Рішення

від 03.01.2025 по справі 360/1362/24

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

03 січня 2025 рокум. ДніпроСправа № 360/1362/24

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) справу за позовом адвоката Овчаренка Ігоря Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

07.11.2024 до Луганського окружного адміністративного суду через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд" надійшла позовна заява адвоката Овчаренка Ігоря Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - відповідач), в якій, з урахуванням уточнених вимог, просить:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів з урахуванням індексів інфляції за період з 01.03.2021 по 13.08.2024 у зв`язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення за період з 01.02.2020 по 01.03.2021, яке було виплачене 13.08.2024 на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 09.05.2024 у справі № 360/237/24;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів з урахуванням індексів інфляції за період з 01.03.2021 по 13.08.2024 у зв`язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення за період з 01.02.2020 по 01.03.2021, яке було виплачене 13.08.2024 на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 09.05.2024 у справі № 360/237/24;

- стягнути із ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 в порядку розподілу судових витрат у справі витрати на професійну правничу допомогу у сумі 8190 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звільнений з військової служби в Головному управлінні Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях 01.03.2021.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 09.05.2024 у адміністративній справі № 360/237/24, яке залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 18.07.2024, відповідача зобов`язано нарахувати та виплати позивачу грошове забезпечення за період з 01.02.2020 по 01.03.2021 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021 відповідно, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та з урахуванням раніше виплачених сум.

На виконання вищезазначеного судового рішення відповідачем 13.08.2024 здійснено виплату позивачу грошового забезпечення за період з 01.02.2020 по 01.03.2021, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 та 01.01.2021 у сумі 50508,13 грн. Цей факт підтверджується розрахунком відповідача здійсненої доплати позивачу грошового забезпечення за період з 01.02.2020 по 01.03.2021 за рішенням суду № 360/237/24 від 09.05.2024, що є додатками до листа відповідача від 02.09.2024 № 78/3/20/О-92а. Крім того, відповідач у своєму листі повідомляє представника позивача, що у відповідача відсутні правові підстави для нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого донарахованого грошового забезпечення на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 09.05.2024 у справі № 360/237/24.

Вважає протиправною бездіяльність відповідача, яка полягала у нарахуванні та невиплаті позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму донарахованого грошового забезпечення на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 09.05.2024 у справі № 360/237/24.

Відповідач позов не визнав, надав до суду через підсистему «Електронний суд» відзив на позовну заяву в якій заперечує проти позовних вимог вказуючи наступне.

Позивач у позовній заяві висунув вимогу про нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів з період з 01.03.2021 по 13.08.2024, тобто за період після звільнення з військової служби, відсутні підстави для задоволення цієї вимоги.

Розмір витрат позивача на правову допомогу, зазначений у позовній заяві є значно завищеним та необґрунтованим.

Представник позивача до суду через підсистему «Електронний суд» надав відповідь на відзив в обґрунтування якої, з посиланням на норми Закону № 2050-ІІІ та Порядку № 159 зазначив, що основними умовами для виплати суми компенсації є: 1) порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів та 2) виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.

Ухвалою суду від 11.11.2024 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 20.11.2024 відкрито провадження в адміністративній справі, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 19.12.2024 у задоволенні заяви ІНФОРМАЦІЯ_2 про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 360/1362/24 відмовлено.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) проходив військову службу в Службі безпеки України з 23.07.1992 до 01.03.2021.

Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 01.03.2021 № 91-ОС/дск, виключено зі списків особового складу позивача (А-015166), який перебував у розпорядженні начальника Головного управління за посадою головного спеціаліста (майор) та звільненого наказом Служби безпеки України від 04 лютого 2021 року № 112-ОС/дск з військової служби за підпунктом «в» пункту 61 Положення та підпунктом «а» (за станом здоров`я - непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку) пункту 2 частини шостої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», з правом носіння військової форми одягу, у відставку з виключенням з військового обліку, з урахуванням часу на здавання посади, з 01 березня 2021 року. Вислуга років для призначення пенсії на 01 березня 2021 року складає, календарна - 28 років 07 місяців 09 днів, пільгова - 11 років 07 місяців 27 днів, загальна - 40 років 03 місяці 06 днів (розрахунок вислуги років для призначення пенсії від 13 січня 2021 року, реєстраційний № 78/3/1-700дск).

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 09.05.2024 у справі № 360/237/24, залишене без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 18.07.2024, позов задоволено та зокрема, зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити перерахунок та виплатити позивачу грошове забезпечення за період з 01 лютого 2020 року по 01 березня 2021 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року відповідно, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та з урахуванням раніше виплачених сум.

Відповідно до розрахунку здійсненої доплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 01.02.2020 по 01.03.2021 за рішенням суду № 360/237/24 від 09.05.2024 позивачу доплачено 50508,13 грн.

Згідно з випискою рахунку АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_2 від 13.08.2024 позивачу виплачено кошти у сумі 50508,13 грн, призначення платежу «Zarakhuvannia zarobitnoi platy грошового забезпечення за 08.2024».

Відповідно до витягу зі зведеної відомості сум для зарахування на рахунки від 10.08.2024 № 41 позивачу нараховано 50508,13 грн.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» військовою службою є державна служба особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни. У зв`язку з особливим характером військової служби військовослужбовцям надаються передбачені законом пільги, гарантії та компенсації.

Військова служба є особливим видом публічної служби, тому її проходження передбачає особливе регулювання служби військовослужбовців, а саме межі реалізації ними своїх службових прав у зв`язку з специфікою їх правового статусу, відносини щодо звільнення та проходження військової служби врегульовані як загальним законодавством України про працю, так і спеціальним законодавством.

При цьому, пріоритетними є норми спеціального законодавства, а норми трудового законодавства підлягають застосуванню лише у випадках, якщо спеціальними нормами не врегульовано спірних відносин, та коли про можливість такого застосування прямо зазначено у спеціальному законі.

Відповідно до абзацу першого пункту 1 статті 9 Закону України від 20.11.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з пунктами другим-третім статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України (абзаци перший, другий пункту 4 статті 9 Закону № 2011-ХІІ).

Питання здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України від 19.10.2000 № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 (далі - Порядок № 159).

Статтею 1 Закону № 2050-ІІІ встановлено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Відповідно до статті 2 цього Закону компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Відповідно до статті 3 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується дохід, до уваги не береться).

Згідно зі статтею 4 Закону № 2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Тобто, підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов: 1) нарахування громадянину належних йому доходів; 2) порушення встановлених строків їх виплати (як з вини, так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання); 3) затримка виплати доходів один і більше календарних місяців; 4) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги; 5) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата).

Пункти 1, 2 Порядку № 159 відтворюють зміст положень Закону № 2050-III та конкретизують підстави та механізм виплати компенсації.

Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку № 159 компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

Компенсації підлягають такі грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема, сума індексації грошових доходів громадян.

Пунктом 4 Порядку № 159 передбачено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.

Отже, основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком № 159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Подібна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 20.04.2022 у справі № 461/1390/16-а та від 15.05.2024 у справі № 200/5032/20-а.

З наведеного, суд вважає безпідставним посилання представника відповідача про відсутність у позивача права на виплату компенсації у зв`язку з виплатою індексації грошового забезпечення на підставі рішення суду.

Суд вважає, що право на отримання компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати є соціальним правом громадянина, тобто правом, яке закріплено у в законодавстві і перебуває під захистом держави.

Статтею 7 Закону № 2050-III, пунктом 8 Порядку № 159 визначено, що відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.

Судом установлено, що виплата позивачу грошового забезпечення в повному розмірі відбулась 13.08.2024 на виконання рішення суду, проте відповідачем не нараховувалась та не виплачувалась компенсація втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, що ним не заперечується.

Суд звертає увагу, що Верховним Судом у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 02.04.2024 у справі № 560/8194/20, згідно з якою аналіз положень статей 1, 2, 4 Закону № 2050-ІІІ та Порядку № 159 свідчить, що ними фактично встановлено (визначено) обов`язок відповідного підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання у разі порушення встановлених строків виплати доходу (в тому числі пенсії) громадянам провести їх компенсацію (нарахувати та виплатити) у добровільному порядку в тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості з перерахованої пенсії.

Крім того, Верховний Суд дійшов висновку, що відмова відповідача у виплаті компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у розумінні статті 7 Закону № 2050-ІІІ не обов`язково має висловлюватися через ухвалення окремого акта індивідуальної дії, оскільки це не передбачено законодавством. Зазначену норму варто тлумачити у її системному зв`язку з нормами статей 2-4 Закону № 2050-ІІІ, які визначають, що компенсація втрати частини доходів через порушення строку їх виплати повинна нараховуватись у місяці, в якому проведено виплату заборгованості. Відповідно невиплата компенсації в указаний період свідчить про відмову виплатити таку згідно із Законом № 2050-ІІІ і не потребує оформлення відмови окремим рішенням. Вчинення ж відповідачем активної дії, що проявляється, зокрема, у наданні листа-відповіді на звернення особи щодо виплати належних їй сум компенсації, слід розглядати лише як додаткову форму повідомлення про відмову.

Таким чином, позивач має право на виплату компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період затримки виплати.

Що стосується обраного позивачем способу захисту порушених прав, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення у сумі 50508,13 грн за період з 01.02.2020 до 01.03.2021 за весь час затримки виплати з 01.03.2021 до 13.08.2024;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення в сумі 50508,13 грн за період з 01.02.2020 до 01.03.2021 за весь час затримки виплати з 01.03.2021 до 13.08.2024 відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За таких обставин суд вважає, що обраний позивачем спосіб судового захисту відповідає об`єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім, необхідним та ефективним, а позовні вимоги підлягають задоволенню повністю лише зі словесним корегуванням обраного способу судового захисту.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає.

Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частинами першою, сьомою статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно частини дев`ятої статті 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність":

- договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1);

- гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30).

Разом з позовною заявою представником позивача подано договір про надання правничої допомоги від 24.10.2023 № 44, акт надання послуг від 07.11.2024 № 7, акт надання послуг від 09.12.2024 № 9.

Дослідженням пункту 3.1 Договору про надання правничої допомоги від 24 жовтня 2023 року № 44 (далі - Договір № 44) встановлено, що за надання правничої допомоги клієнт сплачує адвокату гонорар.

Гонорар може визначатися як у фіксованому розмірі, так і розраховуватися відповідно до погодинної ставки. У разі погодинної оплати розмір гонорару визначається, виходячи з виду робіт, які виконуються адвокатом чи його помічником, вартості години роботи та часу, витраченого адвокатом чи його помічником (пункт 3.2).

Відповідно до пункту 3.3 Договору № 44 у господарських, цивільних, трудових, сімейних та адміністративних справах, які мають сталу практику вирішення, в яких у клієнта наявні відповідні права, документи та докази, розмір вимог в яких не перевищує 500 000 грн та за умови, що для вчинення адвокатом відповідних дій в інтересах клієнта після виконання клієнтом відповідних зобов`язань за цим Договором залишається не менше п`ятнадцяти календарних днів і що послуги з правничої допомоги оплачуються не пізніше семи календарних днів з дня підписання сторонами відповідного акту наданих послуг, застосовуються такі ставки гонорару:

1) за підготовку адвокатського запиту чи запиту клієнта для отримання доказу чи інформації - 700 грн;

2) за ознайомлення з матеріалами справи у суді або іншому органі, уповноваженому на ведення чи вирішення відповідних справ:

у разі якщо обсяг справи складає не більше двох томів - 1600 грн;

у разі, якщо обсяг справи є більшим ніж два томи - 1600 грн. та по 500 грн. додатково за кожен наступний том справи, починаючи з третього;

3) за підготовку процесуальних документів у суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій, інших документів правового характеру, здійснення правового аналізу документів - залежно від кількості витраченого часу та вартості однієї години роботи - 1600 грн;

4) за учать в одному судовому засіданні, процесуальній дії, робочій зустрічі чи зборах:

у разі їх тривалості до двох годин - 2250 грн;

у разі їх тривалості понад дві години, включаючи години очікування - 2250 грн та по 500 грн додатково за кожну наступну годину, починаючи з третьої;

у разі, якщо таке засідання чи процесуальні дії не відбулись з незалежних від адвоката причин - 1000 грн.

Адвокат може надати клієнту відстрочення оплати повної вартості наданих послуг чи їх частини на строк до 180 календарних днів з моменту складання акту наданих послуг, а у випадку розгляду справ у суді - до 90 календарних днів з дати винесення рішення, постанови чи ухвали, якою завершено розгляд справи у суді відповідної інстанції. Інформація про надання клієнту відстрочення оплати зазначається в акті наданих послуг. В такому випадку вартість послуг, на яку надається відстрочення, збільшується на 30 відсотків.

Ставки гонорару, визначені цим пунктом, на вимогу адвоката підлягають перегляду з урахуванням офіційного індексу інфляції, якщо розмір інфляції з початку дії цих ставок зріс більш ніж на п`ять відсотків.

Для компенсації та покриття фактичних витрат адвоката, пов`язаних з виконанням умов цього Договору (витрати на відрядження, транспортні витрати, послуги сторонніх організацій та третіх осіб, представницькі витрати та інш.), клієнт сплачує адвокату грошові кошти авансом у розмірі 1000 (одна тисяча) грн, витрата яких здійснюється на підставі звітів адвоката про фактичні витрати, пов`язані з виконанням умов Договору про надання правової допомоги, складених Адвокатом у відповідності до розрахунку фактичних витрат (Додаток № 1 до Договору), узгоджених з Клієнтом. У разі незгоди зі звітом Адвоката про фактичні витрати, пов`язані з виконанням умов Договору про надання правової допомоги, Клієнт надає Адвокату письмові заперечення зі своїм розрахунком фактичних витрат. Письмово заперечення Клієнта розглядається Адвокатом протягом 3-х робочих днів з дати отримання нього письмового заперечення, за результатами розгляду якого Адвокат надає Клієнту письмову відповідь.

Відповідно до пункту 3.4. Договору № 44 за фактом надання клієнту послуг з правничої допомоги сторони підписують акт наданих послуг. Акт складається адвокатом та передасться з його підписом в двох примірниках клієнту, або ж надсилається в електронному вигляді без підпису адвоката на електронну адресу клієнта. Клієнт протягом 24 годин або не пізніше наступного робочого дня з моменту отримання від адвоката: примірників актів з підписом адвоката - повинен підписати примірники акту та повернути один примірник акту адвокату в узгоджений з ним спосіб; акту в електронному вигляді на електронну пошту - повинен роздрукувати два примірника акту, підписати та направити їх адвокату в узгоджений з ним спосіб. Після отримання підписаних клієнтом примірників актів адвокат підписує їх та повертає один його примірник клієнту. У разі наявності зауважень до акту наданих послуг клієнт зобов`язаний не пізніше ніж через 24 години після отримання акту повідомити адвокат через електронну пошту про свої зауваження. У разі не повернення клієнтом підписаного акту адвокату або не врегулювання сторонами спору щодо акту протягом більш ніж 72 годин з моменту подання акту на підпис клієнту - адвокат має право достроково розірвати Договір відповідно до п. 5.4 цього Договору. За наявності технічної можливості сторони підписують акти наданих послуг за допомогою відповідних сервісів обміну документами в електронній формі з дотриманням умов та строків, визначених цим пунктом.

Клієнт відшкодовує адвоката усі витрати, які пов`язанні із наданням йому правничої допомоги, у тому числі, але не виключно, витрати на оплату судового збору, державного мита, на друкування, копіювання, нотаріальні послуги, відрядження, поштові та транспортні витрати тощо. У справах, визначених у п. 3.3 цього Договору, які передбачають здійснення адвокатом неодноразових дій з надання клієнту правничої допомоги та підтримання їх у контрольному стані, клієнт відшкодовує адвокату також витрати на ведення справи у розмірі 1000 грн. за одну справу. Така сума витрат покриває оплату праці технічних працівників адвоката, залучених до ведення справ, витрати на друкування, копіювання, поштові та транспортні витрати в межах м. Києва. Витрати відшкодовуються клієнтом на підставі рахунків адвоката протягом трьох банківських днів з моменту вручення, направлення на поштову чи електронну адресу відповідного рахунку клієнту (пункт 3.5. Договору № 44).

Відповідно до пункту 3.6. Договору № 44 розмір гонорару, окремих витрат та порядок їх оплати у справах, які не передбачені п. 3.3 цього Договору, визначається одним із таких способів: у додаткових угодах до цього Договору; у рахунках адвоката із зазначенням найменування послуги, витрат, їх вартості чи розміру, які мають бути підтверджені клієнтом шляхом їх оплати протягом трьох банківських днів моменту вручення чи направлення йому такого рахунку на поштову чи електронну адресу; у підписаних сторонами актах наданих послуг із зазначенням найменування послуги, витрат, їх вартості, розміру та строку оплати.

Відповідно до інформації, зазначеної в Акті про надання послуг від 07.11.2024 № 7 замовник ОСОБА_1 , з одного боку, і виконавець - адвокат Овчаренко Ігор Сергійович, з іншого боку, склали цей акт про те, що на підставі наведених документів: Договір про надання правової допомоги від 24.10.2023 № 44, виконавцем були виконані наступні роботи (надані такі послуги): Підготовка адміністративного позову до ІНФОРМАЦІЯ_2 про зобов`язання нарахувати та виплатити на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення за період з 01.02.2020 по 01.03.2021, яке було доплачене відповідно до рішення Луганського окружного адміністративного суду від 09.05.2024 у адміністративній справі № 360/237/24; кількість - 3,500 посл., ціна - 2340,00 грн, всього 8190,00 грн. Замовник претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має, підлягає оплаті протягом 90 календарних днів з дати винесення рішення, постанови чи ухвали, якою завершено розгляд справи у суді відповідної інстанції.

Відповідно до інформації, зазначеної в Акті про надання послуг від 09.12.2024 № 9 замовник ОСОБА_1 , з одного боку, і виконавець - адвокат Овчаренко Ігор Сергійович, з іншого боку, склали цей акт про те, що на підставі наведених документів: договору про надання правової допомоги від 24.10.2023 № 44, виконавцем були виконані наступні роботи (надані такі послуги): підготовка відповіді на відзив ІНФОРМАЦІЯ_2 на позов (справа № 360/1362/24), кількість 1,000 посл., ціна - 2340,00 грн, всього 2340,00 грн. Замовник претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має Послуга підлягає оплаті протягом 90 календарних днів з дати винесення рішення, постанови чи ухвали, якою завершено розгляд справи у суді відповідної інстанції.

Згідно з частиною другою статті 74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд дійшов висновку, що витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 10530,00 грн підтверджені належними доказами та стосуються даної справи.

Відповідач заперечує проти визначеного розміру витрат на правничу допомогу через необґрунтованість.

Проте суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірність у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг та умовами договору тощо.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Суд бере до уваги доводи відповідача щодо не співмірності розміру витрат на правову допомогу з обсягом та складністю наданих позивачу послуг з правової допомоги.

З урахуванням обставин справи, а саме: справа розглядалась у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; виходячи з характеру доказів у справі (відсутності експертиз, відсутності виклику свідків, тощо); кількості сторін та відсутності інших учасників у справі, суд вважає розмір вартості наданих послуг неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідь на відзив (2,5 аркуша з 7) фактично відтворює зміст позовної заяви і (1,5 сторінки з 7) обґрунтування правничих витрат.

Відтак, враховуючи, що спір виник у правовідносинах, які не є складними, беручи до уваги визначеність та сталість практики Верховного Суду у цій категорії справ, що істотно зменшує складність послуг та зменшує їх обсяг, зважаючи на аргументи відповідача про неспівмірність цих витрат, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення суми витрат на правничу допомогу, що підлягають відшкодуванню позивачу до 3000,00 грн. Такий підхід відповідатиме вимогам співмірності, розумності та справедливості.

Відповідно до вимог статті 139 КАС України судом не вирішується питання щодо розподілу судового збору, оскільки позивач згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VІ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов адвоката Овчаренка Ігоря Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення у сумі 50508,13 грн за період з 01.02.2020 до 01.03.2021 за весь час затримки виплати з 01.03.2021 до 13.08.2024.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення в сумі 50508,13 грн за період з 01.02.2020 до 01.03.2021 за весь час затримки виплати з 01.03.2021 до 13.08.2024 відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 області на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 3000,00 грн (три тисячі гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.В. Смішлива