Рішення

від 08.11.2024 по справі 578/700/24

КРАСНОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Рішення

Іменем України

08 листопада 2024 року

смт Краснопілля

справа № 578/700/24

провадження № 2/578/245/24

Краснопільський районний суд Сумської області в складі: головуючого судді Косар А. І. секретар судового засідання Литвин А. В.

з повідомленням сторін та їх представників

розглянув у підготовчому судовому засіданні в залі суду в селищі Краснопілля Сумського району Сумської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу Єдиний унікальний номер 578/700/24

найменування (ім`я) сторін:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: КРАСНОПІЛЬСЬКА СЕЛИЩНА РАДА СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

предмет позову: спір про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини

та установив:

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Краснопільського районного суду Сумської області з позовом до КРАСНОПІЛЬСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, в якому просила визначити їй додатковий строк тривалістю три місяці для подання заяви про прийняття спадщини, що залишилась після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Харків Харківської області. Позов позивач мотивує тим, що вона є донькою померлої та спадкоємцем за законом першої черги. На час відкриття спадщини спадкодавець була зареєстрована у с. Високе Краснопільського району Сумської області, але з 2021 року проживала у м. Харків за місцем проживання позивача. ОСОБА_1 доглядала матір, здійснила її поховання, розпорядилася речами і уважала себе такою, що прийняла спадщину. До складу спадщини входить земельна ділянка, розташована на території КРАСНОПІЛЬСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ, але про наявність цього спадкового майна вона дізналася на прикінці 2023 року від представника фермерського господарства «ПРИКОРДОННЕ», яке орендує земельну ділянку.

У червні 2024 року позивач звернулася до приватного нотаріуса Сумського районного нотаріального округу Сумської області Бірченка Ю. В. з метою реєстрації заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , але листом їй відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з пропуском строку у шість місяців для прийняття спадщини. Від прийняття спадщини вона не відмовлялася. Просить суд прийняти до уваги об`єктивність та поважність пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який сплив. Проживає самотньо у м. Харків. Близьких родичів та чоловіка вона не має. Вона є пенсіонеркою, після повномасштабного вторгнення військ рф на територію України, важко переживає стресові ситуації, і за станом здоров`я позбавлена можливості вільно пересуватись. Зазначає, що добросовісно помилялась про процедуру та строки прийняття спадщини. Спадщина у встановленому законом порядку залишається не прийнятою. Відповідачем є територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування, на території якої відкрилась спадщина. Інших спадкоємців, які б прийняли спадщину в установленому законом порядку ні за законом, ні за заповітом, не має. Інформації про заведені спадкові справи у органу нотаріату не має.

Рух справи в суді першої інстанції

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.07.2024 головуючим суддею визначено Алевтину Іванівну Косар.

26 липня 2024 року Ухвалою Краснопільський районний суд Сумської області позовну заяву б/н від 10.07.2024 (№ 2369/24 вх від 17.07.2024) ОСОБА_3 , подану через представника за довіреністю ОСОБА_4 до відповідача КРАСНОПІЛЬСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ СУМСЬКОГО РАЙОНУ СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини було залишено без руху, надано позивачу час для усунення недоліків позовної заяви, шляхом подання до суду: позовної заяви в письмовій формі за підписом позивача або його представника з числа професійних адвокатів.

16.08.2024 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви разом з уточненою позовною заявою. Вказані документи суддя отримала 30.08.2024 після виходу з відпустки.

03 вересня 2024 року Ухвалою Краснопільський районний суд Сумської області уточнену позовну заяву було залишено без руху, надавши позивачу час для усунення недоліків позовної заяви, шляхом подання до суду: позовної заяви в письмовій формі за підписом позивача з зазначенням дати підписання.

07.10.2024 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви разом з уточненою позовною заявою.

09 жовтня 2024 року Краснопільський районний суд Сумської області ухвалою прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, справу призначив до розгляду в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначив на 10 год. 00 хв. 05 листопада 2024 року.

05.11.2024 відповідно до 268 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення 08.11.2024 (частина п`ята статті 268 ЦПК).

Аргументи учасників справи

Позивач у підготовче засідання не прибула, надіслала заяву ( вх. № 3555/24 від 31.10.2024) про розгляд справи у її відсутність.. Позов підтримує і просить задовольнити.

Відповідач явку свого представника у підготовче засідання не забезпечив. Секретар селищної ради Юхта І. надіслала заяву ( вх. №3427/24 від 28.10.2024) про розгляд справи у відсутність сторони відповідача. Обставини справи сторона відповідача визнає і не заперечує проти задоволення позову.

/ас 45, 50/

Відповідно до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України /далі - ЦПК/, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Обставини справи, встановлені судом

Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 Про утворення та ліквідацію районів, що набрала чинності 19.07.2020, змінений адміністративно-територіальний устрій нашої Держави. Зокрема, відповідно до підпункту 18 пункту 3 та абзацу 4 підпункту 18 пункту 1 цієї Постанови ліквідований Краснопільський район Сумської області та утворений Сумський район Сумської області (з адміністративним центром у місті Суми) у складі територій Бездрицької сільської, Верхньосироватської сільської, Білопільської міської, Ворожбянської міської, Краснопільської селищної, Лебединської міської, Миколаївської селищної, Миколаївської сільської, Миропільської сільської, Нижньосироватської сільської, Річківської сільської, Садівської сільської, Степанівської селищної, Сумської міської, Хотінської селищної, Юнаківської сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , місце смерті: Україна, Харківська область, м. Харків, що підтверджено копією СВІДОЦТВА ПРО СМЕРТЬ Серія НОМЕР_1 /ас 5/.

Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої увійшла, як зазначає позивач, земельна ділянка кадастровий номер:5922381200:03:005:0323 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4.1709 га /ас 4/.

Станом на 25 серпня 2022 року ОСОБА_2 була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 . Разом із нею на день смерті зареєстровані відсутні, що підтверджено інформацією Відділу «Центр надання адміністративних послуг вих. № 01245-248/1329 від 03.07.2024 /ас 7'/.

Позивач ОСОБА_1 є громадянкою України, донькою спадкодавця, що підтверджено копією СВІДОЦТВА ПРО НАРОДЖЕННЯ НОМЕР_2 /ас 6/.

У червні 2024 року позивач звернулася до приватного нотаріуса Сумського районного нотаріального округу Сумської області Бірченка Ю. В. з метою реєстрації заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , але листом (вих. № 121/01-16 від 18.06.2024) їй відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з пропуском строку у шість місяців для прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 . Інформація про Спадкові справи на майно померлої ОСОБА_2 відсутня /ас 10/.

Мотивувальна частина

Національне законодавство

Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 1216 ЦК спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені у статті 1219 ЦК (статті 1218, 1231 ЦК).

Відповідно до частини другої статті 1220 ЦК часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою.

Статтями 1261-1265 ЦК передбачено п`ть черг спадкування за законом, які у визначеному законодавством порядку закликаються до спадкування почергово.

Зокрема, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (стаття 1261 ЦК).

Частиною першою статті 1268 ЦК передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

У частині першій статті 1269 ЦК зазначено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто (частина друга статті 1269 ЦК).

Заяви про прийняття спадщини або відмову від її прийняття подаються спадкоємцем особисто нотаріусу за місцем відкриття спадщини у письмовій формі; не допускається приймати заяви про прийняття спадщини, про відмову від неї або заяви про їх відкликання, складені від імені спадкоємців їх представниками, що діють на підставі довіреностей (пункти 3.3, 3.6 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5).

Статтею 1270 ЦК передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Мотиви суду

Позивач є спадкоємцем першої черги за законом.

Доказів про існування інших спадкоємців за заповітом, за законом, чи таких, що мають право на обов`язкову частку, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2 , судом не встановлено.

Позивач пропустила строк для прийняття спадщини і їй відмовлено у вчиненні нотаріальної дії.

Таким чином, позивач мала намір прийняти спадщину, і від неї як спадкоємець не відмовилася.

На час розгляду справи у суді спір про спадкове майно відсутній і спадщина не визнана відумерлою.

Факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування.

Спадщина після померлої ОСОБА_2 відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Водночас, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався, та діє на час розгляду справи.

Відповідно до статті 64 Конституції України, статей 12-1 і 20 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», статей 7 і 34 Закону України «Про нотаріат», Указу Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», 28 лютого 2022 року Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова №164 «Про деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану»(далі - Постанова 164). Так, п. 3 Постанови 164 передбачено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 (чотири) місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.

29 червня 2022 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 року № 719 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату та державної реєстрації в умовах воєнного стану» (далі - Постанова 719), яку опубліковано 28 червня 2022 року (Урядовий кур`єр, 28.06.2022, № 140, с.8). Постановою 719 внесено зміни, зокрема, до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану»

Разом з тим, 25.01.2023 Верховний Суд у справі № 676/47/21 зробив такий висновок.

Так, основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (далі - закон). Якщо суб`єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради України проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж цей Кодекс, він зобов`язаний одночасно подати проект закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Поданий законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін до Цивільного кодексу України (частина друга статті 4 ЦК).

Виходячи з виміру ієрархії актів цивільного законодавства по вертикалі, в статті 4 ЦК встановлено повний перелік нормативно-правових актів, якими можуть регулюватися цивільні відносини. Крім Конституції України, ЦК та інших законів України, цивільні відносини можуть регулюватися, за загальним правилом, лише такими підзаконними актами, як: акти Президента України, видані у випадках, установлених виключно Конституцією України; постанови Кабінету Міністрів України, що не суперечать положенням ЦК та інших законів України. Якщо постанова Кабінету Міністрів України суперечить положенням ЦК, або іншому закону, мають застосовуватися відповідні положення ЦК або іншого закону. Інші органи державної влади України та органи влади Автономної Республіки Крим можуть видавати нормативні акти, що регулюють цивільні відносини, лише у випадках і в межах, установлених Конституцією України та законом. Таким чином можливість видання актів цивільного законодавства на підзаконному рівні для зазначених органів суттєвим чином обмежена.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття (стаття 1270 ЦК).

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви які про прийняття спадщини (стаття 1272 ЦК).

Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (частина перша статті 1273 ЦК).

Установити, що на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини (пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Тлумачення вказаних норм, з урахуванням виміру ієрархії актів цивільного законодавства по вертикалі, свідчить, що: правила щодо строку на прийняття спадщини (початок перебігу, наслідки спливу) регулюються Цивільним кодексом України, який прийнятий Верховною Радою України і є основним актом цивільного законодавства України; строк на прийняття спадщини по своїй сутності є присічним (стст. 1270, 1272 ЦК), оскільки його сплив призводить до того, що спадкоємець вважається таким, який не прийняв спадщину. Тобто сплив строку «присікає» право на прийняття спадщини. Проте в законі, вочевидь з урахуванням сутності права на прийняття спадщини як майнового, передбачена можливість: за згодою самих спадкоємців, що прийняли спадщину, подати заяву про прийняття спадщини (частина друга статті 1272 ЦК); для спадкоємця звернутися з позовною вимогою та за наявності поважної причини суд визначає додатковий строк на прийняття спадщини (частина ьретя статті 1272 ЦК).

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Отже, виходячи із зазначених правових висновків щодо застосування норм права, які відповідно до вимог частини четвертої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є обов`язковими для застосування, позивач, звернувшись у червні 2024 до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , пропустила шестимісячний строк, встановлений чинним законодавством, для прийняття спадщини після смерті матері і має право на звернення до суду з позовною вимогою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини (частини третя статті 1272 ЦК).

Більш того, станом на 25 лютого 2023 року (кінцевий строк для прийняття спадщини після померлої ОСОБА_2 ), набрав чинності підпункт 2 пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 09 травня 2023 року № 469 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату, державної реєстрації та функціонування державних електронних інформаційних ресурсів в умовах воєнного стану», яким виключено пункт 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», якою було встановлено, що протягом строку для прийняття спадщини або відмови від його ухвалення зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 місяці та свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення терміну для прийняття спадщини.

В обґрунтування причин поважності пропуску строку для прийняття спадщини позивач посилалася серед іншого на збройну агресію та введення воєнного стану у відповідності до Указу Президента № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та воєнними діями, що відбуваються на території України, на обставини, за яких вона добросовісно помилялась про процедуру та строки прийняття спадщини. Разом з тим, Постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 року №719 до п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» були внесені зміни, відповідно до яких перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці.

Відповідно до чч. 1, 3 статті 1272 ЦК, якщо спадкоємець протягом строку, встановленогостаттею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Суд приймає до уваги, що ОСОБА_1 пропустила строк для прийняття спадщини з наступних причин: у зв`язку із введенням на території України воєнного стану та веденням бойових дій у країні; у зв`язку із суперечливими положеннями закону щодо перебігу строку для прийняття спадщини, які протягом відведеного для прийняття спадщини періоду часу декілька разів кардинально змінювалися таким чином, що були непередбачуваними для спадкоємиці та в кінцевому етапі мали своїм наслідком пропущення строку для подачі нею заяви про прийняття спадщини.

При цьому, Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував на необхідності держав дотримуватися принципу «якості законів» при їх прийнятті або зміні. Зокрема, у своєму рішенні у справі «Сєрков проти України» ЄСПЛ зазначив, що якість законодавства передбачає доступне для зацікавлених осіб, чітке і передбачуване у застосуванні законодавство; відсутність необхідної передбачуваності та чіткості національного законодавства з важливого питання, що призводить до його суперечливого тлумачення, в тому числі судом, має наслідком порушення вимог положень Конвенції щодо «якості закону». Крім того, у справі «Новік проти України» ЄСПЛ зробив висновок, що надзвичайно важливою умовою є забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Вимога «якості закону» у розумінні пункту 1 статті 5 Конвенції означає, що закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні для убезпечення від будь-якого ризику свавілля.

Європейський суд з прав людини в пунктах 33, 34 рішення від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною першою статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основновоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до остаточного рішення суду.

Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27.06.2000 при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Судом також враховується рішення ЄСПЛ у справі «Маркс проти Бельгії» від 13.06.1979, стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які по своїй суті є гарантом права власності, оскільки визнають право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.

Верховний Суд в постанові від 18.01.2023 у справі №580/1300/22 сформулював правовий висновок стосовно застосування принципу «легітимних очікувань», що, головним чином, походить від англійського терміну «legitimate expectations» як розумні, небезпідставні або обґрунтовані очікування. Зокрема, Суд зазначив, що принцип легітимних очікувань широко застосовується у судовій практиці та ґрунтується на низці конституційних положень, які гарантують захист права власності (стаття 41 Конституції України) та передбачуваність (прогнозованість) законодавства, яким визначаються обмежувальні заходи (статті 22, 57,58, 94 та 152 Конституції України); реалізація принципу легітимних очікувань полягає у досягненні бажаного результату шляхом вчинення правомірних дій з огляду на заздалегідь передбачені ймовірні наслідки; втілення легітимних очікувань унеможливлюється, зокрема, у випадку, коли особа не може досягнути прогнозованого результату внаслідок зміни правової основи у такі строки, що не є розумними та обґрунтованими; правовим підґрунтям (основою) для виникнення в особи легітимного очікування можуть бути: норма права (законодавство), судова практика, акт індивідуальної дії, конкретне судове рішення, що набуло законної сили, або умови договору; відсутність у законі безпосередніх приписів щодо певного права, яке, однак, слідує із загальних конституційних принципів або природного права, або відсутність закону, що визначає механізм реалізації такого права, самостійно не може свідчити про відсутність правового підґрунтя для виникнення в особи легітимного очікування щодо реалізації такого права.

Згідно зі частиною 3 статті 200 ЦПК, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно зі частиною 4 статті 206 ЦПК, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

З урахуванням викладеного, виходячи з аналізу встановлених судом обставин справи та норм права, що регулюють спірні правовідносини, зважаючи на визнання відповідачем позову, яке приймається Судом, оскільки не суперечить вимогам закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, Суд доходить висновку, що визначений частиною першою статті 1270 ЦК строк для прийняття спадщини, пропущений позивачем із поважних причин. ОСОБА_1 наведено причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для неї щодо подачі заяви про прийняття спадщини, а тому наявні підстави для встановлення їй додаткового строку для прийняття спадщини після смерті матері і слід визначити строк у межах передбаченого законом загального терміну і таким достатнім строком є три місяці, перебіг яких рахується після набрання рішенням законної сили.

Крім того, суд звертає увагу на те, що визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не вирішує питання про визнання за нею права на спадщину. Спадкоємець після визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається такою, що прийняла спадщину.

Керуючись стст. 200, 206, 258, 263, 268, 272, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

Ухвалив:

Задовольнити позов ОСОБА_1 до КРАСНОПІЛЬСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Визначити ОСОБА_1 , дата і місце народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 , село Рясне Краснопільського району Сумської області; громадянство: України; РНОКПП: НОМЕР_3 , додатковий строк для подання нею заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Харків Харківської області, тривалістю три місяці з дня набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина п`ята статті 268 ЦПК).

Інформація про сторони та інших учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , Паспорт НОМЕР_4 від 03.12.2001; РНОКПП: НОМЕР_3 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: КРАСНОПІЛЬСЬКА СЕЛИЩНА РАДА СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ код ЄДРПОУ 04390104; e-mail: kras.gromada@ukr.net; місцезнаходження юридичної особи: вулиця Мезенівська, 2, селище Краснопілля, Сумський район, Сумська область, 42400, Україна. Представник в особі секретаря селищної ради Юхти Ірини.

Повне рішення суду складено 08.11.2024.

Суддя А. І. Косар