Постанова

від 13.11.2024 по справі 160/18145/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 листопада 2024 року м. Дніпросправа № 160/18145/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.

суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтехбуд-Д» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2024 року (суддя Сластьон А.О., повне судове рішення складено 15 серпня 2024 року) в справі № 160/18145/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтехбуд-Д» до Державної служби України з безпеки на транспорті, відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецтехбуд-Д» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - Укртрансбезпека), відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відділ) про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №041204 від 26 червня 2024 року.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Звертає увагу на недоведеність правомірності рішення відповідачем, не надання суду свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, за допомогою якого здійснювався габаритно-ваговий контроль, тому вважає, що відповідачем проводився такий контроль з використанням вагів без відповідних документів, тому результати такого контролю не несуть юридичних наслідків.

Позивач довів належними доказами (товарно-транспортною накладною) не перевищення вагових параметрів вантажу.

Вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції про доведеність повідомлення позивача про розгляд справи, оскільки відповідачем направлено повідомлення на невірну електронну адресу.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Спецтехбуд-Д» є власником транспортного засобу - спеціалізований вантажний самоскид марки «SCANIA», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 .

05 червня 2024 під час здійснення рейдової перевірки посадовими особами Укртрансбезпеки на ділянці дороги 28км+140м а/д Н-31 Дніпро-Царичанка-Кобеляки-Решетилівка зупинено автомобіль марки SCANIA, номерний знак НОМЕР_1 , модель: Р440В8X4HZ.

Водієм транспортного засобу зазначений ОСОБА_1 .

Перевезення вантажу (пісок) здійснювалося на підставі ТТН №14479 від 05.05.2024.

За результатами проведення зважування складено довідку №032096 від 05 червня 2024 року про результати здійснення габаритно-вагового контролю, в якій вказано, що навантаження на осі є таким: 1) 8,85; 2) 10,05; 3) 13,5; 4) 13,3. Повна маса транспортного засобу: 45,7 т.

Відповідачем також складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 05 червня 2024 року №000529, у якому зазначено, що за результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу зафіксовано перевищення вагових параметрів транспортного засобу. Так, зокрема, повна маса склала 45,7 тонн при гранично допустимій 38 тонн. При цьому, фактичне осьове навантаження на здвоєну вісь склало 26,8 тонн при нормативно допустимому - 19 тонн.

У вказаному акті у графі «найменування та вид вантажу, в тому числі небезпечного» вказано «пісок, подільний».

Результати перевірки оформлені відповідним актом від 05 червня 2024 року №039195, в якому зазначено, що перевізник не забезпечив безпеки дорожнього руху та перевищив на 41% (26,8 тонн) встановлені законодавством вагові норми на здвоєну вісь, чим порушив вимоги пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року. Акт підписано позивачем без зауважень, копія акту отримана водієм.

26 червня 2024 року відділом державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області прийнято постанову №041204 про застосування адміністративно-господарського штрафу, якою на позивача за перевищення встановлених габаритно-вагових норм накладено штраф у розмірі 51000,00 грн.

Встановивши, що за результатами проведення габаритно-вагового контролю транспортного засобу зафіксовано перевищення законодавчо визначених норм, а також відсутність доказів, які б підтверджували факт несправності вагового обладнання, на якому здійснювався габаритно-ваговий контроль, істотних технічних дефектів приладу, що впливали на результати проведення такого контролю, або доказів зважування транспортного засобу іншим зважувальним обладнанням, ніж тим, щодо якого відповідачем надано свідоцтво про повірку, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог.

Також судом першої інстанції відхилено доводи позивача про неповідомлення про час і місце розгляду справи, пославшись на те, що відповідач листом від 10 червня 2024 року №49668/23/24-24 належним чином повідомляв позивача про час і місце розгляду справи про застосування адміністративно-господарської санкції, лист відправлено на офіційну електронну адресу ТОВ «Спецтехбуд-Д», зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань: ІНФОРМАЦІЯ_1

Здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд визнає приведені висновки обґрунтованими, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що видами діяльності ТОВ «Спецтехбуд-Д», зокрема, є вантажний автомобільний транспорт.

Відповідачем 05 червня 2024 року в ході рейдової перевірки у пункті габаритно-вагового контролю, розташованого на ділянці 28 км + 140 м автомобільної дороги Н-31 Дніпро-Царичанка-Кобеляки-Решетилівка, проведено зважування транспортного засобу марки SCANIA, номерний знак НОМЕР_1 , модель Р440В8X4HZ, водій ОСОБА_1 .

Відповідно до довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 05 червня 2024 року № 032096 під час проходження габаритно-вагового контролю вказаного транспортного засобу встановлено наступне навантаження на осі (тонн): 1) 8,850; 2) 10,050; 3) 13,500; 4) 13,300; повна маса транспортного засобу - 45,700 т (а.с. 106).

Відповідачем 05 червня 2024 року складено акт про перевищення транспортним засобом нормативно-вагових параметрів № 000529, відповідно до якого загальна вага транспортного засобу складає 45,700 т при нормативно допустимому 38 т, фактичне навантаження на осі складає 8,850; 10,050; 13,500; 13,300 при нормативно допустимих 11,5; 11,5 відповідно (а.с. 105).

В акті вказано, що ваговий контроль проведено за допомогою ваг 030Т-AS2-PWIA №413.

Водій ОСОБА_1 ознайомлений з актом про перевищення транспортним засобом нормативно-вагових параметрів, довідкою про результати габаритно-вагового контролю.

Актом від 05 червня 2024 року № 039105 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом встановлено порушення позивачем ст. 34 Закону України «Про автомобільний транспорт» в частині перевищення встановлених законодавством вагових норм на здвоєну вісь, яке склало 41%, а саме 26,8 т (а.с. 101). Водій ОСОБА_1 ознайомлений з актом.

Відділом державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Укртрансбезпеки направлено повідомлення про розгляд справи на електронну адресу позивача ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 102-103).

Постановою відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Укртрансбезпеки від 26 червня 2024 року № 041204 з ТОВ «Спецтехбуд-Д» стягнуто адміністративно-господарський штраф в сумі 51 000 грн (а.с. 104).

Спірним під час апеляційного перегляду справи, виходячи з доводів апеляційної скарги, є правомірність накладення на позивача адміністративно-господарського штрафу за порушення законодавства про автомобільний транспорт через недоведеність належними доказами правильності зважування транспортного засобу, а також порушення процедури накладення адміністративно-господарського штрафу.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров`я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища визначає Закон України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII (далі - Закон № 3353-ХІІ), відповідно частини першої статті 29 якого до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов`язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.

Частиною другою статті 29 Закону № 3353-ХІІ встановлено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, і за плату, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

За змістом статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року № 2344-III (далі - Закон № 2344-ІІІ) реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Частинами чотирнадцятою та сімнадцятою статті 6 Закону № 2344-III передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною дев`ятнадцятою статті 6 Закону № 2344-III під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, мають право, зокрема, здійснювати габаритно-ваговий контроль транспортних засобів.

Процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт визначає Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567 (далі - Порядок № 1567), згідно з пунктами 2 та 4 якого рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України; рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.

Пунктом 12 Порядку № 1567 передбачено, що рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка.

Відповідно до пункту 14 Порядку № 1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Пунктом 16 Порядку № 1567 встановлено, що рейдова перевірка (перевірка на дорозі) може проводитися однією посадовою особою Укртрансбезпеки.

Габаритно-ваговий контроль проводиться двома посадовими особами Укртрансбезпеки або однією посадовою особою Укртрансбезпеки у разі залучення посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Агентства відновлення, власника (балансоутримувача) пункту габаритно-вагового контролю.

Під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) можливе, зокрема, здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів.

Відповідно до частин першої та другої статті 29 Закону № 3353-ХІІ до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов`язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.

З метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27 червня 2007 року «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» (далі - Порядок № 879).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

У розумінні пункту 2 Порядку № 879:

вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу;

вимірювальне і зважувальне обладнання - технічні засоби, які застосовуються під час визначення габаритно-вагових параметрів транспортних засобів і мають нормовані метрологічні характеристики.

За змістом пункту 6 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно у зонах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

Відповідно до пункту 20 Порядку №879 за результатами точного та/або документального габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.

Пунктом 22.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, (далі - Правила дорожнього руху) передбачено, що маса вантажу, що перевозиться, і розподіл навантаження на осі не повинні перевищувати величин, визначених технічною характеристикою даного транспортного засобу.

Як вказано вище, під час проведення габаритно-вагового контролю 05 червня 2024 року транспортного засобу, який використовується позивачем, виявлено перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм (навантаження на здвоєну вісь) на 41% при перевезенні подільного вантажу.

Відповідно до статті 33 Закону України «Про автомобільні дороги» від 08 вересня 2005 року № 2862-IV рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з підпунктом б) пункту 22.5 Правил дорожнього руху в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують:

фактичної маси: вантажні автомобілі: двовісний автомобіль - 18 т (для доріг державного значення) та 14 т (для доріг місцевого значення); трьохвісний автомобіль - 25 т (26 т - для трьохвісних автомобілів, якщо ведуча вісь обладнана здвоєними колесами та максимальне навантаження на кожну вісь не перевищує 9.5 тони) (для доріг державного значення) та 21 т (для доріг місцевого значення); чотирьохвісний автомобіль - 32 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення); чотирьохвісний автомобіль з двома рульовими вісями та ведучими вісями, оснащеними спареними колесами - 38 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення); комбіновані транспортні засоби: двовісний автомобіль (тягач) з двовісним напівпричепом - 36 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення); двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом - 40 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення); трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом - 40 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення); двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра, - 42 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення); трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра, - 44 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення); автопоїзди: двовісний або трьохвісний автомобіль з двовісним або трьохвісним причепом - 40 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення).

Рух транспортних засобів та їх составів, фактична маса та навантаження на вісь яких перевищують параметри, визначені підпунктами "б" та "в" цього пункту, у разі перевезення подільних вантажів забороняється.

Проаналізувавши зазначені вище норми чинного законодавства, суд доходить до висновку, що правила перевезення неподільного та подільного вантажів у випадку перевищення вагових або габаритних параметрів є різними: перевезення неподільного вантажу допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі, а перевезення подільного вантажу з перевищенням навантаження на вісі заборонено.

Вантажем, який перевозився водієм позивача, є пісок, тобто вантаж є подільним, адже може при завантаженні бути поділений на окремі частки без втрати або пошкодженні його властивостей, а тому перевезення такого вантажу з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху заборонено.

Головною метою такої заборони є збереження автомобільних доріг та попередження їх передчасного руйнування. Внаслідок цього й встановлено заборону з перевезення подільних вантажів з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм без будь-яких винятків.

Відтак, чинним законодавством встановлена імперативна заборона на перевезення подільних вантажів з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм, що виключає можливість отримання перевізником відповідного дозволу.

Згідно з частиною першою статті 60 Закону № 2344-IIІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Оскільки перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні подільного вантажу доведено довідкою про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 05 червня 2024 року № 032096, актом про перевищення транспортним засобом нормативно-вагових параметрів № 000529, актом від 05 червня 2024 року № 039105 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, суд погоджує висновок суду першої інстанції про правомірність накладення на позивача адміністративно-господарського штрафу спірною в цій справі постановою.

Стосовно доводів апелянта про недоведеності відповідачем, що габаритно-ваговий контроль транспортного засобу здійснено за допомогою обладнання, яке відповідає вимогам законодавства, суд зазначає таке.

Відповідачами надано до матеріалів справи свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № ПМ019204923, яке чинне до 13 липня 2024 року, видане на прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь 030Т-AS2-PWIA № приладу 419 (а.с. 114) та сертифікат відповідності серії СТ №000438 від 27 листопада 2017 року на ваги автомобільні 030Т-AS2-PWIA, виробник Esit Elektronik Sistemler Imalat ve Tikaret LTD STI, Туреччина.

У свідоцтві про повірку зазначено, що ваги призначені для осьового зважування, підтверджено правомірність використання цього засобу при здійсненні габаритно-вагового контролю.

Доводи апелянта з цього питання зводяться до недоведеності правомірності рішення відповідачем через те, що відповідачами не надано суду свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, за допомогою якого здійснювався габаритно-ваговий контроль, тому вважає, що відповідачем проводився такий контроль з використанням вагів без відповідних документів, тому результати такого контролю не несуть юридичних наслідків.

Проте такі доводи є цілком безпідставними, адже зазначення у складених під час рейдової перевірки документах іншого номеру приладу (№ 413 замість № 419) є суто технічної помилкою.

Також суд відхиляє аргумент позивача про те, що позивач довів належними доказами (товарно-транспортною накладною) не перевищення вагових параметрів вантажу.

Відповідно до пункту 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363, (далі - Правила № 363) товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Згідно з пунктом 11.1 Правил № 363 основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Отже, є правильним висновок суду першої інстанції, що товарно-транспортною накладною підтверджується лише факт здійснення перевезення вантажу, товарно-транспортна накладна не є первинним документом, що підтверджує фактичну вагу товарно-матеріальних цінностей, що перевозяться, а використовується виключно для обліку таких товарно-матеріальних цінностей в аспекті підтвердження факту. Тому, сам факт наявності товарно-транспортної накладної не виключає перевезення, одночасно і інших товарно-матеріальних цінностей, не вказаних в первинних документах, що впливає на загальну вагу транспортного засобу.

Стосовно посилання апелянта на необґрунтованість висновку суду першої інстанції про доведеність повідомлення позивача про розгляд справи, оскільки відповідачем направлено повідомлення на невірну електронну адресу, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 25 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Згідно з пунктом 26 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).

Пунктом 27 Порядку № 1567 встановлено, що у разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Таким чином, діючий порядок розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт чітко та однозначно встановлює обов`язкове повідомлення автомобільного перевізника про час та місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Крім того, за діючим порядком справа про порушення законодавства про автомобільний транспорт розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання, а розгляд справи без участі уповноваженої особи суб`єкта господарювання можливий лише за умови неявки уповноваженої особи та її належного повідомлення про час та місце розгляду справи.

В цьому випадку ТОВ «Спецтехбуд-Д» повідомлено відповідачем про розгляд справи шляхом направлення листа на офіційну електронну адресу позивача ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 102-103).

Суд зауважує, що відомості про електронну адресу позивача ІНФОРМАЦІЯ_2 внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) (а.с. 194).

Верховним Судом в постанові від 07 липня 2022 року в справі № 120/4298/21-а висловлено висновок, відповідно до якого офіційною електронною адресою є адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрі.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15 травня 2003 року № 755-IV (далі - Закон № 755-IV), яка встановлює статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою (частина перша).

Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах (частина четверта статті 10 Закону № 755-IV).

Отже, враховуючи, що в ЄДР внесено відомості про електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 як офіційну електронну адресу ТОВ «Спецтехбуд-Д», направлення саме на цю електронну адресу повідомлення про розгляд справи є цілком обґрунтованим, а суд доходить до висновку, що позивач вважається належним чином повідомленим про дату та час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Оскільки предметом позову в цій справі є рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує: для юридичних осіб - ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто ця справа є справою незначної складності у розумінні п. 6 ч. 6 ст. 12 КАС України, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтехбуд-Д» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2024 року в справі № 160/18145/24 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2024 року в справі № 160/18145/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтехбуд-Д» до Державної служби України з безпеки на транспорті, відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття 13 листопада 2024 року та відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Повне судове рішення складено 13 листопада 2024 року.

Суддя-доповідач В.А. Шальєва

суддя С.М. Іванов

суддя В.Є. Чередниченко