Постанова

від 08.11.2024 по справі 460/22397/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2024 рокуЛьвівСправа № 460/22397/22 пров. № А/857/23315/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Гуляка В.В., Коваля Р.Й.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2024 року (судді Поліщук О.В., ухвалену у письмовому провадженні в м. Рівне повний текст ухвали складено 29.08.2024) у справі №460/22397/22 за позовом ОСОБА_1 до Олицької селищної ради Волинської області про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 27.07.2022 звернувся до суду з позовом до Олицької селищної ради Волинської області в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Олицької селищної ради Волинської області № 11/65 від 08 листопада 2021 року, яким відмовлено позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення селянського господарства площею 2.0 га. за рахунок земель сільськогосподарського призначення, зобов`язати Олицьку селищну раду Волинської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення селянського господарства площею 2.0 га. за рахунок земель сільськогосподарського призначення у межах норм безоплатної приватизації від 19.10.2021.

16.09.2022 Рівненським окружним адміністративним судом прийнято рішення, яким позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасувати рішення Олицької селищної ради Волинської області № 11/65 від 08 листопада 2021 року в частині, що стосується відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення в безоплатну власність земельної ділянки ОСОБА_1 . Зобов`язано Олицьку селищну раду Волинської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2.0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, відповідно до поданої ним заяви від 19.10.2021.

23.08.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про виправлення описки у судовому рішенні, в саме: зазначити у пункті «Процесуальні дії у справі» кадастровий номер земельної ділянки, а саме « 0721882000:06:000:1759» замість не вірно зазначеного « 1882000:08:0001759».

Оскаржуваною ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, яка мотивована тим, що оскаржувана ухвала постановлена з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду та прийняти постанову, якою заяву про виправлення описки задовольнити.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції.

Згідно із частиною 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.10.2024 призначено апеляційний розгляд в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали, доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Судом встановлено на підставі матеріалів справи, що рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 16.09.2022 позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасувати рішення Олицької селищної ради Волинської області № 11/65 від 08 листопада 2021 року в частині, що стосується відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення в безоплатну власність земельної ділянки ОСОБА_1 . Зобов`язано Олицьку селищну раду Волинської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2.0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, відповідно до поданої ним заяви від 19.10.2021.

Вказане рішення набрало законної сили, що не заперечується апелянтом.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

Згідно статті 253 КАС України суд може з власної ініціативи або за заявою особи, що брала участь у справі, чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

Наведена норма передбачає можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути допущені в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки.

Відповідно до рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 16.09.2022, що описовій його частині зазначено: «Ухвалою суду від 05.09.2022 витребувано в Олицької селищної ради Волинської області належним чином засвідчені копії технічної документації (за наявності такої) на земельну ділянку за кадастровим номером 1882000:08:0001759, а також інформацію щодо підстав для формування цієї ділянки у Державному земельному кадастрі.».

Колегія суддів погоджується із посилання суду першої інстанції, що опискою, в розумінні статті 253 КАС України, визнається помилка, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, які мають вплив на зміст судового рішення та його виконання.

Відтак, з метою оперативного та дієвого усунення помилок технічного (неюридичного, непроцесуального) характеру в судовому рішенні застосовується інструмент виправлення описок (помилок правопису, які впливають на зміст чи порядок виконання судового рішення) і очевидних арифметичних помилок у судовому рішенні (переважно щодо здійснення розрахунків у контексті задоволення позовних вимог фінансового характеру).

При цьому, виправленню підлягають лише ті описки, що мають істотний характер. До таких належать: написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат і строків, зокрема, у резолютивній частині судового рішення, оскільки будь-яка описка має істотне значення і може ускладнити виконання рішення.

Описка трактується як явна неточність або незрозуміле формулювання. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не має права змінювати зміст судового рішення.

Суд вправі здійснити технічну заміну елементу судового рішення, який є очевидним і таким, що в подальшому може ускладнити виконання судового рішення.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2024 у справі № 560/83/23, від 06.03.2024 у справі № 460/13913/21, які в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України враховуються апеляційним судом під час вирішення наведеного спору.

З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що зазначення у судовому рішенні, зокрема у пункті «Процесуальні дії у справі» кадастрового номеру земельної ділянки « 0721882000:06:000:1759» замість правильного « 1882000:08:0001759», не впливає ні на зміст ні на порядок виконання судового рішення, а тому колегія суддів вважає, що судом першої інстанції дотримано норм процесуального законодавства та вірно встановлено обставини, які мають значення для прийняття ухвали щодо відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки у судовому рішенні від 16.09.2022 у справі № 460/22397/22, відповідно відсутні підстави для скасування ухвали суду першої інстанції, доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції та його рішення, яке є законним та обґрунтованим.

Посилання апелянта, що допущена описка є суттєвою та вплине на виконання судового рішення не підтверджується будь якими належними доказами, щодо впливу на правильне виконання судового рішення від 16.09.2022, яке набрало законної сили і підлягає виконанню.

Згідно із частиною 1 статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, у пункті 23 рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи ухвалу суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування ухвали суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 312, 315, 316, 321, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2024 року у справі №460/22397/22 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н.В. Ільчишин

Судді В.В. Гуляк

Р.Й. Коваль

Повний текст постанови складено 08.11.2024