Постанова

від 06.11.2024 по справі 808/3463/14

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 листопада 2024 року м. Дніпросправа № 808/3463/14

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Кругового О.О.,

за участю секретаря судового засідання Темченко Є.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "ГЮСС" на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2014 р. (суддя Матяш О.В.) в адміністративній справі №808/3463/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "ГЮСС" до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування наказу та податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «ГЮСС» звернулась до суду з позовною заявою, в якій просила визнати протиправним та скасувати наказ ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя № 5 від 09.01.2014 «Про проведення документальної позапланової перевірки», визнати протиправним та скасувати наступні податкові повідомлення-рішення, прийняті ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя: №0000412201 від 05.02.2014, яким визначено грошове зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 70160 грн., та № 000080220123.04.2014, яким визначено грошове зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 73591 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначалось про те, що ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя направило ТОВ ВКФ «ГЮСС» запит про надання документів. ТОВ ВКФ «ГЮСС» вибірково надало копії запитуваних документів, оскільки виготовлення копій усіх документів призведе до значних матеріальних і людських витрат. Позивач також вказував, що запит був складений відповідачем з порушенням, оскільки в ньому не визначено конкретний перелік документів, які підтверджують потрібну податківцям інформацію. Також, у спірному наказі не зазначені підстави для проведення перевірки. Складений за наслідками перевірки акт містить висновок про укладання договорів без мети настання реальних правових наслідків. Проте такий висновок, за твердженням позивача, не підтверджується матеріалами перевірки, а ґрунтується лише на домислах.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2014 р. у позові відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Зміст обґрунтування апеляційної скарги є ідентичним змісту обґрунтування, наведеного у позовній заяві.

У письмовому запереченні на апеляційну скаргу Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Запоріжжя просила залишити оскаржене рішення суду першої інстанції без змін як законне та обґрунтоване, вказуючи на те, що під час податкової перевірки позивачем не підтверджено реальність здійснення фінансово-господарських операцій з ТОВ «Компані ІС 2007», ТОВ «ТД Екотоп», ТОВ «ТК Адженікс», ТОВ «Старт Альянс».

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2015 р. у складі колегії: головуючого судді Суховарова А.В., суддів Головко О.В., Ясенової Т.І. провадження в адміністративній справі № 808/3463/14 було зупинено до набрання законної сили судового рішення у кримінальному провадженні №1201308000000202.

03 жовтня 2018 р. розпочав роботу Третій апеляційний адміністративний суд і справи, які перебували в провадженні Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, були передані до Третього апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2024 р. провадження в адміністративній справі №808/3463/14 поновлено та призначено її до апеляційного розгляду у судовому засіданні.

У відповідності до статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційним судом здійснено процесуальне правонаступництво ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головним управлінням ДПС у Запорізькій області.

У судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги та пояснив суду, що договори, які відповідач визнав такими, що укладені без мети настання реальних наслідків, були укладені позивачем під тиском осіб, які притягнуті до кримінальної відповідальності в межах кримінального провадження №1201308000000202. На переконання представника позивача, обставини, які встановить адміністративний суд при розгляді цієї справи, можуть вплинути на результат розгляду кримінальної справи, тому провадження слід було зупинити.

Представник відповідача просив суд залишити оскаржене судове рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обґрунтоване.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини у справі:

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Запоріжжя 04.12.2013 на адресу позивача був направлений запит № 12702/101/08-30-22-05 про надання протягом 10 робочих днів пояснення та їх документальне підтвердження щодо здійснення фінансово-господарської діяльності для з`ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку, із відповідним відображенням у податкових деклараціях (розрахунках, звітах, тощо), результатів фінансово-господарської діяльності за період з 01.10.2010 по 30.09.2013 (а.с. 15-16). Листом « 223 від 26.12.2013 позивач вибірково надав копії документів, повідомивши про те за попередніми підрахунками кількість документів, вказаних в запиті, складає понад 50000 штук, а оскільки ТОВ ВКФ «ГЮСС» відноситься до підприємств малого бізнесу, воно не має людських та матеріальних ресурсів для виконання вищенаведеного запиту в повному обсязі (а.с.17). Начальником ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя було прийнято рішення про проведення позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ ВКФ «ГЮСС» з питань своєчасності та повноти сплати ПДВ та податку на прибуток підприємства при здійсненні господарських операцій з ТОВ «Компанія ІС 2007», ТОВ «ТД Екотоп», ТОВ «ТК Адженікс», ТОВ «Старт Альянс» за період з 01.03.2011 по 30.06.2012 - наказ ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя №5 від 09.01.2014 (а.с.18). На підставі цього наказу та направлення №2 від 09.01.2014 спеціалістами ДПІ було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ВКФ «ГЮСС» з питань своєчасності та повноти сплати податку на додану вартість й податку на прибуток підприємства при здійсненні господарських операцій з ТОВ «Компанія ІС 2007», ТОВ «ТД Екотоп», ТОВ «ТК Адженікс», ТОВ «Старт Альянс» за період з 01.03.2011 по 30.06.2012, за результатами якої складено акт № 9/22-01/13626089 від 21.01.2014 (а.с19-61). На підставі вказаного акту були прийняті податкові повідомлення-рішення форми «Р»: №0000402201 від 05.02.2014, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств (за основним платежем на 90342 гривні, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 2521 гривню), на загальну суму 92863 гривні; та №0000412201 від 05.02.2014, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість (за основним платежем на 57372 гривень, за штрафними санкціями на 12744 гривень), на загальну суму 70160 гривень. Також, відповідачем було прийнято нове податкове повідомлення-рішення №0000802201 від 23.04.2014, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств: за основним - на 71070 гривень, за штрафними санкціями на 2521 гривню, на загальну суму 73591 гривень. Тому податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0000402201від 05.02.2014 вважається відкликаним.

Ухвалюючи оскаржену постанову, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 цього ж Кодексу.

Щодо доводів скаржника про протиправність спірного наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Як вбачається зі змісту вступної частини акту 9/22-01/13626089, документальна невиїзна позапланова перевірка на підставі спірного наказу проводилась в приміщенні ТОВ ВКФ «ГЮСС» за адресою: м. Запоріжжя, вул. Свердлова, буд. 21 (а.с.19).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 вересня 2021 р. по справі №816/228/17 виходила з того, що в разі, якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права. Неправомірність дій контролюючого органу при призначенні та проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставою позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та, відповідно, на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Також, Верховний Суд у постанові від 26 березня 2024 р. у справі № 420/9909/23 вказав на те, що кожне заявлене в межах конкретної справи порушення оцінюється судом на предмет його "істотності" чи "не істотності". Виявлення під час розгляду справ допущення контролюючим органом істотних порушень норм податкового законодавства (до прикладу, встановлення факту відсутності законних підстав для призначення перевірки), це за висновками Верховного Суду може спричиняти наслідки у вигляді скасування наказу про призначення перевірки та/або рішень, прийнятих за її наслідками. Водночас, ті процедурні порушення, які за своїм змістом не є істотними за практикою Верховного Суду таких наслідків не спричиняють. Верховний Суд також акцентував увагу на наявності істотної різниці у критеріях оцінки правомірності наказу на предмет його підставності та/або оформлення, як наслідок, необхідності відмежування у спорах цієї категорії питання "наявності підстав для проведення перевірки" від питання "достатності відображення підстав для проведення перевірки у наказі" та/або "недоліків в оформленні рішення про проведення перевірки". Підстави для призначення будь-якої перевірки чітко закріплені у нормах ПК України, за наявності яких у контролюючих органів виникає безпосередньо право на проведення перевірки, тоді як відображення цих підстав у наказі про призначення перевірки фактично є формалізацією у письмовій формі права на проведення перевірки, яке вже виникло. Під час вирішення питання щодо правомірності призначення і проведення перевірки необхідно надавати оцінку достатності змісту наказу в контексті чіткого визначення у ньому правової (юридичної) підстави проведення такої перевірки та існування відповідної фактичної підстави, яка є передумовою для її проведення. Якщо правовою підставою для проведення перевірки є відповідний підпункт пункту статті ПК України якій містить лише одну фактичну підставу для цього, то зазначення у наказі лише цього підпункту без розкриття його змісту та деталізації обставин не є істотним недоліком наказу, який давав би підстави вважати його протиправним.

Незважаючи на те, що цей правовий висновок був сформований Верховним Судом у справі, предметом позову в якій був наказ про проведення фактичної перевірки, колегія апеляційного суду вважає його прийнятним до врахування, оскільки загальні вимоги законодавства щодо змісту наказу перевірки є однаковими для кожного виду перевірки (документальна, фактична, камеральна).

Позивач, в обґрунтування протиправності призначення податкової перевірки, вказував на те, що у спірному наказі не зазначена підстава для її проведення.

Як вбачається зі змісту спірного наказу № 5 від 09.01.2014, відповідач визначив правовою підставою для призначення документальної виїзної перевірки позивача - п.п.78.1.1 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, однак детально не навів опис обставин, за яких він прийняв таке рішення. Тобто, має місце недолік в оформленні спірного наказу.

Враховуючи судову практику Верховного Суду України зі спірного питання, колегія суддів вважає, що недолік в оформленні наказу про призначення перевірки не є істотним, тому він не може впливати на результат такої перевірки та нівелювати останнього.

Щодо фактичних обставин, які стали підставою для призначення перевірки позивача.

За приписами п.п.78.1.1 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (в редакції станом на день видання спірного наказу), документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Як встановлено судом першої інстанції і не заперечується сторонами, на запит контролюючого органу позивачем вибірково надані копії документів. При цьому, у запиті був наведений перелік документів, які необхідні були контролюючому органу для перевірки податкової інформації. У спірному наказі окреслено предмет перевірки - дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні господарських операцій з ТОВ «КОМПАНІЯ ІС-2007», ТОВ «ТД ЕКОТОП», ТОВ «ТК «АДЖЕНІКС», ТОВ «СТАРТ АЛЬЯНС» за період з 01.03.2011 по 30.06.2012.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що зазначена податкова перевірка позивача була призначена у відповідності до приписів Податкового кодексу України.

Щодо доводів скаржника про те, що висновок податкової перевірки не підтверджується матеріалами справи.

Колегія суддів звертає увагу, що доводи позивача, які наведені ним у позовній заяві, зводяться до недоведення контролюючим органом під час перевірки фактів укладення договорів без мети настання реальних правових наслідків (а.с.7). На цих саме доводах ґрунтується і апеляційна скарга позивача (а.с.166).

Суд першої інстанції визнав такою, що знайшла своє підтвердження під час судового засідання обставина відсутності надання-отримання послуг ТОВ ВКФ «ГЮСС» (замовник) та ТОВ «Компанія ІС-2007», ТОВ «ТК «Адженікс», ТОВ «ТД Екотоп», ТОВ «Старт Альянс» (виконавці), тому документи, які отримані позивачем від ТОВ «Компанія ІС-2007», ТОВ «ТК «Адженікс», ТОВ «ТД Екотоп», ТОВ «Старт Альянс» не мають юридичної сили. Враховуючи те, що у виконавців відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, вищезазначені операції зі сторони ТОВ «Компанія ІС-2007», ТОВ «ТК «Адженікс», ТОВ «ТД Екотоп», ТОВ «Старт Альянс», за висновком суду першої інстанції, не є господарською діяльністю підприємств. Послуги ТОВ «Компанія ІС-2007», ТОВ «ТК «Адженікс», ТОВ «ТД Екотоп», ТОВ «Старт Альянс» фактично не надані, тому суми витрат та суми ПДВ по взаємовідносинам з ними ТОВ ВКФ «ГЮСС» безпідставно віднесені до складу витрат та до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду.

Колегія суддів звертає увагу, що позовна заява та апеляційна скарга жодних доводів на спростування висновків податкової перевірки та висновків суду першої інстанції не містить. При цьому, у судовому засіданні при розгляді апеляційної скарги представник позивача наполягав на тому, що договори із зазначеними контрагентами укладені позивачем під тиском осіб, які притягнуті до кримінальної відповідальності.

Тобто, цими поясненнями представник позивача фактично підтвердив висновки податкової перевірки, відповідно до яких внаслідок укладення договорів без мети настання реальних наслідків позивачем занижено податок на прибуток підприємств та занижено податок на додану вартість.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Цим же Законом дано визначення господарської операції. Так, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що суми витрат та суми ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Компанія ІС-2007», ТОВ «ТК «Адженікс», ТОВ «ТД Екотоп», ТОВ «Старт Альянс» безпідставно, в порушення податкового законодавства віднесені ТОВ ВКФ «ГЮСС» до складу витрат та до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду.

Незважаючи на те, що про протиправність дій третіх осіб позивач в суді першої інстанції не заявляв, колегія суддів не залишає без уваги пояснення його представника, які надані безпосередньо в судовому засіданні під час розгляду апеляційної скарги, та зазначає наступне.

За даними Єдиного державного реєстру судових рішень (ухвала Апеляційного суду Запорізької області від 01 листопада 2013 р. у справі 335/10981/13-к) кримінальне провадження № 12013080000000202 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03 жовтня 2013 р.

Тобто, на час проведення податкової перевірки (з 09.01.2014 по 14.01.2014) позивач, будучи обізнаним про обставини, за яких укладались угоди з наведеними вище контрагентами, контролюючий орган не повідомив, наполягаючи на недоведеності висновків акту перевірки. Крім того, незважаючи на правовий характер таких угод, позивач сформував по ним в своєму бухгалтерському та податковому обліку витрати та податковий кредит, тим самим свідомо порушивши вимоги податкового законодавства.

За приписами статті 111 Податкового кодексу України за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності: фінансова, адміністративна, кримінальна. Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Таким чином, спірні податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем за наявності порушень, які виявлені під час податкової перевірки, і не спростовані позивачем під час судового оскарження, тому законні підстави для їх скасування відсутні.

Додатково колегія суддів звертає увагу, що чинне законодавство визначає механізм відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, у тому числі, - розгляд цивільного позову в кримінальному провадженні (ст.128 Кримінального процесуального кодексу України).

Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування оскарженого рішення суду, передбачені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "ГЮСС" - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2014 р. (суддя Матяш О.В.) в адміністративній справі №808/3463/14 - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили 06 листопада 2024 р. і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 13 листопада 2024 р.

Головуючий - суддяА.В. Шлай

суддяЛ.А. Божко

суддяО.О. Круговий