Ухвала

від 13.11.2024 по справі 160/14067/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 листопада 2024 року

м. Київ

справа №160/14067/23

адміністративне провадження № К/990/20697/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Тацій Л.В.,

суддів: Стрелець Т.Г., Стеценка С.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу № 160/14067/23

за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Жовтоводської міської ради Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Жовтоводської міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.09.2024 (суддя Дєєва М. В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12.03.2024 (головуючий суддя Юрко І. В., судді Білак С. В., Ясенова Т. І.),

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2023 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) звернулася до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Жовтоводської міської ради Дніпропетровської області (далі - Управління, відповідач), у якому просила:

- визнати протиправним дії Управління щодо призупинення виплати їй допомоги на проживання як внутрішньо переміщеної особи та її неповнолітнім дітям: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- зобов`язати Управління поновити виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам відповідно до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 332 та її неповнолітнім дітям: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з моменту припинення таких виплат, а саме - з 01 квітня 2023 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначала, що відповідачем протиправно призупинено їй виплату допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам на підставі встановлення факту того, що з 2016 року по дату відповідного зупинення позивачка фактично не мешкала в населеному пункті території України, який був тимчасово окупований російською федерацією, та не знаходилась на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, оскільки, на момент повномасштабного вторгнення російської федерації ОСОБА_1 була зареєстрована та проживала разом з дітьми в м. Бердянську Запорізької області, тобто перебували на окупованій території.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.09.2024, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12.03.2024, позов задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що згідно з листами Управління від 26.04.2023 № 08-03/2442, від 28.04.2023 № 08-03/2468 та від 10.05.2023 № 08-03/2648 позивачці з 01.04.2023 призупинено здійснення спірних виплат на підставі встановлення останнім факту того, що до початку введення воєнного стану в Україні позивачка з дітьми фактично понад шість років проживали в АДРЕСА_1 , яка залишалася незмінною при подачі документів для взяття на облік як внутрішньо переміщених осіб.

Суди дійшли висновку про не підтвердження під час судового розгляду вищезазначеного факту з огляду на такі обставини:

1) щодо посилання на те, що позивачка з грудня 2016 року перебуває на обліку в Управлінні як постійний одержувач державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, допомоги на дітей померлого годувальника, суди зазначили, що вказане жодним чином не спростовує проживання ОСОБА_1 разом з дітьми станом на момент повномасштабного вторгнення (24.02.2022) у м. Бердянськ Запорізької області;

2) стосовно зазначення про те, що з 21.11.2017 ОСОБА_1 призначалась компенсація фізичним особам, які надають соціальні послуги, з догляду за мешканкою ОСОБА_5 , призначення якої проводилось на підставі актів обстеження фактичного місця проживання сім`ї та надання послуг за адресою: АДРЕСА_1 , суди встановили, що згідно довідки відповідача від 06.07.2023 позивачка отримувала таку компенсацію останній раз у листопаді 2021 року;

3) щодо тверджень про навчання дітей позивачки в Жовтоводської загальноосвітньої школи № 10, суди зазначил, що позивачкою до позову долучено копії довідок від 13.04.2023 Комунального закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 10 Жовтоводської міської ради, згідно яких діти ОСОБА_1 навчалися у вказаному навчальному закладі за дистанційною формою навчання з 23.12.2021 по 10.03.2022у зв`язку з виїздом до м. Бердянська та продовжили дистанційне навчання з 11.03.2022 в м. Жовті Води;

4) відхилили суди й посилання відповідача на те, що позивачка в період з 20.01.2022 по 31.05.2022 перебувала на обліку як безробітна в Жовтоводському управлінні Кам`янської філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості, при цьому порушень по відвідуванням за вказаний період не зафіксовано.

З посиланням на норму пункту 2 частини другої статті 44 Закону України "Про зайнятість населення" суди зазначили, що з огляду на дію у період з 20.01.2022 по 31.05.2022 карантину, позивачка мала можливість підтверджувати свій намір перебувати у статусі зареєстрованого безробітного будь-якими засобами комунікації (телефонний зв`язок, електронні засоби тощо);

5) довідка від 11.03.2022 № 95, видана КНП "Центр первиної медико-санітарної допомоги" Жовтоводської міської ради, про тимчасову непрацездатність ОСОБА_1 в період з 09.02.2022 по 10.03.2022 у зв`язку з хворобою доньки, за висновком судів, також не може спростувати факт проживання позивачки та її дітей станом на момент повномасштабного вторгнення у м. Бердянськ Запорізької області.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У травні 2024 року Управління звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12.03.2024, якій просить скасувати вказані судові рішення, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач вказує на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права внаслідок неврахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 22.05.2018 у справі № 234/3735/15-а та від 25.03.2020 у справі № 808/2824/16.

Крім того відповідач доводить, що суди попередніх інстанцій не в повному обсязі дослідили зібрані у справі докази.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Верховний Суд ухвалою від 03.07.2024 відкрив касаційне провадження у справі на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Ухвалою від 21.10.2024 Верховний Суд відмовив у задоволенні клопотання Управління про зупинення виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.09.2024 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 12.03.2024.

Позивачка не реалізувала право подати відзив на касаційну скаргу.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами попередніх інстанцій установлено, що місце проживання позивачки - ОСОБА_1 зареєстровано 11.01.2000 за адресою: АДРЕСА_2 .

25.04.2022 позивачці та її дітям ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Управлінням видані довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, в яких зазначене зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , та фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_1 .

Згідно довідки відповідача від 06.07.2023 з березня 2022 року по березень 2023 року позивачу як внутрішньо переміщеній особі та законному представнику її дітей, також внутрішньо переміщеним особам, Управлінням здійснювалася виплата допомоги на проживання.

Згідно змісту листів Управління № 08-03/2442 від 26.04.2023, № 08-03/2468 від 28.04.2023 року та № 08-03/2648 від 10.05.2023 з 01.04.2023 відповідачем було призупинено вищезазначену виплату на підставі встановлення останнім факту того, що до початку введення воєнного стану в Україні позивачка з дітьми фактично понад шість років проживали в АДРЕСА_1 , яка залишалася незмінною при подачі документів для взяття на облік як внутрішньо переміщених осіб.

Вважаючи протиправними дії Управління щодо призупинення виплати допомоги на проживання внутрішньої переміщеним особам та з метою відновлення вказаних виплат, позивачка звернулася до суду з цим позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС, колегія суддів виходить із такого.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Такі виключні випадки визначені у частині четвертій статті 328 КАС, згідно з якою підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема у випадку - якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Отже, законодавець чітко визначив які судові рішення, з яких підстав і у яких випадках можуть бути оскаржені до суду касаційної інстанції.

Відповідно до положень цих норм касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових:

- суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду;

- спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

У постанові від 19.05.2020 (справа № 910/719/19) Велика Палата Верховного Суду вказала, що під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Встановлюючи обов`язковим при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин врахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду, частина п`ята статті 242 КАС презюмує застосування норм права у подібних правовідносинах.

Проте аналіз зазначених Управлінням постанови Верховного Суду, на які зроблено посилання у касаційній скарзі як на приклад іншого правозастосування, та оскаржуваних судових рішень не дає підстав для висновку про те, що ці рішення прийняті у справах, правовідносини у яких є подібними.

Так, у постанові Верховного Суду від 25.03.2020 у справі № 808/2804/16, на яку посилається відповідач в обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС, досліджувалося питання правомірності відмови Управління соціального захисту населення щодо невзяття позивачки та її малолітньої дитини на облік, як внутрішньо переміщених осіб, з тієї підстави, що позивачкою було порушено встановлений законодавством порядок подачі заяви про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб, а саме: особа звернулася до Управління соціального захисту населення із заявою засобами поштового зв`язку, а не подана особисто, як того вимагає законодавець.

За вказаних обставин Верховний Суд у згаданій постанові сформулював висновок: для отримання довідки особі слід подати заяву встановленої форми, а також документ, що посвідчує особу заявника, його громадянство (чи інший документ, який підтверджує особливий статус). Для цього необхідно звернутися до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання. Так, повнолітні особи із заявою звертаються особисто, а від імені неповнолітніх, малолітніх дітей, недієздатних осіб або осіб, дієздатність яких обмежена, звертається законний представник. Форму заяви затверджує Мінсоцполітики. Довідка є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік. При цьому, законодавець вимагає особистої участі особи при оформленні їй особливого статусу.

У постанові Верховного Суду від 22.05.2018 у справі № 234/3735/15-а, на яку також посилається Управління в касаційній скарзі, спірним було питання припинення виплати позивачці щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання.

Переглядаючи в касаційному порядку вказану справу, Верховний Суд зазначив, що пунктом 12 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 505, визначено вичерпний перелік підстав для припинення виплати щомісячної адресної грошової допомоги, а саме: подання уповноваженим представником сім`ї заяви про припинення виплати грошової допомоги; надання інформації державної служби зайнятості про те, що працездатні члени сім`ї протягом двох місяців не працевлаштувалися за сприянням державної служби зайнятості або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованій території України чи в районах проведення антитерористичної операції, але фактично не працюють; зняття з обліку особи, яка переміщується; виявлення уповноваженим органом факту подання недостовірної інформації або неповідомлення про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги.

При цьому судами попередніх інстанцій було встановлено, що підставою для припинення виплати щомісячної адресної допомоги позивачці, згідно розпорядження Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради Донецької області № 624409, слугував наказ керівника антитерористичного центру Служби безпеки України від 07.10.2014 № 33/6/а «Про визнання районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення».

Указана обставина і стала підставою для задоволення Верховним Судом позову, оскільки жодна з перелічених пунктом 12 Порядку № 505 підстав щодо позивачки не мала місце.

Натомість, у справі, яка переглядається, спірні правовідносини виникли у зв`язку із тим, що ОСОБА_1 призупинили виплату допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам на підставі встановлення факту, який суди першої та апеляційної інстанцій визнали непідтвердженим.

Доводи Управління в касаційній скарзі не стосуються оспорювання правозастосування судів попередніх інстанцій, а зводяться фактично до незгоди з оцінкою доказів у справі.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 339 КАС суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

З огляду на викладене, керуючись статтями 345, 339 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Жовтоводської міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.09.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12.03.2024 у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Жовтоводської міської ради Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, яке було відкрито з підстави, встановленої пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Л.В. Тацій

Т.Г. Стрелець

С.Г. Стеценко ,

Судді Верховного Суду