Постанова

від 24.12.2024 по справі 491/147/24

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 33/813/2962/24

Номер справи місцевого суду: 491/147/24

Головуючий у першій інстанції Надєр Л. М.

Доповідач Драгомерецький М. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.12.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі судді судової колегії судової палати з розгляду цивільних справ Драгомерецького М.М.,

при секретарі Узун Н.Д.,

переглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Ананьївського районного суду Одеської області від 13 листопада 2024 року по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №066233 від 24.02.2024, ОСОБА_1 24 лютого 2024 року о 18.35 год, в с. Долинське Подільського р-ну Одеської обл., керував автомобілем марки «ВАЗ-2106», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння очей, від проходження огляду на місці зупинки за допомогою приладу «Drager» та у медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постановою Ананьївського районного суду Одеської області від 13 листопада 2024 року ОСОБА_1 визнаний виним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортних засобів строком на один рік. Стягнуто на користь держави судовий збір в сумі 605,60 гривень.

Не погоджуючись із зазначеною постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Ананьївського районного суду Одеської області від 13 листопада 2024 року та закрити провадження по справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з підстав викладених в апеляційній скарзі.

Крім того, ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Ананьївського районного суду Одеської області від 13 листопада 2024 року, мотивуючи тим, що в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини постанови суду, повний текст було оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень лише 18 листопада 2024 року.

Частиною 2 ст. 294 КУпАП, встановлено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Відповідно до ст. 129 Конституції України основною засадою судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист. Перегляд судових рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина.

Враховуючи те,що матеріаламисправи підтверджуютьсявикладенні уклопотанні доводи,а такождля забезпеченняправа особина доступдо правосуддя,вважаю заможливе визнатипричини пропущеногостроку поважнимита поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Ананьївського районного суду Одеської області від 13 листопада 2024 року.

В судовезасідання доапеляційного суду ОСОБА_1 не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином та завчасно.

Відповідно до вимог ст.294КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Неявка в судове засіданні особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформації про належне повідомлення цих осіб.

Згідно ч. 2 ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП, присутність особи, яка притягується до адміністративної не є обов`язковою.

З огляду на вищевикладене, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, апеляційний суд вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі доводів, викладених у апеляційній скарзі, а також доказів, які містяться в матеріалах справи, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного та обґрунтованого рішення. Збирання нових доказів не входить до повноважень апеляційного суду.

Перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу Українипро адміністративніправопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст. ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості.

Згідно ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 280КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Визнаючи винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладаючи відповідне адміністративне стягнення, суд першої інстанції згідно вимог ст. ст. 245, 247, 251, 252, 280 КУпАП належним чином встановив чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, з`ясував всі фактичні обставин, що мають істотне значення для її розгляду, ухваливши законне та обґрунтоване рішення.

Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 та ст. 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Частиною 1 ст. 130 КУпАП встановлено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Апеляційним судом встановлено, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується, наявними в матеріалах справи доказами, а саме:

1)протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №066233 від 24.02.2024, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, а тому є належним та допустимим доказом, й приймається судом до уваги, який підписаний ОСОБА_1 , та в якому останній надав пояснення по суті правопорушення, а саме вказав, що не згодний з протоколом, алкоголь не вживав;

2)копією постанови про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №926433 від 24.02.2024;

3)зобов`язанням ОСОБА_1 , згідно якого він зобов`язався не керувати транспортними засобами протягом 24 годин, а саме з 24.02.2024 з 19.00 год;

4)відеозаписом з портативних відеореєстраторів працівників поліції, який відображає із достатньою повнотою стан водія ОСОБА_1 його поведінку та те, що співробітники поліції діяли згідно до вимог чинного законодавства та у відповідності до процедури проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного сп`яніння та оформлення матеріалів адміністративного правопорушення.

Таким чином, оцінюючи вищезазначені докази окремо та в їх сукупності, ґрунтуючись на внутрішньому переконанні, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме в тому, що він 24 лютого 2024 року о 18.35 год, в с. Долинське Подільського р-ну Одеської обл., керував автомобілем марки «ВАЗ-2106», державний номерний знак НОМЕР_1 , та відмовився на вимогу працівника поліції, в якого виникла підозра, що водій може перебувати в стані алкогольного сп`яніння, від проходження огляду на визначення дійсного його стану, оскільки такий висновок ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи.

Щодо тверджень в апеляційній скарзі про те, що ОСОБА_1 не перебував стані алкогольного сп`яніння, алкогольних напоїв не вживав, тому не розумів претензій з боку працівників поліції, апеляційний суд зазначає наступне.

В Правилах дорожнього руху України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. п. 1.3, 1.9 ПДР України).

Пункт 2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відмова водія від проходження огляду на стан сп`яніння має наслідком притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка встановлює відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, так само і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Крім того, слід зазначити, що проведення огляду на стан сп`яніння здійснюється в порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, з дотриманням вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року №1452/735 (далі Інструкція), а також Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КабінетуМіністрів Українивід 17грудня 2008року №1103 (далі Порядок).

Відповідно до ст. ст. 2-3 Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольногосп`яніння є: запахалкоголю зпорожнини рота; порушеннякоординації рухів; порушеннямови; вираженетремтіння пальціврук; різказміна забарвленняшкірного покривуобличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №066233 від 24.02.2024, в ОСОБА_1 працівниками поліції були виявлені такі ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння очей.

Апеляційний суд вказує, що вирішення їх наявності чи відсутності відноситься до виключної компетенції поліцейського, який керуючись загальносуспільними нормами зовнішнього вигляду особи, яка не перебуває в стані алкогольного сп`яніння, на власний розсуд визначає наявність чи відсутність ознак алкогольного сп`яніння.

В той же час, підтвердити або спростувати наявність відповідного стану сп`яніння можливо лише шляхом проходження відповідного огляду на стан сп`яніння, від чого ОСОБА_1 відмовився.

ОСОБА_1 згідно п. 2.5 ПДР України зобов`язаний був на вимогу поліцейського, в якого виникли припущення щодо перебування водія в стані алкогольного сп`яніння, пройти в установленому порядку огляд з метою встановлення його дійсного стану.

Будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі (рішення по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати).

Адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та створює підвищену небезпеку, як для самого водія, так і для його пасажирів та інших учасників дорожнього руху (водіїв, пішоходів, велосипедистів, власності третіх осіб) і може призвести до тяжких непоправних наслідків.

Тому, посилання ОСОБА_1 , як особи яка керує транспортним засобом, що потенційно може завдати серйозної шкоди, на нібито необізнаність щодо наслідків та відповідальності, яка настає за відмову на вимогу поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, апеляційний суд не може прийняти до уваги.

ОСОБА_1 реалізував своє право керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановленими нормами чинного законодавства.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення ним вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

Висновок суду першої інстанції відповідає завданням КУпАП, яким є зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

У відповідності до ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.

Керуючись ст. ст. 247, 294 КУпАП, Одеський апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження - задовольнити. Поновити строк на апеляційне оскарження постанови Ананьївського районного суду Одеської області від 13 листопада 2024 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Ананьївського районного суду Одеської області від 13 листопада 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Одеського апеляційного суду М.М. Драгомерецький