Ухвала

від 11.11.2024 по справі 360/1362/24

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

11 листопада 2024 року м. ДніпроСправа № 360/1362/24

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., перевіривши матеріали за позовною заявою адвоката Овчаренка Ігоря Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

07.11.2024 до Луганського окружного адміністративного суду через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи Електронний суд надійшла позовна заява адвоката Овчаренка Ігоря Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення за період з 01.02.2020 по 01.03.2021, яке було доплачене відповідно до рішення Луганського окружного адміністративного суду від 09.05.2024 в адміністративній справі № 360/237/24;

- зобов`язати Головне управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення за період з 01.02.2020 по 01.03.2021, яке було доплачене відповідно до рішення Луганського окружного адміністративного суду від 09.05.2024 в адміністративній справі № 360/237/24.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач) був звільнений з військової служби в Головному управлінні Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях 01.03.2021.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 09.05.2024 в адміністративній справі № 360/237/24, яке залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 18.07.2024, відповідача зобов`язано нарахувати та виплати позивачу грошове забезпечення за період з 01.02.2020 по 01.03.2021 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021 відповідно, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та з урахуванням раніше виплачених сум (тексти рішення та постанови додаються).

На виконання вищезазначеного судового рішення відповідачем 13.08.2024 здійснено виплату позивачу грошового забезпечення за період з 01.02.2020 по 01.03.2021, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 та 01.01.2021 в сумі 50508,13 грн. Даний факт підтверджується розрахунком відповідача здійсненої доплати позивачу грошового забезпечення за період з 01.02.2020 по 01.03.2021 за рішенням суду № 360/237/24 від 09.05.2024, що є додатками до листа відповідача від 02.09.2024 № 78/3/20/О-92а. Крім того, відповідач у своєму листі повідомляє представника позивача, що у відповідача відсутні правові підстави для нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого донарахованого грошового забезпечення на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 09.05.2024 у справі № 360/237/24.

Вважає протиправною бездіяльність відповідача, яка полягала у нарахуванні та невиплаті позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму донарахованого грошового забезпечення на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 09.05.2024 у справі № 360/237/24.

За приписами пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цьогоКодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши матеріали позовної заяви, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями160,161 КАС України, у зв`язку з чим вона має бути залишена без руху з таких підстав.

Відповідно до частини четвертої статті 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Представник позивача у позовній заяві посилається, що на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 09.05.2024 у справі № 360/237/24 відповідачем 13.08.2024 виплачено позивачу грошове забезпечення в повному обсязі у сумі 50508,13 грн.

При цьому суд зауважує, що на підтвердження вказаних обставин представником позивача до позовної заяви взагалі не додано жодних доказів.

Суд не приймає посилання на лист від 02.09.2024 № 78/3/20/О-92а, як доказ виплати грошового забезпечення на виконання рішення суду.

Суд звертає увагу, що доказами нарахування та виплати грошового забезпечення позивачу, зокрема, може бути відомість про нарахування грошового забезпечення, платіжна інструкція, довідка уповноваженого банку щодо транзакцій (руху коштів) по розрахунковому рахунку позивача, виписка по рахунку тощо.

З наведеного, суд дійшов висновку, що в документах, які додані до позовної заяви, взагалі відсутня інформація про те, що на виконання рішення суду позивачу виплачено спірне грошове забезпечення саме 13.08.2024.

Для усунення вказаного недоліку позивачу слід надати суду документальне підтвердження, коли саме на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 09.05.2024 по справі № 360/237/24 відповідачем виплачено позивачу спірне грошове забезпечення в сумі 50508,13 грн (виписка по рахунку тощо).

Згідно з частиною другоюстатті 5 КАС Українизахист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить законуі забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першоїстатті 160 КАС Україниу позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, в яких встановлюється спосіб ліквідації правопорушення, вчиненого суб`єктом владних повноважень та іншими особами, в передбаченихзакономвипадках, а підстава позову - це ті обставини (юридичні факти) і норми права, які у своїй сукупності дають право особі звернутись до суду з вимогами до іншої особи.

Згідно з пунктами 4, 5 частини п`ятоїстатті 160 КАС Українив позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.

Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги - це конкретні юридичні факти, з настанням яких суб`єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини.

За приписами статті 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» (далі Закон № 2050) компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Статтею 3 Закону № 2050 встановлено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Згідно з пунктом 2 Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 № 1427, компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати заробітної плати, нарахованої працівникові за період роботи, починаючи з 01.01.1998, якщо індекс цін на споживчі товари і тарифів на послуги за цей період зріс більш як на один відсоток.

Відповідно до пункту 3 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159, компенсації підлягають такі грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: заробітна плата (грошове забезпечення); сума індексації грошових доходів громадян.

Згідно з пунктом 5 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 сума компенсації виплачується громадянам у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Відповідно до статей 4, 5 Закону № 2050, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться). Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Своєчасно не отриманий з вини громадянина дохід компенсації не підлягає.

Системний аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що у разі несвоєчасної виплати сум грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до чинного законодавства.

Використане у статті 3 Закону № 2050 формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 Закону № 2050 дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Позивач просить суд визнати бездіяльність відповідача та зобов`язати його нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати грошового забезпечення в повному обсязі за період з 01.02.2020 до 01.03.2021.

Проте, в обґрунтування позовних вимог не вказує конкретний період за який підлягає виплата компенсацію втрати частини доходів (з моменту затримання до виплати грошового забезпечення на підставі рішення суду).

Для усунення вказаного недоліку позивачу необхідно надати уточнену позовну вимогу конкретизувавши позовні вимоги щодо періоду за який підлягає виплаті компенсація втрати частини доходів.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовна заява подана без додержання вимогстатті 161 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки вищевказані обставини перешкоджають відкриттю провадження у справі, позовну заяву слід залишити без руху, з встановленням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 160, 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву адвоката Овчаренка Ігоря Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

Запропонувати позивачу протягом 7 (семи) днів з моменту отримання ухвали суду усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду:

- уточненої позовної заяви, оформленої з дотриманням вимог, встановлених статтями 5, 160 КАС України з мотивів викладених в ухвалі суду;

- документальне підтвердження, коли саме на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 09.05.2024 по справі № 360/237/24 відповідачем виплачено позивачу спірне грошове забезпечення в сумі 50508,13 грн.

У разі ненадання вищевказаних документів позовна заява буде вважатися неподаною і підлягатиме поверненню.

Копію даної ухвали невідкладно надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.

СуддяТ.В. Смішлива