Ухвала

від 12.11.2024 по справі 160/29550/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 160/29550/23

адміністративне провадження № К/990/41204/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шишова О.О.,

суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року у справі №160/29550/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгроінвест ДН» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

установив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Украгроінвест ДН» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення форми «с» Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 19 червня 2023 року № 0152590709, яким нараховану суму пені у розмірі 535 379,30 грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2024 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2024 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишено без руху з підстав порушення вимог, встановлених статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в частині сплати судового збору.

У строк визначений судом скаржник подав клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Обґрунтовуючи клопотання заявник зазначив, що Головне управління ДПС у Дніпропетровській області не має можливості провести платежі за платіжними дорученнями про сплату судового збору в строк, встановлений ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2024 року.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 03 травня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору; апеляційну скаргу повернуто скаржнику.

01 жовтня 2024 року Головне управління ДПС у Дніпропетровській області вдруге подало апеляційну скаргу, в якій також було заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року визнано неповажними підстави вказані Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження; апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з невідповідністю вимогам статей 295, 296 КАС України.

17 жовтня 2024 року на адресу суду надійшла заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про усунення недоліків, у якій скаржник просив відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги, а також поновити строк на апеляційне оскарження.

Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку та поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення заявник апеляційної скарги покликався на те, вперше апеляційна скарга подана у встановлені строки, проте, залишена без руху ухвалою апеляційного суду, на час постановлення зазначеної ухвали скаржник не мав можливості сплатити судовий збір через відсутність бюджетних асигнувань, у зв`язку із чим клопотав про відстрочення сплати судового збору, однак апеляційна скарга повернута ухвалою суду апеляційної інстанції; також скаржник зауважив, що при первинному зверненні з апеляційною скаргою, і повторно звертаючись до суду в діях відповідача вбачається сумлінне добросовісне ставлення до наявних у нього прав і обов`язків, встановлених законом або судом та вчинено усі можливі та залежні від нього процесуальні дії для вчасного подання апеляційної скарги.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2024 року; відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд виходив з того, що відповідач пропустив передбачений статтею 295 КАС України строк звернення до суду, а причини пропуску такого строку є неповажними.

Суд установив, що строк апеляційного оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2024 року закінчився 13 березня 2024 року, з моменту отримання повного тексту оскаржуваного рішення (14 лютого 2024 року) до дати повторного звернення до суду апеляційної інстанції (30 вересня 2024 року) минуло шість з половиною місяців, а з дати отримання копії ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 03 травня 2024 року про повернення апеляційної скарги (06 травня 2024 року) до дати повторного звернення до суду апеляційної інстанції минуло майже чотири місяці. Також суд зазначив, що вертаючись з клопотанням про поновлення строків Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області не надано доказів регулярного та послідовного вчинення активних дій з метою подання апеляційної скарги в межах строку встановленого КАС України.

Суд зауважив, що недоліки апеляційної скарги, визначені ухвалою апеляційного суду від 28 березня 2024 року, при повторному зверненні з апеляційною скаргою скаржник не усунув.

Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції вважав за необхідне відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Не погодившись з ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та направити справу для подальшого розгляду до суду апеляційної інстанції.

Перевіряючи доводи касаційної скарги, суд виходить з такого.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Колегія суддів Верховного Суду погоджується з вищенаведеним висновком апеляційного суду, враховуючи наступне.

Статтею 295 КАС України визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення, а пунктом першим частини п`ятої статті 296 цього Кодексу закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору.

За правилами частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт четвертий частини першої статті 299 КАС України).

Крім того, згідно з частиною другою статті 299 КАС України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.

Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

Тобто, особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Це стосується і заявників, які діють як суб`єкти владних повноважень й, до того ж є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, а тому кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі.

Відтак, органи влади (у тому числі й податкові), що діють як суб`єкти владних повноважень від імені Держави та є учасниками процесу, мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не повинні допускати затримки та невиправданого зволікання при виконанні своїх процесуальних обов`язків.

Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.

Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 КАС України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Установлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, то заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження з поважних причин.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про визнання зазначених відповідачем підстав для поновлення пропущеного строку на апеляційного оскарження неповажними.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах «Леваж Престасьон Сервіс проти Франції» («Levages Prestations Services v. France») від 23 жовтня 1996 року, заява № 21920/93; «Гомес де ла Торре проти Іспанії» («Brualla Gomes de la Torre v. Spain») від 19 грудня 1997 року, заява № 26737/95).

Ураховуючи те, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Верховний Суд

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року у справі №160/29550/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгроінвест ДН» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. О. Шишов

Судді І. В. Дашутін

М. М. Яковенко