Постанова

від 07.11.2024 по справі 520/8907/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2024 р. Справа № 520/8907/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Русанової В.Б. , Жигилія С.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.06.2024, головуючий суддя І інстанції: Сагайдак В.В., м. Харків, повний текст складено 13.06.24 по справі № 520/8907/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦБУДМОНТАЖ-УКРАЇНА"

до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецбудмонтаж-Україна» (далі по тексту ТОВ «Спецбудмонтаж-Україна», позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (далі по тексту ГУ ДПС у Харківській області, відповідач, контролюючий орган), в якому просило суд:

- визнати протиправними дії ГУ ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, щодо відмови Товариству з обмеженою відповідальністю «Спецбудмонтаж-Україна» (код ЄДРПОУ 36457169; 61020, м. Харків, проспект Любові Малої, будинок 93) у застосуванні положень підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідних положень» Податкового кодексу України, оформленої листом від 21.02.2024 року за №9154/6/20-40-07-11-10;

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46; (ЄДРПОУ ВП: 43983495)), повторно розглянути повідомлення від 07.02.2024 року за № 07/02 про втрату первинних документів на відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецбудмонтаж-Україна» (код ЄДРПОУ 36457169; 61020, м. Харків, проспект Любові Малої, будинок 93) підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідних положень» Податкового кодексу України.

- стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецбудмонтаж - Україна» (код ЄДРПОУ 36457169; 61020, м. Харків, проспект Любові Малої, будинок 93) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, (61057 вул. Пушкінська. буд. 46, м. Харків. 61057. ЄДРПОУ ВИ: 43983495) судові витрати за сплату судового збору в загальному розмірі 3028,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог послався на протиправність та незаконність дій відповідача в частині відмови у застосуванні відносно ТОВ «Спецбудмонтаж-Україна» положень підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, як таких, що здійснені без урахування всіх суттєвих обставин, лише з мотивів неподання позивачем до податкового органу повідомлень за формою № 20-ОПП щодо наявності приміщення : за адресою м. Харків, вул. Пушкінська, 109, будівля літ. «А1-2», де зберігались первинні документи, передані ТОВ «МК СКСМ» відповідно до укладеного договору відповідального зберігання від 23.05.2022, що на переконання позивача не може слугувати правовою підставою для позбавлення права на запровадження мораторію на проведення документальних перевірок стосовно зазначених ним у повідомленні податкових (звітних) періодів, у тому числі після завершення дії воєнного стану.

Цитуючи положення пункту 63.3 статті 63 та статті 22 ПК України переконував, що передаванням на відповідальне зберігання ТОВ «МК СКСМ» за Договором відповідального зберігання від 23.05.2022 первинних документів, позивач не набуває право володіння, користування або розпорядження приміщень ТОВ «МК СКСМ», де зберігалась втрачена первинна документація, не здійснює через вказані приміщення господарську діяльність, а також у позивача не виникають жодні податкові зобов`язання щодо сплати податків та зборів, а відтак він не повинен повідомляти про такі об`єкти шляхом подання повідомлення за формою 20-ОПП.

Додатково зауважив, що підписання відповідачем листа, а не рішення, є порушенням встановленої п.п. 69.28 п. 69 Перехідних положень ПК України, та створює перешкоди для належної реалізації позивачем права на оскарження такого документу у адміністративному або судовому порядку.

Звернув увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 17.12.2018 у справі № 509/4156/15-а, відповідно до якої адміністративний суд під час перевірки правомірності рішення суб`єкта владних повноважень повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні, а не тим, які в подальшому були виявлені суб`єктом владних повноважень для доведення правомірності (виправдання) свого рішення.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.06.2024 у справі №520/8907/24 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦБУДМОНТАЖ-УКРАЇНА" (просп. Любові Малої, буд. 93, м. Харків, 61020, код ЄДРПОУ 36457169) до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено.

Визнано протиправними дії ГУ ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, щодо відмови Товариству з обмеженою відповідальністю «Спецбудмонтаж-Україна» (код ЄДРПОУ 36457169; 61020, м. Харків, проспект Любові Малої, будинок 93) у застосуванні положень п.п. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідних положень» Податкового кодексу України, оформленої листом від 21.02.2024 року за №9154/6/20-40-07-11-10.

Зобов`язано Головне управління Державної податкової служби у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46; (ЄДРПОУ ВП: 43983495)) повторно розглянути повідомлення від 07.02.2024 року за № 07/02 про втрату первинних документів на відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецбудмонтаж-Україна» (код ЄДРПОУ 36457169; 61020, м. Харків, проспект Любові Малої, будинок 93) п.п. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідних положень» Податкового кодексу України.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецбудмонтаж - Україна» (код ЄДРПОУ 36457169; 61020, м. Харків, проспект Любові Малої, будинок 93) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, (61057 вул. Григорія Сковороди буд. 46, м. Харків. 61057. ЄДРПОУ ВИ: 43983495) судові витрати за сплату судового збору в загальному розмірі 3 028, 00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень).

Відповідач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на незаконність, необґрунтованість, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.06.2024 у справі № 520/8907/24, прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ «Спецбудмонтаж-Україна» відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована твердженнями про невідповідність рішення суду першої інстанції положенням статті 242 КАС України щодо законності та обґрунтованості, неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, що в силу положень статті 317 КАС України є підставою для його скасування.

Наполягав на неможливості застосування відносно позивача положень підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, оскільки зазначаючи про зберігання первинних документів за період з 01.01.2021 по 31.03.2022 за адресою м. Харків, вул. Пушкінська, 109, будівля літ. «А1-2» позивач, в свою чергу, не надає повідомлення за формою 20-ОПП про наявність приміщення за вказаною адресою.

Враховуючи викладене та те, що положеннями пункту 63.3 статті 63 ПК України передбачено зокрема, що об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням є майно та дії, у зв`язку з якими у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів, а у повідомленні за формою 20-ОПП повинні зазначатися приміщення, якими користується підприємство та має у своєму розпорядженні, усі види транспорту, заправки, сховища, цехи, земельні ділянки, включаючи в тому числі, об`єкти, які орендуються в інших осіб, стверджував про відсутність підстав для задоволення позову.

У надісланому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечував проти її вимог, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване, а скаргу без задоволення, оскільки відповідач, відмовляючи у застосуванні до ТОВ «Спецбудмонтаж-Україна» положень підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України шляхом надсилання листа від 21.02.2024 № 9154/6/20-40-07-11-10, а не вмотивованого та обґрунтованого рішення, діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією України та діючим законодавством.

Зазначив, що податковим органом у порушення принципу обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень не було наведено переконливих та зрозумілих мотивів, а також конкретних підстав для прийняття спірного рішення, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 17.12.2018 у справі № 509/4156/15-а, є підставою для скасування такого рішення.

Звернув увагу, що відповідно до приписів підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України обов`язок доведення відсутності підстав для застосування положень цього підпункту покладається на контролюючий орган, в той же час, у спірних правовідносинах, останній не посилається на жодні докази, які б підтверджували відсутність підстав для застосування мораторію на проведення перевірок, тобто відповідач, приймаючи невмотивовану відмову щодо застосування спеціальних правил для підтвердження податкового обліку, діяв на власний розсуд та виходячи виключно із суб`єктивних припущень.

Переконував, що відмова у застосуванні мораторію на проведення перевірок контролюючим органом може бути прийнято виключно за відсутності причинно-наслідкового зв`язку, зокрема, втрата документів, що не пов`язана із проведенням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями рф, бойових дій. Разом з цим, у спірних правовідносинах, така відмова прийнята з посиланням на неподання ТОВ «Спецбудмонтаж-Україна» повідомлення за формою 20-ОПП щодо наявності приміщень за адресою м. Харків, вул. Пушкінська, 109, будівля літ. «А1-2», де зберігались первинні документи, що не може вважатись обґрунтованим.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що позивача зареєстровано як юридичну особу в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.06.2009 № 14808020000044452

Основним видом діяльності позивача за кодом КВЕД 41.20 - Будівництво житлових і нежитлових будівель (основний); за кодом КВЕД 43.12 - підготовчі роботи на будівельному майданчику; за кодом КВЕД 43.11 - демонтаж та знесення будівель; за кодом КВЕД 43.99 - інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.; та інші.

Позивач перебуває на загальній системі оподаткування та з 05.02.2010 є платником податку на додану вартість, що підтверджується завіреною копією витягу Реєстру платників податку на додану вартість № 1620354500649 від 08.12.2016.

Місцезнаходженням позивача та веденням ним господарської діяльності є територія Харківської міської територіальної громади, яка в свою чергу відноситься до територій, на яких ведуться (велися) бойові дій, у зв`язку із чим в цілях підтвердження даних у податковій декларації за спеціальними правилами та з метою збереження первинних документів, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та податкових зобов`язань в умовах воєнного стану, позивачем було прийнято рішення щодо вивезення первинної документації у більш захищене місце.

Зокрема, між ТОВ «Спецбудмонтаж-Україна» та TOB «МК СКСМ» укладено Договір про відповідальне зберігання від 23.05.2022, відповідно до умов якого останньому передано підприємством на відповідальне зберігання документи фінансово господарської діяльності ТОВ «Спецбудмонтаж-Україна» за період з 01.01.2021 по 31.03.2022, що підтверджується актом прийому-передачі документів на зберігання за вказаним договором від 23.05.2022.

Відповідно до пункту 1.4 вказаного Договору строк зберігання документів встановлюється до 22 травня 2024 року. При цьому пунктом 2.4.2 Договору передбачена можливість дострокового повернення документів.

У січні 2024 року з телефонної розмови із державним інспектором ГУ ДПС у Харківській області позивач дізнався, що згідно із Законом № 3453- ІХ від 09.11.2023 з 01 грудня 2023 року частково скасовано мораторій на проведення документальних перевірок, а у найближчий час відносно ТОВ «Спецбудмонтаж -Україна» буде ініційована документальна позапланова перевірка з питань дотримання податкового законодавства по господарським операціям з контрагентами, у зв`язку із чим TOB «МК СКСМ» (Зберігач) було направлено листа за № 24/01 від 24.01.2024 з проханням достроково повернути передані на зберігання документи фінансово-господарської діяльності ТОВ «Спецбудмонтаж - Україна» за період з 01.01.2021 по 31.03.2022.

У відповідь на лист за № 24/01 від 24.01.2024, ТОВ «МК СКСМ» направило позивачу письмову відповідь від 29.01.2024 такого змісту: «В ніч на 28 липня 2022 року, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, були нанесені ракетні удари, внаслідок яких була повністю зруйнована нежитлова будівля літ. «А1-2» за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 109, що належала ТОВ «МК СКСМ» на праві власності та в якій знаходились на зберіганні документи ТОВ «Спецбудмонтаж -Україна».

За вказаними фактами порушено кримінальне провадження 12022221130001625 за ч. 1 ст. 438 КК України, що підтверджується Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

По вказаній причині всі документи, які були передані ТОВ «Спецбудмонтаж-Україна» на зберігання до ТОВ «МК СКСМ» за Договором про відповідальне зберігання від 23.05.2022 були повністю знищені.

Так, згідно доданого до даного повідомлення витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 27.12.2022 року встановлено, що 28.07.2022 в 00 годин 21 хвилина за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, б. 109 в результаті ворожого обстрілу ракета влучила в дах одного з цехів заводу металевих конструкцій, що призвело до пошкодження майна ТОВ «МК СКСМ» (ЖЄО № 11302).

За фактом пошкодження нежитлової будівлі, що належить ТОВ «МК СКСМ» на праві власності, внаслідок нанесення ракетних ударів збройними формування російської федерації, 28.07.2022 органом досудового розслідування, а саме слідчим відділом УСБУ у Харківській області, до ЄРДР внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення № 12022221130001625 за ч. 1 ст.438 КК України (порушення законів та звичаїв війни).»

Крім того, TOB «МК СКСМ» у надісланому позивачеві листі від 29.01.2024 повідомило, що за фактом пошкодження нежитлової будівлі TOB «МК СКСМ» внаслідок прямого влучення ракети у дах будівлі під час обстрілу збройними формуваннями російської федерації, на підприємстві на підставі наказу від 01.08.2022 № 21 була створена інвентаризаційна комісія.

За наслідками проведення комісією інвентаризації було встановлено, що передані позивачем на зберігання до ТОВ «МК СКСМ» за Договором про відповідальне зберігання від 23.05.2022 документи фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2021 по 31.03.2022 були повністю знищені (втрачені), що підтверджується складеними актом про знищення (втрату) фінансово-господарських документів внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру від 10.08.2022 та доданим до нього переліку знищених (втрачених) фінансово-господарських документів (додаток до акту).

Враховуючи, що втрата документів фінансово-господарської діяльності ТОВ «Спецбудмонтаж-Україна» за період з 01.01.2021 по 31.03.2022 безпосередньо пов`язана із веденням бойових дій, спричинених військовою агресією російської федерації, позивачем у порядку підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України було подано до відповідача повідомлення від 07.02.2024 за № 07/02 про втрату первинної документації, в якому зазначалось, що останній підпадає під застосування спеціальних правил про підтвердження даних у податковій звітності та запровадження мораторію на проведення документальних перевірок стосовно зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів, у тому числі після завершення дії воєнного стану.

28.02.2024 на адресу ТОВ «Спецбудмонтаж-Україна» надійшла відповідь від 21.02.2024 за № 9154/6/20-40-07-11-10, зі змісту якої вбачається, що за наслідками розгляду повідомлення від 07.02.2024 за № 07/02 року щодо втрати первинних документів Ппзивачу відмовлено у застосуванні положень підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України.

Не погоджуючись з вищевказаною відмовою, позивач з метою поновлення порушеного права на запровадження мораторію на проведення документальних перевірок стосовно зазначених ним у повідомленні податкових (звітних) періодів, у тому числі після завершення дії воєнного стану звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання таких дій протиправними.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, врахувавши, що місцем провадження господарської діяльності позивача є місто Харків, яке на час виникнення спірних відносин та на час розгляду справи віднесено до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій, виходив з обґрунтованості доводів позовної заяви про протиправність відмову у задоволення заяви позивача, оскільки, проаналізувавши положення абзацу 4 пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України, вважав, що до повідомлення за формою № 20-ОПП вносяться дані тільки про майнові об`єкти, які приносять дохід платнику податків, в той час, як орендоване для зберігання архіву первинних документів приміщення не є таким майновим об`єктом, а відтак, обов`язку подання повідомлення за ф. № 20-ОПП у зв`язку із орендою приміщення для зберігання документів у позивача не виникло.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України колегія суддів зазначає наступне.

Колегією суддів встановлено, що спірні правовідносини виникли внаслідок різного тлумачення сторонами підстав для застосування до платника податку положень підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, відповідальність за порушення податкового законодавства, функції та правові основи діяльності контролюючих органів та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику врегульовані Податковим Кодексом України (далі - ПК України).

Статтею 16 ПК України встановлено, що платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

На виконання пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування, платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 44.3. статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів та інформації, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством строків, але не менше:

44.3.1. 2555 днів - для документів та інформації, необхідних для здійснення податкового контролю відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу;

44.3.2. 1825 днів - для первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, що складаються особами, визначеними пунктом 133.1 статті 133, підпунктом 133.2.2 пункту 133.2 та пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, а також юридичними особами, які обрали спрощену систему оподаткування, за винятком документів, до яких застосовується більш тривалий строк зберігання згідно з підпунктом 44.3.1 цього пункту;

44.3.3. 1095 днів - для інших документів, на які не поширюються вимоги підпунктів 44.3.1 та 44.3.2 цього пункту;

44.3.4. 1095 днів - для документів, пов`язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, включаючи дозвільні документи.

Строки зберігання документів та інформації, визначені цим пунктом, розраховуються з дня подання податкової звітності чи іншої звітності, передбаченої цим Кодексом, для складення якої використовуються зазначені документи та/або інформація, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного строку подання такої звітності, а для документів, пов`язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, - з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів - з дня завершення строку їх дії).

Згідно з пунктом 44.5. статті 44 Податкового кодексу України у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов`язаний у п`ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити (із наданням оформлених відповідно до законодавства документів, підтверджуючих настання події, що призвела до такої втрати, пошкодження або дострокового знищення документів) контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації, надано авторизацію відповідно до Митного кодексу України або дозвіл на застосування спеціальних (у тому числі транзитних) спрощень.

Платник податків зобов`язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

У разі надання платником податків у порядку та строки, визначені абзацом першим цього підпункту, повідомлення та неможливості проведення перевірки платника податків у зв`язку з втратою, пошкодженням або достроковим знищенням платником податків документів строки проведення таких перевірок (крім перевірок, визначених статтею 200 цього Кодексу) переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків, але на строк не більше ніж 120 днів.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який в подальшому був продовжений відповідними указами Президента України та продовжує діяти по теперішній час.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, 01.04.2022 прийнято Закон України № 2173-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо адміністрування окремих податків у період воєнного, надзвичайного стану», яким пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України доповнено підпунктом 69.28 такого змісту:

«Установити, що до платників податків/податкових агентів, які провадили діяльність на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України і не можуть пред`явити первинні документи, на підставі яких здійснюється облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, як виняток із положень статті 44 цього Кодексу застосовуються спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності.

Підставами неможливості пред`явлення первинних документів є втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів або знаходження їх на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, у разі якщо їх неможливо вивезти або їх вивезення пов`язане з ризиком для життя чи здоров`я платника податків, фізичних осіб чи неможливе у зв`язку з адміністративними перешкодами, встановленими органами влади.

У разі втрати та/або неможливості вивезення первинних документів платник податків/податковий агент подає до контролюючого органу в довільній формі повідомлення про неможливість вивезення первинних документів, підписане керівником підприємства та головним бухгалтером, в якому зазначаються: обставини, що призвели до втрати та/або неможливості вивезення первинних документів, податкові (звітні) періоди, а також загальний перелік первинних документів (за можливості - із зазначенням реквізитів).

Дані та показники податкової звітності платника податків/податкового агента за податкові (звітні) періоди, зазначені у повідомленні, не можуть бути піддані сумніву лише на підставі відсутності первинних документів. Подане повідомлення є також підставою для збереження витрат (включаючи витрати у зв`язку з придбанням цінних паперів/корпоративних прав) та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток (включаючи від`ємний фінансовий результат за операціями з цінними паперами/корпоративними правами), та/або податкового кредиту з податку на додану вартість, та/або суми від`ємного значення податку на додану вартість минулих податкових (звітних) періодів без наявності договірних, розрахункових, платіжних та інших первинних документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Після подання до контролюючого органу повідомлення про неможливість вивезення первинних документів у зв`язку з їх знаходженням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, запроваджується мораторій на проведення документальних перевірок щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів.

Якщо після подання повідомлення про неможливість вивезення первинних документів платнику податків/податковому агенту стане відомо про втрату таких документів, такий платник податків/податковий агент зобов`язаний подати до контролюючого органу повідомлення про втрату первинних документів із зазначенням обставин такої втрати.

Платники податків/податкові агенти, які подали повідомлення про втрату первинних документів відповідно до цього підпункту, не підлягають перевірці контролюючим органом щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів, у тому числі після завершення дії воєнного стану.

Втрата документів, що не пов`язана з проведенням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, бойових дій, не надає права платнику податків/податковому агенту застосовувати положення цього підпункту.

Обов`язок доведення відсутності підстав для застосування положень цього підпункту покладається на контролюючий орган. Платник податків/податковий агент, який безпідставно застосував положення цього підпункту, вважається таким, що ухиляється від сплати податків, та несе відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

У разі відмови у застосуванні положень цього підпункту контролюючий орган не пізніше одного місяця з дати отримання відповідного повідомлення від платника податків/податкового агента видає вмотивоване рішення із зазначенням підстави та доказів такої відмови.

Рішення контролюючого органу може бути оскаржено в адміністративному чи судовому порядку. До винесення остаточного рішення по справі контролюючий орган не може піддавати сумніву показники податкової звітності, а також ініціювати проведення будь-якої перевірки платника податків/податкового агента щодо податкових (звітних) періодів, зазначених у відповідному повідомленні.

У податкових (звітних) періодах, зазначених у відповідному повідомленні, не може бути переглянуто у бік збільшення суми податкових зобов`язань з податків і зборів, задекларовані в податкових деклараціях за зазначені податкові (звітні) періоди, у бік збільшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток, задекларовані в податкових деклараціях/розрахунках за зазначені податкові (звітні) періоди, у бік збільшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявлені в податкових деклараціях за зазначені звітні періоди.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку».

Так, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 06.12.2022 № 1364 "Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією".

Пунктом 1 вказаної постанови визначено, що Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі - перелік), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій. До територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, включаються території можливих бойових дій та території активних бойових дій.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 за № 309 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі - Перелік № 309), у якому зазначено, зокрема, що з 24.02.2022 по 15.09.2022 Харківська міська територіальна громада відносилася до території активних бойових дій, а з 15.09.2022 по теперішній час - до території можливих бойових дій.

З наведеного слідує, що підставою для подання платником податків повідомлення про застосування відносно нього підпункту 69.28 пункту 69 розділу ХХ ПК України є, зокрема:

- провадження платником податків діяльності на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України,

- неможливість пред`явлення первинних документів, на підставі яких здійснюється облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань.

При цьому, підставами неможливості пред`явлення первинних документів є, зокрема: втрата (знищення) первинних документів або знаходження їх на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на тимчасово окупованих рф територіях України, у разі якщо їх неможливо вивезти або їх вивезення пов`язане з ризиком для життя чи здоров`я платника податків, фізичних осіб чи неможливе у зв`язку з адміністративними перешкодами, встановленими органами влади.

Для реалізації положень підпункту 69.28 пункт 69 розділу ХХ ПК України законодавцем встановлено такий алгоритм дій платника податків: подання платником до контролюючого органу в довільній формі повідомлення про неможливість вивезення первинних документів, підписане керівником підприємства та головним бухгалтером; зазначення в повідомленні обставин, що призвели до втрати та/або неможливості вивезення первинних документів, податкові (звітні) періоди, а також загальний перелік первинних документів (за можливості - із зазначенням реквізитів).

Тобто, обов`язком платника податків є зазначення обставин, що призвели до втрати та/або неможливості вивезення первинних документів, податкові (звітні) періоди, загальний перелік первинних документів.

При цьому, подання платником податку відповідного повідомлення кореспондує обов`язку контролюючого органу із надання вмотивованої відповіді.

Як встановлено в суді першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, у зв`язку зі знищенням переданих згідно із умовами Договору про відповідальне зберігання від 23.05.2022 TOB «МК СКСМ» первинних документів, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та податкових зобов`язань за період з 01.01.2021 по 31.03.2022, що підтверджується відповіддю від 29.01.2024, Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, актом про знищення (втрати) фінансово-господарських документів внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру від 10.08.2022 та доданим до нього переліку знищених (втрачених) фінансово-господарських документів (додаток до акту) позивачем подано до контролюючого органу повідомлення від 07.02.2024 № 07/02 про втрату первинної документації, в якому зазначалось, що останній підпадає під застосування спеціальних правил про підтвердження даних у податковій звітності та запровадження мораторію на проведення документальних перевірок стосовно зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів, у тому числі після завершення дії воєнного стану.

Дослідивши зміст вищевказаного повідомлення (а.с. 17, 18), колегією суддів встановлено, що останнє складено та подано до контролюючого органу з дотриманням вимог підпункту 69.28 пункт 69 розділу ХХ ПК України.

Так, повідомлення подано ТОВ «Спецбудмонтаж-Україна» - платником податку, який з 24.02.2022 по 15.09.2022 провадив діяльність на території активних бойових дій, містить відомості про обставини, які мали місце 28.07.2022, та призвели до втрати первинних документів за податкові (звітні) періоди з 01.01.2021 по 31.03.2022 з додаванням доказів на підтвердження існування таких обставин, підписане генеральним директором ТОВ «Спецбудмонтаж-Україна» та свідчить про неможливість пред`явлення, первинних документів, на підставі яких здійснюється облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань

Разом з цим, з посиланням на ненадання ТОВ «Спецбудмонтаж-Україна» повідомлень за формою 20-ОПП щодо наявності приміщення за адресою м. Харків, вул. Пушкінська, 109, будівля літ. «А1-2», відповідачем шляхом надання відповіді від 21.02.2024 за № 9154/6/20-40-07-11-10 у формі листа, за наслідками розгляду повідомлення від 07.02.2024 за № 07/02 року щодо втрати первинних документів відмовлено у застосуванні положень підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України. Інших підстав для відмови у листі не зазначено.

За змістом пункту 63.3 статті 63 ПК України, з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об`єктів оподаткування або об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, може прийняти рішення про зміну основного та неосновного місця обліку великого платника податків, у тому числі визначити, що облік такого платника податків здійснює територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, який здійснює супроводження великих платників податків, та його структурні підрозділи в разі створення.

Об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв`язку з якими у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів. Такі об`єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом цього Кодексу.

Платник податків зобов`язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

З метою використання єдиної раціональної методики обліку платників податків і зборів у контролюючих органах Наказом Міністерства фінансів України 09.12.2011 № 1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України 22.04.2014 № 462) затверджено Порядок обліку платників податків і зборів (далі по тексту Порядок № 1588).

За змістом пункту 1.2 Порядку № 1588 ведення обліку платників податків є одним із способів податкового контролю. Облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пункту 1.4 Порядку № 1588 з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання осіб (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об`єктів оподаткування або об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Платник податків зобов`язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцями обліку, повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку.

Відповідно до пункту 8.4 Порядку № 1588 повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

У повідомленні за формою № 20-ОПП надається інформація про всі об`єкти оподаткування, що є власними, орендованими або переданими в оренду.

Колегія суддів враховує, що у форму 20 ОПП вносяться дані тільки про майнові об`єкти, які приносять дохід платнику податків.

Разом з цим, як доречно зауважив суд першої інстанції, орендоване для зберігання виключно первинних бухгалтерських документів складське приміщення не є тим майновим об`єктом, що приносить платнику податків дохід.

Колегія суддів наголошує, що згідно з вимогами підпункту 69.28 пункту 69 розділу ХХ ПК України обов`язок доведення відсутності підстав для застосування положень цього підпункту покладається на контролюючий орган, однак останній взагалі не ставить під сумнів зазначені у вищевказаному повідомленні обставини, та не наводить інформації, яка б спростовувала наведені позивачем відомості про втрату первинних документів.

Водночас, неподання платником податку форми 20-ОПП щодо наявності приміщення за певною адресою у розумінні підпункту 69.28 пункту 69 розділу ХХ ПК України не є підставою для відмови у застосуванні положень цього підпункту.

Крім того, надаючи відповідь на повідомлення позивача листом, а не рішенням, як це передбачено вимогами підпункту 69.28 пункту 69 розділу ХХ ПК України, відповідачем допущено порушення встановленої законодавством процедури, що свідчить про неналежний розгляд вказаного повідомлення.

Між іншим, Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовнійший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява 33202/96, п. 120, ECHR 2000, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява 55555/08, п. 74, від 20.05.2010, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява 36900/03, п. 37, від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

З огляду на викладене, контролюючим органом при вчиненні дій щодо відмови Товариству з обмеженою відповідальністю «Спецбудмонтаж-Україна» (код ЄДРПОУ 36457169; 61020, м. Харків, проспект Любові Малої, будинок 93) у застосуванні положень п.п. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідних положень» Податкового кодексу України, оформленої листом від 21.02.2024 року за №9154/6/20-40-07-11-10 не дотримано принципу належного урядування, що є підставою для визнання таких дій протиправними.

Спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

Згідно з положеннями рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11 березня 1980 року, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Таким чином, дискреція це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта.

На законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Враховуючи викладене та те, що фактично відповідачем не було належним чином розглянуто повідомлення позивача, колегія суддів погоджується із обраним судом першої інстанції способом захисту та вважає, що ефективним способом захисту порушеного права позивача буде зобов`язання Головного управління ДПС у Харківській області повторно розглянути повідомлення від 07.02.2024 року за № 07/02 про втрату первинних документів на відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецбудмонтаж-Україна» п.п. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідних положень» Податкового кодексу України.

Згідно зі статтею 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ч. 4 ст.229, ч. 4 ст.241, ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.06.2024 по справі № 520/8907/24 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Т.С. Перцова Судді В.Б. Русанова С.П. Жигилій