Рішення

від 08.11.2024 по справі 380/16005/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2024 року Справа№380/16005/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Галатіної О.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ДУ Інститут медицини праці ім. Ю.І. Кундієва національної академії медичних наук України, третя особа: КНО ЛОР Львівська обласна клінічна лікарня профпатологічне відділення про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, суд -

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ДУ Інститут медицини праці ім. Ю.І. Кундієва національної академії медичних наук України, третя особа: КНО ЛОР Львівська обласна клінічна лікарня профпатологічне відділення про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позову зазначив, що у 2020 році отримав ІІІ групу інвалідності, документи про що видані на тимчасово окупованій території. 05.09.2023 року позивач прибув на контрольовану територію України та 20.09.2023 року отримав медичний висновок КНО ЛОР Львівська обласна клінічна лікарня, в якому зазначено щодо основного діагнозу позивача: коніотуберкульоз встановлено у 2017 році Донецькому НДІ та рекомендовано за складністю експертного випадку скерувати до ДУ Інститут медицини праці ім. Ю.І. Кундієва національної академії медичних наук України з метою переосвідчення.

В подальшому заявою від 07.03.2024 року ОСОБА_1 звернувся до установи відповідача з приводу проведення переосвідчення. Проте заява позивача задоволена не була через те, що професійне захворювання встановлене саме на тимчасово непідконтрольній території (м. Донецьк). Позивач наголошує, що вся окупована територія є територією України, та просить суд:

визнати протиправними дії ДУ Інститут медицини праці ім. Ю.І. Кундієва національної академії медичних наук України;

зобов`язати ДУ Інститут медицини праці ім. Ю.І. Кундієва національної академії медичних наук України провести переосвідчення на підставі медичного висновку КНО ЛОР Львівська обласна клінічна лікарня із встановленням наявності виявленого професійного захворювання.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 29 липня 2024 адміністративну справу №380/16005/24 передано за підсудністю до Донецького окружного адміністративного суду.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26.08.2024 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до ДУ Інститут медицини праці ім. Ю.І. Кундієва національної академії медичних наук України, третя особа: КНО ЛОР Львівська обласна клінічна лікарня профпатологічне відділення про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії. Відкрито провадження в адміністративній справі № 380/16005/24.

Ухвалою від 25.10.2024 року позовну заяву залишено без руху і встановлено позивачеві десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви.

06.11.2024 року позивачем усунуто недоліки, визначені в ухвалі від 25.10.2024 року.

Ухвалою від 07.11.2024 року продовжено розгляд справи.

Відповідач правом на надання відзиву не скористався.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України відовідно паспорту НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , є пенсіонером за віком згідно посвідчення НОМЕР_2 , має статус ВПО відповідно довідки від 05.08.2023 року № 1309-7001854581.

Відповідно довідки медико-соціальної експертної комісії №069542 серії 16 ААА від 25.05.2020 року, яка видана у м. Донецьку, позивач має інвалідність третьої групи, освідчення: повторне.

Відповідно до медичного висновку КНО ЛОР Львівська обласна клінічна лікарня від 20.09.2023 року № 997, наданого на підставі протоколу засідання лікарсько-експертної комісії від 19.09.2023 року № 71-4/1000, основний діагноз позивача: коніотуберкульоз встановлено у 2017 році Донецькому НДІ та рекомендовано за складністю експертно випадку скерувати до ДУ Інститут медицини праці ім. Ю.І. Кундієва національної академії медичних наук України з метою переосвідчення.

Заявою від 07.03.2024 року ОСОБА_1 звернувся до установи відповідача з приводу проведення переосвідчення на підставі медичного висновку КНО ЛОР Львівська обласна клінічна лікарня від 20.09.2023 року № 997.

Листом відповідача від 19.02.2024 року № 2/28 до позивача доведено, що ЛЕК не може приймати до уваги надані документи про встановлення професійного захворювання так як воно постановлене не на території України та в розбіжності з чинним законодавством. Для встановлення професійного захворювання необхідні документи, отримані на території підконтрольній Україні і тільки тоді вони можуть бути розглянуті.

З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною п`ятою статті 17 Основного Закону передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно зі статтею 3 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні від 21.03.1991 №875-XII, інвалідність як міра втрати здоров`я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я. Положення про медико-соціальну експертизу затверджується Кабінетом Міністрів України з урахуванням думок громадських організацій осіб з інвалідністю.

Статтею 1 Закону України Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні від 06.10.2005 №2961-IV передбачено, що медико-соціальна експертиза встановлення ступеня стійкого обмеження життєдіяльності, групи інвалідності, причини і часу їх настання, а також доопрацювання та затвердження індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (дитини з інвалідністю) в рамках стратегії компенсації на основі індивідуального реабілітаційного плану та комплексного реабілітаційного обстеження особи з обмеженням життєдіяльності.

За змістом статті 7 вказаного Закону, медико-соціальна експертиза осіб з обмеженнями повсякденного функціонування та осіб з інвалідністю проводиться медико-соціальними експертними комісіями, а дітей - лікарсько-консультативними комісіями закладів охорони здоров`я.

Особа з обмеженнями повсякденного функціонування направляється для проходження медико-соціальної експертизи з метою підтвердження стійкого обмеження життєдіяльності та встановлення статусу "особа з інвалідністю" або "дитина з інвалідністю" у разі виявлення мультидисциплінарною реабілітаційною командою ознак стійкого обмеження життєдіяльності, що зазначається в індивідуальному реабілітаційному плані.

Залежно від ступеня стійкого розладу функцій організму, зумовленого захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, та можливого обмеження життєдіяльності при взаємодії із зовнішнім середовищем внаслідок втрати здоров`я особі, визнаній особою з інвалідністю, встановлюється перша, друга чи третя група інвалідності.

Медико-соціальні експертні комісії визначають, зокрема:

- групу інвалідності, її причину і час настання. Особа може одночасно бути визнана особою з інвалідністю однієї групи і лише з однієї причини. При підвищенні групи інвалідності в разі виникнення більш тяжкого захворювання причина інвалідності встановлюється на вибір особи з інвалідністю. У разі якщо однією з причин інвалідності є інвалідність з дитинства, вказуються дві причини інвалідності;

- види трудової діяльності, рекомендовані особі з інвалідністю за станом здоров`я. Висновок про нездатність до трудової діяльності внаслідок інвалідності готується виключно за згодою особи з інвалідністю (крім випадків, коли особу з інвалідністю визнано недієздатною);

- ступінь втрати здоров`я, групу інвалідності, причину, зв`язок і час настання інвалідності громадян, які постраждали внаслідок політичних репресій або Чорнобильської катастрофи, військової агресії Російської Федерації проти України.

Медико-соціальні експертні комісії:

- встановлюють компенсаторно-адаптаційні можливості особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації;

- складають (коригують) індивідуальну програму реабілітації особи з інвалідністю, в якій визначаються реабілітаційні заходи і строки їх виконання, та здійснюють контроль за повнотою та ефективністю виконання цієї програми;

- вивчають виробничі, медичні, психологічні, екологічні, соціальні причини виникнення інвалідності, її рівня і динаміки та беруть участь у розробленні комплексних заходів щодо профілактики і зниження рівня інвалідності серед повнолітніх осіб, удосконалення реабілітаційних заходів;

- забезпечують своєчасний огляд (переогляд) повнолітніх осіб з порушеннями стану здоров`я, осіб з інвалідністю. У разі якщо особа, яка звертається для встановлення інвалідності, не може прибути на огляд (переогляд) до комісії за станом здоров`я згідно з висновком лікарсько-консультативної комісії, огляд (переогляд) проводиться за місцем її проживання (вдома), у тому числі за місцем проживання у стаціонарних установах для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, закладах соціального захисту для бездомних осіб та центрах соціальної адаптації осіб або в закладах охорони здоров`я, в яких така особа перебуває на лікуванні;

- вносять до централізованого банку даних з проблем інвалідності інформацію про повнолітніх осіб, яких визнано особами з інвалідністю.

Медико-соціальні послуги з огляду повнолітніх осіб і послуги лікарсько-консультативних комісій з огляду дітей надаються безоплатно.

Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності медико-соціальними експертними комісіями та лікарсько-консультативними комісіями закладів охорони здоров`я затверджуються Кабінетом Міністрів України.

У свою чергу, процедуру проведення медико-соціальної експертизи хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації визначає Положення про медико-соціальну експертизу, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 (далі Положення про МСЕ).

Так, відповідно до абзацу першого пункту 3 Положення про МСЕ, медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Медико-соціальна експертиза потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання проводиться після подання акта про нещасний випадок на виробництві, акта розслідування професійного захворювання за встановленими формами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 р. № 337 Про затвердження Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві (Офіційний вісник України, 2019 р., № 34, ст. 1217), висновку спеціалізованого медичного закладу (науково-дослідного інституту професійної патології чи його відділення) про професійний характер захворювання, направлення лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я або роботодавця чи профспілкового органу підприємства, на якому потерпілий одержав травму чи професійне захворювання, або територіального органу Пенсійного фонду України, суду чи прокуратури.

Відповідно матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з метою проведення переосвідчення, нещасний випадок отриманий на виробництві, професійне захворювання встановлене на тимчасово непідконтрольній території.

Пунктом 4 Положення про МСЕ визначено, що медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії (далі - комісії), з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров`я при Міністерстві охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.

Комісії перебувають у віданні МОЗ і утворюються за таким територіальним принципом: Кримська республіканська; обласні; центральні міські у мм. Києві та Севастополі (далі - центральні міські); міські, міжрайонні, районні.

МОЗ утворює Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ, яку очолює головний лікар.

Згідно з пунктом 15 Положення про МСЕ, комісії проводять своєчасно огляд (повторний огляд) осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за місцем їх проживання або лікування, у тому числі за місцем їх проживання або місцем перебування у закладах соціального захисту для бездомних осіб та центрах соціальної адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі, за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після пред`явлення паспорта чи іншого документа, що засвідчує особу.

Пунктом 17 цього Положення передбачено, що медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб інваліда, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Комісія під час встановлення інвалідності керується Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затвердженою МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики та Радою Федерації незалежних профспілок України (пункт 20 Положення про МСЕ).

З огляду на наведене, слід дійти висновку, що обов`язковою умовою для проведення медико-соціальної експертизи особи, яка звернулася до медико-соціальної експертної комісії з метою встановлення інвалідності, є наявність у такої особи направлення лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я, виданого за результатами проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

При цьому, суд зауважує, що відповідальність за якість медичного обстеження, своєчасність та обґрунтованість направлення громадян на медико-соціальну експертизу покладається на керівника лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я (абзац перший пункту 18 Положення про МСЕ).

Як визначено п. 19 Положення про МСЕ, Комісія проводить засідання у повному складі і колегіально приймає рішення. Відомості щодо результатів експертного огляду і прийнятих рішень вносяться до акта огляду та протоколу засідання комісії, що підписуються головою комісії та її членами і засвідчуються печаткою.

За наявності заперечень представників Пенсійного фонду України комісія направляє особу, що звернулася для встановлення інвалідності, на додаткове медичне обстеження, яке проводиться без урахування висновку попередньої лікарсько-консультативної комісії. Остаточне рішення приймається комісією за результатами додаткового медичного обстеження, обсяги якого визначаються комісією з урахуванням характеру та важкості захворювання.

Як визначено п. 7 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317, Комісія проводить огляд тимчасово непрацездатної особи, що звернулася для проведення медико-соціальної експертизи, протягом п`яти робочих днів з дня надходження направлення лікарсько-консультативної комісії та приймає рішення про наявність чи відсутність інвалідності. За наявності підстав для заочного проведення медико-соціальної експертизи, визначених у пункті 5 цього Положення, комісія проводить експертизу протягом трьох робочих днів з дня надходження направлення лікарсько-консультативної комісії. Якщо комісія не прийняла рішення про продовження строку тимчасової непрацездатності, листок непрацездатності закривається датою проведення огляду.

Резюмуючи вказане суд зауважує, що за результатами розгляду наданих позивачем документів, Комісія повинна прийняти рішення про наявність інвалідності або про її відсутність, проте таке рішення в межах даного спору прийнято не було.

Окремо суд звертає увагу на те, що відповідно п. 9 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, інвалідність, що настала внаслідок нещасного випадку на виробництві, встановлюється на підставі результатів огляду потерпілого членами комісії та акта про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, за формою, визначеною постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1112 (Офіційний вісник України, 2004 р., № 35, ст. 2337), або на підставі рішення суду про встановлення факту отримання травми на виробництві.

Відтак, враховуючи те, що законодавством визначено обов`язковість прийняття відповідного рішення за наслідками вирішення питання про наявність або про відсутність інвалідності, проте в межах даного спору відповідачем таке рішення прийнято не було, суд вважає за належне визнати протиправними дії ДУ Інститут медицини праці ім. Ю.І. Кундієва національної академії медичних наук України щодо не розгляду по суті заяви ОСОБА_1 від 07.03.2024 року; зобов`язати ДУ Інститут медицини праці ім. Ю.І. Кундієва національної академії медичних наук України розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.03.2024 року на підставі висновків суду, зазначених у даному рішенні.

Позовні вимоги щодо проведення переосвідчення на підставі медичного висновку КНО ЛОР Львівська обласна клінічна лікарня із встановленням наявності виявленого професійного захворювання є передчасними та задоволенню не підлягають.

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відтак позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини 1, 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодування або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Оскільки позов задоволено частково, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача судового збору в розмірі 605, 60 грн.

Керуючись положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ДУ Інститут медицини праці ім. Ю.І. Кундієва національної академії медичних наук України, третя особа: КНО ЛОР Львівська обласна клінічна лікарня профпатологічне відділення про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити частково.

Визнати протиправними дії ДУ Інститут медицини праці ім. Ю.І. Кундієва національної академії медичних наук України щодо не розгляду по суті заяви ОСОБА_1 від 07.03.2024 року.

Зобов`язати ДУ Інститут медицини праці ім. Ю.І. Кундієва національної академії медичних наук України розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.03.2024 року на підставі висновків суду, зазначених у даному рішенні суду.

В іншій частині позову, - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної установи Інститут медицини праці ім. Ю.І. Кундієва національної академії медичних наук України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн., 60 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.О. Галатіна