Постанова

від 30.10.2024 по справі 380/28195/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/28195/23 пров. № А/857/10548/24Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого-судді - Мікули О. І.,

суддів- Курильця А. Р., Пліша М. А.,

з участю секретаря судового засідання Єршової Ю. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в залі суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод ЕлектронМаш" на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 березня 2024 року у справі №380/28195/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод ЕлектронМаш" до Головного управління ДПС у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

суддя в 1-й інстанції Морська Г. М.,

дата ухвалення рішення 20 березня 2024 року,

місце ухвалення рішення м.Львів,

дата складання повного тексту рішення 21 березня 2024 року,

в с т а н о в и в:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод ЕлектронМаш" звернулося в суд з позовом до відповідача Головного управління ДПС у Львівській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №17172/13-01-04-07/38172658 від 27 липня 2023 року, яким накладено штраф за порушення строків реєстрації податкових накладних.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20 березня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що несвоєчасний розрахунок ЛКП «Львівелектротранс» за поставлені трамвайні вагони призвів до того, що у ТОВ «Завод ЕлектронМаш» не було можливості своєчасно зареєструвати податкову накладну №5 від 15 червня 2022 року по даній господарській операції, в також наступні податкові накладні через відсутність реєстраційного ліміту. Для можливості своєчасної реєстрації податкових накладних підприємство мало перерахувати значну суму коштів на електронний рахунок СЕА ПДВ, проте такі кошти у підприємства були відсутні. Таким чином, вина підприємства в несвоєчасній реєстрації податкових накладних, вказаних в акті камеральної перевірки №14807/13-01-04-07/38172658 від 31 травня 2023 року та в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні відсутня, що виключає можливість притягнення підприємства до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення. Крім того, зазначає, що відповідно до п.52 прим.1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби штрафні санкції не застосовуються, зокрема, за не реєстрацію (несвоєчасну реєстрацію) податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН. Також вказує, що Законом №2876-IX від 12 січня 2023 року, який набрав чинності 08 лютого 2023 року, було збільшено тривалість граничного строку реєстрації податкової накладної, залежно від дня її складення та зменшено відсоткові розміри ставок штрафу за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого п.89 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН. Зазначає, що згідно з п.11 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу). З врахуванням наведеного просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає про те, що звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних передбачено лише для платників податків щодо реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 до 27 травня 2022 року (тобто до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану") за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року. Однак податкові накладні позивача, які наведені в акті камеральної перевірки, зареєстровані з порушенням термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, які визначені у п.201.10 ст.201 ПК України. Крім того, звертає увагу на те, що зменшений розмір штрафних санкцій може бути застосований лише щодо податкових накладних, складених та зареєстрованих несвоєчасно після набрання чинності Законом №2876-IX або до накладних, строк реєстрації яких не скінчився станом на день набрання чинності цим Законом (08 лютого 2023 року). Звертає увагу на те, що позивачем не надано документів (квитанцій), які би підтверджували своєчасну реєстрацію спірних податкових накладних, як це передбачено в абз.9 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, не долучено доказів, які би свідчили про своєчасну відправку на реєстрацію податкових накладних, а також не подано заяв контролюючому органу щодо неможливості виконання обов`язку своєчасної реєстрації податкових накладних. Відповідно до наданих матеріалів справи позивач допустив порушення строків реєстрації податкових накладних. Щодо твердження позивача про відсутність вини у його діях, то зазначає, що неперерахування коштів від контрагентів та відсутність відповідного ліміту для реєстрації податкових накладних не може слугувати підставою для звільнення від відповідальності платника податків за вчинення податкового правопорушення. Таким чином, вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, а тому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Крім того, позивач подав клопотання про зупинення провадження у справі, яке обґрунтовує тим, що ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року справу №200/4768/23 за позовом Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «ДОНЕЦЬКОБЛГАЗ» до Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, з метою забезпечення єдності практики вирішення спорів у подібних правовідносинах, передано на розгляд Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду. Тому для правильного застосування норм процесуального права необхідно зупинити провадження у цій справі.

Проаналізувавши доводи клопотання про зупинення провадження в справі, колегія суддів вважає, що таке не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.

П.3 ч.1 ст.236 КАС України передбачає, що суд зупиняє провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Однак ця ж норма зазначає, що суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Колегія суддів зазначає, що зупинення провадження у справі це право суду, а не обов`язок виходячи з обставин справи, крім того, матеріали справи дозволяють встановити та оцінити всі обставини справи, а тому підстави неможливості об`єктивного розгляду цієї справи до набрання законної сили рішенням у справі №200/4768/23 відсутні. Тому колегія суддів дійшла висновку, що в задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження у справі необхідно відмовити.

Представник позивача (апелянта) Корнат Л. П. у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважає висновки суду першої інстанції неправильними та необґрунтованими. Просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.

Представник відповідача Твердовська У. М. у судовому засіданні не погодилася з доводами апеляційної скарги і вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзив на апеляційну скаргу у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Головним управлінням ДПС у Львівській області проведена камеральна перевірка ТзОВ Завод ЕлектронМаш щодо дотримання вимог п.201.10 ст.201 ПК України.

За результатами перевірки складений акт від 31 травня 2023 року №14807/13-01-04- 07/38172658.

Так, перевіркою встановлено порушення ТзОВ Завод ЕлектронМаш граничних строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201, та згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, з урахуванням вимог пункту 89 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, пунктів 52-1, 69.1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України до позивача застосовано штраф за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).

Відповідно до розрахунку штрафу, який є додатком до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, податковий орган застосував розмір штрафу за наступними ставками:

- 2% від суми ПДВ, які відображені у податкових накладних позивача, що несвоєчасно зареєстровані на суму 505,19 грн;

- 10% від суми ПДВ, які відображені у податкових накладних позивача, що несвоєчасно зареєстровані на суму 168967,73 грн;

- 20% від суми ПДВ, які відображені у податкових накладних позивача, що несвоєчасно зареєстровані на суму 118292,50 грн;

- 30% від суми ПДВ, які відображені у податкових накладних позивача, що несвоєчасно зареєстровані на суму 573839,69 грн;

- 40% від суми ПДВ, які відображені у податкових накладних позивача, що несвоєчасно зареєстровані на суму 2868900,24 грн.

На підставі акта камеральної перевірки від 31 травня 2023 року №14807/13-01-04- 07/38172658 Головним управлінням ДПС у Львівській області винесене податкове повідомлення-рішення від 27 липня 2023 року №17172/13-01-04-07/38172658 про нарахування штрафних санкцій на загальну суму 3730505,35 грн.

Не погодившись із цим ППР, позивач звернувся у суд з цим позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, перевіривши розрахунок штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, дійшов висновку про те, що кількість днів прострочення граничних строків реєстрації податкових накладних в ЄРПН розрахована відповідачем правильно, а тому підстави для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №17172/13-01-04-07/38172658 від 27 липня 2023 року відсутні.

Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, законним та обґрунтованим, виходячи з наступного.

Ч.2 ст.19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до п.201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі ПК України) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

За змістом абз.1 п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

При цьому, згідно із абз.4 цього ж п.201.10 ст.201 ПК України податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до абз.14 п.201.10 ст.201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Статтею 120-1 ПК України визначена відповідальність платників податків за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та допущення помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної. Тобто, законодавець передбачив для платників податків відповідальність за порушення пункту 201.10 статті 201 ПК України.

Згідно з п.120-1.1 ст.120 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами а - г цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201цьогоКодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

- 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

- 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Таким чином, на платника податків покладено обов`язок щодо реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у строк, встановлений податковим законодавством, а саме: для податкових накладних складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені, а для податкових накладних складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. Порушення вказаних строків реєстрації податкових накладних свідчить про наявність порушення, за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафу в залежності від терміну такого порушення, що передбачено пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

Разом з тим, за змістом п.52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Тобто, перелік порушень податкового законодавства, за які контролюючим органом нараховуються штрафні санкції в період дії карантину на території України є вичерпним та не включає застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних у період з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної.

Законом України від 12 травня 2022 року №2260-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану", який набрав чинності 27 травня 2022 року, внесено зміни до підпункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №2102-IX, установлено особливості для справляння податків і зборів.

Відповідно до пп.69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу Перехідні положення ПК Україниу разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Згідно з п.п.69.1-1 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України платники податку на додану вартість зобов`язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За змістом п.п.69.2 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Тобто, Законом №2260-ІХ, який набрав чинності 27 травня 2022 року поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок згідно з Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності.

При цьому, п.п.69.2 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України скасовано дію мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних передбачено лише для платників податків щодо реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 до 27 травня 2022 року (тобто до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану") за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач порушив вимогу пункту 201.10 статті 201 ПК України в частині граничного терміну реєстрації в ЄРПН податкових накладних, що підтверджується актом перевірки від 31 травня 2023 року №14807/13-01-04-08-07/38172658.

Матеріалами справи стверджується, що підприємство зареєструвало податкові накладні:

- податкова накладна №13 від 15 червня 2022 року зареєстрована 15 липня 2022 року із порушенням термінів реєстрації на 15 днів;

- податкова накладна №23 від 30 червня 2022 року зареєстрована 20 липня 2022 року із порушенням термінів реєстрації на 5 днів;

- податкова накладна №24 від 16 червня 2022 року зареєстрована 18 липня 2022 року із порушенням термінів реєстрації на 3 дні;

- податкова накладна №7 від 17 червня 2022 року зареєстрована 18 липня 2022 року із порушенням термінів реєстрації на 3 днів;

- податкова накладна №29 від 24 січня 2022 року зареєстрована 14 вересня 2022 року із порушенням термінів реєстрації на 110 днів;

- податкова накладна №30 від 21 січня 2022 року зареєстрована 14 вересня 2022 року із порушенням термінів реєстрації на 110 днів;

- податкова накладна №5 від 15 червня 2022 року зареєстрована 03 листопада 2022 року із порушенням термінів реєстрації на 126 днів;

- податкова накладна №9 від 06 жовтня 2022 року зареєстрована 09 грудня 2022 року із порушенням термінів реєстрації на 39 днів;

- податкова накладна №52 від 30 грудня 2022 року зареєстрована 17 лютого 2023 року із порушенням термінів реєстрації на 33 дні;

- податкова накладна №53 від 30 грудня 2022 року зареєстрована 17 лютого 2023 року із порушенням термінів реєстрації на 33 днів;

- податкова накладна №2 від 11 січня 2023 року зареєстрована 02 лютого 2023 року із порушенням термінів реєстрації на 2 дні;

- податкова накладна №1 від 10 січня 2023 року зареєстрована 02 лютого 2023 року із порушенням термінів реєстрації на 2 дні;

- податкова накладна №5 від 09 січня 2023 року зареєстрована 17 лютого 2023 року із порушенням термінів реєстрації на 17 днів;

- податкова накладна №11 від 21 березня 2023 року зареєстрована 19 квітня 2023 року із порушенням термінів реєстрації на 1 день;

- податкова накладна №1 від 02 березня 2023 року зареєстрована 18 квітня 2023 року із порушенням термінів реєстрації на 13 днів;

- податкова накладна №2 від 15 березня 2023 року зареєстрована 18 квітня 2023 року із порушенням термінів реєстрації на 13 днів;

- податкова накладна №30 від 18 квітня 2023 року зареєстрована 23 травня 2023 року із порушенням термінів реєстрації на 5 днів (а.с.8).

Враховуючи наведене вище, колегія суддів зазначає, що позивач допустив порушення граничних строків реєстрації частини вищезазначених податкових накладних.

При цьому, позивач не погоджується із застосуванням штрафу у розмірах, визначених п.120-1.1 ст.120 ПК України.

Даючи правову оцінку правомірності визначення розміру нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних колегія суддів зазначає наступне.

Законом України від 12 січня 2023 року №2876-IX «Про внесення змін до розділу XX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» (набрав чинності 08 лютого 2023 року) підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктами 89 та 90, якими на період дії воєнного стану збільшені строки реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування та зменшені розміри штрафних санкцій за їх порушення.

Відповідно до п.89 підрозділу 2 розділу XX ПК України, тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Згідно з п.90 підрозділу 2 розділу XX ПК України тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі: 2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Конституційний Суд України у рішенні від 13 травня 1997 року №1-зп/1997 зазначив, що стаття 58 Конституції України 1996 року закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.

Закон №2876-IX не містить прямої вказівки про надання його нормам зворотної дії в часі, а отже його дія не розповсюджується на період до набрання ним чинності. Крім того, відповідальність, встановлена пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України, застосовується за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу, тобто прямо пов`язана зі збільшеними строками реєстрації податкових накладних.

Податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної.

А тому розповсюджувати дію пунктів 89, 90 на правовідносини, які були припинені (тобто податкові накладні складені та зареєстровані з порушенням строку, який визначений пунктом 201.1 статті 201 ПК України, до внесення змін Законом №2876-IX) є неможливим.

Відтак зменшений розмір штрафних санкцій може бути застосований лише щодо податкових накладних, складених та зареєстрованих несвоєчасно після набрання чинності Законом №2876-IX або до накладних, строк реєстрації яких не скінчився станом на день набрання чинності цим Законом (08 лютого 2023 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у справі №280/4484/23 від 30 січня 2024 року, №120/6331/23 від 13 березня 2024 року.

Як вбачається з матеріалів справи, податкові накладні: №13 від 15 червня 2022 року, №23 від 30 червня 2022 року, №24 від 16 червня 2022 року, №7 від 17 червня 2022 року, №29 від 24 січня 2022 року, №30 від 21 січня 2022 року зареєстрована 14 вересня 2022 року із порушенням термінів реєстрації на 110 днів; №5 від 15 червня 2022 року, №9 від 06 жовтня 2022 року, №52 від 30 грудня 2022 року, №53 від 30 грудня 2022 року, №2 від 11 січня 2023 року, №1 від 10 січня 2023 року були складені та зареєстровані позивачем ще до набрання чинності Законом №2876-ІХ від 12 січня 2023 року «Про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України», податкова накладна №5 була складена 09 січня 2023 року, а зареєстрована 17 лютого 2023 року із порушенням термінів реєстрації на 17 днів; тобто складена до 08 лютого 2023 року, і станом на 08 лютого 2023 року строк реєстрації по ній вже закінчився, що підтверджується розрахунком штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, який наявний в матеріалах справи (а.с.7).

Колегія суддів зазначає, що на час реєстрації цих податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних єдиною нормою, яка визначала розмір штрафів за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних був п.120-1.1 ст.120-1 ПК України, та відповідно до змісту оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та розрахунку штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідачем до податкових накладних №13 від 15 червня 2022 року, №23 від 30 червня 2022 року, №24 від 16 червня 2022 року, №7 від 17 червня 2022 року, №29 від 24 січня 2022 року, №30 від 21 січня 2022 року зареєстрована 14 вересня 2022 року із порушенням термінів реєстрації на 110 днів; №5 від 15 червня 2022 року, №9 від 06 жовтня 2022 року, №52 від 30 грудня 2022 року, №53 від 30 грудня 2022 року, №2 від 11 січня 2023 року, №1 від 10 січня 2023 року, №5 від 09 січня 2023 року були застосовані штрафи передбачені саме п.120-1.1 ст.120-1 ПК України, а тому контролюючий орган при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення у частині затримки реєстрації вищевказаних податкових накладних правомірно застосував штрафи у розмірі 10%, 20%, 30%, 40% суми ПДВ.

При цьому, зі змісту розрахунку штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних вбачається, що контролюючим органом за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних №11 від 21 березня 2023 року, №1 від 02 березня 2023 року, №2 від 15 березня 2023 року, №30 від 18 квітня 2023 року застосовано зменшений розмір штрафних санкцій.

З врахуванням наведеного вище, колегія суддів, здійснивши перевірку розрахунку штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що кількість днів прострочення граничних строків реєстрації податкових накладних в ЄРПН розрахована відповідачем правильно.

Щодо доводів позивача про відсутність реєстраційного ліміту, як на поважну причину неможливості подання на реєстрацію ПН, то колегія суддів не приймає таких до уваги, оскільки реєстраційна сума у системі електронного адміністрування ПДВ залежить від дій позивача та його контрагентів, яких позивач обирає самостійно, а тому позивач як суб`єкт підприємницької діяльності має розраховувати свої реєстраційні ліміти та діяти із урахуванням мінімізації ризиків.

Крім того, доказів на підтвердження недоліків у роботі електронної системи адміністрування ПДВ (як то технічні несправності тощо), що мали наслідком неможливість своєчасної реєстрації ПН за умови дотримання усіх законодавчо визначених процедур позивачем не надано, а судом таких не здобуто.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що доказів того, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод ЕлектронМаш" зверталося до контролюючому органу із заявами щодо неможливості виконання обов`язку своєчасної реєстрації податкових накладних у матеріалах справи відсутності, при цьому, покликання позивача на введення воєнного стану на території України та лист Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28 лютого 2022 року не може розглядатись як форс-мажорна обставина, настання якої звільняє позивача від відповідальності за невчасну реєстрацію податкових накладних.

Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод ЕлектронМаш" не здійснено своєчасну реєстрацію податкових накладних в ЄРПН, а тому ГУ ДПС у Львівській області за наслідками проведеної камеральної перевірки правомірно застосовано штрафні санкції податковим повідомленням-рішенням №17172/13-01-04-07/38172658 від 27 липня 2023 року та підстави для скасування такого відсутні.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Крім того, колегія суддів зазначає, що інші зазначені позивачем в апеляційній скарзі обставини, крім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) №303-A, пункт 29).

Також згідно з п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Оскільки колегія суддів залишає без змін рішення суду першої інстанції, то відповідно до ч.6 ст.139 КАС України понесені сторонами судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись ст.139, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод ЕлектронМаш" залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 березня 2024 року у справі №380/28195/23 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя О. І. Мікула судді А. Р. Курилець М. А. Пліш Повне судове рішення складено 08 листопада 2024 року.