Ухвала

від 11.11.2024 по справі 500/3021/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Справа № 500/3021/23

11 листопада 2024 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої Дерех Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Тарасенко Дар`ї Юріївни про подання звіту про виконання Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.10.2023 у справі №500/3023 в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Тернопільського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Тарасенко Дар`я Юріївна подала до суду клопотання, в якому просить зобов`язати Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області подати звіт про виконання Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.10.2023 у справі №500/3021 протягом 10 днів з дня отримання ухвали.

Дане клопотання обґрунтоване тим, що в межах даної справи рішенням суду також було визнано за позивачем право на подачу декларації про відмову від іноземного громадянства. Вважає, що відповідач на виконання рішення суду повинен прийняти таку декларацію замість документа про припинення громадянства рф та видати ОСОБА_1 довідку для оформлення паспорта громадянина України, як того вимагає чинне законодавство. Звертає увагу суду на тому, що рішення суду досі не виконано, декларація ОСОБА_1 не прийнята у встановленому чинним законодавством України порядку. Просить врахувати, що відповідач навіть після винесення судом окремої ухвали продовжує ухилятися від виконання судового рішення, яке набрало законної сили, що порушує як законні права Позивача, так і законодавство України.

Розглядаючи подане клопотання, суд зазначає наступне.

У відповідності до частин першої та другої ст.382 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, КАС України), суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Аналіз наведених вище норм дає підстав для висновку, що Кодексом адміністративного судочинства України чітко визначено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах покладено саме на суд, який, в разі неподання такого звіту, ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф.

Поряд з цим, згідно зі статтею 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

У відповідності до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Таким чином, рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Судовий контроль у формі зобов`язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.

Інститут судового контролю полягає у здійсненні судом контролюючої функції по відношенню до суб`єкта владних повноважень з дотримання ним принципу обов`язковості судового рішення.

В той же час, такі повноваження суду повинні бути реалізовані з урахуванням ст. 129-1 Конституції України, і ці повноваження надані суду з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві.

То ж, вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд повинен з`ясувати, чи виконано судове рішення, причини, які призвели до невиконання такого рішення та чи є вони об`єктивними, а також оцінити ризики, які можуть існувати для позивача у випадку невиконання рішення суду.

Згідно з частиною восьмою ст. 382 КАС України, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу.

Статтею 287 КАС України встановлені особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

У контексті наведених норм суд вважає, що чинним процесуальним Законом встановлено право суду встановити судовий контроль за виконанням судових рішень. Тобто, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі, суд наділений правом, а не обов`язком. При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішення нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.

Європейський суд з прав людини у пункті 18 рішення від 12 травня 2011 року у справі "Ліпісвіцька проти України" (заява N 11944/05) звернув увагу й на те, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (див. пункт 197 рішення у праві "Скордіно проти Італії" (Scordino v. Italy), № 36813/97). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (див. пункти 24- 27 рішення від 13 червня 2006 року у справі "Сіка проти Словаччини" (Sika v. Slovaki), N 2132/02).

Поряд з цим, Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 у справі № 806/2143/15 зазначив, що, зокрема ст. 382 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

У цій справі Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.10.2023 у справі №500/3021/23, залишеним без змін Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.02.2024, позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області, оформлене листом №О-31/6/6101-23/6101.2.1/5212-23 від 06.06.2023 щодо повернення без розгляду ОСОБА_1 декларації про відмову від іноземного громадянства, зобов`язано Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.06.2023 про прийняття декларації про відмову від громадянства російської федерації та прийняти відповідне рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено, стягнено за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 536 (п`ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 15 липня 2024 року про залишення без задоволення заяви ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії в адміністративній справі № 500/3021/23 скасовано, прийнято окрему ухвалу, якою заяву ОСОБА_1 задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність Управління Державної міграційної служби в Тернопільській області щодо виконання не в повному обсязі рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2023 року в адміністративній справі № 500/3021/23. Також, ухвалено копію окремої ухвали направити керівнику Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області для організації вжиття заходів щодо усунення причин та умов неналежного виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2023 року в адміністративній справі № 500/3021/23; про результати виконання рішення вказаного рішення необхідно повідомити Восьмий апеляційний адміністративний суд протягом 30 днів з дня отримання копії окремої ухвали.

Заявник вважає, що у вказаній вище Постанові судом було підтверджено, що рішення суду міграційним органом не виконано в повному обсязі, висновки суду не враховані під час повторного розгляду декларації ОСОБА_1 про відмову від іноземного громадянства. Заявник зауважує, що на виконання судового рішення та окремої ухвали відповідач направив ОСОБА_1 лист від 18.09.2024, який, за словами самого відповідача, є додатковим роз`ясненням прийнятого ним 17.04.2024 рішення про повторну відмову прийняти декларацію позивача. Отже, заявник вважає, що лист від 18.09.2024 не є новим рішенням про розгляд декларації позивача, а є лише «додатковим роз`ясненням» попереднього рішення відповідача про відмову в прийнятті декларації ОСОБА_1 про відмову від іноземного громадянства від 17.04.2024 (яке визнано судом таким, що не свідчить про виконання судового рішення). Заявник звертає увагу, що в цьому листі міграційний орган повторно зазначає, що законодавство рф передбачає два окремі порядки виходу з громадянства. У зв`язку з цим УДМС у Тернопільській області знову стверджує, що ОСОБА_1 не має незалежних від нього причин неможливості отримати документ про припинення громадянства рф та права на подачу декларації.

До клопотання про подання звіту про виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.10.2023 у справі №500/3021/23 заявником долучено лист Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області від 18.09.2024, у якій орган державної міграційної служби України вказав на те, що прийняте 17.04.2024 УДМС у Тернопільській області рішення потребує додаткового роз`яснення. Зокрема, з даного листа слідує, що УДМС у Тернопільській області 17.04.2024 прийняло рішення про відмову в прийнятті декларації позивача про відмову від іноземного громадянства від 01.06.2023, доданої до заяви від 01.06.2023, оскільки відсутня незалежна причина для її подання - "4) процедура оформлення припинення громадянства (підданства) російської федерації не здійснюється", що підтверджується законодавством рф.

Наведене дає підстави для висновку, що рішення Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області від 18.09.2024 містить резолютивну частину по своїй суті є рішенням про відмову в прийнятті декларації про відмову від іноземного громадянства ОСОБА_1 , правомірність чи протиправність якого може встановити лише суд за окремим позовом в порядку адміністративного судочинства.

Разом з тим, вирішуючи заяву заявника про подання звіту про виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.10.2023 у справі №500/3021/23, суд враховує, що Восьмим апеляційним адміністративним судом у Постанові від 18.09.2024 ухвалено: копію окремої ухвали направити керівнику Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області для організації вжиття заходів щодо усунення причин та умов неналежного виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2023 року в адміністративній справі № 500/3021/23; про результати виконання рішення вказаного рішення необхідно повідомити Восьмий апеляційний адміністративний суд протягом 30 днів з дня отримання копії окремої ухвали.

Також, за змістом постанови Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 802/357/17-а звертаючись до суду із заявою про встановлення судового контролю, позивач зобов`язаний навести аргументи на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів і надати докази в підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення.

Суд наголошує, що завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження»). При цьому, у разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами Закону України «Про виконавче провадження» врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.

Розглядаючи подану заяву, судом також встановлено, що заявником (позивачем) не вичерпано загальний порядок виконання судового рішення, визначеного Законом України «Про виконавче провадження», оскільки, заявником не долучено до заяви доказів звернення до державної виконавчої служби із виконавчим листом щодо примусового виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.10.2023 у справі №500/3021/23.

Ураховуючи наведене, суд висновує про відсутність необхідності встановлювати строк для подання звіту про виконання судового рішення та зобов`язувати відповідача подати звіт про виконання судового рішення в порядку ст.382 КАС України, у зв`язку із чим підстави для задоволення заяви заявника відсутні.

Керуючись статтями 241, 243, 248, 382 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Тарасенко Дар`ї Юріївни про подання звіту про виконання Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.10.2023 у справі №500/3023 - відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Повний текст ухвали складено та підписано 11.11.2024.

Головуюча суддяДерех Н.В.