Постанова

від 30.10.2024 по справі 460/4387/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2024 рокуЛьвівСправа № 460/4387/24 пров. № А/857/22698/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р. Й.,

суддів Гуляка В. В.,

Ільчишин Н. В.,

з участю секретаря судового засідання Ханащак С. І.,

представника позивача Лавренчук Т. В.,

представника відповідача Шеремети В. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2024 року (прийняте в м. Рівне суддею С. М. Дуляницькою; складене в повному обсязі 06 серпня 2024 року) в адміністративній справі № 460/4387/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Фрост Рівне» до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро Фрост Рівне» (далі - позивач, ТОВ «Агро Фрост Рівне») звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області (далі відповідач, ГУ ДПС у Рівненській області) від 05.01.2024 № 15617000703 та № 15817000703.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 10.04.2023 позивач уклав з ТОВ «Біофрут» Договір купівлі-продажу № 10/04 предметом якого є придбання позивачем заморожених ягід чорниці, при цьому місцем передачі товару у пункті 2.1. такого договору було визначено адресу: Рівненська обл., с. Зоря, вул. Адамківська, 7. На виконання договірних зобов`язань ТОВ «Біофрут» було відчужено:

- 33 980 кг чорниці замороженої на загальну суму (ціна продажу) 1 631 040,00 грн (в т. ч. ПДВ 271 840,00 грн) за видатковою накладною № 69 від 10.04.2023;

- 32 630 кг чорниці замороженої на загальну суму (ціна продажу) 1 566 240,00 грн (в т. ч. ПДВ 261 040,00 грн) за видатковою накладною № 70 від 13.04.2023;

- 35 150 кг чорниці замороженої на загальну суму (ціна продажу) 1 687 200,00 грн (в т. ч. ПДВ 281 200,00 грн) за видатковою накладною № 71 від 19.04.2023.

Вказаний товар уже знаходився за місцезнаходженням покупця (позивача), адже позивач купував у ТОВ «Біофрут» вже перероблену ним раніше продукцію, перевезення такого товару автомобільним транспортом від замовника до позивача не здійснювалося, а отже, відповідно до Закону України «Про автомобільний транспорт» не відбувалося складення товарно-транспортних накладних. При цьому відсутність в цьому випадку ТТН не свідчить про нереальність операцій з придбання заморожених ягід чорниці. Зазначено, що висновок про начебто недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) спростовується наданими до матеріалів справи документами. Стосовно ж заниження податкового зобов`язання з ПДВ за вересень 2023 р. на суму 9829 грн по операції оренди, то зазначає, що збитковість операції за серпень та вересень 2023 р. при наявності прибутковості операцій за інші місяці вказує на відсутність порушення, адже діяльність в цілому підприємства є такою, що відповідає законодавству та є такою, що спрямована на отримання прибутку.

Рівненського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2024 року позов задоволено.

Не погодившись із зазначеним рішенням, його оскаржило ГУ ДПС у Рівненській області, яке вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте без урахування фактичних обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права. Тому просило скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що перевіркою встановлено порушення п. 189.1 ст. 189, п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.5 ст. 198, п.п. 200.1, 200.4, ст. 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого ТОВ "Агро Фрост Рівне" занижено податкові зобов`язання на суму 9829 грн та завищено податковий кредит на суму 814 080 грн, що призвело до завищення залишку від`ємного значення на суму ПДВ 363 350 грн та до завищення бюджетного відшкодування за на суму ПДВ 460 556 грн, в т. ч. за квітень в сумі 114 211 грн, за вересень 2023 р. в сумі 346 345 грн.

Згідно з наданими до перевірки документами та інформацією інформаційних ресурсів встановлено, що надані до перевірки первинні документи не підтверджують фактичний рух ТМЦ (чорниця заморожена на суму 4 884 480,00 грн, в т. ч. ПДВ 814 080,00 грн), придбання яких задокументовано видатковими накладними, виписаними за реквізитами ТОВ «Біофрут» (код ЄДРПОУ 40318328) для ТОВ «Агро Фрост Рівне». За даними інвентаризаційних описів станом на 09.02.2023 та 09.03.2023 не значиться чорниця свіжа, 2 сорт. Окрім того, за даними ЄРПН ТОВ «Агро Фрост Рівне» не виставлялися для ТОВ «Біофрут» рахунки за зберігання ягід, зокрема, чорниці свіжої, 2 сорт.

Відповідно до договорів суборенди № 01/06 від 01.06.2022, укладених з ТОВ «Біофрут» (ЄДРПОУ 4031832) та № 010622 від 01.06.2022, укладених з ТОВ «Біофрут плюс» (ЄДРПОУ 42178150) частина складу-холодильника площею 144 кв. м та 30 кв. м відповідно передана в строкове платне користування. Під час огляду встановлено, що орендовані площі не є окремо виділеними, продукція суборендарів, зокрема, ТОВ «Біофрут» зберігається у всіх морозильних камерах. Окрім того, ТОВ «Агро Фрост Рівне» надає послуги відповідального зберігання для інших СГ. Під час огляду встановлено, що у морозильних камерах знаходиться чорниця заморожена, дата переробки вказана серпень-вересень 2023 року. Чорниця з датою переробки квітень 2023 року, тобто урожаю 2022 року, при огляді морозильників не встановлена.

Крім того, при аналізі ТТН, відповідно до яких здійснювалося транспортування чорниці в с. Зорю встановлено, що один і той самий автомобіль в одну дату здійснював перевезення для різних підприємців з різними водіями. Фізичні особи-підприємці не мають найманих осіб, не здійснюють виплат фізичним особам і протягом 1 дня реалізують кілька тон чорниці (більше трьох тонн), в більшості місце завантаження м. Рівне. У товарно-транспортних накладних на перевезення чорниці по ФОП ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 зазначено автомобіль «Мерседес бенц спринтер НОМЕР_1 » відповідно до відкритих інформаційних ресурсів, не знайдено даних в зареєстрованих ДНЗ. У ТТН на перевезення чорниці по ФОП ОСОБА_4 , ОСОБА_5 зазначено автомобіль НОМЕР_2 , відповідно до відкритих інформаційних ресурсів не знайдено даних в зареєстрованих ДНЗ.

Перевіркою встановлено, що надані до перевірки та до заперечення первинні документи не підтверджують фактичний рух ТМЦ у квітні 2023 р., придбання яких задокументовано видатковими накладними, виписаними за реквізитами ТОВ «Біофрут» для ТОВ «Агро Фрост Рівне». За реквізитами вказаних суб`єктів господарювання оформлено первинні бухгалтерські документи (видаткові та податкові накладні, акти прийому-передачі тощо) та їх відображення в регістрах бухгалтерського обліку і фінансовій звітності без фактичного здійснення господарських операцій з метою формування податкового кредиту ТОВ «Агро Фрост Рівне».

Також у перевіреному періоді підприємство здавало в суборенду для ТОВ «Біофрут» та ТОВ «Біофрут плюс» (ЄДРПОУ42178150) частину будівлі складу-холодильника розташованого за адресою: Рівненська область, Рівненський район, с. Зоря, вул. Адамківська, 7. Перевіркою встановлено, що в серпні 2023 р. розмір вартість орендної плати за 1 м кв., яка була визначена ТОВ «Караван С» для «Агро Фрост Рівне», становить 387,20 грн, в т.ч. ПДВ, у вересні 2023 р. 451,73 грн, в т. ч. ПДВ, що перевищує вартість суборенди за 1 м кв.

Відповідно до договорів суборенди від 01.06.2022 № 01/06 та 010622, укладених з ТОВ «Біофрут» та ТОВ «Біофрут плюс», загальна плата за суборенду становить 43 500 грн, в т. ч. ПДВ. (36 000грн + 7500 грн), площа складу-холодильника, що передано в суборенду, становить 174 кв. м (30 кв. м + 144 кв. м), вартість 1 кв. м, що передано в суборенду, становить 250 грн/1 м кв. (43 500 грн/174 кв. м).

Позаяк вартість послуг із суборенди на нежитлове приміщення (за 1 кв. м) є меншою від вартості послуг із оренди (за 1 кв. м), за якою товариство (орендар) орендує таке приміщення в орендодавця, то у товариства виникає обов`язок щодо нарахування податкових зобов`язань з ПДВ, визначених, виходячи з перевищення бази оподаткування над фактичною ціною. Тобто, в порушення п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 189.1 ст. 189, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України ТОВ «Агро Фрост Рівне» за вересень 2023 р. занижено податкове зобов`язання з ПДВ на суму 9829 грн.

Також відповідач заперечив проти відшкодування судових витрат.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вказав, що доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не спростовують доводів оскаржуваного рішення суду першої інстанції; жодних доказів в обґрунтування порушенням судом першої інстанції при ухваленні цього рішення норм матеріального та процесуального права позивачем при поданні апеляційної скарги не надано.

У судовому засіданні представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги з аналогічних підстав; просить апеляційну скаргу задовольнити. Представник позивача, вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом, 19.12.2017 створено ТОВ «Агро Фрост Рівне» (запис в ЄДР за № 16021020000003521) з метою здійснення такої господарської діяльності як перероблення ягід та фруктів, їх заморожування, а також оптової торгівлі ними.

З огляду на вказане, основними видами економічної діяльності позивача відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є КВЕД 10.39 - Інші види перероблення та консервування фруктів і овочів (основний); КВЕД 46.22 - Оптова торгівля квітами та рослинами; КВЕД 46.31 - Оптова торгівля фруктами й овочами; КВЕД 49.41 - Вантажний автомобільний транспорт; КВЕД 52.10 - Складське господарство; КВЕД 68.20 - Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; КВЕД 77.12 - Надання в оренду вантажних автомобілів.

Як зазначає позивач в позовній заяві, ТОВ «Агро Фрост Рівне» є лідером у Рівненській області у вказаній сфері, оскільки є сучасним механізованим і автоматизованим підприємством, яке має холодильний комплекс розрахований на майже 1000 тонн продукції.

ГУ ДПС у Рівненській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Агро Фрост Рівне» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за вересень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, яке визначену з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах.

За результатами вказаної перевірки складено акт №11240/Ж5/17-00-07- 03/41818239 від 05.12.2023 (а. с. 26 - 53 том 1).

Не погодившись із висновками, викладеними в Акті перевірки, ТОВ «Агро Фрост Рівне» подано до ГУ ДПС у Рівненській області письмові заперечення до Акту перевірки (том 1 а. с. 54 - 64).

29.12.2023 на адресу ТОВ «Агро Фрост Рівне» надійшла відповідь на заперечення вих. № 8594/Ж12/17-00-07-03 від 29.12.2023, якою товариству було повідомлено про те, що висновки Акту перевірки залишено без змін (а. с. 65 - 74 том 1).

16.01.2024 на адресу ТОВ «Агро Фрост Рівне» надійшли податкові повідомлення-рішення від 05.01.2024 № 15617000703 та № 15817000703 (а. с. 20 - 25 том 1).

Не погодившись із вказаними рішеннями, ТОВ «Агро Фрост Рівне» подало 25.01.2024 до ДПС України скаргу, за наслідками розгляду якої ДПС України прийняло Рішення про результати розгляду скарги вих. № 8937/6/99-00-06-01-04-06 від 29.03.2024, яким вказані податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення (а. с. 75 - 93 том 1).

ТОВ «Агро Фрост Рівне», не погоджуючись з оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, звернулося до суду з цим позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції мотивував його тим, що матеріали справи свідчать про реальність господарської діяльності ТОВ «Агро Фрост Рівне», а також реальність понесення ним витрат у зв`язку з придбанням товарів, призначених для використання у власній господарській діяльності.

Зважаючи, що доводи відповідача про безтоварність та не реальність господарської операції не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, суд вважав, що висновки про завищення позивачем податкового кредиту на суму 814 080,00 грн також спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Стосовно ж заниження податкового зобов`язання з ПДВ за вересень 2023 р. на суму 9829 грн по операції оренди, то суд зазначив, що збитковість операції за серпень та вересень 2023 р. при наявності прибутковості операцій за інші місяці вказує на відсутність порушення, адже діяльність в цілому підприємства є такою, що відповідає законодавству та є такою, що спрямована на отримання прибутку (при цьому податковий орган не заперечує факту прибутковості в цілому діяльності товариства за 2023 рік).

Крім того, з урахуванням характеру спірних правовідносин, складності справи, обсягу доказів у справі, суд вважав за можливе зменшити розмір судових витрат на правову допомогу до 10 000,00 грн.

Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів апеляційного суду, відповідають нормам матеріального права, фактичним обставинам справи і є правильними з огляду на таке.

Оскаржувані податкові повідомлення-рішення були прийняті на підставі Акту перевірки, в якому перевіряючими вказано, що «представлені до перевірки первинні документи не підтверджують фактичний рух ТМЦ (чорниця заморожена…)», придбання яких задокументовано видатковими накладними, виписаними за реквізитами ТОВ «Біофрут» та ТОВ «Агро Фрост Рівне».

Вказане твердження дало можливість відповідачу зробити висновок про недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) оскільки «оформлено первинні бухгалтерські документи, видаткові та податкові накладні, акти прийому-передачі тощо) та їх відображення в регістрах бухгалтерського обліку і фінансовій звітності з метою введення в законний товарообіг чорниці замороженої невідомого джерела походження та товаровиробників та як наслідок формування податкового кредиту ТОВ «Агро Фрост Рівне», що є порушенням пп. «а» п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 200.4 ст. 200 ПК України.

Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Судом встановлено, що в межах своєї господарської діяльності 22.06.2020 позивач уклав з ТОВ «Біофрут» (код ЄДРПОУ 40318328) Договір переробки № 22/06, за яким замовник передає, а виконавець приймає ягоди для надання послуг з заморозки, сортування та пакування (а. с. 97 - 99 том 1).

Відповідно до законодавства та договірних умов право власності ягоди в процесі передання їх на переробку не переходить до виконавця, яким в цьому випадку є позивач.

З наведеного видно, що позивач не має жодного обов`язку досліджувати джерело походження наданих йому на переробку ягід або вживати заходів до дослідження того, хто саме є заготовлювачем чи виробником таких ягід. Принцип «належної обачності» вказує на те, що позивач повинен був вжити відповідних заходів до з`ясування того чи його контрагент є реальним суб`єктом господарювання та чи правомірним є укладення правочину з ним. На дотримання вказаного принципу позивачем було вжито необхідних заходів до перевірки його контрагента ТОВ «Біофрут» (код ЄДРПОУ 40318328), за наслідками чого було встановлено, що вказане підприємство зареєстроване ще з 03.03.2016 та з 01.04.2016 є платником ПДВ з ІПІН 403183213139. Видами його економічної діяльності за КВЕД є 46.90 - Неспеціалізована оптова торгівля (основний), 02.30 - Збирання дикорослих недеревних продуктів; 10.39 - Інші види перероблення та консервування фруктів і овочів; 46.19 - Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.38 - Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками та ін. Як станом на дату укладення правочину, так і на дати його виконання вказаний контрагент не перебував у стані припинення чи банкрутства.

На підтвердження реальності операцій по переробці ягід, під час перевірки було надано не лише вищевказаний договір, але і відомості бухгалтерського обліку (по рахунку 022) з якого видно наявність та «рух» ягід у процесі переробки, а також всі підтверджуючі факт виконання таких послуг первинні документи, зокрема:

- Акт надання послуг з переробки № 7 від 07.07.2022, за яким позивачем надано послуги по переробці та заморожуванню ягід в кількості 42 402 кг, Акт № 7 переробки сировини за липень 2022 р. та Акт АФ 7 від 07.07.2022 р. приймання-передачі готової продукції;

- Акт надання послуг з переробки № 8 від 14.07.2022, за яким надано позивачем послуги по переробці та заморожуванню ягід в кількості 63649 кг, Акт № 8 переробки сировини за липень 2022 р. та Акт АФ 8 від 14.07.2022 р. приймання-передачі готової продукції;

- Акт надання послуг з переробки № 9 від 19.07.2022, за яким надано позивачем послуги по переробці та заморожуванню ягід в кількості 42411 кг, Акт № 9 переробки сировини за липень 2022 р. та Акт АФ 9 від 19.07.2022 р. приймання-передачі готової продукції;

- Акт надання послуг з переробки № 10 від 22.07.2022, за яким надано позивачем послуги по переробці та заморожуванню ягід в кількості 42423 кг, Акт № 10 переробки сировини за липень 2022 р. та Акт АФ 10 від 22.07.2022 р. приймання-передачі готової продукції;

- Акт надання послуг з переробки № 11 від 29.07.2022, за яким надано позивачем послуги по переробці та заморожуванню ягід в кількості 42 491кг, Акт № 11 переробки сировини за липень 2022 р. та Акт АФ 11 від 29.07.2022 р. приймання-передачі готової продукції;

- Акт надання послуг з переробки № 13 від 15.08.2022, за яким надано позивачем послуги по переробці та заморожуванню ягід в кількості 21 327кг, Акт № 13 переробки сировини за серпень 2022 р. та Акт АФ 13 від 15.08.2022 р. приймання-передачі готової продукції;

- Акт надання послуг з переробки № 18 від 28.09.2022, за яким надано позивачем послуги по переробці та заморожуванню ягід в кількості 21 348 кг, Акт № 18 переробки сировини за вересень 2022 р. та Акт АФ 18 від 28.09.2022р . приймання-передачі готової продукції;

- Акт надання послуг з переробки № 19 від 12.10.2022, за яким надано позивачем послуги по переробці та заморожуванню ягід в кількості 42756 кг, Акт № 19 переробки сировини за жовтень 2022 р. та Акт АФ 19 від 12.10.2022 р. приймання-передачі готової продукції;

- Акт надання послуг з переробки № 21 від 24.10.2022, за яким надано позивачем послуги по переробці та заморожуванню ягід в кількості 42 823кг, Акт № 21 переробки сировини за жовтень 2022 р. та Акт АФ 21 від 24.10.2022 р. приймання-передачі готової продукції;

- Акт надання послуг з переробки № 22 від 07.11.2022, за яким надано позивачем послуги по переробці та заморожуванню ягід в кількості 42844 кг, Акт № 22 переробки сировини за листопад 2022 р. та Акт АФ 22 від 07.11.2022 р. приймання-передачі готової продукції;

- Акт надання послуг з переробки № 23 від 14.11.2022, за яким надано позивачем послуги по переробці та заморожуванню ягід в кількості 42899 кг, Акт № 23 переробки сировини за листопад 2022 р. та Акт АФ 23 від 14.11.2022 р. приймання-передачі готової продукції;

- Акт надання послуг з переробки № 24 від 30.11.2022, за яким надано позивачем послуги по переробці та заморожуванню ягід в кількості 42905 кг, Акт № 24 переробки сировини за листопад 2022 р. та Акт АФ 24 від 30.11.2022 р. приймання-передачі готової продукції;

- Акт надання послуг з переробки № 25 від 09.12.2022, за яким надано позивачем послуги по переробці та заморожуванню ягід в кількості 42944 кг, Акт № 25 переробки сировини за грудень 2022 р. та Акт АФ 25 від 09.12.2022 р. приймання-передачі готової продукції;

- Акт надання послуг з переробки № 1 від 12.01.2023, за яким надано позивачем послуги по переробці та заморожуванню ягід в кількості 42904 кг, Акт № 1 переробки сировини за січень 2023 р. та Акт АФ 1 від 12.01.2023 р. приймання-передачі готової продукції;

- Акт надання послуг з переробки № 2 від 19.01.2023, за яким надано позивачем послуги по переробці та заморожуванню ягід в кількості 21416 кг, Акт № 2 переробки сировини за січень 2023 р. та Акт АФ 2 від 19.01.2023 р. приймання-передачі готової продукції;

- Акт надання послуг з переробки № 4 від 09.02.2023, за яким надано позивачем послуги по переробці та заморожуванню ягід в кількості 21442 кг, Акт № 4 переробки сировини за лютий 2023 р. та Акт АФ 4 від 09.02.2023 р. приймання-передачі готової продукції;

- Акт надання послуг з переробки № 5 від 16.02.2023, за яким надано позивачем послуги по переробці та заморожуванню ягід в кількості 42796 кг, Акт № 5 переробки сировини за лютий 2023 р. та Акт АФ 5 від 16.02.2023 р. приймання-передачі готової продукції;

- Акт надання послуг з переробки № 6 від 23.02.2023, за яким надано позивачем послуги по переробці та заморожуванню ягід в кількості 42771 кг, Акт № 6 переробки сировини за лютий 2023 р. та Акт АФ 6 від 23.02.2023 р. приймання-передачі готової продукції;

- Акт надання послуг з переробки № 7 від 02.03.2023, за яким надано позивачем послуги по переробці та заморожуванню ягід в кількості 42759 кг, Акт № 7 переробки сировини за березень 2023 р. та Акт АФ 7 від 02.03.2023 р. приймання-передачі готової продукції;

- Акт надання послуг з переробки № 8 від 13.03.2023, за яким надано позивачем послуги по переробці та заморожуванню ягід в кількості 21371 кг, Акт № 8 переробки сировини за березень 2023 р. та Акт АФ 8 від 13.03.2023 р. приймання-передачі готової продукції;

- Акт надання послуг з переробки № 14 від 07.04.2023, за яким надано позивачем послуги по переробці та заморожуванню ягід в кількості 36335 кг, Акт № 14 переробки сировини за квітень 2023 р. та Акт АФ 14 від 07.04.2023 р. приймання-передачі готової продукції;

- Акт надання послуг з переробки № 15 від 13.04.2023, за яким надано позивачем послуги по переробці та заморожуванню ягід в кількості 34877 кг, Акт № 15 переробки сировини за квітень 2023 р. та Акт АФ 15 від 13.04.2023 р. приймання-передачі готової продукції;

- Акт надання послуг з переробки № 16 від 19.04.2023, за яким надано позивачем послуги по переробці та заморожуванню ягід в кількості 37560 кг, Акт № 16 переробки сировини за квітень 2023 р. та Акт АФ 16 від 19.04.2023 р. приймання-передачі готової продукції (а. с. 181 - 250 том 3, 1 - 31 том 4).

За період липень 2022 квітень 2023 позивач переробив (тобто здійснив заморозку, сортування та пакування) 877 453кг ягід чорниці, які були передані замовником (ТОВ «Біофрут») на переробку позивачу за актами приймання-передачі продукції на переробку № 1-Ч від 28.06.2022, № 2-Ч від 29.06.2022, № 3-Ч від 30.06.2022, № 4-Ч від 01.07.2022, № 5-Ч від 04.07.2022, № 6-Ч від 05.07.2022, № 7-Ч від 06.07.2022, № 8-Ч від 07.07.2022, № 9-Ч від 10.07.2022, № 10-Ч від 11.07.2022, № 11-Ч від 12.07.2022, № 12-Ч від 13.07.2022, №13-Ч від 14.07.2022, № 14-Ч від 15.07.2022, № 15-Ч від 18.07.2022, № 16- Ч від 19.07.2022, № 17-Ч від 20.07.2022, № 18-Ч від 21.07.2022, № 19-Ч від 22.07.2022, № 20-Ч від 25.07.2022, №21-Ч від 26.07.2022, № 22-Ч від 27.07.2022, № 23-Ч від 28.07.2022, № 24-Ч від 29.06.2022, №25-Ч від 01.08.2022, № 26-Ч від 02.08.2022, № 27-Ч від 03.08.2022, № 28-Ч від 04.08.2022, №29-Ч від 05.08.2022, в яких належним чином описано яка саме ягода передається, в якій кількості та з якою метою (для переробки).

Товар до місцезнаходження виробничих потужностей позивача транспортувався замовником (ТОВ «Біофрут»), адже саме на нього покладено обов`язок транспортування продукції (пункт 2.2 та пункт 2.4 Договору переробки № 22/06 від 22.06.2020).

На підтвердженням реальності доставки товару для переробки за місцезнаходженням позивача останній надав товарно-транспортні накладні, складені на транспортування всієї кількості вказаного товару (а.с.100-250 т. 1, а.с.1-251 т. 2, а.с.1-180 т. 3, а.с.35-209 т. 4).

Послуги переробки всієї вищевказаної продукції були надані позивачем належним чином, а їх результат було передано замовнику, відсутність претензій якого підтверджується як тим, що відсутні будь-які застереження зі сторони ТОВ «Біофрут», так і тим, що всі надані послуги були оплачені в повному обсязі і жодної заборгованості за цими послугами немає (підтверджується Актом звірки).

Недоліків у вказаних первинних, бухгалтерських, виробничих та банківських документах податковим органом під час перевірки виявлено не було, а відповідно, сумнівів стосовно реальності господарських операцій позивача по переробці ним ягід чорниці в Акті перевірки не вказано.

На всі зазначені вище операції з надання послуг по переробці ТОВ «Агро Фрост Рівне» у встановленому порядку було складено та подано на реєстрацію до ЄРПН податкові накладні, які були зареєстровані податковим органом (а. с. 237-250 том 4, а. с. 1-53 том 5).

Варто зауважити, що факт реєстрації вказаних податкових накладних в ЄРПН свідчить про те, що у податкового органу не було виявлено відповідності таких операцій, встановленим критеріям ризиків та сумнівів у здійсненні вказаної господарської операції.

10.04.2023 позивач уклав з ТОВ «Біофрут» Договір купівлі-продажу № 10/04, предметом якого є придбання позивачем заморожених ягід чорниці, при цьому місцем передачі товару у пункті 2.1 такого договору було визначено таку адресу Рівненська обл., с. Зоря, вул. Адамківська, 7 (а. с. 69-71 том 5).

На виконання договірних зобов`язань ТОВ «Біофрут» було відчужено: 33980 кг чорниці замороженої на загальну суму (ціна продажу) 1 631 040,00 грн (в т.ч. ПДВ 271 840,00 грн) за видатковою накладною № 69 від 10.04.2023; 32 630 кг чорниці замороженої на загальну суму (ціна продажу) 1 566 240,00 грн (в т. ч. ПДВ 261 040,00 грн) за видатковою накладною № 70 від 13.04.2023; 35 150 кг чорниці замороженої на загальну суму (ціна продажу) 1 687 200,00 грн (в т. ч. ПДВ 281 200,00 грн) за видатковою накладною № 71 від 19.04.2023 (а. с. 72-77, 79-83 том 5).

Позаяк товар вже знаходився за місцезнаходженням покупця (позивача), адже позивач купував у ТОВ «Біофрут» вже перероблену в рамках вищевказаних договірних відносин продукцію, то, відповідно, перевезення такого товару автомобільним транспортом від замовника до позивача не здійснювалося, а отже, відповідно до Закону України «Про автомобільний транспорт» не відбувалося складення товарно-транспортних накладних, при цьому відсутність в даному випадку ТТН не свідчить про нереальність операцій з придбання заморожених ягід чорниці.

Суд зазначає, що товарно-транспортна накладна не є первинним документом, а є документом, який підтверджує надання послуги з перевезення вантажу, тобто за відсутності у сторін потреби у перевезенні продукції (оскільки як видно з вищевказаного, позивач придбав таку продукцію у ТОВ «Біофрут» за своїм місцезнаходженням, де ця продукція перероблялася і ще не була вивезена власником), такий документ взагалі не повинен складатися і його відсутність не свідчить про нереальність господарських операцій.

На всі зазначені вище операції з продажу чорниці замороженої для позивача постачальником ТОВ «Біофрут» у встановленому порядку було складено та подано на реєстрацію до ЄРПН податкові накладні, які були зареєстровані податковим органом, а саме: № 7 від 10.04.2023 на суму 1 631 040,00 грн (в т. ч. ПДВ 271 840,00 грн); № 10 від 13.04.2023 на суму 1566 240,00 грн (в т. ч. ПДВ 261 040,00 грн); № 11 від 19.04.2023 на суму 1687 200,00 грн (в т. ч. ПДВ 281 200,00 грн).

Позивачем повністю оплачено придбаний товар, заборгованість по цих розрахунках відсутня, що підтверджується Актом звірки. У сторін відсутні одна до одної будь-які претензії, оскільки всі договірні зобов`язання були виконані сторонами належним чином.

Стосовно доводів податкового органу відносно того, що досліджуючи ланцюг постачання чорниці для ТОВ «Біофрут» податковий орган не може встановити джерело походження такого товару, то варто зауважити таке.

Відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що під час перевірки позивача не здійснювалася перевірка чи зустрічна звірка з будь-якими іншими суб`єктами господарювання (ні з ТОВ «Біофрут», ні з його постачальниками).

Позивач звернувся до свого контрагента (ТОВ «Біофрут») на предмет того, чи охоплювалися будь-якими податковими перевірками цього суб`єкта договірні відносини з позивачем, на що від ТОВ «Біофрут» було отримано копію Акту перевірки № 516/Ж5/17-00-07-01-15/40318328 від 16.01.2024 (про результати перевірки цього товариства щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за жовтень 2023 р. від`ємного значення з ПДВ), зі змісту якого видно, що податковий орган досліджував під час вказаної перевірки господарські операції з ТОВ «Агро Фрост Рівне», які мали місце у 2022 році і щодо цих операцій у податкового органу не було жодних сумнівів у їх реальності та товарності (а. с. 93 - 140 том 5).

Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що законодавство не ставить у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності, а порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними (наприклад, постанови Верховного Суду від 07.04.2021 у справі № 580/567/19, від 06.04.2021 у справі №808/8600/15, від 19.02.2021 у справі № 820/3072/18).

Податковий орган наділений такою сукупністю повноважень, належна реалізація яких надає можливість виявити податкові правопорушення, допущені контрагентом при здійсненні своєї господарської діяльності, та притягнути саме його до відповідальності, що охоплюється принципом індивідуальної відповідальності платника податків (постанова Верховного Суду від 19.02.2019 у справі № П/811/217/17).

За умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання ним незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу (постанова Верховного Суду від 09.03.2019 у справі № 810/302/15).

Щодо тверджень відповідача про те, що дані інвентаризаційних описів станом на 09.02.2023 та 09.03.2023 не містять відомостей про чорницю свіжу 2 сорт суд зазначає таке.

Відповідно до правил бухгалтерського обліку на балансових рахунках товариства не відображаються товари, які прийняті для переробки. Саме у зв`язку із вказаним, у описах про які вказує відповідач не містилася інформація про чорницю, яка була отримана позивачем від ТОВ «Біофрут» на виконання Договору переробки від 22.06.2020 № 22/06, адже на той час право власності на чорницю до позивача не переходило.

Правильність дій позивача в цій частині підтверджується тим, що відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затв. наказом Міністерства фінансів України 30.11.1999 № 291, облік руху надходження сировини та матеріалів від замовника, які прийняті для переробки (давальницька сировина) і не оплачуються одержувачем, та їх вибуття (в тому числі в іншому матеріальному вигляді) здійснюються на позабалансовому субрахунку 022 "Матеріали, прийняті для переробки". Вказана Інструкція містить положення про те, що саме позабалансові рахунки призначені для узагальнення інформації про наявність і рух цінностей, що не належать підприємству, але тимчасово перебувають у його користуванні, розпорядженні або на зберіганні (об`єкти оперативної (операційної) оренди основних засобів, матеріальні цінності на відповідальному зберіганні, переробці, комісії, монтажі), при цьому бухгалтерський облік указаних цінностей, амортизаційних відрахувань, умовних прав і зобов`язань ведеться за простою системою, за якою записи про надходження, вибуття, використання, продаж матеріальних цінностей, бланків суворого обліку, утворення умовних прав і зобов`язань, списання з балансу майна внаслідок нестачі, псування та дебіторської заборгованості, нарахування і використання амортизаційних відрахувань проводяться тільки на одному позабалансовому рахунку з вказуванням змісту і кількісно-вартісних показників операції. З огляду на те, що позивач виконував положення вказаного нормативного акту, то відповідно відображення відомостей про чорницю здійснювалося на субрахунку 022, що підтверджується інвентаризаційними описами запасів отриманих на переробку № 3 від 20.12.2022, № 2 від 09.02.2023, № 3 від 10.03.2023, оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 022 (а. с. 138 - 140 том 5).

Крім того, твердження відповідача про те, що позивач мав укладений з ТОВ «Біофрут» договір суборенди № 01/06 від 01.06.2022 та договір суборенди з ТОВ «Біофрут Плюс» №010622 від 01.06.2022, при тому, що продукція суборендарів зберігається у всіх морозильних камерах, то варто зауважити таке. Наявність ягід вказаних юридичних осіб у холодильних обумовлена наявністю договірних відносин по переробці. Крім того, вказаний факт свідчить про те, що ягоди чорниці, які ТОВ «Біофрут» продав позивачу, дійсно знаходилися за адресою позивача, тобто відсутність товарно-транспортних накладних не свідчить про безтоварність операції.

Щодо доводів відповідача про відсутність маркування на продукції, то суд погоджується з доводами позивача, що способи зберігання є різні, за сортами, за партіями, змішане зберігання, за найменуваннями, тощо. Позивач веде облік всіх ягід, які поступають до нього як придбана ним у власність сировина, ягід, які поступають на переробку, а також ягід, які поступають на зберігання. Твердження про неможливість встановлення того, кому належить продукція на складі, є необґрунтованим.

Щодо того, що за даними Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби у позивача відсутня реалізація на експорт чорниці замороженої та за даними ЄРПН відсутня реалізація чорниці замороженої на території України, суд зазначає, що факт відсутності реалізації чорниці за період охоплений перевіркою, не є доказом відсутності використання такого товару у господарській діяльності позивача, адже такий товар було продано на експорт у квітні 2024 року, що підтверджено: Контрактом № 0207/2023 від 02.07.2023; Актом звірки по Контракту № 0207/2023 від 02.07.2023; Контрактом № 0107/2023 від 01.07.2023; Актом звірки по Контракту № 0107/2023; Банківськими виписками по рахунку (що засвідчують оплату по зовнішньоекономічних операціях по експорту замороженої чорниці); митною декларацією № 24UA209170027674U0, інвойсом № 32 від 03.04.2024, міжнародною товарно-транспортною накладною № 202404/2, протоколом випробування зразків продукції № 701 від 20.02.2024; митною декларацією № 24UA209170027675U9, інвойсом №33 від 03.04.2024, міжнародною товарно-транспортною накладною № 202404/1, протоколом випробування зразків продукції № 700 від 20.02.2024; митною декларацією № 24UA209170028100U9, інвойсом № 34 від 05.04.2024, міжнародною товарно-транспортною накладною № 202404/6, протоколом випробування зразків продукції № 720 від 21.02.2024; митною декларацією № 24UA209170030393U4, інвойсом № 35 від 12.04.2024, міжнародною товарно-транспортною накладною № 202404/20, протоколом випробування зразків продукції № 721 від 21.02.2024; митною декларацією №24UA209170034940U2, інвойсом № 37 від 25.04.2024, міжнародною товарно-транспортною накладною № 202404/33, протоколом випробування зразків продукції № 719 від 21.02.2024 (а. с. 243 - 250 том 5, а. с. 1 - 23 том 6).

Стосовно доводів відповідача, які стосуються аналізу ТТН, які були оформлені на операції з доставки ТОВ «Біофрут» від його постачальників свіжих ягід чорниці на адресу позивача для здійснення їх переробки, то суд зазначає, що у вказаних операціях позивач не був стороною, тобто не визначав ні того, хто є постачальником, ні того, якими саме перевізниками вони здійснюють перевезення товару, ні якими транспортними засобами, адже всі ці умови визначаються лише постачальником та покупцем, а в цьому випадку позивач лише виконував функцію вантажоодержувача (тобто отримував товар).

Проведення господарських операцій суб`єкта господарювання, за змістом ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік.

Згідно частини другої статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність.

Таким чином первинні документи по відображенню господарських операцій є основою для податкового обліку.

Відповідно до приписів підпункту "а" пункту 198.1 та пунктів 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У силу положень пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За вимогами п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу.

Покупцю товарів/послуг заборонено відносити суми ПДВ до податкового кредиту в разі відсутності факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг, податкових накладних у Реєстрі.

З наведеного видно, що платник податку має право на включення до податкового кредиту сум податку, сплачених ним за наслідками господарських операцій, дійсність та достовірність яких має підтверджуватися внесеними до Реєстру податковими накладними або іншими документами, встановленими ПК України, що засвідчують право на віднесення сум податку до податкового кредиту. Це право вони мають незалежно від часу внесення платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних до Реєстру. Визначальним є факт підтвердження операцій податковими накладним і факт внесення їх до Реєстру в строки визначені для складання та подання податкової звітності з ПДВ.

У відповідності до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, податкові накладні від ТОВ «Біофрут» були зареєстровані податковим органом в ЄРПН, а також включені Позивачем до податкової декларації з ПДВ.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що реальність господарської діяльності ТОВ «Агро Фрост Рівне», а також реальність понесення ним витрат у зв`язку з придбанням товарів, призначених для використання у власній господарській діяльності підтверджується матеріалами справи.

У зв`язку з чим висновки про завищення позивачем податкового кредиту на суму 814 080,00 грн не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Стосовно ж заниження податкового зобов`язання з ПДВ за вересень 2023 р. на суму 9829 грн по операції оренди, варто зауважити, що збитковість операції за серпень та вересень 2023 р. при наявності прибутковості операцій за інші місяці вказує на відсутність порушення, адже діяльність в цілому підприємства є такою, що відповідає законодавству та є такою, що спрямована на отримання прибутку (при цьому податковий орган не заперечує факту прибутковості в цілому діяльності товариства за 2023 рік).

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що податковий орган не навів доказів того, що документи, подані позивачем, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

На підставі досліджених письмових доказів суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

Решта доводів апеляційної скарги на законність рішення суду першої інстанції не впливають та висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак не потребують додаткового аналізу.

У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Тобто, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Щодо відшкодування судових витрат, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно достатті 132 КАС Українисудові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із частинами першою, другою, четвертоюстатті 134 КАС Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

А відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 суд висловив правову позицію про те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п`ятій статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 22.12.2018 по справі № 826/856/18.

В обґрунтування понесення вказаних витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 26 000,00 грн представник позивача додала до матеріалів справи проміжний звіт про надану правничу допомогу, договір про надання правової допомоги, ордер, рахунок, копію платіжної інструкції № 2719 (а. с. 5 - 11 том 7).

Відповідно до частини шостої статті 134 КАС Україниу разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною сьомою статті 134 КАС Українипередбачено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Колегія суддів зазначає, що відповідач подавав заперечення щодо відшкодування витрат.

Разом з тим, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34 - 36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідностатті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами.

При вирішенні питання щодо розподілу витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, суд першої інстанції врахував характер спірних правовідносин, складність справи, обсяг доказів у справі і вважав за можливе зменшити розмір таких витрат до 10 000,00 грн.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційного не погоджується з такими висновками суду першої інстанції і вважає завищеним розмір правової допомоги, оскільки потрачений час та розмір витрат у сумі 10 000,00 грн не є співмірними з огляду на незначну складність цієї справи.

За таких обставин, колегія суддів апеляційного дійшла висновку про необхідність відшкодування судових витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн, оскільки такий розмір витрат є цілком обґрунтованим та пропорційним до предмета задоволеного позову, складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт та їх обсягом.

Згідно з пунктом четвертим частини першої статті 317 КАС України підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (частина четверта статті 317 КАС України).

Відповідно до частини першої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов переконання, що суд першої інстанції правильно по суті вирішив справу, проте встановлені обставини у справі дають підстави суду апеляційної інстанції змінити рішення суду першої інстанції шляхом зміни його резолютивної частини.

Керуючись ст. ст. 229, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області задовольнити частково.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2024 року в адміністративній справі № 460/4387/24 змінити, замінивши в абзаці третьому його резолютивної частини слова і цифри «10 000,00 (десять тисяч гривень 00 копійок)» на слова і цифри «5000,00 (п`ять тисяч гривень 00 копійок)».

У решті Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2024 року в адміністративній справі № 460/4387/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя Р. Й. Коваль судді В. В. Гуляк Н. В. Ільчишин Повне судове рішення складено 06.11.24