Ухвала
від 08.11.2024 по справі 360/1361/24
ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

08 листопада 2024 року м. ДніпроСправа № 360/1361/24

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Секірська А.Г., перевіривши матеріали позовної заяви адвоката Бойка Євгена Васильовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

07 листопада 2024 року через підсистему «Електронний суд» до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява адвоката Бойка Євгена Васильовича в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - відповідач) з такими позовними вимогами:

визнати протиправною дію ГУ ПФУ в Луганській області щодо відмови виплатити пенсію ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) на його банківський рахунок в АТ КБ "ПриватБанку", зобов`язати ГУ ПФУ в Луганській області виконати судове рішення по справі № 360/896/23 від 03.10.2023, а саме поновити виплату ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) пенсії на визначений ним банківський рахунок в "ПриватБанку" № НОМЕР_2 за реквізитами IBAN НОМЕР_3 , виплатити недоотримані пенсійні кошти ОСОБА_1 на визначений ним банківський рахунок в "ПриватБанку" № НОМЕР_2 за реквізитами IBAN НОМЕР_3 , нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням стоків їх виплати на визначений ним банківський рахунок в "ПриватБанку" № НОМЕР_2 за реквізитами IBAN НОМЕР_3 ;

стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Луганській області витрати на правничу допомогу у розмірі 11 000,00 грн та судовий збір у розмірі 1211, 20 грн, а разом стягнути 12 211 гривень 20 копійок на визначений ОСОБА_1 банківський рахунок в "ПриватБанку" № НОМЕР_2 за реквізитами IBAN НОМЕР_3 .

Згідно з пунктами 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина друга стаття 171 КАС України).

Перевіривши матеріали вказаного адміністративного позову, судом встановлено, що він не відповідає встановленим КАС України вимогам та містить такі недоліки.

Так, рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 03.10.2023 у справі № 360/896/23, яке набрало законної сили 24.01.2024 задоволено позивні вимоги ОСОБА_1 :

визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо припинення нарахування та виплати ОСОБА_1 з 01 квітня 2018 року раніше призначеної пенсії за вислугу років;

зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області поновити ОСОБА_1 з 01 квітня 2018 року нарахування та виплату раніше призначеної пенсії за вислугу років, а також виплатити заборгованість з пенсії за вислугу років, що виникла за період її несплати, починаючи з 01 квітня 2018 року;

зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої пенсії за весь час затримки виплати по день фактичної виплати пенсії.

У справі № 360/1361/24 позивач оскаржує дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо відмови виплати пенсії ОСОБА_1 на виконання рішення 360/896/23 та фактично просить виконати судове рішення по справі № 360/896/23 від 03.10.2023.

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Отже, КАС України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: 1) зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення та 2) визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.

Зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому статтями 382 або 383 КАС України, який не передбачає можливості подання окремого нового позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

Виконання судового рішення є завершальною стадією судового провадження. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття до відповідача (боржника) спеціальних заходів впливу, передбачених законодавством. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

Відтак, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, не можуть бути предметом розгляду в окремому (новому) позовному провадженні.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 686/23317/13-а.

Суд також враховує, що ухвалення судового рішення, яке передбачає оцінку судового рішення, прийнятого в іншій справі, буде суперечити статті 129-1 Конституції України.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30 березня 2021 року у справі № 580/3376/20.

За вказаних обставин суд зазначає, що позивач у цій справі обрав спосіб захисту порушеного права шляхом зобов`язання ГУ ПФУ в Луганській області виконати судове рішення по справі № 360/896/23 від 03.10.2023, а саме поновити виплату ОСОБА_1 пенсії на визначений ним банківський рахунок в « ІНФОРМАЦІЯ_1 », виплатити недоотримані пенсійні кошти ОСОБА_1 на визначений ним банківський рахунок в " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням стоків їх виплати на визначений ним банківський рахунок в " ІНФОРМАЦІЯ_1 ".

Проте, спірні правовідносини між сторонами щодо відповідальності ГУ ПФУ в Луганській області щодо виплати пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2018 року раніше призначеної пенсії за вислугу років вже вирішені судом у справі № 360/896/23 та перейшли до стадії виконання судового рішення.

Отже, у спірних правовідносинах наявні обставини, з якими стаття 383 КАС України пов`язує виникнення підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

Відповідно, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен звертатися до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не подавати новий адміністративний позов.

Таким чином, для захисту порушених прав при виконанні рішення Луганського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2023 року у справі № 360/896/23 позивач має право звернутись до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України.

Аналогічний підхід застосував Верховний Суд під час вирішення справ № 170/167/17 (постанова від 16 грудня 2021 року), № 400/822/20 (постанова від 31 січня 2022 року), № 233/3744/17 (постанова від 20 квітня 2022 року), № 345/4045/16-а (постанова від 11 травня 2022 року), № 620/4090/22 (постанова від 21 грудня 2022 року).

Крім того, вирішуючи можливість вирішення спору щодо неналежного виконання судового рішення, Верховний Суд у постанові від 17 квітня 2019 року (справа № 355/1648/15-а) дійшов таких висновків:

«……зазначені вище правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

…Такі фактичні обставини вказують на те, що публічно-правовий спір між позивачем та відповідачем вирішено постановою Шацького районного суду Волинської області від 07.12.2016, а спірні правовідносини виникли у зв`язку з невиконанням відповідачем зазначеного рішення у повному обсязі.

Таким чином, вимоги позивача не підлягають розгляду в межах окремої справи за правилами адміністративного судочинства, а можуть бути вирішені на підставі відповідної заяви, поданої в порядку статті 267 КАС України (в редакції до 15 грудня 2017 року) або статті 383 КАС України (в діючій редакції)…».

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд під час вирішення справ № 815/2252/16 (постанова від 12 травня 2020 року), № 170/167/17 (постанова від 16 грудня 2021 року), № 400/822/20 (постанова від 31 січня 2022 року), № 233/3744/17 (постанова від 20 квітня 2022 року), № 345/4045/16-а (постанова від 11 травня 2022 року), № 420/6135/22 (постанова від 30 листопада 2023 року), № 815/1332/18 (постанова від 08 червня 2023 року).

Такі висновки щодо застосування норм процесуального права підлягають застосуванню і до спірних правовідносин у разі обрання позивачем способу захисту порушеного права у вигляді зобов`язання відповідача виконати судове рішення, яке набрало законної сили.

Разом з тим, представник позивача у тексті позовної заяви зазначає, що у попередньому позові основою для звернення до суду була бездіяльність Пенсійного фонду щодо нарахування і виплати пенсії за конкретний період. У новому позові ОСОБА_1 оскаржує відмову ГУ ПФУ у Луганській області виплатити пенсію через визначений ним банк (ПриватБанк), а також потребує виконання рішення суду по справі № 360/896/23, вимагаючи саме такого способу виплати. Тобто підставою є не бездіяльність щодо нарахування, а відмова у забезпеченні вибраного способу отримання належних сум, що можна розцінювати як нову дію, а не продовження бездіяльності.

Відповідно до вимог пункту 4 частини п`ятої статті 160 КАС України у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Частинами першою та другою статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Разом із тим, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу згідно вищезазначеної частиною першою статті 5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильно сформованого змісту позовних вимог залежить і ефективність судового захисту, позаяк суд розглядає адміністративні справи лише в межах позовних вимог.

При цьому слід зазначити, що обов`язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України.

Тобто, визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору.

Аналогічні правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 826/16958/17.

Таким чином, у разі, якщо позивач оскаржує саме відмову у задоволенні заяви про виплату пенсії на конкретний банківський рахунок, позовні вимоги мають бути сформульовані саме таким чином, щоб відповідати об`єкту порушеного права.

Відповідно, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен звертатися до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не подавати новий адміністративний позов.

Відтак, позивачу необхідно привести зміст позовних вимог у відповідність із нормами Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки в існуючому вигляді заявлені позивачем вимоги не відповідають нормам процесуального права, зокрема пункту 4 частини п`ятої статті 160 КАС України, та потребують уточнення.

Відповідно до частин першої-другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

За таких обставин позов підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву адвоката Бойка Євгена Васильовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

Запропонувати позивачу протягом семи днів з дня отримання копії даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду уточненої позовної заяви з чітким формулюванням змісту позовних вимог у відповідності із вимогами статті 5 та пункту 4 частини п`ятої статті 160 КАС України.

В разі неусунення вказаних недоліків у встановлений термін позовну заяву буде повернуто позивачеві.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.

СуддяА.Г. Секірська

СудЛуганський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення08.11.2024
Оприлюднено19.11.2024
Номер документу123046732
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Судовий реєстр по справі —360/1361/24

Ухвала від 27.11.2024

Адміністративне

Луганський окружний адміністративний суд

А.Г. Секірська

Ухвала від 08.11.2024

Адміністративне

Луганський окружний адміністративний суд

А.Г. Секірська

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні