Ухвала

від 13.11.2024 по справі 280/8315/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2024 року Справа № 280/8315/24 Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Садовий І.В., розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Левадія» про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу у справі

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Левадія» (вул. Закарпатського Легіону, буд. 2, оф.417, м. Запоріжжя, 69059; код ЄДРПОУ 32711922)

до Головного управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка,буд. 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ ВП 44116011); Державної податкової служби України (Львівська площа, буд.8, м. Київ, 04053; код ЄДРПОУ 43005393)

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №280/8315/24 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Левадія» (далі також позивач, ТОВ «Левадія») до Головного управління ДПС у м. Києві (далі також відповідач-1); Державної податкової служби України (далі також відповідач-2) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 29.10.2024 по справі №280/8315/24 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Левадія» задоволено у повному обсязі, а саме:

- визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві №11521460/32711922 від 31.07.2024 про відмову у реєстрації податкової накладної №4 від 17.06.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «Левадія» №4 від 17.06.2024 датою її направлення на реєстрацію.

- присуджено до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка, буд. 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ ВП 44116011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Левадія» (вул. Закарпатського Легіону, буд. 2, оф.417, м. Запоріжжя, 69059; код ЄДРПОУ 32711922) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).

04.11.2024 (вх.№50396) через підсистему «Електронний суд» надійшла заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Левадія» про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №280/8315/24 у розмірі 14500,00грн.

Ухвалою суду від 05.11.2024 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Левадія» прийнято до розгляду та призначено судове засідання на13.11.2024.

07.11.2024 (вх.№51075) до суду через підсистему «Електронний суд» надійшла заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Левадія» про виправлення описки у резолютивній частині рішення по справі та проведення судового засідання, призначеного на 13.11.2024 без участі позивача.

Ухвалою суду від 11.11.2024 відмовлено у задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Левадія» про виправлення описки у рішенні від 29.10.2024 по справі.

Не погоджуючись із вимогами щодо стягнення витрат на правову допомогу представник відповідача-1 надав до суду письмові заперечення на заяву про стягнення судових витрат на правову допомогу, у якій зокрема зазначено, що вказані документи не можуть слугувати належними та допустимими доказами для підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 14500,00грн та такі витрати є штучно завищеними (вх.№51675 від 12.11.2024).

Ухвалою суду від 12.11.2024 забезпечено участь представника відповідача-1 у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

13.11.2024 (вх.№52037) до суду через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання представника Головного управління ДПС у м. Києві про розгляд справи в порядку письмового провадження без участі відповідача-1.

У судове засідання призначене на 13.11.2024 представники сторін не з`явились, про дату час та місце проведення судового засідання сторони повідомлені належним чином.

Відповідно до частини третьої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У зв`язку з розглядом заяви в порядку письмового провадження, відповідно до вимог частини 4 статті 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення та враховуючи заперечення відповідача-1 дійшов висновку, що заява представника ТОВ «Левадія» підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 132 КАС України).

Згідно зі статтею 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу положень статті 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою отримання правової допомоги ТОВ «Левадія» було укладено договір про надання правничої (правової) допомоги №б/н від 03.09.2024 з адвокатським об`єднанням «ЛЕГЕС», в особі голови Семенова М.В. предметом якого є надання замовнику правничої (правової) допомоги.

Крім того, з метою отримання правової допомоги ТОВ «Левадія» було укладено договір про надання правничої (правової) допомоги №б/н від 01.10.2024 з адвокатським об`єднанням «ЛЕГЕС», в особі голови Семенова М.В. предметом якого є надання замовнику правничої (правової) допомоги.

Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Так, у якості доказу понесення витрат на правову допомогу позивачем (представником позивача) додано до позову:

1) копію договору про надання правничої (правової) допомоги №б/н від 03.09.2024, укладеного між ТОВ «Левадія» та адвокатським об`єднанням «ЛЕГЕС», в особі голови Семенова М.В. (а.с.50-52 т.2);

2) копію договору про надання правничої (правової) допомоги №б/н від 01.10.2024, укладеного між ТОВ «Левадія» та адвокатським об`єднанням «ЛЕГЕС», в особі голови Семенова М.В. (а.с.57-59 т.2);

3) копію рахунку №30/10 від 30.10.2024 на суму 14500,00грн (а.с.53 т.2);

4) копію платіжної інструкції №1265 від 31.10.2024 на суму 14 500,00грн (а.с.54 т.2);

5) копію додатку до договору про надання правничої (правової) допомоги від 03.09.2024 (а.с.60 т.2);

6) копію додатку до договору про надання правничої (правової) допомоги від 01.10.2024 (а.с.55 т.2);

7) копію акту приймання-передачі послуг від 30.10.2024 до умов договору про надання правничої (правової) допомоги №б/н від 03.09.2024 та договору про надання правничої (правової) допомоги №б/н від 01.10.2024 (а.с.56 т.2), згідно з яким адвокатом надані наступні послуги правничої допомоги:

- консультація з питань податкового законодавства та реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- підготовка та супровід подання до Запорізького окружного адміністративного суду позовної заяви до Головного управління ДПС у м. Києві та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 31.07.2024 № 11521460/32711922 та зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну № 4 від 17.06.2024 датою її подання, а саме 15.07.2024;

- участь в судових засіданнях в Запорізькому окружному адміністративному суді у судовій справі №280/8315/24 про визнання протиправним та скасування рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 31.07.2024 №11521460/32711922 та зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну №4 від 17.06.2024 датою її подання, а саме 15.07.2024 (три судових засідання: 09.10.2024, 16.10.2024 та 29.10.2024).

Сторонами обумовлено, що вартість наданих послуг, виконаної адвокатом роботи становить 14500,00грн, що підтверджується, зокрема додатками до договору про надання правничої (правової) допомоги №б/н від 03.09.2024 та договору про надання правничої (правової) допомоги №б/н від 01.10.2024.

Частиною 9 статті 139 КАС України визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині 5 статті 134 КАС України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Системний аналіз змісту вищевказаних норм дозволяє дійти висновку, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Тобто питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду, визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, усі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору з огляду на такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 18.01.2022 у справі № 915/1473/20, від 18.01.2022 у справі № 910/2679/21, від 12.01.2022 у справі № 918/548/21.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу вищевикладеного видно, що адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.06.2021 у справі № 922/902/19.

Відтак суд зазначає, що розмір гонорару адвоката, встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого адвокатом та в даному випадку опис робіт, виконаних адвокатом не є обов`язковим.

Водночас суд зауважує, що навіть за умови визначення у договорі чи додатках до нього фіксованого розміру гонорару адвоката, суд оцінюючи такий розмір має надавати оцінку всім складовим таких витрат та може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Так, у постанові Верховного Суду від 17.05.2023 по справі №560/3073/20 зазначено, що судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим, суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Разом з тим, принциповим під час вирішення цього питання є перевірка судом доведеності стороною відповідності таких витрат критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності та їх співмірності зі складністю справи; часом, витраченим адвокатом; обсягом наданих послуг та ціною позову.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява №34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Так, при вирішенні питання стосовно розподілу витрат, пов`язаних із правничою допомогою адвоката, суд насамперед звертає увагу на те, що справа даної категорії відповідно до предмету спору є справою незначної складності. Також, судом враховано відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень, за даними якого має місце оприлюднення численних судових рішень судів різних інстанцій з подібного предмету спору (оскарження рішень про відмову у реєстрації податкових накладних) обґрунтованих мотивами аналогічними тим, що приведені у позові ТОВ «Левадія», що спрощувало роботу адвоката при підготовці даного адміністративного позову та відповіді на відзив відповідачів. Відтак, враховуючи характер та обсяг виконаної адвокатом роботи, виходячи з критерію розумності, пропорційності та співмірності розподілу витрат на правничу допомогу суд дійшов висновку, що заявлені представником позивача витрати на правничу допомогу у загальному розмірі 14500,00грн є неспівмірними (завищеними) зі складністю адміністративної справи та часом витраченим на надання правничої допомоги, у зв`язку з чим підлягають зменшенню до 2000,00грн за підготовку та подання позовної заяви та до 3000,00грн за учать у судових засіданнях 09.10.2024, 16.10.2024 та 29.10.2024 (по 1000,00 грн за кожне судове засідання), усього 5000,00грн.

Суд бере до уваги позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 25.07.2023 у справі №340/4492/22, відповідно до якої наявність/відсутність з боку іншої сторони заперечень проти відшкодування витрат на професійну правничу допомогу має значення виключно для вирішення питання про співмірність заявлених до відшкодування судових витрат на правову допомогу як це передбачено частиною сьомою статті 134 КАС України, однак, не впливає на обов`язок суду при вирішенні питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу застосовувати вимоги частин першої-четвертої статті 134 КАС України і перевіряти заявлені витрати на відповідність іншим, окрім співмірності, критеріям.

Зважаючи на вищевикладене, понесені позивачем судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00грн підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві, як суб`єкта владних повноважень, яким прийнято оскаржуване рішення.

Керуючись ст. 132, 134, 139, 143, 252, 255 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Левадія» про ухвалення додаткового рішення по справі №280/8315/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Левадія» (вул. Закарпатського Легіону, буд. 2, оф.417, м. Запоріжжя, 69059; код ЄДРПОУ 32711922) до Головного управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка, буд. 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ ВП 44116011); Державної податкової служби України (Львівська площа, буд.8, м. Київ, 04053; код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,- задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка, буд. 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ ВП 44116011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Левадія» (вул. Закарпатського Легіону, буд. 2, оф.417, м. Запоріжжя, 69059; код ЄДРПОУ 32711922) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн (п`ять тисяч гривень 00 копійок).

В задоволенні решти вимог заяви про ухвалення додаткового рішення, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 13.11.2024.

Суддя І.В.Садовий