Постанова

від 13.11.2024 по справі 380/935/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2024 року

м. Київ

справа №380/935/23

касаційне провадження № К/990/27692/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області

на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2023 року (головуючий суддя - Костецький Н.В.)

та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2024 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Запотічний І.І.; судді - Глушко І.В., Довга О.І.)

у справі № 380/935/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Раджіон»

до Головного управління ДПС у Львівській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Раджіон» (далі - ТОВ «Раджіон»; позивач; платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - ГУ ДПС у Львівській області; відповідач; контролюючий орган), в якому просило: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 09 грудня 2022 року № 13984/13-01-07-01, від 09 грудня 2022 року № 13985/13-01-07-01, від 09 грудня 2022 року № 13986/13-01-07-01, від 09 грудня 2022 року № 13987/13-01-07-01; зобов`язати ГУ ДПС у Львівській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленої ТОВ «Раджіон» за січень 2022 року.

Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 29 листопада 2023 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2024 року, позов задовольнив повністю.

ГУ ДПС у Львівській області звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2023 року, постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2024 року та відмовити в задоволенні позову в повному обсязі або направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Мотивуючи касаційну скаргу, відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. При цьому зазначає, що ТОВ «Раджіон» оформляло взаємовідносини з ризиковими контрагентами, відображення яких у бухгалтерському та податковому обліку вплинуло на визначення від`ємного значення сум податку на додану вартість, які беруть участь у бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість у декларації за січень 2022 року.

Верховний Суд ухвалою від 18 вересня 2024 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Львівській області.

Відзиву на касаційну скаргу від позивача не надійшло, що в силу частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішень судових інстанцій.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій з`ясовано, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Раджіон» з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, результати якої оформлено актом від 18 листопада 2022 року № 15248/13-01-07-01/43385837.

Перевіркою встановлено порушення платником вимог пунктів 44.1, 44.6 статті 44, пункту 85.2 статті 85, пунктів 198.1, 198.3 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) у зв`язку з: ненаданням бухгалтерських документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки; неправомірним формуванням податкового кредиту з податку на додану вартість при придбанні сільськогосподарської продукції та послуг у Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Астерія Агро», Товариства з обмеженою відповідальністю «Олідарк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Східний Прайд», Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «М.В. Карго», Приватного сільськогосподарського підприємства «Дружба», Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Трак Транс» з огляду на удаваний (фіктивний) характер проведених господарських операцій, що мотивовано недостатністю в контрагентів платника трудових і виробничих ресурсів, непідтвердженням придбання товарно-матеріальних цінностей по ланцюгам постачання, недоліками представленої для здійснення контрольного заходу первинної документації або ненаданням повного пакета первинних документів; невідображенням (неврахуванням) в рядку 16.3 «Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду: зменшення/збільшення залишок від`ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу» (колонка Б) декларації за січень 2022 року неузгодженої суми податку на додану вартість за результатами перевірки контролюючого органу в розмірі 7739030,00 грн.

На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем 09 грудня 2022 року прийнято податкові повідомлення-рішення: № 13984/13-01-07-01, згідно з яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 10040554,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 5020277,00 грн; № 13986/13-01-07-01, згідно з яким відмовлено в отриманні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2022 року в розмірі 7739030,00 грн; № 13985/13-01-07-01, згідно з яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 211114,06 грн; № 13987/13-01-07-01, згідно з яким застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 1020,00 грн.

Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом названих актів індивідуальної дії, Верховний Суд виходить із такого.

За правилами пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 996-XIV) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Аналіз наведених норм свідчить на користь висновку про те, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, і спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

Застосовуючи зазначені правила оподаткування при оцінці оспорюваних господарських операцій, суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що вони є реальними та підтверджуються долученими платником до матеріалів справи належним чином оформленими копіями документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій, а також господарський характер понесених за ними витрат.

Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, а також не зазначено про здійснення ТОВ «Раджіон» розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

Твердження відповідача про відсутність у постачальників платника достатньої кількості основних засобів та трудових ресурсів для виконання оспорюваних поставок, а також непідтвердження придбання товарно-матеріальних цінностей по ланцюгам постачання цілком об`єктивно відхилено судами, оскільки вони не підтверджені належними та допустимими доказами, ґрунтуються виключно на припущеннях, які, в свою чергу, базуються на узагальненій податковій інформації без проведення контрольних заходів щодо відповідних осіб та дослідження первинних документів.

Таким чином, висновок судових інстанцій про необ`єктивність доводів контролюючого органу щодо неправомірності формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за оспорюваними господарськими операціями ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

Щодо неузгодженого податкового зобов`язання, яке, на думку відповідача, не дало право віднести платнику 7739030,00 грн податку на додану вартість до бюджетного відшкодування, то судові інстанції з`ясували, що податкове повідомлення-рішення не відображалося в електронному кабінеті ТОВ «Раджіон», тому позивач у розглядуваній ситуації вчинив правомірно.

В свою чергу, задовольняючи вимогу про зобов`язання ГУ ДПС у Львівській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленої ТОВ «Раджіон» за січень 2022 року, суди виходили з того, що це гарантуватиме дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечить виконання судового рішення та унеможливить необхідність наступних звернень до суду.

Із наведеними доводами Суд погодитися не може з огляду на те, що положення пункту 200.15 статті 200 ПК України зобов`язують контролюючий орган внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника лише на наступний робочий день після отримання, зокрема, рішення суду, яке набрало законної сили.

Зобов`язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податку.

Держава в особі відповідних державних органів, виконуючи певний комплекс дій, зобов`язана повернути платнику суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість протягом законодавчо встановленого строку після дня набуття відповідною сумою статусу узгодженої, в даному випадку після вчинення контролюючим органом дій із внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника на наступний робочий день після отримання рішення суду апеляційної інстанції, яке набрало законної сили.

Наведене правозастосування відповідає позиції, викладеній Верховним Судом у постановах від 25 лютого 2020 року у справі № 320/6625/18, від 12 липня 2023 року у справі № 380/26122/21, від 25 жовтня 2024 року у справі № 380/14285/22.

Отже, на час вирішення попередніми судовими інстанціями цієї позовної вимоги у відповідача ще не виник обов`язок внести до Реєстру заяв про повернення бюджетного відшкодування податку на додану вартість необхідні дані за заявою ТОВ «Раджіон» про повернення суми бюджетного відшкодування як такої, що є узгодженою.

А відтак, доводи судів про наявність правових підстав для зобов`язання ГУ ДПС у Львівській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленої ТОВ «Раджіон» за січень 2022 року, є помилковими.

Згідно з частинами першою, третьою статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права; неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Отже, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували (тлумачили) норму матеріального права, а саме пункт 200.15 статті 200 ПК України щодо розглядуваних правовідносин, постановлені у справі судові рішення в частині задоволення позовної вимоги про зобов`язання ГУ ДПС у Львівській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленої ТОВ «Раджіон» за січень 2022 року, підлягають скасуванню з прийняттям у цій частині нового рішення - про відмову в задоволенні позову, а в іншій частині рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2024 року слід залишити без змін.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області задовольнити частково.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2024 року скасувати в частині задоволення позовної вимоги про зобов`язання Головного управління ДПС у Львівській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленої Товариством з обмеженою відповідальністю «Раджіон» за січень 2022 року.

У задоволенні позовної вимоги про зобов`язання Головного управління ДПС у Львівській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленої Товариством з обмеженою відповідальністю «Раджіон» за січень 2022 року, відмовити.

В іншій частині рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова