Постанова

від 13.11.2024 по справі 491/147/24

АНАНЬЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 491/147/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2024 року Ананьївський районний суд Одеської області

в складі: головуючої у справі судді Надєр Л.М.,

за участю секретаря судового засідання Барбіроша В.В.,

за участю сторін по справі:

особи, відносно якої розглядається справа ОСОБА_1 ,

захисника Бойко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Сектору поліцейської діяльності №1 відділу поліції №1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія серії НОМЕР_1 , видане 11 лютого 2020 року ТСЦ 5149, відомості про реєстраційний номер облікової картки платника податків не надані, мешканця АДРЕСА_1 , не працюючого, протягом року не притягувався до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

24 лютого 2024 року о 18 годині 35 хвилин ОСОБА_1 в с. Долинське Подільського району Одеської області керував автомобілем марки «ВАЗ-2106», державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння очей), від проходження огляду на місці зупинки за допомогою приладу «Drager» та у медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст.130 КУпАП.

За вказаним фактом працівником поліції відносно ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення від 24 лютого 2024 року серії ААД №066233 за ст.130 ч.1 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що в той вечір він їхав на своєму автомобілі. Працівники поліції зупинили його через те, що він різко звернув з дороги. Також після зупинки працівники поліції запитали його, чого він не пристебнутий паском безпеки та запитали чи є страховий поліс на автомобіль. Після цього вони склали відносно нього зазначений вище протокол. Зазначив, що алкоголь не вживав, але розуміє, в чому його звинувачують. Зазначив, що в нього були червоні очі, мова його була не чітка, а тому у працівників поліції виникла підозра, що він вживав алкогольні напої. Додав, що не пам`ятає, чи пропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, мабуть що ні, але показували прилад «Драгер», а щодо лікарні, мабуть не пропонували.

Захисник Бойко О.О. в судовому засіданні пояснив, що вважає за доцільне закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки в матеріалах справи відсутні докази щодо наявності у ОСОБА_1 посвідчення водія, а саме, відсутні витяги з відповідних баз даних. Формальними підставами для закриття провадження у справі захисник вважає те, що додані до протоколу копія посвідчення водія, технічного паспорта на автомобіль, копія постанови від 24 лютого 2024 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч.5 ст.121, ч.1 ст.126 КУпАП, та спец перевірка на ОСОБА_1 не завірені, а тому вони не є належними доказами у справі. Також протокол про адміністративне правопорушення складався працівником поліції без участі ОСОБА_1 і лише потім був наданий для підпису. Також захисник додатково пояснив, що працівники поліції заплутали ОСОБА_1 , а саме, в частині розмежування відповідальності за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння та відмову від проходження огляну на стан алкогольного сп`яніння. ОСОБА_1 вважав, що йому інкримінують керування в стані алкогольного сп`яніння, але не розумів, що його притягують до адміністративної відповідальності за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Також в судовому засіданні в підтвердження наданих в судовому засіданні пояснень захисник надав суду письмові пояснення ОСОБА_1 , короткий зміст яких оголосив в судовому засіданні та які відповідають по змісту наданим ним усним поясненням в судовому засіданні.

Крім того під час розгляду справу було задоволено клопотання захисника про виклик до суду для надання пояснень по суті справи працівника поліції ОСОБА_3 , який складав відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.

Судом здійснювались всі можливі заходи щодо виклику до суду вказаного працівника поліції шляхом направлення за місцем його роботи, а згодом за новим місцем роботи повісток про виклик до суду, було запропоновано про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, однак ОСОБА_3 на виклики суду не з`являвся, причини неявки не повідомляв, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями (а.с.33, 41), довідкою про доставку електронного листа (а.с.42), через що розгляд справи неодноразово відкладався на інші дати, оскільки захисник наполягав на необхідності отримання в судовому засіданні пояснень вказаного працівника поліції з метою встановлення обставин, за яких він складав вище вказаний протокол про адміністративне правопорушення.

Зокрема з метою виклику до суду на 13 листопада 2024 року за місцем роботи ОСОБА_3 було направлено лист на ім`я начальника Відділу поліції №1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області з проханням забезпечити явку ОСОБА_3 до суду на 13 листопада 2024 року, та до вказаного листа було приєднано повістку про виклик ОСОБА_3 на вказану дату, та вказані документи відділом поліції було отримано 28 жовтня 2024 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с.47), однак 13 листопада 2024 року ОСОБА_3 до суду не з`явився, причина його неявки суду повідомлена не була.

При цьому 13 листопада 2024 року захисник повідомив суд, що вважає за необхідне все ж таки допитати ОСОБА_3 з метою отримання відомостей про обставини складення ним відносно ОСОБА_1 вище вказаного протоколу про адміністративне правопорушення, однак залишив вирішення питання про відкладення розгляду справи на іншу дату на розсуд суду. Суд на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, прийшов до висновку про продовження розгляду справи на підставі наявних матеріалів справи, оскільки неявка працівника поліції ОСОБА_3 призводить до затягування розгляду справи, внаслідок чого в разі повторних його неявок до суду можуть сплинути строки у випадку встановлення вини ОСОБА_1 притягнення його до адміністративної відповідальності, що зумовить виникнення підстав для закриття провадження у справі у зв`язку з закінченням передбачених ст.38 КУпАП строків притягнення до адміністративної відповідальності. Крім того, враховуючи, що протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 складав саме працівник поліції ОСОБА_4 , в матеріалах справи міститься відеозапис з його нагрудної камери, якою зафіксовані дії працівника поліції при зупинці ОСОБА_1 та складанні відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення.

Таким чином суд, заслухавши захисника Бойко О.О. та ОСОБА_1 , оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 24 лютого 2024 року серії ААД №066233 встановлено, що 24 лютого 2024 року о 18 годині 35 хвилин ОСОБА_1 в с. Долинське Подільського району Одеської області керував автомобілем марки «ВАЗ-2106», державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння очей), від проходження огляду на місці зупинки за допомогою приладу «Drager» та у медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст.130 КУпАП. Вказаний протокол підписаний ОСОБА_1 , в тому числі і у відповідній графі про роз`яснення йому прав та обов`язків, передбачених ст.63 КУ, ст.268 КУпАП, а також про те, що він повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. В поясненнях ОСОБА_1 зазначив, що з протоколом не згоден, але копію протоколу отримав, що свідчить його підпис у відповідній графі протоколу.

Також факт керування ОСОБА_1 автомобілем в стані алкогольного сп`яніння підтверджується доданим до протоколу відеозаписом з якого вбачається що ОСОБА_1 керував автомобілем, та вказаний відеозапис було досліджено в судовому засіданні за участю ОСОБА_1 та його захисника Бойко О.О..

Так, вивченням вказаного відеозапису встановлено, що після зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 працівник поліції повідомив останнього про причину зупинки та в ході спілкування повідомив ОСОБА_1 про те, що від нього відчутний різкий запах алкоголю та запропонував пройти ОСОБА_1 огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу «Drager», при цьому ОСОБА_1 було роз`яснено, що в разі відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки він може його пройти у медичному закладі. З відеозапису встановлено, що спочатку ОСОБА_1 погодився на проходження огляну на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки, однак після того, як працівник поліції підійшов до нього з приладом «Drager», ОСОБА_1 відмовився від проходження огляну на місці зупинки, а також повідомив. що відмовляється від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі, після чого працівник поліції повідомив ОСОБА_1 , що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП у зв`язку з його відмовою від проходження огляду (18 хвилина 58 секунда та 18 хвилина 55 секунда згідно відеозапису). В подальшому працівник поліції у службовому автомобілі почав процедуру складання відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення.

З наведеного встановлено, що твердження ОСОБА_1 та його захисника Бойко О.О., озвучені в судовому засіданні, не знайшли свого підтвердження, оскільки спростовуються доданим до протоколу та вивченим за їхньою участю в судовому засіданні відеозаписом.

Також суд не погоджується з доводами захисника Бойко О.О. щодо того, що додані до протоколу копія посвідчення водія ОСОБА_1 та витяг з ІПС «Армор» є неналежними доказами у вказаній справі, оскільки не завірені належним чином.

Так, з доданого до протоколу відеозапису встановлено, що особу ОСОБА_1 було встановлено згідно наданого ним працівникам поліції посвідчення водія, оскільки на відеозаписі чітко видно, що відомості про особу правопорушника в протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП працівник поліції вносить саме з наданого ОСОБА_1 посвідчення водія, а відомості про автомобіль, яким керував останній, з наданого ним технічного паспорту на автомобіль, та вказані документи як за своїм виглядом так і за змістом повністю відповідають один одному як на відеозаписі так і в їхніх копіях, доданих до протоколу та зазначених у протоколі, а витяг з ІПС «Армор» формується працівниками поліції відповідним програмним забезпеченням на робочому місці, а тому суд вказаний витяг також не піддає сумніву.

Таким чином доводи захисника ОСОБА_1 та його захисника Бойко О.О. не є переконливими та не знайшли своє підтвердження, оскільки наявні в матеріалах справи докази є належними, достатніми та допустимими та в повній мірі підтверджують вину ОСОБА_1 та вчинення ним адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

Суд також враховує, що у Висновку №11 (2008) Консультативної ради Європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, серед іншого, звертається увага на те, що виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту.

Таким чином суд вважає, що дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки з доданого до протоколу про адміністративне правопорушення витягу з ІІПС «Армор», вбачається, що протягом року на ОСОБА_1 не було накладено адміністративне стягнення, передбачене ст.130 КУпАП.

Статтею 33 КУпАП передбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст.401 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення підлягає сплаті судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено у 2024 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2024 року у розмірі 3028 гривень.

З наведеного вбачається, що у 2024 році у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, має бути стягнено судовий збір у розмірі 605,60 гривень (3028 гривень * 0,2 = 605,60 гривні).

Обставин, які пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 згідно зі ст.34 КУпАП, при розгляді справи не встановлено.

Обставин, які обтяжують вину ОСОБА_1 , відповідно до положень ст.35 КУпАП, при розгляді справи не встановлено.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 має бути визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього має бути накладено стягнення в межах санкції частини 1 статті 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 401, 130 ч.1, 221, 283, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія серії НОМЕР_1 , видане 11 лютого 2020 року ТСЦ 5149, відомості про реєстраційний номер облікової картки платника податків не надані, мешканця АДРЕСА_1 , винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Реквізити для сплати штрафу: Розрахунковий рахунок: UA148999980313050106000015634. Код класифікації доходів бюджету: 21081100, Найменування коду класифікації доходів бюджету: Адміністративні штрафи та інші санкції, Банк отримувача: Казначейство України(ел. адм. подат.). Код банку (МФО): 899998, Отримувач: ГУК в Од.обл./м.Ананьїв/21081100, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37607526.

Роз`яснити, що відповідно до положень ст.ст. 307, 308 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніше як через 15 днів з дня отримання копії постанови, а у разі її оскарження не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у строк, зазначений вище, у порядку примусового виконання постанови стягується подвійний розмір призначеного штрафу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок.

Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106 Код отримувача (код за ЄДРПОУ)37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП). Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету22030106, Призначення платежу*;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір стягнутий з

---

(ПІБ чи назва установи, організації з якої стягується судовий збір) на користь держави, за рішенням №_/_/__(номер рішення про стягнення судового збору).

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Повний текст постанови виготовлено 15 листопада 2024 року.

Суддя: Надєр Л.М.