Рішення від 07.11.2024 по справі 260/5680/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

07 листопада 2024 року м. Ужгород№ 260/5680/24 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луцович М.М., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ 20453063), Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, Одеська область, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просить:

1) визнати протиправними дії та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №963270857721 від 27.06.2024 (від 27.06.2024 №1500-0306-9/98164) про відмову ОСОБА_1 у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці, згідно заяви від 21.06.2024 р. та довідки Харківського апеляційного господарського суду №03 від 10.03.2021 р.;

2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області провести ОСОБА_1 , як судді у відставці, перерахунок та виплачувати щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, згідно із довідкою Харківського апеляційного господарського суду №03 від 10.03.2021 р., з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020 року.

В обґрунтування позову позивач зазначила, що з червня 2024 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці. Позивач зазначає, що враховуючи рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 №2-р/2020, судді України, які перебувають у відставці, мають беззаперечне право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання залежно від зміни розміру складових суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді. Оскільки з 01.01.2020 змінились складові суддівської винагороди, то виникли правові підстави для проведення перерахунку її щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, проте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області рішенням №963270857721 від 27.06.2024 протиправно відмовлено позивачу у здійсненні такого перерахунку. Вважаючи таку відмову відповідача у перерахунку щомісячного грошового утримання необґрунтованою та протиправною, позивач звернулася до суду за захистом своїх порушених прав.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження (без виклику сторін).

Не погоджуючись з викладеними позивачем у адміністративному позові аргументами та доводами, відповідач 2 06.09.2024 подав відзив, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог та зазначив наступне. Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 №2-р/2020 з 18.02.2020, порядок визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці регулюється ст.142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», згідно з якою розмір щомісячного довічного грошового утримання не залежить від факту проходження суддею кваліфікаційного оцінювання або призначення на посаду судді за результатами конкурсу. Питання щодо перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці вирішується відповідно до норм ч.4 ст.142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» - у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Представник відповідача зауважив, що з урахуванням ст.58 Конституції України, ст.91 Закону України «Про Конституційний суд України» обставини, які дають право на перерахунок згідно ст.142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», повинні виникнути після 18.02.2020. За твердженнями представника відповідача, оскільки після 18.02.2020 збільшення розміру складових суддівської винагороди, який працює на відповідній посаді, не відбулося, у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно наданої довідки від 10.03.2021 №03 про суддівську винагороду, визначений станом на 18.02.2020, виданої Харківським апеляційним господарським судом, позивачу відмовлено. Відтак, на переконання представника відповідача 2, дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області є правомірними.

Відповідачем 1 18 вересня 2024 року подано до суду відзив на позовну заяву, згідно якого проти позову заперечує у повному обсязі та вказує, що у спірних правовідносинах Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області діяло у відповідності до чинного законодавства та в межах своєї компетенції. Вказує, що на час виникнення спірних відносин у цій справі, право на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, його розмір, врегульовано положеннями статті 142 Закону № 1402-VIII. Таким чином, оскільки чинним Законом № 1402-УІІІ передбачені інші розміри суддівської винагороди та розмір відсотків від неї для нарахування довічного щомісячного грошового утримання, а також виходячи із принципу єдності статусу суддів, відсутні правові підстав для обрахунку (перерахунку) щомісячного довічного грошового утримання виходячи із розміру суддівської винагороди діючого судді та розміру її відсоткового значення одночасно за складовими, які передбачені різними законами. Позивачу згідно рішення, прийнятого за принципом «екстериторіальності» Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області рішення №963270857721 від 27.06.2024 відмовлено у перерахунку довічного грошового утримання суддям, оскільки змін розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді після 18.02.2020 не проводилось. За заявою від 25.02.2020 позивачу проведено перерахунок довічного грошового утримання з 01.01.2020. Іншого чинним законодавством не передбачено. Із приводу позовної вимоги щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області провести перерахунок пенсії позивача зазначає, що ОСОБА_1 фактично спонукає суд перебрати на себе дискреційні повноваження органу Пенсійного фонду, а тому просить суд відмовити у задоволенні позовної заяви.

Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є суддею у відставці Харківського апеляційного господарського суду, з 15 грудня 2016 року отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.16 р.№ 1402-VIII (далі Закон № 1402).

15.12.2016 позивача взято на облік в Київське об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова, а з червня 2024 року позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області.

У зв`язку із зміною розміру складових суддівської винагороди для судді, який працює на відповідній посаді, позивач 21.06.2024 звернулася до відповідача 1 із заявою про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці, до якої додала довідку № 03, видану Харківським апеляційним господарським судом 10.03.2021 р..

З довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №03 від 10.03.2021 вбачається, що станом на 18.02.2020 суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивача як судді у відставці складає 210200,00 грн, у тому числі: посадовий оклад - 131375, 00 грн, надбавка за вислугу років - 78825, 00 грн.

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області рішенням №963270857721 від 27.06.2024 відмовило у перерахунку довічного грошового утримання судді на підставі довідки від 10.03.2021 № 03.

Вказане рішення обґрунтоване тим, що ОСОБА_1 , за заявою від 25.02.2020 проведено перерахунок довічного грошового утримання виходячи із 15 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб з 01.01.2020.

Не погоджуючись з такою відмовою, позивач звернулась з даним позовом до суду, з приводу чого суд зазначає про таке.

Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ст.21, 22 Конституції України права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 64 Конституції України гарантовано, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд, визначає Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIІІ (в редакції на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №1402-VIІІ).

Згідно з п.2 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон України від 07.07.2010 №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів», крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу.

Згідно зі ст.142 Закону №1402-VIII встановлено, що судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

- 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року;

- 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.

Суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

«Прикінцевими та перехідними положеннями» Закону №1402-VIII були передбачені певні особливості визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.

Так, п.22 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII було визначено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом.

Судді, які на день набрання чинності цим Законом пройшли кваліфікаційне оцінювання та підтвердили свою здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, до 01.01.2017 отримують суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів».

До проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» (п.23 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII).

Законом України від 16.10.2019 №193-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування», який набрав чинності 07.11.2019, було виключено зазначені вище пункти 22, 23 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII.

Згідно з п.24 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII розмір посадового окладу судді, крім зазначеного у п.23 цього розділу, становить з 1 січня 2020 року:

а) для судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

б) для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Пунктом 25 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII встановлено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів». За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Досліджуючи поняття «щомісячне довічне грошове утримання судді», Конституційний суд України у мотивувальній частині рішення від 14.12.2011 № 18-рп/2011 вказав, що це утримання є самостійною гарантією незалежності судді та складовою його правового статусу, а правова природа щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та щомісячного грошового утримання діючого судді однакова, а самі ці поняття однорідні та взаємопов`язані, ідентичні, відрізняються лише за способом фінансування: судді у відставці виплату одержують з Пенсійного фонду України за рахунок Державного бюджету, діючі судді - виключно з Державного бюджету України. У цьому ж рішенні Конституційний суд України також вказав про неможливість звуження змісту та об`єму гарантій незалежності суддів, а відповідно, матеріального та соціального забезпечення.

У Рішенні Конституційного Суду України від 03.06.2013 № 3-рп/2013 (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці) зазначено, що визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці. Право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості. Щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу. Конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя.

Конституційний Суд України неодноразово висловлював аналогічні правові позиції у відношенні гарантій незалежності суддів, їх матеріального та соціального забезпечення у своїх рішеннях, а саме: від 24.06.1999 №6-рп/99, від 20.03.2002 №5-рп/2002 (справа про пільги, компенсації та гарантії), від 01.12.2004 №19-рп/2004 (справа про припинення дій чи обмеження пільг, компенсацій та гарантій), від 11.10.2005 №8-рп/2005 (справа про пенсії та щомісячне довічне грошове утримання), від 18.06.2007 №4-рп/2007 (справа про гарантії незалежності суддів), від 22.05.2008 №10-рп/2008, а також у рішенні від 18.02.2020 №2-р/2020.

Рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 №2-р/2020 були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 25 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII зі змінами.

Згідно з ч.1 ст.91 Закону України від 13.07.2017 №2136-VIII «Про Конституційний Суд України» закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.

Отже, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 №2-р/2020 Закон №1402-VIII не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.

Частиною 3 ст.135 Закону №1402-VІІІ (у редакції закону до 16.10.2019) було обумовлено, що базовий розмір посадового окладу судді становить:

1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування від 16.10.2019 №193-ІХ внесено зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у п.3 ч.3 ст.135 цифри « 75» замінити цифрами « 55».

Відтак, редакція ч.3 ст.135 Закону №1402-VІІІ (у редакції Закону від 16.10.2019) обумовлено, що базовий розмір посадового окладу судді становить:

1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

3) судді Верховного Суду - 55 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Рішенням Конституційного Суду України від 11.03.2020 №4-р/2020 визнано неконституційним положення п.3 ч.3 ст.135 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», в редакції Закону України від 16.10.2019 №193-ІХ.

Положення п.3 ч.3 ст.135 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», в редакції Закону України від 16.10.2019 №193-ІХ стосувались розміру суддівської винагороди діючого судді Верховного Суду.

Наведене в сукупності свідчить, що з дня ухвалення Конституційним Судом України рішень від 18.02.2020 №2-р/2020 та від 11.03.2020 №11-р/2020 Закон України від 02.06.2016 №1402-VIII не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.

Відтак, з 19.02.2020 у позивача виникло право (підстава) на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді відповідно до Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII.

Стосовно аргументів пенсійного органу щодо відсутності підстав для здійснення перерахунку довічного грошового утримання на підставі довідки, виданої Харківським апеляційним господарським судом №03 від 10.03.2021, слід зазначити наступне.

В контексті спірних правовідносин суд звертає увагу, що відповідно до п.2 розділу ІІІ Порядку подання документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 №3-1 встановлено, що до заяви про перерахунок щомісячного довічного утримання додається довідка про суддівську винагороду (довідка про винагороду судді КСУ) працюючого судді за відповідною посадою станом на дату, з якої відбулось підвищення розміру суддівської винагороди.

При цьому, додатком 1 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України затверджено форму довідки для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці.

У матеріалах справи наявна копія довідки Харківського апеляційного господарського суду №03 від 10.03.2021 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці, які видано у відповідності до Додатку 2 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України.

При цьому, суд зазначає, що вказану довідку видано на підставі Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» та рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 №2-р/2020.

Отже, з урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що довідка Харківського апеляційного господарського суду №03 від 10.03.2021 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці, є підставою для перерахунку довічного грошового утримання позивача.

Водночас, суд звертає увагу, що у відповідача відсутні повноваження перевіряти розмір суддівської винагороди, зазначений у довідці про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Пунктом 19 ч.1 ст.4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Суд зазначає, що за результатом розгляду заяви позивача Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області було прийнято рішення №963270857721 від 27.06.2024 про відмову в перерахунку довічного грошового утримання суддів у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», яке за своєю суттю є відмовою у перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області у перерахунку та виплаті позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020 згідно довідки Харківського апеляційного господарського суду про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №03 від 10.03.2021, є протиправним.

З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області як орган, в якому на обліку перебуває позивач, здійснити перерахунок та виплату позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020 згідно довідки Харківського апеляційного господарського суду про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №03 від 10.03.2021, з урахуванням фактично виплачених сум.

За нормами ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Наведене свідчить про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Позивач сплатила судовий збір у розмірі 968,96 грн, тому ці витрати слід присудити на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 2, яким прийнято протиправне рішення про відмову у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Керуючись ст.6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ 20453063), Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, Одеська область, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про відмову у перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці відповідно Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №963270857721 від 27.06.2024, яким ОСОБА_1 відмовлено у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно довідки Харківського апеляційного господарського суду №03 від 10.03.2021.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020 згідно довідки Харківського апеляційного господарського суду №03 від 10.03.2021, з урахуванням фактично виплачених сум.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 968,96 грн (дев`ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, Одеська область, 65012, код ЄДРПОУ 20987385).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяМ.М. Луцович