Ухвала

від 11.11.2024 по справі 480/9243/24

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви в частині позовних вимог

11 листопада 2024 року Справа № 480/9243/24

Cуддя Сумського окружного адміністративного суду Шевченко І.Г., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Сумського окружного адміністративного суду 23.10.2024 через систему Електронний суд звернувся ОСОБА_1 з позовом до Військової частини НОМЕР_1 в якій просить:

1) визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування з. застосуванням січня 2008 року, як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), та не виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 01.12.2015 по 28.02.2018,

2) визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо порушення вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, в частині не виплати ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 індексації-різниці грошового забезпечення у розмірі 3820,79 гривень в місяць, що розраховується, як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу,

3) зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 року у сумі 85927,87 гривень, із застосуванням січня 2008 року, як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця),

4) зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 з урахуванням раніше виплачених сум, а також урахуванням індексації-різниці грошового забезпечення у розмірі 3820,79 гривень в місяць, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, на загальну суму 223076,65 гривень.

Ухвалою суду від 28.10.2024 позовну заяву залишено без руху та встановлено 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви. Зокрема, позивача зобов`язано надати суду заяву про поновлення строку на звернення з позовом до суду із зазначенням у ній підстав та наданням доказів поважності його пропуску в частині вимог, що стосуються періоду з 19.07.2022 по 31.12.2022 включно.

Вказану ухвалу позивач отримав 29.10.2024, що підтверджується довідкою про додаткову електронного листа. Відтак, з урахуванням ч.1 ст.120 КАС України, позивач мав усунути недоліки позовної заяви у строк до 08.11.2024 включно.

Так, у порядку усунення недоліків, у встановлений судом строк, позовної заяви позивач подав заяву, в якій просив поновити йому строк звернення до суду. Заяву вмотивував тим, що 06.05.2024 його виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та усіх видів забезпечення. Після звільнення письмова довідка про суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні відповідач не надавав.

03.09.2024 позивачем було направлено заяву на адресу відповідача з проханням надати позивачу письмову інформацію чи нараховувалась та виплачувалась йому індексація грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 06.05.2024 у відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення" (зі змінами), якщо ні, то просив нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 06.05.2024 у відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078. Крім того, позивачем було витребувано Довідку про розміри основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення або витяги з карток особового рахунку про нараховане та виплачене грошове забезпечення та Довідку про розмір виплаченої індексації грошового забезпечення за період з 2015 по 2024 рік включно.

У відповідь на заяву 04.10.2024 позивачем було отримано відповідь від відповідача від 20.09.2024 № 578 з відомостями про нараховане та виплачене грошове забезпечення, в тому числі індексації грошового забезпечення за період з 2015 по 2024 роки.

Відтак, позивач вважає, що фактично дізнався про своє порушене право тільки після отримання та опрацювання офіційної відповіді від військової частини НОМЕР_1 (04.10.2024), після чого в межах 3-місячного строку звернувся з цим позовом до суду.

Крім того, позивач просив врахувати, що він є учасником бойових дій згідно доданого до позову посвідчення та в період, що оскаржується, до 06.05.2024 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , в тому числі безпосередньо перебуваючи в районах ведення бойових дій з метою виконання бойових (службових) завдань в інтересах оборони України та здійснення заходів національної безпеки.

Перевіривши матеріали позову та подану позивачем заяву у порядку усунення недоліків, суд зазначає наступне.

Суд, який вирішує публічно-правовий спір, повинен перевірити коли дізнався позивач про порушення своїх прав чи повинен був дізнатися, чи не пропущено позивачем встановлений строк звернення до суду, якщо так, то чи є в матеріалах позову докази поважності причин його пропуску.

Так, відповідно до частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції, яка діяла до 19.07.2022) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник мав право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції Закону України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності 19.07.2022) із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Враховуючи, що спірний період у цій справі розпочався ще до обмеження строку звернення про стягнення належної працівнику заробітної плати трьома місяцями, тому позивачем не пропущений строк звернення до суду в частині вимог, що стосуються періоду з 01.12.2015 по 18.07.2022 включно.

Поряд з цим, позивач у заяві в порядку усунення недоліків щодо обґрунтування причин пропуску строку звернення до суду в частині вимог з 19.07.2022 по 31.12.2022 посилається на те, що дізнався про порушені права лише після отримання 04.10.2024 листа-відповідачі відповідача на його заяву щодо нарахування та виплату грошового забезпечення в належному розмірі.

Втім, суд наголошує, що при визначенні початку строку для звернення до суду, суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 14.02.2019 у справі №805/3881/18-а.

Під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття ж повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Грошове забезпечення є щомісячною виплатою, її розмір щомісяця відомий особі, яка її отримує, та отримуючи її у неналежному на думку особи розмірі вона має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про складові виплати, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.

Отже, з дня отримання виплати особою вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.

Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання виплати, демонструючи свою необізнаність щодо причин визначення спірного розміру виплати звернулась до вповноваженої особи із заявою про надання відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від такого органу відповіді на подану заяву.

Аналогічного висновку дійшла Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19.

Судом з матеріалів позовної заяви та змісту заяви позивача, поданої у порядку усунення недоліків, встановлено, що позивач був звільнений з військової служби з 06.05.2024, в той час як навіть до відповідача із заявою про нарахування та виплату грошового забезпечення звернувся лише 03.09.2024, тобто майже через повних ч о т и р и місяці. При цьому, позивач у заяві не вказав, в чому полягали складнощі звернутися у більш короткі терміни до відповідача після звільнення. Очікування письмової довідки при звільненні про нараховані суми понад 4 місяці не може бути визнано поважною причиною звернення з цим позовом поза межами встановлений КАС України строків.

Наведене свідчить про відсутність в суду підстав вважати, що позивач без зайвих зволікань, в розумний строк, демонструючи свою зацікавленість з цього питання звернувся до відповідача із відповідною заявою.

Отримання позивачем від відповідача відповіді на наведену заяву не змінює момент, з якого особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру грошового забезпечення тощо.

Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання про це дізнатися не можуть розглядатися як поважна причина пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки є результатом суб`єктивних дій самого позивача, а не об`єктивно існуючими обставинами, що перешкоджають їй вчасно реалізувати своє право на судовий захист.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27.01.2020 у справі № 420/3001/19, від 25.02.2020 у справі №360/1870/19.

При цьому суд враховує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Доводів, які б свідчили про наявність об`єктивно непереборних обставин, пов`язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, представником позивача суду не наведено.

Щодо посилань позивача у заяві про поновлення строку звернення до суду на те, що він є учасником бойових дій згідно доданого до позову посвідчення та в період, що оскаржується, до 06.05.2024 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , в тому числі безпосередньо перебуваючи в районах ведення бойових дій з метою виконання бойових (службових) завдань в інтересах оборони України та здійснення заходів національної безпеки, суд вказує наступне.

Дійсно, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та Указом Президента України №4024-ІХ від 29.10.2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб. Тобто, введений воєнний стан триває станом і на сьогодні.

Суд погоджується, що введення воєнного стану, безумовно, є поважною причиною пропуску процесуального строку, оскільки впливає на життєдіяльність в державі в цілому.

При цьому Верховний Суд у постанові від 29.09.2022 у справі №500/1912/22 вказав, що сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду саме позивачем у встановлені строки, у зв`язку із запровадження такого, не може безумовно вважатись поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.

Між пропуском процесуального строку і введенням воєнного стану повинен бути безпосередній, прямий, причинний зв`язок та поновлення строку на подання позовної заяви до суду у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку, щодо того, яким саме чином запроваджені обмеження перешкоджали своєчасно звернутися з позовом до суду.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеними у постановах від 22 вересня 2022 року у справі №140/13772/21, від 09 лютого 2023 року у справі №240/44132/21.

Натомість позивач не обґрунтовує, яким чином запровадження воєнного стану в Україні вплинуло на пропуск строку на подання позову саме у цій справі та не надає відповідні докази на підтвердження такого обґрунтування.

Посилання позивача на те, що він приймав участь у бойових діях, що підтверджується копією посвідчення учасника бойових дій, на переконання суду, не підтверджує періоду, коли він приймав участь у бойових діях та саме те, що така участь у бойових діях у такий період перешкоджала йому у встановлені строки звернутися з цим позовом до суду в частині вимог, що стосуються періоду з 19.07.2022 по 31.12.2022.

Позивачем не надано доказів на підтвердження того, що проходження ним військової служби та участь у бойових діях стали перешкодою для своєчасного звернення до суду та перебувають у прямому причинному зв`язку.

Таким чином, суд дійшов висновку, що доводи викладені позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду в частині вимог, що стосуються періоду з 19.07.2022 по 31.12.2022, є необґрунтованими та не приймаються судом до уваги, а тому у задоволенні заяви позивача про поновлення строку звернення до суду слід відмовити.

Відповідно до частини першої та другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків (ч.5 ст. 169 КАС України).

З урахуванням наведеного вище, вбачається необхідним позовну заяву в частині вимог щодо визнання протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо порушення вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, в частині не виплати ОСОБА_1 індексації-різниці грошового забезпечення у розмірі 3820,79 гривень в місяць, що розраховується, як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, та зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 (п.2,4 позовних вимог), що стосуються періоду з 19.07.2022 по 31.12.2022, - повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до ч.8 ст.169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 256, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії і додані до неї документи, в частині вимог щодо визнання протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо порушення вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, в частині не виплати ОСОБА_1 індексації-різниці грошового забезпечення у розмірі 3820,79 гривень в місяць, що розраховується, як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, та зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 , що стосуються періоду з 19.07.2022 по 31.12.2022, - повернути позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в п`ятнадцятиденний строк з дня складання ухвали.

Суддя І.Г. Шевченко