Рішення

від 29.10.2024 по справі 440/1885/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/1885/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Довгопол М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Решетника В.І.,

представника позивача Варавіна С.Д.,

представника відповідача Трофімченка В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " ЛАНК" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Стислий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю " ЛАНК" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області, в якій просило:

- визнати частково протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 31.01.2024 № 00013650701, в частині суми за податковими зобов`язаннями в розмірі 126 667,00 грн, штрафів- 31666,75грн, всього 158333,75 грн;

- визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення від 31.01.2024 № 00013660701, сума за податковими зобов`язаннями 119300,00 грн, штрафи- 29825,00 грн, всього 149125,00 грн;

- визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення від 31.01.2024 № 00013670701, сума завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного (звітного) податкового періоду становить 12239,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податкове повідомлення-рішення від 31.01.2024 № 00013650701 в оскаржуваній частині прийнято з огляду на висновки податкового органу про те, що Товариством безпідставно віднесено до складу інших витрат рядка 2270 «інші витрати» по нарахованим відсоткам за кредит за 2018 рік в сумі 193556 грн та за 2022 рік в сумі 137023 грн, оскільки до перевірки не надано первинні документи щодо сплачених відсотків за відповідні періоди, а також підприємством безпідставно віднесено до складу витрат на збут транспортні послуги, надані ТОВ «ЕНЕРГО-РЕСУРС ЛТД» та ТОВ «РІА ТРАНС ГРУП». Однак усі необхідні первинні документи, якими беззаперечно підтверджується правомірність віднесення платником податків витрат по нарахованим відсоткам за кредит за 2018 рік та за 2022 рік, були надані контролюючому органу, в тому числі банківські виписки, що зафіксовано в додатку 4 до акту перевірки. Щодо транспортних послуг, то позивач стверджував, що останні віднесено до витрат на збут, оскільки вони безпосередньо стосуються поставки товару покупцю замовленим ТОВ «ЛАНК» автотранспортом перевізника, і товар взагалі не надходив на склад ТОВ «ЛАНК» та був реалізований протягом однієї двох діб, тому облік таких витрат здійснено на рахунку 93 відповідно до наказу «Про облікову політику ТОВ «ЛАНК». При цьому, позивач зауважував, що облік транспортних послуг на вказаному рахунку не призвів до заниження зобов`язань перед бюджетом.

З податковими повідомленнями-рішеннями від 31.01.2024 № 00013660701, № 00013670701 позивач не погоджується, оскільки такі рішення прийнято на підставі висновків акту перевірки про безпідставне віднесення ТОВ «ЛАНК» до податкового кредиту ПДВ по незареєстрованим податковим накладним ПАТ «Укртатнафта» за березень, квітень 2022 року, водночас податковий кредит за відповідні періоди був сформований ТОВ «ЛАНК» на підставі наявних первинних (розрахункових) документів вимог пункту 32-2 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України та з урахуванням неможливості ПАТ «ТРАНСНАЦІОНАЛЬНА ФІНАНСОВО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ» «УКРТАТНАФТА» своєчасного виконання податкових обов`язків, підтверджену рішенням Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 28.10.2022 №788/Ж10/31-00-04-01-01.

2. Стислий зміст заперечень відповідача

У наданому до суду відзиві на позовну заяву /а.с. 60 62, т. 2/ представник відповідача заперечував проти позовних вимог та просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на те, що за результатами перевірки ТОВ «ЛАНК» складено акт, за висновками якого встановлено порушення вимог податкового законодавства, тому правомірно прийнято спірні податкові повідомлення-рішення.

3. Процесуальні дії по справі

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.02.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання /а.с. 53, т.2/.

27.03.2024 до суду надійшла відповідь на відзив /а.с. 104 - 111, т.2/, в якій представник позивача заперечував проти доводів відповідача, викладених у відзиві, наполягаючи на неправомірності спірних податкових повідомлень-рішень.

Протокольною ухвалою суду від 01.08.2024 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті /а.с. 18 - 19, т. 4/.

В ході розгляду справи представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позову.

ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Заслухавши вступне слово учасників, дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАНК" зареєстроване як юридична особа, ідентифікаційний код 36503843, є платником податку на додану вартість з 01.07.2015 та перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС у Полтавській області.

Наказом Головного управління ДПС у Полтавській області від 29.11.2023 № 3022-п визначено провести з 14.12.2023 документальну планову виїзну перевірку ТОВ «ЛАНК» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.01.2017 по 30.09.2023 , правильності нарахування та обчислення єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 30.09.2023, терміном 10 робочих днів /а.с. 64, т.2/.

Наказом Головного управління ДПС у Полтавській області від 21.12.2023 № 3290-п продовжено з 28.12.2023 термін проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ЛАНК» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.01.2017 по 30.09.2023 , правильності нарахування та обчислення єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 30.09.2023, строком на 5 робочих днів /а.с. 64, зворотній бік, т. 2/.

На підставі вказаних наказів, направлень на перевірку від 08.12.2023 № 5681, 5682 /а.с. 68, т.2/ головними державними інспекторами ГУ ДПС у Полтавській області Віталієм Сезько, Оленою Курганською проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «ЛАНК», за результатами якої складено Акт документальної планової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, за дотриманням якого покладено на контролюючі органи від 10.01.2024 № 274/16-31-07-01-02/36503843 (далі Акт перевірки) /а.с. 69 78, т. 2/.

Перевіркою встановлено та в Акті перевірки зафіксовано порушення ТОВ «ЛАНК», зокрема:

1)п.44.1 ст.44, пп. 134.1.1. п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ (із змінами та доповненнями), ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-ХІУ (із змінами та доповненнями), ст.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 «Спрощена фінансова звітність», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000 № 39, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.2000 № 161/4382, п.6, п.7, п. 10, п.19 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 № 27/4248, п.4, п.9 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», Наказ Міністерства фінансів України від 20.10.1999 №246, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 02.11.1999 за № 751/4044, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 170 147 грн., в т.ч. за 2017 рік в сумі 6930 грн., 2018 рік в сумі 55730 грн., за 2022 рік в сумі 107487 грн;

2)п. 44.1 ст. 44, пп. 14.1.36, п. 198.1, п.198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.1 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-УІ із змінами та доповненнями, ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-ХІУ (із змінами та доповненнями), в результаті чого підприємством:

- занижено податок на додану вартість на загальну суму 119 300 грн., в т.ч. березень 2022 в сумі 13 964 грн., квітень 2022 в сумі 105336 грн;

- завищено суму відємного значення по ПДВ на загальну суму 12239 грн., в т.ч. за вересень 2023 в сумі 12239 грн.

На підставі Акту перевірки Головним управлінням ДПС у Полтавській області прийнято податкові повідомлення-рішення:

1) № 00013650701 від 31.01.2024, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 212683,75 грн, у тому числі за податковими зобов`язаннями 170147 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 42536,75 грн /а.с. 56, т. 1/;

2) № 00013660701 від 31.01.2024, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 149125 грн, в тому числі за податковими зобов`язаннями 119300 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 29825 грн /а.с. 57, т.1/;

3) № 00013670701 від 31.01.2024, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку додану вартість на 12239 грн за вересень 2023 року /а.с. 58, т.1/.

Не погодившись із податковим повідомленням-рішенням № 00013650701 від 31.01.2024 в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "ЛАНК" суми грошового зобов`язання податку на прибуток приватних підприємств за податковими зобов`язаннями в розмірі 126 667 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 31666,75 грн, а також податковими повідомленнями-рішеннями № 00013660701 від 31.01.2024, № 00013670701 від 31.01.2024 повністю, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, визначено нормами Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України, у редакції, чинній на час спірних правовідносин).

Порядок справляння податку на прибуток приватних підприємств регламентовано розділом ІІІ ПК України.

Відповідно до пп. 133.1.1. п. 133.1. статті 133 ПК України платниками податку - резидентами є: суб`єкти господарювання - юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті.

Об`єктом оподаткування згідно з пп. 134.1.1. пункту 134.1. статті 134 ПК України є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень, об`єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених підпунктом 140.4.8 пункту 140.4 та підпунктом 140.5.16 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (п. 135.1. статті 135 ПК України).

Пунктом 136.1. статті 136 ПК України встановлено, що базова (основна) ставка податку становить 18 відсотків.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 732, для мікропідприємств, малих підприємств, які визнані такими відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», непідприємницьких товариств, представництв іноземних суб`єктів господарської діяльності встановлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі балансу і звіту про фінансові результати, форма і порядок складання яких визначаються Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 25 «Спрощена фінансова звітність», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 25 лютого 2000 року № 39, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15 березня 2000 року за № 161/4382 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 24 січня 2011 року № 25) (із змінами). Зазначені підприємства можуть самостійно визначати доцільність складання фінансової звітності за формами, наведеними у цьому Національному положенні (стандарті).

Пунктом 5 розділу ІІ Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 «Спрощена фінансова звітність», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25 лютого 2000 року № 39 (далі - НП(С)БО 25), регламентовано зміст статей звіту про фінансові результати малого підприємства.

Так, відповідно до пп. 5.4. п. 5 розділу ІІ НП(С)БО 25 у статті "Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)" показується виробнича собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) та/або собівартість реалізованих товарів, визначена відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 № 318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248 (із змінами).

За змістом пп. 5.5., 5.6. п. 5 розділу ІІ НП(С)БО 25 у статті "Інші операційні витрати" наводяться адміністративні витрати, витрати на збут, а також собівартість реалізованих оборотних активів (крім готової продукції, товарів і фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та груп вибуття; відрахування на створення резерву сумнівних боргів і сума списаних безнадійних боргів; втрати від знецінення виробничих запасів; втрати від операційних курсових різниць; визнані економічні санкції; відрахування для забезпечення відшкодування наступних операційних витрат; інші витрати, що пов`язані з операційною діяльністю підприємства. У цій статті також відображається належна до сплати за звітний період відповідно до законодавства сума податків і зборів.

Витрати від первісного визнання біологічних активів і сільськогосподарської продукції та витрати від зміни вартості поточних біологічних активів також наводяться у цій статті.

У статті "Інші витрати" відображаються: витрати на сплату процентів та інші витрати підприємства, пов`язані із запозиченнями; втрати від участі в капіталі; собівартість реалізації фінансових інвестицій; втрати від неопераційних курсових різниць; втрати від уцінки фінансових інвестицій та необоротних активів; інші витрати, які виникають у процесі діяльності, але не пов`язані з операційною діяльністю підприємства.

Згідно з пп. 5.7. п. 5 розділу ІІ НП(С)БО 25 у статті "Фінансовий результат до оподаткування" відображається різниця між доходами та витратами підприємства.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності визначені у Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 № 27/4248 (далі НП(С)БО 16 «Витрати»).

Відповідно до пунктів 6, 7 НП(С)БО 16 «Витрати» витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

За приписами пунктів 10, 11 НП(С)БО 16 «Витрати» собівартість реалізованих товарів визначається за Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 "Запаси" ( z0751-99 ).

Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

Згідно з пунктом 17 НП(С)БО 16 «Витрати» витрати, пов`язані з операційною діяльністю, які не включаються до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), поділяються на адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати.

Пунктом 19 НП(С)БО 16 «Витрати» встановлено, що витрати на збут включають такі витрати, пов`язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг): витрати пакувальних матеріалів для затарювання готової продукції на складах готової продукції; витрати на ремонт тари; оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут; витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг); витрати на передпродажну підготовку товарів; витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом; витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, пов`язаних зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг (операційна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона); витрати на транспортування, перевалку і страхування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов`язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки; витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування; витрати на страхування призначеної для подальшої реалізації готової продукції (товарів), що зберігається на складі підприємства; витрати на транспортування готової продукції (товарів) між складами підрозділів (філій, представництв) підприємства; інші витрати, пов`язані зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг.

До складу витрат на збут у торговельних організаціях включаються витрати обігу, за винятком витрат, наведених у пунктах 18, 20 і 27 цього Національного положення (стандарту).

Відповідно до пункту 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 №246, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 02.11.1999 за № 751/4044 (далі НП(С)БО 9 «Запаси», запаси - активи, які:

утримуються для подальшого продажу (розподілу, передачі) за умов звичайної господарської діяльності;

перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;

утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.

Пунктом 9 НП(С)БО 9 «Запаси» передбачено, що первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат:

суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю) за вирахуванням непрямих податків та знижок, наданих постачальником (продавцем);

суми ввізного мита;

суми непрямих податків у зв`язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству;

транспортно-заготівельні витрати (затрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів). Сума транспортно-заготівельних витрат, що узагальнюється на окремому субрахунку рахунків обліку запасів, щомісячно розподіляється між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули (використані, реалізовані, безоплатно передані тощо) за звітний місяць. Сума транспортно-заготівельних витрат, яка відноситься до запасів, що вибули, визначається як добуток середнього відсотка транспортно-заготівельних витрат і вартості запасів, що вибули, з відображенням її на тих самих рахунках обліку, у кореспонденції з якими відображено вибуття цих запасів. Середній відсоток транспортно-заготівельних витрат визначається діленням суми залишків транспортно-заготівельних витрат на початок звітного місяця і транспортно-заготівельних витрат за звітний місяць на суму залишку запасів на початок місяця і запасів, що надійшли за звітний місяць. Приклади розподілу транспортно-заготівельних витрат наведені в додатку до Національного положення (стандарту) 9;

інші витрати, які безпосередньо пов`язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях. До таких витрат, зокрема, належать прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати підприємства на доопрацювання і підвищення якісно технічних характеристик запасів.

У разі, якщо на момент оприбуткування запасів неможливо достовірно визначити їх первісну вартість, такі запаси можуть оцінюватися та відображатися за справедливою вартістю з наступним коригуванням до первісної вартості.

Пунктом 44.1. статті 44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до положень частин 1 3 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).

Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Порядок справляння податку на додану вартість визначений розділом V ПК України.

За приписами п. 185.1. статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю.

При цьому за змістом підпункту 14.1.181. пункту 14.1. статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з підпунктом а) пункту 198.1. статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів та послуг.

За п. 198.2. статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.3. статті 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6. статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У свою чергу пунктом 201.1. статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

ІV. ВИСНОВКИ СУДУ

З аналізу вказаних правових норм слідує, що податковий облік має ґрунтуватися на обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Об`єктом оподаткування податком на прибуток приватних підприємств є, зокрема, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Об`єктом оподаткування податком на додану вартість є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Предметом спору у цій справі є податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області:

1) № 00013650701 від 31.01.2024 , яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 212683,75 грн, у тому числі за податковими зобов`язаннями 170 147 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 42536,75 грн, в частині суми за податковими зобов`язаннями в розмірі 126 667,00 грн, штрафів - 31666,75грн, всього 158333,75 грн;

2) № 00013660701 від 31.01.2024, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 149125 грн, в тому числі за податковими зобов`язаннями 119300 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 29825 грн;

3) № 00013670701 від 31.01.2024, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку додану вартість на 12239 грн за вересень 2023 року.

Наявність підстав та порядок проведення документальної планової виїзної перевірки, за наслідками якої прийнято ці податкові повідомлення-рішення, позивачем не заперечуються.

Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню Головного управління ДПС у Полтавській області № 00013650701 від 31.01.2024 в оскаржуваній частині, суд виходить з такого.

З розрахунку суми грошового зобов`язання, штрафних (фінансових) санкцій, визначених податковим повідомленням-рішенням № 00013650701 від 31.01.2024 /а.с. 214, т.3/, Акту перевірки слідує, що збільшення грошового зобов`язання ТОВ «ЛАНК» з податку на прибуток приватних підприємств на спірну суму 126 667,00 грн здійснено у зв`язку з такими встановленими порушеннями:

-завищення витрат по нарахованим відсоткам за кредит за 2018 рік у сумі 190756 грн та 2022 рік в сумі 137023 грн, у зв`язку з чим донараховано податок у сумі 34840 грн за 2018 рік та 24664 грн за 2022 рік;

-завищення витрат у зв`язку з віднесенням до складу витрат на збут транспортних послуг, наданих по ТОВ «ЕНЕРГО-РЕСУРС ЛТД» на загальну суму 274750 грн, в т.ч. ПДВ 45792 грн, та ТОВ «РІА ТРАНС ГРУП» на загальну суму 173000 грн, в т.ч. ПДВ 28833 грн, у зв`язку з чим донараховано податок по взаємовідносинам з ТОВ «ЕНЕРГО-РЕСУРС ЛТД» у розмірі 41213 грн, по взаємовідносинам з ТОВ «РІА ТРАНС ГРУП» -у розмірі 25950 грн.

Зміст Акту перевірки свідчить, що висновок про завищення витрат по нарахованим відсоткам за кредит за 2018 рік у сумі 190756 грн та 2022 рік в сумі 137023 грн контролюючим органом зроблено з огляду на те, що до перевірки не надано первинні документи щодо сплачених відсотків за 2018 рік у сумі 193556 грн та за 2022 рік у сумі 137023 грн. При цьому ревізорами зазначено, що дані послуги віднесено до складу бухгалтерського обліку по рахунку 95 «відсотки за кредит» та відповідно віднесено до рядка 2270 «Інші витрати» в сумі 330579 грн, в т.ч. за 2018 рік в сумі 193556 грн, за 2022 рік в сумі 137023 грн.

Оцінюючи такий висновок контролюючого органу, суд звертає увагу на те, що згідно з додатком 4 до Акту перевірки «Узагальнений перелік документів, які було використано при проведенні перевірки ТОВ «ЛАНК», податковий номер 36503843» первинні документи (податкові, видаткові, прибуткові накладні, банківські виписки, акти виконаних робіт, наданих послуг, товаросупроводжувальні документи та інші первинні документи), що стосувалися доходу та фінансового результату до оподаткування, за період з 01.01.2017 по 30.09.2023 були надані та охоплені перевіркою вибірковим порядком.

При цьому в ході розгляду справи представник позивача стверджував, що ТОВ «ЛАНК» надало інспекторам під час перевірки банківські виписки, якими підтверджено факт перерахування коштів на погашення відсотків по кредиту за весь період, який підлягав перевірці, як і надано доступ до таких виписок та інших документів в електронному форматі, однак контролюючим органом визнано непідтвердженими суми витрат на сплату відсотків за кредит лише за 2018 рік та за 2022 рік.

Копію банківської виписки за період з 01.01.2022 по 31.12.2022, сформовану 04.01.2023 /а.с. 181 215, т.2/ та копії банківських виписок з 01.01.2018 по 31.12.2018 /а.с. 1 60, т.3/, за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 /а.с. 61 112, т.3/, сформовані 13.12.2023, які, за твердженням позивача, були надані на перевірку, долучено до матеріалів справи.

У письмових поясненнях бухгалтера ТОВ «ЛАНК» від 09.07.2024/а.с. 7, т.4/, зазначено, що надані до матеріалів справи банківські виписки з відкритого рахунку підприємства в АТ «ТАСКОМБАНК» мають реквізит дату формування та бухгалтером надано особі, що проводила перевірку, такі банківські виписки, сформовані для перевірки, документи під час перевірки надавалися ним особисто перевіряючій ОСОБА_1 .

Із письмових додаткових пояснень представника відповідача /а.с. 9, т.4/, доданої до них службової записки Управління податкового аудиту /а.с. 15, т.4/ вбачається, що факт не надання позивачем первинних документів (банківських виписок) щодо сплачених відсотків банку за 2018 рік у сумі 193556 грн, за 2022 рік у сумі 137023 грн встановлено у зв`язку з тим, що такі документи не надані на запит податкового органу від 08.01.2024.

Судом встановлено, що дійсно головним ДІ ГУ ДПС у Полтавській області Оленою Курганською 08.01.2024 сформовано запит про надання документів (копій документів) та пояснень, в якому зазначено, що у зв`язку з проведенням документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ЛАНК» необхідно надати у термін до 16 год. 00 хв. 08.01.2024 пояснення та документальні підтвердження щодо відображення у бухгалтерському та податковому обліку, зокрема, віднесених до складу витрат по рахунку 95 «відсотки за кредит» та відповідно віднесених до рядка 2170 «інші витрати» в сумі 330579 грн, в т.ч. за 2018 рік в сумі 193556 грн, та 2022 рік в сумі 137023 грн /а.с. 12, т.4/. На такий запит ТОВ «Ланк» надало пояснення від 08.01.2024, в яких, крім іншого, вказало, що віднесені до складу витрат по рахунку 95 «відсотки за кредит» та відповідно до рядка 2170 «інші витрати» відсотки за кредит в сумі 330579 грн, в т.ч. за 2018 рік в сумі 193556 грн, та 2022 рік в сумі 137023 грн на підставі нарахованих банком відсотків за кредит /а.с. 16, т.4/.

Аналізуючи вказані обставини, суд звертає увагу на те, що Наказом Головного управління ДПС у Полтавській області від 29.11.2023 № 3022-п визначено провести з 14.12.2023 документальну планову виїзну перевірку ТОВ «ЛАНК» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.01.2017 по 30.09.2023 , правильності нарахування та обчислення єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 30.09.2023, терміном 10 робочих днів /а.с. 64, т.2/.

Наказом Головного управління ДПС у Полтавській області від 21.12.2023 № 3290-п продовжено з 28.12.2023 термін проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ЛАНК» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.01.2017 по 30.09.2023 , правильності нарахування та обчислення єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 30.09.2023, строком на 5 робочих днів /а.с. 64, зворотній бік, т. 2/.

Зміст таких наказів узгоджувався із приписами пункту 82.1. статті 82 ПК України, за якими тривалість перевірок, визначених у статті 77 цього Кодексу, не повинна перевищувати 30 робочих днів для великих платників податків, щодо суб`єктів малого підприємництва - 10 робочих днів, інших платників податків - 20 робочих днів.

Продовження строків проведення перевірок, визначених у статті 77 цього Кодексу, можливе за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб`єктів малого підприємництва - не більш як на 5 робочих днів, інших платників податків - не більш як на 10 робочих днів.

Зважаючи на те, що ТОВ «ЛАНК» належить до суб`єктів малого підприємництва, про що свідчить подана ним фінансова звітність малого підприємства, та не заперечується відповідачем, тривалість планової виїзної документальної перевірки щодо нього не могла перевищувати - 10 робочих днів, та могла бути продовжена не більш як на 5 робочих днів.

Враховуючи те, що наказом Головного управління ДПС у Полтавській області від 21.12.2023 № 3290-п продовжено з 28.12.2023 термін проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ЛАНК» строком на 5 робочих днів , останнім днем перевірки є 03.01.2024.

Таким чином запит ревізора від 08.01.2024 зроблено поза межами проведення перевірки, відтак ненадання товариством документів на його виконання не свідчить про ненадання до перевірки первинних документів щодо сплачених відсотків за 2018 рік у сумі 193556 грн та за 2022 рік у сумі 137023 грн.

Суд також враховує, що в ході розгляду справи встановлено, що на виконання генерального договору про надання банківських послуг № Т09.12.2014 К1738 від 22.12.2017 із змінами і доповненнями /а.с. 71 124, т. 1/, договору № 792732 банківського рахунку та комплексного надання послуг від 08.12.2017 /а.с. 58, т. 4/, тарифних пакетів на розрахункове-касове обслуговування /а.с. 41 53, т.4/ ТОВ «ЛАНК» понесено витрати щодо сплати відсотків та комісії за кредитами за 2018 рік в сумі 486742,74 грн, за 2022 рік 137022,74 грн на користь АТ «Таскомбанк», що підтверджено банківськими виписками /а.с. 181 215, т.2, 1 60, т.3/, платіжними документами /а.с. 125 165, т. 1/.

Підсумовуючи наведене, суд констатує, що висновок контролюючого органу про завищення ТОВ «ЛАНК» витрат по нарахованим відсоткам за кредит за 2018 рік у сумі 190756 грн та 2022 рік в сумі 137023 грн, у зв`язку з чим донараховано податок у сумі 34840 грн за 2018 рік та 24664 грн за 2022 рік, є необґрунтованим та не відповідає фактичним обставинам справи.

Оцінюючи висновок контролюючого органу про завищення витрат у зв`язку з віднесенням до складу витрат на збут транспортних послуг, наданих по ТОВ «ЕНЕРГО-РЕСУРС ЛТД» на загальну суму 274750 грн, в т.ч. ПДВ 45792 грн, та ТОВ «РІА ТРАНС ГРУП» на загальну суму 173000 грн, в т.ч. ПДВ 28833 грн, суд виходить з такого.

Із змісту Акту перевірки слідує, що факт порушення контролюючим органом встановлено у зв`язку з тим, що понесені підприємством заготівельні витрати оприбутковані на балансовому рахунку 93 «Витрати на збут», а не балансовому рахунку 28 «Товари», в результаті чого не збільшено первісну вартість придбаних товарів.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 20.05.2022 між ТОВ «ЕНЕРГО-РЕСУРС ЛТД» (перевізник) та ТОВ «ЛАНК» (замовник) укладено договір № 2505-ТР про надання транспортних послуг /а.с. 224 228, т.1/, згідно з пунктом 1.1. якого предметом цього Договору є надання послуг з перевезення паливно-мастильних матеріалів, а також визначення обсягу, термінів та умов надання таких послуг. Перевізник зобов`язується доставити (перевезти) ввірений йому Замовником паливно-мастильні матеріали (далі за текстом Вантаж), в погоджений сторонами строк, з пункту завантаження Вантажу до пункту вивантаження Вантажу , а Замовник зобов`язується сплатити послуги перевезення Вантажу .

Відповідно до пункту 4.5. Договору виконання послуг по перевезенню паливно-мастильних матеріалів підтверджується актами наданих послуг та товарно-транспортними накладними, підписаними сторонами. Рахунок -фактура для Замовника є підставою для оплати послуг Перевізнику.

На виконання вказаного Договору Сторонами підписано Акти здачі -приймання робіт (надання послуг) :

-№ 77 від 26.05.2022 щодо транспортних послуг : м. Рені (Одеська область) с. Миронівка (Кіровоградська область) на суму 96 000 грн, в тому числі ПДВ 16 000 грн, без ПДВ 80000 грн /а.с. 199, т. 1/;

-№ 83 від 09.06.2022 щодо транспортних послуг : м. Ковель (Волинська область) с. Жуки (Полтавська область) на суму 71500грн, в тому числі ПДВ 11916,67 грн, без ПДВ 59583,33 грн /а.с. 218, т. 1/;

-№ 90 від 22.06.2022 щодо транспортних послуг : м. Рені (Одеська область) м. Черкаси (Кіровоградська область) на суму 107 250 грн, в тому числі ПДВ 17875 грн, без ПДВ 89375 грн /а.с. 209, т. 1/.

Оплата наданих послуг здійснена позивачем у повному обсязі, що зафіксовано в Акті перевірки.

Факт надання транспортних послуг підтверджено товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів /а.с. 201, 205, 211, 215, 220, 222, т.1/, зауважень до яких контролюючим органом не наведено та з яких слідує, що вантаж перевозився від постачальників позивача ТОВ «Ексон ЮК» та ТОВ «ЛексКорп» до покупців позивача (вантажоодержувачів) - ТОВ «Лайма Оіл», ТОВ «Черкаси Оіл».

Так, товар, придбаний позивачем у ТОВ «ЕКСОН-ЮК» згідно з видатковою накладною № 1188 від 24.05.2022 /а.с. 200, т.1/, передано ТОВ «Лайма Оіл» згідно з видатковою накладною № 28 від 26.05.2022 /а.с. 204, т.1/. Товар, придбаний позивачем у ТОВ «ЕКСОН-ЮК» згідно з видатковою накладною № 1977 від 21.06.2022 /а.с. 210, т.1/, передано ТОВ «Черкаси Оіл» згідно з видатковою накладною № 40 від 22.06.2022 /а.с. 214, т.1/. Товар, придбаний позивачем у ТОВ «ЛексКорп» згідно з видатковою накладною № 1552 від 08.06.2022 /а.с. 219, т.1/, передано ТОВ «Лайма Оіл» згідно з видатковою накладною № 35 від 09.06.2022 /а.с. 221, т.1/.

28.06.2022 між ТОВ «РІА Транс Груп» (перевізник) та ТОВ «ЛАНК» (замовник) укладено договір № 1-2806/22 про надання послуг з перевезення вантажів /а.с. 229 231, т.1/, згідно з пунктом 1.1. якого Перевізник бере на себе зобов`язання доставляти та отримувати ввірений йому для перевезення вантаж (згідно з транспортною накладною) транспортними засобами до пункту призначення і видати його уповноваженій особі, а Замовник зобов`язується своєчасно сплачувати Перевізнику.

На виконання вказаного Договору Сторонами підписано Акти здачі -прийняття виконаних робіт (надання послуг) :

-№ 250 від 01.07.2022 щодо надання транспортних послуг на суму 99 000 грн, в тому числі ПДВ 16 500 грн, без ПДВ 82500 грн /а.с. 183, т. 1/;

-№ 255 від 08.07.2022 щодо надання транспортних послуг на суму 74 000 грн, в тому числі ПДВ 12333,33 грн, без ПДВ 61666,67 грн /а.с. 191, т. 1/;

Оплата наданих послуг здійснена позивачем у повному обсязі, про що свідчать відповідні платіжні інструкції /а.с. 180- 181, т.1/.

Факт надання транспортних послуг підтверджено товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів /а.с. 185, 189, 193, 196, т.1/, зауважень до яких контролюючим органом не наведено та з яких слідує, що вантаж перевозився від постачальників позивача ТОВ «Ексон ЮК» та ТОВ «Оптимагал» до покупця позивача (вантажоодержувача) - ТОВ «Черкаси Оіл».

Так, товар, придбаний позивачем у ТОВ «ЕКСОН-ЮК» згідно з видатковою накладною № 2580 від 01.07.2022 /а.с. 184, т.1/, передано ТОВ «Черкаси Оіл» згідно з видатковою накладною № 41 від 01.07.2022 /а.с. 188, т.1/. Товар, придбаний позивачем у ТОВ «Оптимагал» згідно з видатковою накладною № 2499 від 08.07.2022 /а.с. 192, т.1/, передано ТОВ «Черкаси Оіл» згідно з видатковою накладною № 44 від 09.07.2022 /а.с. 195, т.1/.

За умовами договору поставки нафтопродуктів № 19/05/22-6 від 19.05.2022, укладеного між позивачем (Покупець) та ТОВ «ЕКСОН ЮК» (Постачальник) /а.с. 157 164, т.3/ поставка Товару здійснюється відповідно до правил «Інкотермс-2000» на умовах EXW -склад постачальника. Завантаження товару, доставка до складу покупця та його розвантаження здійснюється власними силами Покупця та за його рахунок (п.п. 2.1., 2.2. Договору).

Згідно з договором постачання нафтопродуктів №ЛК-17/09/21-ДТ/1 від 20.09.2021, укладеного між позивачем (Покупець) та ТОВ «ЛЕКСКОРП» (Постачальник) /а.с. 136 140, т.3/ Покупець має право отримувати Товар за місцем його зберігання. У разі доставки товару на адресу, визначену покупцем, транспортні витрати по доставці товару покладаються на постачальника (пункти 3.3., 3.4. Договору).

Аналогічні умови викладені у пунктах 3.3., 3.4. договору постачання нафтопродуктів № ОГ-01/07/22-СН від 01.07.2022, укладеного між позивачем (Покупець) та ТОВ «Оптимагал» (Постачальник) /а.с. 142 - 148, т.3/.

В ході розгляду справи представником позивача пояснено, що товар (нафтопродукти) отримувався позивачем за місцем його зберігання у постачальників, після чого одразу транспортувався покупцям позивача - ТОВ «Лайма Оіл», ТОВ «Черкаси Оіл».

У заявках, складених в ході виконання договору поставки нафтопродуктів б/н від 04.01.2021, укладеного позивачем (Постачальник) та ТОВ «Черкаси-Оіл» (Покупець) /а.с. 127 132, т.3/, та договору поставки б/н від 25.05.2022, укладеного позивачем (Постачальник) та ТОВ «Лайма-Оіл» (Покупець) /а.с. 150 154, т.3/ умови постачання визначено: з доставкою та за рахунок постачальника /а.с. 133 135, 155, 156, т.3/.

Отже, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що придбаний ТОВ «ЛАНК» товар (нафтопродукти), отриманий за місцем його зберігання у постачальників ТОВ «Ексон ЮК», ТОВ «ЛексКорп», ТОВ «Оптимагал», транспортувався перевізниками ТОВ «ЕНЕРГО-РЕСУРС ЛТД», ТОВ «РІА Транс Груп» одразу до покупців ТОВ «ЛАНК» - ТОВ «Лайма Оіл», ТОВ «Черкаси Оіл», без переміщення на склади ТОВ «ЛАНК».

Необхідно також взяти до уваги, що позивач мав ліцензію на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі терміном дії з 01.07.2019 до 01.07.2024 /а.с. 191 192, т. 3/.

Відповідно до пункту 4 НП(С)БО 9 «Запаси», запаси - активи, які:

утримуються для подальшого продажу (розподілу, передачі) за умов звичайної господарської діяльності;

перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;

утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.

Пунктом 9 НП(С)БО 9 «Запаси» передбачено, що первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат, зокрема, транспортно-заготівельні витрати (затрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів).

Водночас згідно з пунктом 17 НП(С)БО 16 «Витрати» витрати, пов`язані з операційною діяльністю, які не включаються до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), поділяються на адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати.

Пунктом 19 НП(С)БО 16 «Витрати» встановлено, що витрати на збут включають такі витрати, пов`язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема, витрати на транспортування, перевалку і страхування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов`язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки; інші витрати, пов`язані зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг.

Таким чином до витрат на збут потрапляють виключно витрати на доставку продукції покупцям, якщо це передбачено умовами відповідних договорів.

Зважаючи на те, що ТОВ «ЛАНК» понесло витрати на транспортування продукції від постачальника не на власні склади, не здійснювало утримання продукції на власних складах, натомість організувало перевезення продукції покупцям від місця отримання її у постачальника до місця, визначеного покупцем, такі витрати є витратами на збут та правомірно відображені ТОВ «ЛАНК» на рахунку 93.

Твердження контролюючого органу про те, що підприємством понесено заготівельні витрати, які мали бути оприбутковані на балансовому рахунку 28 «Товари», не узгоджується із вимогами законодавства та фактичними обставинами господарських операцій позивача.

Таким чином висновок відповідача про завищення витрат у зв`язку з віднесенням до складу витрат на збут транспортних послуг, наданих по ТОВ «ЕНЕРГО-РЕСУРС ЛТД» на загальну суму 274750 грн, в т.ч. ПДВ 45792 грн, та ТОВ «РІА ТРАНС ГРУП» на загальну суму 173000 грн, в т.ч. ПДВ 28833 грн, у зв`язку з чим донараховано податок по взаємовідносинам з ТОВ «ЕНЕРГО-РЕСУРС ЛТД» у розмірі 41213 грн, по взаємовідносинам з ТОВ «РІА ТРАНС ГРУП» -у розмірі 25950 грн є необґрунтованим.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області № 00013650701 від 31.01.2024 в оскаржуваній частині, а саме, збільшення грошового зобов`язання ТОВ «ЛАНК» з податку на прибуток приватних підприємств на спірну суму 126 667,00 грн та застосування за штрафних (фінансових) санкцій у сумі 31666,75грн (25 %) прийнято не на підставі вимог законодавства, без урахування усіх обставин, які мали значення для його прийняття, а відтак підлягає визнанню протиправним та скасуванню, а позовні вимоги у цій частині задоволенню.

Надаючи правову оцінку податковим повідомленням-рішенням ГУ ДПС у Полтавській області № 00013660701 від 31.01.2024, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 149125 грн, в тому числі за податковими зобов`язаннями 119300 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 29825 грн, № 00013670701 від 31.01.2024, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку додану вартість на 12239 грн за вересень 2023 року, суд виходить з такого.

За Акту перевірки слідує, що підставою для прийняття таких податкових повідомлень-рішень послугував висновок про завищення ТОВ «ЛАНК» податкового кредиту на загальну суму 131539 грн, у тому числі, за березень 2022 року 31087 грн, за квітень 2022 року в сумі 100452 грн внаслідок формування податкового кредиту за вказані періоди по незареєстрованим та несвоєчасно зареєстрованим податковим накладним, отриманим від ПАТ «УКРТАТНАФТА».

Аналізуючи доводи контролюючого органу, суд бере до уваги, що за загальними правилами Податкового кодексу України, відсутність факту реєстрації платником податку продавцем товарів / послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Водночас Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває.

З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу російської федерації та забезпечення прав і обов`язків платників податків Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 3 березня 2022 року №2118-IX, який набрав чинності 7 березня 2022 року (далі - Закон № 2118-IX).

Законом №2118-IX підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктом 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Підпунктом 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ передбачено, що у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, […] платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Законом № 2142-IX від 24 березня 2022 року внесено зміни у підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, а саме слова «трьох місяців» замінено словами «шести місяців».

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», який набрав чинності 17 березня 2022 року, підрозділ 2 «Особливості справляння податку на додану вартість» розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України був доповнений пунктом 32-2, згідно з яким тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, платники податку за операціями з придбання товарів/послуг, за якими в ЄРПН постачальниками не зареєстровано податкові накладні та/або розрахунки коригування до них, включають до складу податкового кредиту звітного періоду суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у складі вартості придбаних товарів/послуг, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання товарів/послуг відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Протягом шести місяців після припинення або скасування дії воєнного стану платники зобов`язані забезпечити реєстрацію в ЄРПН накладних всіх податкових накладних та розрахунків коригування, реєстрація яких відстрочена на період дії воєнного стану, а податковий кредит, задекларований платниками під час дії воєнного стану на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, підлягає обов`язковому уточненню (приведенню у відповідність) з урахуванням даних податкових накладних та розрахунків коригування, зареєстрованих у ЄРПН.

Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (далі- Закон № 2260-ІХ), який набрав чинності 27 травня 2022 року, внесені зміни до розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, зокрема, пункт 32-2 підрозділу 2 викладено в редакції, згідно із якою тимчасово, за податкові періоди лютий, березень, квітень, травень 2022 року за операціями з придбання товарів/послуг, за якими в ЄРПН постачальниками не зареєстровано податкові накладні та/або розрахунки коригування до них, платники податку: включають до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у складі вартості придбаних товарів/послуг, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання товарів/послуг відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»; отримувачі послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, у разі нарахування таким отримувачем послуг податку на додану вартість у складі податкових зобов`язань, визначених у податковій декларації за відповідний звітний (податковий) період, такі платники податку мають право на віднесення таких сум податку до податкового кредиту відповідного звітного (податкового) періоду, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання послуг, відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Також Законом № 2260-ІХ викладені в новій редакції абз. 1 підпункту 69 та підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10, згідно із якою тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті» (абз. 1 пункту 69).

Підпунктом 69.1 пункту 69 ПК України визначено, що у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, […] платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні (абз. 1).

У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, […] такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України (абз. 2).

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року (абз. 3).

Платники податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов`язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, передбачених цим Кодексом, за умови виконання ними таких податкових обов`язків, щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків (абз. 4).

Платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання податкових обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня переходу таких платників на застосування особливостей оподаткування єдиним податком третьої групи за ставкою 2 відсотки за умови виконання ними таких податкових обов`язків, щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з дня переходу на систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки (абз. 5).

У разі самостійного виправлення платником податків у податкових періодах до 25 липня 2022 року, з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених статтею 50 цього Кодексу, помилок, що призвели до заниження податкового зобов`язання у звітних (податкових) періодах, що припадають на період дії воєнного стану, такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених пунктом 50.1 статті 50 цього Кодексу, та пені (абз. 6).

Платники податку на додану вартість, тимчасово, до припинення або скасування воєнного стану, не мають права на подання уточнюючих розрахунків до податкових декларацій, передбаченого пунктом 50.1 статті 50 цього Кодексу, за звітні (податкові) періоди до лютого 2022 року із показниками на зменшення податкових зобов`язань та/або декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (абз. 7).

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абз. 8).

Також пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України доповнено підпунктом 69.1-1 наступного змісту: «Платники податку на додану вартість зобов`язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Отже, покупці (отримувачі) товарів (робіт, послуг) мають обов`язок уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, сформований на підставі первинних документів відповідно до пункту 32-2 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення ПК України, у разі відсутності факту реєстрації їх контрагентами податкової накладної у зазначені строки. Норми пункту 32-2 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення ПК України не містять жодних додаткових умов чи обмежень щодо можливості формування платником податків податкового кредиту на підставі первинних документів по факту настання першої події.

Підсумовуючи наведене, можна констатувати, що податковим законодавством регламентовано право платника на формування податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі зареєстрованих податкових накладних.

Разом з тим, на період дії воєнного стану законодавцем введено спеціальний правовий режим для формування податкового кредиту з податку на додану вартість за лютий-травень 2022 року, що передбачає можливість включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів за відсутності зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних.

Судом встановлено, що податковий кредит за березень, квітень 2022 року відображено позивачем з урахуванням сум податку на додану вартість за операціями з постачальником ПАТ «Укртатнафта» на підставі первинних документів : акту приймання-передачі нафтопродуктів, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, платіжних документів /а.с. 1 -9, 19 20, 26 27, 29 30, т.2/.

При цьому податкова накладна ПАТ «Укртатнафта» від 24.03.2022 № 6193 /а.с. 245 246, т.1/ зареєстрована 31.01.2024 /а.с. 244, т.1/ , податкова накладна ПАТ «Укртатнафта» від 25.03.2022 № 5781 /а.с. 242 243, т.1/ зареєстрована 31.01.2024 /а.с. 241, т.1/, податкова накладна ПАТ «Укртатнафта» від 30.04.2022 № 288 /а.с. 239 240, т.1/ зареєстрована 31.05.2023 /а.с. 238, т.1/

Отже, спірний податковий кредит з податку на додану вартість був сформований позивачем за березень - квітень 2022 року на підставі наявних у нього первинних документів за відсутності реєстрації контрагентом відповідних податкових накладних в ЄРПН та зареєстрованих в цьому реєстрі податкових накладних після 15 липня 2022 року.

Позивач виконував зобов`язання з декларування сум податку на додану вартість згідно первинних документів та не може впливати на своїх контрагентів або нести відповідальність за реєстрацію своїми контрагентами податкових накладних з незалежних від нього обставин.

При цьому необхідно врахувати, що рішенням Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 28.10.2022 №788/Ж10/31-00-04-01-01 визнано неможливість своєчасного виконання платником податків ПАТ «Укртатнафта» податкового обов`язку, зокрема, реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування /а.с. 78, т.4/.

Тож, враховуючи вищенаведені приписи у контексті обставин цієї справи, позивач набув право на застосування наведеного спеціального податкового режиму, регламентованого пунктом 32-2 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України.

Жодних заперечень щодо відповідної первинної документації позивача та відомостей стосовно проведення щодо господарських операцій, за якими сформовано податковий кредит, документальної перевірки позивача та/або його контрагентів, контролюючим органом не надано.

Суд бере до уваги, що праву платника на формування податкового кредиту фактично кореспондує обов`язок його контрагента щодо здійснення реєстрації відповідних податкових накладних в ЄРПН, для реалізації якого податковим законодавством, зокрема пунктом 69.1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, також визначено спеціальний правовий режим на період дії воєнного стану.

Водночас, під час судового розгляду справи відповідач не надав жодних доказів, які б підтверджували протиправність поведінки контрагента позивача за спірними операціями, яка б безумовно свідчила про наявність правових підстав для позбавлення позивача права на податковий кредит за такими операціями.

Отже, висновок контролюючого органу про завищення ТОВ «ЛАНК» податкового кредиту на загальну суму 131539 грн, у тому числі, за березень 2022 року 31087 грн, за квітень 2022 року в сумі 100452 грн внаслідок формування податкового кредиту за вказані періоди по незареєстрованим та несвоєчасно зареєстрованим податковим накладним, отриманим від ПАТ «УКРТАТНАФТА» є безпідставним.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.02.2024 у справі № 200/466/23.

За таких обставин, податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Полтавській області № 00013660701 від 31.01.2024, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 149125 грн, в тому числі за податковими зобов`язаннями 119300 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 29825 грн, № 00013670701 від 31.01.2024, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку додану вартість на 12239 грн за вересень 2023 року, не грунтуються на вимогах законодавства, прийняті без врахування істотних обставин, тому підлягають визнанню протиправними та скасуванню, а позовні вимоги у цій частині задоволенню.

Таким чином позов ТОВ «ЛАНК» підлягає задоволенню у повному обсязі.

V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у сумі 4795,47 грн (1,5 % від ціни позову), що підтверджується платіжною інструкцією № 425 від 15.02.2024 /а.с. 17, т.1/.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 4795,47 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАНК" (вул. О. Богаєвського, 2/7, м. Кременчук, Полтавська область, 39617, код ЄДРПОУ 36503843) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 44057192) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 31.01.2024 № 00013650701 в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "ЛАНК" суми грошового зобов`язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" за податковими зобов`язаннями в розмірі 126 667 грн (сто двадцять шість тисяч шістсот шістдесят сім гривень), за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 31666,75 грн (тридцять одна тисяча шістсот шістдесят тисяч гривень 75 копійок).

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 31.01.2024 № 00013660701, від 31.01.2024 № 00013670701.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАНК" судові витрати зі сплати судового збору у сумі 4795,47 грн (чотири тисячі сімсот дев`яносто п`ять гривень 47 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 08 листопада 2024 року.

Головуючий суддя М.В. Довгопол