Постанова

від 29.10.2024 по справі 460/132/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2024 рокуЛьвівСправа № 460/132/24 пров. № А/857/20183/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Носа С. П.,

суддів Кухтея Р. В., Гуляка В.В.;

за участю секретаря судового засідання Демидюк О.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Вирівської сільської ради Сарненського району Рівненської області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 25 червня 2024 року у справі № 460/132/24 ( суддя Гресько О. Р., м. Львів) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вирівської сільської ради Сарненського району Рівненської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певних дій,-,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернулася у Рівненський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Вирівської сільської ради Сарненського району Рівненської області (далі відповідач), в якому просила визнати незаконним та скасувати рішення відповідача №602 від 16.02.2022 про затвердження генерального плану з планом зонування території населеного пункту Зарів`я Сарненського району Рівненської області, яким затверджено містобудівну документацію «Генеральний план з планом зонування території населеного пункту Зарів`я Сарненського району Рівненської області, розроблену Приватним підприємством «Землебудпроект». Визнати незаконним та скасувати рішення Вирівської сільської ради Сарненського району Рівненської області №714 від 29.11.2022 про відмову в затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), АДРЕСА_1 на території Вирівської сільської територіальної громади Сарненського району Рівненської області, у зв`язку з невідповідністю містобудівної документації. Зобов`язати відповідача затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), АДРЕСА_1 на території Вирівської сільської територіальної громади Сарненського району Рівненської області, площею 0,2500 га, що має кадастровий номер 5625488800:03:002:0020 та передати їй у власність.

Позивач свої вимоги обгрунтовує тим, що 13.09.2021 нею було подано до відповідача заяву від 09.09.2021 про затвердження розробленої за її замовленням на підставіст. 55 Закону України «Про землеустрій»технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,25 га в АДРЕСА_1 на території Вирівської сільської ради Сарненського району Рівненської області з кадастровим номером 5625488800:03:002:0020 та передачу її у власність.

За результатом розгляду поданої заяви позивачкою, відповідачем з порушенням строківвстановлених ч. 2ст. 118 Земельного кодексу України, прийнято рішення від 29.11.2022 року № 714, яким відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні зазначеної заяви з підстав невідповідності містобудівної документації.

Вважає дії відповідача протиправними, позивач звернулася до суду першої інстанції за захистом порушених її прав.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 25 червня 2024 року позов ОСОБА_1 до Вирівської сільської ради Сарненського району Рівненської області задоволено частково.

Визнано нечинним рішення Вирівської сільської ради Сарненського району Рівненської області №602 від 16.02.2022 про затвердження генерального плану з планом зонування території населеного пункту Зарів`я Сарненського району Рівненської області, яким затверджено містобудівну документаціюГенеральний план з планом зонування території населеного пункту Зарів`я Сарненського району Рівненської області, розроблену Приватним підприємством«Землебудпроект», в частині віднесення земельної ділянки, що має кадастровий номер 5625488800:03:002:0020, до земель загального користування житлової та громадської забудови.

Визнано протиправним та скасовано рішення Вирівської сільської ради Сарненського району Рівненської області №714 від 29.11.2022 про відмову в затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), АДРЕСА_1 на території Вирівської сільської територіальної громади Сарненського району Рівненської області, у зв`язку з невідповідністю містобудівної документації.

Зобов`язано Вирівську сільську раду Сарненського району Рівненської області прийняти рішення щодо затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), АДРЕСА_1 на території Вирівської сільської територіальної громади Сарненського району Рівненської області, площею 0,2500 га, що має кадастровий номер 5625488800:03:002:0020 та передачі її у власність.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Вирівської сільської ради Сарненського району Рівненської області судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідачем - Вирівською сільською радою Сарненського району Рівненської області подано апеляційну скаргу, в якій висловлено прохання скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовив правомірно, оскільки позивач вчинила правопорушення земельного законодавства щодо самовільного зайняття земель загального користування за адресою АДРЕСА_1 . Крім того, апелянт звертає увагу на те, що при затвердженні містобудівної документації «Генерального плану з планом зонування території населеного пункту Зарів`я Сарненського району Рівненської області» пропозицій та зауважень від позивачки до Вирівської сільської ради усно, письмово чи на електронну адресу не надходило. Більше того, апелянт зазначає, що заява ОСОБА_1 щодо внесення змін до проекту Генерального плану с. Зарів`я т плану зонування території надійшла після завершення процедури громадських слухань, тому з врахуванням пункту 6-1 Порядку проведення громадських слухань щодо врахування інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, відповідна заява ОСОБА_1 не могла бути розглянута.

ОСОБА_1 подала відзив на апеляційну скаргу відповідача, вважаючи, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги є безпідставними. Тому, з підстав, викладених у відзиві, просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

29 жовтня 2024 року відповідач подав заяву, у якій просив розгляд справи №460/132/24 проводити без його участі. Вимоги зазначені у своїй апеляційній скарзі підтримує в повному обсязі.

Учасники справи в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, тому суд вважає можливим проведення розгляду справи у їх відсутності за наявними в справі матеріалами, та на основі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Учасники справи в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, тому суд вважає можливим проведення розгляду справи у їх відсутності за наявними в справі матеріалами, та на основі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін з таких підстав.

Рішенням виконкому Чудельської сільської ради Сарненського району Рівненської області від 13.08.1997 надано дозвіл ОСОБА_1 на будівництво індивідуального житлового будинку з господарськими приміщеннями на земельній ділянці площею 0,25 га в АДРЕСА_1

25.03.2021 року на підставі технічного паспорта від 01.04.2020, виписки із погосподарської книги Вирівської сільської ради від 11.03.2021 № 790 зареєстровано право приватної власності на одноповерховий житловий будинок площею 95,9 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 у зв`язку із чим видано витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25.03.2021 № 249858113.

Довідкою Вирівської сільської ради від 09.06.2021 року № 2691 підтверджено, що згідно господарської книги №02-0055-1 житловий будинок АДРЕСА_1 та земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,25 га по АДРЕСА_2 рахується за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі вищевказаних документів та відповідно до замовленої позивачкою технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), АДРЕСА_1 , на території Вирівської сільської територіальної громади Сарненського району Рівненської області було зареєстровано у Державному земельному кадастрі земельну ділянку з кадастровим номером 5625488800:03:002:0020 площею 0,25 га із цільовим призначенням: 02.01 Для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру від 07.09.2021 № НВ-6315925802021.

13.09.2021 позивачкою подано до відповідача заяву від 09.09.2021 про затвердження розробленої за її замовленням на підставі ст. 55 Закону України «Про землеустрій» технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,25 гав АДРЕСА_1 на території Вирівської сільської ради Сарненського району Рівненської області з кадастровим номером 5625488800:03:002:0020 та передачу даної земельної ділянки у власність.

Рішенням Вирівської сільської ради Сарненського району Рівненської області від 29.11.2022 року № 714 відмовлено в задоволенні вищевказаної заяви позивачки з підстав невідповідності містобудівної документації та зіславшись на рішення Вирівської сільської ради від 16.02.2022 № 602 «Про затвердження Генерального плану з планом зонування території населеного пункту с. Зарів`я Сарненського району Рівненської області».

Також, матеріалами справи підтверджено неодноразові звернення позивача із аналогічними заявами, однак відповідачем за результатом їх розгляду не було прийнято жодних рішень.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідача, позивач звернулась у Рівненський окружний адміністративний суд з позовом за захистом своїх прав.

Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач прийняв протиправне рішення від 16.02.2022 № 602 «Про затвердження Генерального плану з планом зонування території населеного пункту с. Зарів`я Сарненського району Рівненської області», оскільки воно прийняте всупереч офіційним відомостях Державного земельного кадастру та без урахування факту державної реєстрації земельної ділянки площею 0,25 га з кадастровим номером 5625488800:03:002:0020 на якій розташований об`єкт нерухомого майна, що перебуває у приватній власності позивача в частині віднесення даної земельної ділянки до земель загального користування житлової та громадської забудови.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 10 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон №280/97-ВР) сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно зі ч. 2 ст. 1 Закону №280/97-ВР місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону №280/97-ВРвиключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Положеннями ч. 1 ст. 116, ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно із частиною першою статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Частиною першою та другою статті 118 ЗК України визначено, що громадянин, заінтересований у приватизації земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації, що перебуває у його користуванні, у тому числі земельної ділянки, на якій розташовані жилий будинок, господарські будівлі, споруди, що перебувають у його власності, подає клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначенихстаттею 122цього Кодексу.

До клопотання додається розроблена відповідно доЗакону України"Про землеустрій" технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що замовляється громадянином без надання дозволу на її розроблення.

У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у місячний строк з дня отримання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) приймає рішення про її затвердження та передачу земельної ділянки у власність або вмотивоване рішення про відмову.

Порядок погодження і затвердження документації із землеустрою визначено положеннямистатті 186 Земельного кодексу України.

Згідно вимог пункту 5 частини п`ятоїстатті 186 Земельного кодексу Українитехнічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) затверджується у разі передачі на підставі такої документації земельної ділянки у власність та користування Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування - рішенням таких органів.

Частиною восьмоюстатті 186 Земельного кодексу Українипередбачено, що підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

За визначенням, наведеним устатті 1 Закону України "Про землеустрій" N 858-IV від 22.05.2003, технічна документація із землеустрою це сукупність текстових та графічних матеріалів, що визначають технічний процес проведення заходів з використання та охорони земель без застосування елементів проектування.

Відповідно достатті 29 Закону N 858-IVдокументація із землеустрою включає в себе текстові та графічні матеріали і містить обов`язкові положення, встановлені завданням на розробку відповідного виду документації. Документація із землеустрою розробляється на основі завдання на розробку відповідного виду документації, затвердженого замовником. Склад, зміст і правила оформлення кожного виду документації із землеустрою регламентуються відповідною нормативно-технічною документацією з питань здійснення землеустрою.

Погодження і затвердження документації із землеустрою відповідно достатті 30 Закону N 858-IV проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом.

Як визначено частинами 1-3статті 55 Закону N 858-IVвстановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, матеріалів Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель, матеріалів топографо-геодезичних робіт.

Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробляється за рішенням власника (розпорядника) земельної ділянки, землекористувача.

У разі передачі у власність та користування земельної ділянки на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування технічна документація розробляється на підставі дозволу, виданого відповідним органом (крім випадків, якщо відповідно до закону розроблення технічної документації здійснюється без надання такого дозволу).

Згідно частини четвертоїстатті 55 Закону N 858-IVтехнічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає: а) завдання на складання технічної документації із землеустрою; б) пояснювальну записку; в) матеріали топографо-геодезичних робіт; г) кадастровий план земельної ділянки; ґ) перелік обмежень у використанні земельної ділянки; д) відомості про встановлені межові знаки.

Судом першої інстанції встановлено, що технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), АДРЕСА_1 , на території Вирівської сільської територіальної громади Сарненського району Рівненської області розроблена за рішенням землекористувача, оскільки на земельній ділянці розташований належний їй на праві власності житловий будинок з господарськими спорудами.

Витягом з ДЗК про земельну ділянку від 07.09.2021 № НВ-6315925802021 підтверджено, що на підставі вказаної Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) 07.09.2021 у Державному земельному кадастрі зареєстровано сформовану земельну ділянку з кадастровим номером 5625488800:03:002:0020, площею 0,2500 га за адресою: АДРЕСА_1 із цільовим призначенням: 02.01. Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), категорія земель: Землі житлової та громадської забудови.

За наслідками виготовленої на замовлення позивачки технічної документації, земельна ділянка за кадастровим номером 5625488800:03:002:0020 07 вересня 2021 року, тобто до прийняття відповідачем рішенням № 602 «Про затвердження Генерального плану з планом зонування території населеного пункту с. Зарів`я Сарненського району Рівненської області», внесена до Державного земельного кадастру.

Вказане свідчить про те, що вказана ділянка є сформованою та зареєстрованою у відповідності до вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч. 1ст. 9 Закону України "Про Державний земельний кадастр"внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Частиною 4ст. 9 цього Законувстановлено, що державний кадастровий реєстратор зокрема: здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей; перевіряє відповідність поданих документів вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою та містобудівної документації; формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг; здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні; присвоює кадастрові номери земельним ділянкам; надає відомості з Державного земельного кадастру та відмову у їх наданні.

Відповідно дост. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр"державна реєстрація земельної ділянки здійснюється державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.

Частиною 5статті 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр"встановлено, що державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви: перевіряє відповідність документів вимогам законодавства; за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.

Отже, наведена нормаЗакону України "Про Державний земельний кадастр"містить вичерпний перелік підстав для відмови у державній реєстрації земельної ділянки.

На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки. При здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер (ч. 8, 9ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр").

Врахувавши вище наведене, слід зазначити, що реєстрація державним кадастровим реєстратором спірної земельної ділянки з присвоєнням їй кадастрового номера на підставі поданої технічної документації із землеустрою відповідно до ст. ст.9,24 Закону України "Про Державний земельний кадастр"свідчить про відповідність поданих документів вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою та містобудівної документації.

Частиною 1 статті 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад, генеральних планів населених пунктів і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням відомостей Державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі у цифровій формі в державній системі координат у формі електронних документів, що містять базові і тематичні геопросторові дані.

Також слід звернути увагу на те, що рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Врахувавши викладені обставини, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що прийняття відповідачем рішення від 16.02.2022 № 602 «Про затвердження Генерального плану з планом зонування території населеного пункту с. Зарів`я Сарненського району Рівненської області» всупереч офіційним відомостях Державного земельного кадастру та без урахування факту державної реєстрації земельної ділянки площею 0,25 га з кадастровим номером 5625488800:03:002:0020 на якій розташований об`єкт нерухомого майна, що перебуває у приватній власності позивача в частині віднесення даної земельної ділянки до земель загального користування житлової та громадської забудови, є протиправним та таким, що суперечить вимогам законодавства.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Вирівської сільської ради Сарненського району Рівненської області затвердити технічну документацію із землеустрою, слід зазначити наступне.

Частиною четвертою статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Такий підхід, встановлений процесуальним законодавством, є прийнятним не тільки при розгляді вимог про протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень, але і у випадку розгляду вимог про зобов`язання вчинити дії після скасування його адміністративного акту.

Верховний Суд у постанові від 24.12.2019 року у справі №823/59/17 виклав правовий висновок, відповідно до якого повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Повноваження щодо затвердження або відмову у затвердженні технічної документації із землеустрою та передачу земельної ділянки у власність регламентовані статтями 118, 186 ЗК України.

Умови, за яких орган відмовляє у затвердженні технічної документації із землеустрою, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен прийняти відповідне рішення про затвердження документації. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - затвердити проект землеустрою або відмовити в його затвердженні, якщо для цього є законні підстави. За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження не є дискреційними.

Втручанням у дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень може бути прийняття судом рішення не про зобов`язання вчинити дії, а саме прийняття ним рішень за заявою заявника замість суб`єкта владних повноважень.

У постанові від 28.05.2020 у справі №819/654/17 Верховний Суд зазначив, що у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками розгляду звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб`єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення.

За загальним правилом, застосування такого способу захисту прав та інтересів позивача як зобов`язання уповноваженого органу прийняти конкретне рішення є правильним, коли уповноважений орган розглянув клопотання заявника та прийняв рішення, яким протиправно відмовив в його задоволенні.

Адміністративний суд з урахуванням фактичних обставин зобов`язаний здійснити ефективне поновлення порушених прав, а не лише констатувати факт наявності неправомірних дій.

Суд враховує також позицію Верховного Суду України у постанові від 16.09.2015 у справі №21-1465а15, відповідно до якої спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Верховний Суд у своїй практиці неодноразово покликався на те, що «ефективний засіб правового захисту» у розумінні статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації не відповідає зазначеній нормі Конвенції (постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №705/552/15-а, Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №826/14016/16).

Зважаючи на дотримання позивачем порядку розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з метою отримання земельної ділянки у власність та не доведення відповідачем факту наявності визначених законом підстав для відмови у затвердженні технічної документації із землеустрою, виходячи із наданих статтею 245 КАС України повноважень, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що належним та ефективним способом захисту порушених прав позивача у цьому випадку буде саме зобов`язання відповідача затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), АДРЕСА_1 , на території Вирівської сільської територіальної громади Сарненського району Рівненської області, площею 0,2500 га, що має кадастровий номер 5625488800:03:002:0020 та передати їй у власність.

У відповідності дост. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв`язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 229 ч. 4, 243 ч. 3, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Вирівської сільської ради Сарненського району Рівненської області залишити без задоволення.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 25 червня 2024 року у справі № 460/132/24 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та підлягає оскарженню протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя С. П. Нос судді В. В. Гуляк Р. В. Кухтей Повне судове рішення складено 08 листопада 2024 року.