Рішення

від 14.11.2024 по справі 300/8868/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2024 р. справа № 300/8868/23

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Остап`юка С.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до про визнання протиправним та скасування рішення, стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

25.12.2023 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення від 05.12.2023 про притягнення до дисциплінарної відповідальності, та стягнення моральної шкоди в розмірі 300 000 гривень.

01.01.2024 Івано-Франківський окружний адміністративний суд відкрив провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач заявлені позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваним рішенням його притягнуто до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку за ухвалою від 03.08.2023 судді Косівського районного суду Івано-Франківської області та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження. Вважає застосування дисциплінарного стягнення безпідставним, оскільки ним укладено договір про надання правової допомоги в кримінальному провадженні щодо захисту обвинуваченого в досудовому розслідуванні у Косівському РВП ГУНП в Івано-Франківській області, договору на ведення справи на стадії судового розгляду в Косівському районному суді з обвинувачуваним не укладався, відповідно в судові засідання не з`являвся. Вважає, що в його діях відсутні ознаки дисциплінарного проступку, тому звернувся до суду про скасування оскаржуваного рішення та стягнення моральної шкоди в розмірі 300 000 гривень.

Відповідач правом подання відзиву на позовну заяву не скористався. Відповідно до частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників, дослідивши докази і письмові пояснення, викладених у заявах по суті справи, встановив наступне.

Ухвалою Косівського районного суду Івано-Франківської області від 03.08.2023 у справі 347/1171/21 повідомлено Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Івано-Франківської області про факт неодноразової неявки адвоката ОСОБА_1 в судові засіданні у кримінальному провадженні № 12020090190000087 від 02 березня 2020 року стосовно ОСОБА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України. Поставлено перед Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Івано-Франківської області питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 129) за порушення обов`язків адвоката та перешкоджання розгляду судом кримінального провадження в розумні строки.

Ухвалою Косівського районного суду Івано-Франківської області від 03.08.2023 у справі 347/1171/21 встановлено, що захист обвинуваченого ОСОБА_2 в судовому засіданні здійснює захисник ОСОБА_1 . Проте, захисник ОСОБА_1 неодноразово в судові засідання не з`являється, про причини неявки суд не повідомляє. Зокрема судові засідання у справі призначались на: 09.11.2022, 06.12.2022, 11.01.2023, 14.02.2023, 20.03.2023, 26.04.2023, 29.05.2023, 03.08.2023. При цьому суд зауважує, що про судові засідання захисник ОСОБА_1 був належним чином повідомлений, що підтверджується розписками в матеріалах справи (т.1 а. с. 222, т .2 а. с. 28), копіями поштових повідомлень про вручення судових повісток (т. 1, а. с. 230, 235, 244, т. 2 а. с.17, 33), а також довідкою про доставку SMS (т. 1, а. с. 9).

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Івано-Франківської області, на виконання ухвали Косівського районного суду Івано-Франківської області від 03.08.2023 у справі 347/1171/21, прийняла рішення Д/п № 17/8/2023 від 05.12.2023 про притягнення до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 129, видане 15.07.1994 Івано-Франківської КДКА ) за ухвалою від 03 серпня 2023 року судді Косівського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_3 та застосовано дисциплінарне стягнення - попередження.

Висновками оскаржуваного рішення встановлено, що адвокат ОСОБА_1. вчинив дисциплінарний проступок відповідно до пунктів 3, 5 частини 2 статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме: порушення вимог пункту 1 частини 1 статті 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та статей 7, 27, 42, 44 Правил адвокатської етики.

Позивач, вважаючи рішення Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Івано-Франківської області Д/п № 17/8/2023 від 05.12.2023 протиправним, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний дотримуватися присяги адвоката України та Правил адвокатської етики.

Згідно з статтею 7 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 2017 року, у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності.

Відповідно до статті 27 Правил адвокатської етики кожному дорученню, незалежно від розміру обумовленого гонорару, адвокат повинен приділяти розумно необхідну для його успішного виконання увагу.

При виконанні доручення адвокат зобов`язаний використати всі розумно необхідні і доступні йому законні засоби для надання ефективної професійної правничої (правової) допомоги клієнту, здійснення його захисту або представництва.

Адвокат повинен намагатися оперативно виконувати доручення клієнта, визначених в договорі про надання правової допомоги, дотримуючись при цьому всіх інших вимог, що пред`являються законом і Правилами.

Згідно статті 42 Правил адвокатської етики представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов`язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог Правил.

Відповідно до статті 44 цих Правил під час здійснення професійної діяльності в суді адвокат повинен бути добропорядним, поводити себе чесно та гідно, стверджуючи повагу до адвокатської професії.

Адвокат має поважати процесуальні права адвоката, який представляє іншу сторону, і не вдаватись до дій, що грубо порушують останні.

Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи.

Вирішуючи заявлені позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування дисциплінарного стягнення та, перевіряючи, чи оскаржуване рішення прийняте обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для його прийняття, суд виходить з того, що дисциплінарна відповідальність адвоката є одним із видів юридичної відповідальності, що встановлена законодавством за протиправну поведінку адвоката.

Загальні умови дисциплінарної відповідальності адвоката визначає стаття 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», відповідно до якої адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Згідно з статтею 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку (частина 1).

Дисциплінарним проступком адвоката є: порушення вимог несумісності; порушення присяги адвоката України; порушення правил адвокатської етики; розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом (частина 2).

Не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності винесення судом або іншим органом рішення не на користь його клієнта, скасування або зміна судового рішення або рішення іншого органу, винесеного у справі, в якій адвокат здійснював захист, представництво або надавав інші види правничої допомоги, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку (частина 3).

Відповідно до статті 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: попередження; зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.

Ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката визначає статті 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», відповідно до частини першої якої право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Згідно з статтею 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження складається з таких стадій: проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; порушення дисциплінарної справи; розгляд дисциплінарної справи; прийняття рішення у дисциплінарній справі.

При цьому, суд зазначає, що під відомостями про наявністю ознак дисциплінарного проступку адвоката слід розуміти повідомлену інформацію про наявність ознак вчинення адвокатом одного з діянь, передбачених частиною 2 статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Враховуючи аналіз вказаних норм права, суд зазначає, що підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок адвоката.

Поняття дисциплінарного проступку адвоката не визначається Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та іншими нормативними актами, однак частиною 2 статті 34 вказаного Закону встановлено перелік діянь, вчинення яких визнаються дисциплінарним проступком адвоката.

Тому, допущення дисциплінарного проступку адвокатом слід розуміти, як вчинення адвокатом одного з діянь, передбачених частиною 2 статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Як встановив суд, оскаржуваним рішенням відповідача Д/п № 17/8/2023 від 05.12.2023 позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за вчинення дій визначених пунктом 3 та пунктом 5 частини 2 статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», тобто за вчинення двох дисциплінарних проступків, а саме за порушення присяги адвоката України та невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків.

Досліджуючи об`єктивну сторону дисциплінарного проступку, за вчинення якого позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності оскаржуваним рішенням, суд встановив, що відповідно до ухвали Косівського районного суду Івано-Франківської області від 03.08.2023 у справі 347/1171/21 захист обвинуваченого ОСОБА_2 , у кримінальному провадженні № 12020090190000087, в судовому засіданні здійснював захисник ОСОБА_1 , який неодноразово в судові засідання не з`являвся, про причини неявки суд не повідомляв.

Відповідно до стаття 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: договір про надання правничої допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.

Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.

Відповідно до статті 1 вказаного Закону договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Захист - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні захисту прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Згідно з статтею 45 Кримінального процесуального кодексу України захисником є адвокат, який здійснює захист підозрюваного, особи, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв`язку з її смертю, обвинуваченого, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, а також особи, стосовно якої передбачається розгляд питання про видачу іноземній державі (екстрадицію).

Відповідно до статті 51 Кримінального процесуального кодексу України договір із захисником має право укласти особа, передбачена в частині першій статті 45 цього Кодексу, а також інші особи, які діють в її інтересах, за її клопотанням або за її наступною згодою.

Згідно з статтею 3 Кримінального процесуального кодексу України досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотання про закриття кримінального провадження

Судове провадження - кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими або виключними обставинами;

Суд встановив, що 11.05.2021 між адвокатом ОСОБА_1 та ОСОБА_4 укладено договір про надання правової допомоги за № 11052021-к. Предметом цього договору є виконання адвокатом функцій захисника її цивільного чоловіка ОСОБА_2 у кримінальному провадженні, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020090190000087 від 02.03.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України у справі на стадії досудового розслідування у Косівському РВП ГУНП в Івано-Франківській області.

На підставі договору про надання правової допомоги за № 11052021-к від 11.05.2021, адвокатом ОСОБА_1 видано ордер серії ІФ №000497 на надання правової допомоги ОСОБА_2 у СВ Косівського РВП ГУНП Івано-Франківської області.

Доказів щодо повноважень адвоката ОСОБА_1 як захисника обвинуваченого ОСОБА_2 у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020090190000087 від 02.03.2020, у судовому провадженні Косівського районного суду Івано-Франківської області в справі за № 347/1171/21, суду не надано.

Таким чином, повноважень та обов`язку з`являтися до Косівського районного суду Івано-Франківської області в судові засідання з розгляду матеріалів вказаного кримінального провадження у адвоката ОСОБА_1 не було.

За таких обставин, суд не встановив вчинення адвокатом ОСОБА_1 дисциплінарних проступків, а саме порушення присяги адвоката України та невиконання або неналежне виконання ним своїх професійних обов`язків.

Як наслідок, рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області Д/п № 17/8/2023 від 05.12.2023 про притягнення до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку адвоката ОСОБА_1 за ухвалою від 03 серпня 2023 року судді Косівського районного суду Івано-Франківської області Кіцули Ю.С. та застосування дисциплінарного стягнення - попередження, є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо стягнення моральної шкоди у розмірі 300 000 гривень суд зазначає наступне.

Згідно з частинами 1, 2 статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до частини 3 статті 23 Цивільного кодексу України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб, Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Стаття 1167 Цивільного кодексу України визначає, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини.

Пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди; (далі - Постанова) від 31.03.1995 № 4 встановлено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема, у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зав`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Пунктом 4 Постанови визначено, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Згідно пункту 5 Постанови, оскільки питання відшкодування моральної шкоди регулюються законодавчими актами, введеними у дію в різні строки, суду необхідно в кожній справі з`ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин, коли набрав чинності законодавчий акт, що визначає умови і порядок відшкодування моральної шкоди в цих випадках, та коли були вчинені дії, якими заподіяно цю шкоду. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

У відповідності до пункту 9 Постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації.

Враховуючи вказану Постанову та викладені позивачем в позовній заяві обґрунтування моральної шкоди, суд не встановив підстав для відшкодування моральної шкоди, а тому в частині цих вимог слід відмовити.

За таких обставин, заявлені позивачем позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові втирати, які відповідно статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають розподілу, відсутні.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області (вулиця Короля Данила, будинок 16-Б, місто Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 20546114) Д/п № 17/8/2023 від 05.12.2023 про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Остап`юк С.В.