Постанова

від 01.10.2024 по справі 340/1851/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

01 жовтня 2024 року м. Дніпросправа № 340/1851/22

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,

за участю секретаря судового засідання Поспєлової А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області

на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року (суддя Казанчук Г.П.)

у справі №340/1851/22

за позовом Приватного підприємства «Агро Євро Партнер»

до Головного управління ДПС у Кіровоградській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Агро Євро Партнер» звернулося до суду із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 29.12.2021 №00059540712 за формою ''В1'', яким зменшено суму бюджетного відшкодування на суму 1199515,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 599758,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані помилковістю висновків контролюючого органу про завищення позивачем сум податкового кредиту по взаємовідносинам з постачальниками ТОВ «Гідросенд», ПП «Гідросенд» та ПП «Віктор і К» через відсутність реально здійснених операцій з постачання товарів та послуг по ланцюгу постачання від контрагентів постачальників позивача, і як наслідок, завищення суми ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню за серпень 2021 року. Позивач зазначає, що на підтвердження здійснення відповідних господарських операцій відповідачу була надана первинна документація, яка є достатньою та такою, що підтверджує факт придбання товарів у вказаних підприємств та настання змін в майновому стані платника податків.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 29.12.2021 №00059540712.

Також стягнуто на користь ПП «Агро Євро Партнер» понесені судові витрати (судовий збір) у сумі 24800,00 грн та витрати на правову допомогу у сумі 7000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області.

Суд встановив, що жодного порушення пунктів 200.1 та 200.4 ст. 200 ПК України при формуванні позивачем рядку 20.1.2 податкової декларації з ПДВ за серпень 2021 року не було. Суд виходив з того, що фактично відбулось перенесення показників попередніх періодів, при цьому правомірність формування податкового кредиту у грудні 2020 року та у березень, липні 2021 року були самостійним предметом інших перевірок, за результатом яких винесені окремі податкові повідомлення-рішення, які оскаржені підприємством до Кіровоградського окружного адміністративного суду. Судовими рішеннями, які набрали законної сили, не підтверджені факти безтоварності чи нереальності господарських операцій позивача, за якими сформований податковий кредит та у спірному періоді вказані суми заявлені до бюджетного відшкодування.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Скаржник наполягає на правомірності висновків про порушення позивачем норм податкового законодавства при декларуванні товариством від`ємного значення з податку на додану вартість, заявленого до бюджетного відшкодування за серпень 2021 року. Відповідач зазначає, що в результаті дослідження наданих платником податку первинних документів та аналізу наявної податкової інформації встановлена неможливість здійснення реальної господарської діяльності постачальниками та їх контрагентами у взаємопов`язаному ланцюгу. Застосовуючи правові висновки Верховного Суду щодо аналогічного правозастосування, відповідач акцентує увагу на тому, що основною первинною ознакою господарської операції є її реальність, а наявність первинних документів є вторинною, похідною ознакою. Належне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами не свідчить про безумовну їх відповідність самому змісту операції. Правові наслідки створює саме господарська операція, а не первинні документи.

Щодо витрат на правничу допомогу, скаржник не погоджується з рішенням суду щодо стягнення на користь ПП «Агро Євро Партнер» витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн, вказує, що заявлені витрати на правничу допомогу є безпідставно збільшені та неспівмірні із понесеними витратами адвоката на надання правничої допомоги. Скаржник вважає, що дана справа не характеризується складністю правовідносин, що становлять предмет спору, не вирізняється особливою складністю формування правової позиції та доказової бази. Витрати на правничу допомогу належним чином не підтверджуються та є очевидно завищеними.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, ГУ ДПС у Кіровоградській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка приватного підприємства «Агро Євро Партнер» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за серпень 2021 року від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до бюджетного відшкодування з бюджету, за результатом якої складено акт від 04.11.2021 №3882/11-28-07-12/42544531.

В ході перевірки встановлено, що платником задекларовано суму від`ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню (показник рядка 20.2 Декларації за серпень 2021 року) в сумі 17367043 грн.

Перевіркою встановлено порушення вимог податкового законодавства, а саме: п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню за серпень 2021 року, на 1 199 515 грн.

До таких висновків контролюючий орган дійшов в результаті аналізу взаємовідносин позивача з його контрагентами ТОВ «Гідросенд», ПП «Гідросенд» та ПП «Віктор і К».

Так, перевіркою встановлено придбання позивачем послуг суборенди вагонів невідомого походження у ПП «Гідросенд», що вплинуло на завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 20.2.1) декларації за серпень 2021 року в сумі 12133,33 грн (звітний період, у якому виникло від`ємне значення - липень 2021 року). Як зазначає контролюючий орган, до складених позивачем та ПП «Гідросенд» актів виконаних робіт (послуг) додано відомості про орендовані вагони ПП «Агро Євро Партнер» від ПП «Гідросенд» за липень 2021 року, в яких вказано номера вагонів, станція призначення, кількість діб в користуванні, вартість оренди вагонів, які затверджені печаткою ПП «Гідросенд». При дослідженні вказаних відомостей встановлено, що в них зазначені загальномережеві номери вагонів, по вагонах не зазначено власників.

Для дослідження реальності здійснення господарських операцій між ПП «Агро Євро Партнер» та ПП «Гідросенд» контролюючим органом проведено аналіз даних Єдиного реєстру податкових накладних, ІС «Податковий блок» та іншої наявної в контролюючому органі інформації та встановлено, що ПП «Гідросенд» декларує придбання в липні 2021 року послуг з оренди вантажних вагонів від контрагента-постачальника ТОВ «Діва Логістик Консалт», але згідно відомостей АТ «Укрзалізниця» інформація щодо власника ТОВ «Діва Логістик Консалт», а також стосовно надання вказаним підприємством в оренду вантажних вагонів ПП «Гідросенд» відсутня.

Таким чином, вважаючи, що господарські операції між ПП «Гідросенд» та контрагентом-постачальником ТОВ «Діва Логістик Консалт» не відбулися у дійсності, відповідач дійшов висновку про завищення суми податкового кредиту з ПДВ ПП «Агро Євро Партнер» за липень 2021 року на суму ПДВ 12133,0 грн за рахунок нереальності поставки послуг у зв`язку з відсутністю джерела походження цих послуг у ТОВ «Діва Логістик Консалт»; встановлено обрив ланцюга реальності походження вагонів, введення в обіг якого (первинний продаж) не підтверджується фактом (законним джерелом) реального походження цих товарів/ послуг (відсутнє дійсне формування активу) у попередніх ланках ланцюга його продажу.

З цих же підстав відповідач дійшов висновку про завищення податкового кредиту за червень 2021 року на суму 13866,67 грн за рахунок нереальності поставки послуг у зв`язку з відсутністю джерела походження цих послуг у ТОВ «Діва Логістик Консалт» (контрагента ПП «Гідросенд»). Перевіркою встановлено придбання позивачем послуг суборенди вагонів невідомого походження у ПП «Гідросенд», що призвело до завищення податкового кредиту на 13866,67 грн, які вплинули на завищення від`ємного значення з ПДВ р.10.1 та р.21 декларації за червень 2021 на 13866,67 грн та в свою чергу на завищення бюджетного відшкодування за серпень 2021 року на 13866,67 грн.

По постачальнику ТОВ «Гідросенд» відповідач встановив, що сума заявленого від`ємного значення, що підлягає бюджетному відшкодування за серпень 2021 року, становить 1516667,00 грн (звітний період, у якому виникло від`ємне значення грудень 2020 року).

Для перевірки контролюючому органу надано первинні документи: договори від 18.01.2019 №18, від 15.02.2019 №15021903, акти виконаних робіт, податкові накладні, тощо, в результаті дослідження яких, а також використовуючи наявну податкову інформацію, відповідач встановив, що ТОВ «Гідросенд» придбає насіння соняшника, здійснює їх переробку та отримані продукти переробки соняшника, зокрема олія соняшникова та шрот соняшниковий, в подальшому відвантажує на адресу ПП «Агро Євро Партнер». Контролюючий орган дійшов висновку про нереальність господарських операцій між ТОВ «Гідросенд» та його контрагентами по ланцюгу постачання у зв`язку з недостатністю у цих контрагентів ресурсів (зокрема, недостатня кількість землі для вирощування сільськогосподарських культур, недостатня чисельність працівників) для виконання оформлених господарських операцій з продажу ідентифікованих товарів різним суб`єктам господарювання, здійснення реалізації сільськогосподарської продукції понад вирощений врожай.

По постачальнику ПП «Віктор і К» відповідачем встановлено, що сума заявленого від`ємного значення, що підлягає бюджетному відшкодування за серпень 2021 року, становить 12431234,41 грн (звітний період, у якому виникло від`ємне значення березень 2021 року на суму 12430700,00 грн (олія соняшникова нерафінована невиморожена першого гатунку) та липень 2021 року на суму 534,41 грн (оренда)).

Для дослідження реальності здійснення господарських операцій між ПП «Агро Євро Партнер» та ПП «Віктор і К» відповідачем проведено аналіз даних Єдиного реєстру податкових накладних, ІС «Податковий блок» та іншої наявної в контролюючому органі інформації та встановлено, що в березні 2021 року ПП «Віктор і К» придбано соняшник в загальній кількості 12778,23 тн, з наведеної кількості було придбано у ризикових суб`єктів господарювання соняшника в кількості 590,05 т соняшника, що становить 4,61 відсотків від загальної кількості соняшника.

Контролюючий орган дійшов висновку про нереальність господарських операцій між ПП «Віктор і К» та його контрагентом (ТОВ «Семаль») по ланцюгу постачання сільськогосподарської продукції у зв`язку з тим, що наявних у цього контрагента в користуванні земельних ділянок недостатньо для виконання оформлених господарських операцій з продажу ідентифікованих товарів різним суб`єктам господарювання (кукурудзи, соняшника, пшениці, сої), також чисельність працівників є недостатньою для проведення задекларованих обсягів фінансово-господарських операцій.

Таким чином, контролюючим органом встановлено завищення позивачем суми бюджетного відшкодування в декларації з податку на додану вартість за серпень 2021 рік на 1199515,00 грн, у тому числі за березень 2021 року по ПП «Віктор і К» - 963825,00 грн; за липень 2021 року по ПП «Гідросенд» - 12133,33 грн; у грудні 2020 року по ТОВ «Гідросенд» - 223557,00 грн.

На підставі акту перевірки від 04.11.2021 №3882/11-28-07-12/42544531 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 29 грудня 2021 року №00059540712 (форма ''В1''), яким визначено суму завищення бюджетного відшкодування в розмірі 1199515 грн, нараховані штрафні фінансові санкції в розмірі 599758 грн.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України в редакції на час виникнення спірних правовідносин для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

За визначенням, наведеним в пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України).

Згідно зі ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції підлягає з`ясуванню, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції; установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Також вказана вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов`язкова ознака господарської операції, кореспондує і з нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до пп. «а» п.185.1 ст.185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

У відповідності до п.200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

За визначенням в пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

За правилами п.200.4 ст.200 ПК України в редакції на час виникнення спірних правовідносин при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статті 198 Податкового кодексу України.

До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг (пп. «а» п.198.1 ст.198 ПК України).

У відповідності до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому згідно з п.201.8 ст.201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

В спірному випадку висновок контролюючого органу про завищення позивачем від`ємного значення суми податку на додану вартість за серпень 2021 року ґрунтується на твердженнях про нереальність господарської операції позивача з зазначеними вище контрагентами щодо придбання послуг оренди вагонів (ПП «Гідросенд»), поставки сільськогосподарської продукції (ТОВ «Гідросенд», ПП «Віктор і К»).

В результаті досліджених документів, якими позивач підтверджує факт здійснення вказаних господарських операцій, суд апеляційної інстанції вважає, що ці документи є первинними в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» і є достатніми доказами для підтвердження реальності господарських операції з надання послуг, поставки сільськогосподарської продукції, руху активів у процесі здійснення господарських операцій та зміни у власному капіталі позивача.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатись зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також у п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Первинні документи фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному місяці, в якому вони були здійснені.

В спірному випадку надані позивачем документи в їх сукупності є достатніми доказами фактичного виконання зазначених вище господарських операції з надання послуг, поставки сільськогосподарської продукції. В наданих позивачем первинних документів визначено суть та зміст відповідної господарської операції, вказані документи підтверджують фактичне отримання позивачем послуг з оренди вагонів, поставки сільськогосподарської продукції та використання їх у власній господарської діяльності підприємства.

Доказів порушень відображення певних господарських операцій в бухгалтерському та податковому обліку товариства матеріали справи не містять.

Відповідачем в ході проведення перевірки не наведені та не встановлені обставини, які б свідчили про невідповідність господарських операцій оренди вагонів, поставки сільськогосподарської продукції меті та задачам діяльності позивача, або що реалізація вказаних операцій не обумовлена розумними економічними причинами (цілями ділового характеру).

На час здійснення господарських операцій з позивачем його контрагенти ПП «Гідросенд», ТОВ «Гідросенд», ПП «Віктор і К» мали статус юридичної особи, платника податку на додану вартість, що свідчить про наявність у них спеціальної податкової правосуб`єктності.

Виписані вказаними контрагентами позивача за фактом здійснення відповідних господарських операцій податкові накладні зареєстровані в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

Суд апеляційної інстанції вважає помилковими висновки відповідача про нереальність господарських операцій позивача та його контрагентів з огляду на проведений аналіз податкової інформації стосовно постачальників позивача та їх контрагентів, а також неможливість проведення ідентифікації вагонів та неможливість визначення джерела походження вагонів (по взаємовідносинам з ПП «Гідросенд»).

Фактично є припущеннями, оскільки не мають жодного доказового підґрунтя, твердження контролюючого органу в акті перевірки про неможливість фактичного проведення контрагентами постачальників позивача фінансово-господарських операцій з поставки сільськогосподарської продукції, яка була в подальшому реалізована позивачу ТОВ «Гідросенд», ПП «Віктор і К», а також надання послуг з оренди вагонів ПП «Гідросенд».

Використана контролюючим органом податкова інформація, наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача ПП «Гідросенд», ТОВ «Гідросенд», ПП «Віктор і К» та їх контрагентів носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності в діях позивача податкових правопорушень, про які вказує контролюючий орган.

Податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік платника податку від ведення такого обліку іншими особами, зокрема, контрагентами та третіми особами по ланцюгу постачання, а також від їх господарських та виробничих можливостей.

Чинним законодавством України не визначено, яке конкретно і в якій кількості майно та інші матеріальні ресурси та умови повинні бути наявні у платника податків для можливості здійснення певної діяльності.

В будь-якому випадку факти недостатності у контрагентів постачальників сільськогосподарської продукції ресурсів, а саме: недостатня чисельність працюючих, відсутність (недостатня кількість) основних засобів, землі самі по собі не свідчать про нереальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами (ТОВ «Гідросенд», ПП «Віктор і К») та не є підставою для позбавлення платника податку права на відображення таких операцій в податковому обліку.

Наведені відповідачем в акті перевірки обставини жодним чином не спростовують реальності здійснення господарських операцій з поставки сільськогосподарської продукції, оренди вагонів вказаними вище контрагентами на адресу позивача.

Також суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно врахував той факт, що господарські операції, реальність яких заперечує контролюючий орган, мали місце у грудні 2020 року, березні, липні 2021 року, і досліджувались контролюючим органом під час відповідних документальних позапланових перевірок ПП «Агро Євро Партнер», за наслідком чого винесені окремі податкові повідомлення-рішення, які, в свою чергу, оскаржені в судовому порядку.

Наявні у справі докази свідчать, що обставини стосовно взаємовідносин ПП «Агро Євро Партнер» з контрагентами - ПП «Гідросенд», ТОВ «Гідросенд», ПП «Віктор і К» у вказані періоди, наявності підстав для формування ПП «Агро Євро Партнер» податкового кредиту за операціями з цими контрагентами були предметом судового дослідження в межах адміністративних справ між тими ж сторонами №340/2660/21, №340/915/22, №340/5612/21.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.11.2022 у справі №340/2660/21, яке набрало законної сили 22.02.2023, визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області №00012250712 від 12.04.2021, яким ПП «Агро Євро Партнер» зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за грудень 2020 року на 618934,29 грн, нараховані штрафні (фінансові) санкції в сумі 309467,15 грн, №00012260712 від 12.04.2021, яким зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ за грудень 2020 року на 653599 грн.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.06.2023 у справі №340/5612/21, яке набрало законної сили 23.02.2024, визнано протиправними і скасовані податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області №000028870712 від 27.07.2021, яким ПП «Агро Євро Партнер» зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 3552891 грн за березень 2021 року; №000028890712 від 27.07.2021, яким ПП «Агро Євро Партнер» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2021 року у розмірі 4887464 грн та застосовано штрафні санкції у розмірі 2443732 грн.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03.08.2022 у справі №340/915/22, яке набрало законної сили 14.12.2022, визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області №00048010703 від 05.11.2021, яким зменшено суму бюджетного відшкодування за липень 2021 року на суму 361 359,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 180 680,00 грн; №00048030703 від 05.11.2021, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 12 133,00 грн за липень 2021 року.

Вказаними судовими рішеннями підтверджено правомірність формування ПП «Агро Євро Партнер» податкового кредиту за грудень 2020 року, березень, липень 2021 року, в тому числі за операціями з ПП «Гідросенд», ТОВ «Гідросенд» та ПП «Віктор і К». І як правильно зазначено судом першої інстанції, перевірка реальності господарських операцій з ПП «Гідросенд», ТОВ «Гідросенд» та ПП «Віктор і К», які мали місце у березні та липні 2021 року і грудні 2020 року, була проведена саме у тих періодах, коли сформований податковий кредит та, як наслідок, виникло від`ємне значення ПДВ.

Таким чином, встановлені у справі обставини, наявні в матеріалах справи докази підтверджують реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами, тому висновки контролюючого органу про порушення позивачем норм податкового законодавства з відповідним правовими наслідками є помилковими.

Виходячи з вищенаведеного, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Стосовно стягнення на користь позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн суд апеляційної інстанції зазначає таке.

За правилами ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Порядок компенсації витрат на професійну правничу допомогу визначений у статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 цього Закону видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону визначено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Верховним Судом в постанові від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 зазначено, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

В спірному випадку на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу адвоката позивачем надано: договір про надання правової (правничої) допомоги від 17.11.2021, укладений між адвокатським бюро «Коваленко та партнери» і ПП «Агро Євро Партнер», додаткова угода №4 від 25.01.2022, акт надання послуг №/2303 від 23.03.2022 із детальним описом робіт (наданих послуг), платіжне доручення №1278 від 25.01.2021.

Згідно детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, позивачу надані такі послуги:

- аналіз законодавства, що стосується предмета послуг, дослідження судової практики, 3 год. - 3000 грн;

- збирання та аналіз документа що можуть бути використані як доказ, 5 годин - 5000 грн;

- підготовка та складання позовної заяви та підготовка копій документів до позовної заяви відповідно до кількості сторін а подання позову до суду, 10 годин - 10000.

Таким чином, загальна вартість витрат, понесених позивачем на правову допомогу, становить 18000,00 грн.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн, виходив з того, що послуги адвоката: аналіз законодавства, що стосується предмета послуг, дослідження судової практики - 3000 грн та збирання та аналіз документа, що можуть бути використані як доказ, - 5000 грн, охоплюються такими послугами як підготовка та складання позовної заяви, тому суд визнав підтвердженими і такими, що пов`язані з розглядом даної справи, витрати позивача на правничу допомогу адвоката на суму 7000 грн.

Враховуючи категорію даної справи, обсяг і зміст наданих адвокатом послуг, суд апеляційної інстанції, керуючись засадами розумності у визначенні розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу, погоджується з судом першої інстанції про наявність підстав для стягнення на користь позивача судових витрат за оплату правничої допомоги, наданої під час розгляду справи в суді першої інстанції, у загальному розмірі 7000 грн.

Відповідач, вказуючи в апеляційній скарзі, що розмір витрат на правничу допомогу у цій справі не є співмірним із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, в той же час не наводить жодних доводів щодо неспівмірності витрат з розміром присуджених судом першої інстанції сум.

Виходячи з вищенаведеного, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, передбачені ст.317 КАС України підстави для скасування рішення суду відсутні.

Керуючись ст.ст. 310, 315, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року у справі №340/1851/22 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена до касаційного суду в порядку та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддяІ.Ю. Добродняк

суддяН.А. Бишевська

суддяЯ.В. Семененко