рік становить319800грн (зяких 199800грн -розрахункова преміяза фінансовіпоказники та120000грн -розрахункова преміяза нефінансовіпоказники).27жовтня 2023року ОСОБА_1 на ім`яДержавного секретаряМінекономіки ПетрукаВ.був направленийлист №748щодо погодженнянарахування преміїза підсумкамироботи за2021,2022року.До даноголиста булидодані звітипро виконанняумов тадиференційованих показниківпреміювання за2021,2022року.04 грудня 2023 року Міністерство економіки України направило на адресу ДП «Рівненський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» відповідь щодо премії за підсумками, зокрема 2021 року, наступного змісту: «У зв`язкуз введеннямв Українівоєнного станувідповідно доУказу ПрезидентаУкраїни від24.02.2022№ 64/2022«Про введеннявоєнного станув Україні»преміювання керівниківсуб`єктів господарюваннядержавного секторуекономіки,що належатьдо сфериуправління Мінекономіки,у 2022році,за підсумкамироботи за2021рік - не здійснюється». Однак, жодним нормативно-правовим та/або підзаконним актом не передбачено припинення преміювання керівників суб`єктів господарювання державного сектору економіки, що належать до сфери управління Мінекономіки у 2022 році, за підсумками роботи за 2021 рік. 05 лютого 2024 року Міністерству економіки України був направлений звіт керівника підприємства ОСОБА_1 про виконання умов та диференційованих показників преміювання за 2023 рік. Згідно даних звіту розмір преміїкерівника підприємстваза 2023рік становить292800грн (172800 грн - розрахункова премія за фінансові показники та 120000 грн - розрахункова премія за нефінансові показники). Даний звіт був проігнорований відповідачем та залишений без будь-якої відповіді. 06 лютого 2024 року наказом № 05-к «Про звільнення ОСОБА_1 » директора ДП «Рівненський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» ОСОБА_1 звільнено з роботи з 06 лютого 2024 року у зв`язку із закінченням дії строку трудового договору відповідно до п.2 ч.1 ст.36 КЗпП України. Випадки, перелічені у пункті 3.1. контракту та пунктах 16 та 17 Положення про преміювання, у разі настання яких премія за підсумками роботи за рік (п.17) керівнику підприємства не нараховується, за період перебування посаді директора ОСОБА_1 не мали місце. Враховуючи викладене, позивач вважає, що на день звільнення у нього виникло право на отримання річної премії за 2021 рік розміром 319800 грн та за 2023 рік розміром 292800 грн, проте в порушення вимог ч.1 ст.116 КЗпП України повний розрахунок з ним проведений не був. Також, Міністерством економіки України, в особі його керівника, була допущена протиправна бездіяльність по відношенню до директора ДП «Рівненський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» ОСОБА_1 , що полягає у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій щодо зміни розміру посадового окладу директора протягом 2019 - 2022 роки у зв`язку зі змінами показників для визначення розміру такого окладу. З моменту укладення контракту (лютий 2019 року) до моменту звільнення (лютий 2024 року) ОСОБА_1 був недонарахований розмір посадового окладу, оскільки мінімальний посадовий оклад працівника основної професії на підприємстві, які і інші показники, які впливають на розмір посадового окладу директора, змінювався кожного року по декілька разів на рік, а посадовий оклад позивача не був змінений жодного разу за період перебування на посаді директоа. Фактичний оклад позивача протягом лютого 2019 року лютого 2024 року мав незмінний розмір 25000 грн. Відтак, директору ОСОБА_1 був недонарахований та, відповідно, недоплачений посадовий оклад на суму 452070 грн, з яких: за 2019рік -17010грн;за 2020рік -57460грн; за 2021 рік -- 165000 грн; за 2022рік -212600грн.У 2023-2024роках розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб та, відповідно, розмір посадового окладу працівника основної професії на підприємстві, з грудня 2022 року по січень 2024 року не змінювались. Крім того, пунктом 3.5.контракту чітковизначено,що у разі виходу директора на пенсію йому виплачується грошова допомога в розмірі шести посадових окладів. Позивач отримав пенсійне посвідчення у серпні 2017 року. Посадовий оклад директора, згідно п.3.1. контракту становить 25000 грн. Отже, грошова допомога, яка мала бути виплачена ОСОБА_1 у зв`язку зйого виходомна пенсію,становить 150000грн.28лютого 2024року листом№ 71на ім`ядержавного секретаряМінекономіки В.Петрукабуло направленезвернення щодопогодження нарахування ОСОБА_1 грошової допомогиу зв`язкуз йоговиходом напенсію.15 березня2024року ДП«Рівненський науково-виробничийцентр стандартизації,метрології тасертифікації» отримаввідповідь,в якійбуло зазначенопро те,що відповідно до наказу Міністерства економіки України від 22 січня 2024 року № 40П ОСОБА_1 звільнено з посади директора підприємства 06.02.2024 року у зв`язку з закінченням строку дії трудового договору відповідно до п.2 ч.1 ст.36 КЗпП України. Враховуючи вищезазначене, у Міністерства економіки України відсутні підстави для надання згоди щодо нарахування ОСОБА_1 виплати, передбаченої п.3.5. контракту від 06.02.2019 № 4, а саме грошової допомоги у розмірі шести посадових окладів у разі виходу директора на пенсію. Таку відмову відповідача вважає протиправною та незаконною, оскільки запит на погодження нарахування грошової допомоги позивачу був направлений відповідачу до моменту звільнення директора з посади у зв`язку з закінченням строку дії трудового договору, а саме 02 лютого 2024 року, а звільнений директор був лише 06 лютого 2024 року.

У відзивіна позовнузаяву представниквідповідача Міністерстваекономіки УкраїниВолох В.В.просить відмовитиу задоволенніпозовних вимогв повномуобсязі.Заперечення протипозову мотивуєтим,що Положенняпро умови,критерії,диференційовані показникита розмірипреміювання керівниківпідприємств,заснованих надержавній власності,та об`єднаньдержавних підприємств,що належатьдо сфериуправління Міністерстваекономічного розвиткуі торгівліУкраїни (Положення№ 1024),не визначаєтермінів прийняттяМінекономіки рішенняпро погодженнянарахування преміїза ріккерівнику підприємства.Пунктом 13Положення №1024встановлено,що керівникпідприємства зарезультатами відповіднихзвітних періодіву терміни,передбачені дляподання фінансовоїзвітності,надає Мінекономрозвиткузвіт провиконання умовта диференційованихпоказників преміюванняза кварталі рік.Відповідно доп.5Порядку поданняфінансової звітності,затвердженого постановоюКабінету МіністрівУкраїни від28.02.2000№ 419,підприємства,які відповіднодо ЗаконуУкраїни «Пробухгалтерський облікта фінансовузвітність вУкраїні» належатьдо мікропідприємств,малих підприємств,непідприємницькі товариства,крім тих,що зобов`язаніскладати фінансовузвітність заміжнародними стандартамифінансової звітності,подають річнуфінансову звітністьорганам,зазначеним уп.2цього Порядку(кріморганів Казначейства),не пізніше28лютого року,що настаєза звітнимроком.ДП «Рівнестандартметрологія» наданодо Мінекономіки звіт про виконання умов та диференційованих показників преміювання за квартал за 2021 рік листом від 07 липня 2023 року № 477, тобто з порушенням термінів, встановлених наказом Мінекономіки від 17 липня 2017 року № 1024. Пунктом 17 Положення № 1024 зазначено, що премія за підсумками роботи за рік керівнику підприємства не нараховується в разі, зокрема: невиконання керівником підприємства умов контракту; збільшення розміру заборгованості підприємства з виплати заробітної плати у звітному періоді, за який нараховується премія, порівняно з попереднім звітним періодом; несвоєчасної сплати податків, зборів та інших обов`язкових платежів. З ОСОБА_1 було укладено контракт від 06.02.2019 № 4 та щороку затверджувались показники ефективності використання державного майна і прибутку, а також майнового стану та диференційовані показники преміювання директора за підсумками роботи. Розмір премії згідно із п.12 Положення № 1024 розраховується на підставі бухгалтерської та статистичної звітності, а також інших офіційних вільно простежуваних даних за відповідний період. У звіті незалежного аудитора щодо фінансової звітності загального призначення ДП «Рівнестандартметрологія» за 2021 рік, складеного ТОВ «Українська регіональна аудиторська компанія», вказано, що за результатами проведеного аудиту, отримані аудиторські докази є достатніми і прийнятними для використання їх як основи для думки аудитора із застереженням. Обставини, що призвели до модифікації думки аудитора: підприємство не проводило оцінку залишкової вартості основних засобів на предмет співставлення такої вартості з його справедливою вартістю на дату балансу, відповідно відсутні розкриття достовірної інформації щодо основних засобів (їх справедливої вартості), необхідні для забезпечення достовірного подання інформації про необоротні активи, оскільки фінансова звітність не містить даних про результати визначення справедливої вартості основних засобів на початок звітного періоду (станом на 01.01.2021 року) та на звітну дату 31.12.2021; підприємство не проводило тестування своїх активів на предмет зменшення корисності (знецінення) відповідно до вимог П(С)БО 28 «Зменшення корисності активів», оскільки на дату річного балансу підприємство має оцінювати, чи існують ознаки можливого зменшення корисності активу (аудитор не має змоги оцінити вплив на фінансову звітність, якби така оцінка була проведена і були ідентифіковані ознаки зменшення корисності активів, внаслідок цього фінансова звітність не відображає достовірно ймовірні збитки від знецінення таких активів. Перелічені питання можуть мати суттєвий, проте, не всеохоплюючий вплив на фінансові звіти 2021 року). У звіті до інвестиційного плану ДП «Рівнестандартметрологія» на 2021 рік вказано, що державних підприємством фактично придбано комп`ютерну та побутову техніку на суму 56,6 тис. грн, інше обладнання у випробувальний центр на суму 339,5 тис. грн, придбання яких не передбачено інвестиційним планом, чим порушено вимоги ст.75 Господарського кодексу України та що призвело до незаконного використання державних коштів на суму 396,1 тис. грн. Водночас, показник придбання машин та обладнання вартістю понад 50 тис. грн виконано лише на 54,4% (факт 489,8 тис. грн проти планових 900 тис. грн). Згідно з даними фінансової звітності (форма №1) за 2021 рік встановлено невиконання показників ефективності використання державного майна і прибутку, а також майнового стану, передбачених контрактом (додаток 1 до контракту), зокрема: збільшено залишок запасів на 166,2 тис. грн (план 350 тис. грн, фактично 516,2 тис. грн), збільшено кредиторську заборгованість за товари, роботи та послуги на 250,9 (фактично 350,9 тис. грн, план 150 тис. грн), перед розрахунками з бюджетом на 145,1 тис. грн (фактично 745,1 тис. грн, план 600 тис. грн). Ураховуючи вимоги щодо нарахування премії, встановлені п.3.1 контракту, недотримання норм ст.75 Господарського кодексу України, невиконання умов контракту, у Мінекономіки були відсутні підстави щодо погодження директору ДП «Рівнестандартметрологія» ОСОБА_1 премії за підсумками роботи за 2021 рік. Згідно з даними фінансової звітності (форма №1), звіту про фінансові результати (форма №2) за 2023 рік встановлено невиконання показників ефективності використання державного майна і прибутку, а також майнового стану, передбачених контрактом (додаток 1 до контракту), зокрема: податок до оподаткування (план 1848 тис. грн, фактично 1673 тис. грн, невиконання 175 тис. грн). Водночас, відбулось збільшення дебіторської заборгованості на суму 332,3 тис грн (на кінець звітного періоду 749,9 тис грн, на початок - 749,9 тис грн), іншої дебіторської заборгованості на суму 332,9 тис грн (на кінець звітного періоду 429,8 тис грн, на початок - 96,9 тис грн), збільшення кредиторської заборгованості на суму 120,3 тис грн (на кінець звітного періоду 222,1 тис грн, на початок - 101,8 тис грн), що негативно вплинуло на загальний фінансовий стан підприємства та ефективність використання державних коштів. ОСОБА_1 не забезпечено виконання норм п.8 ч.1 ст.6 Закону України «Про управління об`єктами державної власності», ч.1 ст.29 Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність», пп.7.5 р.7 статуту ДП «Рівненський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації», а саме не укладено договору з незалежним аудитором, не забезпечено проведення аудиторської перевірки фінансової звітності ДП «Рівнестандартметрологія» за 2023 рік. У звіті до інвестиційного плану ДП «Рівнестандартметрологія» на 2023 рік вказано, що державних підприємством фактично придбано комп`ютерну та побутову техніку на суму 98,0 тис. грн, інше обладнання на суму 129 тис. грн, придбання яких не передбачено інвестиційним планом, чим порушено вимоги ст.75 Господарського кодексу України та призвело до незаконного використання державних коштів на суму 227 тис. грн. Водночас, показник придбання машин та обладнання вартістю понад 50 тис. грн виконано лише на 88% (фактично 623 тис. грн проти планових 708,2 тис грн). Згідно з даними фінансової звітності (Баланс (форма №1) за 2023 рік встановлено невиконання показників ефективності використання державного майна і прибутку, а також майнового стану передбачених контрактом (додаток 1 до контракту), зокрема: збільшено залишок запасів на 188,3 тис. грн (план 370 тис грн, фактично 558,3 тис грн), збільшено дебіторську заборгованість на 361,8 тис. грн (фактично дебіторська заборгованість за товари - 749,9 тис. грн, дебіторська заборгованість з бюджетом - 12,1 тис. грн, інша дебіторська заборгованість - 429,8 тис. грн, план - 830 тис. грн.), збільшено кредиторську заборгованість за товари, роботи та послуги на 62,1 тис. грн (фактично 222,1 тис. грн, план 160 тис. грн), кредиторська заборгованість перед розрахунками з бюджетами на 145,1 тис. грн (фактично 745,1 тис. грн, план 600 тис. грн). Звіт керівника про результати виконання показників ефективності використання майна і прибутку за 2023 рік, що подано ДП «Рівнестандартметрологія» листом від 23 лютого 2024 року № 120, подано не за формою, що встановлена контрактом, а саме без розділу 2 «Показники майнового стану підприємства». Ураховуючи вимоги щодо нарахування премії, недотримання норм ст.75 Господарського кодексу України, невиконання умов контракту,у Мінекономікивідсутні підставищодо погодженнядиректору підприємствапремії запідсумками роботиза 2023рік.Пунктом 1Положення №1024встановлено,що цеПоложення визначаємеханізм розрахункурозміру посадовогоокладу керівниківпідприємств,заснованих надержавній власності,та об`єднаньдержавних підприємств,що належатьдо сфериуправління Міністерстваекономічного розвиткуі торгівліУкраїни.Пунктом 10Положення №1024передбачено щопосадовий окладкерівника підприємстваможе бутизбільшено уразі:зростання коефіцієнтавідповідності зарезультатами фінансовоїзвітності;підвищення мінімальногопосадового,окладу (ставки)працівника основноїпрофесії.Тобто,вищезазначеним пунктомПоложення невстановлено обов`язкуМіністерства переглядатиу сторонузбільшення розмірпосадового окладу.Пунктом 4постанови КабінетуМіністрів Українивід 19.05.1999№ 859«Про умовиі розміриоплати працікерівників підприємств,заснованих надержавній,комунальній власності,та об`єднаньдержавних підприємств»не передбаченообов`язку керівниківцентральних імісцевих органіввиконавчої влади, наглядової радисуб`єктів господарюваннядержавного секторуекономіки,а такожкерівників уповноваженогосуб`єкта господарюванняз управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі переглядати розмір, встановленого в контракті посадового окладу. Згідно п. 3.1 контракту від 06.02.2019 № 4 ОСОБА_1 встановлено посадовий оклад в розмірі 25000 грн, чим забезпечено дотримання норм постанови Кабінету Міністрів України від 19.05.1999 № 859, Положення про розрахунок розміру посадового окладу керівників підприємств. Умови контракту від 06.02.2019 № 4 не передбачають обов`язку Міністерства щодо переглядувстановленого посадовогоокладу у зв`язку із підвищенням мінімального посадового окладу (ставки) працівника основної професії. Фінансові планиДП «Рівненськийнауково-виробничийцентр стандартизації,метрології тасертифікації» уперіод з2019-2023роки подавались ОСОБА_1 ,як керівникомдержавного підприємства,на затвердженнядо Мінекономікита містилирозмір посадовогоокладу,який вказаноу контрактівід 06.02.2019№ 4.Таким чином,твердження ОСОБА_1 щодо недонарахуваннята недоплати частини заробітної платиу видіпосадового окладупротягом 2019-2022років єбезпідставним танадуманим.Відповідно доп.3.5контракту від06.02.2019№ 4,у разівиходу директорана пенсіюйому виплачуєтьсягрошова допомогау розмірішести посадовихокладів.Відповідно донаказу Міністерстваекономіки Українивід 22.01.2024№ 4-1 ОСОБА_1 звільнено зпосади директорапідприємства 06.02.2024 узв`язку ззакінченням строкудії трудовогодоговору відповіднодо п.2ч.1ст.36КЗпП України.Враховуючи зазначене,у Мінекономікибули відсутніпідстави для надання згоди щодо нарахування ОСОБА_1 виплати, передбаченої п. 3.5 контракту від 06.02.2019 № 4.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача ДП «Рівненський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» Кухарчук С. просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву відповідача Міністерства економіки України.

Ухвалою від 18 квітня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 суд прийняв до розгляду та відкрив спрощене позовне провадження у справі з проведенням судового засідання з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою від 14 серпня 2024 року суд за клопотанням позивача залучив до участі у справі як співвідповідача ДП «Львівський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації».

Протокольною ухвалою від 14 серпня 2024 року суд прийняв до розгляду заяву позивача про зміну предмета позову.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала з підстав, викладених у позовній заяві. Додатково зазначила, що в листі від 04 грудня 2023 року Міністерство економіки України відмовило у погодженні нарахування премії позивачу за 2021 рік з підстав введення в Україні воєнного стану, а не через невиконання умов та диференційованих показників преміювання чи порушення строків подання звітності. Крім того, у разі невиконання одного або декількох показників ефективності розмір премії зменшується, але не є підставою для позбавлення позивача річної премії взагалі. Протиправна бездіяльність допущена Міністерством економіки України і щодо підвищення посадового окладу позивача у зв`язку зі збільшенням посадового окладу працівника основної професії. Позивач в щорічних звітах зазначав інформацію про збільшений розмір посадового окладу працівника основної професії і про таке підвищення було відомо відповідачу, однак жодних дій щодо збільшення посадового окладу позивача Міністерство економіки України не вчинило.

Позивач пояснив, що його посадовий оклад мав бути автоматично збільшений кожного разу, коли збільшувався посадовий оклад працівника основної професії. Про таке збільшення відповідача було проінформовано шляхом подання річних звітів, в яких зазначався посадовий оклад працівника основної професії. Сам собі посадовий оклад збільшити не міг, тому у звітах розмір його посадового окладу вказувався 25000 грн. Звіт за 2021 рік поданий пізніше передбачених строків, тому що почалася реорганізація підприємства. Дійсно, деякі показники не були виконані на 100 %, в 2023 році не були виконані інвестиційні показники, але основні - показники доходу до бюджету, виплати заробітної плати працівникам - були виконані. За 2022 рік річну премію отримав у зменшеному розмірі, хоча теж не всі показники були виконані. Лист про погодження виплати грошової допомоги при виході на пенсію підписав 02 лютого 2024 року та віддав службі відправки кореспонденції. Коли саме лист був відправлений Міністерству економіки України йому не відомо, бо доступу до журналів вихідної кореспонденції підприємства нині не має. Контрактом не передбачений його обов`язок проводити аудит.

Представник відповідача ДП «Рівненський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» позовні вимоги не визнав з викладених у відзиві на позовну заяву мотивів.

Представник відповідача Міністерства економіки України позов не визнав, посилаючись на мотиви, зазначені у відзиві на позовну заяву. Додатково пояснив, що звіт за 2021 рік подано з порушенням строків подання, що є невиконанням умов контракту, а тому підстави для нарахування річної премії за 2021 рік були відсутні. Звіт за 2023 рік подано не за передбаченою формою (відсутній цілий розділ). Враховуючи невиконання показників, висновки аудиту у Міністерства були відсутні підстави для погодження премії за 2023 рік. Умовами контракту не передбачено обов`язку Міністерства переглядати розмір посадового окладу позивача. Волевиявлення позивача на збільшення посадового окладу не було, а тому його розмір не переглядався. Грошова допомога в розмірі шести посадових окладів виплачується у разі виходу директора на пенсію але позивач заяви про звільнення з посади у зв`язку з виходом на пенсію не подавав і був звільнений за закінченням строку контракту, а тому підстав для виплати такої допомоги не було.

Представник відповідача ДП «Львівський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить довідка про доставку електронного документа. Відзиву на позовну заяву до суду не надходило.

Суд, заслухавши пояснення сторін, з`ясувавши обставини та дослідивши наявні у справі докази, дійшов таких висновків.

Суд встановив, що на підставі наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (Мінекономрозвитку) № 16-п від 06 лютого 2019 року продовжено трудовий договір з директором державного підприємства «Рівненський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» ОСОБА_1 шляхом переукладання з ним контракту, на термі та на умовах, визначених контрактом.

06 лютого 2019 року між Міністерством економічного розвитку і торгівлі України та ОСОБА_1 укладений контракт № 4 на термін з 07 лютого 2019 року по 06 лютого 2024 року.

07 липня 2023 року листом № 477 Міністерству економіки України ДП «Рівненський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» направлено звіт керівника підприємства про виконання умов та диференційованих показників преміювання за 2021 рік. У вказаному звіті розмір премії керівника підприємства визначений в сумі 319800 грн та складається з розрахункової премії за фінансові показники в розмірі 199800 грн та розрахункової премії за нефінансові показники в розмірі 120000 грн.

27 жовтня 2023 року Міністерству економіки України ДП «Рівненський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» направлено лист № 748 щодо погодження нарахування премії за підсумками роботи за 2021, 2022 роки.

05 лютого 2024 року листом № 72 ДП «Рівненський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» направлено Міністерству економіки України звіт керівника підприємства про виконання диференційованих показників преміювання за 2023 рік. Розмір премії керівника підприємства згідно з вказаним звітом становить 292800 грн та складається з розрахункової премії за фінансові показники в розмірі 172800 грн та розрахункової премії за нефінансові показники в розмірі 120000 грн.

Наказом № 4-П з особового складу Міністерства економіки України від 22 січня 2024 року ОСОБА_1 звільнено з посади директора державного підприємства «Рівненський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» 06 лютого 2024 року у зв`язку з закінченням строку дії трудового договору відповідно до пункту 2 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України. Контракт № 4 від 06 лютого 2019 року, укладений Мінекономрозвитку з ОСОБА_1 , із змінами і доповненнями, вважати таким, що припинив свою дію 06 лютого 2024 року.

06 лютого 2024 року наказом ДП «Рівненський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» № 05-к «Про звільнення ОСОБА_1 » позивач звільнений з роботи 06 лютого 2024 року у зв`язку із закінченням дії строку трудового договору відповідно до п.2 ч.1 ст.36 КЗпП України.

Листом № 71 від 02 лютого 2024 року ДП «Рівненський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» звернулося до Міністерства економіки України з проханням погодити нарахування директору підприємства ОСОБА_1 виплати, що передбачена п.3.5 контракту № 4 від 06 лютого 2019 року, а саме: грошової допомоги в розмірі шести посадових окладів у разі виходу директора на пенсію.

У відповіді № 2804-09/19713-08 від 15 березня 2024 року Міністерство економіки України повідомило ДП «Рівненський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» про відсутність підстав для надання згоди щодо нарахування ОСОБА_1 виплати, передбаченої п.3.5 контракту № 4 від 06 лютого 2019 року, оскільки ОСОБА_1 звільнено з посади директора підприємства у зв`язку з закінченням строку дії трудового договору.

Відповідно до п.1.1 статуту державного підприємства «Рівненський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації», затвердженого наказом Міністерства економіки України № 222 від 13 липня 2021 року, державне підприємство «Рівненський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» (скорочена назва ДП «Рівнестандартметрологія») засноване на державній власності, належить до сфери управління Міністерства економіки України та є державним комерційним підприємством.

Згідно з п.7.3 статуту, управління підприємством відповідно до повноважень, визначених законодавством та цим статутом, здійснюється його директором, який призначається на посаду уповноваженим органом управління шляхом укладення контракту, у якому визначаються строк найму, права, обов`язок і відповідальність директора, умови його матеріального забезпечення, звільнення з посади та інші умови найма за погодженням сторін.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дій Міністерства економіки України щодо відмови у погодженні виплати позивачу премії за підсумками роботи за 2021 та 2023 роки суд зазначає таке.

Відповідно до ст.94 Кодексу законів про працю України (КЗпП України), заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується. Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України «Про оплату праці»та іншими нормативно-правовими актами.

Оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Оплата може провадитися за результатами індивідуальних і колективних робіт (ч.1 ст.97 КЗпП України).

Згідно з ч.3 ст.97 КЗпП України, конкретні розміри тарифних ставок (окладів), відрядних розцінок, посадових окладів працівникам, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються роботодавцем з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч.1 ст.21 КЗпП України, трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України (ч.3 ст.21 КЗпП України).

Оплата праці за контрактом визначається за угодою сторін на підставі чинного законодавства, умов колективного договору і пов`язана з виконанням умов контракту (ст.20 Закону України «Про оплату праці»).

За положеннями ст.2 Закону України «Про оплату праці» до структури заробітної плати входять основна заробітна плата, додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Основна заробітна плата - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

До інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

У постанові від 16 березня 2020 року у справі № 357/9161/17 Верховний Суд зазначив, що при вирішенні справ про виплату премій, винагороди за підсумками роботи за рік чи за вислугу років, надбавок і доплат необхідно виходити з нормативно-правових актів, якими визначено умови та розмір цих виплат. Працівники, на яких поширюються зазначені нормативно-правові акти, можуть бути позбавлені таких виплат (або розмір останніх може бути зменшено) лише у випадках і за умов, передбачених цими актами.

За нормами трудового права премії виплачуються працівникові як заохочувальна, а також як обов`язкова складова частини заробітної плати (виробнича премія). У разі, якщо премія виплачується як заохочення за плідну працю або інші досягнення працівника в роботі, тоді її нарахування і виплата повністю залежить від оцінки праці та волі роботодавця. У тому ж випадку, якщо премія є фактично додатковою заробітною платою, тобто складовою оплати праці, розмір якої визначається роботодавцем на підставі певних критеріїв, визначених законом або трудовим договором (контрактом), тоді виплата такої премії не залежить виключно від воді роботодавця, оскільки він є пов`язаним умовами трудового договору або нормативно-правовим актом, який регулює питання оплати праці працівника на підприємстві (в організації).

Премія, яка відповідно до умов трудового договору (контракту) пов`язана з виконанням виробничих завдань і функцій працівника та має заздалегідь обумовлені працівником і роботодавцем критерії (показники) преміювання, є обов`язковою виплатою, розмір якої залежить від конкретних результатів роботи працівника.

У постанові від 19 лютого 2024 року у справі № 760/1125/20 Верховний Суд виснував, що премії, передбачені контрактом, як і інші премії, передбачені системою оплати праці, не нараховуються і не виплачуються автоматично. Їх виплата залежить від результатів праці працівника, а саме досягнення умов і показників преміювання, визначених у положенні про преміювання. Рішення про виплату премії приймає роботодавець на підставі виконаних працівником умов і досягнутих показників преміювання. При встановленні досягнутих результатів праці (умов і показників преміювання, які для членів виконавчого органу передбаченіКартою оцінки результатів членів правління) виплата премій роботодавцем є обов`язковою. Своєю чергою, в разі недосягнення встановлених показників преміювання, ці премії не виплачуються або зменшуютьсяв розмірі (за наявності підстав), і це не може розглядатися як порушення роботодавцем умов контракту з членом виконавчого органу акціонерного товариства.

Умови матеріального забезпечення позивача на час перебування останнього на посаді директора ДП «Рівненський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» були передбачені контрактом № 4 від 06 лютого 2019 року.

Згідно з п.3.1 контракту, за виконання обов`язків, передбачених цим контрактом, директору нараховується заробітна плата за рахунок частки доходу, одержаного підприємством у результаті його господарської діяльності, виходячи з установлених йому: посадового окладу в розмірі 25000 грн і фактично відпрацьованого часу; премії за підсумками роботи за квартал за виконання умов і диференційованих показників, установлених розпорядчими документами Мінекономрозвитку; премії за підсумками роботи за рік за виконання умов і диференційованих показників, установлених додатком до цього контракту відповідно до розпорядчих документів Мінекономрозвитку.

З огляду на вказані умови контракту, премія за підсумками роботи за рік є виробничою премію, тобто входить до структури заробітної плати позивача як додаткова заробітна плата.

Правовідносини з виплати премії за підсумками роботи за рік регулюються укладеним між позивачем та Мінекономрозвитку контрактом та Положенням про умови, критерії, диференційовані показники та розміри преміювання керівників підприємств, заснованих на державній власності, та об`єднань державних підприємств, що належать до сфери управління міністерства економічного розвитку і торгівлі України, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 1024 від 17 липня 2017 року (далі - Положення № 1024).

Згідно з п.5 Положення № 1024, розмір премії керівника підприємства за відповідний період установлюється за виконання умов, диференційованих показників преміювання керівників підприємств за підсумками роботи за квартал і рік згідно з додатками 1 і 2 до цього Положення.

Максимальний розмір премії за підсумками роботи за рік не може перевищувати розміру 24 посадових окладів керівника підприємства (п.7 Положення № 1024).

Відповідно до п.12 Положення № 1024, розмір премії розраховується на підставі бухгалтерської та статистичної звітності, а також інших офіційних вільно простежуваних даних за відповідний період.

Керівник підприємства за результатами відповідних звітних періодів у терміни, передбачені для подання фінансової звітності, надає Мінекономрозвитку звіт про виконання умов та диференційованих показників преміювання за квартал і рік згідно з додатками 3 і 4 до цього Положення (п.13 Положення № 1024).

Пунктом 14 Положення № 1024 передбачено нарахування премії за підсумками роботи за рік за погодженням з Мінекономрозвитку.

Згідно з п.17 Положення № 1024, премія за підсумками роботи за рік керівнику підприємства не нараховується в разі: наявності узгоджених штрафних санкцій до підприємства з боку контролюючих органів за період перебування на посаді; незабезпечення виконання вимог законодавства з питань охорони праці, протипожежної безпеки та дотримання режиму секретності; невиконання керівником підприємства умов контракту; отримання чистого збитку, крім випадків, коли керівнику підприємства встановлено коефіцієнт ефективності у вигляді зниження рівня збитковості суб`єкта господарювання; збільшення розміру заборгованості підприємства з виплати заробітної плати у звітному періоді, за який нараховується премія, порівняно з попереднім звітним періодом; несвоєчасної сплати податків, зборів та інших обов`язкових платежів.

Пунктом 3.1 контракту передбачений аналогічний перелік випадків, у разі настання яких премія за підсумками роботи за рік директору підприємства не нараховується.

Випадки, коли розмір премії за квартал чи за рік може бути знижено, передбачені розпорядчими документами Мінекономрозвитку (п.3.1 контракту).

Умови, диференційовані показники преміювання працівників підприємств за підсумками роботи за рік встановлені додатком 2 до Положення № 1024.

Відповідно до п.1, 6, 7 додатку 2 Положення № 1024, річна премія керівників підприємств розраховується за виконання фінансових і нефінансових показників ефективності, передбачених додатком до контракту. Відсоток диференційованих показників преміювання керівника підприємства застосовується до максимального розміру премії за підсумками його роботи за рік. У разі невиконання одного або декількох показників ефективності загальна вага виконаних показників у групі зменшується на питому вагу невиконаного показника.

З огляду на зазначені нормативно-правові акти, нарахування директору підприємства премії за підсумками роботи за рік здійснюється за наявності таких умов: виконання умов і диференційованих показників, установлених додатком до контракту; відсутність передбачених контрактом випадків, у разі настання яких премія за підсумками роботи за рік не нараховується; погодження Мінекономрозвитку.

Суд також звертає увагу, що для нарахування директору підприємства премії за підсумками роботи за квартал погодження Мінекономрозвитку Положенням № 1024 не передбачено, з чого можна дійти висновку, що погодження, зменшення (за наявності підстав) чи непогодження нарахування премії за підсумками роботи за рік керівнику підприємства є дискреційними повноваженнями Міністерства економіки України.

Оскільки однією з умов нарахування позивачу премії за підсумками роботи за рік є виконання умов і диференційованих показників преміювання, то у разі недосягнення встановлених показників преміювання, навіть за відсутності передбачених п.3.1 контракту та п.17 Положення № 1024 випадків, у разі настання яких премія за підсумками роботи за рік не нараховується, Міністерство економіки України вправі не погодити нарахування премії запідсумками роботи за рік.

Відповідно до п.2.1 контракту, директор зобов`язується: здійснювати керівництво підприємством, організовувати його виробничо-господарську, соціально-побутову та іншу діяльність, забезпечувати виконання інших завдань, передбачених законодавством, статутом підприємства та цим контрактом; забезпечувати виконання показників ефективності використання державного майна та прибутку, а також майнового стану підприємства згідно з додатком 1 до цього контракту; ефективно використовувати державне майно і забезпечувати отримання прибутку підприємством, що передбачається його річними фінансовими планами; забезпечувати подання Мінекономрозвитку в установленому порядку квартальної та річної фінансової звітності підприємства, а також квартального та річного звіту про виконання фінансового плану підприємства разом з пояснювальною запискою щодо результатів діяльності, а також квартального та річного звіту про результати виконання показників, передбачених підпунктом 2.1.3 цього контракту. У разі невиконання показників, передбачених цим контрактом, директор подає Мінекономрозвитку разом із звітністю пояснення щодо причин їх невиконання; забезпечувати виконання затвердженого річного з поквартальною розбивкою фінансового плану підприємства; вживати заходів щодо погашення простроченої кредиторської заборгованості та недопущення заборгованості з виплати заробітної плати.

В судовому засіданні позивач підтвердив, що звіт про виконання умов та диференційованих показників преміювання за 2021 рік був поданий до Міністерства економіки України в липні 2023 року, тобто з порушенням термінів, передбачених п.13 Положення № 1024. Також позивач не заперечує, що не всі передбачені додатками до контракту показники були виконані як в 2021, так і в 2023 роках.

Невиконання позивачем умов контракту, зокрема невиконання показників ефективності використання державного майна і прибутку, а також майнового стану в 2021 та 2023 роках підтверджується також наявними в матеріалах справи звітом незалежного аудитора щодо фінансової звітності загального призначення ДП «Рівнестандартметрологія» за 2021 рік та фінансовою звітність ДП «Рівнестандартметрологія» за 2021 та 2023 роки.

Враховуючи, що невиконання умов контракту контрактом № 4 від 06 лютого 2019 року та Положенням № 1024 визначені як обставина, за наявності якої премія за підсумками роботи за рік керівнику підприємства не нараховується, Міністерство економіки України не погодило нарахування позивачу премій за підсумками роботи за 2021 та 2023 роки через відсутність підстав для їх нарахування.

Посилання представника позивача на передбачену п.7 додатку 2 до Положення № 1024 можливість зменшення розміру премії за підсумками роботи за рік у разі невиконання одного або декількох показників ефективності суд до уваги не бере, оскільки виконання умов і диференційованих показників преміювання є лише однією з умов, за наявності яких нараховується річна премія, і таке зменшення можливе у разі відсутності випадків,коли премія за підсумками роботи за рік не нараховується.

Суд також звертає увагу, що визначення розміру річної премії керівника підприємства з урахуванням питомої ваги невиконаного показника належить до компетенції Міністерства економіки України. Позивач заявив вимогу про стягнення конкретних сум премій за підсумками роботи за 2021 та 2023 роки, хоча в судовому засіданні визнав, що не всі показники були виконані. Суд не може перебирати на себе функцію нарахування (зменшення) премії замість роботодавця, навіть у випадку встановлення факту необґрунтованого ненарахування позивачу премії за підсумками роботи за рік.

З огляду на зазначені обставини та мотиви, суд не вбачає підстав для задоволення позовної вимоги про визнання протиправними дій Міністерства економіки України щодо відмови у погодженні виплати позивачу премії за підсумками роботи за 2021 та 2023 роки та, відповідно, про стягнення ненарахованої та невиплаченої частини заробітної плати у виді премій за підсумками роботи за 2021 та 2023 роки.

Суд також зазначає, що у спірних правовідносинах відсутній солідарний обов`язок Міністерства економіки України та ДП «Рівненський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» щодо сплати ненарахованих та невиплачених сум заробітної плати позивачу.

Відповідно до п.3.1 контракту № 4 від 06 лютого 2024 року, заробітна плата директору нараховується за рахунок частки доходу, одержаного підприємством у результаті його господарської діяльності. Джерелом коштів на оплату праці працівників підприємства є частина доходу, одержаного в результаті його господарської діяльності (п.9.6 контракту).

Отже, обов`язок зі сплати заробітної плати умовами статуту та контракту покладено на ДП «Рівненський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації». Міністерство економіки України, як уповноважений орган управління, не несе відповідальності за зобов`язаннями підприємства щодо виплати заробітної плати працівникам. Вимога про солідарне стягнення спірних сум з відповідачів необґрунтована та безпідставна.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності Міністерства економіки України щодо недонарахування та недоплати частини заробітної плати у виді посадового окладу протягом 2019 - 2022 років суд зазначає таке.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про умови і розміри оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, та об`єднань державних підприємств» від 19 травня 1999 року № 859 надано керівникам центральних органів виконавчої влади, Голові Ради міністрів Автономної Республіки Крим, керівникам місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, наглядовій раді суб`єкта господарювання державного сектору економіки, а також керівнику уповноваженого суб`єкта господарювання з управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі, які укладають контракти з керівниками підприємств, заснованих на державній власності, у тому числі казенних, та об`єднань державних підприємств, утворених центральними органами виконавчої влади відповідно до законодавства, підприємств, які належать Автономній Республіці Крим, підприємств, заснованих на комунальній власності, право встановлювати виключні умови оплати праці, зокрема розмір посадового окладу керівника підприємства залежно від середньооблікової чисельності працівників в еквіваленті повної зайнятості за рік, вартості активів підприємства або чистого доходу від реалізації товарів (робіт, послуг), за даними останньої річної фінансової звітності, у кратності до мінімального посадового окладу (ставки) працівника основної професії згідно з додатком 1. У разі наявності можливості застосування двох і більше максимально допустимих розмірів посадового окладу керівника підприємства згідно з додатком 1використовується найвищий із максимально допустимих розмірів посадових окладів.

На виконання вказаної постанови наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17 липня 2017 року № 1024 затверджено Положення про розрахунок розміру посадового окладу керівників підприємств, заснованих на державній власності, та об`єднань державних підприємств, що належать до сфери управління Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (далі Положення про розрахунок розміру посадового окладу).

Відповідно до п.3-5 Положення про розрахунок розміру посадового окладу, розмір посадового окладу керівника підприємства визначається залежно від середньооблікової чисельності працівників в еквіваленті повної зайнятості за рік, вартості активів підприємства або чистого доходу від реалізації товарів (робіт, послуг) у кратності до мінімального посадового окладу (ставки) працівника основної професії. Розмір посадового окладу керівника підприємства розраховується шляхом множення мінімального посадового окладу (ставки) працівника основної професії на коефіцієнт кратності, що застосовується для визначення максимально допустимого розміру посадового окладу керівника підприємства, та зважений коефіцієнт відповідності. Мінімальний посадовий оклад (ставка) працівника основної професії визначається у штатному розписі.

Згідно з п.10 Положення про розрахунок розміру посадового окладу, посадовий оклад керівника підприємства може бути збільшено у разі: зростання коефіцієнта відповідності за результатами фінансової звітності; підвищення мінімального посадового окладу (ставки) працівника основної професії.

Розмір оплати праці позивача, як директора ДП «Рівненський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації», в 2019-2022 роках встановлений в контракті № 4 від 06 лютого 2019 року відповідно до вимог п.4 постанови КМУ від 19 травня 1999 року № 859 та з урахуванням Положення про розрахунок розміру посадового окладу. Докази на спростування вказаної обставини у справі відсутні.

Представник відповідача Міністерства економіки України не заперечує, що в 2019-2022 роках розмір посадового окладу працівника основної професії (інженера з метрології) підвищувався.

Разом з тим, ні умовами укладеного між позивачем та Мінекономрозвитку контракту № 4 від 06 лютого 2019 року, ні постановою КМУ від 19 травня 1999 року № 859, ні Положенням про розрахунок розміру посадового окладу не передбачений обов`язок Міністерства збільшувати посадовий оклад керівника підприємства у разі підвищення мінімального посадового окладу (ставки) працівника основної професії.

Контракт, як особлива форма трудового договору, базується на договірному регулюванні трудових відносин роботодавця та працівника.

Позивач, будучи стороною трудового договору, мав передбачену п.5.1 контракту № 4 від 06 лютого 2019 року можливість ініціювати внесення змін до контракту в частині збільшення посадового окладу з огляду на підвищення посадового окладу працівника основної професії. Разом з тим, доказів звернення позивача до Міністерства економіки України з пропозиціями переглянути умови контракту в частині збільшення розміру його посадового окладу суду не надано і в судовому засіданні позивач підтвердив, що з приводу підвищення розміру посадового окладу в 2019-2022 роках до відповідача не звертався.

Посилання представника позивача на те, що свій намір на збільшення розміру посадового окладу позивач повідомляв шляхом подання відповідачу звітів, в яких зазначався збільшений розмір посадового окладу працівника основної професії, не заслуговують на увагу, оскільки подання таких звітів, без конкретно вираженого волевиявлення працівника, не може саме по собі свідчить про бажання останнього переглянути умови укладеного контракту.

Крім того, у фінансових планах ДП «Рівненський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації», які подавалися позивачем у період з 2019-2023 роки на затвердження Мінекономіки, розмір посадового окладу керівника підприємства вказувався 25000 грн.

Враховуючи, що позивач в 2019-2022 роках не звертався до Міністерства економіки України щодо збільшення встановленого контрактом розміру посадового окладу, а збільшення посадового окладу керівника підприємства у разі підвищення мінімального посадового окладу (ставки) працівника основної професії не передбачено вказаними нормативно-правовими актами як обов`язкове, відсутня протиправна бездіяльність Міністерства економіки України щодо зміни розміру посадового окладу позивача протягом 2019-2022 років, а отже, і відсутні підстави для задоволення цієї позовної вимоги та, відповідно, вимоги про стягнення не донарахованої та невиплаченої частини заробітної плати у виді посадового окладу протягом 2019 - 2022 років.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дій Міністерства економіки України щодо відмови у наданні згоди для нарахування позивачу грошової допомоги у зв`язку з виходом на пенсію суд зазначає таке.

Пунктом 3.5 контракту № 4 від 06 лютого 2019 року передбачена виплата директору грошової допомоги в розмірі шести посадових окладів у разі виходу його на пенсію.

Відповідно до п.5.2 контракту № 4 від 06 лютого 2019 року, контракт припиняється, серед іншого, з інших підстав, передбачених законодавством і цим контрактом.

Статтями 38, 39 КЗпП України передбачено право працівника на розірвання строкового трудового договору в зв`язку з виходом на пенсію. Для реалізації цього права працівник має подати роботодавцю заяву про звільнення за власним бажання у зв`язку з виходом на пенсію.

В судовому засіданні встановлено, що позивач не подавав Міністерству економіки України заяви про звільнення його за власним бажанням з зв`язку з виходом на пенсію.

Позивач звільнений з посади директора ДП «Рівненський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» у зв`язку з закінченням строку дії трудового договору відповідно до п.2 ч.1 ст.36 КЗпП України.

Наказ Міністерства економіки України від 22 січня 2024 року № 4-П «Про звільнення ОСОБА_1 », на підставі якого 06 лютого 2024 року винесено наказ № 05-к про звільнення ОСОБА_1 у зв`язку з закінченням строку дії трудового договору, позивач не оскаржував.

Враховуючи, що позивач був звільнений у зв`язку з закінченням строку дії трудового договору, а не у зв`язку з виходом на пенсію, відсутні підстави для виплати останньому грошової допомоги в розмірі шести посадових окладів.

За таких обставин позовна вимога про визнання протиправними дій Міністерства економіки України щодо відмови у наданні згоди для нарахування позивачу грошової допомоги у зв`язку з виходом на пенсію та, відповідно, позовна вимога про стягнення такої грошової допомоги задоволенню не підлягає.

Оскільки суд не встановив порушення трудових прав позивача, в задоволенні позову належить відмовити.

На підставі наведеного та керуючись ст.10, 12, 89, 263-265, 273, 353, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити в позові ОСОБА_1 до Державного підприємства "Рівненський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації", Державного підприємства «Львівський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації», Міністерства економіки України про визнання бездіяльності та дій суб`єкта владних повноважень протиправними, стягнення ненарахованих та невиплачених частин заробітної плати та грошової допомоги.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Рівненського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі:

позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ;

відповідач - Мінстерство економіки України, місцезнаходження: 01008, м.Київ, вул.Михайла Грушевського, буд.12/2; код ЄДРПОУ 37508596;

відповідач - Державне підприємство "Рівненський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації", місцезнаходження: 33028, м.Рівне, вул.Замкова, буд.31; код ЄДРПОУ 02568294;

відповідач - Державне підприємство "Львівський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації", місцезнаходження: 79005, м.Львів, вул.Князя Романа, буд.38; код ЄДРПОУ 04725912.

Повне судове рішення складене 12 листопада 2024 року.

Суддя