Постанова

від 07.11.2024 по справі 504/2754/16-ц

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/4557/24

Справа № 504/2754/16-ц

Головуючий у першій інстанції Добров П.В.

Доповідач Дришлюк А. І.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.11.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Дришлюка А.І., суддів Громіка Р.Д., Драгомерецького М.М.,

при секретарі судового засідання Нечитайло А.Ю.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Одеса справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Комінтернівського районного суду Одеської області від 23 лютого 2024 року про залишення клопотання без розгляду та закриття провадження по цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 на дії та рішення державного виконавця та скасування постанов у виконавчому провадженні,

ВСТАНОВИВ:

11.01.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Комінтернівського районного суду Одеської області зі скаргою на дії державного виконавця Доброславського відділу ВДВС в Одеському районі Одеської області ПМУМЮ Іванова І.В., у якій просив скасувати наступні постанови: ВП № 72955234 від 05 жовтня 2023 року про відкриття виконавчого провадження; ВП № 72955234 від 05 жовтня 2023 року про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження; ВП № 72955234 від 05 жовтня 2023 про стягнення виконавчого збору з боржника; ВП № 72955234 від 12 грудня 2023 року про закінчення виконавчого провадження та постанови про стягнення виконавчого збору та стягнення витрат виконавчого провадження від 05 жовтня 2023 року про виведення в окреме провадження; ВП № 73695651 від 02 січня 2024 року про відкриття виконавчого провадження на примусове виконання постанови № 72955234 виданої 05 жовтня 2023 року про стягнення виконавчого збору у розмірі 13400,00 грн на користь держави з боржника; ВП № 73695651 від 02 січня 2024 року про арешт коштів боржника на примусове виконання постанови № 72955234, виданої 05 жовтня 2023 року щодо боржника; ВП № 73695678 від 02 січня 2024 року про відкриття виконавчого провадження на примусове виконання постанови № 72955234 виданої 05 жовтня 2023 року про стягнення витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 269,00 грн на користь держави з боржника; ВП № 73695678 від 05 січня 2024 року про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження № 72955234 від 05 жовтня 2023 року; ВП № 73695678 від 05 січня 2024 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника на примусове виконання постанови № 72955234, виданої 05 жовтня 2023 року щодо боржника.

В обґрунтування скарги вказував, що на примусовому виконанні у Доброславському ВДВС перебувало виконавче провадження про усунення перешкод та знесення тимчасової споруди за рахунок ОСОБА_1 . Зазначене виконавче провадження було закінчено, проте державним виконавцем було винесено виконавчий збір та витрати на проведення виконавчих дій в окреме провадження. Скаржник вважав, що винесення зазначених постанов є безпідставним, а державний виконавець не надав йому строк для добровільного виконання рішення суду, через що державним виконавцем було безпідставно стягнуто з нього виконавчий збір. На думку скаржника державним виконавцем були порушені норми ЗУ «Про виконавче провадження» (а.с. 2-38).

Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 23.02.2024 року провадження у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 на дії та рішення державного виконавця та скасування постанов у Виконавчому провадженні № 72955234, 73695651, 73695678 було вирішено закрити. Клопотання ОСОБА_1 про зупинення стягнення коштів з боржника та зобов`язання про повернення стягнутих коштів державним виконавцем залишено без розгляду (а.с. 63-64).

01.03.2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції. В апеляційній скарзі просить оскаржувану постанову скасувати, скаргу на дії державного виконавця про скасування постанов у ВП № 72955234 за В/Л №504/2754/16-ц від 28 вересня 2023 року, ВП № 73695651, ВП № 73695678 направити до місцевого суду для подальшого розгляду по суті; розглянути питання про постановлення окремої ухвали за фактом підробки документів головним держаним виконавцем Доброславського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Івановим І.В. у виконавчому провадженні № 72955234. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що при постановленні оскаржуваної ухвали, судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, оскільки виконавчі провадження, котрі апелянт просить скасувати, Доброславський ВДВС здійснював після закриття виконавчого провадження, підставою повернення виконавчого листа без виконання стало пред`явлення виконавчого листа до неналежного боржника, тобто фактично здійснювалося повторне виконання рішення, що є порушенням норм матеріального права. До того ж, апелянт звертає увагу суду на те, що під час розгляду справи та постановлення оскаржуваної ухвали, не надано належної оцінки доводам ОСОБА_1 про те, що згідно рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 19.04.2019 року не встановлено конкретне місцезнаходження об`єкту виконання та не визначено який саме об`єкт підлягає знесенню, тобто фактично відсутній предмет виконання рішення. Окрім того, апелянт зазначає, що копію заяви ОСОБА_2 про залишення без розгляду скарги та закриття провадження у справі не отримував, що у свою чергу унеможливило надання до суду заперечень та пояснень (а.с. 68-78).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 21.05.20241 року після усунення апелянтом недоліків апеляційної скарги визначених ухвалою від 18.03.2024 року, було відкрито апеляційне провадження (а.с. 98-100) та справу призначено до розгляду (а.с. 101).

Сторони своїм правом передбаченим ст. 360 ЦПК України не скористалися, відзив на адресу суду не надходив.

З врахуванням недостатньої кількості суддів в Одеському апеляційному суді (з 2013 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 48 до 10, які фактично здійснюють судочинство), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці, тимчасово відряджені до Одеського апеляційного суду), що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду справи в строки, передбачені національним законодавством, судом апеляційної інстанції було здійснено розгляд справи з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило затягування розгляду справи по незалежним від суду причинам.

В судове засідання з`явився представник Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Щур Єгор Ігорович, заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Інші учасники провадження, повідомлення належним чином щодо дати, часу та місця проведення розгляду справи, в судове засідання не з`явилися, причини неявки суду не повідомлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши наявні матеріали справи, апеляційним судом встановлено наступні обставини справи.

Приймаючи рішеннящодо закриттяпровадження посправі,суд першоїінстанції виходивіз того,що усвоїй скарзі, ОСОБА_1 оскаржує постановидержавного виконавцяпро стягненнявиконавчого зборута витратна проведеннявиконавчих дій,зазначені вимогине підлягаютьрозгляду впорядку цивільногосудочинства,оскільки їхрозгляд віднесенодо юрисдикціїадміністративних судів.При цьому, вирішуючи питання про розгляд клопотання скаржника про зупинення стягнення коштів з боржника та зобов`язання про повернення стягнутих коштів державним виконавцем, суд дійшов до висновку, що оскільки провадження у скарзі було закрито, зазначене клопотання підлягає залишенню без розгляду.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції та, залишаючи без задоволення апеляційну скаргу, вважає за необхідне зазначити наступне.

Матеріалами справи встановлено, що в межах примусового виконання виконавчого листа у справі № 504/2754/16-ц, виданого Комінтернівським Районним судом Одеської області, 12.12.2023 року було винесено постанову № 72955234 про закінчення виконавчого провадження, згідно п. 3 якої, державним виконавцем вирішено питання про виведення в окреме виконавче провадження постанов від 05.10.2023 року про стягнення з боржника виконавчого збору та витрат виконавчого провадження (а.с. 25 зворот).

02.01.2024 року державним виконавцем винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень №№73695678, 73695651 відкритих на підставі постанови державного виконавця ВП №72955234 про стягнення з ОСОБА_1 витрат напроведення виконавчихдій урозмірі 269,00грн.та виконавчогозбору урозмірі 13400,00грн (а.с. 19 зворот-25). В подальшому відповідно, в ході примусового виконання у виконавчих провадженнях № № 73695678, 73695651, державним виконавцем винесені постанови про арешт коштів боржника, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника - ОСОБА_1 .

При цьому, звертаючись до суду із відповідною скаргою на дії та рішення державного виконавця, а також скасування винесених постанов у виконавчого провадженні № 72955234, 73695651, 73695678, ОСОБА_1 стверджував про відсутність законних підстав для виконавчих проваджень № 73695651 та № 73695678 про стягнення виконавчого збору у розмірі 13400,0 грн та стягнення витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 269,0 грн, а тому відповідно й відсутні підстави для стягнення даних коштів, у зв`язку із чим слід зазначити.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Ч. 1 ст. 287 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Разом з тим, за положеннями ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Окрім загального порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби, визначеного наведеними нормами процесуального законодавства, відповідні спеціальні норми встановлені й ЗУ «Про виконавче провадження» згідно із ч. 1 ст. 74 якого рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Натомість,положеннями ч.2наведеної статтіЗУ «Провиконавче провадження»передбачено,що увипадку оскарженнярішень,дії чибездіяльність виконавцята посадовихосіб органівдержавної виконавчоїслужби щодовиконання рішеньінших органів(посадовихосіб), утому числіпостанов державноговиконавця простягнення виконавчогозбору,постанов приватноговиконавця простягнення основноївинагороди,витрат виконавчогопровадження таштрафів, скарги подаються сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

З огляду на вищенаведене, можна дійти висновку, що оскарження постанов державного виконавця відносно стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією і проведенням виконавчих дій, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів здійснюється саме в порядку адміністративного судочинства, при цьому, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані, що відповідно свідчить про необґрунтованість наведених доводів апелянта та правильних висновків суду першої інстанції щодо наявності підстав для закриття провадження по справі, у відповідності до положень ст. 255 ЦПК України. Відповідні висновки також містяться в свою чергу й у постановах Великої Палати Верховного Суду від 06.06.2018 року по справі № 127/9870/16, від 03.04.2019 року по справі № 370/1034/15. При цьому, слід зазначити, що у відповідності до положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Разом з тим, слід зазначити також, що у випадку, коли справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, суд у відповідності до положень ч.1 ст. 255 ЦПК України, яка містить відповідний перелік підстав, своєю ухвалою закриває провадження у справі, а тому доводи апелянта в цій частині також відхиляються апеляційним судом.

Таким чином, враховуючи вищенаведене в своїй сукупності, оскільки доводи апелянта спростовуються наявними матеріалами справи, апеляційний суд у відповідності до положень ст. 375 ЦПК України, приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення та оскаржуваної ухвали Комінтернівського районного суду Одеської області від 23 лютого 2024 року без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Комінтернівського районного суду Одеської області від 23 лютого 2024 року про залишення клопотання без розгляду та закриття провадження по цивільній справі залишити без змін.

Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк

М.М. Драгомерецький

Р.Д. Громік

Повний текст постанови складений 15 листопада 2024 року.

Суддя Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк.