Ухвала

від 12.11.2024 по справі 300/5366/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 листопада 2024 року

м. Київ

справа №300/5366/21

адміністративне провадження № К/990/40714/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Васильєвої І.А.,

суддів: Гімона М.М., Бившевої Л.І.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.12.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2024 у справі №300/5366/21 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сапсан ІФ» до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування наказу та податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.12.2021 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сапсан ІФ» до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування наказу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області «Про проведення фактичної перевірки» за № 1203-п від 30.06.2021, податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області за № 005182/0706 від 30.07.2021 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сапсан ІФ» штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 155000,00 грн. Справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2024 апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області задоволено частково; рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.12.2024 у справі №300/5366/21 скасовано; в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Сапсан ІФ» про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області №1203-п від 30.06.2021 закрито провадження у справі; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області №005182/0706 від 30.07.2021.

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.12.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2024 у справі №300/5366/21.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд приходить до висновку щодо відмови у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.

Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина 3 статті 2 КАС України).

Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

За правилами пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Відповідно до пункту 6 частини 6 статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує: для юридичних осіб - ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців - тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Пунктом 4 частини 4 статті 12 КАС України визначено перелік категорій справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження. Положення вказаної правової норми процесуального закону узгоджуються з приписами статті 257 КАС України.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині 4 цієї статті.

Суд першої інстанції, врахувавши вимоги статей 12, 257 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.

За таких обставин, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу подано на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.

Скаржником вказано, що справа має виняткове значення для відповідача, оскільки неможливість подання Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області касаційної скарги по даній справі призведе до подальших втрат з Державного бюджету України та позбавить податкові органи можливості захистити економічні інтереси держави в повному обсязі, призведе до формування негативної практики застосування норм законодавства та до зловживання платниками податків правами, встановленими чинним законодавством. Вказана справа може бути зразковою для вирішення інших аналогічних справ з тотожними відносинами, адже, на супроводженні Головного управління ДПС у Івано-Франківській області перебуває досить велика кількість аналогічних справ.

Оцінивши доводи скаржника, колегія суддів вважає, що вони носять загальний характер та не містять достатніх обґрунтувань, тому не можуть сприйматись судом, як виключний випадок, а ухвалені у цій справі судові рішення на поточний день не впливають на кінцеве формування судової практики та не змінюють її.

Відтак обґрунтовані посилання на існування обставин передбачених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України у касаційній скарзі відсутні та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 12, 257, 328, 333, 355, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.12.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2024 у справі №300/5366/21.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіІ.А. Васильєва М.М. Гімон Л.І. Бившева