Постанова від 13.11.2024 по справі 757/29583/20-ц

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2024 року місто Київ

Справа № 757/29583/20-ц

Апеляційне провадження № 22-ц/824/17475/2024

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Желепи О.В. (суддя-доповідач), Мазурик О.Ф., Немировської О. В.

розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 23 вересня 2024 року про передачу справи на розгляд іншого суду (постановленої у складі судді Підпалого В.В.)

у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернет Інвест», ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 про захист честі, гідності та ділової репутації

ВСТАНОВИВ

Позивач звернувся до Печерського районного суду м. Києва з даним позовом про захист честі гідності та ділової репутації.

Печерський районний суд ухвалою від 23 вересня 2024 року цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернет Інвест», ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 про захист честі, гідності та ділової репутації, - передав за підсудністю на розгляд до Овідіопольського районного суду Одеської області.

Не погодившись з такою ухвалою, ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 07 жовтня 2024 року подала безпосредньо до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, у якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до Печерського районного суду міста Києва.

Апеляційну скаргу обґрунтовує порушенням судом першої інстанції норм процесуального права, оскільки позивачем заявлено вимоги до двох відповідачів, один із яких має місцезнаходження на території, що підсудна Печерському районному суду міста Києва, а тому позивач не порушив територіальну підсудність.

Київський апеляційний суд ухвалою від 09 жовтня 2024 року відкрив апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою. Ухвалою від 24 жовтня 2024 року - призначив справу до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо передачі справи на розгляд іншого суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За правилами ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, а також матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з огляду на таке.

Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржувана ухвала суду не відповідає з огляду на таке.

Передаючи справу за територіальною підсудністю до Овідіопольського районного суду Одеської області суд першої інстанції виходив з того, що згідно з ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Суд встановив, що зі змісту обґрунтувань уточненої позовної заяви вбачається, що автором недостовірної інформації поширеної в мережі Інтернет є ОСОБА_3 , який має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , що входить до складу території, на яку поширюється територіальна юрисдикція (підсудність) Овідіопольського районного суду Одеської області.

Колегія суддів не погоджується із такими висновками суду першої інстанції з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК України).

Статтями 27, 28, 30 ЦПК України врегульовано питання загальної територіальної підсудності за місцем проживання (місцезнаходженням) відповідача, підсудності справ за вибором позивача та виключної підсудності.

За загальним правилом територіальної підсудності, яке закріплене в ч.ч. 1, 2 ст. 27 ЦПК України передбачено, що позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Виняток із вказаного правила становить альтернативна підсудність (стаття 28 ЦПК України) та виключна підсудність (стаття 30 ЦПК України).

За приписами частини 15 статті 28 ЦПК України позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред`являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

Як встановлено з матеріалів справи, останні сформовані позовні вимоги ОСОБА_2 пред`явлені до ТОВ «Інтернет Інвест», місцезнаходження якого територіально знаходиться в підсудності Печерського районного суду та ОСОБА_3 , який має зареєстроване місце проживання на території, що підсудна Овідіопольському районному суду Одеської області.

ОСОБА_2 просив:

1) визнати недостовірною та такою, що принижують його честь, гідність та ділову репутацію, інформацію поширену ОСОБА_3 та ТОВ «Інтернет Інвест»;

2) зобов`язати ОСОБА_3 та ТОВ «Інтернет Інвест» спростувати інформацію;

3) визнати неправомірними дії ТОВ «Інтернет Інвест» щодо ненадання доступу до інформації про власника веб-сайту.

Як вбачається зі змісту прохальної частини позовної заяви, ОСОБА_2 окрім вимог щодо захисту честі, гідності та ділової репутації, заявлено вимогу про визнання неправомірною бездіяльності ТОВ «Інтернет Інвест», яка є самостійною та не пов`язаною із вимогами щодо ОСОБА_3 .

Ураховуючи викладене, ОСОБА_2 мав право пред`явити позов до Печерського районного суду міста Києва (за місцезнаходження відповідача ТОВ «Інтернет Інвест») або до Овідіопольському районному суду Одеської області (за місцем реєстрації відповідача ОСОБА_3 ).

За таких обставин направлення усієї справи за підсудністю за місцем реєстрації одного з відповідачів порушує право позивача на вибір підсудності справи, що гарантоване частиною 15 статті 28 ЦПК України.

Колегія суддів звертає увагу, що судом першої інстанції не постановлялася ухвала про роз`єднання позовних вимог в порядку частини 6 статті 188 ЦПК України, а тому відсутні підстави вважати, що справа в цілому стала підсудна Овідіопольському районному суду Одеської області через уточнення позовних вимог позивачем, а висновок суду, що в даному випадку підлягають застосуванню лише загальні правила підсудності за ч. 1 ст. 27 ЦПК України - є помилковим.

Згідно із статтею 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Відповідно до ч. 6 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційним судом встановлено, що при постановлені оскаржуваної ухвали судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали, висновки суду не відповідають встановленим обставинам справи, а тому ухвала Печерського районного суду міста Києва від 23 вересня 2024 року про передачу справи на розгляд іншого суду підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до Печерського районного суду міста Києва.

Керуючись ст. ст. 28, 367, 374, 379, 381-384, 389 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 23 вересня 2024 року про передачу справи на розгляд іншого суду - скасувати.

Справу направити для продовження розгляду до Печерського районного суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя-доповідач О.В. Желепа

Судді О.Ф. Мазурик

О.В. Немировська