Рішення

від 04.11.2024 по справі 537/1035/24

КРЮКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Провадження № 2/537/608/2024

Справа № 537/1035/24

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.11.2024 року м. Кременчук

Крюківський районний суд м. Кременчука в складі:

головуючої судді Мурашової Н.В.,

за участю секретаря Дьяченка В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні суду в м.Кременчук Полтавської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Надра», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс»,за участі третіх осіб: Крюківського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про звільнення майна з-під арешту,

у с т а н о в и в:

Короткий зміст позову.

04.03.2024 року до суду надійшов позов ОСОБА_1 , поданий її представником адвокатом Альошкіною О.І., до Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Надра» (далі ПАТ КБ «Надра»), за участі третьої особи Крюківського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) (далі Крюківського ВДВС), в якому просили зняти арешт з нерухомого майна ОСОБА_1 , який накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серія та номер: 38410832, виданий 28.10.2013 року Крюківським ВДВС Кременчуцького міського управління юстиції, перенесено із запису 3708655, опис предмета обтяження: все нерухоме майно, номер запису про обтяження: 12491458.

В обгрунтування позову зазначено, що у липні 2023 року ОСОБА_1 не змогла оформити продаж належної їй квартири за адресою: АДРЕСА_1 , дізналась від нотаріуса, що на її об`єкт нерухомого майна накладений арешт Крюківським ВДВС Кременчуцького МУЮ. В подальшому ОСОБА_1 дізналася, що на виконанні Крюківського ВДВС Кременчуцького МУЮ перебувало виконавче провадження ВП№38410832 за судовим наказом №2н-2995/10 від 29.07.2010 року, виданим Шевченківським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ КБ «Надра» заборгованості за договором кредиту в розмірі 10438,23 грн.

Виконавий документ надійшов до державного виконавця Крюківського ВДВС Кременчуцького МУЮ на виконання 10.06.2013 року. Відкрито виконавче провадження ВП№38410832 13.06.2013 року. 28.10.2013 року Крюківським ВДВС Кременчуцького МУЮ видано постанову про арешт майна боржника та оголошено заборону на його відчуження, а саме на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . А 28.11.2013 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.47 ЗУ «Про виконавче провадження» із зазначенням строку повторного пред`явлення виконавчого документу до виконання 28.11.2014 року. Проте стягувач не звернув повторно виконавчий документ до виконання у визначений строк по теперішній час.

16.02.2024 року ОСОБА_1 , через свого представника, звернулася до Крюківського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) з проханням зняти арешт з належного їй нерухомого майна, накладеного у виконавчому провадженні ВП №38410832. Проте листом за вих.№66603 від 12.09.2023 року їй було відмовлено у знятті арешту, оскільки виконавче провадження ВП №38410832 завершено та відсутні підстави для зняття арешту визначені ЗУ «Про виконавче провадження». Запропоновано звернутися до суду.

Тому ОСОБА_1 звернулася до суду за захистом свого права власності на належне їй нерухоме майно, з дотриманням вимог ст.4 ЦПК України, ст.321, ст.391 ЦК України, ст.40 ЗУ «Про виконавче провадження». (а.с. 1-14).

Відзив відповідача ПАТ «КБ «Надра».

Відповідач ПАТ «КБ «Надра» подав відзив, в якому просив відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 про зняття арешту з майна.

В обгрунтування відзиву зазначено, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб безпосередньо здійснює виведення ПАТ «КБ «Надра» з ринку з 28.09.2020 року. Кошти, надані Банком в кредит є активом Банку та вкючаються до складу ліквідаційної маси для подальшого задоволення вимог кредиторів/вкладників Банку. За даними ЄОІС ПАТ «КБ «Надра» станом на дату запровадження тимчасової адмістраціх у Банку (06.02.2015 року) наявна інформація про кредитний договір від 28.09.2007 року №1810/12/07-ПК, укладений між ОСОБА_1 та ПАТ «КБ «Надра». Право вимоги за цим кредитним договором відступлено ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» (ЄДРПОУ 39508708) на аукціоні у складі лоту GL6N414484 (https://prozorro.sale/). Відповідно до публічного паспорту активу за кредитним договором №1810/12/07-ПК наявна заборгованість, в якій залишок по тілу кредиту 5394,70 грн., залишок по відсоткам 22819,67 грн. залишок по пеням і штрафам 25637,25 грн. Зобов`язання мають виконуватися. Проте боржник ОСОБА_1 не виконала судове рішення, не оплатила борг за кредитним договором. Кредитор у зобов`язанні має право відступити своє право вимоги. Тому відсутні підстави для задоволення позову ОСОБА_2 (а.с.66-96).

Рух справи.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 05.03.2024 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. (а.с. 17-18).

Третя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб подав заяву, в якій просив суд залучити до участі у справі третю особу на стороні відповідача ПАТ «КБ «Надра», яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ФК «СІТІ « Фінанс», враховуючи, що ПАТ «КБ «Надра» відступило ФК «СІТІ «Фінанс» своє право вимоги з ОСОБА_1 по кредитному договору. (а.с.45).

Представник відповідача адвокат Альошкіна О.І. подала заяву, в якій просила залучити до участі у справі відповідачем ФК «СІТІ « Фінанс», враховуючи, що ПАТ «КБ «Надра» відступило ФК «СІТІ « Фінанс» своє право вимоги з ОСОБА_1 по кредитному договору.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 21.05.2024 року за заявою представника позивача адвоката Альошкіної О.І. залучено до участі у справі співвідповідачем Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс». (а.с.102-103).

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 21.06.2024 року закрито підготовче провадження, а справу призначено до судового розгляду. (а.с. 129).

Позиції учасників в судовому засіданні.

Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Альошкіна О.І. в судове засідання не з`явилися, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без їх участі, позов підтримують, просили задовольнити.

Відповідачі ПАТ «Комерційний Банк «Надра», ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» в судове засідання своїх представників не направили, про дату, час та місце проведення засідання повідомлялися належним чином, що підтверджується довідками про доставку електронного документу. Із заявами про відкладення підготовчого засідання не зверталися.

Представник третьої особи Крюківського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), правонаступником якого є Крюківський відділ державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, надав клопотання про розгляд справи у його відсутність.

Представник третьої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в підготовче засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлявся належним чином.

Відповідно до ч.2ст.247 ЦПК України, в разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Обставини, установлені судом.

За Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, інформаційна довідка №368322799 від 04.03.2024 року, нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 , розмір частки 40/400, на підставі свідоцтва про право власності на житло НОМЕР_1 , виданого 03.12.2015 року Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Кременчуцької міської ради. В розділі «Актуальна інформація про державну реєстрацію обтяжень» номер запису про обтяження: 12491458, час державної реєстрації: 06.12.2013; документи, подані для державної реєстрації: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, сері та номер 38410832, видана 28.10.2013 року Крюківським ВДВС Кременчуцького МУЮ. Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 26999574 від 11.12.2015. Вид обтяження: арешт нерухомого майна. Обтяжувач: Крюківський ВДВС Кременчуцького МУЮ. Особа, майно якої обтяжується: ОСОБА_1 . Перенесено із запису: 3708655. Опис предмета обтяження: все нерухоме майно. (а.с.6-7).

Судовим наказом Шевченківського районного суду м. Києва від 20.07.2010 року у справі №2н-2995/10 наказано стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ВАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором №1810/12/07-ПК від 28.09.2007 року в розмірі 10356,45 грн., судові витрати 81,78 грн. (а.с.8).

Листом Крюківського ВДВС у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції №21649 від 21.02.2024 року надано відповідь представнику ОСОБА_1 адвокату Альошкіній О.І. на її запит. Повідомлено, що згідно відомостей Автоматизованої системи виконавчого провадження у відділі на виконанні перебувало виконавче провадження №38410832 з примусового виконання судового наказу №2н-2995/10, виданого 29.07.2010 року Шевченківським районним судом м. Києва, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» боргу за кредитним договором у розмірі 10438,23 грн. Відповідно до положень ст.ст.27, 42 ЗУ «Про виконавче провадження» та п.2 Розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства України від 02.04.2012 року №512/5, з боржників також підлягають стягненню на користь держави виконавчий збір (10% від кожної суми боргу, що підлягає примусовому стягненню) та витрати виконавчого провадження по кожному виконавчому провадженню. Загальна сума до сплати по виконавчому провадженню №38410832 становить 11744,05 грн., з урахуванням виконавчого збору та витрат виконавчого провадження. 28.10.2013 року у межах вказаного вище виконавчого провадження з метою забезпечення реального виконання рішення винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження і внесено обтяження до відповідних державних реєстрів. 28.11.2013 року виконавче провадження завершено на підставі п.2 ч.1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року №606- ХІV (у редакції закону, яка діяла на момент прийняття рішення) у зв`язку з тим, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. У зв`язку із закінченням трирічного строку зберігання виконавчих проваджень, передбаченого п.9.9. Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25.12.2008 року № 2274/5 (який діяв під час прийняття відповідного рішення) виконавче провадження №38410832 знищене. Боржник та його представник не подали державному виконавцю докази того, що борг сплачено на користь стягувача у самостійному порядку, поза межами виконавчого провадження. Оскільки виконавче провадження завершено винесенням постанови про повернення виконавчого документу стягувачу у зв`язку з тим, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, тому відсутні підстави визначені ЗУ «Про виконавче провадження» для зняття арешту з майна боржника, такий висновок узгоджується з правовою позицією ВС у постанові від 22.06.2023 року у справі №2-751/11. Також повідомлено, що на виконанні Крюківського ВДВС перебувають інші виконавчі провадження про примусове стягнення заборгованості з боржника ОСОБА_1 . Питання зняття арешту з майна ОСОБА_1 буде переглянуто в разі надання боржником письмових доказів сплати нею всіх вказаних боргів, сплати виконавчого збору та витрат виконавчого провадження. Роз`яснено ОСОБА_1 право звернутися до суду в порядку ч.5 ст.59 ЗУ «Про виконавче провадження». (а.с.10-12).

ПАТ «КБ «Надра» відступило ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» право вимоги з ОСОБА_1 за кредитним договором №1810/12/07ПК, укладеним між ПАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_1 від 28.09.2007 року, що підтверджено документами про проведення електронного аукціону. (а.с. 45-62).

ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» видало ОСОБА_1 довідку №1-106052 від 16.05.2024 року про те, що заборгованість за кредитним договором №1810/12/07ПК, укладеним між ПАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_1 від 28.09.2007 року, право вимоги за яким було відступлено ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС», станом на 16.05.2024 року погашена шляхом укладення 03.05.2024 року Додаткового Договору про внесення змін та доповнень до Кредитного договору №1810/12/07ПК від 28.09.2007 року. У ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» відсутні претензії фінансового та майнового характеру до ОСОБА_1 за Кредитним договором №1810/12/07ПК від 28.09.2007 року. (а.с.112).

Позиція суду при ухваленні рішення з посиланням на норми права.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення. Способи захисту цивільного права визначені у статті 16 ЦК України.

ЦПК України передбачає, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2).

Вимоги боржника у виконавчому провадженні (власника майна) про зняття (скасування/припинення) арешту з майна, накладеного державним (приватним) виконавцем, мають розглядатись в порядку судового контролю, якщо виконавець повернув виконавчий документ, але не зняв арешт з майна боржника у випадках повернення виконавчого документа з таких підстав: стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа (п.1 ч.1 ст.37 Закону); стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання рішення, за відсутності іншого майна, на яке можливо звернути стягнення (п.1 с.1 ст.37 акону); запроваджено тимчасову адміністрацію банку-боржника, крім рішень немайновоого зарактеру (п.11 ч.1 ст.37 Закону); виконавчий документ повернутий до суду, який його видав (с.я ст.40 Закону).

В усіх інших випадках, коли Закону не встановлює обов`язку виконавця скасувати арешт майна, тобто не можна встановити порушення вимог Закону, вимоги боржника у виконавчому провадженні (власника майна) про зняття (скасування/припинення) арешту з майна, накладеного державним (приватним) виконавцем мають розглядатись в позовному провадженні.

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

За таких обставин суд вважає, що позивач ОСОБА_1 обрала правильний спосіб захисту, звернувшись до суду саме з позовом про звільнення її майна з-під арешту, який був накладений державним виконавцем в межах виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серія та номер: 38410832, виданий 28.10.2013 року Крюківським ВДВС Кременчуцького міського управління юстиції, перенесено із запису 3708655, опис предмета обтяження: все нерухоме майно, номер запису про обтяження: 12491458, оскільки виконавче провадження було завершено на підставі п.2 ч.1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року №606- ХІV (у редакції закону, яка діяла на момент прийняття рішення) у зв`язку з тим, що виконавчий документ був повернутий стягувачу за відсутністю майна у боржника, на яке може бути звернуто стягнення.

Конституцією України передбачено захист права власності. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним (стаття 41 Конституції України).

У ст. 316 ЦК України наведено поняття права власності. Так, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до частин першої, другої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Разом з тим відповідно до ч.4-7 ст. 319 ЦК України, власність зобов`язує. Власник неможе використовуватиправо власностіна шкодуправам,свободам тагідності громадян,інтересам суспільства,погіршувати екологічнуситуацію таприродні якостіземлі. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Разом з тим, відповідно до ч.2 -ч.3 ст.321 ЦК України, особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановленихчастиною другою статті 353цього Кодексу.

З огляду на наведені положення Закону, право власності особи не є абсолютним, а може бути обмежено у визначених законом випадках.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.09.2007 року ПАТ «КБ «Надра» з ОСОБА_1 уклали кредитний договір №1810/12/07-ПК. ОСОБА_1 не виконала своїх зобов`язань, не повернула Банку заборгованість за цим кредитним договором. Банк звертався до суду за захистом своїх прав в наказному провадженні. Судовим наказом Шевченківського районного суду м. Києва від 20.07.2010 року у справі №2н-2995/10 наказано стягнути з ОСОБА_1 на користь ВАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором №1810/12/07-ПК від 28.09.2007 року в розмірі 10356,45 грн., судові витрати 81,78 грн. Судовий наказ перебував на виконанні у Крюківському ВДВС, проте виконавче провадження було завершено на підставі п.2 ч.1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року №606- ХІV (у редакції закону, яка діяла на момент прийняття рішення) у зв`язку з тим, що виконавчий документ був повернутий стягувачу за відсутністю майна у боржника, на яке може бути звернуто стягнення. В подальшому в ПАТ «КБ «Надра» було введено тимчасову адміністрацію, Банк віднесено до категорії неплатоспроможних, а право вимоги до ОСОБА_1 за цим кредитним договором відступлено ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС». Ані державному виконавцю, ані суду боржник ОСОБА_1 та її представник не подали докази на підтвердження погашення заборгованості за виконавчим документом стягувачу, погашення виконавчих витрат у виконавчому провадженні, в якому було накладено арешт на її майно.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, ст.18 ЦПК України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ст.1 ЗУ «Про виконавче провадження» (в чинній редакції), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

З метою примусового виконання судового рішення у ЗУ «Про виконавче провадження» наведено порядок звернення стягнення на майно боржника». (розділ VІІ).

Відповідно до ст. 48 ЗУ «Про виконавче провадження», звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред`явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця).

У ст. 56 ЗУ «Про виконавче провадження» (в чинній редакції), установлено порядок арешту і вилучення майна (коштів) боржника. Так, арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.

Такі положення чинного ЗУ «Про виконавче провадження» корелюються із положеннями ЗУ «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року №606- ХІV (у редакції закону, яка діяла на момент прийняття оспорюваного рішення про накладення арешту на майно).

Так, відповідно до ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження» корелюються із положеннями ЗУ «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року №606- ХІV (у редакції закону, яка діяла на момент прийняття оспорюваного рішення про накладення арешту на майно), арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Суду не доведені підстав вважати, що у виконавчому провадженні №38410832 з примусового виконання судового наказу №2н-2995/10, виданого 29.07.2010 року Шевченківським районним судом м. Києва, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованості за договором кредиту, були порушені вимоги ЗУ «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року №606- ХІV (у редакції закону, яка діяла на момент прийняття оспорюваного рішення про накладення арешту на майно) при накладенні арешту на майно ОСОБА_1 та при завершенні виконавчого провадження у зв`язку з тим, що виконавчий документ був повернутий стягувачу за відсутністю майна у боржника, на яке може бути звернуто стягнення.

Відповідно до ст. 60 ЗУ «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року №606- ХІV (у редакції закону, яка діяла на момент прийняття оспорюваного рішення про накладення арешту на майно, про зняття арешту з майна:

1. Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

2. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

3. З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

4. У разі наявності письмового висновку експерта, уб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зносу, пошкодженням або в разі якщо витрати, пов`язані із зверненням на таке майно стягнення, перевищують грошову суму, за яку воно може бути реалізовано, арешт з майна боржника може бути знято за постановою державного виконавця, що затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копії постанови державного виконавця про зняття арешту з майна надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

5. У всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

6. Зазначені у цій статті постанови можуть бути оскаржені сторонами в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

У ст.59 ЗУ «Про виконавче провадження» (в чинній редакції) установлений порядок зняття арешту з майна.

Так, особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. (ч.1 ст.59).

У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника та/або з електронних грошей, які знаходяться на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку, небанківських надавачів платіжних послуг документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченомупунктами 10,15частини першої статті 34 цього Закону. (ч.2 ст.59).

У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. (ч.3 ст.59).

Відповідно до ч.4 ст.59 ЗУ «Про виконавче провадження» ( в чинній редакції), підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного участині шостійстатті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;

9) підстави, передбаченіпунктом 1-2тапідпунктом 2пункту 10-4розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону;

10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеногочастиною першоюстатті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченомустаттею 11Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".

Відповідно до ч.5 ст.59 ЗУ «Про виконавче провадження» (в чинній редакції), у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Термін «завершення» виконавчого провадження застосовувався у попередній редакції ЗУ «Про виконавче провадження від 21.04.1999 року №606-ХІV як узагальнююче поняття процесуальної стадії. Відповідно до ст.30 цього Закону завершення виконавчого провадження відбувалось у разі: а) закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 49 цього Закону; б) повернення виконавчого документа стягувачу згідно із статтею 47 цього Закону; в) повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього Закону. Чинний Закон «Про виконавче провадження» такий термін (або аналогічний йому за змістом) не використовує.

З аналізу ЗУ «Про виконавче провадження» в чинній редакції чи в редакції, яка діяла на момент прийняття оспорюваного рішення про накладення арешту на майно та завершення виконавчого провадження, не передбачено підстав для зняття арешту з майна боржника, коли не було звернуто стягнення з боржника за виконавчим документом та не відшкодовано виконавчі витрати у виконавчому провадженні, навіть коли виконавче провадження було завершено у зв`язку з тим, що виконавчий документ був повернутий стягувачу за відсутністю майна у боржника, на яке може бути звернуто стягнення.

Твердження позивача та її представника про те, що стягувачем пропущено строк повторного звернення виконавчого документа до примусового виконання після поверення його за відсутністю майна у боржника, на яке може бути звернуто стягнення, не має правового значення для вирішення питання про скасування арешту з майна боржника, коли не погашена заборгованість на виконання судового рішення та не сплачено виконавчі витрати, понесені у виконавчому провадженні, в якому накладено цей арешт. Законодавство не містить такої підстави для зняття арешту з майна боржника, накладеного у виконавчому провадженні.

Посилання позивача та її представника про те, що було погашено заборгованість за виконавчим документом (судовим наказом) та оплачено виконавчі витрати не підтведжено належними та допустимими доказами. А рішення суду не може грунтуватися на припущеннях.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Розподіл судових витрат

За правилом частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).

Керуючись ст.ст. 5-19, 76, 77, 81, 141, 258-259, 263-265, 268, 272, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Надра», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс»,за участі третіх осіб: Крюківського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про звільнення майна з-під арешту.

Інформація про сторони:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач ПАТ КБ «Надра», ЄДРПОУ 20025456, місце розташування: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17.

Відповідач: ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» , ЄДРПОУ 39508708, місце розташування: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 37-41.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 14.11.2024 року.

Суддя Мурашова Н.В.