Постанова

від 12.11.2024 по справі 640/20190/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6aa.court.gov.ua

Головуючий суддя у першій інстанції: Колеснікова І.С. Суддя-доповідач: Епель О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2024 року Справа № 640/20190/20

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Карпушової О.В., Кобаля М.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Київської митниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 червня 2024 року у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

«Юніверсал Фіш Компані»

до Київської митниці

про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

Історія справи.

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніверсал Фіш Компані» (далі - Позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Київської митниці (далі - Відповідач) у якому просило визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100410/2020/00051.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що Відповідачем не було досліджено документи, які подавалися разом з митною декларацією, оскільки висновки про прийняття спірного рішення сформовані внаслідок порівняння лише двох документів.

Позивач також наполягав на тому, що ним було дотримано вимоги ст.14 «Пряме транспортування» розділу ІІІ Угоди ЄАВТ, товар походив з країни, яка є стороною Угоди про вільну торгівлю між Україною та державами ЄАВТ від 24.06.2010, а тому при поданні митної декларації Позивачем обґрунтовано застосовано пільгову 403 тарифну преференцію.

2. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 05 червня 2024 року позов було задоволено повністю.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що спірні товари, які мають ісландське походження, було надіслано до України стороною-експортером через транзитну країну та іншу компанію одному одержувачу відповідно контракту та інвойсу, який і встановлює умови поставки FCA.

Разом з тим, суд відзначив, що партією товару слід вважати ту партію, яка покрита одним інвойсом № 90273360 від 15 червня 2020 року та подана до митного оформлення разом з митною декларацією №UA100410/2020/218770, що узгоджується з п. 3.2 контракту, і з пунктом статті 1 Угоди ЄАВТ з визначенням «партія».

Крім того, суд першої інстанції зазначив, що митним органом при прийнятті картки відмови не вказано: яких відомостей не містить подана декларантом позивача декларація; які документи не подані, згідно статті 335 цього Кодексу; які реквізити не містяться у митній декларації. У зв`язку з відсутності такої інформації у картці відмови Відповідачем було порушено вимоги частини 11 статті 264 МК України.

3. Не погоджуючись з таким рішенням суду, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову про відмову в задоволенні позову в повному обсязі зазначаючи доводи, аналогічні тим, які були викладені у відзиві на позовну заяву.

Зокрема, Апелянт наполягає на тому, що вимоги частини 1 статті 14 Протоколу для надання режиму вільної торгівлі до товару за МД від 21.07.2020 №UA100410/2020/218770 ТОВ «Юніверсал Фіш Компані» не виконані, оскільки порушено вимоги «прямого транспортування» від постачальника (Ісландія) до отримувача (Україна), вказаний вантаж транспортувався не як одна цілісна партія товару.

При цьому митний орган стверджує, що помилковими є висновки суду про те, що міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) від № 558559 від 17 червня 2020 року покриває одну цілісну товарну партію, яка була відправлена за коносаментом від 05.06.2020 №2291501 із Ісландії до Литви, оскільки в коносаменті зазначена вага товару брутто 26 680 кг, а за МД від 21.07.2020 проведено митне оформлення частини товару вагою брутто 20 700 кг.

Апелянт також зазначає, що судом першої інстанції залишено поза увагою доводи Київської митниці, викладені у відзиві на адміністративний позов та не надано належної правової оцінки документам та розбіжностям виявлених митним органом під час здійснення митного контролю підстав застосування преференцій декларантом. Апелянт стверджує, що такі дії суду також свідчать про порушення принципів рівності та змагальності сторін, оскільки фактично, прийнято висновки однієї сторони по справі.

На підтвердження правильності своєї позиції, митний орган також посилається на правову позицію Шостого апеляційного адміністративного суду викладену у справі №640/17851/20.

З цих та інших підстав Апелянт вважає, що оскаржуване рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи в цілому.

4. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2024 та 03.09.2024 відкрито апеляційне провадження у справі, установлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду.

5. У строк, встановлений судом, відзив на апеляційну скаргу не надходив.

6. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.09.2024 у товариства з обмеженою відповідальністю «Юніверсал Фіш Компані» були витребувані додаткові пояснення та відповідні докази щодо невідповідності заявленої ваги товару у митній декларації від 21.07.2020 №UA100410/2020/218770 та у коносаменті від 05.06.2020 №2291501.

7. Копію вказаної ухвали Позивач отримав у електронному кабінеті підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» 30.09.24 о 17:40.

Однак у строк, встановлений судом, відповідні додаткові пояснення та докази до суду не надходили.

8. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з наступних підстав.

9. Обставини справи, установлені судом першої інстанції.

Як установлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 21 липня 2020 року декларантом ТОВ «Юніверсал Фіш Компані» за митною декларацією № UA100410/2020/218770 було подано до відділу митного оформлення № 5 митного поста «Київ-Східний» для митного оформлення товар (ОКУНЬ МОРСЬКИЙ МОРОЖЕНИЙ), який було придбано згідно контракту від 15 січня 2015 року №15/01/15 з ICE FRESH SEAFOOD (Ісландія) (далі - контракт).

Судом також встановлено, що до митного оформлення було подано саме ОКУНЬ МОРСЬКИЙ 'SEBASTES MARINUS'/ redfish розмірного ряду 300-500 гр. в картонних коробах по 21 кг, загальною вагою брутто 20 700 кг та 18 900 кг нетто.

Зазначена у митній декларації № UA100410/2020/218770 вага відповідає межам кількості, зазначеним у коносаменті (Bill of lading) № 2291501 від 05 червня 2020 року, а саме FROZEN REDFISH HG SEBASTES MARINUS - NET. 24.360 kg, Gross weight 26.680,000 kg.

Так за коносаментом № 2291501 від 05 червня 2020 pоку ICE FRESH SEAFOOD (Ісландія) є - вантажовідправник (графа Shipper), було відправлено морським судном до компанії UAB «KAMINANTRANS» (графа Consignee - вантажоодержувач) 26 680 кг брутто товару, з яких 24 360 кг. нетто, а саме: redfish ('SEBASTES MARINUS' - ОКУНЬ МОРСЬКИЙ). Також у коносаменті вказано судно (vessel) Viona 023, порт завантаження Нескьойпстадюр, Ісландія (port of loading Neskaupstadur, Iseland ), порт вивантаження Клайпеда, Литва ( port of discharge: Klaipeda lithuania).?

Відповідно до умов Контракту, покупцем є Позивач, а постачальником є ICE FRESH SEAFOOD (Ісландія). Згідно п.3.3 цього Контракту, за дорученням Постачальника безпосереднім Відправником Товару може бути інша компанія. Відправник Товару, а також відповідні умови поставки за кожною партією Товару зазначаються в Інвойсах та/або Специфікаціях, які є невід`ємною частиною Контракту. Зобов`язання Постачальника за даним Контрактом залишаються незмінними не залежно від того, хто виступав Відправником Товару.

Відповідно до п. 3.2 Контракту умови щодо поставки за цим Контрактом обумовлюються Сторонами для кожної окремої партії Товару та фіксуються в Інвойсах та/або Специфікаціях, відповідно до міжнародних правил Інкотермс 2010.

У інвойсі № 90271723 від 14 травня 2020 року визначено умови поставки FCA KLAIPEDA Інкотермс 2010.

Під час митного оформлення товару Позивачем було застосовано преференційний режим (графа 36 митної декларації), а саме 403 преференції відповідно до Угоди про вільну торгівлю між Україною та державами ЄАВТ від 24 червня 2010 року, ратифікованої Законом України від 07 грудня 2011 року № 4091-IV (далі також - Угода ЄАВТ).

Митним органом було прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100410/2020/00051 та відмовлено у прийнятті митної декларації: «...Керуючись статтею 256 МКУ, МД не може бути оформлена із застосуванням преференційного режиму, оскільки порушені вимоги «прямого транспортування» згідно статті 14 розд. III Протоколу про правила визначення походженню Угоди про вільну торгівлю між Україною та державами ЄАВТ від 24 червня 2010 року, ратифікованої Законом України від 07 грудня 2011 року № 4091-IV, відповідно до яких «продукти, що складають ОДНУ цілісну товарну партію, можуть транспортуватися через інші території, за необхідності перевантаження або із застосуванням тимчасового складування на таких територіях за умови, що у країні транзиту або складування вони залишаються під наглядом митних органів та не піддаються іншим операціям, крім операцій вивантаження, перевантаження, або іншим операціям, необхідним для збереження їх у справному стані». Так, у коносаменті від 05.06.2020 № К2291501 наявна інформація щодо «консигнанта, Ісландія» та «консигнатора, Литва», а відправлення товару здійснюється відповідно до договору купівлі-продажу від 15.01.2015 № 15/01/15 з транзитної країни. Рішення про відмову у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення може бути оскаржене у митному органі вищого рівня відповідно до статті 25 Митного кодексу України або до суду».

10. Нормативно-правове обґрунтування.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Міжнародною конвенцією про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 № 3018-VI (далі - Конвенція), Угодою про вільну торгівлю між Україною та державами ЄАВТ, ратифіковану Законом України від 7 грудня 2011 року №4091-VI (далі - Угода), Митним кодексом України (далі - МК України), Господарським кодексом України (далі - ГК України), Порядком виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631 (далі - Порядок № 631).

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 36 Митного кодексу України (далі - МК України) встановлено, що повністю вироблені або піддані достатній переробці товари преференційного походження визначаються на основі законів України, а також міжнародних договорів України, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (ч.5).

Частиною 3 статті 75 МК України визначено, що для поміщення товарів у митний режим імпорту особа, на яку покладається дотримання вимог митного режиму, повинна: 1) подати митному органу, що здійснює випуск товарів, документи на такі товари; 2) сплатити митні платежі, якими відповідно до законів України обкладаються товари під час ввезення на митну територію України в режимі імпорту; 3) виконати встановлені відповідно до закону вимоги щодо заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Статтею 246 МК України вказано, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів (частина 1).

Відповідно до частини 1 статті 254 МК України, документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування.

Статтею 264 МК України визначено, що митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом (частина 6).

Частиною 9 статті 264 МК України затверджено, що митний орган не має права відмовити у прийнятті митної декларації, якщо виконано всі умови, встановлені цим Кодексом.

Відмова митного органу у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта (частина 10 статті 264 МК України).

У частині 11 цієї ж статті передбачено, що митний орган відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав:

1) митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу;

2) електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов`язкових реквізитів;

3) митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом.

Частиною 12 статті 264 МК України встановлено, що у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

Статтею 256 МК України встановлено, що відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом (частина 1). У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження (частина 2).

Згідно з ч. 1 ст. 281 МК України, допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори.

Відповідно до ст. 14 Протоколу про правила визначення походження Угоди, преференційний режим, передбачений цією Угодою, застосовується виключно до продуктів, що задовольняють вимогам цього Протоколу, які транспортуються безпосередньо між Сторонами або через території інших країн, згаданих у статтях 3 та 4, до яких доречно застосовувати правило кумуляції. Проте продукти, що складають одну цілісну товарну партію, можуть транспортуватися через інші території, за необхідності перевантаження або із застосуванням тимчасового складування на таких територіях за умови, що у країні транзиту або складування вони залишаються під наглядом митних органів та не піддаються іншим операціям, крім операцій вивантаження, перевантаження, або іншим операціям, необхідним для збереження їх у справному стані.

Продукти, що походять з держав Сторін, можуть транспортуватися трубопровідним транспортом територією, іншою, ніж територія Сторін.

Свідчення виконання умов, установлених у пункті 1 цієї статті, надаються митним органам Сторони-імпортера шляхом подання:

a) єдиного транспортного документа на перевезення з Сторони-експортера через країну транзиту, або

b) сертифіката, виданого митними органами країни транзиту:

i) який містить детальний опис продуктів;

ii) у якому зазначаються дати вивантаження та перевантаження продуктів і, за необхідності, назви суден або інших використаних видів транспорту, а також

iii) який засвідчує умови, за яких продукти перебували на території країни транзиту; або

c) за неспроможності надати зазначене вище, будь-які підтверджуючі документи.

Висновки суду апеляційної інстанції.

11. Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що умовами для застосування преференційного тарифу за 403 преференцією під час імпорту до України продуктів, що походять з держави ЄАВТ, є:

- надання документів, що підтверджують походження товару з держави ЄАВТ: сертифікат з перевезення товару форми EUR.1, «декларація інвойс» (ст.17 Протоколу);

- транспортування товару безпосередньо між Сторонами або через території інших країн.

Разом з тим продукти, що складають одну цілісну товарну партію, можуть транспортуватися через інші території, за необхідності перевантаження або із застосуванням тимчасового складування на таких територіях за умови, що у країні транзиту або складування вони залишаються під наглядом митних органів та не піддаються іншим операціям, крім операцій вивантаження, перевантаження, або іншим операціям, необхідним для збереження їх у справному стані (ст.14 Протоколу).

12. При цьому, в Угоді визначено поняття «партія», згідно з яким «партія» означає товари, надіслані спільно одним експортером одному одержувачу або покриті одним транспортним документом, який покриває перевезення таких товарів від експортера одержувачу, або, за відсутності такого документа, одним інвойсом.

Також однією партією товару вважається певна кількість однакових товарів (продукції) за всіма характеристиками, зокрема за вагою, придбаних, відвантажених або отриманих одночасно за одним товаросупровідним документом.

13. Як правильно встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, продукти подані до митного оформлення ТОВ «Юніверсал Фіш Компані», походять з Ісландії, тобто країни, яка є стороною Угоди про вільну торгівлю між Україною та ЄАВТ, що ані Позивачем, ані Відповідачем не заперечується.

14. Разом з тим, усуваючи неповноту з`ясування судом першої інстанції обставин цієї справи, колегія суддів зазначає, що, згідно з коносаментом від 05.06.2020 №2291501 партія товару «FROZEN REDFISH HG SEBASTES MARINUS»(обсягом 1160 коробок, вага брутто 26680 кг,вага нетто 24360 кг) була відправлена постачальником ICE FRESH SEAFOOD з порту завантаження Нескьойпстадюр (Ісландія) до Клайпеди (Литва) третій особі (експедитору) для розпорядження ним постачальником. Водночас, згідно з міжнародною товарно-транспортною накладною №558559 було поставлено 900 коробок «FROZEN REDFISH» вагою брутто 20700 кг та нетто 18900 кг , що відповідає відомостям, зазначеним у МД від 21.07.2020 №UA100410/2020/218770.

15. Вказане вище дозволяє колегії суддів стверджувати, що партія товару, подана до митного оформлення, супроводжувалася різними транспортними документами, які не покривають перевезення товару як однієї цілісної партії від експортера одержувачу.

16. При цьому, інвойс, на який посилається Позивач, згідно з визначенням поняття «партія», може братися до уваги лише за відсутності транспортних документів.

17. Колегія суддів також відзначає, що у ТОВ «Юніверсал Фіш Компані» були витребувані додаткові пояснення щодо вказаних вище обставин, однак вимоги ухвали суду не були виконані.

18. Отже, з огляду на зазначене вище, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про дотримання Позивачем вимоги «прямого транспортування» та наявність підстав для застосування преференційного режиму, оскільки вантаж транспортувався не як одна цілісна партія товару.

19. Разом з тим, твердження Апелянта про те, що суд першої інстанції порушив принципи рівності та змагальності сторін, колегія суддів вважає не обґрунтованим та до уваги не приймає. При цьому апеляційний суд враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену в рішенні від 21.01.1999 р. по справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", відповідно до якої "…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…".

20. Надаючи оцінку всім доводам апеляційної скарги, судова колегія приймає до уваги рішення рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, згідно з яким рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Відповідно до ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» висновки ЄСПЛ є джерелом права.

Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

21. Згідно зі ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

22. Таким чином, апеляційна скарга Київської митниці підлягає задоволенню, рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 червня 2024 року - скасуванню, а у задоволенні позову слід відмовити.

23. Розподіл судових витрат.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати Позивача зі сплати судового збору за подання позовної заяви відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Київської митниці - задовольнити.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 червня 2024 року- скасувати та ухвалити постанову, якою у задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Юніверсал Фіш Компані» до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Судове рішення виготовлено 12 листопада 2024 року.

Головуючий суддя О.В. Епель

Судді: О.В. Карпушова

М.І. Кобаль