Ухвала

від 04.11.2024 по справі 991/8538/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 991/8538/24

Провадження 1-кп/991/98/24

У Х В А Л А

про призначення судового розгляду

04 листопада 2024 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд у складі головуючого судді ОСОБА_1

за участю

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),

захисника ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),

представника потерпілого ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 22022030000000061 від 20.04.2022, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Головно Любомльського району Волинської області, є громадянином України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,

ВСТАНОВИВ:

1. Історія провадження

05.09.2023 до Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 22022030000000061 від 20.04.2022 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.09.2024 для розгляду кримінального провадження визначено суддю ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 06.09.2024 призначено підготовче судове засідання у цьому кримінальному провадженні.

2. Позиції учасників судового провадження

Прокурор ОСОБА_3 висловив думку щодо призначення судового розгляду у кримінальному провадженні № 22022030000000061 від 20.04.2022.

Зазначив, що:

- обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України;

- відсутні підстави для закриття кримінального провадження, що передбачені п. 5-8, 10 ч. 1, ч. 2 ст. 284 КПК України;

- кримінальне провадження підсудне Вищому антикорупційному суду;

- угода між обвинуваченим та стороною обвинувачення не укладалася.

Представник потерпілого - Управління з питань оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами Волинської обласної державної адміністрації ОСОБА_6 підтримала позицію прокурора щодо можливості призначення судового розгляду у цьому кримінальному провадженні.

Просила вирішити питання про прийняття до розгляду цивільного позову про стягнення із обвинуваченого ОСОБА_4 на їх користь 28 070 376 гривень.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисники заперечували проти призначення судового розгляду у кримінальному провадженні № 22022030000000061 від 20.04.2022. Вважали, що обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України, а тому має бути повернутий прокурору.

Під час з`ясування питань, пов`язаних із підготовкою до судового розгляду стороною захисту подано скарги на рішення, дії та бездіяльність слідчого та прокурора під час досудового розслідування, заперечення на ухвали слідчих суддів.

3. Мотиви та висновки суду щодо можливості призначення судового розгляду

Згідно із положеннями ст. 314 КПК України першочерговим завданням підготовчого судового засідання є вирішення питання про можливість призначення судового розгляду. У зв`язку з цим суду належить з`ясувати наявність підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України.

Дослідивши обвинувальний акт та додатки до нього, заслухавши думку учасників провадження, вирішуючи питання, передбачені ч. 3 ст. 314 КПК України, суд виходить з такого.

На дату проведення підготовчого судового засідання жодних угод у кримінальному провадженні не укладалося і до суду не надходило.

Підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 5-8, 10 ч. 1, ч. 2 ст. 284 КПК України, суд не встановив.

Обвинувальний акт містить відомості, передбачені п. 1-9 ч. 2 ст. 291 КПК України. Підстав для повернення обвинувального акта суд не встановив. Мотиви відмови у задоволенні клопотання сторони захисту про повернення обвинувального акта викладені в ухвалі суду від 02.10.2024 (т. 1, а.п. 209-211).

Означене кримінальне провадження відповідно до ст. 33-1 КПК України підсудне Вищому антикорупційному суду, оскільки ОСОБА_4 пред`явлено обвинувачення щодо корупційного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, та наявна умова, передбачена п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України.

Враховуючи викладене, з огляду на відсутність підстав для прийняття рішень, передбачених пп. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, суд дійшов висновку про призначення судового розгляду.

З цією метою суд переходить до розгляду інших питань, пов`язаних з підготовкою до судового розгляду, а також розгляду скарг, заяв та клопотань учасників провадження.

4. Щодо прийняття цивільного позову

Згідно з ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого.

Форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства (ч. 4 ст. 128 КПК України).

Цивільний позов пред`явлено Управлінням з питань оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами Волинської обласної державної адміністрації, яке визнано потерпілим у кримінальному провадженні № 22022030000000061 від 20.04.2022. Позов пред`явлено на підготовчому провадженні (т. 1, а.п. 119-122).

Позовну заяву підписано ОСОБА_7 . Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, розпорядженням начальника Волинської обласної військової адміністрації № 102- ос від 17.11.2022 (т. 1, а.п. 123, 124) ОСОБА_7 з 18.11.2022 є начальником Управління з питань оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами Волинської обласної державної адміністрації, має право вчиняти юридичні дії від імені цієї юридичної особи без довіреності.

Розмір заявлених позовних вимог відповідає розміру шкоди, яка за змістом пред`явленого ОСОБА_4 обвинувачення завдана Управлінню з питань оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами Волинської обласної державної адміністрації. Відомості щодо суми, яку належить стягнути із обвинуваченого, наведені у змісті позовної заяви.

Сторони не висловили заперечень щодо прийняття позовної заяви до розгляду.

Таким чином, суд вважає, що позовна заява відповідає формальним вимогам статей 175, 177 ЦПК України, містить всі елементи позову. Отже, відсутні підстави для повернення позовної заяви чи залишення її без руху.

Суд також не встановив передбачених статтями 185, 186 ЦПК України підстав для відмови у відкритті провадження.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, звільнені від сплати судового збору.

За таких умов суд дійшов висновку про наявність підстав для прийняття цивільного позову до розгляду у кримінальному провадженні № 22022030000000061 від 20.04.2022.

5. Щодо досудової доповіді

Згідно із ч. 5 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд у випадках, передбачених цим Кодексом, за власною ініціативою або за клопотанням обвинуваченого, його захисника чи законного представника, чи за клопотанням прокурора і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини вирішує питання щодо складання досудової доповіді, про що постановляє ухвалу із зазначенням строку підготовки такої доповіді.

Ухвалою суду від 02.10.2024 задоволено клопотання захисника ОСОБА_5 , доручено Луцькому міському відділу Філії Державної установи «Центр пробації» у Волинській області скласти та надіслати до суду досудову доповідь стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 .

На момент призначення судового розгляду досудова доповідь до суду не надійшла.

6. Мотиви та висновки суду з питань, пов`язаних з підготовкою до судового розгляду

З метою підготовки до судового розгляду суд: 1) визначає дату та місце проведення судового розгляду; 2) з`ясовує, у відкритому чи закритому судовому засіданні необхідно здійснювати судовий розгляд; 3) з`ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді; 4) розглядає клопотання учасників судового провадження про здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту, витребування певних речей чи документів, здійснення судового розгляду в закритому судовому засіданні; 5) вчиняє інші дії, необхідні для підготовки до судового розгляду.

Також під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження (ч. 3 ст. 315 КПК України).

Згідно з ч. 2 ст. 316 КПК України суд призначає судовий розгляд на 04 листопада 2024 року о 10 годині 55 хвилин.

Від учасників судового провадження клопотань про здійснення судового розгляду у закритому судовому засіданні, не надходило. За наслідками підготовчого судового засідання суд також не встановив обставин, передбачених ч. 2 ст. 27 КПК України, які могли бути підставою для ухвалення рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні.

Отже, судовий розгляд належить проводити у відкритому судовому засіданні із забезпеченням повного його фіксування за допомогою технічних засобів.

Вирішуючи питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, суд дійшов висновку, що судовий розгляд належить здійснювати за участю прокурора, обвинуваченого (цивільного відповідача), його захисників, представника потерпілого (цивільного позивача).

Підстави для здійснення колегіального розгляду кримінального провадження відсутні.

Прокурор не подавав суду клопотань про виклик певних осіб до суду для допиту. Зазначив, що це питання доцільніше вирішувати під час судового розгляду.

Сторона захисту подала клопотання про виклик таких осіб: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 (т. 1, а.п. 238-239).

Суд долучив клопотання сторони захисту до матеріалів кримінального провадження. Проте вважає за доцільне вирішити питання про виклик осіб під час судового розгляду.

6.1. Щодо скарг, на рішення, дії та бездіяльність слідчого та прокурора у порядку, передбаченому ч. 2 ст. 303 КПК України

Під час підготовчого судового засідання сторона захисту подала скарги на рішення, дії та бездіяльність слідчих та прокурорів у кримінальному провадженні № 22022030000000061 від 20.04.2022.

6.1.1. Обґрунтування скарг

6.1.1.1. Скарга на постанову прокурора у кримінальному провадженні - начальника відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та Державної прикордонної служби Волинської обласної прокуратури ОСОБА_29 від 24.06.2022 про визначення підслідності кримінального правопорушення та об`єднання матеріалів досудового розслідування № 22022030000000089 та 22022030000000061 (т. 1, а.п. 182-184)

Захисник ОСОБА_5 просить скасувати означену постанову.

У скарзі зазначено, що постановою прокурора від 24.06.2022 об`єднано матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22022030000000061 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 113 КК України та матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22022030000000089 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

У рапорті від 23.06.2022, на підставі якого до ЄРДР внесено відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України, зазначено про отримання інформації щодо факту заволодіння службовими особами ТОВ «БК КЮР» бюджетними коштами у сумі 33 899 404,80 гривень у ході поставки товарів військового призначення для потреб Збройних Сил України.

Тому згідно з п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України досудове розслідування за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, мало здійснюватися детективами Національного антикорупційного бюро України.

Проте, оскаржуваною постановою підслідність кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, безпідставно визначено за слідчим відділом ІНФОРМАЦІЯ_2.

Внаслідок цього досудове розслідування за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, проводилося неуповноваженим суб`єктом.

6.1.1.2. Скарга на дії начальника слідчого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_10 і слідчого СВ ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_11 щодо внесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 113 КК України (т. 1, а.п. 185-187)

Захисник ОСОБА_5 просить надати оцінку діям слідчих та визнати відсутніми підстави (реальні передумови) для внесення 20.04.2022 до ЄРДР відомостей у кримінальному провадженні № 22022030000000061 про особливо тяжкий злочин, передбачений ч. 2 ст. 113 КК України.

У скарзі зазначено, що ані рапорт старшого оперуповноваженого 1 сектору 1 відділу ГВ ЗНД ІНФОРМАЦІЯ_2 від 20.04.2022, ані витяг з ЄРДР не містять відомостей, які б вказували про наявність підстав для внесення до ЄРДР відомостей про особливо тяжкий злочин, передбачений ч. 2 ст. 113 КК України, а саме:

- не розкрито елементів основного безпосереднього об`єкту диверсії - безпеки держави, у тому числі, через обов`язковий додатковий об`єкт, який має різний зміст у різних формах цього злочину: життя і здоров`я особи, власність тощо;

- відсутні відомості щодо суб`єктивної сторони: прямого умислу і спеціальної мети - ослаблення держави.

Оперативними співробітниками і слідчими ІНФОРМАЦІЯ_2 завідомо ігнорувалися та не враховувалися достеменно відомі їм обставини, які не підтверджували умислу на диверсію чи самого факту диверсії, зокрема відомості, які вказували на позитивну репутацію ТОВ «БК КБР» та відомості про існування погодження про перевірку індивідуальних засобів захисту безпосередньо військовими частинами.

Про безпідставність внесення до ЄРДР відомостей за ч. 2 ст. 113 КК України, на переконання захисника, вказує і та обставина, що у подальшому детектив Національного антикорупційного бюро України постановою від 13.12.2023 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України закрив кримінальне провадження щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 113 КК України.

6.1.1.3. Скарга на дії слідчих в ОВС СВ ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_12 та ОСОБА_13 щодо проведення обшуків до постановлення ухвал слідчого судді (т. 1, а.п. 188-189)

У скарзі зазначено, що 20.04.2022 слідчі в ОВС СВ ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_12 та ОСОБА_13 на підставі ч. 3 ст. 233 КПК України до постановлення ухвал слідчих суддів провели обшуки за місцем розташування приміщення шкільного закладу - Секунська ЗОШ за адресою: с. Секунь, вул. Шевченка, 5А та у селі Княгининок Волинської області у сідельному тягачі марки Рено р.н. НОМЕР_1 та вантажному причепі марки Кроне р.н. НОМЕР_6.

Захисник вважав, що станом на 20.04.2022 не було підстав, передбачених ч. 3 ст. 233 КПК України, для проникнення до житла чи іншого володіння особи, а тому такі дії слідчих є незаконними.

З огляду на це просив надати оцінку діям слідчих та визнати відсутніми підстави (невідкладність випадку) для проведення 20.04.2022 обшуків у кримінальному провадженні з входженням до житла чи іншого володіння особи до постановлення ухвал слідчого судді.

Також просить визнати істотно порушеними права та свободи ОСОБА_4 у зв`язку із недотриманням стороною обвинувачення належної правової процедури.

6.1.1.4. Скарга на бездіяльність детективів Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невиправданому зволіканні з проведенням процесуальних дій та недотриманні розумних строків (т. 1, а.п. 245-247)

У скарзі зазначено, що в ухвалах слідчого судді від 19.12.2023 про тимчасовий доступ до документів на детективів НАБУ покладено обов`язок інформувати слідчого судді ВАКС про дату звернення ухвал до виконання.

Проте детектив ОСОБА_16 не виконав покладеного на нього обов`язку та не інформував слідчого суддю про дату звернення ухвал до виконання.

Така бездіяльність зумовила неправильну оцінку слідчим суддею ВАКС обставин справи і відповідно необґрунтоване продовження строку досудового розслідування.

В ухвалі від 26.04.2023 слідчий суддя ВАКС констатував факт невиправданого зволікання детективами під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22022030000000061.

Тому, захисник просить надати оцінку вищенаведеним ознакам допущеної детективами НАБУ бездіяльності та визнати істотно порушеними права та свободи ОСОБА_4 , у зв`язку із невиправданим зволіканням з проведенням процесуальних дій та недотримання розумних строків під час досудового розслідування, що призвело до необґрунтованого та невиправданого продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22022030000000061 до десяти місяців.

6.1.1.5. Скарга дії начальника слідчого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_10 щодо розголошення відомостей, які становлять державну таємницю та бездіяльність старшого детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_16 , детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_17 , прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 щодо незабезпечення додержання законів під час проведення досудового розслідування та надання учасникам кримінального провадження доступу до матеріальних носіїв інформації - ухвал слідчих суддів Волинського апеляційного суду, які мали гриф обмеження доступу «Таємно» (т. 2, а.п. 14-17)

У цій скарзі захисник просив:

- надати оцінку діям начальника слідчого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_10 та бездіяльності старшого детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_16 , детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_17 та прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 ;

- визнати факт незаконного та неналежного збереження стороною обвинувачення ухвал слідчих суддів Волинського апеляційного суду, які мали гриф обмеження доступу «Таємно»;

- визнати, що внаслідок недотримання стороною обвинувачення належної правової процедури істотно порушені права та свободи обвинуваченого ОСОБА_4 ;

- застосувати доктрину «плодів отруйного дерева» щодо доказів, які були одержані на підставі ухвал слідчих суддів Волинського апеляційного суду до яких було надано доступ при наявності грифу обмеження доступу «Таємно».

В обґрунтування цих вимог зазначив, що листом від 28.10.2022 начальник слідчого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_10 надіслав на адресу старшого детектива НАБУ ОСОБА_16 матеріальні носії - ухвали слідчих суддів Волинського апеляційного суду про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, які не були розсекречені у встановленому законом порядку.

Зі свого боку детектив НАБУ ОСОБА_16 , отримавши документи, які мають гриф обмеження доступу «Таємно», у порушення нормативних вимог зберігав їх у себе. Згодом детектив НАБУ ОСОБА_17 , на виконання доручення прокурора ОСОБА_3 про завершення досудового розслідування, відкрив стороні захисту та потерпілому матеріали, які мали гриф обмеження доступу «Таємно».

Тобто, вищевказані особи допустили розголошення відомостей, що становлять державну таємницю. Недотримання цими особами вимог законодавства щодо документообігу документів, які мають гриф обмеження доступу «Таємно», істотно порушило права та свободи ОСОБА_4 . Захисник переконаний, що докази, зібрані на підставі ухвал, які були відкриті сторонам за наявності грифу обмеження доступу «Таємно», є недопустимими.

6.1.1.6. Скарга на рішення слідчого ОВС СВ ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_14 від 21.07.2022 про оголошення міжнародного розшуку підозрюваного, від 22.07.2022 і 15.08.2022 про зупинення досудового розслідування та рішення старшого детектива Національного бюро Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ ОСОБА_16 від 04.05.2023 про зупинення досудового розслідування (т. 2, а.п. 46-49)

У скарзі зазначено, що вищевказані процесуальні рішення є незаконними, а тому мають бути скасовані.

В обґрунтування цього твердження зазначив про таке:

- слідчий не мав підстав для зупинення досудового розслідування, оскільки законом встановлені інші процесуальні інструменти, які дозволяли слідчому розумно та ефективно використовувати процесуальний час і не зупиняти досудове розслідування. Так, у цьому випадку слідчий мав звернутися до слідчого судді з клопотанням про здійснення спеціального досудового розслідування щодо іншого підозрюваного у цьому кримінальному провадженні та направити до Центральних органів України запит про видачу цієї особи в Україну;

- невжиття слідчим таких дій та безпідставне зупинення строку досудового розслідування призвело до того, що у загальний строк досудового розслідування не включено 28 днів;

- при дотриманні вимог процесуального закону, слідчий повинен був звернутися з клопотанням про продовження строку досудового розслідування не пізніше 31.08.2022. Проте клопотання подане після закінчення цього процесуального строку. Тому, після 05.09.2022 всі процесуальні дії та рішення є такими, що прийняті за межами процесуального строку;

- згідно з ч. 2, 5 ст. 280 КПК України до зупинення досудового розслідування слідчий зобов`язаний виконати всі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, проведення яких необхідне та можливе. Та обставина, що слідчий після зупинення досудового розслідування, 15.08.2022 відновив його, а потім знову зупинив свідчить про недотримання вимог частин 2, 5 ст. 280 КПК України;

- постанова детектива НАБУ ОСОБА_16 від 04.05.2023 не відповідала вимогам ст. 110 КПК України, оскільки серед іншого не містила аргументів щодо змісту обставин і мотивів необхідності зупинення досудового розслідування. Зупинивши досудове розслідування, детектив, за обставин невиконання всіх слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, порушив імперативні приписи ч. 2, 5 ст. 280 КПК України;

- рішення про оголошення розшуку, враховуючи зміст положень ч. 2 ст. 281 КПК України та фактичні обставини кримінального провадження, не могло бути оформлено окремою постановою. Слідчий міг вказати про оголошення розшуку лише в постанові про зупинення досудового розслідування.

6.1.2. Позиції учасників судового провадження

Захисник ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_4 підтримали вимоги скарг.

Прокурор зазначив про необґрунтованість доводів, викладених у скаргах, а саме:

- рішення про визначення підслідності та об`єднання кримінальних проваджень на стадії досудового розслідування відноситься до дискреційних повноважень прокурора, втручання у процесуальну діяльність прокурора не допускається;

- підставою для внесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 113 КК України, був рапорт відповідної посадової особи. Слідчі ІНФОРМАЦІЯ_2 зобов`язані були внести відповідні відомості до ЄРДР та здійснити їх перевірку. У ході проведення досудового розслідування версія щодо вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 113 КК України, не знайшла свого підтвердження, а тому кримінальне провадження у цій частині було закрито. ОСОБА_4 не повідомлялося про підозру за зазначеною статтею, а отже, його права жодним чином обмежені не були. Враховуючи характер злочину, версія щодо можливої диверсії не була безпідставною та підлягала перевірці;

- у органу досудового розслідування існували підстави для проведення невідкладного обшуку. Слідчий суддя під час розгляду відповідних клопотань, надаючи дозвіл на проведення обшуку, підтвердив наявність у органу досудового розслідування підстав для проникнення до володіння особи без ухвали слідчого судді;

- на момент відкриття стороні захисту матеріалів кримінального провадження грифи таємності з документів були зняті. Дійсно, під час направлення детективу ОСОБА_16 матеріалів кримінального провадження було допущено порушення Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні. Проте, допущені порушення були предметом розслідування, за фактом розслідувань прийняті відповідні рішення. Крім того, допущені порушення не призвели до витоку інформації, оскільки інформація, що містилася в ухвалах вже була загальнодоступною;

- рішення про оголошення міжнародного розшуку від 21.07.2022 та рішення про зупинення досудового розслідування від 22.07.2022 та 15.08.2022 стосуються іншого підозрюваного та прийняті до повідомлення про підозру ОСОБА_4 . Тому такі рішення жодним чином не обмежували права ОСОБА_4 . Постанова детектива від 04.05.2023 була предметом відповідного оскарження під час досудового розслідування і не була скасована, а тому доводи щодо її незаконності є безпідставними;

- ініціювання спеціального досудового розслідування чи зупинення досудового розслідування відноситься до компетенції слідчого;

- більшість аргументів сторони захисту, наведених у скаргах потребують комплексного підходу та дослідження доказів, що можливо лише на стадії судового розгляду.

Представник потерпілого поклалася на розсуд суду.

6.1.3. Оцінка та мотиви суду

6.1.3.1. Щодо скарг, зазначених у пунктах 6.1.1.1-6.1.1.3, 6.1.1.5

Згідно з ч. 2 ст. 303 КПК України скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора (ніж ті, що передбачені ч. 1 ст. 303 КПК України) не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.

Тобто, положення ч. 2 ст. 303 КПК України не містять імперативної вимоги щодо обов`язкового розгляду по суті будь-яких скарг у підготовчому судовому засіданні, а лише вказують на можливість такого розгляду з урахуванням завдань підготовчого провадження, повноважень суду та з дотриманням правил, передбачених статтями 314-316 КПК України (зокрема, на це вказує використане законодавцем формулювання «можуть бути предметом розгляду», а не «розглядаються» чи «підлягають розгляду» тощо, а також пряме відсилання до правил статей 314-316 КПК України).

Ані ч. 2 ст. 303, ані статті 314-316 КПК не передбачають, що у підготовчому судовому засіданні суд має право ухвалити за результатом розгляду таких скарг одне з рішень, які передбачені ч.2 ст.307 КПК України під час досудового розслідування (скасувати рішення слідчого, прокурора; зобов`язати припинити дію чи навпаки; вчинити певну дію; відмовити в задоволенні скарги).

За змістом статей 314-316 КПК України основною метою проведення підготовчого судового засідання є визначення судом можливості на законних підставах призначити кримінальне провадження до судового розгляду. З огляду на зміст ч. 3 ст. 314 та ст. 315 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти обмежене коло рішень.

При цьому, згідно з останнім абзацом ч. 4 ст. 291 КПК України надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється.

Таким чином, з огляду на вищевказану специфіку завдань та цілей підготовчого судового засідання в межах цієї стадії процесу суд позбавлений можливості досліджувати докази, надавати їм оцінку з точки зору їх допустимості та/або достовірності, а також робити висновки щодо законності чи незаконності дій, бездіяльності чи рішень, прийнятих на досудовому розслідуванні.

Водночас оцінка аргументів, наведених у цих скаргах, вимагає дослідження та аналізу сукупності прийнятих процесуальних рішень, вчинених процесуальних дій та зібраних доказів (документів, які стали підставою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, документів, які стали підставою для зміни правової кваліфікації та закриття кримінального провадження в частині одного з кримінальних правопорушень, обставин проведення невідкладних обшуків та ін.)

Проте, з огляду на характер рішень, які суд може прийняти за наслідками підготовчого провадження, наявність заборони на дослідження доказів у суду відсутні повноваження та можливості на цій стадії у повній мірі з`ясувати вищевикладені обставини.

За таких обставин у задоволенні скарг захисника ОСОБА_5 належить відмовити.

Проте, сторона захисту не позбавлена права під час судового розгляду посилатися на встановлені нею порушення КПК України, що викладені у означених скаргах, зокрема, під час дослідження доказів у кримінальному провадженні. Під час дослідження доказів суд надасть оцінку аргументам, викладеним у вищевказаних скаргах.

6.1.3.2. Щодо скарги, зазначеної у пункті 6.1.1.4.

Суть цієї скарги зводиться до тверджень про недотримання органами досудового розслідування розумних строків у кримінальному провадженні під час здійснення досудового розслідування.

Оцінюючи доводи цієї скарги, суд виходить із такого.

Згідно з ч. 2 ст. 28 КПК України проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції).

Суд забезпечує дотримання розумних строків під час судового провадження.

Статтею 308 КПК України передбачена можливість оскарження прокурору вищого рівня недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування.

Зі свого боку, рішення про відмову у задоволенні скарги, поданої у порядку ст. 308 КПК України, може бути предметом оскарження слідчому судді під час досудового розслідування. Оскарження такого рішення передбачено пуктами 9-1 ч. 1 ст. 303 КПК України.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 на запитання головуючого зазначив, що механізм оскарження недотримання розумних строків, передбачений статтями 28, 303, 308 КПК України, сторона захисту не реалізувала.

Із змісту скарги вбачається, що зазначені у ній доводи були предметом відповідної оцінки слідчого судді під час розгляду клопотання про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22022030000000061.

Захисник не навів аргументів на підтвердження того, яким чином суд на стадії судового провадження може відновити право сторони захисту на дотримання органами досудового розслідування розумних строків під час проведення слідчих чи процесуальних дій, які мали бути вчинені під час досудового розслідування.

З огляду на викладене суд не вбачає підстав для задоволення цієї скарги захисника.

6.1.3.3. Щодо скарги, зазначеної у пункті 6.1.1.6.

У цій скарзі захисник ОСОБА_5 серед іншого оскаржив постанови слідчого ОВС СВ ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_14 від 22.07.2022, 15.08.2022 та постанову старшого детектива Національного бюро Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ ОСОБА_16 від 04.05.2023 про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22022030000000061.

Із змісту ч. 2 ст. 303 КПК України вбачається, що у підготовчому судовому засіданні можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які не визначені у ч. 1 ст. 303 КПК України, перелік яких є вичерпним.

У п. 4 Листа Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування» №1640/0/4-12 від 09.11.2012 роз`яснено, що рішення, дії, бездіяльність, перелік яких визначено у ч. 1 ст. 303 КПК, можуть бути оскаржені на стадії досудового розслідування, але не можуть бути предметом оскарження на стадії підготовчого судового засідання.

Рішення слідчого про зупинення досудового розслідування відноситься до рішень, які можуть бути предметом оскарження під час досудового розслідування (п. 2 ч. 1 ст. 303 КПК України).

Отже, скарга захисника на рішення слідчого про зупинення досудового розслідування не може бути предметом розгляду під час підготовчого судового засідання.

У контексті доводів захисника про те, що на момент винесення оскаржуваних постанов ОСОБА_4 не мав процесуального статусу підозрюваного і що про їх існування йому стало відомо лише після відкриття матеріалів досудового розслідування, суд зазначає, що відкриття стороні захисту матеріалів досудового розслідування у порядку, передбаченому ст. 290 КПК України, не перешкоджає оскарженню такого рішення під час досудового розслідування. Натомість положеннями статті 304 КПК України передбачена можливість поновлення строку для звернення зі скаргою. Тому обставини, наведені захисником, не є підтвердженням неможливості реалізації права на оскарження рішень слідчого про зупинення досудового розслідування саме на відповідній стадії.

Крім того, із матеріалів, долучених до заперечень на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.05.2023 у справі № 991/4595/23, вбачається, що рішення детектива від 04.05.2023 про зупинення досудового розслідування оскаржувалося слідчому судді під час досудового розслідування. За наслідками розгляду слідчий суддя відмовив у задоволенні скарги захисника.

Тому за наведених обставин у задоволенні скарги захисника ОСОБА_5 в частині оскарження рішень слідчих про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22022030000000061 належить відмовити.

У цій же скарзі захисник порушив питання про скасування постанови слідчого в ОВС слідчого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_14 від 21.07.2022 про оголошення міжнародного розшуку підозрюваного ОСОБА_28 .

В обґрунтування вимоги про скасування цього рішення зазначив, що згідно з ч. 2 ст. 281 КПК України і з урахуванням фактичних обставин щодо подальшого зупинення досудового розслідування рішення про оголошення розшуку не могло оформлюватися окремою постановою. Слідчий міг вказати про оголошення розшуку лише в постанові про зупинення досудового розслідування.

Оцінка цього аргументу не вимагає дослідження сукупності прийнятих процесуальних рішень, проведених слідчих та процесуальних дій та зібраних доказів. Тому суд вважає за можливе розглянути доводи скарги щодо законності рішення слідчого про оголошення міжнародного розшуку підозрюваного по суті.

У ч. 2 ст. 281 КПК України зазначено, що про оголошення розшуку виноситься окрема постанова, якщо досудове розслідування не зупиняється, або вказується в постанові про зупинення досудового розслідування, якщо таке рішення приймається, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Конструкція цієї норми, зокрема наявність сполучника «або» свідчить про наявність альтернативи, а не обов`язку уповноваженої особи при прийнятті рішення про оголошення розшуку винести про це окреме процесуальне рішення або ж зазначити про це у рішенні про зупинення досудового розслідування, якщо саме ця обставина є підставою для його зупинення і це рішення приймається одночасно із оголошенням розшуку.

Рішення про зупинення досудового розслідування та оголошення розшуку мають різну процесуальну мету. Тому викладення обставин щодо підстав зупинення досудового розслідування та підстав оголошення розшуку у різних процесуальних рішеннях не свідчить про порушення норм КПК України навіть за умови, що підставою для зупинення досудового розслідування є розшук підозрюваного, і що ці рішення приймаються невдовзі або одночасно одним з одним.

Отже, аргументи захисника ОСОБА_5 є необґрунтованими. Тому у задоволенні скарги в частині вимог про скасування постанови про оголошення розшуку від 21.07.2022, належить відмовити.

6.2. Щодо заперечень на ухвали слідчих суддів у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 309 КПК України

Також захисник ОСОБА_5 подав заперечення на ухвали слідчих суддів, постановлених у кримінальному провадженні № 22022030000000061 від 20.04.2022, а саме на:

1) ухвали слідчих суддів Волинського апеляційного суду про надання дозволів на проведення негласних слідчих (розшукових) дій: від 22.04.2022 у справі № 802/219/22; від 22.04.2022 у справі № 802/441/22; від 22.04.2022 у справі № 802/442/22; від 21.06.2022 у справі № 802/817/22; від 21.06.2022 у справі № 802/815/22; від 21.06.2022 у справі № 802/819/22; від 21.06.2022 у справі № 802/818/22; від 29.06.2022 у справі № 802/847/22 (т. 1, а.п. 190-198). У запереченнях зазначено, що під час розгляду клопотань та постановлення ухвал слідчі судді:

- не забезпечили належний судовий контроль, про що свідчить відсутність належного мотивування прийнятих рішень про проведення негласних слідчих (розшукових) дій;

- всупереч вимогам КПК України розглянули клопотання без участі слідчого, прокурора;

- ухвали про дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій відкриті стороні захисті до їх розсекречення у встановленому законом порядку;

2) ухвали слідчих суддів Луцького міськрайонного суду Волинської області про надання дозволу на проведення обшуків: від 22.04.2022 у справі № 161/4794/22; від 22.04.2022 у справі № 161/4795/22; від 22.04.2022 у справі № 161/4828/22; від 28.04.2022 у справі № 161/4999/22; від 10.06.2022 у справі № 161/7345/22; від 10.06.2022 у справі № 161/7340/22; від 10.06.2022 у справі № 161/7342/22; від 10.06.2022 у справі № 161/7341/22; від 10.06.2022 у справі № 161/7343/22; від 10.06.2022 у справі № 161/7346/22 (т. 1, а.п. 199-203). Захисник зазначив, що:

- при розгляді клопотань слідчі судді не забезпечили належний судовий контроль, про що свідчить відсутність належного мотивування прийнятих рішень, наявність помилок, тотожних помилкам, що містилися у змісті клопотань органу досудового розслідування;

- слідчі судді не дослідили наявність підстав та законність проникнення до житла та іншого володіння особи до постановлення ухвали про надання дозволу на проведення обшуку;

- формально підійшли до аналізу правової оцінки клопотань;

- розглянули клопотання без проведення технічної фіксації;

- матеріали клопотання не містять відомостей про виклик слідчого, прокурора у судове засідання;

3) ухвали слідчих суддів Луцького міськрайонного суду Волинської області про арешт майна: від 22.04.2022 у справі № 161/4798/22; від 26.04.2022 у справі № 161/4834/22; від 29.04.2022 у справі № 161/4832/22; від 04.05.2022 у справі № 161/5102/22; від 13.07.2022 у справі № 161/8758/22 (т.1, а.п. 227-235). У клопотанні зазначено, що слідчі судді:

- не забезпечили належний судовий контроль про що свідчить відсутність належного мотивування прийнятих рішень, наявність помилок, тотожних помилкам, що містилися у змісті клопотань органу досудового розслідування;

- в ухвалах не навели обґрунтування наявності підстав для арешту, зокрема відповідності вилученого майна ознакам речового доказу;

- не врахували, що клопотання про арешт тимчасово вилученого майна подано з пропуском строку, передбаченого ч. 5 ст. 171 КПК України;

- розглянули клопотання без участі слідчого, прокурора та без проведення технічної фіксації;

4) ухвали слідчих суддів Луцького міськрайонного суду Волинської області про тимчасовий доступ до речей і документів: від 28.04.2022 у справі № 161/5000/22; від 03.05.2022 у справі № 161/5114/22; від 03.05.2022 у справі № 161/5116/22; від 06.06.2022 у справі № 161/6977/22; від 06.06.2022 у справі № 161/6980/22; від 06.06.2022 у справі № 161/6978/22; від 06.06.2022 у справі № 161/6979/22; від 23.06.2022 у справі № 161/7964/22; від 11.07.2022 у справі № 161/8754/22; від 18.07.2022 у справі № 161/9082/22; від 18.07.2022 у справі № 161/9079/22; від 15.08.2022 у справі № 161/11044/22; від 12.09.2022 у справі № 161/12512/22; від 12.09.2022 у справі № 161/12513/22; від 14.09.2022 у справі № 161/12553/22; від 14.09.2022 у справі № 161/12554/22 (т. 1, а.п. 240-242);

5) ухвали слідчих суддів Вищого антикорупційного суду про тимчасовий доступ до речей і документів: від 08.12.2022 у справі № 991/5930/22; від 08.12.2022 у справі № 991/5933/22; від 08.12.2022 у справі № 991/5934/22; від 08.12.2022 у справі № 991/5929/22; від 08.12.2022 у справі № 991/5928/22; від 08.12.2022 у справі № 991/5927/22; від 08.12.2022 у справі № 991/5932/22; від 09.12.2022 у справі № 991/6240/22; від 09.12.2022 у справі № 991/6239/22 (т. 1, а.п. 243-244).

У запереченнях на ухвали слідчих суддів про тимчасовий доступ до речей і документів захисник зазначив, що під час розгляду цих клопотань та постановленні ухвал слідчі судді:

- не забезпечили належний судовий контроль;

- не забезпечили дотримання завдань кримінального провадження;

- не забезпечили технічну фіксацію судових засідань;

6) ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.05.2023 у справі № 991/4595/23 на постанову детектива НАБУ про зупинення досудового розслідування від 04.05.2023 (т. 2, а.п. 11-13). Захисник зазначив, що слідчий суддя при розгляді скарги не забезпечив належний судовий контроль та не надав об`єктивної оцінки аргументам, наведеним у скарзі;

7) ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14.09.2022 у справі № 161/12642/22 про продовження строку досудового розслідування;

8) ухвали слідчих суддів Вищого антикорупційного суду про продовження строку досудового розслідування: від 28.11.2022 у справі № 991/5733/22; від 23.01.2023 у справі № 991/447/23; від 26.04.2023 у справі № 991/3379/23 (т. 2, а.п. 42-45).

У запереченнях зазначено, що:

- слідчі судді не надали належної і об`єктивної правової оцінки фактичним обставинам, аргументам слідчого та доданим до клопотання;

- слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області при постановленні ухвали від 14.09.2022 у справі № 161/12642/22 не врахував, що клопотання подано після закінчення процесуального строку досудового розслідування та безпідставно продовжив строк досудового розслідування;

- подальші ухвали про продовження строку досудового розслідування є такими, що постановленні у дефектній процедурі, оскільки постановлені на підставі ухвали від 14.09.2022 у справі № 161/12642/22;

- слідчі судді Вищого антикорупційного суду не навели в ухвалах мотиви відхилення аргументів сторони захисту, не навели мотивів на підтвердження того у чому полягає особлива чи виняткова складність кримінального провадження, не надали оцінку відсутності підстав для зупинення досудового розслідування.

Захисник просив визнати вищевказані ухвали такими, що постановлені з істотним порушенням процесуального закону, та застосувати доктрину «плодів отруйного дерева» до доказів, здобутих на підставі вказаних ухвал.

Частиною 3 ст. 309 КПК України передбачена можливість під час підготовчого провадження подати заперечення проти ухвал слідчого судді, що не підлягають оскарженню.

Проте, з огляду на зміст ст. ст. 314, 315 КПК України на стадії підготовчого провадження у суду відсутні повноваження з оцінки ухвали слідчого судді на предмет її законності та обґрунтованості, так само як і повноваження щодо її скасування за наслідками відповідної оцінки.

На підставі положень ч. 3 ст. 309, ст. ст. 314, 315 КПК України суд дійшов висновку, що у підготовчому провадженні сторони кримінального провадженні наділені правом подати відповідні заперечення. Водночас суд може лише їх прийняти, не вирішуючи при цьому порушені у таких запереченнях питання на предмет законності та обґрунтованості відповідного судового рішення.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне долучити вищевказані заперечення до матеріалів кримінального провадження для надання оцінки наведеним у них доводам під час судового розгляду.

Суд акцентує увагу, що на тому, що серед іншого захисник подав заперечення на ухвали слідчих суддів про арешт майна, які підлягають оскарженню, що що виключає можливість подання на них заперечень, згідно з ч. 3 ст. 309 КПК України. Проте, враховуючи характер доводів, наведених у цих запереченнях, їх пов`язаність із доводами, наведеними у скаргах на дії слідчого, прокурора під час досудового розслідування, суд вважає за можливе долучити заперечення на ухвали слідчих суддів про арешт майна, надавши оцінку доводам, наведеним у них під час судового розгляду у сукупності із іншими документами.

6.3. Щодо клопотання про скасування арешту майна (т. 1, а.п. 236-237)

6.3.1. Обґрунтування клопотання

У клопотанні зазначено, що ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13.07.2022 у справі № 161/8758/22 накладено арешт на майно, що належить ОСОБА_4 , вилучене 06.07.2022 у ході проведення обшуку у використовуваній ним квартирі АДРЕСА_2 , а саме:

- флеш-накопичувач марки «DataTraveler», об`ємом 16 Gb;

- флеш-накопичувач марки «Apacer»;

- телефон марки «iPhone», моделі «8», ІМЕІ НОМЕР_2 з карткою мобільного оператора «Київстар» з номером НОМЕР_3 ;

- телефон марки «iPhone», ІМЕІ НОМЕР_4 з карткою мобільного оператора «Київстар» з номером НОМЕР_5 .

Арешт на майно накладено з метою забезпечення збереження його як речових доказів у кримінальному провадженні.

Проте, флеш-накопичувачі та мобільні телефони не містять відомостей, які мають значення для кримінального провадження, що серед іншого підтверджується результатами проведення огляду.

Тому вважає, що недоцільно у подальшому застосовувати такий захід забезпечення кримінального провадження.

6.3.2. Позиції учасників судового провадження

Обвинувачений ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_5 підтримали клопотання про скасування арешту майна. Захисник ОСОБА_5 додатково зазначив, що під час досудового розслідування зазначене у клопотанні майно було також об`єктом комп`ютерно-технічної експертизи.

Прокурор ОСОБА_3 не заперечував проти скасування арешту майна. Зазначив, що під час досудового розслідування проведена комп`ютерно-технічна експертиза, вміст флеш-накопичувачів та мобільних телефонів скопійовано. Тому відсутня потреба у подальшому їх утриманні стороною обвинувачення.

Представник потерпілого ОСОБА_6 не заперечувала проти задоволення клопотання про скасування арешту майна.

6.3.3. Оцінка та мотиви суду

Абзацом 2 ч. 1 ст. 174 КПК України передбачено, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою суду під час судового провадження за клопотанням обвинуваченого, його захисника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Суд встановив, що ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13.07.2022 у справі № 161/8758/22 накладено арешт на майно, вилучене 06.07.2022 у ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , у квартирі АДРЕСА_2 , а саме:

- флеш-накопичувач марки «DataTraveler», об`ємом 16 Gb;

- флеш-накопичувач марки «Apacer»;

- телефон марки «iPhone», моделі «8», ІМЕІ НОМЕР_2 з карткою мобільного оператора «Київстар» з номером НОМЕР_3 ;

- телефон марки «iPhone», ІМЕІ НОМЕР_4 з карткою мобільного оператора «Київстар» з номером НОМЕР_5 .

Із змісту ухвали вбачається, що арешт накладено з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, а саме з метою забезпечення збереження вилученого майна як речового доказу.

За змістом частин 1, 2 ст. 98 КПК України, речовими доказами є, зокрема, матеріальні об`єкти, які містять відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, які встановлюються під час кримінального провадження.

У випадку якщо електронні носії інформації не містять безпосередньо на собі сліди вчинення злочину, значення для кримінального провадження має не сам пристрій, а відомості, які в ньому містяться.

У разі копіювання вмісту електронних носіїв інформації на інший матеріальний носій за умови належної фіксації такої дії, електронний носій інформації на якому початково містилася певна інформація сам по собі не має значення для кримінального провадження, за виключенням передбачених законом випадків.

Такий висновок узгоджується як з положеннями КПК України, так і з практикою Верховного суду.

Так, у ч. 3 ст. 99 КПК України зазначено, що оригіналом електронного документа є його відображення, якому надається таке ж значення, як документу.

Дублікат документа (документ, виготовлений таким самим способом, як і його оригінал), а також копії інформації, у тому числі комп`ютерних даних, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, електронних комунікаційних системах, інформаційно-комунікаційних системах, комп`ютерних системах, їх невід`ємних частинах, виготовлені слідчим, прокурором із залученням спеціаліста, визнаються судом як оригінал документа. (ч. 4 ст. 99 КПК України).

У постанові Верховного суду від 10.09.2020 у справі № 751/6069/19 зазначено, що «матеріальний носій - це лише спосіб збереження інформації, який має значення, який має значення тільки тоді, коли електронний документ виступає речовим доказом. Особливістю електронного документа є відсутністю «жорсткої» прив`язки до конкретного матеріального носія. Один і той же електронний документ може існувати на різних носіях. Всі ідентичні за своїм змістом примірники електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом та датою створення…записаний на оптичний диск - носій інформації, електронний файл у вигляді відеозапису, є оригіналом (відображенням) електронного документа…»

Як вбачається із протоколу огляду речей від 26.07.2022 на флеш-накопичувачах не виявлено інформації, яка має значення для кримінального провадження.

Згідно з поясненнями сторін, мобільні телефони були об`єктом дослідження комп`ютерно-технічної експертизи. Прокурор підтвердив, що вміст мобільних телефонів скопійовано на окремий носій, інформація, що має значення для кримінального провадження належним чином зафіксована.

Наведене дає підстави вважати, що відомості, які можуть бути доказом на підтвердження обставин, які підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні і містяться на мобільних телефонах, що належать ОСОБА_4 скопійовано та збережено органом досудового розслідування.

Тобто за таких умов мобільні телефони самі по собі не мають значення для кримінального провадження.

Тому з огляду на

- відсутність на флеш-накопичувачах відомостей, що мають значення для кримінального провадження;

- копіювання вмісту мобільних телефонів,

подальше утримання цих електронних носіїв інформації є недоцільним та не відповідатиме завданням арешту майна та меті обмеження права власності ОСОБА_4 .

Це дає підстави для висновку, що у застосуванні арешту майна відпала необхідність, а отже клопотання захисника ОСОБА_5 належить задовольнити.

Керуючись статтями 174, 314-316, 376, 392 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Призначити судовий розгляд кримінального провадження № 22022030000000061 від 20.04.2022 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, на 10 годину 55 хвилин 04 листопада 2024 року, що відбудеться у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду за адресою:

м. Київ, вул. Хрещатик, 42А. 2 . Здійснювати судовий розгляд кримінального провадження у відкритому судовому засіданні одноособово суддею Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 .

3. Прийняти до розгляду у цьому кримінальному провадженні позовну заяву Управління з питань оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами Волинської обласної державної адміністрації до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди? завданої злочином.

4. Визнати цивільним позивачем Управління з питань оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами Волинської обласної державної адміністрації, обвинуваченого ОСОБА_4 - цивільним відповідачем.

5. Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_4 його право подати суду письмовий відзив проти позову та його процесуальні права та обов`язки, передбачені ст.62 КПК України.

6. Судовий розгляд проводити за участю прокурора, обвинуваченого (цивільного відповідача) ОСОБА_4 , його захисників, представника потерпілого (цивільного позивача) Управління з питань оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами Волинської обласної державної адміністрації.

7. Відмовити у задоволенні скарг захисника ОСОБА_5 на:

- постанову прокурора у кримінальному провадженні - начальника відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та Державної прикордонної служби Волинської обласної прокуратури ОСОБА_29 від 24.06.2022;

- дії начальника слідчого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_10 і слідчого СВ ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_11 щодо внесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 113 КК України;

- дії слідчих ОВС СВ ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_12 та ОСОБА_13 щодо проведення обшуків до постановлення ухвал слідчого судді;

- бездіяльність детективів Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невиправданому зволіканні з проведенням процесуальних дій та недотриманні розумних строків;

- дії начальника слідчого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_10 щодо неналежного зберігання матеріальних носіїв інформації - ухвал слідчих судді, що мали гриф обмеження доступу "Таємно" та бездіяльність старшого детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_16 , детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_17 , прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 щодо незабезпечення додержання законів під час проведення досудового розслідування та надання учасникам кримінального провадження доступу до матеріальних носіїв інформації - ухвал слідчих суддів Волинського апеляційного суду, які мали гриф обмеження доступу «Таємно»;

- рішення слідчого ОВС СВ ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_14 від 21.07.2022 про оголошення міжнародного розшуку підозрюваного, від 22.07.2022 і 15.08.2022 про зупинення досудового розслідування та рішення старшого детектива Національного бюро Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ ОСОБА_16 від 04.05.2023 про зупинення досудового розслідування.

8. Долучити до матеріалів кримінального провадження та надати оцінку у ході судового розгляду запереченням захисника ОСОБА_5 на:

1) ухвали слідчих суддів Волинського апеляційного суду про надання дозволів на проведення негласних слідчих (розшукових) дій:

- від 22.04.2022 у справі № 802/219/22;

- від 22.04.2022 у справі № 802/441/22;

- від 22.04.2022 у справі№ 802/442/22;

- від 21.06.2022 у справі № 802/817/22,

- від 21.06.2022 у справі № 802/815/22;

- від 21.06.2022 у справі № 802/819/22;

- від 21.06.2022 у справі № 802/818/22;

- від 29.06.2022 у справі № 802/847/22;

2) ухвали слідчих суддів Луцького міськрайонного суду Волинської області про надання дозволу на проведення обшуків:

- від 22.04.2022 у справі № 161/4794/22;

- від 22.04.2022 у справі № 161/4795/22;

- від 22.04.2022 у справі 161/4828/22;

- від 28.04.2022 у справі № 161/4999/22;

- від 10.06.2022 у справі № 161/7345/22;

- від 10.06.2022 у справі 161/7340/22;

- від 10.06.2022 у справі № 161/7342/22;

- від 10.06.2022 у справі № 161/7341/22;

- від 10.06.2022 у справі № 161/7343/22;

- від 10.06.2022 у справі № 161/7346/22;

3) ухвали слідчих суддів Луцького міськрайонного суду Волинської області про арешт майна:

- від 22.04.2022 у справі № 161/4798/22;

- від 26.04.2022 у справі № 161/4834/22;

- від 29.04.2022 у справі № 161/4832/22;

- від 04.05.2022 у справі № 161/5102/22;

- від 13.07.2022 у справі № 161/8758/22;

4) ухвали слідчих суддів Луцького міськрайонного суду Волинської області про тимчасовий доступ до речей і документів:

- від 28.04.2022 у справі № 161/5000/22;

- від 03.05.2022 у справі № 161/5114/22;

- від 03.05.2022 у справі № 161/5116/22;

- від 06.06.2022 у справі № 161/6977/22;

- від 06.06.2022 у справі № 161/6980/22;

- від 06.06.2022 у справі № 161/6978/22;

- від 06.06.2022 у справі № 161/6979/22;

- від 23.06.2022 у справі № 161/7964/22;

- від 11.07.2022 у справі № 161/8754/22;

- від 18.07.2022 у справі № 161/9082/22;

- від 18.07.2022 у справі № 161/9079/22;

- від 15.08.2022 у справі № 161/11044/22;

- від 12.09.2022 у справі № 161/12512/22;

- від 12.09.2022 у справі № 161/12513/22;

- від 14.09.2022 у справі № 161/12553/22;

- від 14.09.2022 у справі № 161/12554/22;

5) ухвали слідчих суддів Вищого антикорупційного суду про тимчасовий доступ до речей і документів:

- від 08.12.2022 у справі № 991/5930/22;

- від 08.12.2022 у справі № 991/5933/22;

- від 08.12.2022 у справі № 991/5934/22;

- від 08.12.2022 у справі № 991/5929/22;

- від 08.12.2022 у справі № 991/5929/22;

- від 08.12.2022 у справі № 991/5927/22;

- від 08.12.2022 у справі № 991/5932/22;

- від 09.12.2022 у справі № 991/6240/22;

- від 09.12.2022 у справі № 991/6239/22;

6) ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.05.2023 у справі № 991/4595/23 на постанову детектива НАБУ про зупинення досудового розслідування від 04.05.2023;

7) ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14.09.2022 у справі № 161/12642/22 про продовження строку досудового розслідування;

8) ухвали слідчих суддів Вищого антикорупційного суду про продовження строку досудового розслідування:

- від 28.11.2022 у справі № 991/5733/22;

- від 23.01.2023 у справі № 991/447/23;

- від 26.04.2023 у справі № 991/3379/23.

9. Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13.07.2022 у справі № 161/8758/22, на майно, що належить ОСОБА_4 , вилучене 06.07.2022 у ході проведення обшуку у квартирі АДРЕСА_2 , а саме:

- флеш-накопичувач марки «DataTraveler», об`ємом 16 Gb;

- флеш-накопичувач марки «Apacer»;

- телефон марки «iPhone», моделі «8», ІМЕІ НОМЕР_2 з карткою мобільного оператора «Київстар» з номером НОМЕР_3 ;

- телефон марки «iPhone», ІМЕІ НОМЕР_4 з карткою мобільного оператора «Київстар» з номером НОМЕР_5 .

10. Питання про виклик і допит свідків вирішити в порядку, передбаченому ст. 349 КПК України.

11. Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Головуючий суддя ОСОБА_30