Рішення

від 11.11.2024 по справі 200/3513/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2024 року Справа№200/3513/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Чекменьова Г.А., розглянувши в спрощеному (письмовому) провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАПРОМ» до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕГАПРОМ» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області, в якому просило:

скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-130-53 від 11.03.2024;

зобов`язати вчинити дії з внесення змін до даних інтегрованої картки платника податку щодо дійсної сплати єдиного внеску на дату подання позову, а саме: зарахувати єдиний соціальний внесок за листопад 2019 року в сумі 23553,28 грн, який був сплачений ТОВ «ШАХТОУПРАВЛІННЯ «ДОНБАС» від імені ТОВ «МЕГАПРОМ» платіжним дорученням № 2923 від 20.12.2019 на особисту картку ТОВ «МЕГАПРОМ».

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що спірна вимога містить недійсні дані зі сплати єдиного внеску, оскільки податкових органом не зараховано сплачений платіж ТОВ «Шахтоуправління «ДОНБАС» за договором доручення з ТОВ «МЕГАПРОМ» єдиного соціального внеску за листопад 2019 року в розмірі 23553,28 грн платіжним дорученням № 2923 від 20.12.2019, що було встановлено рішеннями суду. Тому позивач вважає спірну вимогу протиправною та просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою від 10 червня 2024 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою від 24 червня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог та зазначив, що частиною 9 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» визначено, що передача платниками єдиного внеску своїх обов`язків з його сплати третім особам заборонена, крім випадків, передбачених законодавством, а отже податковим органом правомірно не зараховано сплачені суми у розрахунок сплати позивачем єдиного внеску. Уточнив, що сума заборгованості з єдиного внеску, яка утворилась 20.12.2019 відповідно до поданої звітності ТОВ «МЕГАПРОМ» за листопад 2019 року частково погашена платіжним дорученням від 20.01.2020 № 2980 в сумі 21084,80 грн, що має своє відображення в ІКП ТОВ «МЕГАПРОМ» за 2020 рік.

Оскільки станом на 29.02.2024 заборгованість з єдиного внеску по ТОВ «МЕГАПРОМ» становила 316009,98 грн, яка виникла за рахунок несплати сум, самостійно нарахованих платником відповідно до наданої звітності за періоди: листопад 2019 грудень 2020 року; І квартал 2021 ІV квартал 2023 роки відповідачем правомірно сформовано спірну вимогу. Відповідач звернув увагу, що прийнятими рішеннями суду не зобов`язано здійснення коригування відомостей зі сплати єдиного внеску в ІКП ТОВ «МЕГАПРОМ». Тому відповідач вважає, що діяв правомірно.

Позивач надав відповідь на відзив, в якому зауважив на безпідставність винесення спірної вимоги та бездіяльність відповідача щодо виконання рішень судів стосовно не здійснення коригування інтегрованої картки платника податків.

Відповідно до статті 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. До основних засад судочинства відноситься, зокрема, розумний строк розгляду справи судом. Статтею 6 Європейської конвенції з прав людини передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. За визначенням пункту 11 частини першої статті 4 КАС України розумний строк - найкоротший строк розгляду і вирішення адміністративної справи, достатній для надання своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту порушених прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.

Відповідно до наведених норм, здійснюючи судочинство в умовах збройної агресії проти України, враховуючи тимчасову непрацездатність та перенесення відпустки головуючого у справі, справа розглянута безпосередньо після закінчення відпустки, впродовж розумного строку, необхідного для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Мегапром» зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 31023892, створено 28.07.2000 та здійснює неспеціалізовану оптову торгівлю.

Головним управлінням ДПС у Донецькій області 11.03.2024 прийнято податкову вимогу № Ю-130-53 про сплату боргу (недоїмки) (далі вимога), якою ТОВ «МЕГАПРОМ» повідомлено, що станом на 29.02.2024 заборгованість зі сплати єдиного внеску становить 316009,98 грн. Зазначена вимога отримана Товариством 08.04.2024.

Заборгованість виникла за рахунок несплати сум, самостійно нарахованих платником відповідно до наданої звітності за періоди: листопад 2019 грудень 2020 року; І квартал 2021 ІV квартал 2023 роки, що підтверджується відомостями з ІТС ДПС України в інтегрованій картці платника податку (далі ІКП) за технологічним кодом 71010100 «Єдиний внесок, нарахований роботодавцями на суми заробітної плати, винагороди за договорами ЦПХ, допомоги по тимчасовій непрацездатності», а також наданими позивачем роздруківками з електронного кабінету щодо сплати єдиного податку.

Позивачем подано до ДПС України скаргу № 5-юр від 12.04.2024 щодо прийнятої вимоги.

Рішенням ДПС України від 06.05.2024 № 13107/6/99-00-06-02-01-06 не було взято до уваги доводи, викладені у скарзі, та залишено скаргу без задоволення, а вимогу без змін.

У поданій скарзі зазначено, що між ТОВ «МЕГАПРОМ» та ТОВ «Шахтоуправління «Донбас» укладено договір доручення №18/02 від 18 лютого 2019 року, відповідно до якого повірений (ТОВ «Шахтоуправління «Донбас») зобов`язується від імені довірителя (ТОВ «Мегапром») здійснити дії, в тому числі, сплачувати податки, збори та інші обов`язкові платежі.

Так, перераховані 20.12.2019 платіжним дорученням № 2923 кошти платником ТОВ «ШАХТОУПРАВЛІННЯ «ДОНБАС» у сумі 23553,28 грн на виконання договору доручення №18/02 від 18 лютого 2019 року не зараховані відповідачем в рахунок сплати єдиного внеску позивачем та включені до складу боргу (недоїмки) в оскарженій вимозі № Ю-130-53 від 29.02.2024.

Незважаючи на існування судових рішень щодо правомірності сплати ЄСВ, станом на дату винесення вимоги не здійснено зарахування суми платіжного доручення № 2923 від 20.12.2019 та не проведено відповідне коригування відомостей в ІКП ТОВ «МЕГАПРОМ».

Позивач листом від 04.03.2024 № 3-юр звернувся до відповідача із вимогою зарахування єдиного соціального внеску за листопад 2019 року в сумі 23553,28 грн на особисту картку ТОВ «МЕГАПРОМ» (код ЄДРПОУ 31023892). Однак відповідач листом від 03.04.2024 № 4105/6/05-99-19-04 відмовив у здійсненні зарахування платежу в зв`язку з відсутністю законодавчих підстав.

Відповідно до ІКП ТОВ «МЕГАПРОМ» за 2020 рік заборгованість з ЄСВ за листопад 2019 року у сумі 23553,28 грн частково погашена платіжним дорученням від 20.01.2020 №2980 в сумі 21084,80 грн.

З лютого 2020 року інтегрована картка платника ТОВ «Мегапром» не містить відомостей про сплату позивачем (чи ТОВ «Шахтоуправління «Донбас» від імені позивача) єдиного внеску.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд дійшов таких висновків.

В обґрунтування заявлених вимог позивач, в тому числі, послався на наявність декількох вимог, сформованих різними датами, які, на думку позивача, можуть бути одночасно пред`явлені до виконання, що призведе до сумарного стягнення зазначених у вимогах сум та списання коштів понад суму фактично існуючого боргу.

Вказані доводи суд відхиляє, оскільки, пунктом 7 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженоїнаказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449. зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за № 508/26953 (у редакціїнаказу Міністерства фінансів України від 28.03.2016 № 393, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 21.04.2016 № 609/28739) передбачено, якщо протягом наступного базового звітного періоду сума боргу (недоїмки) платника зросла, після проходження відповідних процедур узгодження та оскарження вимога про сплату боргу (недоїмки) подається до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства тільки на суму зростання боргу (недоїмки).

Під сумою зростання боргу (недоїмки) для цілей цього пункту необхідно розуміти:

позитивне значення різниці між сумою боргу платника за даними ІТС станом на кінець календарного місяця та сумою боргу, зазначеною у пред`явленій до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства вимозі, зменшене на суму сплат(и) після такого пред`явлення, якщо сума сплат(и) не більша за суму боргу, зазначену у пред`явленій до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства вимозі;

позитивне значення різниці між сумою боргу платника за даними ІТС станом на кінець календарного місяця та сумою сплат(и) після пред`явлення до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства вимоги, зменшене на суму боргу, зазначену в такій вимозі, якщо сума сплат(и) менша за суму боргу, зазначену у пред`явленій до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства вимозі.

Якщо протягом наступних базових звітних періодів платник повністю погасив суму боргу (недоїмки), зазначену у вимозі про сплату боргу (недоїмки), що подана до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства, податковий орган подає до відповідного органу повідомлення про сплату боргу (недоїмки) за формою згідно з додатком 9 до цієї Інструкції.

Вказані норми Інструкції виключають можливість подвійного чи сумарного стягнення коштів різними вимогами станом на різні дати.

Водночас суд зазначає, що відповідно до преамбули Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VI (далі Закон № 2464-VI) цей Закон визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Відповідно до статті 2 Закону № 2464 дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону № 2464-VI, платниками єдиного внеску, зокрема, є роботодавці.

Частиною 2 статті 6 Закону № 2464-VI встановлено, що платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Порядок обчислення та строки сплати єдиного внеску передбачені статтею 9 Закону № 2464-VІ, якою передбачено, зокрема, що:

- сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь) (ч. 5 ст. 9);

- для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску; Обслуговування коштів єдиного внеску здійснюється згідно з положенням про рух коштів, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування. Розрахункове обслуговування органу доходів і зборів здійснюється відповідно до умов договорів між центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, і власниками рахунків (ч.6 статті 9);

- єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку (ч.7 ст.9);

- днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів (п. 1 ч. 10 ст. 9);

- єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов`язаннями із сплати єдиного внеску зобов`язань із сплати податків, інших обов`язкових платежів, передбаченихзаконом, або зобов`язань перед іншими кредиторами зобов`язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, крім зобов`язань з виплати заробітної плати (доходу) (ч. 12 ст. 9).

Частиною 9 статті 25 Закону № 2464 встановлено, що передача платниками єдиного внеску своїх обов`язків з його сплати третім особам заборонена, крім випадків, передбачених законодавством.

З урахуванням наведеного, суд вказує, що Закон № 2464-VI, який є спеціальним, покладає на позивача, як платника єдиного соціального внеску безумовний, пріоритетний обов`язок зі сплати єдиного соціального внеску шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів з його банківського рахунку.

Разом з тим, судом встановлені обставини, які унеможливлюють виконання позивачем обов`язку щодо сплати єдиного внеску у спосіб, визначений Законом № 2464-VI, тобто шляхом перерахування відповідних коштів з рахунку платника на рахунок органу доходів і зборів.

Отже, в даному випадку спеціальний закон, яким визначається порядок сплати єдиного внеску містить прогалини щодо порядку виконання встановленого цим законом обов`язку платника єдиного внеску щодо його сплати в умовах, зокрема, неможливості застосування регламентованого цим Законом способу виконання відповідного обов`язку.

Наявність таких прогалин обумовлює безпосереднє застосування регламентованих цим Законом принципів: обов`язковості сплати та захисту прав і законних інтересів застрахований осіб, а також положень інших нормативно-правових актів в частині, що не суперечить цьому Закону.

Суд також зазначає, що Закон № 2464-VI передбачає можливість звільнення від виконання обов`язків платників єдиного внеску, визначених частиною другою статті 6 цього Закону, у разі перебування на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" та подання відповідної заяви, проте, як вбачається з позовної заяви позивач не має на меті звільнення від сплати єдиного внеску, а навпаки здійснював пошук шляхів виконання цього обов`язку.

Судом встановлено, що з метою здійснення своєчасної сплати єдиного внеску між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Мегапром» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Шахтоуправління «Донбас» укладено договір доручення №18/02 від 18 лютого 2019 року, відповідно до якого повірений (ТОВ «Шахтоуправління «Донбас») зобов`язується від імені довірителя (ТОВ «Мегапром») здійснити дії, в тому числі, сплачувати податки, збори та інші обов`язкові платежі.

Статтею 1000 Цивільного кодексу України визначено, що за договором доручення одна сторона (повірений) зобов`язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки довірителя.

Відповідно частини 1 статті 1003 Цивільного кодексу України у договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.

Згідно частини 1 статті 1004 Цивільного кодексу України (виконання доручення) повірений зобов`язаний вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення. Повірений може відступити від змісту доручення, якщо цього вимагають інтереси довірителя і повірений не міг попередньо запитати довірителя або не одержав у розумний строк відповіді на свій запит. У цьому разі повірений повинен повідомити довірителя про допущені відступи від змісту доручення як тільки це стане можливим.

Таким чином, основним змістом договору доручення є зобов`язання повіреного вчинити певні юридичні дії від імені та за рахунок довірителя.

Об`єктивною передумовою застосування позивачем положень глави 68 Цивільного кодексу України, яка регулює відносини сторін за договором доручення, щодо доручення третій особі сплати єдиного внеску став факт арешту усіх відкритих рахунків, що належать позивачу.

Укладеним договором доручення передбачено дії, які має вчинити повірений, а саме: сплачувати (перераховувати) заробітну плату, податки, збори та інші обов`язкові платежі, передбачені чинним законодавством України.

Отже, у даному випадку ТОВ «Шахтоуправління «Донбас», перераховуючи єдиний внесок, діяв як повірений від імені та за рахунок позивача, а не як самостійний платник.

Сама лише обставина, що відповідні перерахування власних коштів платника єдиного внеску відбулись не з його власного рахунку, в умовах неможливості використання власних рахунків платника (що не оспорюється сторонами), не свідчить про порушення платником вимог частини дев`ятої статті 25 Закону № 2464-VI.

Враховуючи, що сплачена з боку ТОВ «ШАХТОУПРАВЛІННЯ «ДОНБАС» 20.12.2019 року платіжним дорученням №2923 сума 23553,28 грн із зазначенням призначення платежу: «…сплата на користь ТОВ «Мегапром» ЄСВ 22,0% за листопад 2019 р.» безпідставно не зарахована відповідачем в рахунок сплати внеску та увійшла до суми боргу, визначеного спірною податковою вимогою № Ю-130-53 від 10.08.2020 року, вказана податкова вимога підлягає скасуванню, а заявлені позовні вимоги - задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд зазначає, що за приписами статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому сплачений позивачем судовий збір в сумі 6056 грн підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАПРОМ» ( вул. Щорса, буд.10, кв. 67, м. Селидове, Донецька область, 85400, код ЄДРПОУ 31023892) до Головного управління ДПС у Донецькій області (вул. Італійська, буд. 59, м. Маріуполь, Донецька область, 87515, код ВП 44070187) про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-130-53 від 11.03.2024 Головного управління ДПС у Донецькій області.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Донецькій області внести зміни до даних інтегрованої картки платника податку щодо фактичної сплати єдиного внеску, а саме: зарахувати єдиний соціальний внесок за листопад 2019 року в сумі 23553,28 грн, сплачений ТОВ «ШАХТОУПРАВЛІННЯ «ДОНБАС» від імені ТОВ «МЕГАПРОМ» платіжним дорученням № 2923 від 20.12.2019 на особову картку ТОВ «МЕГАПРОМ».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області (місцезнаходження: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59, ЄДРПОУ 44070187) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАПРОМ» (85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Щорса, буд.10, кв. 67, код ЄДРПОУ 31023892) судовий збір в сумі 6056 (шість тисяч п`ятдесят шість) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення виготовлений та підписаний в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Г.А. Чекменьов