Постанова

від 15.11.2024 по справі 922/2109/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2024 року м. Харків Справа № 922/2109/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Стойка О.В., суддя Радіонова О.О. суддя Попков Д.О.

розглянувши в порядку письмового провадження без виклику учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "Енерго-тайм", м. Харків на рішення господарського суду Харківської області від "08" серпня 2024 р. у справі № 922/2109/24

за позовом Акціонерного товариства "Харківобленерго", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "Енерго-тайм", м. Харків

про стягнення 123148,80 грн.

ВСТАНОВИВ:

У червні 2024 року Акціонерне товариство «Харківобленерго» (далі - Позивач)звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з відповідальністю «Енергетична компанія «Енерго-тайм « (далі- Відповідач), про стягнення збитків у розмірі 123148,80 грн. та 3028,00 грн. судового збору на п/р НОМЕР_1 в ХОУ АТ Ощадбанк, МФО 351823, ЄДРПОУ 00131954.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 08.08.2024 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Відповідач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив суд скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 08.08.2024 і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Відповідач зазначив, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права, за відсутності провини Відповідача у своєчасній реєстрації податкових накладних, у зв`язку з чим суд першої інстанції дійшов неправомірного висновку про доведеність усіх складових, необхідних до стягнення збитків.

Також зазначав, що виконання оскаржуваного рішення жодним чином не призведе до отримання Позивачем податкового кредиту на вказану суму.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду у справі №922/2109/24 від 20.09.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відповідача на означене судове рішення та встановлено строк учасникам справи для надання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його (доданих до нього документів) надсилання іншим учасникам справи у строк до 30.09.24р. (включно). Вказаною ухвалю повідомлено учасників справи про розгляд апеляційної скарги без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) в світлі частини 10 статті 270 ГПК України, оскільки ціна позову в означеній справі менша ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У відзиві на апеляційну скаргу, Позивач заперечив проти доводів, наведених Відповідачем, вважав рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, оскільки усі складові , які необхідні для стягнення збитків доведені матеріалами справи і суд першої інстанції.

Враховуючи положення ч. ч. 13, 14 ст. 8 ГПК України, фіксація розгляду апеляційної скарги у порядку письмового провадження (без повідомлення учасників прави) не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Рішенням господарського суду в межах даної справи встановлені наступні обставини:

- укладення 04.10.2021 між сторонами Договору поставки № Ч5656 (надалі - Договір) на придбання трансформаторів (надалі - товар), за умовами п. 1.1. якого, постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити товар, а покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти і оплатити цей товар;

-укладення 21.10.2021 Додаткової угоди до Договору поставки № Ч5656 від 04.10.2021, якою сторони внесли зміни до п. 3.1. договору, виклавши його в наступній редакції: «Ціна цього Договору становить 321413559,24 грн., у тому числі ПДВ -53568926,54 грн. та складається з вартості всіх товарів, вказаних у специфікації (додаток №1)», внесли зміни до специфікації (додаток №1), виклали її у новій редакції, що додана до цієї додаткової угоди;

- поставки Відповідачем та прийняття Позивачем товару за видатковою накладною № 28 від 28.10.2021 на суму 71712,00 грн., у т. ч. ПДВ 11952,00 грн., за видатковою накладною № 27 від 28.10.2021 на суму 667180,80 грн., у т. ч. ПДВ 111196,80 грн;

- перерахування Позивачем на користь Відповідача коштів за платіжним дорученням №38432 на загальну суму 1013968,80 грн., у т.ч. ПДВ 168994,80 грн.: як плата за товар (згідно наданого відповідачем рахунку № 44 від 22.10.2021), поставлений відповідно до видаткових накладних № 27 від 28.10.2021 (оплата здійснена в повному обсязі платіжним дорученням №38432) та № 29 від 02.11.2021 (оплата частково платіжним дорученням № 38432, інша частина товару була оплачена відповідно до платіжного доручення № 40933 від 21.12.2021);

-складення та направлення Відповідачем на реєстрацію податкової накладної № 7 від 28.10.2021 на суму 71712,00 грн. (в тому числі ПДВ - 11952,00 грн.) за видатковою накладною № 28 від 28.10.2021 та податкової накладної № 8 від 28.10.2021 на суму 667180,80 грн. (в тому числі ПДВ - 111196,80 грн.) за видатковою накладною № 27 від 28.10.2021;

-зупинення реєстрації податкових накладних № 7 та № 8 від 28.10.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних на підставі п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України (платник податку відповідає п. 8 Критеріїв ризикованості платника податку) з пропозицією для Відповідача надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування Єдиному реєстрі податкових накладних;

- надіслання Відповідачем повідомленням від 12.11.2021 до податкового органу письмових пояснень з додатками на підтвердження реальності здійснення господарських операцій по податковим накладним №7 та № 8 від 28.10.2021. 19.11.2021 контролюючи органом були винесені рішення про відмову у реєстрації податкових накладних №7 та № 8 від 28.10.2021, які були оскаржені Відповідачем в адміністративному порядку, за результатами розгляду яких рішеннями від 06.01.2022 № 642/41945861/2 та № 641/41945861/2 рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкових накладних були залишені без змін, а скарги відповідача без задоволення.

Зазначені обставини сторонами не оспорюються.

Звертаючись до суду з даним позовом, Позивач посилався на те, що така бездіяльність Відповідача позбавила його права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 123148,80 грн., тобто Позивач поніс збитки, які просив стягнути. Відповідач не скористався правом на подання відзиву в суді першої інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд вважав їх доведеними та обґрунтованими, оскільки Відповідачем не було вжито достатніх дій щодо реєстрації податкових накладних № 7 та № 8 від 28.10.2021 чим заподіяно Позивачу збитки на загальну суму ПДВ 123148,80 грн.

Колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Як зазначено вище, предметом позову у цій справі є обов`язок Відповідача скласти та зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, що, на думку позивача, є необхідним для віднесення позивачем суми ПДВ до податкового кредиту, тобто зменшення сплачуваного ним суми ПДВ.

Згідно п. 7.3.5. договору, на постачальника покладено обов`язок скласти податкову накладну у день виникнення податкових зобов`язань постачальника.

Пунктом 7.3.3. договору на постачальника було покладено обов`язок надати покупцю податкову накладну, складену в електронній формі засобами спеціалізованих програмних комплексів з дотриманням умов та термінів щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та тзареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з підпунктом 14.1.181 статті 14 ПК України податковий кредит - це сума, на

яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу .

У статті 198 ПК України встановлено підстави, за яких у платника ПДВ виникає право на податковий кредит; визначено умови, дату, час та порядок його формування; права й обов`язки платників податку в сфері податкових правовідносин; підстави, що унеможливлюють віднесення сплаченого (нарахованого) податку до податкового кредиту.

Згідно з пунктами 198.1, 198.2 цієї статті право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою; податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, яки здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг

Підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу , не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період. У разі порушення продавцем/покупцем товарів/послуг порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Судова колегія інстанції наголошує, що згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України на

Продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних

суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець

товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/аб розрахунку коригування до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Цей спір виник щодо невиконання Відповідачем обов`язку складення податкових накладних за наслідками здійснення з позивачем господарських операцій у період жовтня 2021 року за укладеним між сторонами Договору поставки № Ч5656 від 04.10.2021 і реєстрації їх у Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому Відповідач не вчинив на вимогу Позивача дій щодо виправлення допущеного ним порушення в установлений законом спосіб, що позбавило останнього можливості віднесення сплачених ним у складі вартості товару сум ПДВ до податкового кредиту.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником (п.6.14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №925/1196/18).

Підставою для відшкодування збитків відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного

кодексу України та ст. 224 Господарського кодексу України є порушення зобов`язання.

Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно- наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача.

Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки (пункти 6.15 та 6.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №925/1196/18).

Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає (п.14 постанови Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17, на яку посилається скаржник як на підставу касаційного оскарження).

Матеріалами справи встановлено, що Відповідач не виконав покладеного на нього

п.п.7.3.5 договору та ст. 201 Податкового кодексу України обов`язку зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних в строки, встановлені

чинним законодавством України, та не виконав вимог Порядку зупинення, у зв`язку з чим відповідна податкова накладна залишилася незареєстрованою. У зв`язку з чим, Позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та відповідно

скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 123148,80 грн.

При цьому хоча обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед

покупцем, невиконання такого обов`язку фактично завдало позивачу збитків.

Тому має місце прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкову накладну та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.

З огляду на зазначене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з Відповідача на користь Позивача збитків у розмірі 123148,80 грн.

Наведеним спростовуються доводи апеляційної скарги про недоведеність Позивачем та безпідставне встановлення судом першої інстанції усіх чотирьох складових, які необхідні для стягнення збитків.

Дійсно означене рішення суду не приведе до реєстрації за Позивачем податкового кредиту на спірну суму, однак надасть можливість компенсувати йому благо, яке він не отримав при здійсненні господарських операції з Відповідачем.

Доводи Відповідача про відсутність його вини судова колегія вважає безпідставними, оскільки Відповідач не скористався своїм правом оскарження ним рішень контролюючого органу, винесених за результатами розгляду скарг Відповідача від 06.01.2022№ 642/41945861/2 та №641/41945861/2 як і не надав реєстрації податкових накладних №7 та № 8 від 28.10.2021.

Наведене свідчить про невжиття усіх необхідних заходів щодо належного виконання зобов`язання перед Позивачем.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в цій частині, обставин неналежного повідомлення Відповідача судом про дату, час і місце засідання суду - не встановлено.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку, що рішення Господарського суду Харківської області від 08.08.2024 у справі №922/2109/24 ґрунтується на дотриманні норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на Відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «Енерго-тайм», м. Харків на рішення господарського суду Харківської області від « 08» серпня 2024 р. у справі № 922/2109/24- залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 08.08.2024 у справі № 922/2109/24 залишити без змін.

Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «Енерго- тайм», м. Харків.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, визначених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя О.В. Стойка

Суддя О.О. Радіонова

Суддя Д.О. Попков