Постанова

від 20.11.2024 по справі 460/4387/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2024 рокуЛьвівСправа № 460/4387/24 пров. № А/857/22698/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р. Й.,

суддів Гуляка В. В.,

Ільчишин Н. В.,

з участю секретаря судового засідання Демидюк О. В.,

представника позивача Лавренчук Т. В.,

представника відповідача Кузьмич Н. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у м. Львові заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Фрост Рівне» про ухвалення додаткового судового рішення про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи № 460/4387/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Фрост Рівне» до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро Фрост Рівне» (далі - позивач, ТОВ «Агро Фрост Рівне») звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Рівненській області) від 05.01.2024 № 15617000703 та № 15817000703.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2024 року позов задоволено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області задоволено частково.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2024 року в адміністративній справі № 460/4387/24 змінено, замінивши в абзаці третьому його резолютивної частини слова і цифри «10000,00 (десять тисяч гривень 00 копійок)» на слова і цифри «5000,00 (п`ять тисяч гривень 00 копійок)».

У решті Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2024 року в адміністративній справі № 460/4387/24 залишено без змін.

05 листопада 2024 року на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду надійшла заява від ТОВ «Агро Фрост Рівне» про ухвалення додаткового судового рішення про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, в якій просило стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 166,75 грн (що складається з гонорару в розмірі 14 000 грн та фактичних витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги в розмірі 1166,75 грн).

15 листопада 2024 року від відповідача надійшло заперечення на цю заяву, в якому він заперечив проти вимоги заяви, вважає, що розмір суми, заявлений у заяві про відшкодування витрат є завищеним та не відповідає критеріям співмірності. Вважає, що заявником не доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими. Просив у задоволенні заяви відмовити.

Згідно з пунктом третім частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частини третьої цієї статті суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

У судовому засіданні представник Товариства підтримала вимоги заяви про ухвалення додаткового рішення з аналогічних підстав; просить заяву задовольнити. Представник відповідача, вважаючи заяву безпідставною, просила в задоволенні заяви відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи, колегія суддів при вирішенні цього питання зазначає таке.

Відповідно до частин першої та сьомої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до статті 134 КАС Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною сьомоюстатті 139 КАС Українипередбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до статей1,30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Судом встановлено, що для отримання правової допомоги у цій справі ТОВ «Агро Фрост Рівне» було укладено з Адвокатським бюро «Миколи Бляшина» Договір про надання правничої допомоги від 19.04.2024, за яким позивач в межах цієї справи відповідно до пункту 3.1 Договору взяв на себе зобов`язання сплатити гонорар за надання правничої допомоги на стадії апеляційного провадження в розмірі 14 000,00 грн.

Крім того, відповідно до пункту 3.5 Договору понесені при виконанні Договору фактичні витрати (витрати на відрядження, добові в розмірі визначеному відповідно до чинного законодавства України, проживання під час відрядження, транспортні витрати та всі інші фактичні витрати, пов`язані з виконанням Договору) підлягають додатковому відшкодуванню Клієнтом відповідно до рахунку.

У рамках надання правової допомоги було понесено також такі додаткові витрати на загальну суму 1166,75 грн (які детально описані у звіті, що додається) до складу яких входять витрати на проїзд для участі у судовому засіданні в апеляційній інстанції, добові. Також у звіті детально описано витрачений час на надання правової допомоги у цій справі в суді апеляційної інстанцій.

При визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 р. у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 р. у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 р. у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 р. у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Аналізуючи викладене, враховуючи що надані адвокатом позивачу послуги в апеляційній інстанції базуються на попередніх послугах, зокрема, підготовленому позові та передбачали також підготовку відзиву на апеляційну скаргу, а також на базі рішення суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що розмір витрат, зазначений позивачем, не є пропорційний обсягу наданої правничої допомоги, як і час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, а тому розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору.

За таких обставин, колегія суддів апеляційного вважає, що відшкодуванню підлягають судові витрати позивача на професійну правничу допомогу, надану на стадії розгляду справи в суді апеляційної інстанції, в розмірі 2500 грн, оскільки такий розмір витрат є цілком обґрунтованим, а також співмірний з виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 135 КАС України витрати, пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони.

Розмір витрат, пов`язаних з переїздом до іншого населеного пункту та за наймання житла стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, визначається вартістю квитків на залізничний, автомобільний, водний, повітряний транспорт або ж підтвердженою вартістю пального, необхідного для переїзду до суду власним автотранспортом.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12 серпня 2020 року у справі № 826/13271/16.

Варто зауважити, що розглядаючи питання відшкодування витрат на правову допомогу, у додатковій постанові від 18 січня 2024 у справі № 9901/459/21 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що «…стягнення витрат на правничу допомогу, до складу якої включено витрати на участь адвоката у судовому засіданні, Велика Палата Верховного Суду визнає виправданим, оскільки участь у судовому засіданні не є формальною присутністю в ньому, а супроводжується підготовкою адвоката до цього засідання, витрачанням часу на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікуванням та безпосередню участю в судовому засіданні. Велика Палата Верховного Суду погоджується із доводами представниці позивачки, що, обов`язок адвоката щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді передбачає не лише відповідальність за якусь одну дію, наприклад, написання процесуального документа чи виступ у суді, а зобов`язує адвоката вчинити комплекс дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав і обов`язків клієнта. Такі стадії представництва інтересів у суді, як прибуття на судове засідання та очікування цього засідання є невідворотними та не залежать від волі чи бажання адвоката». Тобто Великою Палатою Верховного Суду сформульовано правову позицію про те, що до складу часу, витраченого на надання правової допомоги входить не тільки безпосередній час у судовому засіданні, але і час, необхідний адвокату для прибуття у суд, а також для підготовки до судового засідання.

Суд вважає, що наведені представником позивача фактичні витрати, пов`язані з наданням правової допомоги в розмірі 1166,75 грн були необхідними для надання якісної правничої допомоги ТОВ «Агро Фрост Рівне» у цій справі, а тому такі підлягають задоволенню.

Отже, понесені позивачем витрати підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у справі у розмірі 3666,75 грн витрат на правничу допомогу.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про необхідність прийняття додаткового судового рішення та часткового задоволення заяви позивача.

Керуючись статтями 243, 252, 310, 321, 325 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Фрост Рівне» про ухвалення додаткового судового рішення про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи № 460/4387/24 задовольнити частково.

Ухвалити додаткову постанову в адміністративній справі № 460/4387/24.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Фрост Рівне» (код ЄДРПОУ 41818239) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області (код ЄДРПОУ 44070166) 3666 (три тисячі шістсот шістдесят шість) грн 75 коп. судових витрат на професійну правничу допомогу, надану на стадії розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

У задоволенні решти вимог заяви відмовити.

Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Р. Й. Коваль судді В. В. Гуляк Н. В. ІльчишинДодаткова постанова складена у повному обсязі 20 листопада 2024 року.