Рішення

від 25.09.2024 по справі 460/133/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

25 вересня 2024 року м. Рівне№460/133/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Гудими Н.С. за участю секретаря судового засідання Осташевська І.А та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Шевчук В.С.,

відповідача: представник Форет М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватної виробничо-комерційної фірми "Фіалка" доГоловного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Приватна виробничо-комерційна фірма "Фіалка" звернулася до суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №1026717000703 та №1026917000703, №1026617000703 від 08.12.2023.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що господарські операції позивача з ТОВ «Ярген Груп», ТОВ «Айден Захід», ТОВ «ЦК Фасад Сервіс» належним чином оформлені, а встановлені контролюючим органом в ході перевірки порушення податкового законодавства не відповідають дійсності та спростовуються фактичними обставинами справи. Зауважено, що порушення певними постачальниками товарів (робіт, послуг) процедури оформлення товарно-транспортних накладних не може бути підставою для висновків про порушення покупцем товарів (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування податкового кредиту, доходів та витрат. Вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення не гуртуються на нормах чинного законодавства, прийняті без урахування всіх обставин справи, а отже є протиправними і такими, що підлягають скасуванню. З огляду на наведене, сторона позивача просила позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 09.01.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 07.02.2024.

02.02.2024 на адресу суду надійшов відзив на позов, у якому відповідач не визнав позовні вимоги. На обґрунтування заперечень зазначив, що в ході проведення перевірки встановлено нереальність господарських операцій позивача із рядом контрагентів, що стало наслідком завищення сум податкового кредиту із ПДВ. Вказав, що для підтвердження реальності господарських операцій наявність первинних документів є обов`язковою умовою, проте не виключною, адже наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування як витрат, так і податкового кредиту, а отже обов`язковою умовою для підтвердження реальності є також встановлення реального руху активів в процесі господарських операцій. Вважає, що у спірних правовідносинах податковий орган діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені чинним законодавством, а тому просив відмовити в позові повністю.

07.02.2024 підготовче засідання протокольною ухвалою суду відкладено до 19.02.2024.

Оскільки поданий до суду 02.02.2024 відзив не містив усі сторінки, зокрема, його прохальної частини, 09.02.2024 відповідач подав до суду уточнений відзив на позовну заяву, у якому просив у задоволенні позову відмовити. Одночасно з відзивом на позов відповідач подав до суду заяву про поновлення строку для подання відзиву.

Ухвалою суду від 12.02.2024 продовжено строк для подання відзиву на позовну заяву до 09.02.2024 включно.

Протокольною ухвалою суду від 19.02.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 18.03.2024.

Судове засідання 18.03.2024 протокольною ухвалою суду відкладено до 03.04.2024.

В судовому засіданні 03.04.2024 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позові, представник позивача заперечила щодо задоволення позову та просила в його задоволенні відмовити з підстав, викладених у відзиві на позов. Протокольною ухвалою суду від 03.04.2024 в судовому засіданні оголошено перерву до 15.04.2024.

В судовому засіданні 15.04.2024 протокольною ухвалою судом оголошено перерву до 08.05.2024.

В судовому засіданні 08.05.2024 протокольною ухвалою судом оголошено перерву до 12.06.2024.

В судовому засіданні 12.06.2024 протокольною ухвалою судом оголошено перерву до 26.06.2024.

В судовому засіданні 26.06.2024 протокольною ухвалою судом оголошено перерву до 28.08.2024.

В судовому засіданні 28.09.2024 протокольною ухвалою судом оголошено перерву до 25.09.2024.

Ухвалою суду від 25.09.2024 задоволено клопотання представника позивача, визнано поважними причини пропуску строку подання доказів та поновлено позивачу строк для подання доказів у справі.

В судовому засіданні 25.09.2024 судом проголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення учасників справи, розглянувши заяви по суті, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими в судовому засіданні доказами, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, з огляду на таке.

Приватна виробнича-комерційна фірма «Фіалка» (код ЄДРПОУ 30207687) зареєстроване юридичною особою та є платником податків, в т.ч. платником ПДВ. Згідно з КВЕД видами діяльності позивача є: 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель (основний), 42.11 Будівництво доріг і автострад, 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи, 16.10 Лісопильне та стругальне виробництво, Код 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, 43.12 Підготовчі роботи на будівельному майданчику, 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у., 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, 49.41 Вантажний автомобільний транспорт, 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

В період з 10.10.2023 по 16.10.2023 посадовими особами ГУ ДПС у Рівненській області на підставі направлень від 10.10.2023 та наказу №1547-п від 29.09.2023 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПВКФ «Фіалка» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за серпень 2023 р. від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт №9175/Ж5/17-00-07-03/30207687 від 30.10.2023 (далі акт перевірки).

Згідно з висновками вказаного акту від 30.10.2023 за наслідками перевірки позивача встановлено порушення ПВКФ «ФІАЛКА»:

- п.44.1 ст.44, п.189.1 ст.189, п.п.198.1, 198.2, 198.3, 198.5 ст.198, п.п.200.1, 200.4 ст.200, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, а саме: ПВКФ «ФІАЛКА» занижені податкові зобов`язання на суму 1500620 грн. та завищено податковий кредит на суму 321 067 грн., що призвело до завищення залишку від`ємного значення на суму ПДВ 1789528 грн. та до завищення бюджетного відшкодування за на суму ПДВ 32159 грн;

- п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, а саме: підприємством не складено та не зареєстровано в єдиному державному реєстрі податкових накладних податкові накладні на операції з постачання ТМЦ на суму ПДВ 1500620 грн.

Не погодившись з вказаними висновками ПВКФ «Фіалка» подано заперечення на акт перевірки №151 від 20.11.2023. Однак листом №7869/Ж12/17-00-07-03-05 від 06.12.2023 контролюючий орган відмовив у врахуванні доводів ПВКФ «Фіалка», що містилися у запереченнях до акту перевірки.

08.12.2023 на підставі висновків перевірки ГУ ДПС у Рівненській області прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №1026717000703, згідно з яким ПВКФ «Фіалка» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника в банку за декларацією з ПДВ за серпень 2023 року у розмірі 32159 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 8039,75 грн.;

- №1026917000703, згідно з яким ПВКФ «Фіалка» зменшено розмір від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду за декларацією з ПДВ за серпень 2023 року у сумі 1789528 грн.;

- №1026617000703, згідно з яким до ПВКФ «Фіалка» застосовано штраф за відсутність складення та/або реєстрації протягом граничного строку податкових накладних/розрахунків коригування в розмірі 3400 грн.

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі, - ПК України).

Згідно з пп.21.1.1 п.21.1 ст.21 ПК України посадові особи контролюючих органів зобов`язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Відповідно до ч.1 ст.185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно із ч.1 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Підпунктом 14.1.18 п.14.1 ст.14 ПК України встановлено, що бюджетне відшкодування - це відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлено статтею 200 ПК України.

За положеннями п.200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Разом з тим, відповідно до п.200.4 ст.200 ПК України, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Іншими словами, можливість віднесення підприємством до податкового кредиту сум податку на додану вартість ставиться законодавцем у залежність лише від їх сплати в звітному періоді у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва, та наявності належним чином оформленої податкової накладної, а можливість отримання бюджетного відшкодування сум такого податку - від фактичної сплати його у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів та послуг при від`ємному значенні такої суми.

Як свідчить зміст акту перевірки, за наслідками проведеної перевірки контролюючим органом встановлено допущення товариством порушення вимог п.44.1 ст.44, п.189.1 ст.189, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.5 ст.198, п.200.1, п.200.4, п.201.10 ст.201 ПК України, внаслідок чого позивачем занижено податкові зобов`язання на суму 1500620 грн. та завищено податковий кредит на суму 321067 грн., що, в свою чергу, призвело до завищення залишку від`ємного значення на суму ПДВ 1789528 грн. та до завищення бюджетного відшкодування на суму ПДВ 32159 грн.

Згідно з декларацією за серпень 2023 року (з урахуванням уточнюючих розрахунків від 02.10.2023 №9255885482 та №9255934295) від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 19) декларації) в сумі 7829487 грн. сформоване за рахунок від`ємного значення таких періодів:

1) березень 2023 року 32159 грн., з яких заявлено до бюджетного відшкодування 32159 грн.;

2) травень 2023 року 3978526 грн., з яких заявлено до бюджетного відшкодування 0 грн.;

3) червень 2023 року 2402420,28 грн., з яких заявлено до бюджетного відшкодування 352005 грн.;

4) серпень 2023 року - 1416382,14 грн., з яких заявлено до бюджетного відшкодування 189178 грн.

Сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку, відображена у рядку 20.2.1 декларації, становить 573342 грн., яка сформована за рахунок від`ємного значення березня 2023 року, червня 2023 року та серпня 2023 року.

Основним чинником виникнення від`ємного значення з ПДВ є перевищення обсягу придбання над обсягами реалізації, а також здійснення імпортних операцій придбання основних засобів: березень 2023 року (ПДВ в сумі 32159 грн) - імпорт Талі ланцюгові механічні, бувші у вжитку; червень 2023 року (ПДВ в сумі 352005 грн) - імпорт Сідельних тягачів марки "DAF" - 2 одиниці; серпень 2023 року (ПДВ в сумі 292075 грн) - імпорт: Екскаватор-навантажувач, самохідний, колісний, без обертання верхньої частини на 360 гр., спереду оснащений неповоротним відвалом, та з шарнірно з`єднаним ковшем, змонтованим позаду, марки Komatsu, моделі WB97R-2, серійний №9720866, Коток дорожній вібраційний, самохідний, марки ABG, моделі DD 29, s/n 194975, 2007 року виготовлення, бувший у використанні, оснащений дизельним двигуном потужністю 32,8 кВт. Призначений для укочення дорожного покриття. Меблі для сидіння з металевим каркасом, оббиті: Стільці для запасних гравців, загальна кількість - 10 шт.; Стільці ВІП для стадіону, загальна кількість - 8 шт.; Стільці на рельсовій системі (5 сидінь в ряду, 2 комплекти), загальна кількість 58 шт.

Згідно з письмовими поясненнями представника відповідача, на занижені податкові зобов`язання в сумі 1500620 грн. зменшене від`ємне значення за березень 2023 року на суму 32159 грн. (податкове повідомлення-рішення №1026717000703 від 08.12.2023 на суму 40198,75 грн. (в т.ч. 32159 грн. сума завищення бюджетного відшкодування, 8039,75 грн. штрафна санкція) та за травень 2023 року на суму 1468461 грн. (податкове повідомлення-рішення №1026917000703 від 08.12.2023). На суму завищення податкового кредиту в сумі 321067 грн. зменшене від`ємне значення за червень 2023 року (податкове повідомлення-рішення №1026917000703 від 08.12.2023).

В акті перевірки, зазначено, що ПВКФ «Фіалка» у серпні 2023 року здійснено списання матеріалів, які обліковувалися на рахунку 209 «Інші матеріали», зокрема: мотокоси в асортименті кількістю 17371 одиниць на суму 6501065,84 грн., велосипеди в асортименті кількістю 79 одиниць на суму 185024,57 грн., рідина Тепро-15П кількістю 14504 л на суму 522144 грн.

Контролюючий орган констатував, що в ході проведення перевірки не надано жодних підтверджуючих документів, що дали б змогу ідентифікувати напрямок використання ТМЦ: мотокоси - 17371 шт., велосипеди - 79 шт., рідина Тепро-15 - 14504 л у господарській діяльності, виконання будівельно-монтажних робіт серпня 2023 року.

Проведеною перевіркою встановлено, що списані ТМЦ на суму 7208234,41 грн. вплинули на формування податкового кредиту у періоді придбання в розмірі 1441647 грн. (7208234,41*20%), але використані не в господарській діяльності, а саме: мотокоси на загальну суму 6501065,84 грн, в т.ч.ПДВ в сумі 1300213,17 грн., велосипеди на загальну суму 185024,57 грн, в т.ч. ПДВ в сумі 37004,91 грн, рідина Тепро-15П на загальну суму 522144 грн, в т.ч.ПДВ в сумі 104428,80 грн.

Поряд з цим, як встановлено судом, із товарних запасів ПВКФ "Фіалка" не списувалися мотокоси в кількості 17371 шт на загальну суму 6501065,84 грн. Натомість вказані мотокоси у такій кількості та на таку суму були переміщені та перебувають на складському зберігання за місцем знаходження складу ПВКФ «Фіалка» в с.Ясининичі, вул. І Франка, 2А, Рівненського району, Рівненської області, що підтверджується інвентаризаційним описом товарних запасів від 10.10.2023, накладною-вимогою на відпуск (внутрішнє переміщення) товару та актом на списання №3 від 31.08.2023, і про що позивачем було повідомлено контролюючий орган. Зокрема, ПВКФ «Фіалка» надавала для відповідача під час перевірки та разом з запереченнями на акт перевірки копію результатів інвентаризації складу в с.Ясининичі, вул. І Франка, 2А, Рівненського району, Рівненської області та відповідну накладну на внутрішнє переміщення товару до вказаного складу.

Твердження податкового органу про списання позивачем велосипедів в кількості 79 шт. на загальну суму 185024,57 грн., викладене в акті перевірки з покликанням на акт списання №3 від 31.08.2023, також не відповідають дійсності, позаяк зазначений акт не містить таких відомостей. Натомість, матеріали справи свідчать, що велосипеди в кількості 79 шт. передані позивачем в якості безповоротної благодійної допомоги для ГО «Спортивний клуб «Північний», в підтвердження чого позивачем було надано для відповідача разом із запереченнями: лист ГО «Спортивний клуб «Північний» від 09.10.2023, наказ ПВКФ «Фіалка» №15/2 Г від 09.10.2023 про надання безповоротної благодійної допомоги, накладна на передачу благодійної допомоги №1964 від 09.10.2023, а також податкову накладну №291 від 31.10.2023 про реєстрацію податкових зобов`язань по операціям із безкоштовного відчуження товарних запасів (велосипедів) на суму 185024,57 грн. в т.ч. ПДВ в сумі 37 004,91 грн.

Щодо неправомірного списання позивачем рідини Тепро-15П в кількості 14504 л на загальну суму 522144 грн. суд зазначає таке.

Так, дійсно, відповідно до п.5658 акту списання №3 від 31.08.2023 ПВКФ «Фіалка» списала рідину Тепро-15П в кількості 14504 л на загальну суму 522144 грн. в процесі ведення господарської діяльності, виконання будівельно-монтажних робіт.

Судом встановлено, що рідина Тепро-15П в кількості 14504 л була використана позивачем в ході виконання робіт по об`єкту: «Реконструкція стадіону Авангард на вул. Замковій, 34 у м. Рівному» згідно з договором підряду від 24.12.2019 №11-Б, укладеним між ПВКФ «Фіалка» та Управлінням капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради по об`єкту «Реконструкція стадіону «Авангард» на вул. Замковій 34 у м. Рівному».

Відповідно до технічних характеристик рідина Тепро-15П є теплоносієм на основі пропіленгліколя без вмісту гліцерину, що дозволяє її використовувати за від`ємних температур зовнішнього середовища. Вказану рідину було використано під час виконання робіт із наповнення системи зовнішнього обігріву футбольного поля Стадіону «Авангард». Дані роботи були здійснені позивачем в межах існуючого проекту реконструкції стадіону Авангард з метою недопущення зриву проведення футбольних матчів на стадіоні Авангард в м. Рівне, які проводяться на сьогоднішній день відповідно до протоколу засідання Загальних зборів Учасників Об`єднання професіональних футбольних клубів України «Прем`єр-ліга» №156 від 23.06.2023, яким затверджено план-календар всеукраїнських змагань з футболу серед команд клубів прем`єр-ліги сезону 2023/24 на 2023 рік, а також на підставі дозволу Рівненської обласної військової адміністрації №12/07/2023-1 від 12.07.2023 на проведення чемпіонату України з футболу на стадіоні Авангард у м. Рівне, вул. Замкова, 34.

Вищевикладені обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи витягом із проекту по об`єкту: «Реконструкція стадіону Авангард на вул. Замковій, 34 у м. Рівному» Книга І Том 3 «Система обігріву футбольного поля», сертифікатом відповідності на теплоносій Тепро-15П із його технічними характеристиками та висновком державної санітарно-епідеміологічної експертизи №12.2-18-1/11314 від 14.06.2021, що надані його виробником ТОВ «Строн», паспортами на кожну партію рідини Тепро-15П та накладною-вимогою на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, актом на закриття прихованих робіт від 13.08.2023 та журналом виконаних робіт по відповідному об`єкту будівництва. Таким чином, оскільки ПВКФ «Фіалка» вказану рідину використано в процесі здійснення власної господарської діяльності у зв`язку із виконанням робіт на будівельному об`єкті, то її списання відповідно до акту від 31.08.2023 є обґрунтованим і правомірним.

В акті перевірки також зафіксовано, що «За даними рахунку 106 «Інструменти, прилади та інвентар» у ПВКФ «Фіалка» станом на 31.08.2023 обліковувалися бензопили в кількості 42 одиниці вартістю 357182,37 грн. Аналізом інвентаризаційних описів встановлено, що станом на дату проведення інвентаризації бензопили наявні в кількості 6 шт на суму 62318,69 грн. Згідно з даними авторизованої інформаційної системи Податковий блок, єдиного державного реєстру податкових накладних за період з 01.09.2023 по дату проведення інвентаризації ПВКФ «Фіалка» не зареєстровано податкових накладних на реалізацію бензопил. Таким чином перевіркою встановлено відсутність на залишках та відсутність у реалізації та як наслідок використання не в господарській діяльності бензопил в кількості 36 штук на суму 294863,68 грн, в т.ч. ПДВ в сумі 58973 грн».

Суд не погоджується з таким висновком податкового органу, позаяк останнім не було враховано, що вищезгадані бензопили, які введені в експлуатацію у 2018 році зі строком амортизації в чотири роки, були списані по завершенню амортизаційного строку їх використання згідно з наказом ПВКФ "Фіалка" про списання основних засобів (бензопил) №07/09-1 від 07.09.2023 та актами списання. Таким чином, оскільки станом 31.08.2023 такі бензопили позивачем ще не були списані, то вони були відсутні в акті списання від 31.08.2023, а податковому органу під час перевірки слід було брати до уваги відомості рахунку 106 станом на 01.10.2023.

З огляду на наведене доводи відповідача про порушення ПВКФ «Фіалка» вимог п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198, п.201.10 ст.201, п.200.4 ст.200 ПК України, а саме: про заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість на суму ПДВ 1500620 грн (1441647 грн + 58973 грн) внаслідок використання вказаних вище ТМЦ (мотокос, велосипедів, рідини Тепро-15П, бензопил) на суму 7503098,09 грн не в господарській діяльності, про що стверджується відповідачем в акті перевірки, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, а отже є безпідставними і необґрунтованими.

Щодо висновків податкового органу, наведених в акті перевірки, про завищення ПВКФ «Фіалка» податкового кредиту в сумі 321067 грн, суд виходить з такого.

Згідно з пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пп. «а» п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

За правилами п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з абз.1 п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За визначенням ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон №996-XIV) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

В силу вимог пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Також, у відповідності до статті 1 Закону №996-XIV господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Зміст наведених положень у їх системному зв`язку свідчить про те, що наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод (витрат та податкового кредиту) виникають за таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності та належним чином складеної податкової накладної; ділової мети, розумних економічних причин для здійснення операції й подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) у межах господарської діяльності платника.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкових вигод.

Тобто, зарахування здійснюється у зв`язку із здійсненням операції платника податку шляхом реалізації його товарів, виконаних ним робіт, наданих ним послуг, які є підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку.

Контролюючим органом в акті перевірки стверджується про завищення (відхилення) податкового кредиту на загальну суму 321067 грн (200170,41 грн + 83924,83 грн + 36972 грн).

Так, зокрема, в акті перевірки зафіксовано, що згідно з представленими до перевірки документами та інформаційними ресурсами посадовими особами відповідача встановлено, що представлені до перевірки первинні документи не підтверджують фактичний рух ТМЦ (Ламінована підлога на суму 1201022,44 грн., в т.ч. ПДВ - 200170,41 грн.), придбання яких задокументовано видатковими накладними, виписаними за реквізитами ТОВ "Ярген Груп" для ПВКФ «Фіалка». Зазначено, що вказаними суб`єктами господарювання оформлено бухгалтерські документи (видаткові та податкові накладні, товарно-транспортні накладні тощо) без фактичного їх здійснення та, як наслідок, формування неправомірного податкового кредиту ПВКФ «Фіалка»: до податкового кредиту декларації з податку на додану вартість (відповідно до додатків 1 до декларацій з ПДВ) за червень 2023 року віднесено суму ПДВ у розмірі 200170,41 грн.

Судом встановлено, що між ПВКФ «Фіалка» та ТОВ «Ярген Груп» було укладено договір поставки продукції №6 від 01.03.2023. На виконання такого договору ТОВ «Ярген Груп» поставлено ламіновану підлогу в якості будівельного матеріалу, що підтверджується видатковими накладними №110 від 11.05.2023 на суму 244174,42 грн, №111 від 11.05.2023 на суму 469141,81 грн, №112 від 11.05.2023 на суму 487706,21 грн та товарно-транспортними накладними №Р110 від 11.05.2023, №Р111 від 11.05.2023, №Р112 від 11.05.2023. Оплата за товар проведена в повному обсязі, що підтверджується платіжними інструкціями №32700 від 11.05.2023 на суму 487706,21 грн, №32701 від 11.05.2023 на суму 244174,42 грн, №32700 від 11.05.2023 на суму 469141,81 грн та актом звірки за травень 2023 року.

В акті перевірки стверджується, що надані товарно-транспортні накладні №110, 111, 112 від 11.05.2023 щодо переміщення товарів від ТОВ «Ярген Груп» містять в собі неправдиву інформацію щодо особи перевізника (ПП «Західпроменерго»), оскільки транспортний засіб, д.н.з. НОМЕР_1 , яким здійснювалося перевезення, перебуває в користуванні ПВКФ «Фіалка», а у всіх водіїв відсутні трудові відносини з ПП «Західпроменерго», натомість вони є штатними працівниками ПВКФ «Фіалка».

Як повідомлено позивачем, запис про ПП «Західпроменерго» в якості автомобільного перевізника у вказаних товарно-транспортних накладних був внесений помилково. ПП «Західпроменерго» є власником орендованого позивачем транспортного засобу, яким здійснювалося перевезення придбаних товарів, і постачальником ТОВ «Ярген Груп» при оформленні відповідних товарно-транспортних накладних помилково взято відомості про власника ТЗ відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, яке надавалося водієм під час завантаження товару, як перевізника.

Поряд з цим, згідно з даними подорожніх листів ПВКФ «Фіалка» №15/5, №17/5 та №24/5 по транспортних засобах із державними номерами НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 чітко прослідковується рух вказаних автомобілів по маршруту вул.Біла, вул.Курчатова до вул. Кн.Володимира, 112М. Матеріали справи свідчать, що сідловий тягач із державним номером НОМЕР_1 перебуває у користуванні ПВКФ «Фіалка» згідно з договором оренди, що також не заперечується податковим органом і зафіксовано в акті перевірки, а водії, відомості про яких внесені до ТТН є штатними працівниками - водіями ПВКФ «Фіалка», що підтверджується відповідними наказами про прийняття їх на роботу. Вказане у своїй сукупності підтверджує факт описки у товарно-транспортних накладних №110, 111, 112 від 11.05.2023 щодо особи перевізника, яка була здійснена під час оформлення відповідних товарно-транспортних накладних відправником товару.

Доводи відповідача щодо відсутності у ТОВ «Ярген Груп» складських приміщень по вул. Біла та вул. Курчатова у м. Рівне, суд оцінює критично та відхиляє як безпідставні, і такі, що спростовуються змістом листа ТОВ «Ярген Груп» №34-7/1 від 30.11.2023, згідно з яким за адресами м. Рівне вул. Курчатова та м. Рівне вул. Біла у товариства наявні складські приміщення логістичних центрів, які використовуються ним на умовах договорів зберігання, що укладені із контрагентами ТОВ «Ярген Груп» - власниками таких логістичних центрів. А отже, відвантаження поставленої продукції здійснювалося із найближчого логістичного складу у м. Рівне, що розташовані по вул. Курчатова та вул. Біла.

Крім того, цим же листом ТОВ «Ярген Груп» повідомило, що згідно з рішенням ДПС України від 17.10.2023 №7182 товариство виключено із переліку ризикових платників податків за результатами аналізу господарської діяльності такого контрагента, та повністю підтвердило фактичні обставини здійснення господарських операцій з ПВКФ «Фіалка» за договором поставки продукції №6 від 01.03.2023.

Суд враховує ту обставину, що в ході реєстрації податкової накладної по операціям із ТОВ «Ярген Груп» було зупинено реєстрацію відповідних податкових накладних, однак в подальшому, за наслідком розгляду представлених таким контрагентом документів відповідною комісією ДПС прийнято рішення про реєстрацію таких податкових накладних.

Також суд зауважує, що контролюючий орган, формуючи в акті перевірки від 30.10.2023 твердження про віднесення ТОВ «Ярген Груп» до категорії платника податків, який відповідає критеріям ризиковості, залишив поза увагою той факт, що на час перевірки позивача (термін проведення якої продовжено з 16.10.2023 на 5 днів), а саме: 17.10.2023, ДПС України за результатами аналізу господарської діяльності ТОВ «Ярген Груп» прийнято рішення №7182 щодо невідповідності останнього як платника податку критеріям ризиковості платника податку.

В акті перевірки відповідач, серед іншого, дійшов висновку, що «згідно з представленими до перевірки документами та інформаційними ресурсами встановлено, що представлені до перевірки первинні документи не підтверджують фактичний рух ТМЦ (Портландцемент, Листи волокнистоцементні хвилясті (НТ) 1750х1130 нефарбовані) на суму 503549,00 грн., в т.ч. ПДВ - 83924,83 грн.), придбання яких задокументовано видатковими накладними, виписаними за реквізитами ТОВ «Айден Захід» та не підтверджено легальність руху товарів в «ланцюгу» постачання від ТОВ «Айден Захід» та, в подальшому, до ПВКФ «Фіалка». За реквізитами вищевказаних суб`єктів господарювання оформлено первинні бухгалтерські документи (видаткові та податкові накладні, товарно - транспортні накладні тощо) без фактичного їх здійснення та, як наслідок, формування податкового кредиту ПВКФ «Фіалка»: до податкового кредиту декларації з податку на додану вартість (відповідно до додатків 1 до декларацій з ПДВ) за червень 2023 року віднесено суму ПДВ у розмірі 83924,83 грн».

Судом встановлено, що між ПВКФ «Фіалка» і ТОВ «Айден Захід» було укладено договір поставки №02/06-2023 від 09.06.2023. На виконання вказаного договору ТОВ «Айден Захід» поставлено позивачу портладцемент (цемент) та листи волокнистоцементні хвилясті (шифер) в якості будівельного матеріалу, що підтверджується видатковими накладними №3 від 09.06.2023 на суму 90944 грн, №4 від 09.06.2023 на суму 90000 грн, №5 від 14.06.2023 на суму 322605 грн. та товарно-транспортними накладними №5774 від 09.06.2023, №5775 від 09.06.2023, №5776 від 14.06.2023. Оплата за товар проведена в повному обсязі, що підтверджується платіжними інструкціями №33605 від 09.06.2023 на суму 322605 грн, №33606 від 09.06.2023 на суму 90944 грн, №33607 від 09.06.2023 на суму 90000 грн та актом звірки за 9 місяців 2023 року.

В акті перевірки контролюючим органом стверджується, що у даного контрагента відсутні складські приміщення. Однак, такі доводи податкового органу не підтверджені жодними належними і допустимими доказами. Водночас ТОВ «Айден Захід» в листі №201 від 01.12.2023 у відповідь на запит позивача повідомило останнього, що за адресами: м. Рівне вул. Курчатова, м.Рівне вул. Старицького, м.Рівне вул.Біла, товариство використовує складські приміщення логістичних центрів, згідно з умовами договорів зберігання, а тому відвантаження продукції здійснювалося із найближчих логістичних центрів, що розташовані за вказаними адресами.

Судом також встановлено, що відомості про перевезення товару від ТОВ «Айден Захід» по маршруту вул. Млинівська, вул. Біла, вул. Старицького до вул. Кн. Володимира, 112М відображені позивачем у подорожніх листах вантажного самоскиду Ford Cargo з державним номером ВК2850НА №31/6 та 43/6 за червень 2023 року, а тому зауваження податкового органу в цій частині суд також не бере до уваги.

Відповідно до висновків податкового органу, викладених в акті «згідно з представленими до перевірки документами та інформаційними ресурсами встановлено, що представлені до перевірки первинні документи не підтверджують фактичний рух ТМЦ (Плити мінераловатні ТЕХНОФАС ЕФЕКТ 1200.600.120 мм) на суму 221832 грн., в т.ч. ПДВ - 36972 грн.), придбання яких задокументовано видатковими накладними, виписаними за реквізитами ТОВ "ЦК Фасад Сервіс" та не підтверджено легальність руху товарів в «ланцюгу» постачання від ТОВ "ЦК Фасад Сервіс" та, в подальшому, до ПВКФ «Фіалка». За реквізитами вищевказаних суб`єктів господарювання оформлено бухгалтерські документи (видаткові та податкові накладні, товарно-транспортні накладні тощо) без фактичного їх здійснення та, як наслідок, формування податкового кредиту ПВКФ «Фіалка»: до податкового кредиту декларації з податку на додану вартість (відповідно д додатків 1 до декларацій з ПДВ) за червень 2023 року віднесено суму ПДВ у розмірі 36972 грн».

Так, судом встановлено, що між ПВКФ «Фіалка» та ТОВ «ЦК Фасад Сервіс» укладено договір поставки №01/05/23 від 01.05.2023. На виконання цього договору ТОВ «ЦК Фасад Сервіс» поставлено плити мінералізовані в якості будівельного матеріалу, що підтверджується видатковою накладною №27 від 29.06.2023 на суму 221832 грн. та товарно-транспортною накладною №27 від 29.06.2023. Оплата за товар проведена в повному обсязі, що підтверджується платіжною інструкцією №33996 від 23.06.2023 на суму 221832 грн. та актом звірки за червень-липень 2023 року.

Відповідач наголошує на нереальності вказаної господарської операції з огляду на те, що у товарно-транспортній накладній №27 від 29.06.2023 перевізником зазначено ПП «Західпроменерго», однак сідловий тягач, д.н.з. НОМЕР_4 , яким здійснювалося перевезення матеріалів, перебуває у фактичному користуванні ПВКФ «Фіалка» згідно з договором оренди, а зазначений у вказаній ТТН водій, не перебуває у трудових відносинах з ПП «Західпроменерго».

Поміж тим, як повідомлено позивачем в ході розгляду справи запис про ПП «Західпроменерго» як перевізника у вказаних ТТН був внесений помилково, позаяк останній є власником даного транспортного засобу і постачальником (відправником) ТОВ «ЦК Фасад Сервіс» при складанні і оформленні відповідних товарно-транспортних накладних помилково взято відомості про власника із свідоцтва про реєстрацію такого транспортного засобу, яке надавалося водієм під час завантаження товару ТОВ «ЦК Фасад Сервіс», як про автомобільного перевізника.

При цьому, згідно з даними подорожнього листа ПВКФ «Фіалка» №10/6 по транспортному засобу із державним номером НОМЕР_4 чітко прослідковується рух останнього по маршруту с.Петриків, буд.12, оф.25.12 Тернопільський р-н, Тернопільської обл. до вул. Кн. Володимира, 112М.

Крім того, зазначений вище сідловий тягач, д.н.з. НОМЕР_4 , перебуває у фактичному користуванні ПВКФ «Фіалка» згідно з договором оренди, а водій, відомості про якого внесено до спірної ТТН, є штатним працівником, водієм ПВКФ «Фіалка», що підтверджується наказом про прийняття на роботу. Вказане у своїй сукупності, підтверджує доводи позивача щодо факту описки у товарно-транспортній накладній №27 від 29.06.2023 щодо особи перевізника. Вказана обставина також підтверджується поясненнями ТОВ «ЦК Фасад Сервіс», викладеними у листі №27/1/23 від 29.11.2023.

Водночас, суд враховує, що ТТН на перевезення товарно-матеріальних цінностей з наслідками формування бази оподаткування податком на додану вартість не є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами купівлі-продажу або поставки. Вони є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення, а отже відсутність у позивача деяких товарно-транспортних накладних або наявність в них певних недоліків (як на це звертав увагу податковий орган) не може бути самостійним доказом безтоварності господарських операцій.

Висновки аналогічного змісту висловлені Верховним Судом у постанові від 27.09.2023 у справі № 380/14750/21.

Встановлені в ході розгляду справи обставини в їх сукупності свідчать про те, що придбані позивачем у ТОВ «Ярген Груп», ТОВ «Айден Захід», ТОВ «ЦК Фасад Сервіс» товарно-матеріальні цінності (будівельні матеріали), були використані ПВКФ "Фіалка" в межах господарської діяльності під час виконання робіт будівельного підряду, що підтверджується відповідними накладними на відпуск (внутрішнє переміщення) ТМЦ до місця їх використання, а також актом №2 від 30.06.2023 про їх списання внаслідок використання в ході власної господарської діяльності.

Натомість, висновки податкового органу, викладені в акті перевірки про порушення п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198, п.200.1, абз.«а», «б» п.200.4 ст.200 ПК України внаслідок неправомірного визначення податкового кредиту на суму ПДВ 321067,24 грн. у зв`язку з непідтвердженням реальності здійснення операцій з придбання ТМЦ у постачальників ТОВ «Ярген Груп», ТОВ «Айден Захід», ТОВ «ЦК Фасад Сервіс» не відповідають фактичним обставинам, є необгрунтованими та спростовуються матеріалами справи.

Таким чином, доводи відповідача про заниження ПВКФ «Фіалка» податкових зобов`язань на суму 1500620 грн та завищення податкового кредиту на суму 321067 грн, що призвело до завищення залишку від`ємного значення (р.21) на суму ПДВ 1789528 грн. та до завищення бюджетного відшкодування (р.20.2.1) на суму ПДВ 32159 грн, викладені в акті перевірки та покладені в основу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, є протиправними і такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

В свою чергу, похідні твердження контролюючого органу про відсутність у ПВКФ «Фіалка» від`ємного значення з ПДВ за березень 2023 року в результаті допущених порушень, а отже про те, що сплачені кошти ПВКФ «Фіалка» до Державної митної служби України за березень 2023 року не підлягають бюджетному відшкодуванню також відхиляються судом як безпідставні та необґрунтовані.

Матеріали справи свідчать, що надані позивачем первинні документи у повній мірі розкривають зміст господарських операцій у спірний період та реальність здійснення господарської діяльності, в т.ч. використання придбаних ТМЦ під час виконання будівельно-монтажних робіт (у ході здійснення господарської діяльності). Натомість, відповідачем не надано доказів та не наведено жодних обставин, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цих операцій для цієї особи, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про не пов`язаність операцій з господарською діяльністю позивача, про не вчинення операцій, про відсутність факту надання послуг/виконання робіт.

Суд зауважує, що предметом доказування у відповідній категорії спорів є реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Відповідно до абзацу 1 пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Отже, у податковому обліку витрати, які враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток, та суми ПДВ, включені до податкового кредиту, повинні бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення та витрати, пов`язані із цією операцією. Податковий кредит, крім іншого, має бути обов`язково підтверджений податковою накладною.

Встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження сум податкового кредиту та витрат, врахованих платником податків при визначенні податкових зобов`язань, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують дійсно мали місце.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені для оформлення такої операції, не відповідають дійсності і не можуть бути підставою податкового обліку.

За умови подання платником податків належним чином оформлених документів, які згідно з правовими нормами повинні бути виписані на господарські операції певного виду, та підтвердження суми ПДВ податковими накладними, зареєстрованими відповідно до вимог статті 201 ПК України, задекларовані платником податків дані податкового обліку вважаються підтвердженим (правомірними), якщо контролюючий орган не доведе зворотне.

Це відповідає нормі абзацу першого ч.2 ст.77 КАС, згідно з якою в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Ця норма узгоджується як з нормою абз.1 п.56.4 ст.56 ПК України, відповідно до якої обов`язок доведення, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених Податковим кодексом України, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладено на контролюючий орган, так і з нормою пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 ПК України щодо презумпції правомірності рішень платника податків, які в сукупності закріплюють презумпцію добросовісності податкової поведінки платника податків.

Висновки аналогічного змісту викладені у постанові Верховного Суду від 17.05.2022 у справі № 804/5693/16.

Суд відхиляє як безпідставні твердження відповідача про нереальність господарських операцій позивача із зазначеними вище контрагентами з підстав наявності негативної податкової інформації відносно таких контрагентів позивача, оскільки платник податків несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Якщо контрагенти позивача або інші суб`єкти господарювання, з якими мали відносини контрагенти позивача, в подальшому не дотримувалися у своїй діяльності законодавчих норм, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо них.

Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови та має необхідні документальні підтвердження розміру понесених витрат та свого податкового кредиту.

Суд також не приймає до уваги посилання відповідача на неточність окремих документів, оскільки зазначене повинне оцінюватися в сукупності з іншими обставинами справи. Перевагу необхідно надавати реальності здійснення господарської операції та її економічному змісту. Первинні документи повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції, зокрема, змісту робіт, послуг, що надаються, тощо. При цьому, сама собою наявність, або відсутність окремих документів, а також помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків, у зв`язку з його господарською діяльністю, мали місце.

Висновки аналогічного змісту неодноразово висловлювалися Верховним Судом, зокрема, у постановах від 07.08.2024 у справі № 0940/1395/18, від 17.04.2024 у справі №826/14313/17, від 21.02.2024 у справі № 808/3597/17.

Також суд наголошує, що неможливість встановлення (виявлення) відповідачем у контрагентів позивача (ТОВ "Ярген Груп", ТОВ "ЦК Фасад Сервіс", ТОВ "Айден Захід") чи то основних засобів виробництва, чи виробничих та/або складських приміщень, транспорту, персоналу тощо, жодним чином не може свідчити про відсутність господарської діяльності з боку таких контрагентів, адже такі засоби можуть бути залучені контрагентами, зокрема на умовах оренди, підряду, чи окремих послуг. Зазначені відомості можуть бути перевірені відповідачем виключно лише в межах зустрічної перевірки такого контрагента. Однак, як вбачається із акту перевірки, таким правом контролюючий орган не скористався, та не представив, окрім посилання на наявну інформаційно-аналітичну базу, будь-яких доказів, які б містили в собі результати таких перевірок.

Так, Верховний Суд в постанові від 06.02.2018 у справі №804/4940/14 зазначив, що відсутність у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Таких висновків дійшов Верховний Суд і в постановах від 30.01.2018 у справі №2а/1770/3360/12, від 19.06.2018 у справі №826/7704/16 (адміністративне провадження №К/9901/38191/18).

Встановлені в ході розгляду обставини справи в їх сукупності дають підстави для висновку, що ГУ ДПС у Рівненській області, приймаючи податкові повідомлення-рішення №1026717000703 та №1026917000703, №1026617000703 від 08.12.2023 діяло не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, визначені чинним законодавство, а тому вказані рішення не відповідають критеріям правомірності, встановленим ч.2 ст.2 КАС України, є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень в ході розгляду справи не довів правомірність своєї поведінки в спірних правовідносинах та жодних доказів на обґрунтування прийнятих оскаржуваних рішень не надав. Натомість, доводи та аргументи позивача, якими останній обґрунтовував позовні вимоги, знайшли своє підтвердження за наслідками розгляду справи по суті, а тому позовну заяву належить задовольнити.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення повністю.

Враховуючи положення ст.139 КАС України, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача слід стягнути судовий збір, сплачений за подання цього позову.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області №1026717000703, №1026917000703 та №1026617000703 від 08.12.2023.

Стягнути на користь Приватної виробничо-комерційної фірми "Фіалка" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області судовий збір у розмірі 27496,91 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - Приватна виробничо-комерційна фірма " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (вул. Конституції, 24, кв.16,с. Зоря,Рівненська обл., Рівненський р-н,35314, ЄДРПОУ/РНОКПП 30207687)

Відповідач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12,м. Рівне,Рівненська обл.,33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166)

Повний текст рішення складений 12 листопада 2024 року

Суддя Н.С. Гудима