Постанова

від 06.11.2024 по справі 320/33876/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/33876/24 Головуючий у 1-й інстанції: Шевченко А.В.

Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Черпака Ю.К.,

суддів Вівдиченко Т.Р., Штульман І.В.,

за участі секретаря судового засідання Сулім А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні згідно із статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу адвоката Бараненкова Дениса Олександровича, подану в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 23 липня 2024 року про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач/апелянт/ ОСОБА_1 ) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач/ВЧ НОМЕР_1 ) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, в якому просив:

- визнати протиправними дії ВЧ НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримаються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, під час виконання судового рішення у справі № 320/12772/21;

- зобов`язати ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, недоплачених під час виконання судового рішення у справі № 320/12772/21;

- зобов`язати ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, відповідно до суми боргу, починаючи з 26 червня 2024 року до моменту фактичного проведення розрахунку;

- зобов`язати ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 моральну компенсацію у розмірі 109 623, 75 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23 липня 2024 року відмовлено ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі за його позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, на підставі пункту 2 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відмову у відкритті провадження у справі суд першої інстанції мотивував тим, що заявлений позивачем позов фактично спрямований на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2023 року у справі № 320/12772/21. Саме невиконання цього судового рішення покладено позивачем в основу його позову, у зв`язку із чим такі твердження не можуть бути не взяті судом до уваги чи на власний розсуд розтлумачені як такі, що не пов`язані з виконанням цих судових рішень. Зазначене свідчить, що позивач у цій справі обрав спосіб захисту шляхом подання позову про визнання протиправними дії відповідача, вчинені або не вчинені на виконання рішень суду, що є підставою звернення до суду в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання рішення суду (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не пред`являти новий адміністративний позов.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Зазначив, що висновок суду про тотожність позовів у справі № 320/33876/24 та у справі № 320/12772/21 є помилковим, оскільки вказані справи не збігаються за предметом позову. Предметом позову у справі № 320/12772/21 були вимоги про визнання бездіяльності відповідача протиправною та зобов`язати нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року, а також нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати. Натомість предметом позову у цій справі є вимоги про визнання дій відповідача протиправними та зобов`язання вчинити певні дії щодо нарахування грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримаються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, під час виконання судового рішення у справі № 320/12772/21.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Від сторін надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з частиною другою статті 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи, що особиста участь сторін у судовому засіданні не обов`язкова, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд справи за їх відсутності.

Згідно з частинами першою та другою статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та наявності підстав для відмови у відкритті провадження, колегія суддів зазначає наступне.

Приймаючи ухвалу, яка оскаржується, суд першої інстанції вважав, що позовні вимоги ОСОБА_1 стосуються виконання іншого рішення суду зі спору між цими ж сторонами.

У постанові від 26 жовтня 2022 року у справі № 380/9852/21 Верховний Суд вказав, що не можна зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі №686/23317/13-а та 16.02.2019 року у справі №816/2016/17.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 170 КАС України, на яку посилається суд першої інстанції при відмові у відкритті провадження у справі, суд постановляє таку ухвалу якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.

При подібності позовних вимог, щодо яких суд вважає, що вже наявне рішення суду, слід зважати на предмет звернення до суду та підстави звернення.

Колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2023 року у справі № 320/12772/21 (залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2024 року) адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.

Зазначеним рішенням, яке суд першої інстанції визначив основним та начебто в межах якого ОСОБА_1 подано позов щодо встановлення порядку його виконання, визнано протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року; зобов`язано ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року із застосуванням базового місяця - січень 2008 року; зобов`язано ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати - за період з 01 січня 2016 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення.

Тобто, спір у справі за № 320/12772/21 стосувався невиплати ВЧ НОМЕР_1 : індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року та компенсації втрати частини доходів за період з 01 січня 2016 року по день фактичної виплати індексації.

Натомість, звертаючись до суду у липні 2024 року з позовом до ВЧ НОМЕР_1 , яка є тим самим відповідачем, предметом спору позивач визначив не незгоду з діями відповідача під час виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2023 року у справі № 320/12772/21, а заявив нові позовні вимоги, які не співпадають з позовом у справі № 320/12772/21 та щодо яких відсутнє судове рішення, зокрема, про:

- нарахування та виплату грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримаються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;

- виплату у належному розмірі компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати відповідно до боргу, починаючи з 26 червня 2024 року суми до моменту проведення фактичного розрахунку;

- стягнення моральної компенсації у розмірі 109 623, 75 грн.

Отже, якщо зазначені позовні вимоги в деякому розумінні й пов`язані з рішенням Київського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2023 року у справі № 320/12772/21 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення, однак не покликані встановити чи роз`яснити порядок або спонукати в інший спосіб до виконання вже існуючого рішення суду, а навпаки - вони є окремими, не про той самий предмет і не з тих самих підстав, що є однією з умов пункту 2 частини першої статті 170 КАС України для відмови у відкритті провадження.

Звернення ОСОБА_1 з позовом у липні 2024 року не може вважатись таким, що є про той самий предмет і з тих самих підстав, оскільки направлено на вирішення інших правовідносин, які виникли після прийняття Київським окружним адміністративним судом рішення від 08 лютого 2023 року у справі № 320/12772/21 та його виконання.

Отже, суд першої інстанції необґрунтовано відмовив у відкритті провадження у справі з тих підстав, що заявлений ОСОБА_1 спір є таким, по якому вже наявне судове рішення, тому відповідно до статті 320 КАС України ухвала Київського окружного адміністративного суду від 23 липня 2024 року підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду для вирішення питання про наявність чи відсутність правових підстав для відкриття провадження у справі.

Керуючись статтями 229, 308, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу адвоката Бараненкова Дениса Олександровича, подану в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 23 липня 2024 року скасувати, а справу передати для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.

Судді: Вівдиченко Т.Р.

Штульман І.В.

Повний текст постанови виготовлено 07.11.2024.