Ухвала

від 11.11.2024 по справі 380/2801/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

11 листопада 2024 року

м. Київ

справа №380/2801/24

адміністративне провадження №К/990/41439/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Рибачука А.І.,

суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.,

перевіривши касаційну скаргу Приватного підприємства «Прикарпаттурист» на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2024 у справі № 380/2801/24 за позовом Приватного підприємства «Прикарпаттурист» до Івано-Франківської обласної державної адміністрації (Івано-Франківська обласна військова адміністрація), Міністерства культури та інформаційної політики України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Управління культури, національностей та релігій Івано-Франківської обласної державної адміністрації, за участю прокурора Львівської обласної прокуратури, про визнання протиправними та скасування рішення і наказу,-

УСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Прикарпаттурист» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Івано-Франківської обласної ради народних депутатів від 19.09.1989 № 144 «Про затвердження переліку пам`яток архітектури місцевого значення» в частині включення у додаток до вказаного рішення об`єкта нерухомості - кінотеатру «Трембіта», що розташований за адресою: вул. Дзержинського, 135, м. Івано-Франківськ (адреса після перейменування: вул. Гетьмана Мазепи, 135, м. Івано-Франківськ), охоронний № 461-іф (110257);

- визнати протиправним і скасувати наказ Міністерства культури та інформаційної політики України від 15.03.2024 № 202 «Про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України» в частині включення у додаток «Перелік об`єктів культурної спадщини, які заносяться до Державного реєстру нерухомих пам`яток України в Івано-Франківській області за категорією місцевого значення» кінотеатру «Трембіта» в м. Івано-Франківську по вул. Гетьмана Мазепи, 135.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09.07.2024 позовні вимоги задоволено частково:

- визнано протиправним та скасовано рішення виконавчого комітету Івано-Франківської обласної ради народних депутатів від 19.09.1989 № 144 «Про затвердження переліку пам`яток архітектури місцевого значення» у частині включення до пункту 49 Додатку «Перелік пам`яток архітектури місцевого значення» об`єкту нерухомості - кінотеатру «Трембіта», що розташований за адресою: вул. Дзержинського, 135, м. Івано-Франківськ (адреса після перейменування: вул. Гетьмана Мазепи, 135, м. Івано-Франківськ).

- в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2024 апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення; апеляційну скаргу прокурора задоволено; рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог.

29.10.2024 позивач звернувся до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» із касаційною скаргою на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2024 у справі № 380/2801/24 за вищевказаним позовом, з підстави, визначеної пунктом 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідно до положень пункту 8 статті 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху з огляду на таке.

Подана касаційна скарга не відповідає вимогам, встановленим статтею 330 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на наступне.

Згідно із частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі ж подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України заявник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо неналежного дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає порушення норм процесуального права чи неправильне застосування процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Скаржник, обґрунтовуючи право на подання касаційної скарги, посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Водночас, обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновку апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися. При цьому, зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування повинно було ставитись перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).

Отже, зазначена скаржником підстава касаційного оскарження за пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України без зазначення конкретної норми права, що була застосована неправильно судом апеляційної інстанції, а також без обґрунтування того у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися не може слугувати належним обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судового рішення в розумінні положень частини четвертої статті 328 КАС України.

В свою чергу, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) зазначення або зазначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд.

Отже, касаційна скарга за формою та змістом не відповідає положенням статті 330 КАС України, оскільки в ній не зазначено належне обґрунтування підстав касаційного оскарження, зокрема, в частині правильного та (або) додаткового зазначення підстав касаційного оскарження.

Окрім того, згідно з частиною четвертою статті 330 КАС України до касаційної скарги додаються докази надсилання копії касаційної скарги іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

До касаційної скарги не додано доказів направлення копії касаційної скарги прокурору.

За таких обставин касаційну скаргу слід залишити без руху та встановити скаржнику строк для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції уточненої касаційної скарги, в якій необхідно зазначити підстави оскарження судового рішення в цій справі (з урахуванням вимог частини четвертої статті 328 та пункту 4 частини другої статті 330 КАС України) та доказів направлення копії касаційної скарги прокурору.

Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу (залишення позовної заяви без руху).

Керуючись статтями 169, 328-332 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства «Прикарпаттурист» на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2024 у справі № 380/2801/24 залишити без руху.

Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

........................

........................

........................

А.І. Рибачук

Т.Г. Стрелець

Л.В. Тацій,

Судді Верховного Суду