Рішення

від 05.11.2024 по справі 904/2476/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.2024м. ДніпроСправа № 904/2476/24

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Панна С.П., розглянувши матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хіллдом Логістікс", 65014, м.Одеса, Лідерсівський бульвар, 5, офіс 100, код ЄДРПОУ 33139540

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгпромконтракт", 49064, м.Дніпро, вулиця Костя Гордієнка, будинок 2, код ЄДРПОУ 38299741

про стягнення заборгованості

Представники сторін:

від позивача:Моряков Костянтин Ігорович

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Хіллдом Логістікс" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгпромконтракт", в якій просить суд стягнути заборгованість за договором про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів від 03.08.2023 року № Х030823-117 у розмірі 176 843,80 грн., а також пеню у розмірі 202 873,63 грн.

23.07.2024р. до суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, в яких просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів від 03.08.2023 року № Х030823-117 у розмірі 176 843,80 грн., пеню у розмірі 211 219,76 грн., загалом 388 063,56 грн., судовий збір в розмірі 5 820,95 грн., а також інші судові витрати пов`язані з розглядом справи.

Разом з позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунках відкритих у будь-яких фінансових установах та належать Товариству з обмеженою відповідальністю ТОРГПРОМКОНТРАКТ та які будуть виявлені в ході виконавчого провадження в межах ціни позову у розмірі 379 717,43 гривень.

Ухвалою суду від 10.06.2024р. в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову було відмовлено.

Ухвалою суду від 10.06.2024р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

30.06.2024р. до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, а саме:

- не відповідає дійсності посилання позивача на несплату відповідачем рахунку від 22.09.2023р. № 3532 на суму 32 192,06грн. з ПДВ та відповідно - включення цієї суми до складової заборгованості, про стягнення якої заявлено позов;

- не визнаються виставлені йому 08.04.2024 додаткові рахунки № 1490, 1493 на загальну суму залишку додаткових витрат у розмірі 94 607,56грн., як безпідставні;

- не визнається сума боргу за рахунком від 20.12.2023 № 5023 на суму 5 499,55грн. з ПДВ щодо додаткових витрат зі сплати демереджу за понаднормове використання контейнеру MRKU6755780 та рахунком від 20.12.2023 № 5024 на суму 44 544,63грн. з ПДВ щодо додаткових витрат зі сплати демереджу за понаднормове використання контейнеру HASU1455910.

05.07.2024р. до суду від позивача надійшла відповідь на відзив. Позивач зауважує, що вартість послуг Позивача в цілому склала 1 543 254,4грн. з яких 1 366 410,60 грн. витрат, понесених Позивачем в інтересах Відповідача в цілях виконання доручених перевезень (з яких лише 19 208,84 грн. експедиторська винагорода) та 176 843,80 грн. додаткових витрат зі сплати демереджу за понаднормове використання контейнерів та автоперевезення вантажу у контейнерах

HASU1455910 та MRKU6755780 за маршрутом м. Вишневе, вул. Київська, 8 м.Новомосковськ, вул. Північна, 1а м. Дніпро, вул. Маршала Малиновського, 124.

Також позивач зазначає, що не відповідає дійсності наведена у відзиві інформація про те, що Позивач направляв Відповідачу листом від 09.02.2024 року вих. № 0902-07 рахунок від 22.09.2023 р. № 3532 на суму 32 192,06грн., оскільки з вказаного листа вбачається, що такого рахунку разом з ним не направлявся. Рахунок від 22.09.2023р. № 3532 на суму 32 192,06грн. Відповідачем сплачений не був, позивач не підтверджує його сплату станом на час надання відповіді на відзив.

Додаткові витрати з оплати автоперевезення вантажу у контейнерах HASU1455910 та MRKU6755780 за маршрутом м.Вишневе, вул.Київська, 8 м.Новомосковськ, вул.Північна, 1а м.Дніпро, вул.Маршала Малиновського, 124, здійснення якого не заперечується відповідачем, не були відшкодовані позивачу у повному обсязі всупереч умов Договору та Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність.

05.07.2024 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій Позивач зазначає, що Позивач погодився з вказаною вартістю послуг та листом від 09.02.2024 року вих. № 0902-07 надіслав Відповідачу рахунки на суму 1 366 410,00 грн.

Позивач вказаним листом не відкликав та жодним чином не заявляв про відмову від права вимоги або анулювання рахунків про які він також зазначав у своїй першій претензії (3532, 5023, 5024).

12.07.2024 до суду від відповідача надійшли заперечення, в яких наполягає на свої позиціях, викладеної у відзиві на позов та надає деталізований Акт звірки, звертаючи увагу суду на те, що відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Вищезгадані акти можуть вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин (в підтвердження наявності заборгованості, її розміру, тощо), за умови, що інформація, відображена в акті, підтверджена зокрема, первинними документами. Відповідач вважає, що наявні у матеріалах справи, підтверджується саме факт відсутності у нього боргу перед Позивачем за послуги, надання яких було обумовлене договором та погоджене сторонами.

Також відповідач у запереченнях зазначає, що роздруківка листування у месенджері "Viber" не може вважатись електронним документом (копією електронного документа) в розумінні положень ч. 1 ст. 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", тобто не може вважатися доказом, так як не містить електронного підпису, який є обов`язковим реквізитом електронного документа, оскільки в такому разі неможливо ідентифікувати відправника повідомлення і зміст такого документа не захищений від внесення правок і викривлення.

18.07.2024р. до суду від позивача надійшли додаткові пояснення.

23.07.2024р. до суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, в яких просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів від 03.08.2023 року № Х030823-117 у розмірі 176 843,80 грн., пеню у розмірі 211 219,76 грн., судовий збір в розмірі 5 820,95 грн., а також інші судові витрати пов`язані з розглядом справи.

Суддя Панна С.П. в період з 29.07.2024р. по 11.08.2024р. перебувала на лікарняному, а з 12.08.2024р. по 16.08.2024р. - у відпустці.

19.08.2024р. до суду від відповідача надійшло клопотання, в якому просить суд перейти від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 904/2476/24 за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 19.08.2024р. ухвалено перейти від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 904/2476/24 за правилами загального позовного провадження.

Розпочати розгляд справи зі стадії відкриття провадження у справі.

29.08.2024р. в судовому засіданні оголошено перерву до 26.09.2024р.

25.09.2024р. до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів, в якому просить суд поновити пропущений строк та долучити до матеріалів справи такі докази:

- платіжна інструкція в національній валюті від 22.09.2023р. № 3320;

- лист ТОВ "МШК України" від 23.09.2024р. № 251/2024;

- платіжна інструкція в національній валюті від 26.12.2023р. № 4884;

- лист ТОВ "Нова українська мережа залізнично-автомобільних терміналів" від 23.09.2024р. № 23-1/09.

26.09.2024р. до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшла заява, в якій зазначає, що у зв`язку з перебуванням на лікарняному явка в судове засідання не можлива, але доказів не було надано.

В судове засідання з`явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про місце, день та час судового засідання був належним чином повідомлений.

Ухвалою суду від 26.09.2024р. закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 22.10.2024р. о 11:00год.

В судовому засіданні 22.10.2024р. оголошено перерву до 24.10.24р. о 12:00 год.

24.10.2024р. до суду від представника відповідача надійшло клопотання про продовження строку.

Ухвалою суду від 24.10.2024р. відкладено розгляд справи по суті на 05.11.2024р. о 11:00год.

До канцелярії суду 28.10.2024 до суду від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Хіллдом Логістікс" надійшла заява про відвід судді Панни С.П. від розгляду справи № 904/2476/24. Суд ухвалою від 31.10.2024 (суддя Панна С.П.) визнав заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Хіллдом Логістікс" про відвід судді Панни С.П. від розгляду справи № 904/2476/24 необґрунтованою.

Вирішення питання про відвід судді Панни С.П. від розгляду справи № 904/2476/24 суд передав на розгляд судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою ст. 32 ГПК України.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.2024 № 506 призначено повторний автоматизований розподіл матеріалів справи для розгляду заяви про відвід судді Панни С.П.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 01.11.2024 справу № 904/2476/24 передано судді Мілєвій Ірині Вікторівні для вирішення питання про відвід.

Ухвалою суду від 04.11.2024р. у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Хіллдом Логістікс" про відвід судді Панни С.П. у справі № 904/2476/24 відмовлено.

05.11.2024р. від відповідача надійшло клопотання про поновлення строку для подання доказів у справі та долучення доказів, а також письмові пояснення.

05.11.2024р. до суду надійшло клопотання від представника відповідача про проведення судове засідання у вказану дату без участі представника Відповідача.

В судовому засіданні 05.11.2024 у справі №904/2476/24 винесена вступна та резолютивна частини.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

03.08.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС та Товариством з обмеженою відповідальністю ТОРГПРОМКОНТРАКТ було укладено договір про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів № Х030823-117.

Відповідно до п.1.1 Договору Позивач зобов`язався за відповідну плату та за рахунок Відповідача надати транспортно-експедиторські послуги з організації перевезення вантажів морським, автомобільним, залізничним, авіаційним транспортом, а також перевезення у великотоннажних контейнерах і додаткові послуги необхідні для організації таких перевезень вантажу.

Підпунктами 2.2.7 та 2.2.9 Договору на Відповідача покладено, зокрема, наступні обов`язки:

2.2.7. Вчасно оплачувати послуги та штрафні санкції за понаднормовий простій контейнерів в порту і кінцевому місті призначення (демередж, детеншн, зберігання) за тарифами судноплавної лінії і порту призначення та додаткові заходи контролю (зважування, рентген, огляд) за тарифами відповідного терміналу, на підставі рахунків Виконавця;

2.2.9. передбачено, що у строки та на умовах, встановлених морським перевізником або зазначених у відповідному коносаменті, здійснити повернення порожніх контейнерів, звільнених від імпортних/транзитних вантажів.

Згідно п. 3.1 Договору вартість послуг зазначається в рахунку Позивача. Пунктом 3.2 Договору визначено, що ціна Договору складає сукупність платежів зі сплати належної плати Позивачу та витрат, понесених ним в інтересах Відповідача в цілях виконання цього Договору.

Відповідно до п. 3.3 Договору, оплата робіт та послуг здійснюється Відповідачем протягом 30 календарних днів з часу пред`явлення рахунку.

Пунктом 3.5 Договору визначено, що Позивач оплачує перевезення та інші послуги третіх осіб з коштів за рахунок і за дорученням Відповідача.

Пунктом 4.9 Договору визначено, що Відповідач несе відповідальність за несвоєчасну оплату Позивачу вартості комплексу транспортно-експедиторських послуг у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення.

Відповідно до п. 6.1 Договору, зауваження, вимоги, претензії, що можуть виникнути з перевезення або у зв`язку з ним, повинні бути пред`явлені не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з дати завершення перевезення.

Відповідно до п. 6.4 Договору сторони погодились, що при виникненні спорів, документи рахунки, накладні, коносаменти, CMR і т.д., видані третіми особами, які залучалися до виконання робіт/послуг, передбачених цим договором, або органами державної влади будуть належним доказом підтвердження витрат виконавця.

В рамках дії вказаного Договору Відповідачем було доручено Позивачу організувати наступні перевезення:

1) Перевезення вантажу у 10 контейнерах за коносаментом № MEDUQC500681 від 27.06.2023 року, а саме: AMFU3229756, FCIU6473572, FCIU4294290, TEMU5846661, MSDU1621208, TEMU5644022, FCIU5927583, TRHU1826470, MEDU5188980, MSCU6838070 за маршрутом Гдиня (Польща) Дніпро (Україна) (Копія коносаменту додається, оригінал знаходиться у Mediterranean Shipping Company S.A.);

2) Перевезення вантажу у контейнері HASU1455910 за коносаментом № 229032266 за маршрутом за маршрутом Гданськ (Польща) Дніпро (Україна) (Копія коносаменту додається, оригінал знаходиться у Maersk A/S);

3) Перевезення вантажу у контейнері MRKU6755780 за коносаментом № 229241646 за маршрутом за маршрутом Гданськ (Польща) Дніпро (Україна) (Копія коносаменту додається, оригінал знаходиться у Maersk A/S).

Всі вищевказані перевезення були доставлені до місця призначення, а саме: м. Дніпро, вул. Маршала Малиновського, 124 та отримані Відповідачем, що підтверджується залізничними накладними (СМГС), а також товаро-транспортними накладними на яких містяться підпис та печатка Відповідача.

Після виконання вказаних перевезень, Позивачем, відповідно до умов Договору було виставлено Відповідачу рахунки та акти на загальну суму 1 529 348,36 грн.

За наявними матеріалами справи Позивач звернувся до Відповідача з претензією від 03.01.2024 року вих. № 0301-04.

Відповідач, у своїй відповіді на претензію Позивача від 17.01.2024 року вих. № 1701/1 зазначив, що вартість послуг буде оплачена невідкладно за умови виставлення рахунків на оплату та складення актів виконаних робіт на суму 1 366 410,00 грн (1 150 681,00 грн за перевезення 10 контейнерів та 215 729,60 грн за перевезення 2 контейнерів).

Листом від 09.02.2024 року вих. № 0902-07 Позивачем для невідкладної оплати суми послуг у розмірі 1 366 410,60 грн було надіслано Відповідачу наступні рахунки:

Рахунок від 25.08.2023 р. № 3131 на суму 1 118 488,94 грн з ПДВ;

Рахунок від 22.09.2023 р. № 3532 на суму 32 192,06 грн з ПДВ;

Рахунок від 02.10.2023 р. № 3937 на суму 37 473,52 грн з ПДВ;

Рахунок від 02.10.2023 р. № 3941 на суму 37 473,52 грн з ПДВ;

Рахунок від 17.11.2023 р. № 4448 на суму 70 391,28 грн з ПДВ;

Рахунок від 17.11.2023 р. № 4449 на суму 70 391,28 грн з ПДВ.

Вказані рахунки були сплачені Відповідачем, що були підтверджені платіжними інструкціями від 13.02.2024р. №50 та від 18.03.2024р. №74.

05.11.2024р. надані відповідачем рахунки №3852 від 11 жовтня 2023р. на суму 88 655,42грн. та №3853 від 11 жовтня на суму 206 862,64 грн., а також платіжна інструкція 5661 від 12.10.2023р. для підтвердження оплати не приймаються судом до уваги, оскільки вони не стосуються господарських операцій, що є предметом у даній справі.

20.03.2024 року на адресу Позивача надійшов лист Відповідача вих. № 2003/1 у якому останнім зазначалось про врегулювання всіх питань виконання взаємних зобов`язань за Договором та запропоновано підписати акт звірки.

Позивачем було виявлено, що згідно даних бухгалтерського обліку, поточна заборгованість Відповідача перед Позивачем з відшкодування додаткових витрат, що виникли та були понесені ним інтересах Відповідача при виконанні Договору складає загалом 176 843,80 грн.

Водночас, за несвоєчасну оплату рахунків Позивачем, відповідно до умов Договору, було нараховано Відповідачу пеню у розмірі 202 873,63грн., яка в подальшому була збільшена до 211 219,76грн, про що Позивач зазначив у своїй заяві про збільшення розміру позовних вимог.

У своєму відзиві Відповідач стверджував, що згідно погодженої сторонами вартості послуг вона нібито складає 1 366 410,00 грн, а саме: 1 150 681,00 грн за перевезення 10 контейнерів та 215 729,60 грн за перевезення 2 контейнерів вантажу. Натомість, жодних доказів того, у який спосіб та яким чином це було конкретизовано, Відповідач до суду не надавав.

Суд звертає увагу, що відповідно до умов договору про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів № Х030823-117, а саме п. 3.1 сторони погодили, що вартість послуг зазначається в рахунку Позивача. Пунктом 3.2 Договору визначено, що ціна Договору складає сукупність платежів зі сплати належної плати Позивачу та витрат, понесених ним в інтересах Відповідача в цілях виконання цього Договору.

З наявних матеріалів справи вбачається, що додаткові угоди до Договору не укладались, у тому числі щодо вартості послуг.

Щодо рахунка від 22.09.2023 р. № 3532 на суму 32 192,06 грн, який, як зазначає Відповідач, був сплачений 18.03.2024 року згідно платіжної інструкції №74, а також рахунків від 17.11.2023 № 4448 та № 4449. Суд вважає за доцільним зауважити, що у платіжній інструкції № 74 у призначені платежу не міститься посилання на вказаний рахунок. Вказаний платіж Відповідач здійснював 18.03.2024 року, тобто більш ніж через місяць після надіслання йому Позивачем листа від 09.02.2024 року № 0902-07, разом з яким рахунок від 22.09.2023 р. № 3532 на суму 32 192,06 грн не направлявся.

Вищезазначений рахунок стосується суми 32 192,06 грн, у той час сума платежу за платіжною інструкцією від 18.03.2024 року № 74 дорівнює 1 000 000 грн. А тому враховуючи, що 13.02.2024 року Відповідач згідно платіжної інструкції № 50 сплатив 366 410,60 грн за послуги згідно рахунків № 3131 від 25.08.2023 р., № №3937, 3941 від 02.10.2023 р., № № 4448, 4449 від 17.11.2023 р., Позивач враховував цей платіж як остаточну сплату рахунку від 25.08.2023 року № 3131, оскільки за платіжною інструкцією сплачувалось як раз 1 000 000 грн, що фактично відповідало залишку по рахунку від 25.08.2023 року № 3131.

Відповідач зазначає, що виставлені йому (долучені до листа від 09.02.2024 року) рахунок від 17.011.2023 р. №4448 на суму 70 391,28грн з ПДВ та рахунок від 17.11.2023 р. №4449 на суму 70 391,28 грн з ПДВ (що разом складає 140 782,56 грн) були також сплачені Відповідачем повністю згідно платіжної інструкції від 18.03.2024 року № 74.

Як вбачається з матеріалів справ, листом від 09.02.2024 року на адресу Відповідача були направлені відкориговані рахунки № № 4448, 4449 від 17.11.2023 р. на суму 23 087,50 грн кожний, а не 70 391,28 грн (вказана сума була зазначена у попередніх рахунках № № 4448, 4449 від 20.10.2023 р.).

Посилання на вказані рахунки міститься у платіжній інструкції від 13.02.2024 року № 50, а не у платіжній інструкції від 18.03.2024 року № 74. Як вбачається з платіжної інструкції від 12.02.2024 року № 50, Відповідач сплатив 366 410,60 грн за послуги згідно наступних рахунків: - № 3937, 3941 від 02.10.2023 р. на суму 84 777,30 грн кожний (разом 169 554,60 грн); - № 4448, 4449 від 17.11.2023 р. на суму 23 087,50 грн кожний (разом 46 175 грн); - № 3131 від 25.08.2023 р. частково на суму 150 681 грн (залишок заборгованості за рахунком після часткової сплати складав 1 000 000 грн та був сплачений згідно платіжної інструкції від 18.03.2024 р. № 74).

Отже, за рахунками № № 4448, 4449 від 17.11.2023 р. Відповідачем було компенсовано лише 46 175 грн додаткових витрат, пов`язаних з автоперевезенням вантажу у контейнерах HASU1455910 та MRKU6755780 за маршрутом м. Вишневе, вул. Київська, 8 м. Новомосковськ, вул. Північна, 1а м. Дніпро, вул. Маршала Малиновського, 124 з понесених Позивачем 140 782,56 грн, що підтверджується рахунком Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВА УКРАЇНСЬКА МЕРЕЖА ЗАЛІЗНИЧНО-АВТОМОБІЛЬНИХ ТЕРМІНАЛІВ» від 20.10.2023 року № 4449, актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 4346 від 20.10.2023 року.

Щодо підтвердження оплати послуг залучених третіх осіб, які були виставлені до оплати Відповідачу.

Як вбачається зі п. 6.4 Договору, підтвердження оплат не міститься у цьому переліку, достатньо надання рахунків третіх осіб. Це обумовлюється також тим, що Позивач, як експедитор, виступає виключно як посередник, тобто, транзитом переводить грошові кошти Відповідача, належні перевізнику за послуги (п. 3.6 Договору, а також ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність»).

Сумніви з приводу вищезазначеного твердження з приводу спростовуються наступним доказами, наявними у матеріалах справи:

1. Платіжною інструкцією від 22.09.2023 року № 3320 про сплату рахунку ТОВ «МШК Україна» на суму 32 192,06 грн.

2. Листом ТОВ «МШК Україна» від 23.09.2024 року № 251/2024 з розрахунком нарахованих штрафних санкцій (демереджу) за понаднормове використання контейнерів.

3.Платіжною інструкцію від 26.12.2023 року № 4884 про сплату рахунку ТОВ «Нова українська мережа залізнично-автомобільних терміналів» на суму 140 782,56 грн.

4. Листом ТОВ «Нова українська мережа залізнично-автомобільних терміналів» від 23.09.2024 року № 23-1/09.

Щодо відмови відповідача у визнанні рахунків № 5023 та № 5024 від 20.12.2023 р., з наявних у суді матеріалів вбачається, що протягом встановленого Договором строку жодних зауважень чи претензій стосовно наданих послуг не надходило. Крім того, Відповідач був проінформований про витрати, пов`язані з перевезенням його вантажів та узгоджував їх, що підтверджується листуванням за допомогою застосунку Viber між представниками Позивача та Відповідача, а також протоколом опитування менеджера Позивача Плахотнюк В.І. від 21.05.2024 року, які наявні в матеріалах справи.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади. В матеріалах справи наявні докази, що підтверджували витрати Позивача за понаднормове використання контейнерів (демередж) за тарифами судноплавних ліній, а саме: рахунки від 22.09.2023 р. N_UAEOI0079723, від 07.09.2023 р. N5653257256, від 24.11.2023 р. N5653287537, від 04.12.2023 р. N5653291370, від 02.11.2023 р. N5653278032, від 02.10.2023 р. N_DEBIT23095914, від 20.12.2023 р. N_DEBIT23095747. В матеріалах справи наявні докази відстеження руху контейнерів за коносаментом MEDUQC500681, відстеження руху контейнера HASU1455910, відстеження руху контейнера MRKU6755780; акт приймання-здачі виконаних робіт від 02.10.2023 р., акт приймання-здачі виконаних робіт від 20.12.2023 р., що також підтверджують вищезазначені витрати.

Відповідач не заперечував проти того, що це листування з його представниками, а саме з з директором ТОВ «Торгпромконтракт» ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , який є власником ТОВ «Торгпромконтракт» та ОСОБА_3 , яка є бухгалтером ТОВ «Торгпромконтракт», а також не заявляв клопотання про витребування оригіналу вказаного листування в порядку ч. 6 ст. 91 ГПК України, що свідчить про відсутність у нього сумнівів щодо відповідності поданих копій оригіналу.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 червня 2023 року у справі № 916/3027/21 (провадження № 12-8гс23) зазначила, що суд може розглядати електронне листування між особами у месенджері (як і будь-яке інше листування) як доказ у справі лише в тому випадку, якщо воно дає можливість суду встановити авторів цього листування та його зміст.

Поняття електронного доказу є ширшим за поняття електронного документа. Електронний документ документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа, в тому числі електронний підпис. Натомість електронний доказ це будь-яка інформація в цифровій формі, що має значення для справи. Повідомлення (з додатками), відправлені електронною поштою чи через застосунки-месенджери, є електронним доказом, який розглядається та оцінюється судом відповідно до статті 86 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням у сукупності з іншими наявними у матеріалах справи доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі статтею 96 ГПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо). Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу.

Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

У своїх запереченнях Відповідач, з метою підтвердження своєї позиції, щодо обумовленої сторонами суми 1 366 410,60 грн посилається на деталізований акт звірки. Суд звертає увагу, що акт звірки не містить підпису Позивача, а тому не має юридичної сили та правові підстави для його врахування відсутні.

У постанові Верховного Суду від 05.03.2019 року по справі № 910/1389/18, Суд касаційної інстанції зазначив, що відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин.

Верховний Суд у своєму висновку зауважив на тому, що сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 04.12.2019 року по справі № 916/1727/17, а також від 21.12.2020 року по справі № 916/499/20.

Отже, з огляду на те, що наданий Відповідачем акт звірки не містить підпису Позивача, він не має юридичної сили та правові підстави для його врахування судом відсутні.

З вищенаведеного, сума основного боргу відповідача складає 176 843,80грн.( 32 192,06грн + 5 499,55грн. + 44 544,63грн. + 94 607,56 грн). Матеріали справи свідчать, що відповідач своєчасно не розрахувався за дані позивачем послуги, що дає підстави відповідно до пункту 4.9. Договору для нарахування пені, згідно наданих рахунків у сумі 211 219,76 грн. Всього 388 063,56грн.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно зі статтями 1 та 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч.1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини у справі «Мантованеллі» проти Франції звернув увагу суду на те, що одним із складників справедливого судового розгляду у розумінні ст.6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» є право на змагальне провадження.

Стаття 13 ГПК України передбачає, що судочинство у господарських судах України здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у розмірі 5 820,95грн.

За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги в повному обсязі.

Керуючись статтями 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгпромконтракт" (ідентифікаційний код юридичної особи: 38299741) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС» (65014, м.Одеса, Лідерсівський бульвар, 5, офіс 100, код ЄДРПОУ 33139540) за заборгованість за договором про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів від 03.08.2023 року № Х030823-117 у розмірі 176 843,80 грн, а також пеню у розмірі 211 219,76 грн, загалом 388 063,56 грн. та судовий збір у розмірі 5 820,95 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 15.11.2024р.

Суддя С.П. Панна