Ухвала

від 07.11.2024 по справі 320/32370/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

про повернення позовної заяви

07 листопада 2024 року м. Київ № 320/32370/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Донець В.А., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали Товариства з обмеженою відповідальністю "АНІКА-ТРЕЙД" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АНІКА-ТРЕЙД" звернулось до суду з позовом:

визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, винесені Головним управлінням ДПС у м. Києві від 13.12.2023 №00791770702, №00791930702 та №00791810702.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.08.2024 позовну заяву залишено без руху.

В ухвалі суду від 19.08.2024 вказано, що для усунення недоліків позовної заяви позивачеві потрібно подати до суду заяву на усунення недоліків із зазначенням дати та номера справи, до якої долучити: заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду разом з доказами на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду; документ про сплату судового збору в розмірі 3028,00,00 грн., на рахунок Київського окружного адміністративного суду за такими платіжними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у Київ. обл./м.Київ/22030101, код отримувача (код 37955989), банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО 899998), рахунок отримувача UA718999980313151206084010001, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу "Судовий збір, за позовом (назва позивача, в адміністративній справі №320/32370/24), Київський окружний адміністративний суд.

Позивачем подано заяву про усунення недоліків, до якої долучено квитанцію про сплату судового збору та надання пояснення щодо причин пропуску строку звернення до суду.

В заяві зазначено, що позивачем пропущено встановлений місячний строк для звернення до суду, оскільки протягом строку від отримання відповідних рішень про розгляд скарг за результатами адміністративного оскарження визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень (16.04.2024) до подання позову безпосередньо до суду (08.07.2024) позивачу необхідно було підготувати докази на підтвердження обґрунтування позовних вимог загальною вагою понад 50 кг.

Також зазначено, що оскільки подання позову засобами електронного суду було унеможливлено технічними обмеженнями (зі слів технічної підтримки - не більше 20 файлів 500 Мб кожний), позивач був вимушений готувати позовну заяву та додатки в паперовому вигляді. В зв`язку з воєнним станом в Україні, протягом періоду з 16.04.2024 по 08.07.2024 позивач перебував під обставинами непереборної сили, які не залежали від волі останнього, і унеможливлювали підготовку настільки значного об`єму матеріалів протягом встановленого процесуальними строками місячного строку для подання позову до суду. Повітряні тривоги впливали на терміни підготовки значних об`ємів матеріалів справи

Відповідно до статті 122 КАС України:

позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (частина перша);

для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя);

якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень (частина четверта).

Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 Податкового кодексу України (ПК України), зі змісту якої вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

У постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19 Верховний Суд відступив від попередньої правової позиції щодо застосування до спірних відносин строку, встановлено ПК України (1095 днів з дня отримання платником податків рішення) та сформулював нову правову позицію, за якою норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті (також, наприклад, постанова Верховного Суду від 29.09.2021 справа №320/6849/19).

З огляду на те, що платником податків застосовано процедуру досудового врегулювання спору шляхом подання скарги на оскаржуване в суді податкове повідомлення-рішення, застосування підлягають положення пункту 56.19 статті 56 ПК України, яким встановлено місячний строк звернення до суду.

Згідно з пунктом 56.17 статті 56 ПК України процедура адміністративного оскарження закінчується: днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги (підпункт 56.17.2); днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (підпункт 56.17.3).

За змістом частини другої статті 122 КАС України строки звернення до суду обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав чи інтересів.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач скористався процедурою досудового порядку вирішення спору, рішення ДПС України за результатами розгляду отримано 16.04.2024.

Отже, початок перебігу місячного строку звернення до адміністративного суду розпочався 15.04.2024 та закінчувався 16.05.2024.

Позов подано до суду 08.07.2024, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі №9901/32/20 дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з позовною заявою, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.

Щодо питання поновлення строку звернення до суду у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, то вказане питання було предметом дослідження Верховним Судом, зокрема у постановах від 04.04.2023 у справі №140/1487/22, від 23.01.2023 у справі №496/4633/18, від 23.12.2022 у справі № 760/5369/19, від 29.09.2022 у справі №500/1912/22, від 02.06.2022 у справі у №757/30991/18-а.

Так, у вищевказаних постановах Верховний Суд зауважив, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

За усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною.

У постанові від 28.11.2022 у справі № 140/11951/21 Верховний Суд вказував, що при оцінці поважності причин пропуску процесуального строку з причини введення воєнного стану в Україні додатково слід брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об`єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та часу, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.

З урахуванням викладеного, на думку суду, позивачем не наведено поважних причин пропуску місячного строку звернення до суду.

Стосовно посилань позивача на необхідність підготовки значного об`єму доказів на обгрунтування позовних вимог, то суд зазначає, що позивач може самостійно впливати на спроможність дотримання процесуальних строків, шляхом прийняття організаційних рішень в товаристві, що виключає можливість визначення відповідних обставин як непереборних та поновлення строку на звернення до суду.

Позивач не був позбавлений можливості клопотати перед судом щодо надання додаткового часу для подання додаткових доказів, зважаючи на їх великий обсяг.

Крім того, запровадження внутрішніх організаційних процедур є цілком суб`єктивною обставиною, яка повністю залежить від волі позивача та не є підставою для поновлення строку.

Судом відхиляються доводи позивача що неможливості подання позову засобами електронного суду у зв`язку з технічними обмеженнями (зі слів технічної підтримки - не більше 20 файлів 500 Мб кожний), оскільки такі доводи є помилковими. Положенням про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та Інструкцією користувача Електронного кабінету не визначено обмежень щодо кількості додатків/файлів, доданих до позовної заяви через "Електронний суд".

Не надано відповідачем й жодного доказу (графіків відключень, актів фіксації відсутності електроенергії та доступу до мережі Інтернет в приміщенні позивача тощо) відсутності можливості подати позовну заяву у зв`язку із відключенням електроенергії.

Суд погоджується з доводами позивача, що повітряні тривоги ускладнюють роботу, втім посилання на цю обставину не може бути поважною причиною для поновлення строку звернення до суду, оскільки повітряні тривоги не мають постійного та довготривалого характеру.

Особа, зацікавлена у поданні позовної заяви, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

З огляду на зазначене, суд не вбачає підстав для визнання наведених позивачем у клопотанні про поновлення строку звернення до суду обставин пропуску такого строку поважними.

Відповідно до частин першої, другої статті 123 КАС України в разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

За таких обставин, враховуючи пропуск встановленого законом місячного строку звернення до суду з даним позовом та відсутність обґрунтованих причин пропуску такого строку, суд приходить висновку про наявність підстав для застосування процесуальних наслідків, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України, а саме повернення позовної заяви.

Керуючись статтею 123, пунктом 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "АНІКА-ТРЕЙД" про поновлення строку звернення до суду відмовити.

Повернути позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АНІКА-ТРЕЙД" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно зі статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Донець В.А.