Рішення

від 08.11.2024 по справі 140/8885/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2024 року ЛуцькСправа № 140/8885/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Шепелюка В.Л., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дім на Словацького» до Виконавчого комітету Луцької міської ради, Луцької міської ради про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дім на Словацького» (надалі ОСББ «Дім на Словацького» звернулося з позовом до Виконавчого комітету Луцької міської ради (відповідач 1), Луцької міської ради (відповідач 2) про визнання протиправним рішення Виконавчого комітету Луцької міської ради за підписом заступника міського голови ЧебелюкІ.І. (вих. № 6-13/588/2024 від 01.05.2024) про повернення заяви та доданих до неї документів без розгляду на постійно діючій комісії з питань земельних відносин та земельного кадастру і сесії Луцької міської ради до закінчення дії воєнного стану в Україні або внесення відповідних змін до чинного законодавства; зобов`язання Луцьку міську раду розглянути заяву ОСББ «Дім на Словацького» від 09.04.2024 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,16 га на вул. Словацького, 24 у м. Луцьку для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, з метою її подальшої передачі у власність об`єднання на першому черговому пленарному засіданні, яке відбудеться після набрання рішенням суду законної сили.

В обґрунтування позову представник позивача вказав, що 09.04.2024 ОСББ «Дім на Словацького» звернулось до Луцької міської ради через Центр надання адміністративних послуг у місті Луцьку з заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,16 га на АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, з метою її подальшої передачі у власність об`єднанню. У подальшому, 01.05.2024 ОСББ «Дім на Словацького» отримало відповідь від виконавчого комітету Луцької міської ради за підписом заступника міського голови ЧебелюкІ.І. (вих. №6-13/588/2024 від 01.05.2024) про повернення заяви та доданих до неї документів без розгляду на постійно діючій комісії з питань земельних відносин та земельного кадастру і сесії Луцької міської ради до закінчення дії воєнного стану в Україні або внесення відповідних змін до чинного законодавства у відповідності до положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану». Зокрема, підпунктом 5 пункту 1 частини 1 цього Закону внесені зміни до Розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України, який доповнено пунктом 27 щодо заборони безоплатної передачі земель державної комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації.

Позивач вважає таке рішення протиправним та таким, що порушує його майнові права, оскільки пунктом 14 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель» з 19.11.2022 обмеження щодо безоплатної передачі земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), вичерпало свою дію. Відтак, на переконання позивача, вичерпало свою дію і обмеження щодо надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі (а.с.21-26).

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства (далі КАС України).

Луцькою міською радою подано відзив, у якому відповідач 2 заперечує проти задоволення позовних вимог, мотивуючи це тим, що Виконавчим комітетом Луцької міської ради рішення за результатами розгляду звернення ОСББ «Дім на Словацького» не приймалось, а було надіслано лише лист за підписом заступника міського голови ОСОБА_1 . Окрім цього, ОСББ «Дім на Словацького» може отримати земельну ділянку для обслуговування багатоквартирного будинку лише на праві постійного користування, оскільки підпадає під обмеження, яке встановив законодавець під час військового стану щодо розпорядження землями комунальної власності. Прохальна частина позовної заяви місить лише вимоги зобов`язального характеру без обґрунтування позивачем протиправності дій Луцької міської ради (а.с.34-38).

Інших заяв по суті справи на адресу суду від учасників справи не надходило.

Перевіривши письмовими доказами доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

27.10.2021 в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстровано Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дім на Словацького», яке відповідно до пункту 3 розділу 1 статуту ОСББ «Дім на Словацького» діє відповідно до положень Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» (а.с.7-12).

09.04.2024 ОСББ «Дім На Словацького» звернулось до Луцької міської ради через Центр надання адміністративних послуг у місті Луцьку з заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,16 га на АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, з метою її подальшої передачі у власність об`єднанню. До заяви додані копії відповідних документів: довіреність уповноваженої особи, статут ОСББ, протокол загальних зборів ОСББ, графічні матеріали, на яких зазначене місце розташування та орієнтовний розмір земельної ділянки, технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна, яке розміщене на земельній ділянці, графічний додаток до рішення Луцької міської ради (а.с.45-57).

Листом Виконавчого комітету Луцької міської ради від 01.05.2024 за підписом заступника міського голови ЧебелюкІ.І. (вих. № 6-13/588/2024 від 01.05.2024) ОСББ «Дім на Словацького» повернуто заяву та додані до неї документи без розгляду на постійно діючій комісії з питань земельних відносин та земельного кадастру і сесії Луцької міської ради до закінчення дії воєнного стану в Україні або внесення відповідних змін до чинного законодавства у відповідності до положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» (а.с.13).

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Відповідно до частин 2, 4статті 42 Земельного кодексу Україниземельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками. Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі відповідної землевпорядної документації.

Стаття 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»визначає, що об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулювання правових, організаційних та економічних відносин, пов`язаних з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління визначеніЗаконом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

Згідно з визначеннями, наведеними у даному Законі, співвласник багатоквартирного будинку (далі - співвласник) - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку.

Спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

За правилами частини першоїстатті92 Земельного кодексу Україниправо постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Згідно з підпунктом «д»частини другоїстатті 92 Земельного кодексу Україниправа постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Підпунктом«а»частини другоїстатті 83 Земельного кодексу Українивстановлено, що у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Відповідно до частин 1, 2статті 116 Земельного кодексу Українигромадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до абзацу першого частини першоїстатті 116 Земельного кодексу Українигромадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (частина другастатті 116 Земельного кодексу України).

Частиною першоюстатті 122 Земельного кодексу Українивизначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно з частиною першоюстатті 134 Земельного кодексу Українипередача воренду земельних ділянок, що перебувають удержавнійабокомунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначенимистаттею 122 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьоїстатті 134 Земельного кодексу Українипередача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьоюстатті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленомустаттею 123 цього Кодексу.

Так, частиною першоюстатті 123 Земельного кодексу Українивизначено, що наданняземельних ділянокдержавної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади абоорганами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставіпроектів землеустроющодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Згідно з частиною другоюстатті 123 Земельного кодексу Україниособа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності запроектом землеустроющодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку довідповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначенихстаттею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та їїцільове призначення.До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки).Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначенихстаттею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною третьоюстатті 123 Земельного кодексу Українивизначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розробленняпроекту землеустроющодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земельадміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленомузакономпорядку.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначенихстаттею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивовану відмову у його наданні, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, і якій належить право власності на об`єкт нерухомості (жилий будинок, іншу будівлю, споруду), розташований на такій земельній ділянці, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відповідно до частини першоїстатті 26 Закону України«Про місцеве самоврядування в Україні»від 21.05.1997 №280/97-ВРвиключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Частиною п`ятоюстатті 46 цього Законупередбачено, що сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що юридичні особи на підставі клопотання, до якого додані графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, мають право отримувати в оренду земельні ділянки комунальної власності за рішенням органів місцевого самоврядування, прийнятим у місячний строк, про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою про відведення земельної ділянки.

При цьому ухвалення позитивного рішення або надання мотивованої відмови у наданні відповідного дозволу є результатом певної правової процедури, яка йому передує. Тобто, відповідно достатті 123 Земельного кодексу України , порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування передбачає визначену земельно-правову процедуру, яка включає послідовні стадії.

Отже, всі дії відповідних суб`єктів земельно-правової процедури є взаємопов`язаними, послідовними і спрямовані на досягнення результату у вигляді отримання земельної ділянки у користування.

Визначена законом процедура є способом дій відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування у відповідь на звернення юридичної особи щодо того чи іншогоземельногопитання. У світлі вимог частини другоїстатті 19 Конституції Українидотримання відповідним органом встановленої законом процедури є обов`язковим.

За такого правового регулювання суд вважає, що бездіяльність органу місцевого самоврядування стосовно не розгляду звернення особи щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, створює перешкоди для подальшого позитивного вирішення питання на користь особи, а тому може бути предметом судового оскарження.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 15.08.2019 у справі №0440/5781/18 (номер в Єдиному державному реєстрі судових рішень83647803) та від 17.12.2018 у справі №509/4156/15-а (номер в Єдиному державному реєстрі судових рішень78626478).

Верховний Суд у постановах від 24.01.2019 у справі № 806/2978/17 (номер в Єдиному державному реєстрі судових рішень79382838), від 27.01.2019 у справі №806/2981/17 (номер в Єдиному державному реєстрі судових рішень79383043) та від 20.03.2019 у справі №826/1106/16 (номер в Єдиному державному реєстрі судових рішень80607056) зазначив, що відсутність рішення про надання дозволу або відмову у наданні дозволу в межах встановленого законом місячного строку свідчить про протиправну бездіяльність відповідного органу і надає особі право замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу відповідно до абзацу 3 частини третьоїстатті 123 Земельного кодексу України.

Відповідно до частини п`ятоїстатті 242 КАС Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною шостоюстатті 13 Закону України«Про судоустрій і статус суддів»від 02.06.2016 №1402-VIIIпередбачено, щовисновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Таким чином, обов`язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови.

Суд зазначає, що у цій справі Луцька міська рада за наслідками розгляду звернення позивача в силу вимог Земельного кодексу УкраїнитаЗакону України «Про місцеве самоврядування»була зобов`язана прийняти відповідне управлінське рішення, у той час як відповідач 2не прийняв жодного рішення.

Суд вважає, що відсутність належним чином оформленого рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування багатоквартирного будинку чи відмову у його наданні, свідчить про те, що Луцька міська рада не прийняла у встановлений строк жодного рішення з числа тих, які орган місцевого самоврядування повинен був прийняти за законом.

Відповідно до частин першої та другоїстатті 77КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Оскільки матеріали справи свідчать, що Луцька міська рада за результатами розгляду звернення позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не прийняла рішення ані про надання такого дозволу, ані про відмову у його наданні, та відповідачем 2 не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження протилежного, судвважає, що в діях Луцької міської ради наявна протиправна бездіяльність.

У цій справі з метою захисту порушеного права позивача ефективним та належним, за встановлених обставин, є такий спосіб захисту порушених прав, як зобов`язання відповідача 2 розглянути заяву позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, оскільки за результатом клопотання та доданих до нього документів на предмет наявності підстав для надання дозволу або відмови у його наданні не було відповідачем розглянуто по суті.

Згідно з частиною першоюстатті 9 КАС Українирозгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першоюстатті 72 КАС Українивстановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другоїстатті 73 КАС Українипредметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та другастатті 76 КАС України).

Відповідач 2, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів на підтвердження правомірності своїх дій.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову частково.

Вирішуючи питання про спосіб захисту порушеного права ОСББ «Дім на Словацького», суд виходить з того, що відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Судом встановлено, що Виконавчим комітетом Луцької міської ради рішення за результатами розгляду звернення ОСББ «Дім на Словацького» не приймалось, а листом за підписом заступника міського голови ОСОБА_2 (вих. №6-13/588/2024 від 01.05.2024) повернуто позивачу заяву та додані до неї документи без розгляду на постійно діючій комісії з питань земельних відносин та земельного кадастру і сесії Луцької міської ради до закінчення дії воєнного стану в Україні або внесення відповідних змін до чинного законодавства. Разом з тим, позивач помилково вважає, що лист Виконавчого комітету Луцької міської ради від 01.05.2024 № 6-13/588/2024 є рішенням актом індивідуальної дії. Відтак позовні вимоги в цій частині до задоволення не підлягають.

Як визначено частинами першою, третьою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Звертаючись до суду, позивач сплатив судовий збір у сумі 6053,00 грн, що підтверджується квитанцією від 03.09.2024 №52, випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету (а.с.27, 29).

Оскільки позовні вимоги задоволені частково, то на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Луцької міської ради судові витрати у сумі 3028,00 грн.

Керуючись статтями 2, 72-77, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дім на Словацького» (43025, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Словацького, будинок 24, код ЄДРПОУ 44557097) до Виконавчого комітету Луцької міської ради (43025, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Б. Хмельницького, будинок 19, код ЄДРПОУ 04051327), Луцької міської ради (43025, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Б. Хмельницького, будинок 19, код ЄДРПОУ 34745204) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Луцької міської ради щодо не розгляду заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дім на Словацького» від 09 квітня 2024 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності орієнтовною площею 0,16 га по вулиці Словацького, 24 у місті Луцьку для будівництва та обслуговування житлового будівництва з метою її подальшої передачі у власність.

Зобов`язати Луцьку міську раду розглянути заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дім на Словацького» від 09 квітня 2024 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності орієнтовною площею 0,16 га по вулиці Словацького, 24 у місті Луцьку для будівництва та обслуговування житлового будівництва з метою її подальшої передачі у власність.

У решті позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дім на Словацького» за рахунок бюджетних асигнувань Луцької міської ради судові витрати у сумі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім грн 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В. Л. Шепелюк