Постанова

від 08.11.2024 по справі 420/31841/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/31841/23

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,

суддів Коваля М.П. та Осіпова Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційні скарги Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року (суддя Бездрабко О.І., м. Одеса, повний текст рішення складений 29.02.2024) по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ТРЕЙД СОЛЮШНЗ" до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

17.11.2024 ТОВ "АГРО ТРЕЙД СОЛЮШНЗ" вернулося до адміністративного суду з позовом до ГУ ДПС в Одеській області, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку №93789 від 22.08.2023;

- зобов`язати відповідача виключити позивача з переліку сумнівних підприємств.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову товариства відмовити повністю.

На думку апелянта, спірне рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є повністю законним та обґрунтованим, винесеним відповідно до покладених на контролюючий орган функцій та завдань. Однак, суд першої інстанції надав частково перевагу доводам позивача, не прийнявши до уваги доказів відповідача, що призвело до порушення принципів, закріплених у ст. 8 КАС України, щодо рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, що у свою чергу, призвело до порушення вимог ст. 73, 77, 242 КАС України. Зокрема, судом першої інстанції не дотримана така основна засада судочинства, передбачена ст. 129 Конституції України, як законність, що передбачає вирішення спору при правильному застосуванні норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права.

Позивач своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу не скористався, що відповідно до статті 304 КАС України не перешкоджає апеляційному перегляду справи.

Справа розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження.

Апеляційним судом справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів і вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ "АГРО ТРЕЙД СОЛЮШНЗ" зареєстроване, як юридичну особу 15.07.2020. Видами діяльності товариства за КВЕД є: 69.20 Діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту, консультування з питань оподаткування (основний); 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у.; 66.19 Інша допоміжна діяльність у сфері фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення; 69.10 Діяльність у сфері права; 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування.

28.07.2023 у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в м. Києві прийнято рішення №156470 про відповідність платника податку на додану вартість ТОВ "АГРО ТРЕЙД СОЛЮШНЗ" критеріям ризиковості платника податку.

Підставою прийняття рішення вказано п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме: "06" - платник податків задіяний у здійсненні групою платників податку, у томі числі щодо яких прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, циклу операцій один з одним щодо придбання/реалізації одного й того ж товару для формування штучного обсягу такого товару/послуг; "12" - постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

У графі "Інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку" вказано наступне: тип операції - постачання, період здійснення господарської операції - з 01.02.2023 по 28.07.2023, код згідно ДКПП операції, визначеної як ризикова - 68.10, податковий номер платника податку, заподіяного в ризиковій операції - 39533488, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку - 27.03.2023.

09.08.2023 ТОВ "АГРО ТРЕЙД СОЛЮШНЗ" подано до контролюючого органу повідомлення №1 про надання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку у кількості 20.

Зокрема, у поясненнях зазначено, що 07.07.2022 було укладено договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений нотаріусом Київського міського нотаріального округу Марченко А.В. за реєстровим №274. За умовами договору ТОВ "АГРО ТРЕЙД СОЛЮШНЗ" мало сплачувати за придбану нерухомість наступним чином: до 07 серпня 2022 року включно - 868415,57 грн., до 07 вересня 2022 року включно - 868415,57 грн., до 07 жовтня 2022 року - 868415,57 грн., до 07 листопада 2022 року включно - 868415,57 грн., до 07 грудня 2022 року включно - 868415,57 грн. Однак протягом року ТОВ "АГРО ТРЕЙД СОЛЮШНЗ" сплатило лише 110000 грн., чим порушило умови укладеного договору. Після перемовин було прийнято рішення про укладення договору про розірвання договору купівлі-продажу квартири. ТОВ "ЛАБ КОНСАЛТИНГ" повернув кошти за продану квартиру в розмірі 110000 грн.

Разом з інформацією було надано комісії, серед іншого, копії договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Марченко А.В. 07.07.2022 за реєстровим №274; платіжних інструкцій від 16.01.2023 р. №5 та від 07.06.2023 р. №39, відповідно до яких ТОВ "АГРО ТРЕЙД СОЛЮШНЗ" перерахувало ТОВ "ЛАБ КОНМАЛТИНГ" 10000 грн. та 100000 грн. за договором купівлі продажу від 07.07.2022 р.; договору від 07.07.2023 про розірвання договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Марченком А.В. від 07.07.2022 р. №274; платіжної інструкції від 21.07.2023 р. №1418, згідно якої ТОВ "ЛАБ КОНСАЛТИНГ" повернуло ТОВ "АГРО ТРЕЙД СОНЮШНЗ" 110000 грн. за договором про розірвання договору купівлі-продажу квартири від 07.07.2023 р.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області прийнято рішення від 22.08.2023 р. №93789 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Підставою для прийняття рішення вказано п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме: "06" - платник податків задіяний у здійсненні групою платників податку, у томі числі щодо яких прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, циклу операцій один з одним щодо придбання/реалізації одного й того ж товару для формування штучного обсягу такого товару/послуг; "12" - постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

У графі "Інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку" вказано наступне: тип операції - постачання, період здійснення господарської операції - з 01.02.2023 по 28.07.2023 код згідно ДКПП операції, визначеної як ризикова - 68.10, податковий номер платника податку, заподіяного в ризиковій операції - 39533488, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку - 27.03.2023.

Також вказано на ненадання платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку, - розрахунковий документ, та про те, що подані документи не відображають у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності підприємства, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості. Придбання товарів у ризикових СГ: ТОВ "ЛАБ КОНСАЛТИНГ" (39533488, код УКТЗЕД 84150).

При цьому, не зазначено, якого саме розрахункового документа не надано підприємством, стосовно розрахунків за якою операцією та за який період, враховуючи те, що комісії надавалися розрахункові документи по взаємовідносинах з ТОВ "ЛАБ КОНСАЛТИНГ" за операцією згідно ДКПП 68.10 (Продаж і купівля нерухомості).

Також не зазначено жодних обґрунтувань того, чому комісією не взято до уваги надані повідомленням від 09.08.2023 №1 разом з іншими документами розрахункові документи (платіжні інструкції від 16.01.2023 №5, від 07.09.2023 №39, від 21.07.2023 №1418).

Разом з тим, зазначаючи у рішенні інформацію, за якою встановлена відповідність платника податків критеріям ризиковості платника податку за кодом ДКПП 68.10 з ТОВ "ЛАБ КОНСАЛТИНГ" в період з 01.02.2023 по 28.07.2023, комісією вказано на те, що подані документи не відображають у повному обсязі провадження фінансового-господарської діяльності підприємства, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості; придбання товарів у ризикових СГ: ТОВ "ЛАБ КОНСАЛТИНГ" (395533488), код УКТЗЕД 84150. Тобто, зазначено ще одну операцію з ТОВ "ЛАБ КОНСАЛТИНГ", пов`язане не з купівлею-продажем нерухомості, а придбанням товарів - код УКТЗЕД 84150 (установки для кондиціонування повітря, до складу яких входять вентилятори з двигуном та прилади для змінювання температури і вологості повітря, включаючи кондиціонери, в яких вологість не регулюється окремо).

Вважаючи згадане рішення протиправним ТОВ "АГРО ТРЕЙД СОЛЮШНЗ" звернулося до суду з даним адміністративним позовом про його скасування.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог товариства суд першої інстанції виходив з того, що спірне рішення не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії та породжує їх неоднозначне трактування, що, в свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку позивача виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень. Прийняття податковим органом кожного наступного рішення за результатом розгляду пояснень платника податків та наданих ним первинних документів, яке кожного разу доповнюється новими підставами (в даному випадку новою операцією з придбання товарів), позбавляє можливості платника податків надати контролюючому органи всі необхідні первинні документи та їх пояснення для виключення товариства з переліку ризикових.

При цьому суд звернув увагу на те, що податкова інформація, наявна у контролюючого органу, є лише статистичними даними, які самі по собі не можуть свідчити про вчинення підприємством порушень та не підтверджує ризиковість платника податків.

Будь-яка податкова інформація носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні закону.

Надаючи правову оцінку законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України установлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Встановлення невідповідності діяльності суб`єкта владних повноважень вказаним критеріям для оцінювання рішення, (дій) є достатньою підставою для задоволення адміністративного позову, за умови, що встановлено порушення прав та інтересів позивача.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (пункт 201.16 статті 201 ПК України).

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначені Порядком №1165.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Пунктом 6 Порядку №1165 встановлені наступні правила та передумови для прийняття рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку:

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Критерії ризиковості платника податків на додану вартість наведені у Додатку 1 до Порядку №1165, відповідно до яких одним із них, згідно з пунктом 8 Додатку №1, є: "8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування".

При цьому, відповідно до Додатку №4 до Порядку №1165 у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку у відповідному рішенні заповнюється податкова інформація.

Саме наведений пункт критеріїв ризикованості був визначений в Рішенні як підстава для його прийняття.

Отже законодавцем установлена певна послідовність, умови та підстави для прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості.

Зокрема, рішенню Комісії щодо відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

При цьому, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

А тому питання відповідності підприємства критеріям ризиковості платника податку має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

Моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Крім цього, комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції… (пункт 8 Додатку №1 до Порядку №1165), має обґрунтувати суду, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

У цих висновках колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду, що викладена в постановах від 05.01.2021 у справі №640/10988/20 (адміністративне провадження №К/9901/32575/20) та від 23.06.2022 у справі №640/6130/20 (адміністративне провадження №К/9901/34636/20).

Між тим, як вбачається з матеріалів справи, рішення про відповідність платника податку ПДВ критеріям ризиковості від 28.07.2024 №156470, що передували прийняттю спірному рішенню від 22.08.2023 №93789, комісією регіонального рівня прийнято не за наслідками подання товариством податкових накладних/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування, що суперечить положенням Порядку №1165.

Колегія суддів акцентує увагу на положеннях пункту 6 Порядку №1165, яким керувався відповідач у спірних правовідносинах, згідно з яким автоматизований моніторинг проводиться за платником податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі.

Зазначене процедурне порушення прийняття відповідного рішення є достатньою підставою для його скасування із зобов`язанням контролюючого органу виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

У постановах від 12.11.2019 у справі №816/2183/18, від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18, від 18.02.2020 у справі №360/1776/19, від 27.04.2020 у справі №360/1050/19, від 18.06.2020 у справі №824/245/19-а Верховний Суд наголошував на тому, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що Комісія, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, має обґрунтувати, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Відповідач будь-яких доказів на підтвердження податкової інформації, на підставі якої прийняте оскаржуване рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків, суду не надав.

Резюмуючи викладене колегія суддів вважає, що відповідачами не виконано обов`язку доказування, встановленого частиною другою статті 77 КАС України, а саме не доведено суду правомірності прийнятого рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості (що вони прийнято обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, за наявності визначених Порядком №1165 підстав), що є підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення із зобов`язанням податкового органу виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податків.

В контексті наведеного варто також слід наголосити, що у справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини "... підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Зазначений принцип на думку суду передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на основоположні права людини, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності".

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), пункту 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), пункту 58, "Ґаші проти Хорватії" (Gashi v. Croatia), №32457/05, пункту 40, "Трґо проти Хорватії" (Trgo v. Croatia), №35298/04, пункту 67).

З урахуванням наведеного колегія суддів наголошує, що відсутність факту зазначення в рішенні податкового органу належної інформації, з огляду на яку він дійшов висновку про ризиковість платника податку, свідчить про не дотримання обов`язку ГУДПС діяти вчасно, в належний і якомога послідовніший спосіб, запроваджувати внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність дій ДПС, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для скасування спірного рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості.

Згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).

Доводи апеляційної скарги відповідача зазначених висновків суду не спростовують та не доводять неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права як необхідних передумов для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Згідно з пунктом першим частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відтак, апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає відповідно до ч.6 ст.12, ст. 257 та ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя-доповідачВ.О.Скрипченко

СуддяМ.П.Коваль

СуддяЮ.В.Осіпов