Ухвала

від 13.11.2024 по справі 520/4658/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 листопада 2024 року

Київ

справа № 520/4658/22

адміністративне провадження № К/990/41478/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Васильєвої І.А.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.05.2024 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 10.10.2024 у справі № 520/4658/22 за позовом Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Агросвіт" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

30.10.2024 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Рівненській області (далі - скаржник, ГУ ДПС), направлена до суду через підсистему «Електронний суд» 30.10.2024.

Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, колегія суддів виходить з такого.

Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 19.09.2022, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 24.05.2023, у задоволенні адміністративного позову Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Агросвіт" відмовив.

Постановою від 12.10.2023 Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Агросвіт", рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2022 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2023 року скасував, а справу передав на новий розгляд до суду першої інстанції.

За наслідками нового розгляду справи Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 19.04.2024, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.10.2024, позов задовольнив, податкове повідомлення-рішення скасував.

Додатковим рішенням від 01.05.2024, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.10.2024, Харківський окружний адміністративний суд заяву Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Агросвіт" про ухвалення додаткового судового рішення задовольнив. Стягнув з Головного управління ДПС у Харківській області на користь Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Агросвіт" понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 50000 грн. 00 коп.

Не погодившись з додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.05.2024 та постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.10.2024, ГУ ДПС подало касаційну скаргу, у якій із посиланням на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) зазначає, що до заяви про розподіл судових витрат не надано детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, як це передбачено ч. 4 ст. 134 КАС України. Крім того, по розгляду подібних спорів вже існує судова практика, ознайомитися з якою можливо у Єдиному державному реєстрі судових рішень, що, беззаперечно, спрощує процес аналізу норм чинного законодавства, яке унормовує спірні правовідносини, та підготовку документів до суду. Отже, адвокату не потрібно було витрачати багато часу та зусиль для складання адміністративного позову та супроводження цієї справи у суді. При цьому, суд апеляційної інстанції, перейняв на себе повноваження адвоката та замість нього зробив детальний опис робіт, а саме: перерахував усі документи, які були подані до суду першої інстанції (3 документи) та кількість судових засідань (6 засідань, більшість з яких не проводились та були відкладені у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги). Також, суд апеляційної інстанції навіть перерахував кількість сторінок у поданих до суду першої інстанції поясненнях. ГУ ДПС доводить, що розмір заявлених до стягнення витрат на правову допомогу є вочевидь не обґрунтованим. Аналіз змісту складених та поданих до суду представником позивача процесуальних документів свідчить про те, що на їх підготовку не потребувалося витрачання значного часу.

Перевіряючи такі доводи, колегія суддів встановила, що апеляційний суд врахував зокрема такі висновки Верховного Суду:

1) постанова Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 816/2096/17: зі змісту норм частин четвертої - шостої статті 134 КАС України вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) постанова Верховного Суду від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19: частина четверта статті 134 КАС України запроваджена «для визначення розміру витрат», у той час як в межах цієї справи розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним;

3) постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21: розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19). Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару у такому випадку. Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права. Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат, зокрема, посилаючись на складність справи, ціну позову, обсяг матеріалів у справі, кількість підготовлених процесуальних документів, кількість засідань, тривалість розгляду справи судом тощо.

Перевіряючи на підставі поданого відповідачем клопотання про зменшення судових витрат, суди попередніх інстанцій перевіряли оцінку співмірності заявлених позивачем витрат відповідно до критеріїв, які встановлені КАС України. Врахувавши у сукупності усі обставини і надані на їх підтвердження докази, суди дійшли висновку про те, що розмір гонорару 50000 грн є співмірним та пропорційним із ціною позову 500000 грн, а саме становить 10% від неї. Заявлений представником позивача розмір витрат на правничу допомогу, понесених ПОСП «Агросвіт» під час розгляду справи в суді першої інстанції у сумі 50000,00 грн є реальним, співмірним з обсягом виконаної роботи, часом витраченим на її виконання, а також зі складністю справи та якістю складеного документу.

У касаційній скарзі ГУ ДПС здебільшого висловлює незгоду із наданою судами попередніх інстанцій правовою оцінкою наданих позивачем доказів під час перевірки відповідності заявленої суми критеріям співмірності. Наводячи в касаційній скарзі цитати з деяких постанов Верховного Суду, які до того ж не пов`язані з визначенням сторонами договору фіксованої суми гонорару адвоката, ГУ ДПС конкретно не зазначає, який саме висновок судів попередніх інстанцій таким суперечить. Не містить касаційна скарга і обґрунтування незастосовності висновків Верховного Суду, якими керувався суд апеляційної інстанції, або ж обґрунтування неправильності їх застосування.

Колегія суддів зазначає, що правова позиція Верховного Суду у питанні розподілу судових витрат на правничу допомогу, в тому числі у випадку, якщо сторони обумовили фіксований розмір гонорару адвоката, є сформованою і усталеною, а правильність її застосування, враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини, не викликає розумних сумнівів. Доводи про те, що суд апеляційної інстанції самостійно перейняв на себе повноваження адвоката та замість нього зробив детальний опис робіт суперечить змісту судового рішення, тим більш, що таку оцінку суд апеляційної інстанції зробив, враховуючи висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

Крім того, Верховний Суд неодноразово (зокрема у постанові від 28.04.2021 у справі № 640/3098/20) висловлював позицію про те, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення понесених витрат, але і у певному сенсі має спонукати суб`єкта владних повноважень утримуватися від подачі безпідставних заяв, скарг та своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.

Зазначаючи про те, що правова позиція Верховного Суду з питання застосування норм права по суті спірних правовідносин, є сформованою і усталеною, ГУ ДПС, тим не менш, протягом усього розгляду справи заперечувало правомірність вимог позивача, що мало наслідком неодноразовий розгляд цієї справи. Доводячи, що розмір гонорару в сумі 50000 грн (10 % від 500000 грн) є неспівмірним, ГУ ДПС не зазначає, який саме розмір витрат на правничу допомогу у цій справі є таким, що відповідав би згаданим у КАС України критеріям.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене у частині першій статті 328 цього Кодексу, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).

Отже, колегія суддів вважає, що доводи, наведені скаржником у касаційній скарзі не є достатніми для відкриття касаційного провадження у справі на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Висновки судів першої і апеляційної інстанцій відповідають висновкам Верховного Суду, постанови про відступлення від яких немає, і колегія суддів не вважає за необхідне відступити від таких у цій справі, у зв`язку з чим у відкритті касаційного провадження належить відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.05.2024 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 10.10.2024 у справі № 520/4658/22 за позовом Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Агросвіт" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Копію цієї ухвали суду надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон Л.І. Бившева І.А. Васильєва