Рішення

від 08.11.2024 по справі 640/21178/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2024 року № 640/21178/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу та зобов`язання вчинити певні дії.

Суть спору: ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 №142-агд від 05.09.2022 про підсумки службового розслідування;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити безпідставно стягнуте грошове забезпечення та додаткову винагороду у розмірі, передбаченому наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018 та постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач повідомив, що наказом від 05.09.2022 №142-агд позивач застосував до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді судової догани.

Позивач не погоджується з правомірністю прийняття відповідачем спірного наказу, оскільки під час несення військової служби позивач належним чином виконував свої посадові обов`язки та дотримувався дисципліни.

Крім того, позивач зазначив, що на підставі спірного наказ з нього безпідставно було стягнуто грошове забезпечення та додаткову винагороду у розмірі 100000,00 грн., передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану (далі-Постанова №168).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.12.2022 відкрито провадження у справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовної провадження.

13.12.2022 Верховною Радою України було прийнято Закон України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" №2825-IX, статтею 1 якого встановлено ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва.

Пунктом 1 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

14.12.2022 вказаний Закон був опублікований в газеті "Голос України" №254 та набрав чинності 15.12.2022.

31.01.2023 на адресу Київського окружного адміністративного суду від Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли матеріали цієї адміністративної справи та за результатом автоматизованого розподілу були передані на розгляд судді Дудіну С.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.02.2023 прийнято адміністративну справу до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Дудіна С.О. та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався, про прийняття справи до провадження був проінформований шляхом направлення ухвали адресу відповідача, яка вказана у позовній.

Проте, рекомендована поштова кореспонденція повернулась на адресу суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною другою статті 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з іншими клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Шевченківським РУГУ МВС України в місті Києві 14.12.2010.

З матеріалів справи вбачається, що позивач проходить службу в Військовій частині НОМЕР_3 .

Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 05.09.2022 №142-агд "Про підсумки службового розслідування" притягнуто лейтенанта ОСОБА_1 помічника командира батальйону з фінансово-економічної роботи-начальника служби Військової частини НОМЕР_1 до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення "сувора догана" позбавлено премії за вересень 2022 року в розмірі, передбаченої наказом Міністерства оборони №260 від 07.06.2018 за невиконання вимог розпорядження, порушення вимог ст.9, 11, 16,17, 37, 58,59,185 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст7 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу", п.2,3 Інструкції про організацію обліку , зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у Збройних Силах України та ст.ст.3-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.

У вказаному наказі зазначено, що відповідно до наказу Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 03.09.2022 №139-АГРД "Про призначення службового розслідування за фактом неналежної поведінки військовослужбовця військової служби за мобілізацією лейтенанта ОСОБА_1 " заступником командира батальйону з морально-психологічного забезпечення Військової частини НОМЕР_1 майором ОСОБА_2 в період з 03.09.2022 по 05.09.2022 проведено службове розслідування.

В ході розслідування встановлено, що умовами даної події є особиста безвідповідальність лейтенанта ОСОБА_1 , причини нехтування ним вимог статутів Збройних Сил України.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем вказаного наказу, позивач звернувся з даним позовом до суду про визнання його протиправним та скасування та зобов`язання вчинити певні дії, з приводу чого суд зазначає таке.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби визначені Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII (далі-Закон №2232, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин).

Частиною першою статті 2 Закону №2262 визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Відповідно до пунктів 1-2 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №551-XIV, військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.

Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов`язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.

Згідно з пунктом 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

За вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. За вчинення правопорушень, пов`язаних із корупцією, військовослужбовці несуть відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі вчинення кримінального правопорушення військовослужбовець притягається до кримінальної відповідальності.

Пунктом 48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України встановлено, що на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби); д) пониження в посаді; е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу); є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу); ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов`язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).

Згідно з пунктами 83-84 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

Відповідно до пункту 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.

Заборонено проводити службове розслідування особам, які є підлеглими військовослужбовця, чиє правопорушення підлягає розслідуванню, а також особам - співучасникам правопорушення або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення.

Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць.

Пунктами 86-87 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України встановлено, що якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.

Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

Дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення, не враховуючи часу перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці. Під час накладення дисциплінарного стягнення командир не має права принижувати гідність підлеглого.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладено після шести місяців з дня виявлення правопорушення. До зазначеного строку не зараховується час проведення службового розслідування, перебування військовослужбовця на лікуванні, у відпустці, під вартою, а також час відсутності на службі без поважних причин.

Наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 №608 затверджено Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України (далі-Порядок №608), який визначає підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України (далі - Збройні Сили), а також військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовослужбовці), які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов`язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів), а також дії (бездіяльність) яких призвели до завдання шкоди державі.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку №608 службове розслідування може призначатися, зокрема, у разі невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов`язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або загрожувало життю і здоров`ю особового складу, цивільного населення чи заподіяло матеріальну або моральну шкоду; втрати або викрадення зброї чи боєприпасів.

Пунктом 3 розділу ІІ Порядку №608 встановлено, що службове розслідування проводиться для встановлення:неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення;причинного зв`язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов`язків військової служби;ступеня вини військовослужбовця;порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства;причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення;причин виникнення матеріальної шкоди, її розміру та винних осіб (у разі виявлення факту її заподіяння).

Згідно з пунктами 1 та 3 Порядку №608 рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення.

Інші посадові (службові) особи у разі необхідності звертаються за підпорядкованістю з клопотанням про призначення службового розслідування.

Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування).

Днем початку службового розслідування вважається день видання наказу про його призначення. Днем закінчення службового розслідування вважається день надання командиру (начальнику), який призначив службове розслідування, акта службового розслідування та матеріалів на розгляд, визначений в наказі про призначення службового розслідування.

Відповідно до пункту 5 Порядку №608 службове розслідування може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено комісії або військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.

Особи, які проводять службове розслідування, відповідають за всебічність, повноту, своєчасність та об`єктивність його проведення, додержання законодавства України, а також за нерозголошення інформації, яка стосується службового розслідування (пункт 8 розділу ІІІ Порядку №608).

Пунктами 12-13 розділу ІІІ Порядку №608 до участі у проведенні службового розслідування заборонено залучати осіб, які є підлеглими військовослужбовця, стосовно якого проводиться службове розслідування, осіб, які брали участь у правопорушенні або особисто зацікавлені у результатах розслідування.

Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення.

Службове розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). В окремих випадках цей строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більше ніж на один місяць.

Загальний строк службового розслідування не може перевищувати двох місяців.

Згідно з пунктами 1 та 5 розділу V Порядку №608 за результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини.

Акт службового розслідування підписується особами, які його проводили.

Згідно з пунктами 1-2 розділу VI Порядку №608 за результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу.

Вид дисциплінарного стягнення визначається особисто службовою особою, яка призначила службове розслідування, в аркуші резолюції або на висновку за результатами службового розслідування або безпосередньо в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Дисциплінарне стягнення накладається у строки, визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.

Наказ (витяг з наказу) про притягнення до відповідальності доводиться до військовослужбовця у частині, що його стосується, під підпис із зазначенням дати доведення. Доведення здійснює безпосередній командир (начальник) військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення, або старший (за підпорядкуванням) командир (начальник).

У разі відмови військовослужбовця поставити свій підпис про ознайомлення з наказом (витягом з наказу) про притягнення його до відповідальності складається акт про відмову. Зміст акта про відмову засвідчується підписами не менше двох свідків цього факту.

Згідно з пунктом 5 Порядку №608 акт службового розслідування разом з усіма матеріалами оформлюється окремою справою або долучається до документів відповідної номенклатурної справи.

У випадку засудження військовослужбовця, звільнення його від кримінальної відповідальності або закриття кримінального провадження до матеріалів службового розслідування долучаються копії відповідного вироку (ухвали) суду, що набрав(ла) законної сили, інші документи, що стосуються правопорушення.

Строки зберігання актів службових розслідувань разом з усіма матеріалами встановлюються відповідно до законодавства.

Як зазначено вище, наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 05.09.2022 №142-агд позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани та позбавлено премії за вересень 2022 року в розмірі, передбаченої наказом Міністерства оборони №260 від 07.06.2018 за невиконання вимог розпорядження, порушення вимог ст.9, 11, 16,17, 37, 58,59,185 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст7 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу", п.2,3 Інструкції про організацію обліку , зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у Збройних Силах України та ст.ст.3-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.

Зі змісту спірного наказу вбачається, що він був прийнятий за результатами проведення службового розслідування щодо позивача.

З метою повного та всебічного з`ясування обстави справи ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 16.02.2023 було витребувано від відповідача: копії усіх матеріалів службового розслідування щодо позивача (у т.ч. наказ від 03.09.2022 №139-АГД, висновок службового розслідування, тощо); копію особової справи позивача;довідку про виплачене позивача у період у вересні 2022 року грошове забезпечення; письмові пояснення про те, за який період та яких саме складових грошового забезпечення та було позбавлено позивача внаслідок прийняття спірного наказу

Копія ухвали суду разом із копію позовної заяви з додатками рекомендованою поштовою кореспонденцією були направлені на адресу Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ), яка вказана у позовній заяві.

Проте, рекомендована поштова кореспонденція була повернута на адресу суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 27.05.2024 повторно витребувано від відповідача вказані докази та зобов`язано Міністерство оборони України вжити заходів щодо вручення цієї ухвали Військовій частині НОМЕР_1 та здійснити контроль за її виконанням, докази чого надати суду.

01.07.2024 на адресу суду від Військової частин НОМЕР_1 надійшли письмові пояснення з додатками.

У письмових поясненнях відповідач зазначив про неможливість надання матеріалів службового розслідування щодо ОСОБА_1 , у зв`язку з тим, що вказані матеріали зберігаються у тимчасовому архіві Військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_2 , доступ до якого відсутній через те, що військова частина перебуває в зоні ведення бойових дій.

З огляду на вказані пояснення, ухвалою суду від 22.07.2024 було витребувано від Міністерства оборони України копії усіх матеріалів службового розслідування щодо ОСОБА_1 (у т.ч. наказ від 03.09.2022 №139-АГД, висновок службового розслідування, тощо).

Ухвала була доставлена до електронного кабінету Міністерства оборони України в підсистемі «Електронний суд», про що свідчить відповідна довідка.

Проте, Міністерство оборони України не виконало вимоги ухвали суду та не надало суду витребувані матеріали.

Відповідно до частин першої-другої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.2 ст.73 КАС України).

Згідно зі статтею 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до положень статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Суд зазначає, що відсутність в матеріалах справи матеріалів службового розслідування, на підставі яких був прийнятий спірний наказ, унеможливлює встановлення судом обставин вчинення позивачем правопорушення та наявності в його діях вини, та, відповідно, правомірності застосування контролюючим органом до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани, враховуючи, що позивач заперечує наявність таких обставин і ці заперечення були покладені в якості підстав позову.

Суд зауважує, що Кодекс адміністративного судочинства України закріплює відповідні наслідки бездіяльності суб`єкта владних повноважень у вигляді невиконання без поважних причин вимог суду про надання доказів.

Так, згідно з частиною дев`ятою статті 80 КАС України у разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Керуючись вказаною нормою та приймаючи до уваги неподання відповідачем та Міністерством оборони України без поважних причин доказів, витребуваних судом ухвалами, суд вважає за можливе визнати обставини, для з`ясування яких витребовувалися докази, а саме: відсутність достатніх законних (та документально підтверджених) підстав для прийняття спірного наказу від 05.09.2022 №142-агд "Про підсумки службового розслідування".

У зв`язку з цим, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 05.09.2022 №142-агд "Про підсумки службового розслідування", задовольнивши таким чином позов у цій частині.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити безпідставно стягнуте грошове забезпечення у розмірі, передбаченому наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 (далі-Порядок №260) грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.

Згідно з пунктами 1-2 розділу XVI Порядку №260 командири (начальники) військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України мають право щомісяця здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби) відповідно до їх особистого внеску в загальні результати служби.

Розмір щомісячної премії, але не менше 10 відсотків посадового окладу, встановлює Міністр оборони України для відповідних категорій військовослужбовців виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України, та особливостей проходження військової служби.

Розмір щомісячної премії у військовій частині НОМЕР_4 та підпорядкованих їй військових частинах установлює командир цієї частини виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі військової частини НОМЕР_4 .

Відповідно до пункту 3 розділу XVI Порядку №260 виплата щомісячної премії військовослужбовцям здійснюється на підставі наказу командира військової частини, який видається до 05 числа місяця, наступного за місяцем преміювання, з урахуванням військової дисципліни, наявності дисциплінарних стягнень, показників виконання службових обов`язків.

Пунктом 4 розділу XVI Порядку №260 передбачено, що при порушенні військової дисципліни, незадовільному виконанні службових обов`язків виплата щомісячної премії військовослужбовцям здійснюється в таких розмірах, зокрема, у разі накладення на військовослужбовця дисциплінарного стягнення «сувора догана», оголошеного письмовим наказом (розпорядженням) командира військової частини (керівника органу військового управління),- 80 відсотків встановленого розміру щомісячної премії.

Відповідно до пункту 7 розділу XVI Порядку №260 виплата щомісячної премії здійснюється із дня вступу до виконання обов`язків за посадами і до дня звільнення від виконання обов`язків за посадами, у тому числі й у разі тимчасового виконання обов`язків за посадами.

Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, що навчаються у військових навчальних закладах, премія виплачується із дня зарахування на навчання до дня його закінчення, а також за час перебування у відпустці, що надається після закінчення військового навчального закладу.

Як зазначено вище, спірним наказом позбавлено позивача премії за вересень 2022 року у розмірі, передбаченому наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260.

У направленому до суду листі від 04.06.2024 №1224 відповідач повідомив, що на підставі наказу від 05.09.2022 №142-агд "Про підсумки службового розслідування" позивача було позбавлено лише премії за вересень 2022 року у розмірі 40%.

Відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 31.07.2024 №11/2/14538 позивачу за вересень 2022 року було виплачено ІНФОРМАЦІЯ_3 грошове забезпечення у наступних розмірах:

- місячне грошове забезпечення - 14766,27 грн.;

- індексація грошового забезпечення - 1281,80 грн.;

- додаткова грошова винагорода (постанова КМУ від 28.02.2022 №168) - не виплачувалась.

Натомість, враховуючи скасування судом наказу від 05.09.2022 №142-агд "Про підсумки службового розслідування", суд вважає, що підлягає задоволенню, як похідна, позовна вимога про зобов`язання відповідача нарахувати та виплати позивачу премію за вересень 2022 року у розмірі, передбаченому Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260.

Щодо нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди у розмірі, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, суд зазначає таке.

У позовній заяві позивач стверджує, що на підставі спірного наказу з нього було стягнуто додаткову винагороду у розмірі 100000,00 грн., передбачену Постановою №168.

Проте, з пункту 2 спірного наказу від 05.09.2022 №142-агд "Про підсумки службового розслідування" вбачається, що ним позивача було позбавлено лише премії за вересень 2022 року у розмірі 40%, що підтвердив також відповідач у листі від 04.06.2024 №1224, а також ІНФОРМАЦІЯ_3 у довідці від 31.07.2024 №11/2/14538.

Отже, посилання позивача про те, що на підставі цього наказу його було позбавлено додаткової винагороди у вересні 2022 року у розмірі, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, не знайшли свого підтвердження.

З огляду на вищевказане, суд не вбачає підстав для задоволення вказаної позовної вимоги.

Таким чином, позов слід задовольнити частково.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Під час звернення до суду позивачкою сплачено судовий збір у розмірі 993,00 грн.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 993,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Військової частини НОМЕР_1 .

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 05.09.2022 №142-агд "Про підсумки службового розслідування".

3. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплати ОСОБА_1 премію за вересень 2022 року у розмірі, передбаченому Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260.

4. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) судовий збір у розмірі 993,00 грн. (дев`ятсот дев`яносто три грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Військової частини НОМЕР_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_6 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Дудін С.О.