Рішення

від 31.10.2024 по справі 173/1210/23

ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №173/1210/23

Провадження №2/173/66/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2024 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

В складі: головуючого судді Петрюк Т.М.

При секретареві Рудовій Л.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами загального позовного провадження, в місті Верхньодніпровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача, ОСОБА_2 до Верхівцевської міської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: державний нотаріус Верхньодніпровської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Заря Віта Вікторівна, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини -

ВСТАНОВИВ:

03.05.2023 року до суду звернулася позивач, ОСОБА_1 , представник позивача, ОСОБА_1 , з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини до відповідача, Верхівцевської міської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: державний нотаріус Верхньодніпровської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області.

08.05.2023 року ухвалою судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області відкрите провадження у справі та справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження в підготовчому судовому засіданні на 28.07.2023 року.

28.07.2023 року справа не розглядалась в зв`язку з хворобою судді. Справа призначена до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 29.09.2023 року.

29.09.2023 року справа не розглядалась в зв`язку з хворобою судді. Справа призначена до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 01.12.2023 року.

01.12.2023 року проведене підготовче судове засідання. Справа призначена до розгляду в судовому засіданні на 16.02.2024 року.

17.06.2024 року проведений перерозподіл цивільної справи іншому складові суду. Справа призначена до розгляду в судовому засіданні на 31.10.2024 року.

Фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось відповідно до положень ст. 247 ЦПК України.

Згідно заявлених позовних вимог позивач просить визначити їй додатковий строк для прийняття спадщини за законом після смерті чоловіка - ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю в три місяці з часу набрання чинності рішенням суду.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на наступне: 22 червня 1968 року вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік - ОСОБА_3 , який на момент смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Після смерті чоловіка відкрилась спадщина, яка складається в тому числі із земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6.1200 га, кадастровий номер 1221010300:01:022:0238, що розташована на території с. Широке Верхівцевської міської ради Кам`янського району Дніпропетровської області, державний акт про право власності на земельну ділянку серія ДП № 115630.

28.04.2023 року вона звернулася до Верхньодніпровської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом. Однак, постановою державного нотаріуса Верхньодніпровської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області від 28.04.2023 року їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину в зв`язку з пропуском строку на прийняття спадщини, що й стало підставою звернення до суду.

В судове засідання позивач не з`явилася, подавши заяву про розгляд справи у її відсутність, згідно якої позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач, представник Верхівцевської міської ради в судове засідання не з`явився, подавши заяву про розгляд справи у його відсутність, згідно якої будь-яких заперечень проти задоволення позовних вимог не зазначив.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: державний нотаріус Верхньодніпровської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області в судове засідання не з`явилась, подавши заяву про розгляд справи у її відсутність.

Відповідності до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку , встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред`явлений позов, тобто, законодавець пов`язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб`єктивних прав або законних інтересів позивача.

Суд, з`ясувавши зміст позовних вимог, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки ОСОБА_3 , який на момент смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть та копією свідоцтва про одруження.

Після смерті ОСОБА_3 , відкрилась спадщина, яка складається, в тому числі, із земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6.1200 га, кадастровий номер 1221010300:01:022:0238, що розташована на території с. Широке Верхівцевської міської ради Кам`янського району Дніпропетровської області, державний акт про право власності на земельну ділянку серія ДП № 115630.

28.04.2023 року позивачка звернулася до Верхньодніпровської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом. Однак, постановою державного нотаріуса Верхньодніпровської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області від 28.04.2024 року їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину в зв`язку з пропуском строку на прийняття спадщини, що підтверджується копією постанови нотаріуса.

З наведеного вище судом встановлено, що порушені права позивачки щодо прийняття спадщини. Позивачем обраний спосіб захисту порушених прав, у вигляді відновлення її порушеного права, передбачений нормами ЦК України, а саме визнання причин пропуску подання заяви про прийняття спадщини поважними та визначення додаткового строку для прийняття спадщини, з яким погоджується суд.

За нормамист.ст. 1220,1222,1270 ЦК Україниправо на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно доч. 1 ст. 1269 ЦК Україниспадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до п. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За положеннями п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Листом від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз`яснив, що при вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Судом встановлено, що позивачка пропустила строк для подачі заяви про прийняття спадщини в зв`язку з тим, що вважала, що вона автоматично вступає в спадщину, оскільки є єдиною спадкоємицею, яка претендує на спадщину. Інших спадкоємців немає.

Таким чином судом встановлено, що позивачка пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин.

Інші спадкоємці, сини померлого, ОСОБА_4 , і ОСОБА_1 , подали заяви нотаріусу про відмову від спадщини, що відкрилась після смерті їх батька, що підтверджується матеріалами спадкової справи № 50/2022, відкритої після смерті ОСОБА_3 ,. померлого, ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Також судом встановлено, що шестимісячний строк для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , закінчився 27 серпня 2022 року. Позивач звернулася із позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини в травні 2023 року, а до нотаріальної контори в квітні 2023 року .

Тобто між закінченням строку для прийняття спадщини і зверненням позивача до суду пройшов незначний період часу.

Відповідно до правової позиції ВС/КЦС, викладеній у справі № 681/203/17 від 17.10.2018 року зазначається, що незначний часовий проміжок між закінченням строку прийняття спадщини та подачею позовної заяви про визначення додаткового строку для подання заяви про визначення додаткового строку про прийняття спадщини є підставою для задоволення позовних вимог.

За наведених вище обставин, на думку суду причини пропуску строку для прийняття спадщини позивачем суд вважає поважними та вважає за потрібне визначити позивачці додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини. Також суд вважає, що додатковий строк для прийняття спадщини, потрібно визначити позивачці тривалістю в три місяці з моменту набрання чинності рішенням суду, який буде достатнім для звернення до державного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Понесені позивачем витрати по сплаті судового збору суд, вважає за можливе покласти на позивача, так як не вбачається вини відповідача у порушенні прав позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 89, 259,263 - 265,268, 273,293 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги за позовом ОСОБА_1 , представник позивача, ОСОБА_2 до Верхівцевської міської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: державний нотаріус Верхньодніпровської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Заря Віта Вікторівна, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_2 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловіка, ОСОБА_3 , тривалістю в три місяці з моменту набрання чинності рішенням суду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду .

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду

Повний текст рішення виготовлений: 31.10.2024 року.

Суддя Петрюк Т.М

Направлене до ЄДРСР : 18.11.2024 року

Дата набрання законної сили: 03.12.2024 року