ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
================================================================
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 листопада 2024 року Справа № 915/695/22
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Давченко Т.М., при секретарі судового засідання Дюльгер І.М.,
за участю:
прокурора Левкович А.Є. (в залі суду),
представники позивачів не з`явилися,
представника відповідача: Кучерява Т.Ю. (в залі суду),
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу
за позовом першого заступника керівника Знам?янської окружної прокуратури Кіровоградської області
(вул. Братів Лисенків, 5, м. Знам?янка, Кіровоградська область)
в інтересах держави в особі:
1) Східного офісу Державної аудиторської служби України,
(вул. Володимира Антоновича, 22, корп. 2, м. Дніпро, Дніпропетровська область)
в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області
(вул. Архітектора Паученка, 64/53, м. Кропивницький, Кіровоградська область);
2) Устинівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області,
(вул. Ювілейна, 2, смт. Устинівка, Кропивницький р-н, Кіровоградська область)
до Товариства з обмеженою відповідальністю ВІМК,
(вул. Мала Морська, 108/5, офіс 526, м. Миколаїв)
про визнання недійсними додаткових угод та повернення безпідставно сплачених бюджетних коштів
В С Т А Н О В И В:
Першим за заступником керівника Знам?янської окружної прокуратури Кіровоградської області (далі прокурор) в інтересах держави в особі Східного офісу Державної аудиторської служби України в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області (далі Управління) та Устинівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області (далі Устинівська селищна рада) пред?явлено до товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) ВІМК позов про визнання недійсними додаткових угод № 1-№ 15 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №50 від 07.06.2021, укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю ВІМК (код ЄДРПОУ 42719687) та Устинівською селищною радою (код ЄДРПОУ 04364549). Також позивач просить стягнути з ТОВ ВІМК на користь Устинівської селищної ради безпідставно надмірно сплачені бюджетні кошти в сумі 123 226,84 грн. та судові витрати.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор зазначає, що Устинівською селищною радою Кропивницького району за результатами процедури закупівлі укладено з ТОВ ВІМК договір від 07.06.2021 № 50 про постачання електричної енергії споживачу, згідно комерційної пропозиції (додаток №1 до договору) ціна (тариф) електричної енергії, у тому числі, і диференційовані ціни (тарифи) склала 1,739376 за 1 кВт/год з урахуванням ПДВ.
У подальшому до зазначеного договору його сторонами укладені додаткові угоди; зокрема, додатковими угодами №№ 1-11, 13-15 збільшено ціну за одиницю товару з 1,739376 грн./кВт/год. з ПДВ до 4,444344 грн./ кВт/год. з ПДВ, з одночасним зменшенням кількості одиниць товару. За твердженнями прокурора, внаслідок укладання зазначених вище додаткових угод за рахунок зменшення обсягів поставки вартість одиниці електричної енергії загалом збільшилась, а саме: на 155,5 % (збільшення вартості одиниці електричної енергії з 1,739376 грн./кВт/год. з ПДВ до 4,444344 грн./ кВт/год. з ПДВ) та загалом споживачем було недоотримано 109554 к/Вт*год. електричної енергії від запланованого обсягу або 60,9 % (зменшення обсягів поставки зі 180000 до 70446 кВт/год.).
На думку прокурора, зазначені додаткові угоди є недійсними в розумінні п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі, ст. 15 ЦК України, оскільки постачальником документально не підтверджено замовнику, що ціна на товар коливалася на ринку такого товару від ціни в договорі і до ціни на момент підписання додаткової угоди, у зв?язку з чим були відсутніми підстави для внесення зазначених вище змін до договору. Поміж іншого, додатковою угодою № 1 збільшено ціну на всі складові, в тому числі й на тариф на передачу електричної енергії, який встановлюється постановою НКРЕКПЕ і є сталим, що також є порушенням вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі (у відповідній редакції).
Прокурор також указує, що кожна наступна додаткова угода має фіксовану ціну за одиницю товару, а тому є похідною від попередніх додаткових угод та автоматично є незаконною, оскільки без попередньої додаткової угоди ціна по послідуючій буде фактично перевищувати підвищення ціни за одиницю товару більше, ніж на 10 %, визначених в статті 41 Закону України Про публічні закупівлі у порівнянні із основним договором.
За такими вимогами ухвалою від 28.12.2022 відкрито провадження в даній справі, вирішено розглядати її за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 22.02.2023.
11.01.2023 до суду від позивача Східного офісу Державної аудиторської служби України надійшла заява, в якій позивач підтримує позовні вимоги та просить їх задовольнити.
11.01.2023 до суду від позивача Східного офісу Державної аудиторської служби України надійшло клопотання про розгляд справи за відсутністю представника позивача.
16.01.2023 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти позову з посиланням на наступне.
Вказує, що кожного разу постачальник звертався до замовника із пропозицією про внесення змін до договору щодо збільшення ціни за одиницю товару обґрунтовано та із чітким дотриманням умов договору та приписів чинного законодавства. Постачальник документально підтвердив замовнику, що ціна на одиницю товару коливалась на ринку електричної енергії від ціни у договорі і до ціни на момент укладення додаткових угод, постачальник довів, що ціна є не прогнозованою, непередбаченою, що є підставою для внесення змін до договору щодо ціни за одиницю товару і в повному обсязі співвідноситься з умовами договору та приписами законодавства, яким сторони керувалися при його укладанні та супроводженні.
Зазначає, що уповноваженим органом держави було здійснено збільшення відпускної ціни на електричну енергію, що призвело до автоматичного збільшення відпускної ціни для кінцевих споживачів. Обставини коливання ціни на електричну енергію в бік збільшення також підтверджуються ціновими довідками Харківської ТПП, номери та дати яких зазначені вище, всі вони були долучені відповідачем до супровідних листів на адресу Устинівської селищної ради. За період часу з 01.05.2021 по 15.11.2021 відбулося середньозважене коливання ціни на закупівлю електричної енергії на 148,86%. Водночас, при укладанні додаткових угод № 1-15 сторонами при зміні ціни за одиницю товару не було збільшено суму, визначену в договорі про закупівлю, що повністю відповідає положенням п. 2, ч. 5 ст. 41 ЗУ «Про публічні закупівлі». Крім того, законодавчо встановленого обмеження щодо кількості змін ціни за одиницю товару в межах 10% не встановлено.
Відповідач звертає увагу, що оскільки тендерну пропозицію ним було подано 24.05.2021, тобто після завершення першої декади місяця травня, а друга декада місяця травня ще не була завершена, при визначенні ціни за одиницю товару, відповідач виходив саме з першої декади травня місяця. В подальшому, при укладанні додаткової угоди № 1 від 05.07.2021 (дія якої розпочалась 10.06.2021), відповідно, також було застосовано першу декаду червня місяця по відношенню до першої декади травня місяця. Згідно експертного висновку Харківської ТПП від 11.06.2021, коливання ціни і бік збільшення за вищезазначений період за одиницю товару склало 41,66%. При укладанні подальших додаткових угод також застосовувалися декадні періоди, у яких було значне коливання ціни по відношенню до декадних періодів попередніх місяців, у зв`язку з тим, що відповідно до п.75 ч.1 ст. 1 ЗУ «Про ринок електричної енергії» ринок електричної енергії «на добу наперед» - сегмент ринку електричної енергії, на якому здійснюється купівля-продаж електричної енергії на наступну за днем проведення торгів добу. Таким чином, з урахуванням факту щоденної закупівлі електричної енергії, відповідач вважає за можливе використання та застосування цінового періоду, як в денному, так і в декадному та місячному значенні. Водночас, при незначних коливаннях ціни у бік збільшення відповідач не здійснював перегляд ціни. Сумарно цінові довідки доводять підвищення ціни в бік збільшення на 148,86%. Отже, вказує, що за умови зростання ціни в такому розмірі підвищення ціни в ліміті 10% робить договір вочевидь невигідним та збитковим для відповідача.
Вказує, що сторони правомірно вносили зміни декілька разів у частині ціни за одиницю товару, але не більше ніж на 10% кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, при цьому, що такі зміни не призвели до збільшення суми, визначеної в договорі; в той час як законодавчо не передбачено обмеження в частині перегляду4 (зменшення) запланованих обсягів постачання товару, визначеного сторонами на момент укладення договору. Сторони належним чином виконали свої зобов`язання відповідно до такого договору.
Також вказує, що посилання прокуратури на суттєве збільшення ціни товару протягом дії всього договору та укладанні додаткових угод про зміну ціни, про що робиться висновок щодо недійсності цих змін, не ґрунтується на нормах чинної редакції відповідного закону «Про публічні закупівлі».
За твердженнями відповідача, внесення змін до договору відбувалося за взаємною згодою сторін, з погодженням сторонами порядку внесення змін в договір, внесення змін до договору на підставі додаткових угод внаслідок коливання цін на ринку електричної енергії в сторону збільшення, що не залежало від відповідача та відповідало умовам договору і вимогам ЗУ «Про публічні закупівлі», збільшення ціни за одиницю товару у кожній додатковій угоді не більше ніж на 10%, та не збільшення ціни договору, в сукупності свідчать про дотримання сторонами договору положень ст. 41 ЗУ «Про публічні закупівлі» та положень ст. ст. 632, 652 ЦК України, а отже про відсутність підстав для визнання додаткових угод недійсними.
Оскільки вимоги прокурора про стягнення надмірно сплачених бюджетних коштів згідно ст. 670 ЦК України є похідними від вимог про визнання недійсними додаткових угод №№1-15 до договору, вважає, що ця вимога також не підлягає задоволенню.
30.01.2023 до суду від прокуратури надійшла відповідь на відзив.
У відповіді на відзив прокурор зазначає, що укладаючи договір № 50 від 07.06.2021, замовником на власний ризик узгоджено ціну за одиницю товару, а постійне внесення змін до договору у бік збільшення ціни є свідченням зловживання права, передбаченого ст. 41 ЗУ «Про публічні закупівлі». Додаткова угода № 1 від 05.07.2021 до Договору № 50 від 07.06.2021 укладена з порушенням вимог п. 2 ч.5 ст.41 ЗУ «Про публічні закупівлі», а цінова довідка ТПП не є підставою для збільшення ціни електричної енергії. Вважає, що твердження відповідача про наявність правових підстав внесення змін до договору № 50 не знайшли свого обґрунтування.
Також вказує, що істотна зміна обставин, за яких може бути змінено умови договору повинна відбуватися після підписання договору, коли замовник та постачальник є сторонами такого правочину. Якщо істотна зміна таких обставин відбувається у період до підписання договору, як зазначено у ціновій довідці Харківської ТПП № 1319/21 від 11.06.2021, зміни повинні бути враховані у самому договорі та сторони повинні були узгодити усі істотні обставини до його укладення. Аналогічні порушення допущено під час укладення інших додаткових угод до договору від 07.06.2021. За датами отриманих висновків Харківської ТПП, листами замовника про збільшення ціни за одиницю товару та намір укласти додаткові угоди, а також датами укладення додаткових угод, можна зробити висновок, що у замовника не було наміру виконувати договір № 50 від 07.06.2021 за основною ціною. Зазначає, що коливання ціни електроенергії на ринку в межах 10% при укладенні додаткової угоди сторонами договору жодним чином не обґрунтовано та документально не підтверджено, у зв`язку з чим ними не дотримано вимоги п. 2 ч. 4 ст. 36 ЗУ «Про публічні закупівлі» (в редакції, чинній на момент укладення та дії договору) і, відповідно, безпідставно змінено істотні умови договору. Вважає твердження відповідача про коливання ціни на ринку у бік збільшення необгрутованим.
За твердженнями прокурора, недійсність попередньої додаткової угоди тягне за собою визнання недійсними всіх наступних додаткових угод, оскільки кожна наступна додаткова угода має фіксовану ціну за одиницю товару і є похідною від попередніх, а тому зміна ціни встановлена такими додатковими угодами перевищує 10% ціни за одиницю товару, що суперечить ст. 41 ЗУ «Про публічні закупівлі». Додаткова угода № 1 укладена в порушення вимог ст. 41 ЗУ «Про публічні закупівлі» та має бути визнана судом надійною, то додаткові угоди №№ 2-15, є також недійсними.
17.02.2023 до суду від позивача Устинівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області надійшла заява від 16.02.2023 № 02-12/48/1, в якій позивач підтримує заявлені позовні вимогти у повному обсязі.
17.02.2023 до суду від позивача Устинівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області надійшло клопотання від 16.02.2023 № 02-12/47/1, в якому позивач просить розглядати справу без участі представника.
Підготовче засідання у справі, призначене на 22.03.2023 не відбулося. Ухвалою суду від 07.03.2023 повідомлено учасників у справі про призначення справи до розгляду в підготовчому засіданні на 23.03.2023.
17.03.2023 до суду від відповідача надійшла заява про участь у справі в режимі відео конференції, яку ухвалою суду від 20.03.2023 задоволено.
20.03.2023 до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
Відповідач вважає, що сторони правомірно вносили зміни декілька разів у частині ціни за одиницю товару, але не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, при цьому, що такі зміни не призвели до збільшення суми, визначеної в договорі; в той час як законодавчо не передбачено обмеження в частині перегляду (зменшення) запланованих обсягів постачання товару, визначеного сторонами на момент укладання договору. Сторони належним чином виконали свої зобов`язання відповідно до такого договору. Вказує, що кожна з наданих відповідачем довідок містить інформацію щодо відсоткового зростання ціни на електричну енергію в порівнянні між означеними у таких довідках періодами. Зазначає, що додаткові угоди, які оспорюються позивачем, датовані не тими датами, з яких починають діяти тарифи і це відповідає вимогам законодавства. Нова ціна діє не з моменту укладення додаткових угод, а з більш ранніх періодів, з дня або місяця, які аналізувались для підвищення ціни, про що вказано в самих додаткових угодах. Натомість застосований спосіб визначення коливань ціни на ринку дані щодо середньоринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару на будь-яку дату з дати аукціону (допускається 10 днів до аукціону) та середньоринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару на більш пізню дату є точним. Договір № 50 від 07.06.2021 та додаткові угоди опубліковані в день укладення в системі прозоро і є в відкритому доступі. Але вимога прокурора про перерахування ціну виникло у прокурора через рік після виконання договору, що заборонено законом.
23.03.2023 до суду від відповідача надійшла заява про залишення позову без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 226 ГПК України, оскільки вважає, що відсутні передбачені законом виключні підстави, коли прокурор може звернутися до суду в інтересах держави в особі Східного офісу Державної аудиторської служби України в особі Управління та Устинівської селищної ради.
Ухвалою суду від 23.03.2023, яку занесено до протоколу судового засідання, підготовче засідання у справі відкладено на 27.04.2023.
12.04.2023 до суду від прокуратури надійшли заперечення на заяву про залишення позову без розгляду, в яких зазначає, що звернення до суду в інтересах держави в особі позивачів прокурором є обґрунтованим, приймаючи до уваги, що спірні правовідносини виникли у червні грудні 2021 року, однак уповноваженим органом заходів до усунення порушень та фактичного стягнення зайво сплачених коштів не вжито, хоча достеменно було відомо про дані обставини. Вважає, що у даному випадку прокурором належним чином підтверджено підстави представництва в інтересах держави в особі Східного офісу Держаудитслужби та Управління Східного офісу Держаудитслужби у Кіровоградській області, а також бездіяльність указаного органу. Устинівська селищна рада Кіровоградської області виступає у якості суб`єкта владних повноважень, який приймає участь у формуванні бюджету та забезпечує його виконання, а також зобов`язана забезпечити раціональне та максимально ефективне використання бюджетних коштів, приймає рішення про використання виділених коштів, контролює належне і своєчасне відшкодування шкоди, заподіяної державі. Не дивлячись на наявність повноважень, наділених законодавцем з метою захисту інтересів держави, обізнаність про виявлені порушення законодавства та безпідставне витрачання бюджетних коштів, Устинівська селищна рада не вживала заходів для усунення порушення законодавства та інтересів держави при внесенні змін до договору про постачання електричної електроенергії. Звернення прокурора до суду в інтересах держави, а саме Східного офісу Держаудитслужби України в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області, Устинівської селищної ради є правомірним і виправданим, оскільки вказаними органами самостійно заходів для усунення порушень законодавства та інтересів держави при внесенні змін до договору про постачання електричної електроенергії не вжито і, як наслідок, інтереси держави залишилися незахищеними.
Ухвалами суду від 27.04.2023, 12.06.2023, 30.08.2023, які занесені до протоколів судового засідання, підготовчі засідання відкладалися на 12.06.2023, 30.08.2023, 12.10.2023 відповідно.
Ухвалою суду від 30.08.2023 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.
Від відповідача надійшло клопотання від 04.10.2023 за вх. № 13069/23 про зупинення провадження в даній справі до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у подібних правовідносинах у господарській справі № 922/2321/22.
Клопотання обґрунтоване тим, що Верховним Судом згідно ухвали від 20.09.2023 справу № 922/2321/22 разом із касаційною скаргою заступника керівника Харківської обласної прокуратури на постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.06.2023 та рішення Господарського суду Харківської області від 07.03.2023 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду. На думку відповідача, суб?єктний склад, предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та обставин справи № 922/2321/22 є подібними зі справою № 915/695/22, оскільки спір у справі № 922/2321/22 виник як і у даній справі, через стягнення органами прокуратури в інтересах держави з електропостачальних компаній грошових коштів внаслідок заявлених вимог щодо визнання додаткових угод до договору про постачання електричної енергії споживачу недійсними. Відповідач вважає, що зазначені справи є подібними, адже вирішення спору у справі № 922/2321/22 матиме безпосередній вплив на розгляд справи № 915/695/22 у разі формування або уточнення Великою Палатою Верховного суду відповідних правових висновків щодо застосування п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі.
Прокурор у запереченнях на клопотання зазначив, що вважає клопотання про зупинення провадження в даній справі не підлягаючим задоволенню, оскільки твердження відповідача про подібність зазначених вище справ зі справою, що розглядається, не відповідають дійсності; крім того, Великою палатою Верховного суду ще не прийнято до розгляду справу № 922/2321/22, на яку посилається відповідач, а тому на даний час відсутні підстави для зупинення розгляду справи.
Ухвалою від 12.10.2023 суд зупинив провадження в даній справі до закінчення перегляду Великою палатою Верховного Суду судових рішень у справі № 922/2321/22.
05.03.2024 прокурор звернувся до суду з клопотанням про поновлення провадження у даній справі у зв`язку з набранням чинності та опублікування повного тексту постанови Великої палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22.
Ухвалою суду від 21.03.2024 поновлено провадження у справі; підготовче засідання у справі призначено на 23.04.2024.
Ухвалою суду від 23.04.2024, занесеною до протоколу судового засідання, підготовче засідання відкладено на 11.06.2024.
Ухвалою суду від 11.06.2024, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.07.2024.
Судове засіданні у справі, призначене на 23.07.2024 не відбулося у зв`язку з перебуванням судді Давченко Т.М. на лікарняному.
Ухвалою суду від 12.08.2024 повідомлено учасників справи про призначення наступного судового засідання на 10.09.2024.
Ухвалою суду від 10.09.2024, яку занесено до протоколу судового засідання, судове засідання відкладено на 07.10.2024.
Судове засідання 07.10.2024 не відбулося у зв`язку із відпусткою головуючого судді. Наступне судове (розгляд справи по суті) засідання призначено на 04.11.2024.
Представники позивачів належно повідомлені про час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явилися, причин неявки суду не повідомили.
Згідно частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
У судовому засіданні 04.11.2024 прокурор підтримує позовні вимоги посилаючись на недотримання сторонами договору муов цього договору, наслідком чого є суттєве збільшення ціни товару протягом дії договору. Прокурор вважає додаткові угоди недійсними, оскільки постачальником документально не підтверджено замовнику, що ціна на товар коливалася на ринку такого товару від ціни в договорі і до ціни на момент підписання додаткової угоди, у зв?язку з чим були відсутніми підстави для внесення зазначених вище змін до договору.
Представник позивача заперечує проти позовних вимог та просить суд відмовити у їх задоволенні. За твердженнями відповідача, сторони належним чином виконали свої зобов`язання відповідно до договору, а внесення змін до договору відбувалося за взаємною згодою сторін, з погодженням сторонами порядку внесення змін в договір.
04.11.2024 судом оголошено про вихід до нарадчої кімнати для ухвалення рішення у справі. Після виходу з нарадчої кімнати у судовому засіданні судом оголошено про підписання вступної та резолютивної частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника прокуратури, представника відповідача, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.
Згідно ч. 1 ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України Про прокуратуру представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурором від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави у випадках та порядку, встановлених законом.
У відповідності до ч.ч. 1, 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 та ч. 4, 5 ст. 53 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.
Згідно ч.ч. 4, 6 ст. 23 Закону України Про прокуратуру наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії. Під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження, зокрема, звертатися до суду з позовом (заявою, поданням).
Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.
Прокуратурою у позові зазначено, що у даному випадку прокурором здійснюється представництво інтересів держави у суді Східного офісу Державної аудиторської служби України в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області, Устинівської селищної ради у зв`язку із не виконанням своїх обов`язків щодо захисту інтересів держави у суді з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 7 Закону України Про публічні закупівлі контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією, цим Законом та іншими законами України здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Згідно ст. 1 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).
Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.
Таким органом, відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 43 від 03.02.2016, є Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба).
Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України Про публічні закупівлі, проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні та п. 4), 9) п. 4 Положення про Державну аудиторську службу України - Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: здійснює контроль за: дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів; дотриманням законодавства про закупівлі та вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме, зокрема, звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, зокрема, при здійсненні державних закупівель.
Відповідно до п. 1 Положення у складі Східного офісу утворені як структурні підрозділи управління в Донецькій, Запорізькій та Кіровоградській областях. Ці управління здійснюють свої повноваження на території адміністративно-територіальної одиниці за їх місцезнаходженням відповідно.
Позивач - Східний офіс Держаудитслужби в особі управління в Кіровоградській області є органом, уповноваженим державою на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах.
На запит Миколаївської окружної прокуратури від 15.06.2022 № 12.52-70-2368 ВИХ-22 щодо вжиття органом контролю заходів до усунення порушень Закону України Про публічні закупівлі, Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в області повідомлено, про проведення аналізу відповідної закупівлі за процедурою відкритих торгів.
Листом № 041131-17/1971-2022 від 15.08.2022 Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в області прокуратурі надано інформацію про результати проведеного аналізу та підтверджено факт порушення вимог законодавства про публічні закупівлі при укладенні додаткових угод до договору №50 від 07.06.2021. Зі змісту листа вбачається, що в Управлінні відсутні підстави для оскарження додаткових угод до договору та стягнення надмірно сплачених коштів.
Заходів щодо усунення виявлених порушень законодавства уповноваженим органом контролю не вжито.
Також не вжито відповідних заходів і позивачем Устинівською селищною радою, яка виступає у якості суб`єкта владних повноважень, який приймає участь у формуванні бюджету та забезпечує його виконання, а також зобов`язана забезпечити раціональне та максимально ефективне використання бюджетних коштів, приймає рішення про використання видалених коштів, контролює належне і своєчасне відшкодування шкоди, заподіяної державі.
Згідно до ч. 3 ст. 16 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах.
Згідно ч. 1 ст. 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Устинiвська селищна рада Кiровоградської областi представницький орган мiсцевого самоврядування, який надiлений правом представляти інтереси територiальної громади, приймати вiд її імені рiшення та здiйснювати в її інтересах функцiї i повноваження мiсцевого самоврядування.
Завданням органу мiсцевого самоврядування є забезпечення рацiонального використання майна та iнших pecypciв, що перебувають у комунальнiй власностi.
За твердженнями прокурора, для реалiзацiї наданих повноважень ради мають право звертатися до суду та здiйснювати iншi функції i повноваження у спосiб, передбачений Конституцією та законами України.
Порушення законодавства про публiчнi закупівлі при укладеннi додаткових угод про збiльшення цiни товару за електричну енергiю після укладення договору про закупiвлю, не сприяє рацiональному та ефективному використанню бюджетних коштiв, що не вiдповiдає принцппам, за якими мають здiйснюватися публiчнi закупiвлі.
Як зазначає прокурор, через безпiдставне укладення додаткових угод до договору про постачання електричної енергiї споживачу вiд 07.06.2021 вiдбулося зайве витрачання бюджетних коштiв. Неефективне витрачання коштiв мiсцевого бюджету Устинiвською селищною радою Кiровоградськоi областi свiдчить про порушення економічних інтересів територіальної громади Кiровоградської областi.
Прокурор вважає, що позивач - 3 є стороною недiйсних правочинiв, та особою, за рахyнок якої вiдповiдачем безпiдставно набуто стягуванi грошовi кошти (кошти за непоставлений товар - електричну енергiю) та, як сторона договору, мав право вимагати повернення грошової суми, сплаченої за електроенергiю, яка не була поставлена вiдповiдачем, чим завдано шкоди інтересам держави, проте жодних заходiв до їх вiдновлення не вжив, а також знехтував закрiпленим у ст. 22 Бюджетного кодексу України обов`язку ефективного та рацiонального використання бюджетних коштiв.
Станом на момент перевірки позивачами порушення не було усунено у зв`язку з чим, прокурор звернувся до суду з даною позовною заявою в інтересах держави в особі Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області та Устинiвської селищної ради.
З матеріалів справи вбачається, що за результатами проведеної процедури закупівлі (UA-2021-04-27-004693-c), 07.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю ВІМК (далі постачальник, відповідач у справі) та Устинівською селищною радою (далі споживач, позивач-3 у справі) укладено Договір № 50 (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1 договору цей договір встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу.
Згідно п. 2.1 договору за цим договором постачальник продає електричну енергію «код ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» - 09310000-5 електрична енергія (Електрична енергія)» споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, включно з тарифом на послуги з передачі електричної енергії, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Згідно п. 3.1 договору постачання електричної енергії споживачу здійснюється у строк з дати зазначеної у заяві-приєднання до 31.12.2021 включно.
Постачальник за цим договором не має права вимагати від споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію, що не визначена у комерційній пропозиції, яка є додатком до цього договору. Місце поставки та обсяг постачання електричної енергії споживачу: 28600, Україна, Кіровоградська область, Устинівський район, межа балансової належності електроустановок замовника: кількість 180000 квт/год. (п. 3.3, п. 3.4 договору).
У відповідності до п. 5.1, п. 5.2 договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком до цього договору. Загальна вартість цього договору на момент його укладення становить 313087,67 грн. з ПДВ. Спосіб визначення ціни електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника.
Відповідно до п. 13.1 договору, цей договір набирає чинності з дати його підписання і діє в частині постачання електричної енергії з дати, вказаної у цьому договорі, та в цілому до 31.12.2021, а в частині взятих на себе зобов`язань сторонами до їх повного виконання.
Згідно комерційної пропозиції (додаток № 1 до договору) ціна (тариф) електричної енергії, у тому числі, і диференційовані ціни (тарифи): 1,739376 за 1 квт/год з урахуванням ПДВ. Загальний обсяг постачання електричної енергії 180000 квт/год.
У подальшому між Товариством з обмеженою відповідальністю ВІМК (постачальник) та Устинівською селищною радою (споживач) було укладено додаткові угоди до договору про постачання електричної енергію споживачу № 50 від 07.06.2021, а саме:
- № 1 від 05.07.2021, відповідно до якої сторони дійшли до взаємної згоди, що, зокрема ціна за одиницю електричної енергії, без урахування ПДВ складає: 1,565035 грн. за кВт.год; з урахуванням ПДВ складає: 1,878042 грн. за кВт год., та внесено відповідні зміни у договір. Пункт 2 додатку 1 договору «Комерційна пропозиція» викладено у наступній редакції: «Загальний обсяг постачання електричної енергії: 166710 квт.год.». Підставою укладання даної додаткової угоди стала цінова довідка Харківської торгово-промислової палати № 1319/21 від 11.06.2021, згідно якої зафіксовано, що у першій декаді червня 2021 року відбулося коливання ціни на ринку електричної енергії в бік збільшення. Листом відповідача від 14.06.2021 №1946-к повідомлено позивача -3 щодо зміни ціни електричної енергії по договору у бік збільшення та направлено примірники додаткової угоди до договору та копію цінової довідки;
- № 2 від 12.07.2021, відповідно до якої сторони дійшли до взаємної згоди, що, зокрема ціна за одиницю електричної енергії, без урахування ПДВ складає: 1,692145 грн. за кВт.год; з урахуванням ПДВ складає: 2,030575 грн. за кВт год., та внесено відповідні зміни у договір. Пункт 2 додатку 1 договору «Комерційна пропозиція» викладено у наступній редакції: «Загальний обсяг постачання електричної енергії: 154187 квт.год.». Підставою укладання даної додаткової угоди стала цінова довідка Харківської торгово-промислової палати № 1390/21 від 23.06.2021, згідно якої зафіксовано, що у другій декаді червня 2021 року відбулося коливання ціни на ринку електричної енергії в бік збільшення. Листом відповідача від 29.06.2021 №2663-к повідомлено позивача -3 щодо зміни ціни електричної енергії по договору у бік збільшення та направлено примірники додаткової угоди до договору та копію цінової довідки;
- № 3 від 13.07.2021, відповідно до якої сторони дійшли до взаємної згоди, що, зокрема ціна за одиницю електричної енергії, без урахування ПДВ складає: 1,831967 грн. за кВт.год; з урахуванням ПДВ складає: 2,198360 грн. за кВт год., та внесено відповідні зміни у договір. Пункт 2 додатку 1 договору «Комерційна пропозиція» викладено у наступній редакції: «Загальний обсяг постачання електричної енергії: 142418,74 квт.год.». Підставою укладання даної додаткової угоди стала цінова довідка Харківської торгово-промислової палати № 1444/21 від 01.07.2021, згідно якої зафіксовано, що у третій декаді червня 2021 року відбулося коливання ціни на ринку електричної енергії в бік збільшення. Листом відповідача від 06.07.2021 №3114-к повідомлено позивача -3 щодо зміни ціни електричної енергії по договору у бік збільшення та направлено примірники додаткової угоди до договору та копію цінової довідки;
- № 4 від 25.08.2021, відповідно до якої сторони дійшли до взаємної згоди, що, зокрема ціна за одиницю електричної енергії, без урахування ПДВ складає: 1,84863 грн. за кВт.год; з урахуванням ПДВ складає: 2,218356 грн. за кВт год., та внесено відповідні зміни у договір. Пункт 2 додатку 1 договору «Комерційна пропозиція» викладено у наступній редакції: «Загальний обсяг постачання електричної енергії: 141135 квт.год.». Підставою укладання даної додаткової угоди стала цінова довідка Харківської торгово-промислової палати № 1634/21 від 22.07.2021, згідно якої зафіксовано, що у другій декаді липня 2021 року відбулося коливання ціни на ринку електричної енергії в бік збільшення. Листом відповідача від 26.07.2021 №3961-к повідомлено позивача 3 щодо зміни ціни електричної енергії по договору у бік збільшення та направлено примірники додаткової угоди до договору та копію цінової довідки;
- № 5 від 26.08.2021, відповідно до якої сторони дійшли до взаємної згоди, що, зокрема ціна за одиницю електричної енергії, без урахування ПДВ складає: 1,917210 грн. за кВт.год; з урахуванням ПДВ складає: 2,300652 грн. за кВт год., та внесено відповідні зміни у договір. Пункт 2 додатку 1 договору «Комерційна пропозиція» викладено у наступній редакції: «Загальний обсяг постачання електричної енергії: 136086 квт.год.». Підставою укладання даної додаткової угоди стала цінова довідка Харківської торгово-промислової палати № 1730/21 від 03.08.2021, згідно якої зафіксовано, що у третій декаді липня 2021 року відбулося коливання ціни на ринку електричної енергії в бік збільшення. Листом відповідача від 04.08.2021 №4692-к повідомлено позивача 3 щодо зміни ціни електричної енергії по договору у бік збільшення та направлено примірники додаткової угоди до договору та копію цінової довідки;
- № 6 від 27.08.2021, відповідно до якої сторони дійшли до взаємної згоди, що, зокрема ціна за одиницю електричної енергії, без урахування ПДВ складає: 2,079538 грн. за кВт.год; з урахуванням ПДВ складає: 2,495446 грн. за кВт год., та внесено відповідні зміни у договір. Пункт 2 додатку 1 договору «Комерційна пропозиція» викладено у наступній редакції: «Загальний обсяг постачання електричної енергії: 125464 квт.год.». Підставою укладання даної додаткової угоди стала цінова довідка Харківської торгово-промислової палати № 1758/21 від 04.08.2021, згідно якої зафіксовано, що станом на період 01 серпня 2021 року - 03 серпня 2021 року відбулось коливання ціни на ринку електричної енергії в бік збільшення. Листом відповідача від 05.08.2021 №4710-к повідомлено позивача 3 щодо зміни ціни електричної енергії по договору у бік збільшення та направлено примірники додаткової угоди до договору та копію цінової довідки;
- № 7 від 28.08.2021, відповідно до якої сторони дійшли до взаємної згоди, що, зокрема ціна за одиницю електричної енергії, без урахування ПДВ складає: 2,218710 грн. за кВт.год; з урахуванням ПДВ складає: 2,662452 грн. за кВт год., та внесено відповідні зміни у договір. Пункт 2 додатку 1 договору «Комерційна пропозиція» викладено у наступній редакції: «Загальний обсяг постачання електричної енергії: 117593 квт.год.». Підставою укладання даної додаткової угоди стала цінова довідка Харківської торгово-промислової палати № 1819/21 від 10.08.2021, згідно якої зафіксовано, що станом на період 04 серпня 2021 року - 07 серпня 2021 року відбулось коливання ціни на ринку електричної енергії в бік збільшення. Листом відповідача від 11.08.2021 №4912-к повідомлено позивача 3 щодо зміни ціни електричної енергії по договору у бік збільшення та направлено примірники додаткової угоди до договору та копію цінової довідки;
- № 8 від 03.09.2021, відповідно до якої сторони дійшли до взаємної згоди, що, зокрема ціна за одиницю електричної енергії, без урахування ПДВ складає: 2,38749 грн. за кВт.год; з урахуванням ПДВ складає: 2,864988 грн. за кВт год., та внесено відповідні зміни у договір. Пункт 2 додатку 1 договору «Комерційна пропозиція» викладено у наступній редакції: «Загальний обсяг постачання електричної енергії: 109281 квт.год.». Підставою укладання даної додаткової угоди стала цінова довідка Харківської торгово-промислової палати № 1843/21 від 16.08.2021, згідно якої зафіксовано, що станом на період 08 серпня 2021 року - 14 серпня 2021 року відбулось коливання ціни на ринку електричної енергії в бік збільшення. Листом відповідача від 17.08.2021 №5263-к повідомлено позивача 3 щодо зміни ціни електричної енергії по договору у бік збільшення та направлено примірники додаткової угоди до договору та копію цінової довідки;
- № 9 від 30.09.2021, відповідно до якої сторони дійшли до взаємної згоди, що, зокрема ціна за одиницю електричної енергії, без урахування ПДВ складає: 2,49393 грн. за кВт.год; з урахуванням ПДВ складає: 2,992716 грн. за кВт год., та внесено відповідні зміни у договір. Пункт 2 додатку 1 договору «Комерційна пропозиція» викладено у наступній редакції: «Загальний обсяг постачання електричної енергії: 104617 квт.год.». Підставою укладання даної додаткової угоди стала цінова довідка Харківської торгово-промислової палати № 2145/21 від 08.09.2021, згідно якої зафіксовано, що станом на період 04 вересня 2021 року - 07 вересня 2021 року відбулось коливання ціни на ринку електричної енергії в бік збільшення. Листом відповідача від 16.09.2021 №1149 повідомлено позивача 3 щодо зміни ціни електричної енергії по договору у бік збільшення та направлено примірники додаткової угоди до договору та копію цінової довідки;
- № 10 від 12.10.2021, відповідно до якої сторони дійшли до взаємної згоди, що, зокрема ціна за одиницю електричної енергії, без урахування ПДВ складає: 2,55393 грн. за кВт.год; з урахуванням ПДВ складає: 3,064716 грн. за кВт год., та внесено відповідні зміни у договір. Пункт 2 додатку 1 договору «Комерційна пропозиція» викладено у наступній редакції: «Загальний обсяг постачання електричної енергії: 102159 квт.год.». Підставою укладання даної додаткової угоди стала цінова довідка Харківської торгово-промислової палати № 2288/21 від 21.09.2021, згідно якої зафіксовано, що станом на період 16 вересня 2021 року - 21 вересня 2021 року відбулось коливання ціни на ринку електричної енергії в бік збільшення. Листом відповідача від 27.09.2021 №1205 повідомлено позивача 3 щодо зміни ціни електричної енергії по договору у бік збільшення та направлено примірники додаткової угоди до договору та копію цінової довідки;
- № 11 від 13.10.2021, відповідно до якої сторони дійшли до взаємної згоди, що, зокрема ціна за одиницю електричної енергії, без урахування ПДВ складає: 2,73193 грн. за кВт.год; з урахуванням ПДВ складає: 3,278316 грн. за кВт год., та внесено відповідні зміни у договір. Пункт 2 додатку 1 договору «Комерційна пропозиція» викладено у наступній редакції: «Загальний обсяг постачання електричної енергії: 95502,59 квт.год.». Підставою укладання даної додаткової угоди стала цінова довідка Харківської торгово-промислової палати № 2348/21 від 24.09.2021, згідно якої зафіксовано, що станом на період 22 вересня 2021 року - 24 вересня 2021 року відбулось коливання ціни на ринку електричної енергії в бік збільшення. Листом відповідача від 29.09.2021 №1246 повідомлено позивача 3 щодо зміни ціни електричної енергії по договору у бік збільшення та направлено примірники додаткової угоди до договору та копію цінової довідки;
- № 12 від 30.11.2021, відповідно до якої сторони дійшли до взаємної згоди, що, зокрема ціна за одиницю електричної енергії, без урахування ПДВ складає: 2,963930 грн. за кВт.год; з урахуванням ПДВ складає: 3,556716 грн. за кВт год., та внесено відповідні зміни у договір. Пункт 2 додатку 1 договору «Комерційна пропозиція» викладено у наступній редакції: «Загальний обсяг постачання електричної енергії: 88027,18 квт.год.». Підставою укладання даної додаткової угоди стала цінова довідка Харківської торгово-промислової палати № 2495/21 від 11.10.2021, згідно якої зафіксовано, що станом на період 05 жовтня 2021 року - 07 жовтня 2021 року відбулось коливання ціни на ринку електричної енергії в бік збільшення. Листом відповідача від 18.10.2021 №1388 повідомлено позивача 3 щодо зміни ціни електричної енергії по договору у бік збільшення та направлено примірники додаткової угоди до договору та копію цінової довідки;
- № 13 від 01.12.2021, відповідно до якої сторони дійшли до взаємної згоди, що, зокрема ціна за одиницю електричної енергії, без урахування ПДВ складає: 3,122930 грн. за кВт.год; з урахуванням ПДВ складає: 3,747516 грн. за кВт год., та внесено відповідні зміни у договір. Пункт 2 додатку 1 договору «Комерційна пропозиція» викладено у наступній редакції: «Загальний обсяг постачання електричної енергії: 83545,39 квт.год.». Підставою укладання даної додаткової угоди стала цінова довідка Харківської торгово-промислової палати № 2595/21 від 20.10.2021, згідно якої зафіксовано, що станом на період 12 жовтня 2021 року - 18 жовтня 2021 року відбулось коливання ціни на ринку електричної енергії в бік збільшення. Листом відповідача від 25.10.2021 №1463 повідомлено позивача 3 щодо зміни ціни електричної енергії по договору у бік збільшення та направлено примірники додаткової угоди до договору та копію цінової довідки;
- № 14 від 02.12.2021, відповідно до якої сторони дійшли до взаємної згоди, що, зокрема ціна за одиницю електричної енергії, без урахування ПДВ складає: 3,393930 грн. за кВт.год; з урахуванням ПДВ складає: 4,072716 грн. за кВт год., та внесено відповідні зміни у договір. Пункт 2 додатку 1 договору «Комерційна пропозиція» викладено у наступній редакції: «Загальний обсяг постачання електричної енергії: 76874,42 квт.год.». Підставою укладання даної додаткової угоди стала цінова довідка Харківської торгово-промислової палати № 2719/21 від 01.11.2021, згідно якої зафіксовано, що станом на період 27 жовтня 2021 року - 29 жовтня 2021 року відбулось коливання ціни на ринку електричної енергії в бік збільшення. Листом відповідача від 01.11.2021 №1539 повідомлено позивача 3 щодо зміни ціни електричної енергії по договору у бік збільшення та направлено примірники додаткової угоди до договору та копію цінової довідки;
- № 15 від 03.12.2021, відповідно до якої сторони дійшли до взаємної згоди, що, зокрема ціна за одиницю електричної енергії, без урахування ПДВ складає: 3,703620 грн. за кВт.год; з урахуванням ПДВ складає: 4,444344 грн. за кВт год., та внесено відповідні зміни у договір. Пункт 2 додатку 1 договору «Комерційна пропозиція» викладено у наступній редакції: «Загальний обсяг постачання електричної енергії: 70446,32 квт.год.». Підставою укладання даної додаткової угоди стала цінова довідка Харківської торгово-промислової палати № 2781/21 від 04.11.2021, згідно якої зафіксовано, що станом на період 01 листопада 2021 року - 03 листопада 2021 року відбулось коливання ціни на ринку електричної енергії в бік збільшення. Листом відповідача від 15.11.2021 №1692 повідомлено позивача 3 щодо зміни ціни електричної енергії по договору у бік збільшення та направлено примірники додаткової угоди до договору та копію цінової довідки.
Додатковою угодою № 16 від 28.12.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 50 від 07.06.2021 зменшено суму договору на 3466,92 грн.
Як зазначає прокурор, після укладення договору № 50 від 07.06.2021, а саме 14.06.2021 відповідач звернувся до позивача-3 з пропозицією щодо збільшення ціни за одиницю товару у бік збільшення, у зв`язку з коливанням у першій декаді червня 2021 року ціни електричної енергії на ринку. У подальшому 05.07.2021 на підставі цінової довідки Харківської ТПП від 11.06.2021 сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору № 50, якою зменшено обсяги постачання електричної енергії з 180000 квт/год до 166710 квт/год та збільшено ціну за одиницю товару з 1,739376 грн. за кВт/год з ПДВ до 1,878042 грн. за 1 квт/год з ПДВ.
За твердженнями прокуратури, внаслідок укладення додаткових угод № 1-15 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 50 від 07.06.2021 збільшено ціну за одиницю товару з 1,739376 грн./кВт/год з ПДВ до 4,444344 грн. за кВт год. з ПДВ, тобто на 2,704968 грн. (на 155,5% більше від первинної ціни), при цьому кількість кВт/год електричної енергії зменшено. Загалом споживачем було недоотримано 109554 квт/год електричної енергії від запланованого обсягу або 60,9% (зменшення обсягів поставки зі 180000 до 70446 квт/год).
Таким чином прокуратура вважає, що при укладені додаткових угод до договору № 50 від 07.06.2021 порушено вимоги Закону України Про публічні закупівлі та його умови.
Предметом спору у даній справі є немайнові вимоги про визнання недійсними додаткових угод №№ 1- 15 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №50 від 07.06.2021, укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю ВІМК та Устинівською селищною радою та майнова вимога про стягнення з відповідача на користь позивача Устинівської селищної ради безпідставно надмірно сплачених бюджетних коштів в сумі 123226,84 грн.
Як вбачається із положень статті 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов?язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Суд та учасники судового процесу зобов?язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ч. 3 ст. 2, ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності і диспозитивності. Це означає, зокрема, що обов?язок доказування тих чи інших обставин лежить на стороні, а суд, крім випадків, встановлених цим Кодексом, не зобов?язаний збирати докази.
Згідно ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Сприяння своєчасному, всебічному, повному та об?єктивному встановленню всіх обставин справи, подання всіх наявних доказів в порядку та строки, встановлені законом, віднесено статтею 42 ГПК України до обов?язку учасників справи.
В той же час, згідно ч. 2 ст. 14 ГПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, і відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України, несе ризик настання наслідків, пов?язаних з вчиненням чи невчиненням тих чи інших процесуальних дій.
Відповідно до п. 26 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» електрична енергія є товаром та призначена для купівлі - продажу.
Згідно ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.
Для забезпечення постачання електричної енергії споживачам електропостачальники здійснюють купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами та/або на ринку «на добу наперед», внутрішньодобовому ринку і на балансуючому ринку, а також шляхом імпорту.
Постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку. Умови постачання електричної енергії, права та обов`язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу (ст.56 Закону України «Про ринок електричної енергії»). Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, ЦК України, ГК України, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання електричної енергії споживачу.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначаються Законом України Про публічні закупівлі.
Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції (преамбула).
Згідно статті 3 Закону України Про публічні закупівлі, закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.
Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Учасник - переможець процедури закупівлі під час укладення договору повинен надати дозвіл або ліцензію на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання такого дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законодавством.
Забороняється укладання договорів, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст. 628, ст. 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення (частина третя статті 631 Цивільного кодексу України).
Згідно ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
За частиною другою статті 189 Господарського кодексу України (далі - ГК України) ціна є істотною умовою господарського договору.
Відповідно до частини першої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Згідно із частинами третьою, четвертою статті 653 ЦК України у разі зміни договору зобов`язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частин першої, другої статті 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки.
Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону України Про публічні закупівлі (далі - Закон № 922-VIII) умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Пунктами 2, 7 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII передбачено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку:
- збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії (п.2),
- зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни (п.7).
Із системного тлумачення наведених норм ЦК України, ГК України та Закону № 922-VIII вбачається, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.
Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.
В іншому випадку не досягається мета Закону № 922-VIII, яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.
Наведене підтверджується також історичним тлумаченням норм пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII. У цьому Законі в редакції до 19 квітня 2020 року норма пункту 2 частини п`ятої статті 41 була викладена в статті 36 та мала такий зміст: «Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі».
Отже, вказана норма Закону № 922-VIII в редакції до 19 квітня 2020 року не дозволяла зміни ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % від ціни, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю, проте не обмежувала сторони в можливості багато разів змінювати (не було обмежень щодо строків зміни ціни) таку ціну протягом дії договору в межах встановлених 10 % у разі коливання ціни такого товару на ринку.
Зазначена норма була змінена Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» № 114-IX від 18 вересня 2019 року (далі - Закон № 114-ІХ), яким Закон № 922-VIII було викладено в новій редакції. У новій редакції зазначена норма була викладена в пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII та доповнена умовою, що така зміна ціни в бік збільшення не може відбуватись частіше ніж один раз на 90 днів, крім закупівлі бензину, дизельного пального, газу та електричної енергії.
Отже, в новій редакції норма пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII не змінила свого змісту щодо розміру зміни ціни за одиницю товару (не більше ніж на 10 % від ціни, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю), проте була доповнена умовою, яка обмежила строки зміни такої ціни, а саме не частіше ніж один раз на 90 днів.
Як убачається з пояснювальної записки до проєкту Закону № 114-ІХ, метою його прийняття було удосконалення системи публічних закупівель, спрямованої на розвиток конкурентного середовища та добросовісної конкуренції у сфері закупівель, а також забезпечення виконання міжнародних зобов`язань України у сфері публічних закупівель, у тому числі протидії «ціновому демпінгу» коли учасник процедури закупівлі пропонує значно занижену ціну товару, щоб перемогти, а потім через додаткові угоди суттєво збільшує ціну товару та відповідно зменшує обсяг закупівлі, чим нівелює результати публічної закупівлі.
За такої мети очевидно, що зміни, внесені законодавцем Законом № 114-ІХ у вказану норму пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, не були спрямовані на те, щоб дозволити учасникам публічних закупівель використовувати «ціновий демпінг» з подальшим збільшенням ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % від ціни, визначеної сторонами за результатами процедури закупівлі та при укладенні договору про закупівлю.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 не погодилася з висновками Касаційного адміністративного суду, наведеними в постанові від 05 квітня 2023 року у справі № 420/17618/21, за обставинами якої сторони договору про закупівлю бензину шляхом укладення двох додаткових угод збільшили ціну за 1 кг вказаного товару на 20,36%. Касаційний адміністративний суд відхилив касаційну скаргу Держаудитслужби, вважаючи вказані дії сторін публічної закупівлі законними, та зазначив: «Замовник може протягом дії договору про закупівлю змінювати його істотні умови в залежності від коливання ціни такого товару на ринку лише до 10 % у бік збільшення за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю. При цьому зміна істотних умов договору про закупівлю у бік збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку може бути не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Водночас у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину, дизельного пального, газу та електричної енергії обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується… Ураховуючи, що строки зміни ціни за одиницю товару не застосовуються у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину, дизельного пального, газу та електричної енергії, тому під час збільшення до 10 % ціни вказаного товару на ринку повинна зберігатися умова щодо збереження суми, визначеної в договорі про закупівлю. У разі ж закупівлі інших товарів необхідно дотримуватись збільшення суми не більше ніж на 10 % за умови збереження суми, визначеної в договорі про закупівлю, один раз протягом 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю».
За висновком Великої Палати Верховного Суду ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.
Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.
Так, відповідно тендерної пропозиції відповідач взяв на себе зобов`язання та надав певні гарантії, яких повинен був дотримуватись, при цьому, погодився постачати електричну енергію споживачу за ціною та на умовах, передбачених у договорі від 07.06.2021. Підписанням основного договору № 50 від 07.06.2021 та додатків до нього відповідач засвідчив можливість та погодження виконати домовленість, вказану у договорі та додатках до нього, тобто добровільно взяв на себе зобов`язання поставити позивачу - 3 електроенергію в наступній кількості та за такими цінами:
- ціна (тариф) електричної енергії, у тому числі, і диференційовані ціни (тарифи): 1,739376 за 1 квт/год з урахуванням ПДВ;
- загальний обсяг постачання електричної енергії 180000 квт/год.
Станом на дату підписання договору № 50 від 07.06.2021 сторонами було погоджено всі істотні умови - предмет, ціну та строк виконання зобов`язань за договором відповідно до вимог частини третьої статті 180 Господарського кодексу України та Закону України Про публічні закупівлі.
Судом встановлено, що 05.07.2021 на підставі цінової довідки Харківської ТПП від 11.06.2021 сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору № 50, якою зменшено обсяги постачання електричної енергії з 180000 квт/год до 166710 квт/год та збільшено ціну за одиницю товару з 1,739376 грн. за кВт/год з ПДВ до 1,878042 грн. за 1 квт/год з ПДВ., відсоток коливання ціни становить 41,66% у бік збільшення ціни товару, визначеної сторонами при укладанні договору про постачання електричної енергії.
Так, цінова довідка Харківської ТПП №1319/21 від 11.06.2021 містить інформацію щодо середньозваженої ціни на РДН в ОЕС України за 1 декаду травня 2021 року (01.05.2021-10.05.2021), яка становила 912,84грн./Мвт.год, а за першу декаду червня 2021 року (01.06.2021 10.06.2021) -1293,14 грн./МВт.год.
При цьому, згідно інформації з офіційного сайту ДП «Оператор ринку» та листа ДП «Оператор ринку» № 01-14/1331 від 22.09.2022 середньозважена ціна РДН на електроенергію в період з 07.06.2021 по 10.06.2021 має тенденцію спочатку до зростання, а потім до зменшення та складає:
- на дату укладення договору 1417,35 грн/Мвт.год;
- на дату, з якої почали діяти зміни внесені додатковою угодою № 1 (10.06.2021) 1274,02 грн./мвт.год (знизилася на 11%).
При цьому, для порівняння взято період (з 10.05.2021) до укладення Договору на постачання, відповідно, дані, викладені у висновках торгово-промислової палати не можуть підтверджувати вартість продукції станом на дату укладення додаткової угоди до Договору, а також підтверджувати наявність коливання ціни станом на дату укладення додаткової угоди.
Також, постачальник ТОВ «ВІМК» звернувся до споживача із повідомленням про збільшення ціни на постачання електричної енергії листом від 14.06.2021, тобто із порушенням Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018, а самою угодою встановлено, що її умови застосовуються з 10.06.2021, тобто до моменту укладення додаткової угоди №1.
12.07.2021 на підставі цінової довідки Харківської ТПП від 23.06.2021, на підставі якої сторонами укладено додаткову угоду № 2 від 12.07.2021, містить інформацію щодо середньозваженої ціни на РДН в ОЕС України по кожному дню окремо з 11.05.2021 по 20.05.2021 та з 11.06.2021 по 20.06.2021, де відсоток коливання ціни становить 12,45% у бік збільшення ціни.
При цьому, згідно інформації з офіційного сайту ДП «Оператор ринку» та листа ДП «Оператор ринку» № 01-14/1331 від 22.09.2022 середньозважена ціна РДН на електроенергію в період з 10.06.2021 по 11.06.2021 має тенденцію до зростання та складає станом на:
- на дату укладення договору 1417,35 грн/Мвт.год;
- на дату, з якої почали діяти зміни внесені додатковою угодою № 1 (10.06.2021) 1274,02 грн./мвт.год (знизилася на 11%);
- на дату, з якої почали діяти зміни внесені додатковою угодою № 2 (11.06.2021) 1357,40 грн./мвт.год (збільшилась на 6%).
При цьому, для порівняння взято період (з 10.05.2021) до укладення Договору на постачання, відповідно, дані, викладені у висновках торгово-промислової палати не можуть підтверджувати вартість продукції станом на дату укладення додаткової угоди до Договору, а також підтверджувати наявність коливання ціни станом на дати укладення додаткових угод до Договору.
Крім того, постачальник ТОВ «ВІМК» звернувся до споживача із повідомленням про збільшення ціни на постачання електричної енергії листом від 29.06.2021, тобто із порушенням Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018, а самою угодою встановлено, що її умови застосовуються з 11.06.2021, тобто до моменту укладення додаткової угоди № 2.
У подальшому сторонами було укладено додаткові угоди №№ 3-15, якими було змінено ціну електричної енергії в бік збільшення до 4,444344 грн. за 1 кВт.год. з ПДВ, при цьому кількість кВт/год електричної енергії зменшено.
Загальне збільшення ціни за одиницю електричної енергії складало з 1,739376 грн. за 1 квт.год. з ПДВ до 4,444344 грн. за 1 кВт.год. з ПДВ, що становить 155,51% від початкової ціни товару визначеної сторонами при укладенні договору про постачання електричної енергії.
Таким чином, суд вважає, що додаткові угоди №1-15 до договору №50 про постачання електричної енергії від 07.06.2021 суперечать наведеним вище нормам Закону № 922-VIII, оскільки ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 ГПК України господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Статтею 203 ЦК України унормовано, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно із частиною першою статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що додаткові угоди №1-15 до договору №50 про постачання електричної енергії від 07.06.2021 підлягають визнанню недійсними як такі, внаслідок укладення яких зміст правочину суперечить Закону.
Отже, позовні вимоги прокурора про визнання недійсними додаткових угод №№1-15 до договору №50 про постачання електричної енергії від 07.06.2021 є обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
Зважаючи на те, що додаткові угоди №№1-15 до договору №50 про постачання електричної енергії від 07.06.2021 є недійсними та не породжують правових наслідків, правовідносини між позивачем 3 та відповідачем щодо ціни електричної енергії, поставленої за договором, мали регулюватись п. 5.1 договору та п. 1 додатку №1 «Комерційна пропозиція» до договору підписаним сторонами при укладенні зазначеного договору, згідно з яким ціна за одиницю товару складає 1,739376 грн./кВт/год. з ПДВ.
За період червень грудень 2021 року сторонами підписано акти приймання- передачі електричної енергії, відповідно до яких споживачем прийнято 78013 кВт/год та оплачено 258910,31 грн., що підтверджується актами прийому - передачі товарної продукції: № 50/6/1 від 19.07.2021 за червень 2021 року 21293 кВт.год; № 50/7/1 від 31.07.2021 за липень 2021 року 3882 кВт.год; № 50/8/1 від 09.09.2021 за серпень 2021 року - 6418 кВт.год; № 50/9/1 від 30.09.2021 за вересень 2021 року - 7411 кВт.год; № 50/10/1 від 10.11.2021 за жовтень 2021 року - 9790 кВт.год; № 50/11/1 від 10.12.2021 за листопад 2021 року - 12213 кВт.год; № 50/12/1 за грудень 2021 року - 17006 кВт.год; платіжними дорученнями: № 276 від 20.07.2021 8747,29 грн., № 33 від 20.07.2021 34598,31 грн.; № 309 від 10.08.2021 1856,24 грн., № 40 від 10.08.2021 6836,04 грн.; № 368 від 13.09.2021 2489,15 грн., № 44 від 13.09.2021 15501,15 грн.; № 415 від 08.10.2021 2886,01 грн., № 48 від 08.10.2021 19940,23 грн.; № 463 від 12.11.2021 9812,64 грн., № 54 від 12.11.2021 - 26383,96 грн.; № 512 від 13.12.2021 22439,50 грн., № 59 від 13.12.2021 31839,28 грн.; № 551 від 24.12.2021 28994,90 грн., № 62 від 24.12.2021 46585,61 грн.
Як встановлено судом, внаслідок укладення додаткових угод до договору вартість за одиницю товару збільшено з 1,739376 грн./кВт/год. до 4,444344 грн./кВт/год., тобто на 2,704968 грн. (на 155,5% більше від первинної ціни), з одночасним зменшенням кількості товару.
За твердженнями прокурора, Устинівською селищною радою надмірно сплачені кошти становлять суму у розмірі 123226,84 грн.
Судом встановлено, що грошові кошти в сумі 123226,84 грн. є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, підстава їх набуття відпала, а тому відповідач зобов`язаний їх повернути позивачу 3, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України.
Надаючи оцінку доводам відповідача, господарський суд виходить з такого.
Згідно статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбаченим цим Кодексом.
Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Надаючи оцінку іншим доводам сторін судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. ) від 9 грудня 1994 року, серія A, 303-A, п.29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen), N 37801/97,п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
З огляду на те, що наведеними судом міркуваннями стосовно обставин застосування зазначених вище норм права при встановленні факту недійсності правочину, у зв`язку з його очевидною невідповідністю положенням Закону, спростовуються твердження відповідача в сукупності, господарський суд доходить висновку про їх необґрунтованість. З огляду на вищевикладене, доводи та міркування відповідача окремо, які не прийняті до уваги судом як необґрунтовані, не впливають на висновки суду щодо задоволення позовних вимог.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема відомості про розподіл судових витрат.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 219, 220, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Визнати недійсними додаткові угоди № 1 від 05.07.2021, № 2 від 12.07.2021, № 3 від 13.07.2021, № 4 від 25.08.2021, № 5 від 26.08.2021, № 6 від 27.08.2021, № 7 від 28.08.2021, № 8 від 03.09.2021, № 9 від 30.09.2021, № 10 від 12.10.2021, № 11 від 13.10.2021, № 12 від 30.11.2021, № 13 від 01.12.2021, № 14 від 02.12.2021, № 15 від 03.12.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 50 від 07.06.2021, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІМК» та Устинівською селищною радою.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ВІМК (вул. Мала Морська, 108/5, офіс 526, м. Миколаїв, код 42719687) на користь Устинівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області (вул. Ювілейна, 2, смт. Устинівка, Кропивницький р-н, Кіровоградська область, код 04364549) 123226,84 грн.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ВІМК (вул. Мала Морська, 108/5, офіс 526, м. Миколаїв, код 42719687) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02910025, банк Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, р/р UА848201720343100001000004600, код класифікації видатків бюджету 2800) 39696 грн судового збору за подання позову.
Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано 15.11.2024.
Суддя Т.М. Давченко
Суд | Господарський суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 04.11.2024 |
Оприлюднено | 18.11.2024 |
Номер документу | 123042190 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Визнання договорів (правочинів) недійсними купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг енергоносіїв |
Господарське
Господарський суд Миколаївської області
Давченко Т. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні